Іноке́нтій Ґі́зель (нім. Innozenz Giesel, (1600) (?) — 18 (28) листопада (1683)) — православний діяч німецького походження. Родом з (социніанської) (пруської) сім'ї. Вчений-(богослов), філософ, історик. (Священнослужитель) Київської митрополії, (архімандрит) Києво-Печерського монастиря ((1656)–(1683)). Ймовірний автор («Київського Синопсиса»), першого підручника з історії України.
Інокентій Ґізель | |
---|---|
нім. Innozenz Giesel | |
Основні відомості | |
Народження | (1600) (Східна Пруссія) |
Країна: | (Герцогство Пруссія) Гетьманщина Московське царство |
(Альма-матер): | (Львівська єзуїтська колегія), (Києво-Могилянська колегія) |
Заклад: | (Київська колегія) |
Конфесія: | (протестантизм), православ'я Київської митрополії (Константинопольського Патріархату) |
Смерть: | 18 (28) листопада (1683) |
Київ | |
Праці й досягнення | |
Рід діяльності: | історик, богослов, викладач університету, політик, клірик, православний священник, (Orthodox theologian), філософ |
Основні інтереси: | теологія |
(Звання): | професор |
Титул: | (архімандрит) |
Додаткова інформація: | (архімандрит) (Києво-Печерського монастиря), ректор (Києво-Могилянської колегії) |
Інокентій Ґізель у Вікісховищі | |
Висловлюваня у Вікіцитатах |
Біографія
Походив зі (Східної Пруссії). Прийняв (постриг) у чернецтво в м. Києві. Ймовірно, родич ректора (Кисилинської академії), вченого-еллініста Євстафія Ґізеля.
Вивчав історію, (богослов'я) та (юриспруденцію) у (Львівській єзуїтській колегії) (за іншою версією — (Замойській академії), (Крулевецькій академії) або (Ростоцькому університеті)).
Був одним з перших ректорів школи при (Гощанському монастирі) у першій половині XVII ст.
У (1642) р. закінчив (Києво-Могилянську Колегію), згодом деякий час навчався за кордоном (імовірно — в Англії).
За дорученням православного київського митрополита (Петра Могили) керував (Печерською друкарнею).
(1645)–(1650) — професор і ректор (з (1646) р.) (Києво-Могилянської Колегії), де читав курси філософії, (психології) та ін.. Першим з відомих професорів Києво-Могилянської Колегії у лекціях висував (тезу) про незнищенність речовини, суттєво випередивши цим у нові часи (Антуана Лавуазьє) і (Ломоносова).
З (1656) р. — після смерті (Йосипа Тризни) обирається (архімандритом) Києво-Печерської Лаври. Бувши архімандритом Києво-Печерської Лаври, боровся за незалежність (Української православної церкви), яку активно поглинала Московська патріархія. Вважав підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату (неканонічним) і гріховним діянням. У 1667 р. він разом з іншим київським духівництвом на (бенкеті) відмовився підняти (чарку) за здоров'я київського (воєводи) (П. Шереметьєва) і ставленика Москви гетьмана (І. Брюховецького), назвавши останнього (лиходієм).
Помер 1683 року. Новим архимандритом став (Варлаам (Ясинський)).
Творчість
Ґізель був одним з найосвіченіших людей в Україні XVII століття. Вів публічні диспути з (опонентами)-католиками.
Брав активну участь у створенні («Києво-Печерського патерика») ((1661)) Ґізелю приписують авторство («Синопсиса») — першого нарису історії України. Автор (полемічних) творів, спрямованих проти (унії) та єзуїтів. У своїх розмірковуваннях Ґізель використовував філософську спадщину античності, (патристики), (схоластики), особливо другої; з новітніх вчених орієнтувався на ідеї (Джироламо Кардано), (Галілео Галілея), (Миколая Коперника) та ін.
Автор філософсько-богословських праць: «Твір про всю філософію» ((1645)–1647), «Мир з богом чоловіку» ((1669)) та полемічного трактату «Правдива віра» ((1668)).
У своїх творах Ґізель намагався, зокрема, визначити родовід слов'янських народів. Виданою його працею, яка може розглядатися як протосоціологічна є «Синопсис» (від грецького «огляд»), де він зокрема описував життя тогочасного суспільства. В іншій своїй праці «Про народ Роксоланський і його наріччя» цей філософ та (історіограф) характеризував українців як носіїв високої й оригінальної культури, які рано винайшли писемність і прийняли християнство.
Думки відомих діячів про Інокентія Гізеля
- (Лазар Баранович) називав Гізеля за його розум «українським (Аристотелем»).
Примітки
- Мицик Ю., Хижняк З. Ґізель, чернече ім'я Інокентій… — С. 269.
- Корзо М. А. Иннокентий (Гизель). (Православная энциклопедия). — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2009. — Т. XXII. — С. 744-749. — 752 с. — .(рос.)
- Див. Київська митрополія (Константинопольського Патріархату); Російська православна церква, розділ «Створення патріархату Московською церквою»; (Київський Патріархат), розділ «Історія УПЦ-КП».
- Иннокентий Гизель (рос.)
- Иннокентий Гизель - Сто великих украинцев (рос.). www.history.vn.ua. Процитовано 25 квітня 2017.
Джерела
- Ґізель І. Вибрані твори / Пер. Симчич Микола, Кисельов Роман, Стратій Ярослава. — Львів : Свічадо, 2009. — 358 с.
- // Українська педагогіка в персоналіях — ХІХ століття / За редакцією О. В. Сухомлинської. — К. : Либідь, 2005. — С. 125—131.
- Гізель, Інокентій // Філософський енциклопедичний словник / (В. І. Шинкарук) (гол. редкол.) та ін. — Київ : (Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України) : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — (ББК) . — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р (Володимир Кубійович). — Париж — Нью-Йорк : (Молоде життя), 1955—1995. — .
- (Мицик Ю)., Хижняк З. Ґізель, чернече ім'я Інокентій [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // (Енциклопедія історії України) : у 10 т. / редкол.: (В. А. Смолій) (голова) та ін. ; (Інститут історії України НАН України). — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 269. — .
- Тофтул М. Г., Гізель Інокентій [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Сучасний словник з етики. — Житомир : Вид-во (ЖДУ) ім. І. Франка, 2014. — 416с. .
- Стратій Я. Проблеми натурфілософії у філософській думці України XVII ст.
- Корзо М. А. Иннокентий (Гизель). (Православная энциклопедия). — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2009. — Т. XXII. — С. 744-749. — 752 с. — .(рос.)
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Інокентій Ґізель |
- Гізель Інокентій // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Київський синопсис (переклад редакції 1674 р.) [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- ҐІЗЕЛЬ Інокентій [ 19 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Ґізель Інокентій // (Українська мала енциклопедія) : 16 кн. : у 8 т. / проф. (Є. Онацький). — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 294. — 1000 екз.[ 14 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Горобець В. М., Стратій Я. М. Ґізель // Києво-Могилянська академія в іменах XVII—XVIII ст.: енциклопедичне видання / відп. ред. (В. С. Брюховецький), упоряд. З. І. Хижняк. — Київ: (Видавничий дім «Києво-Могилянська академія»), 2001. — С. 168—170. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет