Космічна програма «Discovery» (укр. Діскавери) — серія недорогих, порівняно з програмами New Frontiers або Flagship, місій NASA, з дослідження Сонячної системи. Програма була заснована у 1992 році для реалізації прагнень до нових космічних досліджень тодішнього керівника NASA, Даніеля Голдіна, який казав по відношенню до нових місій «швидше, краще, дешевше». Місії за програмою «Discovery» відрізняються від традиційних місій NASA, в яких цілі і завдання заздалегідь заплановані. Натомість, ці недорогі місії пропонуються і керуються керівником — Головним Дослідником. Комісія з вибору місій може складатись з представників промисловості, малого бізнесу, державних лабораторій і університетів. Місії обираються на конкурсній основі. Всі місії з програми «Discovery» доповнили наші знання щодо Сонячної системи.
NASA також приймає пропозиції щодо фінансування окремих дослідницьких інструментів або обладнання місій, які не розробляються NASA. Ці можливості реалізовані через програму «Mission of Opportunity».
4 січня 2017 року NASA анонсувала наступні місії за програмою (13 та 14), були обрані дві місії — Люсі — для відвідання кількох астероїдів і троянців і Психея — для відвідання астероїда Психея
Історія Редагувати
У 1989 році відділ дослідження Сонячної системи ініціював кілька робочих зустрічей для того, щоб виробити нову стратегію для досліджень до 2000 року. Список містив «Програму невеликих місій» (ПНМ), які матимуть відносно низьку вартість і дозволятимуть вирішувати наукові завдання за відносно короткий час. Було прискорено вивчення пропозицій щодо місій для програми, а фінансування розпочалось уже в 1990 р. Нова програма була названа «Discovery». Група експертів оцінила ряд концептів місій, які можуть бути реалізовані в рамках встановленого бюджету.
Першою місією, яка була обрана, стала The Near Earth Asteroid Rendezvous — Shoemaker (NEAR Shoemaker), вона була запущена 17 лютого 1996 року. Наступна місія — Mars Pathfinder була запущена 4 грудня 1996 року, були випробовані і продемонстровані ряд новаторських, економічних і високоефективних підходів до розробки космічних апаратів. Серед них — надувні подушки безпеки, які допомогли роверу «Соджорнер» витримати посадку на Марс. Слід зазначити, що два дослідницьких ровери — Оппортьюніті і Спіріт не були частиною програми «Discovery», вони використовували систему посадки Mars Pathfinder. Фенікс і MAVEN належать до програми «Mars Scout», а не «Discovery».
Хронологія місій Редагувати
Місії Редагувати
Окремі місії Редагувати
- NEAR Shoemaker (місія № 1) — місія з вивчення астероїда 433 Ерос. Запущена 17 лютого 1996 року, апарат вийшов на орбіту Ероса у 2000 і успішно здійснив посадку рік потому. Були успішно здійснені головна і розширена місії.
- Mars Pathfinder (місія № 2) — посадковий апарат для доставки до поверхні Марса ровера «Соджорнер». Місія запущена 1996 і здійснила приземлення 4 липня 1997. Були успішно здійснені головна і розширена місії.
- Lunar Prospector (місія № 3) — орбітальний апарат Місяця, запущений для характеризування мінералів Місяця. Запущений у 1998, працював на орбіті Місяця півтора року. Були успішно здійснені головна і розширена місії. Апарат був знищений шляхом зіткнення з поверхнею Місяця.
- Стардаст (місія № 4) — місія для збору міжзоряного пилу і частинок пилу з ядра комети 81P/Вільда і доставки зразків на Землю. Запущена у 1999, апарат успішно зібрав зразки у період 2000—2004, після чого зразки у капсулі були повернуті на Змелю — 15 січня 2006 р. Науковці зі всього світу отримали можливість вивчати зразки пилу з комети через проект Stardust@home. Космічному апарату була поставлена нова мета — названа Stardust-NExT знову відвідати 9P/Темпель і оглянути кратер, в який було спрямовано для знищення апарат Deep Impact. Після закінчення головної і додаткової місії в апарата закінчилось паливо 24 березня 2011 року.
- Genesis (місія № 5) — місія зі збору заряджених частинок сонячного вітру для аналізу на Землі. Запущена 2001, апарат збирав зразки у 2002—2003 роках. У вересні 2004 капсула зі зразками, внаслідок помилки парашутів, розбилась у пустелі Юта. Проте, зразки сонячного вітру збереглись і їх можна було вивчати.
- CONTOUR (місія № 6) — невдала місія з вивчення комет Енке і 73P/Швассмана — Вахмана. Місія була запущена у 3 липня 2002. Після того як твердопаливний ракетний двигун вивів КА на геліоцентричну орбіту 15 серпня 2002 року, контакт з апаратом був втрачений. Відповідно до заяви NASA: "Комісія з розслідування прийшла до висновку, що імовірною причиною невдачі було руйнування конструкції космічного апарату через нагрів твердопаливного ракетного двигуна.
- MESSENGER (місія № 7) — перша місія з вивчення Меркурія з орбіти. Наукові цілі апарата забезпечили перші фотографії всієї планети, була зібрана деталізована інформація щодо складу і структури кори Меркурія, її геологічної історії, походження тонкої атмосфери, активність магнітосфери, структуру ядра і полюсів. Місія була запущена 3 серпня 2004, апарат вийшов на орбіту Меркурія 18 березня 2011. Головна місія була завершена 17 березня 2012. Було сфотографовано 100 % поверхні Меркурія, після завершення розширеної місії і по закінченню палива, апарат був зміщений з орбіти 30 квітня 2015.
- Deep Impact (місія № 8) — апарат був запущений 12 січня 2005, і вперше в історії скинув на комету 9P/Темпеля зонд, який протаранив її поверхню, та сфотографував її з близької відстані. Після успішного завершення місії, апарат був введений в стан гібернації і був знову активований для здійснення нової місії — EPOXI.
- Dawn (місія № 9) — місія була запущена 27 вересня 2007 року для вивчення двох найбільших об'єктів поясу астероїдів — Вести і карликової планети Церери. Апарат досяг Вести у липні 2011 і завершив вивчення Вести у вересні 2012 і на 2017 рік знаходиться на орбіті Церери, до якої апарат прибув у березні 2015 року. КА використовує іонні двигуни для транспортування до обох об'єктів, що не здійснювалось раніше.
- Kepler (місія № 10) космічна обсерваторія для дослідження структури і різноманітності систем з екзопланетами. Особливо робиться акцент на виявленні екзопланет земного типу. Обсерваторія була запущена 7 березня 2009, а перші відкриті екзопланети були анонсовані у січні 2010.
- Gravity Recovery and Interior Laboratory, (GRAIL) (місія № 11) — програма вивчення гравітаційного поля і внутрішньої будови Місяця космічними апаратами. Запуск відбувся у вересні 2011. Апарат був примусово зруйнований шляхом зіткнення з поверхнею Місяця 17 грудня 2012.
- InSight (місія № 12) — посадковий апарат, який призначений для вивчення структури і складу внутрішньої частини Марсу, також отримані дані дозволять зрозуміти формування і еволюцію планет земної групи. Запуск відбувся 5 травня 2018 року. 26 листопада 2018 року зонд InSight здійснив посадку на Марсі. У грудні 2018 року космічний зонд InSight передав на Землю аудіозапис вітру.
- Lucy — (місія № 13) — місія з відвідання шістьох троянських астероїдів для кращого розуміння формування Сонячної системи. Запуск запланований на 2021.
- Психея (місія № 14) — орбітальний апарат здійснить подорож до астероїду Психея, найбільший залізовмісний відомий астероїд поясу астероїдів, можливо, астероїд має залізне ядро протопланети. Запуск запланований на 2020.
Місії підпрограми «Missions of Opportunity» Редагувати
NASA також приймає пропозиції щодо фінансування окремих дослідницьких інструментів або обладнання для місій, які не розробляються NASA. Ці можливості реалізовані через програму «Mission of Opportunity».
- Moon Mineralogy Mapper — спроектований NASA інструмент розміщений на індійському орбітальному апараті Чандраян-1. Запущений у 2008 році. Був спроектований для дослідження мінерального складу Місяця. Віднайдення води на Місяці було анонсовано у вересні 2009, через місяць місія була завершена.
- EPOXI — місія була запущена 2007. Існує дві місії для існуючого апарату Deep Impact відносно комети 9P/Темпеля:
- The Extrasolar Planet Observations and Characterization (EPOCh) — місія використовувала камеру високої роздільної здатності апарату Deep Impact у 2008 році для деталізації інформації щодо відомих гігантських екзопланет, які обертаються довкола інших зірок, пошук екзопланет у системах.
- Deep Impact eXtended Investigation of Comets (DIXI) — місія використовувала КА Deep Impact для обльоту другої комети — 103P/Хартлі. Мета — сфотографувати ядро для розуміння відмінності комет. Обліт комети був успішно здійснений, найближче зближення відбулось 4 листопада 2010.
- New Exploration of Tempel 1 (NExT) — нова місія КА Стардаст для обльоту комети 9P/Темпель у 2011 і відзначити зміни у структурі, які відбулись з кометою після її відвідування у липні 2005. В кінці 2005 року, комета наблизилась до Сонця і відповідно відбулись зміни на поверхні комети. Обліт був успішно здійснений 15 лютого 2011 р.
- ASPERA-3 — інструмент сконструйований для вивчення взаємодії між сонячним вітром і атмосферою Марса. Інструмент встановлений на орбітальний космічний апарат ЄКА — Mars Express. Запуск відбувся у червні 2003. Апарат знаходиться на орбіті з грудня 2003.
- Strofio — масс-спектрометр, частина інструменту SERENA (ЄКА), який буде встановлений на КА BepiColombo — це орбітальний апарат для вивчення атомів і молекул атмосфери Меркурія.
Приклади місій Редагувати
- Io Volcano Observer
- Comet Hopper (CHopper)
- Titan Mare Explorer (TiME)
- Психея
- Mars Geyser Hopper
- Red Dragon
Процес обрання місій Редагувати
1 і 2 місії Редагувати
Перша і друга місії за програмою були Mars Pathfinder і Near Earth Asteroid Rendezvous (NEAR) (пізніше Shoemaker NEAR). Ці місії не відбирались тим способом, що наступні, бо були вже в розробці на початок формування програми. Mars Pathfinder використав технологію, яка розроблялась для програми Mars Environmental Survey. Також, одна з цілей Pathfinder'а була підтримка програми Mars Surveyor. Пізніше використовувався більш послідовний процес вибору місій. Вибір місії NEAR має свої особливості: коли була заснована програма — у 1990 році, робоча група рекомендувала зробити першою місією — дослідження навколоземного астероїда. Список пропозицій щодо місій до близького до Землі астероїда був опублікований у 1991. Місія NEAR була обрана у грудні 1993, після 2-річної розробки. NEAR був запущений 15 лютого 1996 і прибув на орбіту астероїда Ерос 14 лютого 2000. Mars Pathfinder був запущений 4 грудня 1996 р. і здійснив посадку на Марс 4 липня 1997 р., разом з першим ровером NASA.
3 і 4 місії Редагувати
У серпні 1994, NASA анонсувала відбір нових двох місій для програми. Існувало 28 пропозицій, відібраних NASA жовтні 1994 року. У лютому 1995 була обрана місія Lunar Prospector — орбітальна місія до Місяця. Залишились ще три пів-фіналісти для 4 місії. У листопаді 1995 року була обрана місія Stardust — місія з повернення зразків з комети.
5 і 6 місії Редагувати
У жовтні 1997, NASA обрала місії Genesis і Contour серед 34 пропозицій, що були представлені у грудні 1996 року.
7 і 8 місії Редагувати
У липні 1999, NASA обрала місії Messenger і Deep Impact як наступні місії за програмою. Messenger був першою орбітальною місією до Меркурія і першою місією після відвідання Меркурія Марінером 10, а апарат Deep Impact випустив спеціальний заряд для зіткнення з кометою Темпель 1. Обидві місії були запущені у 2004 і коштували близько $300 млн дол. кожна.
9 і 10 місії Редагувати
Було визначено 26 концептів місій для наступних місій за програмою, бюджет склав 300 млн дол. У 2001 році були обрані три місії для подальшої розробки — Dawn, Kepler, і INSIDE Jupiter. Місія INSIDE Jupiter була схожа на місію Juno. Dawn — місія до астероїда Веста і Церера, а Кеплер — космічна обсерваторія для пошуку екзопланет. Три фіналісти отримали 450 тис. дол. для подальшої розробки. У грудні 2001, Кеплер і Dawn були обрані для запуску. На сьогодні було відкрито тільки 80 екзопланет в рамках місії Кеплера. Обидві місії планувалось запустити у 2006. Для програми настали важкі часи, через значні витрати на місії, а також аварію місії CONTOUR. Місії Dawn і Kepler через ці труднощі були запущені у 2007 і 2009 роках відповідно. Місія Кеплер — отримала продовження, а Dawn — успішно здійснив вивчення як Вести, так і Церери. Тим не менш, наступний відбір місій триватиме дещо довше, ніж попередні. З часом, успіхи і нові відкриття, зроблені апаратами, затьмарили невдачі і поліпшили стан програми «Discovery». Також, була збільшена кількість місій, що розробляються одночасно через розширення програми.
11 місія Редагувати
Анонс наступної місії був здійснений у квітні 2006. Існувало на той час три фіналісти — GRAIL (переможець), OSIRIS, and VESPER. Місія OSIRIS була схожа на місію OSIRIS-REx — місія з повернення зразків з астероїда 101955 Бенну і Vesper — орбітальний апарат для дослідження Венери. Місія Vesper була також фіналістом у 1998 році. Три фіналісти були анонсовані у жовтні 2006 і отримали 1.2 млн дол. для подальшої розробки місій.
У листопаді 2007 NASA обрала місію GRAIL як наступну місію для програми, мета — вивчення гравітаційного поля і внутрішньої будови Місяця, запуск відбувся у 2011 році. Існувало також 23 інші концепти місій. Бюджет місії становив $375 млн, ці гроші призначені для розробки і запуску місії.
12 місія Редагувати
Вибір цієї місії був важким з огляду на успішне приземлення марсохода і завершення програми Mars Scout (до цієї програми входять дві місії — Фенікс і Mars Atmosphere and Volatile Evolution). Після двох місій програма Mars Scout була інтегрована до програми «Discovery». Місії до червоної планети мали популярність і були більш актуальними поруч з іншими об'єктами вивчення. Проте, в цей час була здійснена посадка на Титан зонду Гюйгенс і дослідження комет також мало актуальне значення. Доказом цього є повне фінансування флагманської місії ЄКА — Розетта.
У 2010 були отримані 28 пропозицій: 3 до Місяця, 4 на Марс, 7 до Венери, 1 до Юпітера, 1 до Юпітеріанського троянця, 2 місії до Сатурна, 7 місій до астероїдів і 3 місії до комет. З них були обрані фіналістами 3 місії, вони отримали 3 млн дол. у травні 2011 року для подальшої розробки концептів:
У серпні 2012 року була обрана місія InSight.
13 і 14 місії Редагувати
У лютому 2014, NASA анонсувала конкурс для 13 і 14 місій з запуском не пізніше 31 грудня 2021. Головна місія забезпечувалась бюджетом у 450 млн дол. Також управління зазначило, що до цього бюджету будуть додатково виділені кошти, якщо в апараті будуть використані наступні технології:
- $30 млн — якщо буде застосована технологія лазерної комунікації у космосі (відправлення даних на відстань не менше відстані від Землі до Місяця).
- $10 млн — за використання в місії нового 3D тканого теплового екрану.
- $5 млн — за встановлення на апараті мініатюризованого атомного годинника для глибокого космосу
- Використання наступного покоління іонних двигунів NEXT і радіоізотопного теплового блоку без додаткових коштів.
Спочатку, бюджет $450 млн був анонсований без витрат на обслуговування після запуску. Остаточні вимоги були оголошені 5 листопада 2014, було заявлено, що лазерна комунікація не є обов'язковою, проте, якщо буде реалізована, місія отримає додаткові кошти.
Кінцева дата подачі пропозицій — 16 лютого 2015, на цей час існували такі пропозиції:
- Enceladus Life Finder (ELF) — орбітальна місія з пошуку життя на Енцеладі.
- Journey to Enceladus and Titan (JET) — орбітальна місія з пошуків життя на Енцеладі і пошук біосигнатур у плюмах.
- Life Investigation For Enceladus (LIFE) — місія з повернення зразків з Енцелада і пошук біосигнатур у зразках плюмів.
- Io Volcano Observer — місія з дослідження вулканічної активності і впливу на систему Юпітера шляхом вимірювань його глобального теплового потоку, його магнітного поля, температури лави і складу атмосфери, вулканічних плюмів.
- Advanced Jovian Asteroid eXplorer (AJAX) — місія з дослідження Юпітеріанського троянця.
- Deep Atmosphere Venus Investigation of Noble gases, Chemistry, and Imaging (DAVINCI) − зонд для вивчення атмосфери Венери, що має дослідити хімічний склад атмосфери планети під час 63-хвилинного спуску. Обрана як один з фіналістів у вересні 2015.
- Radar at Venus (RAVEN) — місія з фотографування поверхні Венери у високій роздільній здатності.
- Venus Atmosphere and Surface Explorer (VASE) — зробить вимірювання повного складу благородного газу і легких стабільних ізотопів, що забезпечить створення першого повного профілю атмосферної структури від хмар до поверхні планети (температура, тиск і силу вітру).
- Venus Emissivity, Radio Science, InSAR Topography and Spectroscopy (VERITAS) — орбітальний апарат має зробити глобальну топографічну мапу високої роздільної здатності і сфотографувати поверхню Венери, зробити перші мапи деформацій поверхні планети. Місія обрана як фіналіст програми у вересні 2015 року.
- Mars-Moons Exploration, Reconnaissance and Landed Investigation (MERLIN) — місія з обльоту Деймоса, після чого апарат здійснить переліт до Фобоса і здійснить посадку.
- Phobos And Deimos Origin Assessment (PANDORA) — орбітальна місія з дослідження Фобоса і Деймоса.
- Phobos And Deimos & Mars Environment (PADME)
- Icebreaker Life використовуватиме платформу Фенікс/InSight, але матиме на борту обладнання для пошуку життя на планеті.
- Binary Asteroid in-situ Explorer (BASiX) — місія з відвідання бінарного астероїда, а також здійснення невеликих вибухів для того, щоб побачити, як вони вплинуть на рух обох об'єктів.
- Comet Radar Explorer (CORE)
- Dark Asteroid Rendezvous (DARe) — місія з відвідання до 9 астероїдів, використовуючи іонний двигун
- Люсі — місія з польоту космічного апарату до п'яти Троянських астероїдів Юпітера, орбіти яких знаходяться на шляху Юпітера або поза його орбітою. Можливі цілі — 52246 Donaldjohanson, головний пояс астероїдів (3548) Еврібат C-тип троянців 21900 Orus, 617 Патрокл, 11351 Leucus. Місія була обрана серед 5 фіналістів.
- Moon Age and Regolith Explorer (MARE)
- NanoSWARM — CubeSat місія для вивчення космічного вивітрювання, місячного магнетизму, місячної води і дрібномасштабної магнітосфери.
Near-Earth Object Camera (NEOCam) — місія з запуску інфрачервоного телескопу у космос для спостерігання за Сонячною системою і потенційно небезпечними астероїдами. Обрана разом з 5 фіналістами у вересні 2015 року.
- Proteus — місія з дослідження комети 238P/Read, головного поясу комет.
- Психея — для дослідження походження планетарних ядер за допомогою вивчення металевого астероїда 16 Психея. Цей астероїд може мати оголене залізне ядро протопланети, швидше за все, це наслідок сильного зіткнення з іншим об'єктом, який здер зовнішню кору. Обрана серед 5 фіналістів у вересні 2015 року.
- Kuiper Telescope — місія з вивчення багатьох об'єктів — гігантських планет, їх супутників і невеликих космічних тіл за допомогою 1.2-метрового дзеркала телескопа, він буде розміщений у точці L2.
30 вересня 2015 року, NASA обрала п'ять місій — DAVINCI, VERITAS, Lucy, NEOcam і Psyche — для фінального відбору, в результаті якого залишаться дві місії. Кожна місія отримала $3 млн на один рік для подальшої розробки.
4 січня 2017 року, місії Люсі і Психея були обрані як 13 і 14 місії.
Короткий опис програми Редагувати
Космічна програма «Discovery» досліджує астероїди, комети, Марс, Меркурій і Місяць. Створені дві місії з повернення зразків, одна — кометного пилу, інша — сонячного вітру, а також виявлений міжзоряний пил і одна космічна обсерваторія працює над відкриттям екзопланет.
Космічна програма «Discovery» | |||||
---|---|---|---|---|---|
NEAR 1996 | Mars Pathfinder 1996 | Lunar Prospector 1998 | Стардаст 1999 | Genesis 2001 | MESSENGER 2004 |
Deep Impact 2005 | Dawn 2007 | Кеплер 2009 | GRAIL 2011 | InSight 2018 | Люсі 2021 |
Психея 2023 |
Посилання Редагувати
- Офіційний Сайт NASA для програми «Discovery» [ 8 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Офіційний Сайт NASA для програм «Discovery» і «New Frontiers» [ 12 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки Редагувати
- . National Aeronautics and Space Administration (NASA). 15 січня 2016. Архів оригіналу за січень 15, 2016. Процитовано 15 січня 2016.
- ↑ . Science | AAAS. 4 січня 2017. Архів оригіналу за 29 січня 2017. Процитовано 4 січня 2017.
- ↑ (PDF). NASA. 2010. Архів оригіналу за березень 1, 2011. Процитовано квітень 22, 2017.
- . MESSENGER Featured Images. JHU - APL. 12 березня 2014. Архів оригіналу за 14 березня 2014. Проігноровано невідомий параметр
|df=
(довідка) - . NASA.gov (англ.). NASA. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 17 квітня 2016.
- (PDF). NASA. 21 травня 2003. Архів оригіналу за січень 3, 2006. Процитовано квітень 23, 2017.
- Farewell, MESSENGER! NASA Probe Crashes Into Mercury [ 27 січня 2021 у Wayback Machine.]. Mike Wall. Space News April 30, 2015.
- Aron, Jacob (6 вересня 2012). Dawn departs Vesta to become first asteroid hopper. New Scientist. оригіналу за September 7, 2012.
- . Dawn Mission Timeline. Jet Propulsion Laboratory. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Проігноровано невідомий параметр
|df=
(довідка) - Koch, David; Gould, Alan (March 2009). Kepler Mission. NASA. оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 23 квітня 2017.
- NASA Staff. Kepler Launch. NASA. оригіналу за November 7, 2013.
- Harwood, William (10 вересня 2011). NASA launches GRAIL lunar probes. CBS News. оригіналу за 11 вересня 2011.
- New NASA Mission to Take First Look Deep Inside Mars. NASA. 20 серпня 2012. оригіналу за 22 серпня 2012.
- ↑ jobs (16 березня 2015). . Nature.com. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 11 січня 2016.
- Levison, Hal (Jan 2017). . Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 1 лютого 2017.
- ↑ JOURNEY TO A METAL WORLD: CONCEPT FOR A DISCOVERY MISSION TO PSYCHE [ 27 лютого 2014 у Wayback Machine.]. (PDF) 45th Lunar and Planetary Science Conference (2014)
- Elkins-Tanton, Lindy (28 січня 2016). . Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 1 лютого 2017.
- . Space.com. 31 жовтня 2006. Архів оригіналу за листопад 2, 2006. Процитовано квітень 24, 2017.
- . NASA. Архів оригіналу за березень 1, 2011. Процитовано квітень 24, 2017.
- ↑ . Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 24 квітня 2017.
- ↑ . Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 24 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 24 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 25 квітня 2017.
- . Stardust.jpl.nasa.gov. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 11 січня 2016.
- (TXT). Nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 11 січня 2016.
- ↑ . Nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 11 січня 2016.
- ↑ Susan Reichley (21 грудня 2001). . Jpl.nasa.gov. Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 11 січня 2016.
- . Spacetoday.net. 4 січня 2001. Архів оригіналу за 16 вересня 2003. Процитовано 11 січня 2016.
- Richard StengerCNN.com Writer. . CNN.com. Архів оригіналу за 15 вересня 2020. Процитовано 11 січня 2016.
- ↑ . Nasa.gov. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 11 січня 2016.
- . Seti.org. Архів оригіналу за грудень 15, 2015. Процитовано 11 січня 2016.
- Cain, Fraser. . Universe Today. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 11 січня 2016.
- ↑ Paolo Ulivi; David M. Harland (16 вересня 2014). . Books.google.com. с. 349. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 11 січня 2016.
- . Nasa.gov. 2 листопада 2008. Архів оригіналу за 29 червня 2009. Процитовано 11 січня 2016.
- ↑ . NBC News. 6 вересня 2011. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 11 січня 2016.
- Hand, Eric (2 вересня 2011). Venus scientists fear neglect. Nature. оригіналу за 26 травня 2012.
- Jpl, Nasa (20 серпня 2012). . Marsmobile.jpl.nasa.gov. Архів оригіналу за червня 4, 2016. Процитовано 11 січня 2016.
- Vastag, Brian (20 серпня 2012). . The Washington Post. Архів оригіналу за 4 грудня 2016. Процитовано 26 квітня 2017.
- ↑ Kane, Van (20 лютого 2014). Boundaries for the Next Discovery Mission Selection. Future Planets. оригіналу за March 7, 2014.
- NASA Discovery Program Draft Announcement of Opportunity. NASA Science Mission Directorate (SpaceRef). 19 лютого 2014. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 26 квітня 2017.
- NASA Discovery Program Draft Announcement of Opportunity. SpaceRef. 19 лютого 2014. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 26 квітня 2017.
- ↑ . Phys.org. Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 11 січня 2016.
- NASA Drops Laser Comm Requirement From Discovery Solicitation. Space News, Dan Leone. November 5, 2014
- ↑ Clark, Stephen (24 лютого 2014). . Space Flight Now. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 25 лютого 2015.
- Clark, Stephen (3 березня 2015). . Space Flight Now. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 4 березня 2015.
- ↑ Clark, Stephen (6 квітня 2015). . Space Flight Now. Архів оригіналу за 5 січня 2017. Процитовано 7 квітня 2015.
- NASA Drops Laser Comm Requirement From Discovery Solicitation. SpaceNews.com. 5 листопада 2014. Процитовано 11 січня 2016.
- NASA Sorting Through Latest Discovery Proposals. Spacenews.com. 23 лютого 2015. Процитовано 11 січня 2016.
- Enceladus life finder: the search for life in a habitable moon [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Geophysical Research Abstracts. Vol. 17, EGU2015-14923, 2015 EGU General Assembly 2015.
- Kane, Van (3 квітня 2014). . The Planetary Society. Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 9 квітня 2015.
- (PDF). Astrobiology 12: 730–742. Bibcode:2012AsBio..12..730T. doi:10.1089/ast.2011.0813. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 квітня 2017.
- Io Volcano Observer (IVO) [ 10 липня 2020 у Wayback Machine.]. Geophysical Research Abstracts, Vol. 11, EGU2009-6448-1, 2009. EGU General Assembly 2009.
- John F. Mustard; Scott L. Murchie; Andrew S. Rivkin; Douglas A. Eng; Elena Y. Adams; Patrick N. Peplowski; David J. Lawrence; Goestar Klingelhoefer (June 9–11, 2015). (PDF) 11th Low Cost Planetary Missions Conference. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 28 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 28 квітня 2017.
- Venus Atmosphere and Surface Explorer [ 10 травня 2017 у Wayback Machine.]. American Astronomical Society, DPS meeting #46, #214.15 (2014)
- ↑ MERLIN: The Creative Choices Behind a Proposal to Explore the Martian Moons [ 7 квітня 2020 у Wayback Machine.] (Merlin and PADME info also)
- Phobos And Deimos & Mars Environment (PADME) [ 13 лютого 2021 у Wayback Machine.]. 45th Lunar and Planetary Science Conference (2014).
- McKay, Christopher P.; Stoker, Carol R.; Glass, Brian J.; Davé, Arwen I.; Davila, Alfonso F.; Heldmann, Jennifer L.; Marinova, Margarita M.; Fairen, Alberto G.; Quinn, Richard C.; Zacny, Kris A.; Paulsen, Gale; Smith, Peter H.; Parro, Victor; Andersen, Dale T.; Hecht, Michael H.; Lacelle, Denis; Pollard, Wayne H. (5 квітня 2013). . Astrobiology 13 (4): 334–353. Bibcode:2013AsBio..13..334M. PMID 23560417. doi:10.1089/ast.2012.0878. Архів оригіналу за 19 жовтня 2015. Процитовано 28 квітня 2017.
- Choi, Charles Q. (16 травня 2013). Icebreaker Life Mission. Astrobiology Magazine. оригіналу за 15 серпня 2013.
- McKay, C. P.; Stoker, Carol R.; Glass, Brian J.; Davé, Arwen I.; Davila, Alfonso F.; Heldmann, Jennifer L.; Marinova, Margarita M.; Fairen, Alberto G.; Quinn, Richard C.; Zacny, Kris A.; Paulsen, Gale; Smith, Peter H.; Parro, Victor; Andersen, Dale T.; Hecht, Michael H.; Lacelle, Denis; Pollard, Wayne H. (2012). The Icebreaker Life Mission to Mars: A Search for Biochemical Evidence for Life (PDF). Concepts and Approaches for Mars Exploration. Lunar and Planetary Institute. оригіналу за December 3, 2013.
- Binary Asteroid in-situ Explorer Mission (BASiX): A Mission Concept to Explore a Binary Near Earth Asteroid System [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. 45th Lunar and Planetary Science Conference (2014)
- Dark Asteroid Rendezvous (DARe) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. 46th Lunar and Planetary Science Conference (2015)
- Dreier, Casey; Lakdawalla, Emily (30 вересня 2015). . The Planetary Society. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 1 жовтня 2015.
- . SpectroscopyNOW.com. 22 липня 2015. Архів оригіналу за 16 березня 2019. Процитовано 11 січня 2016.
- Hurlbert, Eric; Morehead, Robert; Melcher, John C.; Atwell, Matt (2016). (PDF) NASA CASI. NASA Johnson Space Center. Архів оригіналу за 2 травня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.
- (PDF). Astrobiology Science Conference 2015. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 11 січня 2016.
- (PDF). Lpi.usra.edu. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 11 січня 2016.
- Stephen Clark. . Spaceflight Now. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 11 січня 2016.
- Brown, Dwayne C.; Cantillo, Laurie (30 вересня 2015). . NASA News (Washington, D.C.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 1 жовтня 2015.
- Kane, Van (2 грудня 2014). . Planetary Society. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 10 лютого 2015.
- . 4 січня 2017. Архів оригіналу за 29 січня 2017. Процитовано 4 січня 2017.