www.wikidata.uk-ua.nina.az

Mars Geyser Hopper MGH концепт рекомендованої місії для класу Discovery запропонованої NASA космічний апарат має досліди

Mars Geyser Hopper

Mars Geyser Hopper (MGH) — концепт рекомендованої місії для класу «Discovery», запропонованої NASA, космічний апарат має дослідити діоксид вуглецю марсіанських гейзерів знайдених поблизу Південного плато Марса. Технологія живлення, яку має використовувати апарат — Покращений радіоізотопний генератор Стірлінга. NASA закінчила проектування і один з тестів пристрою, проте програма була закрита у середині 2010-х. Ані космічний апарат InSight, ані будь-який інший космічний апарат пів-фіналістів програми «Discovery» не буде використовувати ПРІГС або РІТЕГ через відсутність плутонію.

Модель Mars Geyser Hopper. Апарат у роботі (ліворуч), варіант у захисній капсулі (праворуч)

Попередні події ред.

Південна полярна шапка Марса

Програма «Discovery» розпочалась у 1990-х, в результаті дискусій щодо нових місій, були запущені такі апарати Genesis, Deep Impact і Kepler.

Один з перших непілотованих роботизованих космчних апаратів, який мав стрибкові маневри — місячний посадковий апарат Сервеєр-6, який успішно приземлився на Місяць у 1967 році і здійснив стрибок після посадки. Інші місії можливі до супутника Сатурна — Енцелада. Особливість стрибкових апаратів у тому, що вони можуть змінювати місце дислокування, відвідуючи різні райони. Іншою місією стрибкового типу є Comet Hopper, яка стала півфіналістом програми «Discovery» — її мета — вивчення комети 46P/Віртанена. Є припущення, що місія Mars Geyser Hopper відбудеться після запуску місії InSight.

Огляд місії ред.

Проектна вартість місії складає $350 млн — максимум не має перевищувати $425 млн, не включаючи вартість запуску. Для зменшення вартості і ризиків, космічний апарат базується на попередній конструкції — марсіанського посадквого апарату Фенікс, який має налагоджену політну систему в яку включена м'яка посадка і рухова установка з можливістю повторного включення, ця система відповідає вимогам цієї місії. Космічний апарат має приземлитись у заданій області біля південного полюсу Марса, де гейзери розташовані кількасот кілометрів підряд з дистанцією один гейзер кожні 1-2 км. Апарат матиме здатність до стрибку не менше двох разів після приземлення для зміни власної позиції для приближення до району з гейзерами і має перечекати зиму до перших сонячних променів на весні, щоб дослідити вперше такий феномен, як марсіанський гейзер, дослідження має торкнутись пилу з гейзерів і самого каналу.

Особливість під назвою «павук», вочевидь виходить з осаду, після чого виникають ці темні плями на дюнах.
За словами Сільван Пікуеукс, сонячне світло викликає сублімацію від дна, що призводить до накопичення стисненого газу CO2, який врешті-решт вибухає, захоплюючи пил і призводить до темних відкладень з чіткою спрямованістю, що вказує дію вітру.
Піщані струмені з марсіанських гейзерів в уяві художника. (опубліковано NASA, художник Рон Міллер.)

Марсіанські гейзери не схожі на будь-яке земне геологічне явище. Форма і незвичайне павукоподібне утворення гейзерів стимулюють виникнення багатьох наукових гіпотез щодо їх походження, починаючи від здатності відбивати світло до пояснень біологічних процесів. Однак, всі існуючі геофізичні моделі передбачають якийсь тип гейзерів. Їх характеристики та процес утворення досі дискутуються. Сезонні замерзання і розморожування льоду CO2 призводять до появи цілого ряду особливостей, таких як павукоподібні канали на темних дюнних плямах нижче рівня льоду, де вони висічені між землею і льодом, надаючи поверхні вигляд павутиння, а потім тиск, накопичуючись в їх порожнинах виштовхує газ і темний базальтовий пісок або пил, який осідає на поверхні льоду і, таким чином, утворює темні дюнні плями. Цей процес швидкий, спостережуване відбувається впродовж кількох днів, тижнів і місяців, темпи зростання досить незвичні у геології — особливо для Марса.

Проект місії ред.

Основна тривалість місії, починаючи з запуску — 30 місяців, 8 місяців — апарат летітиме до Марса — сама місія триватиме 22 місяці (один марсіанський рік) на поверхні. Космічний апарат увійде у атмосферу, він обладнаний системою м'якої посадки, у районі південного полюсу, де відоме розташування гейзерів. Приземлення триватиме під час полярного літа, коли поверхня не вкрита льодом. Розміри еліпсу району приземлення 20*50 км, отже посадка буде спрямована у регіон, без близького розміщення гейзерів. Впродовж першої після-посадкової фази, апарат буде проводити наукові вимірювання для характеристики місця посадки для того, щоб зрозуміти геологію площі поверхні вільної від льоду впродовж літнього періоду. Космічний апарат складе свої інструменти і знову ввімкне свої двигуни для першого стрибка на відстань 2 км. Цей стрибок розрахований для зміни положення спускного апарату до району розташування гейзерів, досліджуючи поверхню де був гейзер. Наступного разу, космічний апарат збере свої інструменти і активує двигуни для другого стрибка на відстань ~100 м. Цей стрибок розмістить посадковий апарат у замерзлу місцевість, темна пляма буде обрана з урахуванням висоти для більшого огляду оточуючої місцевості, близько проте не у місце розташування відомого гейзера, і поза межами діапазону, де на апарат може потрапити плюм. Лендер має зібрати дані щодо місцевості впродовж сонячного періоду, а після цього перейти у «зимовий режим». Апарат продовжить передавати інженерам дані щодо клімату впродовж зими, проте не буде проводити важливі наукові дослідження. Коли почнеться полярна весна, апарат почне досліджувати гейзери з оптимальної відстані. Система автоматичного знаходження гейзерів, встановлена на апараті просканує оточуючу місцевість. Світлини зроблені апаратом не будуть відразу передаватись на Землю, вони надійдуть лише після знайдення гейзерів. Камера апарата зніматиме з великою швидкістю і у великій роздільній здатності, включає лідар — характеризуватиме рух частинок і Інфрачервоний спектроскоп. Одночасно, наукові інструменти будуть проводити хімічні аналізи будь-яких падаючих частинок, які були вивержені гейзерами і впали на поверхню лендера. Гейзери вивергаються приблизно раз на день — у пік весняного сезону. Якщо одночасно буде знайдено кілька гейзерів — алгоритм апарату сфокусується на найближчому або на «найкращому». Апарат буде досліджувати головні цілі — гейзери — приблизно 90 днів. Під час весняного та літнього сезону очікується спостереження десяти гейзерів. Якщо місія буде розширена, апарат продовжуватиме роботу з 11 серпня 2018 року повний марсіанський рік до другого марсіанського літа. Концепт цієї місії може використовуватись для дослідження інших об'єктів. Здатність використовувати стрибки за допомогою ракетних двигунів від місця посадки до місця наукового інтересу є цінною технологією для дослідження поверхні Марса, а також інших частин Сонячної системи, і може продемонструвати нову форму планетохіда зі здатністю пропрацювати набагато більше через більшу міцність апарату ніж попередні місії, концепт місії можна використовувати для дослідження багатьох планет і супутників.

Космічний апарат ред.

Апарат Mars Polar Lander, який здійснив невдалу посадку на полюсі, технологія пізніше була використана на КА Фенікс

Живлення ред.

Феномен гейзерів виникає після довгого періоду повної темряви, гейзери виникають на початку полярної весни, коли температура сягає -150 °C, і кут Сонця складає лише кілька градусів над горизонтом. Екстримальне довколишнє середовище, низький кут Сонця під час дослідження гейзерів, а також той факт, що бажано розмістити зонд задовго до появи гейзерів, впродовж періоду без сонячного світла, робить неможливим використання сонячних панелей для основного живлення. Таким чином це приваблива місія для використання Покращеного Радіоізотопного Генератора Стірлінга з масою 126 кг включаючи літій-іонний акумулятор для використання під час входу у атмосферу/спуску/посадки, а також під час перельотів у стрибках, коли є необхідність тривалого додаткового живлення. Однак розробка ПРІГС була відмінена NASA у 2013 році. However, the ASRG development was cancelled by NASA in 2013.

Рухова установка ред.

Рухова установка для стрибків заснована на системі спускного апарату Фенікс, яка використовує гідразин як паливо і має 15 реактивних двигунів MR-107N з імпульсом 230 с для приземлення і стрибків. Реактивна система управління має 4 пари двигунів MR-103D з імпульсом 215 с, і один двигун MR-102 з імпульсом 220 с. Система матиме 191 кг палива.

Зв'язок ред.

Спусковий апарат матиме зв'язок з Землею через антену у Х-діапазоні частот. Потім будуть використані дециметрові хвилі. Світлини і всі дані будуть ретранслюватись через апарат Mars Reconnaissance Orbiter.

Наукові інструменти ред.

Наукові інструменти складаються з стерео камер (MastCam) для огляду гейзерів і роботизованої руки (як на Феніксі) для викопування підповерхневого ґрунту і взяття зразків для хімічного аналізу на апараті. Світловий детектор і пошуковий інструмент (Лідар), для дистанційного геологічного аналізу, а також зондування погоди.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Landis, Geoffrey A.; Oleson, Steven J.; McGuire, Melissa (9 січня 2012). . NASA. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 1 липня 2012. 
  2. ↑ Geoffrey A. Landis; Steven J. Oleson; Melissa McGuire (9 січня 2012). (PDF) 50th AIAA Aerospace Sciences Conference. Glenn Research Center, NASA. AIAA-2012-0631. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 1 липня 2012. 
  3. ↑ . Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 25 вересня 2016. 
  4. Stirling Converter Technology [ 19 квітня 2017 у Wayback Machine.]. NASA, 2014
  5. Closing out the ASRG program [ 29 серпня 2019 у Wayback Machine.]. Author: Casey Dreier. 23 January 2014.
  6. . Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 25 вересня 2016. 
  7. [1]
  8. ↑ BBC Enceladus named sweetest spot for alien life. Архів оригіналу за 6 жовтня 2011. Процитовано 25 вересня 2016. 
  9. . Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 25 вересня 2016. 
  10. Dorminey, Bruce (22 серпня 2012). . Forbes (Forbes). Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 25 жовтня 2015. 
  11. ↑ Piqueux, Sylvain; Shane Byrne; Mark I. Richardson (8 серпня 2003). (PDF). Journal of Geophysical Research 180 (E8): 5084. Bibcode:2003JGRE..108.5084P. doi:10.1029/2002JE002007. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 1 липня 2012. 
  12. ↑ Manrubia, S. C. та ін. (2004). . European Space Agency Publications (ESA SP ): 545. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 25 вересня 2016. 
  13. ↑ Kieffer, H. H. (2000). Annual Punctuated CO2 Slab-ice and Jets on Mars (PDF) Mars Polar Science 2000. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 1 липня 2012. 
  14. ↑ Kieffer, Hugh H. (2003). Third Mars Polar Science Conference (2003). Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 1 липня 2012. 
  15. ↑ G. Portyankina, ред. (2006). (PDF) Fourth Mars Polar Science Conference. Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 1 липня 2012. 
  16. ↑ Bérczi, Sz., ред. (2004). (PDF) Lunar and Planetary Science XXXV (2004). Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 1 липня 2012. 
  17. ↑ Kieffer, Hugh H.; Philip R. Christensen; Timothy N. Titus (30 травня 2006). . Nature 442 (7104): 793–6. Bibcode:2006Natur.442..793K. PMID 16915284. doi:10.1038/nature04945. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 вересня 2016. 
  18. . Jet Propulsion Laboratory (NASA). 16 серпня 2006. Архів оригіналу за 10 жовтня 2009. Процитовано 1 July 2012. 
  19. Hansen, C.J. та ін. (2010). . Icarus 205: 283–295. Bibcode:2010Icar..205..283H. doi:10.1016/j.icarus.2009.07.021. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 1 July 2012. 
  20. Ness, Peter K.; Greg M. Orme (2002). . Journal of the British Interplanetary Society (JBIS) 55: 85–108. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 1 July 2012. 
  21. The ASRG Cancellation in Context [ 11 листопада 2020 у Wayback Machine.] Future Planetary Exploration

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mars Geyser Hopper MGH koncept rekomendovanoyi misiyi dlya klasu Discovery zaproponovanoyi NASA kosmichnij aparat maye dosliditi dioksid vuglecyu marsianskih gejzeriv znajdenih poblizu Pivdennogo plato Marsa 1 2 Tehnologiya zhivlennya yaku maye vikoristovuvati aparat Pokrashenij radioizotopnij generator Stirlinga 3 NASA zakinchila proektuvannya i odin z testiv pristroyu prote programa bula zakrita u seredini 2010 h 4 5 Ani kosmichnij aparat InSight ani bud yakij inshij kosmichnij aparat piv finalistiv programi Discovery ne bude vikoristovuvati PRIGS abo RITEG cherez vidsutnist plutoniyu 6 Model Mars Geyser Hopper Aparat u roboti livoruch variant u zahisnij kapsuli pravoruch Zmist 1 Poperedni podiyi 2 Oglyad misiyi 2 1 Proekt misiyi 3 Kosmichnij aparat 3 1 Zhivlennya 3 2 Ruhova ustanovka 3 3 Zv yazok 3 4 Naukovi instrumenti 4 Div takozh 5 Primitki 6 PosilannyaPoperedni podiyi red nbsp Pivdenna polyarna shapka MarsaPrograma Discovery rozpochalas u 1990 h v rezultati diskusij shodo novih misij buli zapusheni taki aparati Genesis Deep Impact i Kepler 7 Odin z pershih nepilotovanih robotizovanih kosmchnih aparativ yakij mav stribkovi manevri misyachnij posadkovij aparat Serveyer 6 yakij uspishno prizemlivsya na Misyac u 1967 roci i zdijsniv stribok pislya posadki 3 Inshi misiyi mozhlivi do suputnika Saturna Encelada 8 Osoblivist stribkovih aparativ u tomu sho voni mozhut zminyuvati misce dislokuvannya vidviduyuchi rizni rajoni 8 Inshoyu misiyeyu stribkovogo tipu ye Comet Hopper yaka stala pivfinalistom programi Discovery yiyi meta vivchennya kometi 46P Virtanena 9 Ye pripushennya sho misiya Mars Geyser Hopper vidbudetsya pislya zapusku misiyi InSight 10 Oglyad misiyi red Proektna vartist misiyi skladaye 350 mln maksimum ne maye perevishuvati 425 mln ne vklyuchayuchi vartist zapusku Dlya zmenshennya vartosti i rizikiv kosmichnij aparat bazuyetsya na poperednij konstrukciyi marsianskogo posadkvogo aparatu Feniks yakij maye nalagodzhenu politnu sistemu v yaku vklyuchena m yaka posadka i ruhova ustanovka z mozhlivistyu povtornogo vklyuchennya cya sistema vidpovidaye vimogam ciyeyi misiyi 2 Kosmichnij aparat maye prizemlitis u zadanij oblasti bilya pivdennogo polyusu Marsa de gejzeri roztashovani kilkasot kilometriv pidryad z distanciyeyu odin gejzer kozhni 1 2 km Aparat matime zdatnist do stribku ne menshe dvoh raziv pislya prizemlennya dlya zmini vlasnoyi poziciyi dlya priblizhennya do rajonu z gejzerami i maye perechekati zimu do pershih sonyachnih promeniv na vesni shob dosliditi vpershe takij fenomen yak marsianskij gejzer doslidzhennya maye torknutis pilu z gejzeriv i samogo kanalu 2 nbsp Osoblivist pid nazvoyu pavuk vochevid vihodit z osadu pislya chogo vinikayut ci temni plyami na dyunah nbsp Za slovami Silvan Pikueuks sonyachne svitlo viklikaye sublimaciyu vid dna sho prizvodit do nakopichennya stisnenogo gazu CO2 yakij vreshti resht vibuhaye zahoplyuyuchi pil i prizvodit do temnih vidkladen z chitkoyu spryamovanistyu sho vkazuye diyu vitru nbsp Pishani strumeni z marsianskih gejzeriv v uyavi hudozhnika opublikovano NASA hudozhnik Ron Miller Marsianski gejzeri ne shozhi na bud yake zemne geologichne yavishe Forma i nezvichajne pavukopodibne utvorennya gejzeriv stimulyuyut viniknennya bagatoh naukovih gipotez shodo yih pohodzhennya pochinayuchi vid zdatnosti vidbivati svitlo do poyasnen biologichnih procesiv Odnak vsi isnuyuchi geofizichni modeli peredbachayut yakijs tip gejzeriv Yih harakteristiki ta proces utvorennya dosi diskutuyutsya 11 12 13 14 15 16 17 18 19 Sezonni zamerzannya i rozmorozhuvannya lodu CO2 prizvodyat do poyavi cilogo ryadu osoblivostej takih yak pavukopodibni kanali na temnih dyunnih plyamah nizhche rivnya lodu de voni visicheni mizh zemleyu i lodom 12 nadayuchi poverhni viglyad pavutinnya a potim tisk nakopichuyuchis v yih porozhninah vishtovhuye gaz i temnij bazaltovij pisok abo pil yakij osidaye na poverhni lodu i takim chinom utvoryuye temni dyunni plyami 11 12 13 14 15 16 17 Cej proces shvidkij sposterezhuvane vidbuvayetsya vprodovzh kilkoh dniv tizhniv i misyaciv tempi zrostannya dosit nezvichni u geologiyi osoblivo dlya Marsa 20 Proekt misiyi red Osnovna trivalist misiyi pochinayuchi z zapusku 30 misyaciv 8 misyaciv aparat letitime do Marsa sama misiya trivatime 22 misyaci odin marsianskij rik na poverhni Kosmichnij aparat uvijde u atmosferu vin obladnanij sistemoyu m yakoyi posadki u rajoni pivdennogo polyusu de vidome roztashuvannya gejzeriv Prizemlennya trivatime pid chas polyarnogo lita koli poverhnya ne vkrita lodom Rozmiri elipsu rajonu prizemlennya 20 50 km otzhe posadka bude spryamovana u region bez blizkogo rozmishennya gejzeriv Vprodovzh pershoyi pislya posadkovoyi fazi aparat bude provoditi naukovi vimiryuvannya dlya harakteristiki miscya posadki dlya togo shob zrozumiti geologiyu ploshi poverhni vilnoyi vid lodu vprodovzh litnogo periodu 1 Kosmichnij aparat sklade svoyi instrumenti i znovu vvimkne svoyi dviguni dlya pershogo stribka na vidstan 2 km 2 Cej stribok rozrahovanij dlya zmini polozhennya spusknogo aparatu do rajonu roztashuvannya gejzeriv doslidzhuyuchi poverhnyu de buv gejzer Nastupnogo razu kosmichnij aparat zbere svoyi instrumenti i aktivuye dviguni dlya drugogo stribka na vidstan 100 m Cej stribok rozmistit posadkovij aparat u zamerzlu miscevist temna plyama bude obrana z urahuvannyam visoti dlya bilshogo oglyadu otochuyuchoyi miscevosti blizko prote ne u misce roztashuvannya vidomogo gejzera i poza mezhami diapazonu de na aparat mozhe potrapiti plyum Lender maye zibrati dani shodo miscevosti vprodovzh sonyachnogo periodu a pislya cogo perejti u zimovij rezhim Aparat prodovzhit peredavati inzheneram dani shodo klimatu vprodovzh zimi prote ne bude provoditi vazhlivi naukovi doslidzhennya 1 Koli pochnetsya polyarna vesna aparat pochne doslidzhuvati gejzeri z optimalnoyi vidstani Sistema avtomatichnogo znahodzhennya gejzeriv vstanovlena na aparati proskanuye otochuyuchu miscevist Svitlini zrobleni aparatom ne budut vidrazu peredavatis na Zemlyu voni nadijdut lishe pislya znajdennya gejzeriv Kamera aparata znimatime z velikoyu shvidkistyu i u velikij rozdilnij zdatnosti vklyuchaye lidar harakterizuvatime ruh chastinok i Infrachervonij spektroskop Odnochasno naukovi instrumenti budut provoditi himichni analizi bud yakih padayuchih chastinok yaki buli viverzheni gejzerami i vpali na poverhnyu lendera 2 Gejzeri vivergayutsya priblizno raz na den u pik vesnyanogo sezonu 2 Yaksho odnochasno bude znajdeno kilka gejzeriv algoritm aparatu sfokusuyetsya na najblizhchomu abo na najkrashomu Aparat bude doslidzhuvati golovni cili gejzeri priblizno 90 dniv Pid chas vesnyanogo ta litnogo sezonu ochikuyetsya sposterezhennya desyati gejzeriv Yaksho misiya bude rozshirena aparat prodovzhuvatime robotu z 11 serpnya 2018 roku povnij marsianskij rik do drugogo marsianskogo lita Koncept ciyeyi misiyi mozhe vikoristovuvatis dlya doslidzhennya inshih ob yektiv Zdatnist vikoristovuvati stribki za dopomogoyu raketnih dviguniv vid miscya posadki do miscya naukovogo interesu ye cinnoyu tehnologiyeyu dlya doslidzhennya poverhni Marsa a takozh inshih chastin Sonyachnoyi sistemi i mozhe prodemonstruvati novu formu planetohida zi zdatnistyu propracyuvati nabagato bilshe cherez bilshu micnist aparatu nizh poperedni misiyi koncept misiyi mozhna vikoristovuvati dlya doslidzhennya bagatoh planet i suputnikiv 2 Kosmichnij aparat red nbsp Aparat Mars Polar Lander yakij zdijsniv nevdalu posadku na polyusi tehnologiya piznishe bula vikoristana na KA FeniksZhivlennya red Fenomen gejzeriv vinikaye pislya dovgogo periodu povnoyi temryavi gejzeri vinikayut na pochatku polyarnoyi vesni koli temperatura syagaye 150 C i kut Soncya skladaye lishe kilka gradusiv nad gorizontom Ekstrimalne dovkolishnye seredovishe nizkij kut Soncya pid chas doslidzhennya gejzeriv a takozh toj fakt sho bazhano rozmistiti zond zadovgo do poyavi gejzeriv vprodovzh periodu bez sonyachnogo svitla robit nemozhlivim vikoristannya sonyachnih panelej dlya osnovnogo zhivlennya Takim chinom ce privabliva misiya dlya vikoristannya Pokrashenogo Radioizotopnogo Generatora Stirlinga z masoyu 126 kg vklyuchayuchi litij ionnij akumulyator dlya vikoristannya pid chas vhodu u atmosferu spusku posadki a takozh pid chas perelotiv u stribkah koli ye neobhidnist trivalogo dodatkovogo zhivlennya Odnak rozrobka PRIGS bula vidminena NASA u 2013 roci 2 However the ASRG development was cancelled by NASA in 2013 21 Ruhova ustanovka red Ruhova ustanovka dlya stribkiv zasnovana na sistemi spusknogo aparatu Feniks yaka vikoristovuye gidrazin yak palivo i maye 15 reaktivnih dviguniv MR 107N z impulsom 230 s dlya prizemlennya i stribkiv Reaktivna sistema upravlinnya maye 4 pari dviguniv MR 103D z impulsom 215 s i odin dvigun MR 102 z impulsom 220 s Sistema matime 191 kg paliva 2 Zv yazok red Spuskovij aparat matime zv yazok z Zemleyu cherez antenu u H diapazoni chastot Potim budut vikoristani decimetrovi hvili Svitlini i vsi dani budut retranslyuvatis cherez aparat Mars Reconnaissance Orbiter 2 Naukovi instrumenti red Naukovi instrumenti skladayutsya z stereo kamer MastCam dlya oglyadu gejzeriv i robotizovanoyi ruki yak na Feniksi dlya vikopuvannya pidpoverhnevogo gruntu i vzyattya zrazkiv dlya himichnogo analizu na aparati Svitlovij detektor i poshukovij instrument Lidar dlya distancijnogo geologichnogo analizu a takozh zonduvannya pogodi 2 Div takozh red Geologiya Marsa Marsianska naukova laboratoriya marsohid Feniks Doslidzhennya MarsaPrimitki red a b v Landis Geoffrey A Oleson Steven J McGuire Melissa 9 sichnya 2012 Design Study for a Mars Geyser Hopper NASA Arhiv originalu za 2 sichnya 2014 Procitovano 1 lipnya 2012 a b v g d e zh i k l m Geoffrey A Landis Steven J Oleson Melissa McGuire 9 sichnya 2012 Design Study for a Mars Geyser Hopper PDF 50th AIAA Aerospace Sciences Conference Glenn Research Center NASA AIAA 2012 0631 Arhiv originalu za 2 sichnya 2014 Procitovano 1 lipnya 2012 a b Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 30 listopada 2020 Procitovano 25 veresnya 2016 Stirling Converter Technology Arhivovano 19 kvitnya 2017 u Wayback Machine NASA 2014 Closing out the ASRG program Arhivovano 29 serpnya 2019 u Wayback Machine Author Casey Dreier 23 January 2014 NASA Nuclear Fuel Shortage Could Jeopardize Future Space Missions Arhiv originalu za 8 listopada 2020 Procitovano 25 veresnya 2016 1 a b BBC Enceladus named sweetest spot for alien life Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2011 Procitovano 25 veresnya 2016 NASA Goddard Managed Comet Hopper Mission Selected for Further Study Arhiv originalu za 5 grudnya 2021 Procitovano 25 veresnya 2016 Dorminey Bruce 22 serpnya 2012 NASA May Go Mars Geyser Hopping Forbes Forbes Arhiv originalu za 13 serpnya 2016 Procitovano 25 zhovtnya 2015 a b Piqueux Sylvain Shane Byrne Mark I Richardson 8 serpnya 2003 Sublimation of Mars s southern seasonal CO2 ice cap formation of spiders PDF Journal of Geophysical Research 180 E8 5084 Bibcode 2003JGRE 108 5084P doi 10 1029 2002JE002007 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2021 Procitovano 1 lipnya 2012 a b v Manrubia S C ta in 2004 Comparative Analysis of Geological Features and Seasonal Processes in Inca City and PittyUSA Patera Regions on Mars European Space Agency Publications ESA SP 545 Arhiv originalu za 21 lipnya 2011 Procitovano 25 veresnya 2016 a b Kieffer H H 2000 Annual Punctuated CO2 Slab ice and Jets on Mars PDF Mars Polar Science 2000 Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 1 lipnya 2012 a b Kieffer Hugh H 2003 Behavior of Solid CO Third Mars Polar Science Conference 2003 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2021 Procitovano 1 lipnya 2012 a b G Portyankina red 2006 Simulations of Geyser Type Eruptions in Cryptic Region of Martian South PDF Fourth Mars Polar Science Conference Arhiv originalu za 17 lyutogo 2012 Procitovano 1 lipnya 2012 a b Berczi Sz red 2004 Stratigraphy of Special Layers Transient Oones on Permeable Ones Examples PDF Lunar and Planetary Science XXXV 2004 Arhiv originalu za 6 lipnya 2017 Procitovano 1 lipnya 2012 a b Kieffer Hugh H Philip R Christensen Timothy N Titus 30 travnya 2006 CO2 jets formed by sublimation beneath translucent slab ice in Mars seasonal south polar ice cap Nature 442 7104 793 6 Bibcode 2006Natur 442 793K PMID 16915284 doi 10 1038 nature04945 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 25 veresnya 2016 NASA Findings Suggest Jets Bursting From Martian Ice Cap Jet Propulsion Laboratory NASA 16 serpnya 2006 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2009 Procitovano 1 July 2012 Hansen C J ta in 2010 HiRISE observations of gas sublimation driven activity in Mars southern polar regions I Erosion of the surface Icarus 205 283 295 Bibcode 2010Icar 205 283H doi 10 1016 j icarus 2009 07 021 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 1 July 2012 Ness Peter K Greg M Orme 2002 Spider Ravine Models and Plant like Features on Mars Possible Geophysical and Biogeophysical Modes of Origin Journal of the British Interplanetary Society JBIS 55 85 108 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2012 Procitovano 1 July 2012 The ASRG Cancellation in Context Arhivovano 11 listopada 2020 u Wayback Machine Future Planetary ExplorationPosilannya red NPR Chi nebezepechni ci pavukopodibni chorni predmeti na Marsi Mozhlivo Arhivovano 26 kvitnya 2018 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mars Geyser Hopper amp oldid 35529786