InSight (англ. Interior Exploration using Seismic Investigations, Geodesy and Heat Transport, раніше називався англ. Geophysical Monitoring Station — GEMS) — місія НАСА в рамках програми Discovery з доставки на Марс дослідного посадкового апарата для вивчення внутрішньої будови і складу Червоної планети, для кращого розуміння історії Землі і Сонячної системи. Запуск місії успішно здійснено 5 травня 2018, апарат успішно здійснив посадку 26 листопада 2018 року на рівнині Елізій, тоді ж відділиться сейсмометр і тепловий зонд. Також буде проведений радіоексперимент для вивчення внутрішньої структури Марса.
InSight | |
---|---|
Зверху: Кубсати Mars Cube One в уяві художника Знизу: АпаратInSight в уяві художника | |
Основні параметри | |
Повна назва | Interior Exploration using Seismic Investigations, Geodesy and Heat Transport Geophysical Monitoring Station Discovery 12 |
Організація | NASA США |
Виготівник | Boeing, Lockheed Martin США |
Оператор | Лабораторія реактивного руху США |
Тип апарата | Спускний апарат |
Дата запуску | 5 травня 2018 |
Ракета-носій | Atlas V 401 |
Космодром | Ванденберг |
Технічні параметри | |
Маса | 358 кг |
Розміри | Розкладений 6,1 × 2,0 × 1.4 м |
Потужність | 600 Вт |
Джерела живлення | сонячні панелі |
Час активного існування | 2 роки (заплановано) |
Посадка на небесне тіло | |
Небесне тіло | Марс |
Вебсторінка | |
Вебсторінка | Сайт проекту |
Спускний апарат виготовлений компанією Lockheed Martin, підрозділом Lockheed Martin Space Systems у 2010-х, запуск планувалось здійснити у березні 2016. Проте, через несправність одного з інструментів запуск було відкладено до 5 травня 2018.
Мета InSight — розмістити на поверхні Марса стаціонарний апарат, обладнаний сейсмометром і тепловим датчиком для вивчення ранньої геологічної еволюції планети. Це може надати нове розуміння щодо землеподібних планет — Меркурія, Венери, Землі, Марса та Місяця. Апарат використає технології попередньої станції — Фенікс, яка успішно здійснила приземлення на Марс у 2008, очікується, що кошти і ризик в цій місії будуть зменшені у порівнянні з місією Фенікс.
Через виявлений витік у вакуумній камері сейсмодатчиків головного інструмента спускного апарату, стартове вікно було пропущено і апарат був повернутий в Денвер, до цехів Lockheed Martin для зберігання. НАСА вирішило у березні 2016 року витратити $150 млн на перенесення запуску апарату на травень 2018. Цей час був використаний на усунення несправності сейсмометру, також було збільшено кошторис з $675 млн до $830 млн.
Історія ред.
Первісно апарат InSight мав назву ГМС (геофізична моніторингова станція), проте назва була змінена на початку 2012 за дорученням НАСА.У 2010 році для наступної місії за програмою Discovery були отримані 28 пропозицій: три місії було запропоновано відправити до Місяця, чотири на Марс, сім до Венери, одну до Юпітера, одну до Юпітеріанського троянця, дві місії до Сатурна, сім місій до астероїдів і три місії до комет. З них були обрані фіналістами 3 місії, вони отримали 3 млн дол. у травні 2011 року для подальшої розробки концептів. У серпні 2012 року фіналістом стала місія InSight.Розробка проєкту доручена Лабораторії реактивного руху (JPL), яка займалася розробкою марсохідів Спіріт, Оппортьюніті і К'юріосіті. Вартість місії складає близько $ 425 млн. (без урахування вартості ракети-носія і витрат партнерів з Франції та Німеччини).
НАСА розпочала створення спускного апарата 19 травня 2014, а головні випробування були заплановані на 27 травня 2015.
Постійний вакуумний витік у сейсмометрі SEIS[en] призвів до перенесення дати запуску з березня 2016 на травень 2018. Лабораторія реактивного руху взяла на себе розробку вакуумного контейнера для SEIS, інтеграція і тести будуть здійснюватись разом з розробником НЦКДФ.Складності з міжпланетним сейсмометром виявилась вперше у спускного апарата Вікінг-1, коли сейсмометр не запрацював у 1976 р.Сейсмометр Вікінга був вмонтований у апарат, це значить, що інструмент піддавався вібраціям від різних операцій апарату, вітру.Дані сейсмометра використовувалися для оцінки товщини геологічної кори Марса між 14 і 18 км на посадковому майданчику Вікінг-2.Сейсмометр Вікінга-2 визначив силу марсіанських вітрів, ці дані доповнили метеорологічні результати.Апарат, можливо, сприйняв один землетрус, проте він не був підтверджений через обмеженість конструкції апарата, особливо через побочні шуми, такі як вітер. Дані про вітер виявилися корисними самі по собі, і, незважаючи на обмеження даних, можна було виключити широкомасштабні і великі землетруси.
Сейсмометри також були застосовані у місіях до Місяця — Аполло 12,14,15 і 16 і забезпечили даними щодо місячної сейсмології, відкрили місячні землетруси.Мережа сейсмометрів місій Аполло, яка діяла до 1977 року зафіксувала понад 28 землетрусів силою до 5.5 балів за шкалою Ріхтера.
Радіодоплерівські вимірювання здійснювались апаратом Вікінг, 20 років потому апаратом Mars Pathfinder і в кожному випадку розраховувалась вісь обертання Марса. Поєднавши ці дані, розмір ядра був зменшений, через те, що зміна осі обертання за 20 років дозволила встановити швидкість прецесії, а також обчислити момент інерції планети.
Коли запуск апарату було відкладено, космічний апарат було відправлено до наземних цехів Lockheed Martin у Колорадо на зберігання (окрім сейсмометра), ракета-носій Атлас-5, що була заброньована для запуску, замість Insight запустила місію WorldView-4.
9 березня 2016 року НАСА оголосило, що місія InSight буде відкладена до 2018 року, а кошторис збільшений на US$150 млн.Пускове вікно було призначене на 5 травня 2018, а приземлення на Марс — 26 листопада 2018 року. Як і планувалось раніше, апарат запущений за допомогою ракети-носія Атлас-5 з бази Ванденберг, Каліфорнія.Лабораторія реактивного руху НАСА отримала завдання на створення нового вакуумного елементу сейсмометра, а Національний центр космічних досліджень Франції забезпечить встановлення інструменту на апарат і тестування.
22 листопада 2017 року були завершені термальні тести InSight у вакуумній камері.23 січня 2018 року були протестовані сонячні панелі апарату і встановлений другий мікрочип з 1.6 мільйонами імен, які зробили заявку на сайті, чип вмонтовано на корпус апарату.
28 лютого 2018 InSight завантажений компанією Lockheed Martin Space Systems у Денвері і відправлений на повітряну базу Ванденберг, Каліфорнія, літаком Boeing C-17 Globemaster III для підготовки до запуску.
26 листопада 2018 року зонд InSight здійснив посадку на Марсі.
У грудні 2018 року InSight передав на Землю аудіозапис вітру. Про це в Twitter повідомив глава NASA Джим Брайденстайн:
Цілі програми ред.
Місія InSight розмістить на поверхні Марса стаціонарний автоматизований апарат для вивчення внутрішньої структури і дозволить відповісти на фундаментальне питання планетології і Сонячної системи: розуміння процесу — як сформувались кам'яні планети (разом з Землею) у Сонячній системі більше ніж 4 млрд років тому.
Головна мета InSight — вивчення найранішої історії еволюції процесів, які сформували Марс. Дані будуть отримані шляхом вивчення розміру, товщини, щільності загальної структури ядра Марсу, мантії і кори, а також швидкості виділення тепла планетою, таким чином InSight зазирне у еволюційні процеси всіх землеподібних планет зовнішньої Сонячної системи.Кам'яні зовнішні планети мають спільне походження через процес під назвою акреція. Зі збільшенням розміру тіла, його структура нагрівається і перетворюється на земну планету, що містить ядро, мантію та земну кору.
Місія визначить чи присутня на планеті сейсмічна активність, виміряє кількість теплового потоку планети, здійснить оцінку розміру ядра планети і характеристику ядра — рідке воно чи тверде.Це будуть перші дані про Марс такого спрямування.Також очікується підрахунок частоти падіння метеоритів (10-200 спостережень на рік для InSight), це забезпечить додаткові сейсмо-акустичні дані апарату щодо структури Марсу.Друга мета місії полягає у отриманні поглиблених знань з геофізики, тектонічної активності і вплив метеоритів на Марс, що може надати свідчення щодо відповідних процесів на Землі. Виміри товщини земної кори, мантійної в'язкості, радіусу ядра і його щільності, сейсмічної активності мають бути точнішими у від 3 до 10 разів за поточні дані.
З точки зору фундаментальних процесів формування планет, вважається, що Марс містить найбільш давню інформацію щодо формування, оскільки він достатньо великий, щоб зазнати найбільш рінніх процесів акреції і внутрішнього нагріву, які формували планети земної групи, проте достатньо малий, щоб мати сліди цих процесів.
Конструкція ред.
Розробка апарату InSight здійснювалась з врахуванням минулих напрацювань місії Фенікс.На апараті встановлені сонячні панелі, тому він здійснить посадку біля екватора, щоб поглинати якомога більше енергії, приблизний час активної роботи — 2 роки (1 марсіанський рік). Конструкція апарату розрахована на запсук ракетою-носієм Атлас-5. Разом зі спускним апаратом будуть запущені два кубсати, що будуть подорожувати до Марса окремо.
Технічні параметри спускного апарату ред.
Вага ред.
- Загальна: 694 кг
- Спускний апарат: 358 кг
- Система спуску посадкового апарата: 189 кг
- Транспортний модуль: 79 кг
- Паливо: 67 кг
- Кубсати Mars Cube One: 13,5 кг кожен
Розміри ред.
З розгорнутими сонячними панелями — 6 м. Науковий модуль 1,56 м в ширину і 0,83-1,08 м у висоту.Довжина роботизованої «руки» 2,4 м.
Живлення ред.
Живлення забезпечується двома круглими сонячними панелями, кожна 2.15 м в діаметрі і складається з багатокомпонетних сонячних панелей. Після приземлення на марсіанську поверхню, панелі розгорнуться як віяло.
Наукові інструменти ред.
Наукове обладнання посадкового апарату InSight важить 50 кг, воно складається з наукових інструментів і систем забезпечення нормальної роботи таких, як комплект додаткових датчиків корисного навантаження, камери, системи розгортання інструментів і лазерний ретрорефлектор.Наукові інструменти включають два головні інструменти, SEIS and HP3:
- Seismic Experiment for Interior Structure (SEIS, «Сейсмічний Експеримент Внутрішньої Структури») — сейсмометр для прецезіонного вимірювання тектонічної активності Марса. Надано національним центром космічних досліджень Франції за участю паризького інституту геофізики, швейцарського федерального технологічного інституту, інституту досліджень Сонячної системи Макса Планка, імперського коледжу Лондона і лабораторії реактивного руху НАСА. Вартість інструменту становить $ 42 млн.
- Heat Flow and Physical Properties Package (HP3, «Набір вивчення теплових потоків і фізичних властивостей») — зонд, призначений для вимірювання теплового потоку під поверхнею Марса. Планується, що інструмент пробурить 5-метрову свердловину, що перевершує всі попередні інструменти для збору зразків — скребки, бури, маніпулятори. Це дозволить визначити, яка кількість тепла виходить з внутрішніх шарів Марса. Інструмент наданий німецьким центром авіації та космонавтики
- Rotation and Interior Structure Experiment (RISE, «Експеримент Обертання і Внутрішньої Структури») — експеримент з прецезіонного вимірювання коливань Марса під впливом Сонця. Шляхом вимірювання допплерівського зміщення і змін в тривалості серії радіопередач між зондом InSight і Землею, планується визначити внутрішню будову Марса. Експеримент підготовлений лабораторією реактивного руху НАСА.
- Temperature and Winds for InSight (TWINS)(вимірювання температури і вітру), виготовлений Вищою радою з наукових досліджень Іспанії, здійснюватиме спостереження за погодою на посадковому майданчику.
- Laser RetroReflector for InSight (LaRRI)(лазерний ретрорефлектор) — виготовлений Італійським космічним агентством, вмонтований зверху модуля.Він дозволить орбітальним апаратам знаходити InSight навіть після завершення місії за допомогою пасивного лазерного далекоміру,і запропонований в якості вузла марсіанської геофізичної мережі.Пристрій такого ж типу був встановлений на спускному апараті Скіапареллі на інструменті Landing-Roving Laser Retroreflector Investigations (кутовий відбивач для визначення місцезнаходження Скіапареллі за допомогою лідару) у вигляді алюмінієвого куполу діаметром 54 мм і з вагою 25 г і з вісьмома відбивачами з плавленого кварцу.
- Instrument Deployment Arm (IDA)(інструмент для розгортання приладів) — 2.4 м роботизована рука, яка буде використовуватись для розгортання інструментів SEIS і HP3 на поверхні Марса.
- The Instrument Deployment Camera (IDC)(камера на інструменті для розгортання) — кольорова камера, аналогічна «NavCam», встановленій на марсоходах «Спірит», «Оппортьюніті» і «К'юріосіті». Буде встановлена на руку спускного апарату і послужить для зйомки інструментів на борту і створення тривимірних зображень поверхні довкола апарату. Поле зору камери становить 45°, а роздільна здатність матриці CCD 1024×1024 пікселів.Сенсор камери первісно був чорно-білим, проте пізніше був замінений на кольоровий.
- The Instrument Context Camera (ICC) (контекстна камера) — кольорова камера, яка аналогічна камерам hazcam, встановленим на роверах «Спірит», «Оппортьюніті» і «К'юріосіті». Вмонтована нижче корпусу апарату, і має ширококутове панорамне поле зору в 120 градусів і забезпечить додатковий огляд зони розгортання інструментів. Використовує також роздільну здатність матриці CCD 1024×1024 пікселів.
Запуск ред.
Місія InSight успішно була запущена 5 травня 2018 року з бази Ванденберг о 04:05 за Тихоокеанським часом (о 14:05 за київським часом) за допомогою ракети-носія Altas V 401.Це перша міжпланетна місія, запущена з Каліфорнії.
Керування запуском здійснювалось підрозділом НАСА Launch Services Program. Первісно планувалось запустити місію 4 березня 2016 року ракетою-носієм Atlas V 401, проте запуск було відкладено через несправність вакуумної ємності інструменту місії.Пускове вікно було призначене на 5-8 травня 2018 року.
Подорож до Марсу триватиме 6.5 місяців, апарат пролетить 484 млн км. Очікується, що спуск на поверхню буде здійснений 26 листопада 2018 року.Якщо приземлення буде успішним, розпочнеться двомісячна фаза по розгортанню систем в складі дворічної основної місії.
Місце посадки ред.
Наукові цілі InSight не пов'язані з будь-якими особливостями поверхні Марсу, тому посадкові майданчики обирались виходячи з практичних цілей. Кандидати мали бути біля екватору Марсу для забезпечення великої кількості сонячного світла для сонячних панелей цілий рік, низьку висоту для забезпечення достатнього атмосферного гальмування під час посадки. Поверхня має бути пласка (з незначним ухилом), вільна від каміння для зменшення складності посадки під час приземлення і достатньо м'який ґрунт для роботи теплового зонда. Оптимальний майданчик, який задовольняє всім цим вимогам — рівнина Елізій, інші 22 майданчики розміщені у цій місцевості. Лише два майданчика розташовані на необхідній висоті — Рівнина Ісіди і Долини Марінера, проте на них забагато каміння. До того ж у долині Марінера занадто крутий нахил, що може перешкодити безпечній посадці.
У вересні 2013 року кількість варіантів для посадки скоротилося до чотирьох найбільш безпечних з точки зору посадки: це в основному рівна місцевість з невеликою кількістю каменів і незначним ухилом. Всі посадкові місця знаходяться в північній півкулі Марса на рівнині Елізій. Кожен район посадки — еліпс довжиною в 130 кілометрів зі сходу на захід і 27 кілометрів — з півночі на південь. Місце посадки буде визначено за допомогою камер високої роздільної здатності зонда Mars Reconnaissance Orbiter.У березні 2017 науковці повідомили, що обрали місце посадки апарату. Воно розташоване у західній частині рівнини Елізій.Посадковий майданчик розташований у 600 км від місця роботи ровера «К'юріосіті» у кратері Ґейл
Посадка ред.
26 листопада 2018, приблизно о 19:54 UTC НАСА отримало сигнал про успішну посадку InSight на рівнині Елізій. Точне місцезнаходження апарата було визначене пізніше за допомогою супутникової зйомки: 4°30′09″ пн. ш. 135°37′24″ сх. д. / 4.5024° пн. ш. 135.6234° сх. д.. Після приземлення впродовж трьох місяців відбудеться розгортання наукових інструментів. Після цього розпочнуться дослідження Марса, які триватимуть, як очікується, два роки.
Робота на планеті ред.
- 19 грудня 2018 року на марсіанській землі був закладений сейсмометр.
- 14 березня, 6 квітня, 10 та 11 квітня 2019 року сейсмометр SEIS (Seismic Experiment for Interior Structure) зареєструвала сейсмічні шоки на Марсі .
- 23 вересня 2019 року камера HiRISE американського зонда Mars Reconnaissance Orbiter зробила знімок місця посадки InSight з висоти 272 кілометра, на якому видно дві круглі сонячні панелі з обох сторін корпусу посадкового модуля і яскрава пляма, яка являє собою куполоподібну захисну кришку над сейсмометром SEIS .
- У листопаді 2019 р. повідомлено, що модуль InSight, розташований на Марсі, відновив роботу бурової установки HP3, щоб заглибитися на кілька сантиметрів у поверхню Червоної планети.
- В січні 2021 року після численних невдач команда визнала, що інструмент HP3 не здатен заглибитись на потрібну глибину, оскільки ґрунт має властивості, відмінні від очікуваних.
Команда та учасники ред.
Команда InSight складається зі спеціалістів багатьох галузей, країн та організацій. Команда підписала угоди з співробітництва зі спеціалістами з США, Франції, Німеччини, Австрії, Бельгії, Канади, Японії, Швейцарії, Іспанії та Великої Британії.
Інженер проєкту Mars Exploration Rover — Брюс Банердт — головний керівник місії InSight і головний інженер інструменту SEIS.
Сюзанна Смрекар, яка займається дослідженнями термальної еволюції планет і яка проводила розробку і тестування інструментів для вимірювання термальних показників і теплового потоку інших планет — головний спеціаліст інструменту InSight — HP3. Самі Асмар, експерт з вивчення радіохвиль, головний спеціаліст, відповідальний за інструмент RISE. Команда місії також включає проєктного менеджера Тома Хоффмана і заступника керівника проєкту Генрі Стоуна.
Головні агенції і інституції-партнери місії:
Національні агентства:
- НАСА
- Національний центр космічних досліджень Франції
- Німецький аерокосмічний центр
Допоміжні установи:
- Лабораторія реактивного руху
- Lockheed Martin
- Паризький інститут фізики Землі
- Федеральна вища технічна школа Цюриха
- Інститут досліджень Сонячної системи ім. Макса Планка
- Імперський коледж Лондона
- Вищий інститут аеронавтики та космосу
- Оксфордський університет
- Астробіологічний центр
- Центр космічних досліджень Польської академії наук
Чипи з іменами ред.
В рамках взаємодії з громадськістю НАСА організувало проєкт, за яким усі охочі зможуть відправити своє ім'я на Марс на борту апарата InSight. Через затримку запуску проєкт був подовжений і було зібрано близько 2.4 млн імен: 826 923 імені було зареєстровано у 2015, після цього у 2017 році було зібрано 1,6 млн імен. Електронний промінь використовувався, щоб вигравірувати імена розміром 1⁄1000 ширини людської волосини на 8 мм кремнієвих пластинах.Перший чип було встановлено у листопаді 2015 року, другий у січні 2018.
Кубсати ред.
Mars Cube One — це пара кубсатів формату 6U, які розміщені на ракеті-носії разом з апаратом InSight для тестування навігації і витривалості в умовах глибокого космосу, а також допомогти передавати інформацію під час входження в атмосферу, спуску і приземлення InSight в реальному часі.
Два кубсати, названі «MarCO» A and B — ідентичні. Їх розміри 30 см × 20 см × 10 см. Вони не будуть виходити на орбіту, проте пролетять повз Марс під час входження апарату InSight в атмосферу, зниження і приземлення і вимірюватимуть і передаватимуть дані щодо апарату в реальному часі.MarCO — це демонстрація комунікаційної ретрансляційної системи.
Ракета-носій Атлас-5 запустить кубсати разом з апаратом InSight, після цього два кубсати відділяться від верхнього ступеня і подорожуватимуть окремо своєю власною траєкторією.Це значно відрізняється від двох зондів Deep Space 2, які були прикріплені до спускного апарату Mars Polar Lander на шляху до Марсу. Біля Марса зонди відділились для їх власної міні-місії, проте вони не вийшли на зв'язок, апарати були втрачені під час посадки.
Карта Марса ред.
Див. також ред.
Примітки ред.
- Chang, Kenneth (30 квітня 2018). . The New York Times. Архів оригіналу за 12 травня 2020. Процитовано 30 квітня 2018.
- ↑ Vastag, Brian (20 серпня 2012). . The Washington Post. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 4 травня 2018.
- ↑ . NASA. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 8 лютого 2018.
- Agle, D.C.; Good, Andrew; Brown, Dwayne; Wendel, JoAnna (5 травня 2018). . Архів оригіналу за 21 травня 2019. Процитовано 5 травня 2018.
- . NASA. Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 8 лютого 2018.
- David, Leonard (14 листопада 2017). . Scientific American. Архів оригіналу за 14 листопада 2017.
- ↑ Clark, Stephen (9 березня 2016). . Spaceflight Now. Архів оригіналу за 18 березня 2016. Процитовано 9 березня 2016.
- Webster, Guy; Brown, Dwayne; Cantillo, Laurie (2 вересня 2016). . NASA. Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 8 січня 2018.
- Wells, Jason (28 лютого 2012). . Times Community News via Los Angeles Times. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 25 вересня 2016.
- Hand, Eric (2 вересня 2011). Venus scientists fear neglect. Nature. оригіналу за 26 травня 2012.
- Jpl, Nasa (20 серпня 2012). . Marsmobile.jpl.nasa.gov. Архів оригіналу за червня 4, 2016. Процитовано 11 січня 2016.
- Taylor, Kate (9 травня 2011). . TG Daily. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 20 травня 2011.
- Webster, Guy; Brown, Dwayne; Napier, Gary (19 травня 2014). . NASA. Архів оригіналу за 20 травня 2014. Процитовано 20 травня 2014.
- Webster, Guy; Brown, Dwayne (27 травня 2015). . NASA. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 28 травня 2015.
- ↑ Foust, Jeff (28 березня 2016). . The Space Review. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 5 квітня 2016.
- . Science@NASA. NASA. 20 липня 2001. Архів оригіналу за 16 травня 2017. Процитовано 5 вересня 2018.
- Anderson Don L. Signatures of Internally Generated Lander Vibrations // Journal of Geophysical Research. — 1977. — Т. 82, вип. 28 (1 вересня). — С. 4524–4546; A-2. — Bibcode: . — DOI: . з джерела 1 лютого 2018. Процитовано 5 вересня 2018.
- ↑ Howell, Elizabeth (6 грудня 2012). . Space.com. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017.
- Nakamura, Y.; Anderson, D. L. (June 1979). Martian wind activity detected by a seismometer at Viking lander 2 site. Geophysical Research Letters 6: 499–502. Bibcode:1979GeoRL...6..499N. doi:10.1029/GL006i006p00499.
- Lorenz, Ralph D.; Nakamura, Yosio; Murphy, James R. (November 2017). Viking-2 Seismometer Measurements on Mars: PDS Data Archive and Meteorological Applications. Earth and Space Science 4 (11): 681–688. Bibcode:2017E&SS....4..681L. doi:10.1002/2017EA000306.
- Goins, N. R. (June 1981). Lunar seismology – The internal structure of the moon. Journal of Geophysical Research 86: 5061–5074. Bibcode:1981JGR....86.5061G. doi:10.1029/JB086iB06p05061.
- Bell, Trudy E. (15 березня 2006). . Science@NASA. NASA Science Mission Directorate. Архів оригіналу за 23 лютого 2018. Процитовано 31 січня 2018.
- ↑ Banerdt, W. Bruce (7 березня 2013). Committee on Astrobiology and Planetary Science. 6–8 March 2013. Washington, D.C. Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 5 вересня 2018.
- Clark, Stephen (5 березня 2016). . Spaceflight Now. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 9 березня 2016.
- ↑ Chang, Kenneth (9 березня 2016). . The New York Times. Архів оригіналу за 20 травня 2019. Процитовано 9 березня 2016.
- . NASA. 9 березня 2016. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 9 березня 2016.
- Bergin, Chris (22 листопада 2017). . NASASpaceFlight.com. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 6 січня 2018.
- Good, Andrew (23 січня 2018). . NASA. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 6 вересня 2018.
- . NASA. 28 лютого 2018. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 5 березня 2018.
- . RBC Україна. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 8 грудня 2018.
- . NASA. 7 грудня 2018. Архів оригіналу за 8 грудня 2018. Процитовано 8 грудня 2018.
- ↑ . NASA/Jet Propulsion Laboratory. Архів оригіналу за 23 серпня 2012. Процитовано 2 грудня 2011.
- . NASA/Jet Propulsion Laboratory. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 2 грудня 2011.
- Kremer, Ken (2 березня 2012). . Universe Today. Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 27 березня 2012.
- ↑ Banerdt, W. Bruce (2013). 28th Mars Exploration Program Analysis Group Meeting. 23 July 2013. Virtual meeting. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 11 вересня 2018.
- Stevanović, J. та ін. (October 2017). Bolide Airbursts as a Seismic Source for the 2018 Mars InSight Mission. Space Science Reviews 211 (1-4): 525–545. Bibcode:2017SSRv..211..525S. doi:10.1007/s11214-016-0327-3.
- Agle, D. C. (20 серпня 2012). . NASA. Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 10 вересня 2018.
- ↑ . NASA. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 8 лютого 2018.
- ↑ Mars InSight Launch Press Kit. NASA/JPL. May 2018. Процитовано 26 травня 2018.[недоступне посилання з лютого 2019]
- (пресреліз). SolAero. 26 лютого 2014. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 13 червня 2015.
- . Orbital ATK. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 13 червня 2015.
- ↑ (англ.). NASA. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 27 вересня 2013.
- David, Leonard (15 серпня 2014). . Space.com. Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 16 серпня 2014.
- Dell'Agnello, S. та ін. (October 2017). 2017 Annual Meeting of the Lunar Exploration Analysis Group. 10–12 October 2017. Columbia, Maryland. Bibcode:2017LPICo2041.5070D. Contribution NO. 2041. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 11 вересня 2018.
- ↑ Banerdt, W. Bruce (6 жовтня 2016). 32nd Mars Exploration Program Analysis Group Meeting. 6 October 2016. Virtual. Архів оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 11 вересня 2018.
- ↑ . European Space Agency. 19 жовтня 2016. Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 11 вересня 2018.
- Dell'Agnello, S. (2016). CSN2 Space Meeting. 20 July 2016. INFN-LNGS, Italy. Istituto Nazionale de Fisica Nucleare. Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 11 вересня 2018.
- ↑ Cameras. InSight. NASA. Процитовано 8 лютого 2018.
- Golombek, Matt; Banerdt, W. Bruce (2014). 29th Mars Exploration Program Analysis Group Meeting. 13–14 May 2014. Crystal City, Virginia. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 11 вересня 2018.
- . Spaceflight Now. 6 січня 2018. Архів оригіналу за 8 January 2018.
- ↑ . NASA. 19 грудня 2013. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 11 січня 2014.
- . Excite News. Associated Press. 22 грудня 2015. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 22 грудня 2015.
- Chang, Kenneth (22 грудня 2015). . The New York Times. Архів оригіналу за 20 травня 2019. Процитовано 22 грудня 2015.
- Brown, Dwayne; Cantillo, Laurie; Webster, Guy; Watelet, Julien (22 грудня 2015). . NASA. Архів оригіналу за 29 травня 2017. Процитовано 23 грудня 2015.
- ↑ Chang, Kenneth (5 травня 2018). . The New York Times. Архів оригіналу за 4 січня 2020. Процитовано 5 травня 2018.
- Vergano, Dan (4 вересня 2013). . USA Today. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 5 вересня 2013.
- ↑ . NASA. 4 вересня 2013. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 4 вересня 2013.
- Boyle, Alan (5 березня 2015). . NBC News. Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 5 березня 2015.
- Golombek, M. та ін. (2017). Selection of the 2018 Insight Landing Site 48th Lunar and Planetary Science Conference. 20–24 March 2017. The Woodlands, Texas. Bibcode:2017LPI....48.1515G. LPI Contribution No. 1964, id.1515.
- . NASA. 25 січня 2018. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 1 лютого 2018.
- Chang, Kenneth (26 листопада 2018). . The New York Times. Архів оригіналу за 10 березня 2020. Процитовано 26 листопада 2018.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
- Parker T. J., Golombek M. P., Calef F. J., Williams N. R., LeMaistre S., Folkner W., Daubar I. J., Kipp D., Sklyanskiy E., Lethcoe-Wilson H., Hausmann R. (2019). . 50th Lunar and Planetary Science Conference, held 18-22 March, 2019 at The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 2132, id.1948. Bibcode:2019LPI....50.1948P. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 22 квітня 2019.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвою21Nov2018
не вказано текст - . NASA. 2012. Архів оригіналу за 11 травня 2020. Процитовано 26 листопада 2018.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
- Lądownik InSight umieścił sejsmometr na powierzchni Marsa. Urania – Postępy astronomii. 22 grudnia 2018. Процитовано 24 грудня 2018.
- Grabiański, Rafał (24 kwietnia 2019). Sonda InSight rejestruje prawdopodobnie pierwszy wstrząs sejsmiczny na Marsie. Urania – Postępy Astronomii. Процитовано 25 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 23 листопада 2019.
- NASA вдалося пробурити свердловину на Марсі. Відео процесу опублікували у Twitter
- John Timmer (15 січня 2021). . Ars Technica. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
- ↑ . NASA/Jet Propulsion Laboratory. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 2 грудня 2011.
- . NASA/Jet Propulsion Laboratory. Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 2 грудня 2011.
- . NASA/Jet Propulsion Laboratory. Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 2 грудня 2011.
- . NASA/Jet Propulsion Laboratory. Архів оригіналу за 15 квітня 2012.
- Szondy, David (6 листопада 2017). . New Atlas. Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 8 січня 2018.
- Santiago, Cassandra; Ahmed, Saeed (1 листопада 2017). . CNN. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
- ↑ . NASA/Jet Propulsion Laboratory. 17 грудня 2015. Архів оригіналу за 9 липня 2017. Процитовано 4 березня 2018.
- ↑ . NASA/Jet Propulsion Laboratory. 24 січня 2018. Архів оригіналу за 5 травня 2018. Процитовано 4 березня 2018.
- Wall, Mike (12 травня 2015). . Space.com. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 13 травня 2015.
- Dean, James (16 травня 2015). . Florida Today. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 16 травня 2015.
- Schulze-Makuch, Dirk (9 червня 2015). . Smithsonian Air & Space. Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 9 червня 2015.
- Messier, Douglas (27 травня 2015). . Space.com. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 27 травня 2015.