www.wikidata.uk-ua.nina.az

Плато Південне Південна рівнина лат Planum Australe це полярна рівнина у південній півкулі планети Марс Вона простягаєть

Плато Південне

Південна рівнина (лат. Planum Australe) — це полярна рівнина у південній півкулі планети Марс. Вона простягається на південь від, приблизно, 75° пд. ш., а її центр розташований за координатами 83°54′ пд. ш. 160°00′ сх. д. / 83.9° пд. ш. 160.0° сх. д. / -83.9; 160.0. Геологія цього регіону мала бути досліджена в ході місії NASA Mars Polar Lander, однак місія зазнала краху — зв'язок із апаратом було втрачено під час входження його у марсіанську атмосферу.

Planum Australe
Planum Australe, знімок виконано апаратом Mars Global Surveyor.
Планета Марс
Координати 83°54′ пд. ш. 160°00′ сх. д. / 83.9° пд. ш. 160.0° сх. д. / -83.9; 160.0Координати: 83°54′ пд. ш. 160°00′ сх. д. / 83.9° пд. ш. 160.0° сх. д. / -83.9; 160.0

Льодовикова шапка ред.

Рівнина Australe частково покрита перманентною полярною льодовою шапкою, яка складається із замерзлої води та вуглекислого газу, і має товщину близько 3 км. Сезонна (тимчасова) льодова шапка формується зверху на перманентній шапці протягом марсіанської зими, розширюючись у південному напрямку, починаючи з 60° пд. ш. В найхолодніший період зими її товщина досягає приблизно 1 метра. Існує ймовірність, що площа цієї льодовикової шапки повільно звужується через локальну зміну клімату. Твердження про глобальне потепління у масштабах планети, засновані на аналізі різних знімків поверхні Марса, не враховують температурні дані та глобальні дані щодо Марса, а тому не сприймаються науковою спільнотою всерйоз. Дані, зібрані космічними апаратами на Марсі та його орбіті, а також ті, які були отримані за допомогою земних та навколоземних телескопів на основі мікрохвильового випромінювання, свідчать про те, що глобальне середнє значення температури на Марсі є, в цілому, стабільним, і, ймовірно, спадає.

Мапа висот південного полюса. Зверніть увагу, як Planum Australe височить над рештою побитої кратерами території. Клацніть на зображенні, аби збільшити та краще роздивитись деталі.

У 1966 році Лейтон та Мюррей висловили припущення, що марсіанські полярні шапки містять значно більший об'єм CO2, аніж сама атмосфера планети. Однак зараз вчені вважають, що обидва полюси Марса складаються в основному з водяного льоду. Обидва полюси мають тонкий сезонний покрив замерзлого CO2, тоді як південне поле має додатково ще постійну залишкову шапку із CO2, товщина якої сягає від 8 до 10 метрів, і яка розташована зверху на шарі водяного льоду. Можливо, ключовим аргументом на користь того, що левова частка льоду в цій полярній шапці є саме водяним льодом, є те, що твердий лід із CO2 є недостатньо механічно сильним для того, аби утримувати льодову шапку товщиною у 3 км стабільною протягом тривалих періодів часу. У 2011 році дані, отримані радаром підземного зондування SHARAD, виявили масивні підповерхневі поклади CO2 у формі льоду. Маса цього льоду, який був виявлений саме у Planum Australe, відповідає 80% всієї маси CO2, що зараз перебуває в атмосфері Марса, або ж 4-5 мілібар.

Дані, отримані апаратом Mars Express Європейської космічної агенції свідчать про те, що існує три основні частини льодової шапки. Частина із найвищим показником світловідбиття складається приблизно на 85% із сухого льоду та на 15% з водяного льоду. Друга частина, у місцях переходу в навколишні рівнини, де полярна шапка формує стрімкі схили на краях, лід є майже винятково водяним. І врешті, льодовикова шапка оточена полями багаторічної мерзлоти, що простягаються на десятки кілометрів на північ від стрімких країв льодовика.

Центр перманентної льодовикової шапки розташований не на 90° пд. ш., а швидше на 150 кілометрів на північ від географічного південного полюса. Присутність двох масивних ударних басейнів у західній півкулі — Hellas Planitia та Argyre Planitia — стала причиною виникнення зони низького тиску над перманентною льодовиковою шапкою. Як результат, у цій місцевості складаються погодні умови, сприятливі для утворення лапатого білого снігу, що має високе значення альбедо. Це контрастує із ожеледдю («чорним льодом»), яка вкриває східну частину полярного регіону, де снігопади є рідкісними.

Географічні деталі ред.

Існують два чітко розрізнювані субрегіони у Planum Australe — Australe Lingula та Promethei Lingula. Вони відокремлені один від одного каньйонами Promethei Chasma, Ultimum Chasma, Chasma Australe та Australe Sulci. Припускають, що ці регіони були сформовані під впливом катабатичних вітрів. Найбільшим кратером у Planum Australe є кратер Мак-Мердо.

Гейзери на Марсі ред.

Художня концепція марсіанських гейзерів, що вивергають на поверхню струмені піску. (Автор — Рон Міллер.
Збільшене зображення «темних плям на дюнах», що утворюються у гейзероподібних системах.

Сезонні замерзання та розмороження південної льодовикової шапки стають причиною формування павукоподібних радіальних каналів, вирізьблених у метровій товщі льоду під впливом сонячного випромінювання. Згодом, сублімований CO2 (а також, ймовірно, вода) збільшують тиск у цих утвореннях всередині льоду, внаслідок чого відбуваються гейзероподібні виверження холодної речовини, часто змішаної з темним базальтовим піском чи брудом. Цей процес є досить швидким, триває протягом декількох днів, тижнів або місяців — швидкість розвитку досить незвична для геології — особливо для Марса. Запланована місія космічного апарата Mars Geyser Hopper — це програма, спрямована на дослідження саме гейзерів на Марсі.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Phillips, Tony. . Science @ NASA. Архів оригіналу за 24 лютого 2007. Процитовано 20 жовтня 2006. (англ.)
  2. Sigurdsson, Steinn. Global warming on Mars?. RealClimate.org. Процитовано 20 жовтня 2006. (англ.)
  3. Wilson, R.; Richardson, M. (2000). «The Martian Atmosphere During the Viking I Mission, I: Infrared Measurements of Atmospheric Temperatures Revisited». Icarus 145: 555–579
  4. Liu, J.; Richardson, M. (August 2003). An assessment of the global, seasonal, and interannual spacecraft record of Martian climate in the thermal infrared. Journal of Geophysical Research 108 (8). 
  5. Clancy et al., R. An intercomparison of ground-based millimeter, MGS TES, and Viking atmospheric temperature measurements: Seasonal and interannual variability of temperatures and dust loading in the global Mars atmosphere. Journal of Geophysical Research 105 (4): 9553–9571. 
  6. Bell, et al., J. Mars Reconnaissance Orbiter Mars Color Imager (MARCI): Instrument Description, Calibration, and Performance. Journal of Geophysical Research 114 (8). 
  7. Bandfield, et al., J. (2013). Radiometric Comparision of Mars Climate Sounder and Thermal Emission Spectrometer Measurements. Icarus 225: 28–39. 
  8. Byrne, Shane; Ingersoll, AP (14-02-2003). A Sublimation Model for Martian South Polar Ice Features. Science 299 (5609): 1051–1053. Bibcode:2003Sci...299.1051B. PMID 12586939. doi:10.1126/science.1080148. 
  9. Philips, R. J. et. al (2011). Onset and migration of spiral troughs on Mars revealed by orbital radar. Science 332 (13): 838–841. Bibcode:2011Sci...332..838P. doi:10.1126/science.1203091. (англ.)
  10. Water at Martian south pole. European Space Agency. Процитовано 22 жовтня 2006. (англ.)
  11. Mars' South Pole mystery. Spaceflight Now. Процитовано 26 жовтня 2006. (англ.)
  12. Kolb, Eric J.; Tanaka, Kenneth L. (2006). Accumulation and erosion of south polar layered deposits in the Promethei Lingula region, Planum Australe, Mars. The Mars Journal (Mars Informatics Inc.) 2: 1–9. Bibcode:2006Mars....2....1K. doi:10.1555/mars.2006.0001. 
  13. Mangold, N. 2011. Ice sublimation as a geomorphic process: A planetary perspective. Geomorphology. 126:1-17.
  14. . Jet Propulsion Laboratory (NASA). 16-08-2006. Архів оригіналу за 10 жовтня 2009. Процитовано 11 серпня 2009. (англ.)
  15. Kieffer, H. H. (2000). ANNUAL PUNCTUATED CO2 SLAB-ICE AND JETS ON MARS. (PDF). Mars Polar Science 2000. Процитовано 6 вересня 2009. (англ.)
  16. SIMULATIONS OF GEYSER-TYPE ERUPTIONS IN CRYPTIC REGION OF MARTIAN SOUTH (PDF). Fourth Mars Polar Science Conference. 2006. Процитовано 11 серпня 2009. (англ.)
  17. Kieffer, Hugh H.; Christensen, Philip R.; Titus, Timothy N. (30-05-2006). CO2 jets formed by sublimation beneath translucent slab ice in Mars' seasonal south polar ice cap. Nature 442 (7104): 793–796. Bibcode:2006Natur.442..793K. PMID 16915284. doi:10.1038/nature04945. Процитовано 2 вересня 2009. (англ.)
  18. Landis, Geoffrey A.; Oleson, Steven J.; McGuire, Melissa (09-01-2012). Design Study for a Mars Geyser Hopper. NASA. Процитовано 1 липня 2012. (англ.)
  19. Landis, Geoffrey A.; Oleson, Steven J.; McGuire, Melissa (09-01-2012). Design Study for a Mars Geyser Hopper (PDF). 50th AIAA Aerospace Sciences Conference. Glenn Research Center, NASA. Процитовано 1 липня 2012. (англ.)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pivdenna rivnina lat Planum Australe ce polyarna rivnina u pivdennij pivkuli planeti Mars Vona prostyagayetsya na pivden vid priblizno 75 pd sh a yiyi centr roztashovanij za koordinatami 83 54 pd sh 160 00 sh d 83 9 pd sh 160 0 sh d 83 9 160 0 Geologiya cogo regionu mala buti doslidzhena v hodi misiyi NASA Mars Polar Lander odnak misiya zaznala krahu zv yazok iz aparatom bulo vtracheno pid chas vhodzhennya jogo u marsiansku atmosferu Planum AustralePlanum Australe znimok vikonano aparatom Mars Global Surveyor Planeta MarsKoordinati 83 54 pd sh 160 00 sh d 83 9 pd sh 160 0 sh d 83 9 160 0 Koordinati 83 54 pd sh 160 00 sh d 83 9 pd sh 160 0 sh d 83 9 160 0 Zmist 1 Lodovikova shapka 2 Geografichni detali 2 1 Gejzeri na Marsi 3 Div takozh 4 Primitki 5 PosilannyaLodovikova shapka red Rivnina Australe chastkovo pokrita permanentnoyu polyarnoyu lodovoyu shapkoyu yaka skladayetsya iz zamerzloyi vodi ta vuglekislogo gazu i maye tovshinu blizko 3 km Sezonna timchasova lodova shapka formuyetsya zverhu na permanentnij shapci protyagom marsianskoyi zimi rozshiryuyuchis u pivdennomu napryamku pochinayuchi z 60 pd sh V najholodnishij period zimi yiyi tovshina dosyagaye priblizno 1 metra 1 Isnuye jmovirnist sho plosha ciyeyi lodovikovoyi shapki povilno zvuzhuyetsya cherez lokalnu zminu klimatu 2 Tverdzhennya pro globalne poteplinnya u masshtabah planeti zasnovani na analizi riznih znimkiv poverhni Marsa ne vrahovuyut temperaturni dani ta globalni dani shodo Marsa a tomu ne sprijmayutsya naukovoyu spilnotoyu vserjoz Dani zibrani kosmichnimi aparatami na Marsi ta jogo orbiti a takozh ti yaki buli otrimani za dopomogoyu zemnih ta navkolozemnih teleskopiv na osnovi mikrohvilovogo viprominyuvannya svidchat pro te sho globalne serednye znachennya temperaturi na Marsi ye v cilomu stabilnim 3 4 i jmovirno spadaye 5 6 7 nbsp Mapa visot pivdennogo polyusa Zvernit uvagu yak Planum Australe visochit nad reshtoyu pobitoyi kraterami teritoriyi Klacnit na zobrazhenni abi zbilshiti ta krashe rozdivitis detali U 1966 roci Lejton ta Myurrej vislovili pripushennya sho marsianski polyarni shapki mistyat znachno bilshij ob yem CO2 anizh sama atmosfera planeti Odnak zaraz vcheni vvazhayut sho obidva polyusi Marsa skladayutsya v osnovnomu z vodyanogo lodu Obidva polyusi mayut tonkij sezonnij pokriv zamerzlogo CO2 todi yak pivdenne pole maye dodatkovo she postijnu zalishkovu shapku iz CO2 tovshina yakoyi syagaye vid 8 do 10 metriv i yaka roztashovana zverhu na shari vodyanogo lodu Mozhlivo klyuchovim argumentom na korist togo sho levova chastka lodu v cij polyarnij shapci ye same vodyanim lodom ye te sho tverdij lid iz CO2 ye nedostatno mehanichno silnim dlya togo abi utrimuvati lodovu shapku tovshinoyu u 3 km stabilnoyu protyagom trivalih periodiv chasu 8 U 2011 roci dani otrimani radarom pidzemnogo zonduvannya SHARAD viyavili masivni pidpoverhnevi pokladi CO2 u formi lodu Masa cogo lodu yakij buv viyavlenij same u Planum Australe vidpovidaye 80 vsiyeyi masi CO2 sho zaraz perebuvaye v atmosferi Marsa abo zh 4 5 milibar 9 Dani otrimani aparatom Mars Express Yevropejskoyi kosmichnoyi agenciyi svidchat pro te sho isnuye tri osnovni chastini lodovoyi shapki Chastina iz najvishim pokaznikom svitlovidbittya skladayetsya priblizno na 85 iz suhogo lodu ta na 15 z vodyanogo lodu Druga chastina u miscyah perehodu v navkolishni rivnini de polyarna shapka formuye strimki shili na krayah lid ye majzhe vinyatkovo vodyanim I vreshti lodovikova shapka otochena polyami bagatorichnoyi merzloti sho prostyagayutsya na desyatki kilometriv na pivnich vid strimkih krayiv lodovika 10 Centr permanentnoyi lodovikovoyi shapki roztashovanij ne na 90 pd sh a shvidshe na 150 kilometriv na pivnich vid geografichnogo pivdennogo polyusa Prisutnist dvoh masivnih udarnih basejniv u zahidnij pivkuli Hellas Planitia ta Argyre Planitia stala prichinoyu viniknennya zoni nizkogo tisku nad permanentnoyu lodovikovoyu shapkoyu Yak rezultat u cij miscevosti skladayutsya pogodni umovi spriyatlivi dlya utvorennya lapatogo bilogo snigu sho maye visoke znachennya albedo Ce kontrastuye iz ozheleddyu chornim lodom yaka vkrivaye shidnu chastinu polyarnogo regionu de snigopadi ye ridkisnimi 11 Geografichni detali red Isnuyut dva chitko rozriznyuvani subregioni u Planum Australe Australe Lingula ta Promethei Lingula Voni vidokremleni odin vid odnogo kanjonami Promethei Chasma Ultimum Chasma Chasma Australe ta Australe Sulci Pripuskayut sho ci regioni buli sformovani pid vplivom katabatichnih vitriv 12 Najbilshim kraterom u Planum Australe ye krater Mak Merdo Gejzeri na Marsi red nbsp Hudozhnya koncepciya marsianskih gejzeriv sho vivergayut na poverhnyu strumeni pisku Avtor Ron Miller nbsp Zbilshene zobrazhennya temnih plyam na dyunah sho utvoryuyutsya u gejzeropodibnih sistemah Dokladnishe Marsianskij gejzerSezonni zamerzannya ta rozmorozhennya pivdennoyi lodovikovoyi shapki stayut prichinoyu formuvannya pavukopodibnih radialnih kanaliv virizblenih u metrovij tovshi lodu pid vplivom sonyachnogo viprominyuvannya 13 Zgodom sublimovanij CO2 a takozh jmovirno voda zbilshuyut tisk u cih utvorennyah vseredini lodu vnaslidok chogo vidbuvayutsya gejzeropodibni viverzhennya holodnoyi rechovini chasto zmishanoyi z temnim bazaltovim piskom chi brudom 14 15 16 17 Cej proces ye dosit shvidkim trivaye protyagom dekilkoh dniv tizhniv abo misyaciv shvidkist rozvitku dosit nezvichna dlya geologiyi osoblivo dlya Marsa Zaplanovana misiya kosmichnogo aparata Mars Geyser Hopper ce programa spryamovana na doslidzhennya same gejzeriv na Marsi 18 19 Div takozh red Klimat Marsa Pivnichna polyarna shapka Pivdenna polyarna shapka Spisok rivnin na Marsi Planum Boreum rivnina na pivnichnomu polyusi Primitki red Phillips Tony Mars is Melting Science NASA Arhiv originalu za 24 lyutogo 2007 Procitovano 20 zhovtnya 2006 angl Sigurdsson Steinn Global warming on Mars RealClimate org Procitovano 20 zhovtnya 2006 angl Wilson R Richardson M 2000 The Martian Atmosphere During the Viking I Mission I Infrared Measurements of Atmospheric Temperatures Revisited Icarus 145 555 579 Liu J Richardson M August 2003 An assessment of the global seasonal and interannual spacecraft record of Martian climate in the thermal infrared Journal of Geophysical Research 108 8 Clancy et al R An intercomparison of ground based millimeter MGS TES and Viking atmospheric temperature measurements Seasonal and interannual variability of temperatures and dust loading in the global Mars atmosphere Journal of Geophysical Research 105 4 9553 9571 Bell et al J Mars Reconnaissance Orbiter Mars Color Imager MARCI Instrument Description Calibration and Performance Journal of Geophysical Research 114 8 Bandfield et al J 2013 Radiometric Comparision of Mars Climate Sounder and Thermal Emission Spectrometer Measurements Icarus 225 28 39 Byrne Shane Ingersoll AP 14 02 2003 A Sublimation Model for Martian South Polar Ice Features Science 299 5609 1051 1053 Bibcode 2003Sci 299 1051B PMID 12586939 doi 10 1126 science 1080148 Philips R J et al 2011 Onset and migration of spiral troughs on Mars revealed by orbital radar Science 332 13 838 841 Bibcode 2011Sci 332 838P doi 10 1126 science 1203091 angl Water at Martian south pole European Space Agency Procitovano 22 zhovtnya 2006 angl Mars South Pole mystery Spaceflight Now Procitovano 26 zhovtnya 2006 angl Kolb Eric J Tanaka Kenneth L 2006 Accumulation and erosion of south polar layered deposits in the Promethei Lingula region Planum Australe Mars The Mars Journal Mars Informatics Inc 2 1 9 Bibcode 2006Mars 2 1K doi 10 1555 mars 2006 0001 Mangold N 2011 Ice sublimation as a geomorphic process A planetary perspective Geomorphology 126 1 17 NASA Findings Suggest Jets Bursting From Martian Ice Cap Jet Propulsion Laboratory NASA 16 08 2006 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2009 Procitovano 11 serpnya 2009 angl Kieffer H H 2000 ANNUAL PUNCTUATED CO2 SLAB ICE AND JETS ON MARS PDF Mars Polar Science 2000 Procitovano 6 veresnya 2009 angl SIMULATIONS OF GEYSER TYPE ERUPTIONS IN CRYPTIC REGION OF MARTIAN SOUTH PDF Fourth Mars Polar Science Conference 2006 Procitovano 11 serpnya 2009 angl Kieffer Hugh H Christensen Philip R Titus Timothy N 30 05 2006 CO2 jets formed by sublimation beneath translucent slab ice in Mars seasonal south polar ice cap Nature 442 7104 793 796 Bibcode 2006Natur 442 793K PMID 16915284 doi 10 1038 nature04945 Procitovano 2 veresnya 2009 angl Landis Geoffrey A Oleson Steven J McGuire Melissa 09 01 2012 Design Study for a Mars Geyser Hopper NASA Procitovano 1 lipnya 2012 angl Landis Geoffrey A Oleson Steven J McGuire Melissa 09 01 2012 Design Study for a Mars Geyser Hopper PDF 50th AIAA Aerospace Sciences Conference Glenn Research Center NASA Procitovano 1 lipnya 2012 angl Posilannya red Accumulation and erosion of south polar layered deposits in the Promethei Lingula region Planum Australe Mars angl Planum Australe on Google Mars Stratigraphy and Topography of McMurdo Crater area Planum Australe Mars angl Topographic maps of the Martian South Pole USGS map of Planum Australe Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Plato Pivdenne amp oldid 40197092