Нечуйвітер волохатенький, нечуйвітер звичайний, нечуйвітер волосистий, корсатка волосиста, корсатка космата, нечуйвітер волохатий (Hieracium pilosella L., Pilosella officinarium F. Schultz et Sch. Bip.) Місцеві назви — волосник, недоспілок, сліпачок, арник, вогник, вухо вежмеже, вушко мишаче, жовтинець, жовтомохорочник, жовтоцвіт, жовтючки весневі, зілля від уразу, лапки котячі, лихорадочна трава, масло воронє тощо.
| Нечуйвітер волохатенький | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Підродина: | Цикорієві (Cichorioideae) |
| Рід: | Pilosella |
| Вид: | Нечуйвітер волохатенький (P. officinarum) |
| Біноміальна назва | |
| Pilosella officinarum |
Загальна біоморфологічна характеристика ред.
Невисока (5-30 см заввишки) багаторічна трав'яниста рослина родини складноцвітих з повзучим кореневищем і багаторічними повзучими, густо облистненими пагонами, що рясно опушені досить довгими, зірчастими, рудуватими волосками. Листорозміщення чергове. Квітконосне стебло нерозгалужене, безлисте, з одним порівняно великим кошиком (8 — 12 мм завдовжки) на верхівці. Воно опушене простими довгими волосками з домішкою чорних залозистих волосків. Прикореневі листки (1,5-7 см завдовжки, 0,7-2 см завширшки) цілокраї, численні, оберненояйцеподібно-ланцетні або ланцетні, тупуваті, до основи звужені в черешок. Зверху листки блакитнувато-зелені, зісподу сіруватоповстисті від зірчастих волосків. Квітки зібрані в одиничний кошик циліндричної або яйцеподібної форми. Обгортка черепичаста (9-11 мм завдовжки, 8-15 мм завширшки) . Листочки обгортки лінійні, вкриті зірчастим пушком і чорнуватими простими і залозистими волосками. Всі квітки в кошику язичкові з п'ятьма зубчиками на верхівці, ясно-жовті, двостатеві. Язички крайових квіток зовні з червоними смужками. Тичинок п'ять, вони зрослися пиляками, маточка одна, зав'язь нижня, стовпчик один з дволопатевою приймочкою. Плоди циліндричні, сім'янки без носика, до 2 мм завдовжки, темно-червоні, з дев'ятьма поздовжніми реберцями. Чубок із зазубрених, шорстких і крихких брудно-білих волосків.
Екологія, поширення ред.
Росте нечуйвітер у соснових і мішаних лісах, на лісосіках, прогалинах, пісках. Світлолюбна рослина. Цвіте в травні — червні, нерідко повторно ще й восени. Поширений майже по всій Україні.
Практичне використання ред.
Лікарська, медоносна, отруйна і декоративна рослина.
У народній медицині суцвіття використовують при хворобах шлунка, жовтяниці, для збудження апетиту, при туберкульозі легень, гарячці, наривах у горлі, як кровоспинний засіб, при шигельозі, геморої, маткових кровотечах, коліті, при кровохарканні, для розсмоктування тромбів кровоносних судин, як ранозагоювальний засіб, для протирання рота при молочниці у дітей, свіжі листки прикладають до наривів.
У ветеринарії використовують проти глистів, особливо у свиней, відваром рослини миють хворих тварин, екстракт пропонують проти бруцельозу. Есенцію з свіжої рослини використовують у гомеопатії.
Рослина містить дубильні речовини, смолу, слиз, кумарин і флавоноїди. Нечуйвітер волохатенький — посередній літній медонос, квітки охоче відвідують бджоли, хоч медопродуктивність його незначна. Отруйний для овець. Придатний для декорування сухих піщаних відкосів, кам'янистих гірок.
Збирання, переробка та зберігання ред.
Заготовляють в усіх областях України. Запаси сировини значні. Збирають усю рослину разом з коренем. Сушать у затінку або на горищах, під залізним дахом. Висушені рослини зберігають у коробках, вистелених папером.
Нечу́й-ві́тер волоха́тенький (Hieracium pilosella L.)
Місця зростання ред.
Росте на сухих піщаних місцях, у розріджених соснових лісах, має добре розвинене повзуче кореневище та лежачі пагони, вкриті листям.
Біологічні характеристики ред.
Прикореневі листки зібрані в розетку, вони обернено-яйцеподібно-ланцетні, цілокраї, зверху блакитно-зелені, зісподу сіруватоповстисті від зірчастих волосків. Квітконосне стебло безлисте, 5—30 см заввишки, на верхівці з одним кошиком з маленьких квіток. Усі квітки в кошиках язичкові, крайові на жовтому тлі мають червоні смужки. Цвіте у травні — червні, запилюється комахами. Плоди — сім'янки з чубком із крихких брудно-білих волосків, за допомогою яких вони розносяться вітром.
Господарське значення ред.
Нечуй-вітер волохатенький ціниться як літній медонос та лікарська рослина. Має декоративний вигляд, може прикрасити світлі сухі місця в парках, лісопарках і скверах. Добре розмножується вегетативно — кореневищами. Для ліків рослину збирають під час цвітіння.
Систематика ред.
За даними сайту The Plant List і «Глобальної бази даних Складноцвітих» (англ. «Global Compositae Checklist») нечуйвітер волохатенький належить до роду Pilosella, який був виокремлений з роду Hieracium, а біномінальна назва Hieracium pilosella є синонімом Pilosella officinarium.
Див. також ред.
Примітки ред.
- [[https://web.archive.org/web/20141107052333/http://ekontsh.civicua.org/fam/Asteraceae/Hieracium/Hieracium%20pilosella/ Архівовано 7 листопада 2014 у Wayback Machine.] Фотовизначник рослин Українських Карпат. Hieracium pilosella (нечуй-вітер волохатенький) / Електронний продукт відділу регіонального біоценотичного моніторингу Державного природознавчого музею НАН України. Науковий керівник: професор Платон Третяк, Автор: Ірина Позинич]
- ↑ Hieracium pilosella // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Hieracium pilosella на сайті «The Plant List» [ 18 березня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Hieracium pilosella в базі даних «Global Compositae Checklist»[недоступне посилання] (англ.)
Джерела ред.
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
Посилання ред.
- Нечуйвітер волохатенький // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 298. — ISBN 5-88500-055-7.
- http://www.tropicos.org/Name/2700910 [ 15 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- «Germplasm Resources Information Network (GRIN)» Міністерства сільського господарства США (англ.)