www.wikidata.uk-ua.nina.az

Dawn укр Світанок космічний зонд НАСА запущений в космос 27 вересня 2007 для дослідження астероїда Вести і карликової пл

Dawn

Dawn (укр. Світанок) — космічний зонд НАСА, запущений в космос 27 вересня 2007 для дослідження астероїда Вести і карликової планети Церери. Космічний зонд досяг орбіти навколо Вести 16 липня та залишив її 5 вересня 2011 року, вилетівши в напрямку Церери. Прибув до Церери 6 березня 2015 року. На відміну від попередніх космічних зондів, які досліджували більше одного небесного тіла, космічний зонд «Dawn» не просто пролетів повз Весту — проміжну точку призначення — але вийшов на орбіту навколо Вести і, після кількох місяців перебування на її орбіті, продовжив подальший політ до Церери.

Dawn
Логотип місії

Художнє зображення космічного зонду Dawn із Вестою (ліворуч) та Церерою (праворуч). Відстані, масштаб та кількість астероїдів поруч нереалістичні
Основні параметри
COSPAR ID 2007-043A
NORAD ID 32249
Організація НАСА
Виготівник
Оператор НАСА, Лабораторія реактивного руху
Тип апарата багатоцільовий космічний апарат
Проліт Марс
Дата прольоту 18 лютого, 2009
00:27 UTC,
03:27 за Київським часом
Вихід на орбіту
  • 16 липня, 2011
    04:47 UTC,
    06:47 за Київським часом,
    — 4 Веста
  • 6 березня, 2015
    12:29 UTC,
    15:29 за Київським часом,
    — Церера
Дата запуску 27 вересня, 2007
11:34 UTC,
13:34 за Київським часом
Ракета-носій Delta II 7925H
Космодром База ВПС США на мисі Канаверал, SLC-17
Тривалість польоту Запланована: 9 років
Остаточна: 11 років, 1 місяць, 4 дні
Схід з орбіти
  • 5 вересня, 2012
    06:26 UTC,
    08:26 за Київським часом,
    — 4 Веста
  • 30 жовтня, 2018
    — Церера
Технічні параметри
Маса 747,1 кг
З паливом: 1 127,7 кг
Розміри 1,64 х 19,7 х 1,77
Потужність 10 кВт на відстані 1 а. о.
1,3 кВт на відстані 3 а. о.
Джерела живлення 2 сонячні батареї
Орбітальні дані
Тип орбіти Висока еліптична орбіта
Велика піввісь 2 475,1356 км
Ексцентриситет 0.7952
Нахил орбіти 76,1042°
Період обертання 1 628,68 хвилин
Вебсторінка
Вебсторінка http://dawn.jpl.nasa.gov/
Пов'язані місії
Попередня місія Наступна місія
Deep Impact Кеплер

Dawn є дев'ятою місією програми Discovery, що об'єднує наукові місії американського космічного агентства, вона характеризується помірною вартістю і швидким циклом розробки. Веста і Церера є протопланетами, які практично не змінилися з моменту їхнього формування 4,6 млрд років тому, і які є свідками генезису Сонячної системи. Космічний зонд обладнаний трьома науковими приладами для фотографування і відображення Вести і Церери, аналізу їхнього гравітаційного поля і спектральних вимірювань кількості та розподілу поверхневих порід і значущих хімічних елементів. Зібрані дані допоможуть уточнити теорії про процес формування планет в Сонячній системі.

Місію розробили в Лабораторії реактивного руху, основні компоненти допомагали робити європейські партнери з Італії, Нідерландів, Німеччини. Це перша місія НАСА, де використовуються іонні двигуни для виходу на орбіту космічних тіл. У попередніх місіях (наприклад, Вояджер) вони використовувалися лиш для коригування траєкторії при прольоті повз космічні тіла.

Історія запуску

Автоматичну міжпланетну станцію (АМС) «Dawn», дев'яту місію в межах програми Discovery, було ухвалено НАСА в листопаді 2002 року. Назва АМС не пов'язана з якоюсь конкретною особою, а просто характеризує основну мету: отримання інформації, яка допоможе краще вивчити ранні етапи формування Сонячної системи.

Місія як мінімум тричі призупинялася або зовсім скасовувалася (2003, 2005, 2006). Однак після останньої публічної заяви про відмову від польоту до Церери у березні 2006 це рішення було офіційно скасовано, і 27 березня 2006 «Dawn» отримав добро на запуск. У вересні 2006 АМС вже була в стані готовності до запуску. 10 квітня 2007 року супутник доставили в монтажний цех підрядника із запуску, SPACEHAB, Inc у Флориді. Запуск спочатку було заплановано на 20 червня, але потім відкладено: спочатку — до 30 червня, потім — до 15 липня. У липні запуск було відкладено до осені — щоб уникнути збігу в часі пуску та перших фаз польоту «Dawn» і АМС Фенікс (пуск якої відбувся 4 серпня 2007).

26 вересня 2007 ракета-носій Дельта-2 з АМС на борту була готова до пуску на стартовому комплексі 17-В космодрому на мисі Канаверал. Через погодні умови і подальшу появу корабля-порушника в забороненій зоні запуску старт відбувся тільки вранці 27 вересня. Після майже трьох місяців випробувань бортових систем на земній орбіті, 17 грудня 2007 «Dawn» попрямував у переліт до Вести.

Метою польоту обрано Весту й Цереру тому, що вони являють собою зовсім різні типи великих астероїдів: Цереру вкриває крижаний шар товщиною до 100 км, а Веста — монолітний безводний ахондрит. При цьому Веста — основний «постачальник» метеоритів, що досягають поверхні Землі.

План польоту, розрахований на 8 земних років, передбачає спіральну траєкторію, що розходиться та описує три оберти навколо Сонця.

Повна вартість проекту становить 466 млн $ США і складається з вартості побудови космічного апарата, запуску, управління польотом та подальшого аналізу наукових даних.

Наукова мотивація місії

«Світанок» був розроблений досліджувати два великі тіла в астероїдному поясі, щоб прояснити питання формування Сонячної системи. Іншої метою є тестування можливостей іонної тяги. Одна з планети є «сухою» (крижана і холодна Веста), а інша «мокрою» (кам'яниста Церера) і такою, акрецію на яку визначав Юпітер. Їхні дослідження та порівняння дозволять відповісти на питання, чим відрізнялося формування крижаних та кам'янистих планети в Сонячній системі. Цікаво, що «Світанок» буде першою місією, що досліджує карликову планету, і вже в 2015 його досягнення повторить New Horizons, досліджуючи Плутон.

Іонний двигун

Космічний апарат обладнано трьома ксеноновими іонними двигунами, розробленими на основі зразка, випробуваного на зонді Deep Space 1. Кожен двигун має тягу 30 мН і питомий імпульс 3100 с; одночасно можлива робота лише одного двигуна. З 425 кг робочого тіла (ксенону), що є на борту, на політ Земля—Веста буде витрачено 275 кг, на політ Веста—Церера — 110 кг. При нормальній роботі іонні двигуни «Dawn» забезпечують зростання швидкості на 97 км/год (60 миль/год) за кожні 4 дні.

Дослідницькі інструменти

Окремо розміщені дві чорно-білі ПЗЗ-матриці (1024×1024 пікселів) з двома об'єктивами (D = 19 мм, F = 150 мм), кожна ПЗЗ-камера з набором з 7 вузькосмугових кольорових фільтрів + порожнє поле, поле зору у кожної камери 5,5 х 5,5 градусів; витримки від 0,001 сек до 3,5 годин.

Події

Фото Вести, отримане 24 липня 2011
  • У лютому 2009 космічний апарат «Dawn» пройшов повз Марс, прискорившись внаслідок гравітаційного маневру з виходом із площини екліптики.
  • 3 травня 2011 зонд зробив першу фотографію Вести з відстані близько 1,21 мільйона кілометрів.
  • 16 липня 2011 о 1:00 (EDT), зробивши майже два оберти навколо Сонця, «Dawn» досяг Вести і перейшов на її кругову орбіту з висотою 16 000 км.
  • 17 липня 2011 «Dawn» зробив перше зображення Вести з її орбіти.
  • 12 грудня 2011 «Dawn» опустився на найнижчу з передбачених у рамках його місії навколо астероїда Вести орбіту. Середня висота цієї орбіти становила 210 кілометрів. Протягом 10 тижнів зонду належало розпізнавати склад елементів поверхні астероїда за допомогою рентгенівської спектроскопії, а також оцінити масу Вести за силою гравітаційного поля навколо неї й проаналізувати особливості гравітаційного поля.
  • 5 вересня 2012 «Dawn» здійснив маневр, залишив орбіту Вести й попрямував до Церери.
  • 6 березня 2015 «Dawn» досяг Церери й працюватиме на її орбіті до кінця року.
  • У листопаді 2018 р. NASA повідомило, що 31 жовтня і 1 листопада апарат Dawn не вийшов на зв'язок із Мережею далекого космічного зв'язку. Найбільш імовірна причина цього, озвучена фахівцями NASA — закінчення ресурсу палива в баках апарату, використання якого давало можливість станції зберігати орієнтацію в польоті. «Dawn більш не здатний зберігати положення, при якому його антени спрямовані на Землю для підтримки зв'язку з центром управління польотів, і не здатний змінити орієнтацію з тим, щоб його акумулятори заряджалися від сонячних батарей».

Дослідницькі результати

  • У липні 2011 року автоматичний зонд вийшов на орбіту Вести, найбільшого за розміром астероїда Сонячної системи, і за час перебування на орбіті отримав велику кількість інформації про сам астероїд, його внутрішню структуру та геологію. Щоб зібрати якомога більше інформації про Весту, фахівці змінили графік місії, продовживши перебування зонда на орбіті астероїда на 40 днів. Так, наприклад, дані дозволили встановити, що Веста насправді не астероїд, а майже протопланета — вона має залізне ядро і пошарову будову (тобто, у минулому у неї була подоба мантії). На Весті знайдено другу за розміром гору в Сонячній системі, яка поступається, за словами відкривачів, лише марсіанському Олімпу. Крім цього дані про рух зонда навколо Вести дозволили нарешті, через більш ніж 200 років після її відкриття, «зважити» небесне тіло. Його маса виявилася рівною 2,59076×1020 кілограмів.

Примітки

  1. ↑ Mission Teams | The Team. NASA Solar System Exploration. Процитовано 4 липня 2023. 
  2. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Процитовано 4 липня 2023. 
  3. Космічний апарат Dawn надіслав перші знімки астероїда Веста з близької відстані (ФОТО). texty.org.ua (укр.). 2011. Процитовано 4 липня 2023. 
  4. NASA - NASA's Dawn Spacecraft Begins Science Orbits of Vesta. www.nasa.gov (англ.). Процитовано 4 липня 2023. 
  5. Космічний апарат вперше в історії вийшов на орбіту навколо карликової планети. ТСН.ua (укр.). 6 березня 2015. Процитовано 4 липня 2023. 
  6. https://www.jpl.nasa.gov. Legacy of NASA's Dawn, Near the End of its Mission. NASA Jet Propulsion Laboratory (JPL) (амер.). Процитовано 4 липня 2023. 
  7. "GSpace Topics: Dawn". Planetary Society (англ.). 9 листопада, 2013. Процитовано 4 липня, 2023. 
  8. Кінець історії: після 11 років унікальна космічна станція втратила з’язок з NASA. Українська правда _Життя. Процитовано 4 липня 2023. 
  9. ↑ Dawn at Ceres (Преспакет). НАСА / Лабораторія реактивного руху. березень 2015. 
  10. Rayman, Marc; Fraschetti, Thomas C.; Raymond, Carol A.; Russell, Christopher T. (April 5, 2006). Dawn: A mission in development for exploration of main belt asteroids Vesta and Ceres. Acta Astronautica 58 (11): 605–616. Bibcode:2006AcAau..58..605R. doi:10.1016/j.actaastro.2006.01.014. Процитовано 14 квітня 2011. 
  11. ↑ Nasa Horizons Ephemeris - Target body name: Dawn (spacecraft) (-203). NASA JPL. 6 січня 2022. 
  12. Dawn Mission Initiates Newsletter (англійською). NASA. 11 листопада 2002. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 23 серпня 2011. 
  13. Dawn Frequently Asked Questions (FAQs) (англійською). NASA JPL. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 23 серпня 2011. 
  14. Попов, Леонид (15 липня 2011). Земной разведчик прибыл к тяжелейшему астероиду. membrana. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 23 грудня 2011. 
  15. . Архів оригіналу за 12 травня 2011. Процитовано 23 грудня 2011. 
  16. . Архів оригіналу за 1 січня 2012. Процитовано 23 грудня 2011. 
  17. . РИА Новости. 11 травня 2011. Архів оригіналу за 15 травня 2011. Процитовано 12 травня 2011. 
  18. «Рассвет» сделал первое изображение Весты с её орбиты
  19. . Lenta.ru. 13-12-2011. Архів оригіналу за 8 січня 2012. Процитовано 23 грудня 2011. 
  20. . cybersecurity.ru. 13-12-2011. Архів оригіналу за 27-09-2013. Процитовано 23-12-2011. 
  21. . Архів оригіналу за 9 вересня 2012. Процитовано 10 вересня 2012. 
  22. . Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 8 квітня 2015. 
  23. . Архів оригіналу за 5 листопада 2018. Процитовано 2 листопада 2018. 
  24. Atkinson, Nancy (03-03-2015). . Universe Today. Архів оригіналу за 6 березня 2015. Процитовано 07-03-2015. 

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Dawn

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dawn ukr Svitanok kosmichnij zond NASA zapushenij v kosmos 27 veresnya 2007 dlya doslidzhennya asteroyida Vesti i karlikovoyi planeti Cereri Kosmichnij zond dosyag orbiti navkolo Vesti 16 lipnya ta zalishiv yiyi 5 veresnya 2011 roku viletivshi v napryamku Cereri Pribuv do Cereri 6 bereznya 2015 roku Na vidminu vid poperednih kosmichnih zondiv yaki doslidzhuvali bilshe odnogo nebesnogo tila kosmichnij zond Dawn ne prosto proletiv povz Vestu promizhnu tochku priznachennya ale vijshov na orbitu navkolo Vesti i pislya kilkoh misyaciv perebuvannya na yiyi orbiti prodovzhiv podalshij polit do Cereri DawnLogotip misiyiHudozhnye zobrazhennya kosmichnogo zondu Dawn iz Vestoyu livoruch ta Cereroyu pravoruch Vidstani masshtab ta kilkist asteroyidiv poruch nerealistichniOsnovni parametriCOSPAR ID 2007 043ANORAD ID 32249Organizaciya NASAVigotivnik Orbitalna naukova korporaciya 1 Universitet Kaliforniyi v Los AndzhelesiOperator NASA Laboratoriya reaktivnogo ruhu 1 Tip aparata bagatocilovij kosmichnij aparatProlit MarsData prolotu 18 lyutogo 200900 27 UTC 2 03 27 za Kiyivskim chasomVihid na orbitu 16 lipnya 201104 47 UTC 06 47 za Kiyivskim chasom 4 Vesta 3 4 6 bereznya 201512 29 UTC 15 29 za Kiyivskim chasom Cerera 5 2 Data zapusku 27 veresnya 200711 34 UTC 2 13 34 za Kiyivskim chasomRaketa nosij Delta II 7925HKosmodrom Baza VPS SShA na misi Kanaveral SLC 17Trivalist polotu Zaplanovana 9 rokivOstatochna 11 rokiv 1 misyac 4 dni 6 7 Shid z orbiti 5 veresnya 201206 26 UTC 08 26 za Kiyivskim chasom 4 Vesta 2 30 zhovtnya 2018 Cerera 8 Tehnichni parametriMasa 747 1 kg Z palivom 1 127 7 kg 9 Rozmiri 1 64 h 19 7 h 1 77 9 Potuzhnist 10 kVt na vidstani 1 a o 9 1 3 kVt na vidstani 3 a o 10 Dzherela zhivlennya 2 sonyachni batareyiOrbitalni daniTip orbiti Visoka eliptichna orbitaVelika pivvis 2 475 1356 km 11 Ekscentrisitet 0 7952 11 Nahil orbiti 76 1042 11 Period obertannya 1 628 68 hvilin 11 VebstorinkaVebstorinka http dawn jpl nasa gov Pov yazani misiyiPoperednya misiya Nastupna misiyaDeep Impact KeplerDawn ye dev yatoyu misiyeyu programi Discovery sho ob yednuye naukovi misiyi amerikanskogo kosmichnogo agentstva vona harakterizuyetsya pomirnoyu vartistyu i shvidkim ciklom rozrobki Vesta i Cerera ye protoplanetami yaki praktichno ne zminilisya z momentu yihnogo formuvannya 4 6 mlrd rokiv tomu i yaki ye svidkami genezisu Sonyachnoyi sistemi Kosmichnij zond obladnanij troma naukovimi priladami dlya fotografuvannya i vidobrazhennya Vesti i Cereri analizu yihnogo gravitacijnogo polya i spektralnih vimiryuvan kilkosti ta rozpodilu poverhnevih porid i znachushih himichnih elementiv Zibrani dani dopomozhut utochniti teoriyi pro proces formuvannya planet v Sonyachnij sistemi Misiyu rozrobili v Laboratoriyi reaktivnogo ruhu osnovni komponenti dopomagali robiti yevropejski partneri z Italiyi Niderlandiv Nimechchini Ce persha misiya NASA de vikoristovuyutsya ionni dviguni dlya vihodu na orbitu kosmichnih til U poperednih misiyah napriklad Voyadzher voni vikoristovuvalisya lish dlya koriguvannya trayektoriyi pri proloti povz kosmichni tila Zmist 1 Istoriya zapusku 2 Naukova motivaciya misiyi 3 Ionnij dvigun 4 Doslidnicki instrumenti 5 Podiyi 6 Doslidnicki rezultati 7 Primitki 8 Posilannya 9 Div takozhIstoriya zapusku RedaguvatiAvtomatichnu mizhplanetnu stanciyu AMS Dawn dev yatu misiyu v mezhah programi Discovery bulo uhvaleno NASA v listopadi 2002 roku 12 Nazva AMS ne pov yazana z yakoyus konkretnoyu osoboyu a prosto harakterizuye osnovnu metu otrimannya informaciyi yaka dopomozhe krashe vivchiti ranni etapi formuvannya Sonyachnoyi sistemi 13 Misiya yak minimum trichi prizupinyalasya abo zovsim skasovuvalasya 2003 2005 2006 Odnak pislya ostannoyi publichnoyi zayavi pro vidmovu vid polotu do Cereri u berezni 2006 ce rishennya bulo oficijno skasovano i 27 bereznya 2006 Dawn otrimav dobro na zapusk U veresni 2006 AMS vzhe bula v stani gotovnosti do zapusku 10 kvitnya 2007 roku suputnik dostavili v montazhnij ceh pidryadnika iz zapusku SPACEHAB Inc u Floridi Zapusk spochatku bulo zaplanovano na 20 chervnya ale potim vidkladeno spochatku do 30 chervnya potim do 15 lipnya U lipni zapusk bulo vidkladeno do oseni shob uniknuti zbigu v chasi pusku ta pershih faz polotu Dawn i AMS Feniks pusk yakoyi vidbuvsya 4 serpnya 2007 26 veresnya 2007 raketa nosij Delta 2 z AMS na bortu bula gotova do pusku na startovomu kompleksi 17 V kosmodromu na misi Kanaveral Cherez pogodni umovi i podalshu poyavu korablya porushnika v zaboronenij zoni zapusku start vidbuvsya tilki vranci 27 veresnya Pislya majzhe troh misyaciv viprobuvan bortovih sistem na zemnij orbiti 17 grudnya 2007 Dawn popryamuvav u perelit do Vesti Metoyu polotu obrano Vestu j Cereru tomu sho voni yavlyayut soboyu zovsim rizni tipi velikih asteroyidiv Cereru vkrivaye krizhanij shar tovshinoyu do 100 km a Vesta monolitnij bezvodnij ahondrit Pri comu Vesta osnovnij postachalnik meteoritiv sho dosyagayut poverhni Zemli Plan polotu rozrahovanij na 8 zemnih rokiv peredbachaye spiralnu trayektoriyu sho rozhoditsya ta opisuye tri oberti navkolo Soncya Povna vartist proektu stanovit 466 mln SShA i skladayetsya z vartosti pobudovi kosmichnogo aparata zapusku upravlinnya polotom ta podalshogo analizu naukovih danih 14 AMS Dawn Zapusk AMS Dawn 27 veresnya 2007 Trayektoriya polotu AMS Dawn u proyekciyi na ploshinu ekliptiki Gravitacijnij manevr poblizu Marsa zrobleno z vihodom iz ploshini ekliptiki Naukova motivaciya misiyi Redaguvati Svitanok buv rozroblenij doslidzhuvati dva veliki tila v asteroyidnomu poyasi shob proyasniti pitannya formuvannya Sonyachnoyi sistemi Inshoyi metoyu ye testuvannya mozhlivostej ionnoyi tyagi Odna z planeti ye suhoyu krizhana i holodna Vesta a insha mokroyu kam yanista Cerera i takoyu akreciyu na yaku viznachav Yupiter Yihni doslidzhennya ta porivnyannya dozvolyat vidpovisti na pitannya chim vidriznyalosya formuvannya krizhanih ta kam yanistih planeti v Sonyachnij sistemi Cikavo sho Svitanok bude pershoyu misiyeyu sho doslidzhuye karlikovu planetu i vzhe v 2015 jogo dosyagnennya povtorit New Horizons doslidzhuyuchi Pluton Ionnij dvigun RedaguvatiKosmichnij aparat obladnano troma ksenonovimi ionnimi dvigunami rozroblenimi na osnovi zrazka viprobuvanogo na zondi Deep Space 1 Kozhen dvigun maye tyagu 30 mN i pitomij impuls 3100 s odnochasno mozhliva robota lishe odnogo dviguna Z 425 kg robochogo tila ksenonu sho ye na bortu na polit Zemlya Vesta bude vitracheno 275 kg na polit Vesta Cerera 110 kg Pri normalnij roboti ionni dviguni Dawn zabezpechuyut zrostannya shvidkosti na 97 km god 60 mil god za kozhni 4 dni Doslidnicki instrumenti RedaguvatiOkremo rozmisheni dvi chorno bili PZZ matrici 1024 1024 pikseliv z dvoma ob yektivami D 19 mm F 150 mm kozhna PZZ kamera z naborom z 7 vuzkosmugovih kolorovih filtriv porozhnye pole pole zoru u kozhnoyi kameri 5 5 h 5 5 gradusiv vitrimki vid 0 001 sek do 3 5 godin 15 16 Podiyi Redaguvati Foto Vesti otrimane 24 lipnya 2011U lyutomu 2009 kosmichnij aparat Dawn projshov povz Mars priskorivshis vnaslidok gravitacijnogo manevru z vihodom iz ploshini ekliptiki 3 travnya 2011 zond zrobiv pershu fotografiyu Vesti z vidstani blizko 1 21 miljona kilometriv 17 16 lipnya 2011 o 1 00 EDT zrobivshi majzhe dva oberti navkolo Soncya Dawn dosyag Vesti i perejshov na yiyi krugovu orbitu z visotoyu 16 000 km 17 lipnya 2011 Dawn zrobiv pershe zobrazhennya Vesti z yiyi orbiti 18 12 grudnya 2011 Dawn opustivsya na najnizhchu z peredbachenih u ramkah jogo misiyi navkolo asteroyida Vesti orbitu Serednya visota ciyeyi orbiti stanovila 210 kilometriv 19 Protyagom 10 tizhniv zondu nalezhalo rozpiznavati sklad elementiv poverhni asteroyida za dopomogoyu rentgenivskoyi spektroskopiyi a takozh ociniti masu Vesti za siloyu gravitacijnogo polya navkolo neyi j proanalizuvati osoblivosti gravitacijnogo polya 20 5 veresnya 2012 Dawn zdijsniv manevr zalishiv orbitu Vesti j popryamuvav do Cereri 21 6 bereznya 2015 Dawn dosyag Cereri j pracyuvatime na yiyi orbiti do kincya roku 22 U listopadi 2018 r NASA povidomilo sho 31 zhovtnya i 1 listopada aparat Dawn ne vijshov na zv yazok iz Merezheyu dalekogo kosmichnogo zv yazku Najbilsh imovirna prichina cogo ozvuchena fahivcyami NASA zakinchennya resursu paliva v bakah aparatu vikoristannya yakogo davalo mozhlivist stanciyi zberigati oriyentaciyu v poloti Dawn bilsh ne zdatnij zberigati polozhennya pri yakomu jogo anteni spryamovani na Zemlyu dlya pidtrimki zv yazku z centrom upravlinnya polotiv i ne zdatnij zminiti oriyentaciyu z tim shob jogo akumulyatori zaryadzhalisya vid sonyachnih batarej 23 Doslidnicki rezultati RedaguvatiU lipni 2011 roku avtomatichnij zond vijshov na orbitu Vesti najbilshogo za rozmirom asteroyida Sonyachnoyi sistemi i za chas perebuvannya na orbiti otrimav veliku kilkist informaciyi pro sam asteroyid jogo vnutrishnyu strukturu ta geologiyu Shob zibrati yakomoga bilshe informaciyi pro Vestu fahivci zminili grafik misiyi prodovzhivshi perebuvannya zonda na orbiti asteroyida na 40 dniv Tak napriklad dani dozvolili vstanoviti sho Vesta naspravdi ne asteroyid a majzhe protoplaneta vona maye zalizne yadro i posharovu budovu tobto u minulomu u neyi bula podoba mantiyi Na Vesti znajdeno drugu za rozmirom goru v Sonyachnij sistemi yaka postupayetsya za slovami vidkrivachiv lishe marsianskomu Olimpu Krim cogo dani pro ruh zonda navkolo Vesti dozvolili nareshti cherez bilsh nizh 200 rokiv pislya yiyi vidkrittya zvazhiti nebesne tilo Jogo masa viyavilasya rivnoyu 2 59076 1020 kilogramiv Centralnij pagorb na pivdennomu polyusi Vesti Dawn viyaviv dvi yaskravi plyami u krateri Cereri imovirno zoni iz visokim albedo sprichinenim prisutnistyu lodu chi soli 24 Primitki Redaguvati a b Mission Teams The Team NASA Solar System Exploration Procitovano 4 lipnya 2023 a b v g NASA NSSDCA Spacecraft Details nssdc gsfc nasa gov Procitovano 4 lipnya 2023 Kosmichnij aparat Dawn nadislav pershi znimki asteroyida Vesta z blizkoyi vidstani FOTO texty org ua ukr 2011 Procitovano 4 lipnya 2023 NASA NASA s Dawn Spacecraft Begins Science Orbits of Vesta www nasa gov angl Procitovano 4 lipnya 2023 Kosmichnij aparat vpershe v istoriyi vijshov na orbitu navkolo karlikovoyi planeti TSN ua ukr 6 bereznya 2015 Procitovano 4 lipnya 2023 https www jpl nasa gov Legacy of NASA s Dawn Near the End of its Mission NASA Jet Propulsion Laboratory JPL amer Procitovano 4 lipnya 2023 GSpace Topics Dawn Planetary Society angl 9 listopada 2013 Procitovano 4 lipnya 2023 Kinec istoriyi pislya 11 rokiv unikalna kosmichna stanciya vtratila z yazok z NASA Ukrayinska pravda Zhittya Procitovano 4 lipnya 2023 a b v Dawn at Ceres Prespaket NASA Laboratoriya reaktivnogo ruhu berezen 2015 Rayman Marc Fraschetti Thomas C Raymond Carol A Russell Christopher T April 5 2006 Dawn A mission in development for exploration of main belt asteroids Vesta and Ceres Acta Astronautica 58 11 605 616 Bibcode 2006AcAau 58 605R doi 10 1016 j actaastro 2006 01 014 Procitovano 14 kvitnya 2011 a b v g Nasa Horizons Ephemeris Target body name Dawn spacecraft 203 NASA JPL 6 sichnya 2022 Dawn Mission Initiates Newsletter anglijskoyu NASA 11 listopada 2002 Arhiv originalu za 17 lipnya 2013 Procitovano 23 serpnya 2011 Dawn Frequently Asked Questions FAQs anglijskoyu NASA JPL Arhiv originalu za 17 lipnya 2013 Procitovano 23 serpnya 2011 Popov Leonid 15 lipnya 2011 Zemnoj razvedchik pribyl k tyazhelejshemu asteroidu membrana Arhiv originalu za 3 bereznya 2012 Procitovano 23 grudnya 2011 Das Kamerasystem Die Augen von Dawn Arhiv originalu za 12 travnya 2011 Procitovano 23 grudnya 2011 Spacecraft and Instruments Arhiv originalu za 1 sichnya 2012 Procitovano 23 grudnya 2011 Zond NASA Dawn sdelal svoj pervyj snimok asteroida Vesta RIA Novosti 11 travnya 2011 Arhiv originalu za 15 travnya 2011 Procitovano 12 travnya 2011 Rassvet sdelal pervoe izobrazhenie Vesty s eyo orbity Dawn vyshel na samuyu nizkuyu orbitu vokrug Vesty Lenta ru 13 12 2011 Arhiv originalu za 8 sichnya 2012 Procitovano 23 grudnya 2011 Amerikanskij mezhplanetnyj zond Dawn priblizilsya k asteroidu Vesta na 210 km cybersecurity ru 13 12 2011 Arhiv originalu za 27 09 2013 Procitovano 23 12 2011 Zond Dawn poletel k Cerere Arhiv originalu za 9 veresnya 2012 Procitovano 10 veresnya 2012 ZOND DAWN VIJShOV NA ORBITU KARLIKOVOYi PLANETI CERERA Arhiv originalu za 16 kvitnya 2015 Procitovano 8 kvitnya 2015 U NASA povidomili pro vtratu zv yazku zi stanciyeyu Dawn Arhiv originalu za 5 listopada 2018 Procitovano 2 listopada 2018 Atkinson Nancy 03 03 2015 Bright Spots on Ceres Likely Ice Not Cryovolcanoes Universe Today Arhiv originalu za 6 bereznya 2015 Procitovano 07 03 2015 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu DawnOpis AMS Dawn na oficijnomu sajti NASA Arhivovano 4 grudnya 2011 u Wayback Machine Opis AMS Dawn na oficijnomu sajti JPL Arhivovano 9 sichnya 2012 u Wayback Machine Kosmicheskij apparat Dawn stal samym bystrym mezhplanetnym ustrojstvom Misiya Dawn Arhivovano 12 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Materialy AMS Dawn na russkom yazyke NSTRDiv takozh RedaguvatiDoslidzhennya Marsa Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dawn amp oldid 40083180