www.wikidata.uk-ua.nina.az

Александров Олександр Данилович Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Олександр Александров Олекса ндр

Александров Олександр Данилович

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Олександр Александров.

Олекса́ндр Дани́лович Александров (нар. 22 липня (4 серпня) 1912(19120804) — пом. 27 липня 1999) — математик, фізик, філософ і альпініст.

Олександр Данилович Александров
рос. Александр Данилович Александров
1952 — 1964
Попередник: Олексій Антонович Ільюшин
Наступник: Кирило Якович Кондратьєв
 
Ім'я при народженні: рос. Александр Данилович Александров
Народження: 22 липня (4 серпня) 1912
Волинь[d], Російська імперія
Смерть: 27 липня 1999(1999-07-27) (86 років)
Санкт-Петербург, Росія
Поховання: Богословське кладовище
Країна: СРСР, Російська імперія і Росія
Освіта: Ленінградський університет
Ступінь: доктор фізико-математичних наук
Партія: КПРС
Батько: Данило Олександрович Александров
Мати: Єлизавета Йосифівна Бартошевич
Шлюб: Маріанна Леонідівна Георг,
Світлана Михайлівна Володимирова
Діти: Дар'я, Данило
 
Наукова діяльність
Наукова сфера: математика
Місце роботи: Державний оптичний інститут,
Фізичний інститут ЛДУ,
Математичний інститут АН СРСР,
Інститут математики СО АН СРСР
Нагороди:

Біографія Редагувати

Народився в селі Волинь Рязанської губернії, але з раннього дитинства мешкав у Петербурзі, де його мати й батько викладали у 16-ій єдиній трудовій школі (до 1917 року — гімназія ім. Оболенської). Окрім Олександра в сім'ї були ще дві доньки — Віра (1910 р.н.) і Марія (1914 р.н.). Батьки були дворянського походження. Батько, Данило Олександрович Александров, походив із старовинного дворянського роду, вступив до Петербурзького університету на відділення природничих наук, за участь у студентських заворушеннях був виключений з університету, але все ж зміг успішно його закінчити. Мати, Єлизавета Йосипівна Бартошевич, походила з польського дворянського роду, закінчила Педагогічний інститут. За Радянської влади батько став директором 16-ї середньої школи, був членом Петроградської Ради, а мати — членом Ленінградської Ради. У 1930 році внаслідок безпартійності батько був відсторонений від посади директора школи. Обоє батьків залишилися в блокадному Ленінграді, де батько помер від голоду в 1942 році, а мати навесні 1942 року була евакуйована до сина в Казань.

У 1928 році Олександр закінчив середню школу (в одному класі з ним навчався майбутній письменник і драматург Ліфшиць Володимир Олександрович), але з причини юного віку батьки відговорили його вступати до університету. Рік він провчився в художній школі.

У 1929 році вступив на фізичне відділення фізико-математичного факультету Ленінградського державного університету (ЛДУ), який закінчив за 4 роки в 1933 році за спеціальністю теоретична фізика. Дипломну роботу «Обчислення енергії двовалентного атома за методом Фока» захистив на «відмінно». В ЛДУ його вчителями були фізик В. А. Фок і математик Б. М. Делоне. Відмовився від рекомендації до аспірантури, пояснивши це так: «Я не можу ручатися, що я завжди буду робити те, що належить». У результаті отримав наганяй і два компліменти: один від В. А. Фока: «Ви занадто порядна людина», а інший від Б. Н. Делоне: «Олександр Данилович, Ви занадто не кар'єрист».

Наукова кар'єра Редагувати

З грудня 1930 до жовтня 1932 працював в Державному оптичному Інституті на посаді науково-технічного співробітника. У 1932 році перейшов на роботу у Фізичний інститут ЛДУ, де працював у теоретичному відділі до 1936 року як науковий співробітник.

У 1933–1941 роках працював асистентом (з 1937 року — в. о. професора, з 1944 року — професором) на математико-механічному факультеті ЛДУ. З 1936 року перейшов повністю на роботу з математикою. У 1935 році захищає кандидатську, а в 1937 році — докторську (диплом ФМ № 000139 виданий рішенням Вищої атестаційної комісії від 29 березня 1938) дисертації.

У 1937–1938 роках працював в. о. професора Педагогічного інституту ім. Покровського (Ленінград).

У 1938–1953 роках старший науковий співробітник Математичного інституту АН СРСР в Ленінграді (з листопада 1941 року до осені 1944 року в евакуації у Казані). У 1942 році отримав Сталінську премію II ступеня. У 1945 році затверджений у званні професора по кафедрі геометрії (рішення Вищої атестаційної комісії від 10 лютого 1945 року).

У 1946 році обраний членом-кореспондентом АН СРСР. У 1951 році отримав Премію імені М. І. Лобачевського I ступеня. У тому ж році вступив до КПРС. З квітня 1952 до жовтня 1964 року — ректор ЛГУ.

З 1953 до 1960  — завідувач кафедри геометрії ЛДУ. З червня 1964 року — академік АН СРСР, з 1975 року — академік Італійської національної академії.

З 1964 до 1986 жив у Новосибірську, завідував відділом узагальненої ріманової геометрії в Інституті математики СО АН СРСР і викладав в Новосибірському університеті.

У 1986 році повернувся до Ленінграда на посаду завідувача лабораторією геометрії і топології Ленінградського відділення Математичного інституту АН СРСР (ЛОМИ). Був членом правління Ленінградського математичного товариства.

Обирався депутатом Верховної Ради РРФСР 5-го скликання.

Помер після тривалої хвороби, похований на Богословському кладовищі.

Сім'я Редагувати

У 1937 році одружився зі студенткою фізичного факультету Маріанні Леонідівні Георг, корінній петербуженці. Її батьки теж викладали у школі. Згодом вона, працюючи в Радійовому інституті АН СРСР, захистила кандидатську дисертацію з ядерної фізики. У сім'ї народилося двоє дітей: Дар'я (1948 р.н.) і Данило (1957 р.н.).

Вклад і праці Редагувати

Вклад Александрова в математику проходив під девізом: «Назад — до Евкліда».

Сам він зазначав, що «пафос сучасної математики в тому, що відбувається повернення до греків».

Піонерські роботи Александрова збагатили геометрію методами теорії міри та функціонального аналізу. Александров розвинув синтетичний підхід до диференціальної геометрії. Зокрема, створення внутрішньої геометрії нерегулярних поверхонь. Він розробив наочний метод розрізання та склеювання. Цей метод дозволив Александрову розв'язати високо екстремальні задачі теорії многовидів обмеженої кривини. Александров побудував теорію метричних просторів з односторонніми обмеженнями на кривину.

Виник природно відомий клас метричних просторів, які узагальнюють ріманові простори в тому сенсі, що в них узагальнено центральне для ріманової геометрії поняття кривини. Ця область отримала назву «геометрія Александрова», вона донині активно розвивається.

У роботах Александрова також отримала розвиток теорія змішаних об'ємів опуклих тіл. Він довів фундаментальні теореми про опуклі многогранники і запропонував новий синтетичний метод доведення теорем існування.

О. Д. Александров також є основоположником хроногеометрії[ru].

О. Д. Александров створив нові прийоми досліджень. Ці прийоми виявилися ефективними не тільки в геометрії, але і в суміжних галузях математики.

Він написав низку монографій, безліч наукових статей, підручники для шкіл та ВНЗ, також публіцистичні статті, спогади про вчених і філософські есе про моральні цінності науки. О. Д. Александровим створена велика наукова школа.

Вибрані праці Редагувати

  • Александров О. Д. Вибрані праці. — Новосибірськ : Наука. — Т. 1 (Геометрія і додатки). — lii + 748 с. — 1000 прим. — ISBN 5-02-032428-0.
  • Александров О. Д. [1] — Новосибірськ : Наука, 2007. — Т. 2 (Опуклі багатограники). — С. iv + 492. — 700 прим. — ISBN 978-5-02-023184-9. з джерела 5 березня 2016
  • Александров О. Д. [2] — Новосибірськ : наука. — Т. 3 (Статті різних років). — iv + 734 с. — 1000 прим. — ISBN 978-5-02-035566-8. з джерела 5 березня 2016 — Новосибірськ:
  • Александров О. Д. [3] — М. : Основи геометрії, 1987. з джерела 9 травня 2012. — Наука
  • Александров О. Д. [4] — Квант, 1982. — С. 12-17. з джерела 4 березня 2016
  • Александров О. Д. [5] — 1982. — С. 7-12,15. з джерела 4 березня 2016. — № 12.
  • Александров О. Д. Наука й Етика Александров О. Д. Проблеми науки і позиція вченого. — Л.: Наука, 1988.

Публікації О. Д. Александрова Math-Net.ru [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]. Олександр Данилович Александров (1912—1999). Бібліографічний покажчик. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Інститут математики ім. С. Л. Соболєва ЗІ РАН.

Учні Редагувати

  • Ліберман Й.,Оловяшников С[ru], Костелянец П.[ru] — всі троє загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни
  • Погорєлов О. — з Харкова, Юсупов А. — з Бухари
  • Ленінградські учні (в порядку участі в семінарах): Борисов Ю., Залгаллер Ст[ru]., Решетняк Ю. Г[ru]., Бакельман В., Волков Ю., Заморзаев О. М[ru]., Богачова С. (пізніше — дружина О. Д. у другому шлюбі), Боровський Ю., Піменов Р[ru].
  • Собчук В. С. і Старохозяев — з України
  • Русієшвілі Р. — з Грузії
  • Франк Б. і Франк Р. — з Німеччини
  • Бураго Ю.[ru], Крейнович Ст., Перельман Г.
  • Приїхали з Алма-Ати, куди А. Д. їздив читати лекції: Квачко М., Овчинникова Ст., Сєнькін Е. П.
  • Залишилися в Алма-Аті: Зільберберг А., Стрільців Ст. Ст., Юсупов Д.
  • Новосибірські учні: Гуц А., Кузьміних А., Левич А., Шайденко А., Астраков С., Дискант в. І.
  • З О. Д. Александровим в Ленінграді і Новосибірську працювали також учні його учнів. Ряд з них стали його співавторами: Берестовський Ст., Вернер А., Гольдштейн Ст., Крушкаль С., Нецвєтаєв Н., Миколаїв В., Рижик Ст.

Останнім аспірантом О. Д. Александрова (вже після його повернення в Ленінград) був Григорій Перельман, який у 2002 році вирішив проблему Терстона про геометризацію, чим, зокрема, довів гіпотезу Пуанкаре.

Альпінізм Редагувати

Олександр Данилович захопився альпінізмом під впливом свого керівника Б. М. Делоне. Влітку 1937 року, після захисту докторської дисертації, разом з В. Чашниковим він здійснює першосходження на вершину Чотчи і з К. Піскарьовим здійснює підйом на Бу-Ульген по західній стіні (одне з перших стінних сходжень радянського альпінізму). ... У 1940 році він бере участь у рекордному траверсі... Йому майже дивом вдається затримати падіння А. Громова, який зірвався разом зі сніговим карнизом. Цим траверсом О. Д. Александров завершує виконання майстерского нормативу з альпінізму. Німецько-радянська війна відклала присвоєння йому почесного звання до 1949 р.

Сам О. Д. Александров розповідав, що покохав гори, опинившись з батьком у Криму в 1932 році.

Під час Великої Вітчизняної війни, незважаючи на те, що був звільненим від служби в армії, О. Д. Александров зробив спробу увійти в альпійський батальйон, який формувався на Кавказі, але отримав відмову. Будучи ректором, Александров всіляко сприяв спортивного альпінізму в університеті, беручи у сходженнях активну участь.

Свій п'ятдесятий день народження О. Д. Александров зустрів у горах із друзями. Він здійснив одиночне першосходження на безіменний пік 6222 м (Шахдаринский хребет, Памір), якому за його пропозицією було дано ім'я «Пік Ленінградського університету». У наступні роки О. Д. Александров через хворобу не робив сходжень, але завжди мріяв про них. І, нарешті, в 1982 році, в рік свого сімдесятиріччя, він разом з К. Толстовим здійснює на Тянь-Шані своє останнє сходження на пік Панфілова.

Нагороди Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. http://www.math.nsc.ru/LBRT/g2/english/ssk/for_burago.pdf
  2. http://www.mi.ras.ru/index.php?c=inmemoriapage&id=9076&l=1
  3. ↑ Архів історії математики Мактьютор
    d:Track:Q547473
  4. Internet Philosophy Ontology project
    d:Track:Q6023365
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. http://mi.mathnet.ru/smj1325 — С. 735.
  7. https://www.icmihistory.unito.it/portrait/aleksandr.php
  8. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  9. . Архів оригіналу за 29 грудня 2013. Процитовано 3 лютого 2016. 
  10. Институт математики им. С. Л. Соболева СО РАН
  11. ↑ Саввон С. М. А. Д. Александров в горах (альпинистская биография). — С. 182—183.
  12. . Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 26 червня 2016. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Oleksandr Aleksandrov Oleksa ndr Dani lovich Aleksandrov nar 22 lipnya 4 serpnya 1912 19120804 pom 27 lipnya 1999 matematik fizik filosof i alpinist Oleksandr Danilovich Aleksandrov ros Aleksandr Danilovich AleksandrovRektor Leningradskogo derzhavnogo universitetu1952 1964Poperednik Oleksij Antonovich IlyushinNastupnik Kirilo Yakovich Kondratyev Im ya pri narodzhenni ros Aleksandr Danilovich AleksandrovNarodzhennya 22 lipnya 4 serpnya 1912 1 2 Volin d Rosijska imperiya 3 Smert 27 lipnya 1999 1999 07 27 3 4 5 86 rokiv Sankt Peterburg Rosiya 3 6 7 Pohovannya Bogoslovske kladovishe 8 Krayina SRSR Rosijska imperiya i RosiyaOsvita Leningradskij universitetStupin doktor fiziko matematichnih naukPartiya KPRSBatko Danilo Oleksandrovich AleksandrovMati Yelizaveta Josifivna BartoshevichShlyub Marianna Leonidivna Georg Svitlana Mihajlivna VolodimirovaDiti Dar ya Danilo Naukova diyalnistNaukova sfera matematikaMisce roboti Derzhavnij optichnij institut Fizichnij institut LDU Matematichnij institut AN SRSR Institut matematiki SO AN SRSRNagorodi premiya imeni M I Lobachevskogo 1951 Zolota medal imeni Leonarda Ejlera 1991 Zmist 1 Biografiya 2 Naukova kar yera 3 Sim ya 4 Vklad i praci 4 1 Vibrani praci 4 2 Uchni 5 Alpinizm 6 Nagorodi 7 Div takozh 8 PrimitkiBiografiya RedaguvatiNarodivsya v seli Volin Ryazanskoyi guberniyi ale z rannogo ditinstva meshkav u Peterburzi de jogo mati j batko vikladali u 16 ij yedinij trudovij shkoli do 1917 roku gimnaziya im Obolenskoyi Okrim Oleksandra v sim yi buli she dvi donki Vira 1910 r n i Mariya 1914 r n Batki buli dvoryanskogo pohodzhennya Batko Danilo Oleksandrovich Aleksandrov pohodiv iz starovinnogo dvoryanskogo rodu vstupiv do Peterburzkogo universitetu na viddilennya prirodnichih nauk za uchast u studentskih zavorushennyah buv viklyuchenij z universitetu ale vse zh zmig uspishno jogo zakinchiti Mati Yelizaveta Josipivna Bartoshevich pohodila z polskogo dvoryanskogo rodu zakinchila Pedagogichnij institut Za Radyanskoyi vladi batko stav direktorom 16 yi serednoyi shkoli buv chlenom Petrogradskoyi Radi a mati chlenom Leningradskoyi Radi U 1930 roci vnaslidok bezpartijnosti batko buv vidstoronenij vid posadi direktora shkoli Oboye batkiv zalishilisya v blokadnomu Leningradi de batko pomer vid golodu v 1942 roci a mati navesni 1942 roku bula evakujovana do sina v Kazan U 1928 roci Oleksandr zakinchiv serednyu shkolu v odnomu klasi z nim navchavsya majbutnij pismennik i dramaturg Lifshic Volodimir Oleksandrovich ale z prichini yunogo viku batki vidgovorili jogo vstupati do universitetu Rik vin provchivsya v hudozhnij shkoli U 1929 roci vstupiv na fizichne viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu Leningradskogo derzhavnogo universitetu LDU yakij zakinchiv za 4 roki v 1933 roci za specialnistyu teoretichna fizika Diplomnu robotu Obchislennya energiyi dvovalentnogo atoma za metodom Foka zahistiv na vidminno V LDU jogo vchitelyami buli fizik V A Fok i matematik B M Delone Vidmovivsya vid rekomendaciyi do aspiranturi poyasnivshi ce tak Ya ne mozhu ruchatisya sho ya zavzhdi budu robiti te sho nalezhit U rezultati otrimav naganyaj i dva komplimenti odin vid V A Foka Vi zanadto poryadna lyudina a inshij vid B N Delone Oleksandr Danilovich Vi zanadto ne kar yerist Naukova kar yera RedaguvatiZ grudnya 1930 do zhovtnya 1932 pracyuvav v Derzhavnomu optichnomu Instituti na posadi naukovo tehnichnogo spivrobitnika U 1932 roci perejshov na robotu u Fizichnij institut LDU de pracyuvav u teoretichnomu viddili do 1936 roku yak naukovij spivrobitnik U 1933 1941 rokah pracyuvav asistentom z 1937 roku v o profesora z 1944 roku profesorom na matematiko mehanichnomu fakulteti LDU Z 1936 roku perejshov povnistyu na robotu z matematikoyu U 1935 roci zahishaye kandidatsku a v 1937 roci doktorsku diplom FM 000139 vidanij rishennyam Vishoyi atestacijnoyi komisiyi vid 29 bereznya 1938 disertaciyi U 1937 1938 rokah pracyuvav v o profesora Pedagogichnogo institutu im Pokrovskogo Leningrad U 1938 1953 rokah starshij naukovij spivrobitnik Matematichnogo institutu AN SRSR v Leningradi z listopada 1941 roku do oseni 1944 roku v evakuaciyi u Kazani U 1942 roci otrimav Stalinsku premiyu II stupenya U 1945 roci zatverdzhenij u zvanni profesora po kafedri geometriyi rishennya Vishoyi atestacijnoyi komisiyi vid 10 lyutogo 1945 roku U 1946 roci obranij chlenom korespondentom AN SRSR U 1951 roci otrimav Premiyu imeni M I Lobachevskogo I stupenya U tomu zh roci vstupiv do KPRS Z kvitnya 1952 do zhovtnya 1964 roku rektor LGU Z 1953 do 1960 zaviduvach kafedri geometriyi LDU Z chervnya 1964 roku akademik AN SRSR z 1975 roku akademik Italijskoyi nacionalnoyi akademiyi Z 1964 do 1986 zhiv u Novosibirsku zaviduvav viddilom uzagalnenoyi rimanovoyi geometriyi v Instituti matematiki SO AN SRSR i vikladav v Novosibirskomu universiteti U 1986 roci povernuvsya do Leningrada na posadu zaviduvacha laboratoriyeyu geometriyi i topologiyi Leningradskogo viddilennya Matematichnogo institutu AN SRSR LOMI Buv chlenom pravlinnya Leningradskogo matematichnogo tovaristva Obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi RRFSR 5 go sklikannya Pomer pislya trivaloyi hvorobi pohovanij na Bogoslovskomu kladovishi Sim ya RedaguvatiU 1937 roci odruzhivsya zi studentkoyu fizichnogo fakultetu Marianni Leonidivni Georg korinnij peterbuzhenci Yiyi batki tezh vikladali u shkoli Zgodom vona pracyuyuchi v Radijovomu instituti AN SRSR zahistila kandidatsku disertaciyu z yadernoyi fiziki U sim yi narodilosya dvoye ditej Dar ya 1948 r n i Danilo 1957 r n Vklad i praci RedaguvatiVklad Aleksandrova v matematiku prohodiv pid devizom Nazad do Evklida Sam vin zaznachav sho pafos suchasnoyi matematiki v tomu sho vidbuvayetsya povernennya do grekiv Pionerski roboti Aleksandrova zbagatili geometriyu metodami teoriyi miri ta funkcionalnogo analizu Aleksandrov rozvinuv sintetichnij pidhid do diferencialnoyi geometriyi Zokrema stvorennya vnutrishnoyi geometriyi neregulyarnih poverhon Vin rozrobiv naochnij metod rozrizannya ta skleyuvannya Cej metod dozvoliv Aleksandrovu rozv yazati visoko ekstremalni zadachi teoriyi mnogovidiv obmezhenoyi krivini Aleksandrov pobuduvav teoriyu metrichnih prostoriv z odnostoronnimi obmezhennyami na krivinu Vinik prirodno vidomij klas metrichnih prostoriv yaki uzagalnyuyut rimanovi prostori v tomu sensi sho v nih uzagalneno centralne dlya rimanovoyi geometriyi ponyattya krivini Cya oblast otrimala nazvu geometriya Aleksandrova vona donini aktivno rozvivayetsya U robotah Aleksandrova takozh otrimala rozvitok teoriya zmishanih ob yemiv opuklih til Vin doviv fundamentalni teoremi pro opukli mnogogranniki i zaproponuvav novij sintetichnij metod dovedennya teorem isnuvannya O D Aleksandrov takozh ye osnovopolozhnikom hronogeometriyi ru O D Aleksandrov stvoriv novi prijomi doslidzhen Ci prijomi viyavilisya efektivnimi ne tilki v geometriyi ale i v sumizhnih galuzyah matematiki Vin napisav nizku monografij bezlich naukovih statej pidruchniki dlya shkil ta VNZ takozh publicistichni statti spogadi pro vchenih i filosofski ese pro moralni cinnosti nauki O D Aleksandrovim stvorena velika naukova shkola Vibrani praci Redaguvati Aleksandrov O D Vibrani praci Novosibirsk Nauka T 1 Geometriya i dodatki lii 748 s 1000 prim ISBN 5 02 032428 0 Aleksandrov O D 1 Novosibirsk Nauka 2007 T 2 Opukli bagatograniki S iv 492 700 prim ISBN 978 5 02 023184 9 Arhivovano z dzherela 5 bereznya 2016 Aleksandrov O D 2 Novosibirsk nauka T 3 Statti riznih rokiv iv 734 s 1000 prim ISBN 978 5 02 035566 8 Arhivovano z dzherela 5 bereznya 2016 Novosibirsk Aleksandrov O D 3 M Osnovi geometriyi 1987 Arhivovano z dzherela 9 travnya 2012 Nauka Aleksandrov O D 4 Kvant 1982 S 12 17 Arhivovano z dzherela 4 bereznya 2016 Aleksandrov O D 5 1982 S 7 12 15 Arhivovano z dzherela 4 bereznya 2016 12 Aleksandrov O D Nauka j Etika 9 Aleksandrov O D Problemi nauki i poziciya vchenogo L Nauka 1988 Publikaciyi O D Aleksandrova Math Net ru Arhivovano 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Oleksandr Danilovich Aleksandrov 1912 1999 Bibliografichnij pokazhchik Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Institut matematiki im S L Sobolyeva ZI RAN 10 Uchni Redaguvati Liberman J Olovyashnikov S ru Kostelyanec P ru vsi troye zaginuli na frontah Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Pogoryelov O z Harkova Yusupov A z Buhari Leningradski uchni v poryadku uchasti v seminarah Borisov Yu Zalgaller St ru Reshetnyak Yu G ru Bakelman V Volkov Yu Zamorzaev O M ru Bogachova S piznishe druzhina O D u drugomu shlyubi Borovskij Yu Pimenov R ru Sobchuk V S i Starohozyaev z Ukrayini Rusiyeshvili R z Gruziyi Frank B i Frank R z Nimechchini Burago Yu ru Krejnovich St Perelman G Priyihali z Alma Ati kudi A D yizdiv chitati lekciyi Kvachko M Ovchinnikova St Syenkin E P Zalishilisya v Alma Ati Zilberberg A Strilciv St St Yusupov D Novosibirski uchni Guc A Kuzminih A Levich A Shajdenko A Astrakov S Diskant v I Z O D Aleksandrovim v Leningradi i Novosibirsku pracyuvali takozh uchni jogo uchniv Ryad z nih stali jogo spivavtorami Berestovskij St Verner A Goldshtejn St Krushkal S Necvyetayev N Mikolayiv V Rizhik St Ostannim aspirantom O D Aleksandrova vzhe pislya jogo povernennya v Leningrad buv Grigorij Perelman yakij u 2002 roci virishiv problemu Terstona pro geometrizaciyu chim zokrema doviv gipotezu Puankare Alpinizm Redaguvati nbsp Oleksandr Danilovich zahopivsya alpinizmom pid vplivom svogo kerivnika B M Delone Vlitku 1937 roku pislya zahistu doktorskoyi disertaciyi razom z V Chashnikovim vin zdijsnyuye pershoshodzhennya na vershinu Chotchi i z K Piskarovim zdijsnyuye pidjom na Bu Ulgen po zahidnij stini odne z pershih stinnih shodzhen radyanskogo alpinizmu U 1940 roci vin bere uchast u rekordnomu traversi Jomu majzhe divom vdayetsya zatrimati padinnya A Gromova yakij zirvavsya razom zi snigovim karnizom Cim traversom O D Aleksandrov zavershuye vikonannya majsterskogo normativu z alpinizmu Nimecko radyanska vijna vidklala prisvoyennya jomu pochesnogo zvannya do 1949 r 11 nbsp Sam O D Aleksandrov rozpovidav sho pokohav gori opinivshis z batkom u Krimu v 1932 roci 12 Pid chas Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni nezvazhayuchi na te sho buv zvilnenim vid sluzhbi v armiyi O D Aleksandrov zrobiv sprobu uvijti v alpijskij bataljon yakij formuvavsya na Kavkazi ale otrimav vidmovu Buduchi rektorom Aleksandrov vsilyako spriyav sportivnogo alpinizmu v universiteti beruchi u shodzhennyah aktivnu uchast nbsp Svij p yatdesyatij den narodzhennya O D Aleksandrov zustriv u gorah iz druzyami Vin zdijsniv odinochne pershoshodzhennya na bezimennij pik 6222 m Shahdarinskij hrebet Pamir yakomu za jogo propoziciyeyu bulo dano im ya Pik Leningradskogo universitetu U nastupni roki O D Aleksandrov cherez hvorobu ne robiv shodzhen ale zavzhdi mriyav pro nih I nareshti v 1982 roci v rik svogo simdesyatirichchya vin razom z K Tolstovim zdijsnyuye na Tyan Shani svoye ostannye shodzhennya na pik Panfilova 11 nbsp Nagorodi RedaguvatiOrden Lenina 1961 Zasluzhenij diyach nauki i tehniki RRFSR ru 1963 Chotiri ordena Trudovogo Chervonogo Prapora 1953 1957 1975 i 16 zhovtnya 1990 ostannij vruchenij za osoblivij vnesok u zberezhennya i rozvitok genetiki ta selekciyi pidgotovku visokokvalifikovanih naukovih kadriv Orden Druzhbi narodiv 1982 Medal Za oboronu Leningrada 1945 Medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1945 Laureat Stalinskoyi premiyi 2 go stupenya za naukovi roboti z geometriyi 1942 Premiya imeni M I Lobachevskogo 1951 Zolota medal imeni Ejlera 1991 Orden Poshani 4 chervnya 1999 za velikij vnesok u rozvitok vitchiznyanoyi nauki pidgotovku visokokvalifikovanih kadriv ta u zv yazku z 275 richchyam Rosijskoyi akademiyi naukDiv takozh RedaguvatiZmishanij ob yem Aksiomatika Aleksandrova Teorema Aleksandrova pro opukli mnogogranniki Teorema Aleksandrova pro rozgortku Spisok ob yektiv nazvanih na chest Oleksandra AleksandrovaPrimitki Redaguvati http www math nsc ru LBRT g2 english ssk for burago pdf http www mi ras ru index php c inmemoriapage amp id 9076 amp l 1 a b v Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor d Track Q547473 Internet Philosophy Ontology project d Track Q6023365 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 http mi mathnet ru smj1325 S 735 https www icmihistory unito it portrait aleksandr php Find a Grave 1996 d Track Q63056 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 29 grudnya 2013 Procitovano 3 lyutogo 2016 Institut matematiki im S L Soboleva SO RAN a b Savvon S M A D Aleksandrov v gorah alpinistskaya biografiya S 182 183 Kak v gorah tak v zhizni tolko vverh Arhiv originalu za 18 serpnya 2016 Procitovano 26 chervnya 2016 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Aleksandrov Oleksandr Danilovich amp oldid 36517361