Lenta.ru

Lenta.ru («Лента.ру») — одне з провідних пропагандистських російських новинних інтернет-видань, засноване в 1999 році Антоном Носиком. Працює цілодобово, висвітлюючи світові та внутрішньоросійські новини. Головним редактором є Олексій Гореславський.

Lenta.ru
Посилання	lenta.ru
Тип	інтернет-видання
Мови	російська
Власник	Rambler&Co
Засновник	Носик Антон Борисович
Започатковано	1998
Рейтинг Alexa	660
Адреса офісу	Москва і Варшавське шосе^d
Lenta.ru у Вікісховищі

Офіційна назва — «Електронне періодичне видання „Лента.ру“ інтернет-газета (LENTA.RU)» (рос. Электронное периодическое издание «Лента.ру» интернет-газета (LENTA.RU)). Видання належить холдингу Rambler Media Group, який в листопаді 2006 року був придбаний компанією Проф-Медіа (Проф-Медиа).

За даними Alexa.com, сайт займає 16 місце за відвідуваністю у Росії; згідно з дослідженнями, проведеними Comscore у червні 2013 року, він є п'ятим за відвідуваністю новинним сайтом Європи.

З 23 березня 2021 року указом Президента України, проти сайту Lenta.ru в Україні запроваджено санкції. Доступ до нього на території країни заблоковано.

Загальна інформація

Колишній головний редактор Lenta.ru Галина Тимченко; її звільнення 12 березня 2014 року спричинило скандал в Рунеті

Видання засноване в 1999 році. З 2005 року Lenta.ru розвиває блок аналітичних і оглядових статей. Матеріали діляться на декілька рубрик (станом на березень 2014 року їх десять: Головне, Росія, Світ, Колишній СРСР, Економіка, Наука і техніка, Спорт, Культура, Інтернет і ЗМІ, З життя) і окремі спецпроєкти. Офіс компанії міститься в Москві.

У 2013 році сайт видання був перезапущений: дизайн і система рубрикації були повністю перероблені.

Скандал зі зміною головного редактора

12 березня 2014 Роскомнадзор виніс попередження «Ленті.ру» через інтерв'ю з одним із лідерів «Правого сектора» Андрієм Тарасенком: у ньому містилося посилання на матеріал «Дмитро Ярош: Рано чи пізно, але ми приречені воювати з Московською імперією». На думку Роскомнадзору, у цьому матеріалі «містяться висловлювання, направлені на розпалювання національної ворожнечі».

Того ж дня Олександр Мамут, власник компанії «Афиша-Рамблер-SUP», до якої входить «Лента.ру» вирішив звільнити з посади головного редактора Галину Тимченко, яка обіймала її з 2004 року, і призначити на її місце Олексія Гореславського.

Декілька десятків працівників виступили із заявою про те, що вважають цю кадрову зміну тиском на редакцію видання і спробою цензури з боку російської влади. Дехто з журналістів «Ленти.ру» заявили про те, що не будуть працювати на видання під керівництвом Гореславського.

13 березня з редакції інтернет-видання звільнилися 39 працівників (пишучі журналісти, фоторедактори, інші), які заявили про своє небажання працювати з новим керівництвом.

За місяць редакцію покинуло 58 співробітників з 94, частина працівників, які подали заяву про відхід, покинули редакцію 24 березня, решта — 31 березня.

19 березня 2014 на публічній сторінці Lenta.ru «ВКонтакті» з'явилася заява про відділення від видання та продовженні самостійної роботи. Спільноту перейменовано в «Лентач». Для офіційних потреб видання була створена інша сторінка.

Незабаром після цих подій, Галина Тимченко заявила про плани з запуску нового проєкту. Новинний проєкт під ім'ям Meduza стартував 20 жовтня 2014. До складу його редакції окрім Галини Тимченко увійшли інші колишні співробітники Lenta.ru: Іван Колпаков, Ілля Азар, Андрій Козенко, Данило Туровський.

Через зміну редакційної складу кількість опублікованих новин, за словами представника Rambler&Co Софії Іванової, скоротилося у 2,5 раза, а маркетингова активність видання в соцмережах у квітні суттєво зменшилась. Через це щомісячна аудиторія Lenta.ru, за даними моніторингу TNS Web Index, скоротилася з 10,9 млн в березні до 7,3 млн осіб у квітні 2014.

Критика

У 2018 році Інститут масової інформації та texty.org.ua дослідили найбільші 50 інформаційних сайтів в Україні, щоб створити рейтинг медіа за ненадійністю. «Лента.ру» посіла 7 місце: під час моніторингу новин було виявлено 81 достовірну новину, 18 новин з ненадійними джерелами інформації та одна недостовірна новина. Серед цих новин 18 мали маніпулятивні заголовки, 10 новин використовували маніпуляції з емоціями. Також було виявлено 3 новини, які містили мову ворожнечі.

«Лента.ру» регулярно маніпулює інформацією та розповсюджує фейки.

Примітки

1. — 1996.
   d:Track:Q230051
2. https://lenta.ru/info/posts/contacts/
3. О сервере. Свидетельство о регистрации Lenta.ru. 9 сентября 2003. оригіналу за 23 січня 2012. Процитовано 19 серпня 2008. 
4. Интернет-холдинг Rambler-Media приобретён компанией «Проф-Медиа». Компьюлента. 1 ноября 2006. Процитовано 19 августа 2008. ^{[недоступне посилання з червня 2019]}
5. Lenta.ru Site Info [ 2012-04-09 у Wayback Machine.](англ.)
6. Сайт РИА Новости вошел в двадцатку самых посещаемых сайтов в Европе [ 10 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)
7. Welle (www.dw.com), Deutsche. . DW.COM (uk-UA). Архів оригіналу за 24 березня 2021. Процитовано 31 березня 2021. 
8. Lenta.ru обновила дизайн без «Студии Лебедева» 3 [ 12 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
9. Роскомнадзор вынес предупреждение «Ленте.ру» из-за интервью с «Правым сектором» [ 12 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
10. В «Ленте.ру» сменился главный редактор [ 12 листопада 2020 у Wayback Machine.](рос.)
11. Дорогим читателям от дорогой редакции [ 24 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
12. Главред «Ленты.ру» Галина Тимченко отправлена в отставку [ 15 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
13. Из «Ленты.ру» уволились 39 человек / Лента.ру, 19:44, 13 марта 2014 [ 13 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
14. Бывшие журналисты «Ленты.ру» разбрелись по рынку [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] // Известия, 02.04.2014.
15. . Архів оригіналу за 18 березня 2015. Процитовано 23 листопада 2014. 
16. . Новая газета. 28 травня 2014. Архів оригіналу за 9 вересня 2014. Процитовано 23 листопада 2014. 
17. . Архів оригіналу за 28 грудня 2014. Процитовано 23 листопада 2014. 
18. Хто вішає найбільше локшини?. texty.org.ua. 
19. . Радіо Свобода. 28 червня 2016. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. 
20. . Радіо Свобода. 08 березня 2019. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. 
21. . BBC News Русская служба (рос.). 12 червня 2016. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 20 листопада 2020. 
22. Romanyuk, Vika (3 червня 2020). . StopFake (ru-RU). Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 20 листопада 2020. 
23. Romanyuk, Vika (27 серпня 2020). . StopFake (ru-RU). Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 20 листопада 2020. 
24. Romanyuk, Vika (14 грудня 2019). . StopFake (ru-RU). Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 20 листопада 2020. 
25. Romanyuk, Vika (26 грудня 2015). . StopFake (ru-RU). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 20 листопада 2020. 
26. Romanyuk, Vika (8 квітня 2016). . StopFake (ru-RU). Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 20 листопада 2020. 
27. Матичак, Тетяна (12 червня 2015). . StopFake (ru-RU). Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 20 листопада 2020. 
28. Romanyuk, Vika (10 грудня 2019). . StopFake (ru-RU). Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 20 листопада 2020. 
29. Юркова, Ольга (2 вересня 2019). . StopFake (ru-RU). Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 20 листопада 2020. 

Посилання

• Офіційний сайт (рос.)
• Can an exiled oligarch persuade Russia that Putin must go [ 16 січня 2015 у Wayback Machine.] 12 January 2015 The New Yorker issue(англ.)