Російська імператорська армія (рос. Ру́сская импера́торская а́рмия) — збройні сили Російської імперії від 1721 до 1917 року.
Російська імператорська армія | |
---|---|
Знак на ківер Російської імператорської армії | |
На службі | 1721—1917 |
Країна | Російська імперія |
Належність | Збройні сили Росії |
У складі | Його імператорська величність |
Гарнізон/Штаб | Санкт-Петербург |
Війни/битви | Велика Північна війна, Війна за австрійську спадщину, Російсько-турецькі війни, Семирічна війна, Російсько-шведські війни, Російсько-перські війни, Наполеонівські війни, Польсько-російські війни, Кримська війна, Російсько-японська війна, Перша світова війна, Громадянська війна в Росії |
Командування | |
Визначні командувачі | Суворов Олександр Васильович, Кутузов Михайло Ілларіонович, Нахімов Павло Степанович, Скобелев Михайло Дмитрович, Колчак Олександр Васильович |
| |
Медіафайли на Вікісховищі |
Історія
XVII—XVIII століття
На початку 30-х років XVII століття у Московському царстві з'явилися перші «полки нового строю», тобто солдатські, рейтарські й драгунські полки, сформовані за західноєвропейським зразком. До кінця століття їхня кількість склала понад половину чисельності усіх військ московського царя, які становили понад 180 тисяч осіб (не рахуючи понад 60 тисяч козацтва).
Докорінна реформа армії відбулася за часів правління Петра I. У 1699 році після чергового Стрілецького повстання 1698 року та послідуючої розправи над бунтівниками почався процес ліквідації стрілецьких полків, замість них планувалося сформувати регулярні солдатські. Втім стрілецькі полки ще існували й у XVIII ст. та були задіяні під час Нарвзької облоги, під Полтавою, у Прутському поході тощо. Готуючись до війни зі Швецією, Петро наказав у 1699 році провести загальний рекрутський набір і почати навчання новобранців за зразком, заведеному у преображенців і семеновців. Цей перший рекрутський набір дав Петру 25 піхотних полків і 2 кавалерійських — драгунських. Спочатку він сформував офіцерство зі своїх друзів, з якими грався у «потішні полки», а пізніше — і з дворянства.
Армія поділялася на польову (піхота, кавалерія, артилеристи, інженерні війська), місцеві (гарнізонні війська і ландміліція) і іррегулярні (козацтво й степові народи) війська.
Загалом її чисельність перевищувала 200 тисяч осіб. У піхоті було приблизно вдвічі більше людей, ніж у кінноті.
У 1722 році була введена єдина система звань — Табель про ранги.
Озброєння так само було змінено на європейський лад. Піхота була озброєна гладкоствольними рушницями з багнетами, шпагами, тесаками, гранатами. Драгуни — карабінами, пістолетами і палашами. У офіцерів були ще протазани і алебарди, не найкраща зброя для бою. Аналогічним образом була змінена й уніформа.
20 жовтня 1696 року Боярська дума ухвалила рішення заснувати військово-морський флот. Кораблі будувалися за допомогою європейських інженерів, і вже до 1722 року в Росії був великий флот зі 130 вітрильних і 396 гребних кораблів.
Після цього, аж до середини XIX століття, особливо серйозних змін в організації армії не відбувалося. У другій половині XVIII століття у піхоті з'явилися єгері, у кінноті — кірасири і гусари. На озброєння були прийняті рушниці із кремінними замками зразка 1753 року.
У систему підготовки військ значний внесок вніс Олександр Васильович Суворов. У 1810 році з ініціативи О. А. Аракчеєва почалися застосовуватися військові поселення.
До 1853 року чисельність армії становила близько 31 тисячі осіб командного складу, 911 тисяч солдатів у регулярних, 250 тисяч в іррегулярних військах.
19 століття
Кримська війна 1853—1856 виявила усі недоліки російського озброєння. А саме — з поширенням парових двигунів були винайдені пароплави, яких у складі Російського флоту було лише 16; і масове виробництво нарізної зброї стало можливим, але в Росії його кількість також була незначна. Тому в 1860—1870 роках були проведені військові реформи під керівництвом Д. О. Мілютіна. Перші кроки з реорганізації армії були зроблені ще у ході Кримської війни.
У 1855 за наказом царя була створена «Комісія з поліпшення військової частини». Перед нею були поставлені завдання з перегляду статутів, обговорення питань переозброєння військ, вдосконалення фізичної і бойової підготовки.
9 листопада 1861 генерал Д. О. Мілютін призначений військовим міністром, 15 січня 1862 р. він представив Олександру II доповідь, в якій були сформульовані основні принципи, цілі і завдання військової реформи. У 1864 була проведена військово-окружна реформа.
На території імперії створили 15 військових округів. Командувачем військами округу як правило призначався генерал-губернатор. Кожен округ був одночасно органом військового управління і військово-адміністративного пристрою. Це дозволяло оперативно керувати військами і швидко здійснювати їх мобілізацію. Зі створенням округів військове міністерство позбавлялося від широкого кола обов'язків, які тепер виконували командувачі, у його веденні залишилися лише ті питання управління, які мали значення для всієї армії. Був створений Генеральний штаб. Система рекрутських наборів була замінена на загальну військову повинність.
1 січня 1874 приймається «Статут про всесословну військову повинність». Відповідно до нього все чоловіче населення без відмінності станів підлягало військовій повинності з 21-річного віку. Термін дійсної служби становив у сухопутних військах 6 років і 9 років у запасі, на флоті, відповідно — 7 років і 3 роки.
Тривало переозброєння армії: проводився перехід на нарізну казнозарядну зброю. У 1868 році приймається на озброєння американська рушниця Бердана, у 1870-му — російська рушниця Бердана № 2, а у 1891 — гвинтівка Мосіна. З 1861 розпочалося виробництво броненосних парових кораблів, з 1866 — підводних човнів. До 1898 року російський військово-морський флот, що складався з Балтійського, Чорноморського флотів, Каспійської і , мав 14 броненосців, 23 броненосці берегової оборони, 6 броненосних крейсерів, 17 крейсерів, 9 мінних крейсерів, 77 міноносців, 96 міноносок, 27 канонерських човнів.
Про «малоросійські полки» РІ
Значна кількість малоросійських назв полків РІ виникла у зв'язку з наказом Олександра I від 29—31 березня 1801 року про «Перемены въ составе и наименовніяхъ войскъ» — про перейменування формацій по місцю їх дислокації. Фактично ж за походженням/формуванням це були російські полки та початково ніякого відношення до Малоросії не мали.
20 століття
На початку XX століття продовжувався активний розвиток військової техніки — У 1902 р. в Російській армії з'являється бронетехника — бронеавтомобілі Sheffield-Simplex (1915) і Lanchester (1916), в 1911 — військова авіація, в 1915 — танки. Втім, російські чиновники вважали за найкраще закуповувати іноземні розробки, аніж підтримувати вітчизняних винахідників. Тому так і не отримали право на існування багато успішних проектів, такі, як танк Пороховщикова, автомат. Проте, наприклад, літаки Сікорського вироблялися і були не гірші за іноземні. Більшість серійної техніки російської армії була французького, британського, американського або італійського виробництва чи розробкою.
На озброєння надійшли кулемет Максима, нові гармати калібрів 76—152 мм, автомати Федорова. Попри це, забезпечення військовою технікою було вкрай низьким, хоча за бойовою підготовкою російська армія не поступалася арміям західноєвропейських країн. До Першої світової війни її чисельність досягла 1 423 000 чоловік, а після мобілізації склала 5 338 000 чол., на озброєнні було 6848 легких і 240 важких гармат, 4157 кулеметів, 263 літаки, понад 4 тисячі автомобілів.
Російська Армія в Громадянській війні 1917—1922
Офіцерські кадри Російської імператорської армії склали основу армій Білого руху, в яких було відроджено багато частин Російської імператорської армії.
Добровольча армія — оперативно-стратегічне об'єднання білогвардійських військ на півдні Росії в 1917—1920 під час Громадянської війни.
Збройні сили Півдня Росії утворені 8 січня 1919 в результаті об'єднання для спільної боротьби з урядом більшовиків Добровольчої армії і Всевеликого Війська Донського.
Посилання
- Войны Российской империи [ 3 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Армия Российской Империи в 18—19 вв.[недоступне посилання з липня 2019]
- Дислокація військових частин Російської імператорської армії на території сучасної України (початок XX ст.) [ 13 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Комплектование русской армии [ 9 липня 2009 у Wayback Machine.]
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 24 квітня 2013.
Література
- Н. М. Карамзин — «История государства Российского»
Посилання
- В. М. Волковинський. ВІЙСЬКОВІ РЕФОРМИ 60-70-Х РР. ХІХ СТ. [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 552. — .
Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rosijska imperatorska armiya ros Ru sskaya impera torskaya a rmiya zbrojni sili Rosijskoyi imperiyi vid 1721 do 1917 roku Rosijska imperatorska armiyaZnak na kiver Rosijskoyi imperatorskoyi armiyiNa sluzhbi 1721 1917Krayina Rosijska imperiyaNalezhnist Zbrojni sili RosiyiU skladi Jogo imperatorska velichnistGarnizon Shtab Sankt PeterburgVijni bitvi Velika Pivnichna vijna Vijna za avstrijsku spadshinu Rosijsko turecki vijni Semirichna vijna Rosijsko shvedski vijni Rosijsko perski vijni Napoleonivski vijni Polsko rosijski vijni Krimska vijna Rosijsko yaponska vijna Persha svitova vijna Gromadyanska vijna v RosiyiKomanduvannyaViznachni komanduvachi Suvorov Oleksandr Vasilovich Kutuzov Mihajlo Illarionovich Nahimov Pavlo Stepanovich Skobelev Mihajlo Dmitrovich Kolchak Oleksandr VasilovichMediafajli na VikishovishiKarta vijskovih okrugiv Rosijskoyi imperiyi 1913Rosijska pihota poch 20 st IstoriyaXVII XVIII stolittya Na pochatku 30 h rokiv XVII stolittya u Moskovskomu carstvi z yavilisya pershi polki novogo stroyu tobto soldatski rejtarski j dragunski polki sformovani za zahidnoyevropejskim zrazkom Do kincya stolittya yihnya kilkist sklala ponad polovinu chiselnosti usih vijsk moskovskogo carya yaki stanovili ponad 180 tisyach osib ne rahuyuchi ponad 60 tisyach kozactva Dokorinna reforma armiyi vidbulasya za chasiv pravlinnya Petra I U 1699 roci pislya chergovogo Strileckogo povstannya 1698 roku ta posliduyuchoyi rozpravi nad buntivnikami pochavsya proces likvidaciyi strileckih polkiv zamist nih planuvalosya sformuvati regulyarni soldatski Vtim strilecki polki she isnuvali j u XVIII st ta buli zadiyani pid chas Narvzkoyi oblogi pid Poltavoyu u Prutskomu pohodi tosho Gotuyuchis do vijni zi Shveciyeyu Petro nakazav u 1699 roci provesti zagalnij rekrutskij nabir i pochati navchannya novobranciv za zrazkom zavedenomu u preobrazhenciv i semenovciv Cej pershij rekrutskij nabir dav Petru 25 pihotnih polkiv i 2 kavalerijskih dragunskih Spochatku vin sformuvav oficerstvo zi svoyih druziv z yakimi gravsya u potishni polki a piznishe i z dvoryanstva Armiya podilyalasya na polovu pihota kavaleriya artileristi inzhenerni vijska miscevi garnizonni vijska i landmiliciya i irregulyarni kozactvo j stepovi narodi vijska Zagalom yiyi chiselnist perevishuvala 200 tisyach osib U pihoti bulo priblizno vdvichi bilshe lyudej nizh u kinnoti U 1722 roci bula vvedena yedina sistema zvan Tabel pro rangi Ozbroyennya tak samo bulo zmineno na yevropejskij lad Pihota bula ozbroyena gladkostvolnimi rushnicyami z bagnetami shpagami tesakami granatami Draguni karabinami pistoletami i palashami U oficeriv buli she protazani i alebardi ne najkrasha zbroya dlya boyu Analogichnim obrazom bula zminena j uniforma 20 zhovtnya 1696 roku Boyarska duma uhvalila rishennya zasnuvati vijskovo morskij flot Korabli buduvalisya za dopomogoyu yevropejskih inzheneriv i vzhe do 1722 roku v Rosiyi buv velikij flot zi 130 vitrilnih i 396 grebnih korabliv Pislya cogo azh do seredini XIX stolittya osoblivo serjoznih zmin v organizaciyi armiyi ne vidbuvalosya U drugij polovini XVIII stolittya u pihoti z yavilisya yegeri u kinnoti kirasiri i gusari Na ozbroyennya buli prijnyati rushnici iz kreminnimi zamkami zrazka 1753 roku U sistemu pidgotovki vijsk znachnij vnesok vnis Oleksandr Vasilovich Suvorov U 1810 roci z iniciativi O A Arakcheyeva pochalisya zastosovuvatisya vijskovi poselennya Do 1853 roku chiselnist armiyi stanovila blizko 31 tisyachi osib komandnogo skladu 911 tisyach soldativ u regulyarnih 250 tisyach v irregulyarnih vijskah 19 stolittya Emblema rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Krimska vijna 1853 1856 viyavila usi nedoliki rosijskogo ozbroyennya A same z poshirennyam parovih dviguniv buli vinajdeni paroplavi yakih u skladi Rosijskogo flotu bulo lishe 16 i masove virobnictvo nariznoyi zbroyi stalo mozhlivim ale v Rosiyi jogo kilkist takozh bula neznachna Tomu v 1860 1870 rokah buli provedeni vijskovi reformi pid kerivnictvom D O Milyutina Pershi kroki z reorganizaciyi armiyi buli zrobleni she u hodi Krimskoyi vijni U 1855 za nakazom carya bula stvorena Komisiya z polipshennya vijskovoyi chastini Pered neyu buli postavleni zavdannya z pereglyadu statutiv obgovorennya pitan pereozbroyennya vijsk vdoskonalennya fizichnoyi i bojovoyi pidgotovki 9 listopada 1861 general D O Milyutin priznachenij vijskovim ministrom 15 sichnya 1862 r vin predstaviv Oleksandru II dopovid v yakij buli sformulovani osnovni principi cili i zavdannya vijskovoyi reformi U 1864 bula provedena vijskovo okruzhna reforma Na teritoriyi imperiyi stvorili 15 vijskovih okrugiv Komanduvachem vijskami okrugu yak pravilo priznachavsya general gubernator Kozhen okrug buv odnochasno organom vijskovogo upravlinnya i vijskovo administrativnogo pristroyu Ce dozvolyalo operativno keruvati vijskami i shvidko zdijsnyuvati yih mobilizaciyu Zi stvorennyam okrugiv vijskove ministerstvo pozbavlyalosya vid shirokogo kola obov yazkiv yaki teper vikonuvali komanduvachi u jogo vedenni zalishilisya lishe ti pitannya upravlinnya yaki mali znachennya dlya vsiyeyi armiyi Buv stvorenij Generalnij shtab Sistema rekrutskih naboriv bula zaminena na zagalnu vijskovu povinnist 1 sichnya 1874 prijmayetsya Statut pro vsesoslovnu vijskovu povinnist Vidpovidno do nogo vse choloviche naselennya bez vidminnosti staniv pidlyagalo vijskovij povinnosti z 21 richnogo viku Termin dijsnoyi sluzhbi stanoviv u suhoputnih vijskah 6 rokiv i 9 rokiv u zapasi na floti vidpovidno 7 rokiv i 3 roki Trivalo pereozbroyennya armiyi provodivsya perehid na nariznu kaznozaryadnu zbroyu U 1868 roci prijmayetsya na ozbroyennya amerikanska rushnicya Berdana u 1870 mu rosijska rushnicya Berdana 2 a u 1891 gvintivka Mosina Z 1861 rozpochalosya virobnictvo bronenosnih parovih korabliv z 1866 pidvodnih chovniv Do 1898 roku rosijskij vijskovo morskij flot sho skladavsya z Baltijskogo Chornomorskogo flotiv Kaspijskoyi i mav 14 bronenosciv 23 bronenosci beregovoyi oboroni 6 bronenosnih krejseriv 17 krejseriv 9 minnih krejseriv 77 minonosciv 96 minonosok 27 kanonerskih chovniv Pro malorosijski polki RI Znachna kilkist malorosijskih nazv polkiv RI vinikla u zv yazku z nakazom Oleksandra I vid 29 31 bereznya 1801 roku pro Peremeny v sostave i naimenovniyah vojsk pro perejmenuvannya formacij po miscyu yih dislokaciyi Faktichno zh za pohodzhennyam formuvannyam ce buli rosijski polki ta pochatkovo niyakogo vidnoshennya do Malorosiyi ne mali 20 stolittya Na pochatku XX stolittya prodovzhuvavsya aktivnij rozvitok vijskovoyi tehniki U 1902 r v Rosijskij armiyi z yavlyayetsya bronetehnika broneavtomobili Sheffield Simplex 1915 i Lanchester 1916 v 1911 vijskova aviaciya v 1915 tanki Vtim rosijski chinovniki vvazhali za najkrashe zakupovuvati inozemni rozrobki anizh pidtrimuvati vitchiznyanih vinahidnikiv Tomu tak i ne otrimali pravo na isnuvannya bagato uspishnih proektiv taki yak tank Porohovshikova avtomat Prote napriklad litaki Sikorskogo viroblyalisya i buli ne girshi za inozemni Bilshist serijnoyi tehniki rosijskoyi armiyi bula francuzkogo britanskogo amerikanskogo abo italijskogo virobnictva chi rozrobkoyu Na ozbroyennya nadijshli kulemet Maksima novi garmati kalibriv 76 152 mm avtomati Fedorova Popri ce zabezpechennya vijskovoyu tehnikoyu bulo vkraj nizkim hocha za bojovoyu pidgotovkoyu rosijska armiya ne postupalasya armiyam zahidnoyevropejskih krayin Do Pershoyi svitovoyi vijni yiyi chiselnist dosyagla 1 423 000 cholovik a pislya mobilizaciyi sklala 5 338 000 chol na ozbroyenni bulo 6848 legkih i 240 vazhkih garmat 4157 kulemetiv 263 litaki ponad 4 tisyachi avtomobiliv Rosijska Armiya v Gromadyanskij vijni 1917 1922 Oficerski kadri Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi sklali osnovu armij Bilogo ruhu v yakih bulo vidrodzheno bagato chastin Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Dobrovolcha armiya operativno strategichne ob yednannya bilogvardijskih vijsk na pivdni Rosiyi v 1917 1920 pid chas Gromadyanskoyi vijni Zbrojni sili Pivdnya Rosiyi utvoreni 8 sichnya 1919 v rezultati ob yednannya dlya spilnoyi borotbi z uryadom bilshovikiv Dobrovolchoyi armiyi i Vsevelikogo Vijska Donskogo PosilannyaVojny Rossijskoj imperii 3 sichnya 2009 u Wayback Machine Armiya Rossijskoj Imperii v 18 19 vv nedostupne posilannya z lipnya 2019 Dislokaciya vijskovih chastin Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini pochatok XX st 13 serpnya 2017 u Wayback Machine Komplektovanie russkoj armii 9 lipnya 2009 u Wayback Machine Primitki Arhiv originalu za 10 sichnya 2014 Procitovano 24 kvitnya 2013 LiteraturaN M Karamzin Istoriya gosudarstva Rossijskogo PosilannyaV M Volkovinskij VIJSKOVI REFORMI 60 70 H RR HIH ST 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 552 ISBN 966 00 0734 5 Ce nezavershena stattya z vijskovoyi spravi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi