Люсі (англ. Lucy) — місія НАСА з польоту космічного апарату до шести троянських астероїдів Юпітера, які обертаються навколо Сонця орбітою Юпітера у точках Лагранжа L4 та L5 — тобто на 60° попереду та на 60° позаду Юпітера. Крім того, однією з цілей є астероїд Головного поясу Дональдйоханнсон. Розробка місії розпочалася наприкінці 2015 року, коли команда отримала $3 млн для глибокого аналізу концепції.
| Люсі | |
| Бачення художника того як космічний апарат Люсі пролітає повз Троянський астероїд 617 Патрокл і його двійковий компаньйон Менетій. Люсі буде першою місією з дослідження Троянських астероїдів Юпітера — стародавніх залишків сонячної системи. | |
| Емблема | |
|---|---|
Нашивка місії Люсі | |
| Польотні дані корабля | |
| Назва корабля | Люсі |
| Ракета-носій | Atlas V 401 (AV-096) |
| Запуск | 16 жовтня 2021, 09:34:00 UTC |
| Місце запуску | мис Канаверал, SLC-41 |
| Виконавець запуску | ULA |
| Тривалість польоту | 12 років (заплановано) |
| Польотні дані екіпажу |
Місія названа на честь австралопітека Люсі, бо вивчення «троянців» може виявити «викопні формування планет» або матеріали, які зможуть розповісти про ранню історію формування планет й інших космічних тіл Сонячної системи.
4 січня 2017 року обрана наступною місією за програмою «Discovery». 16 жовтня 2021 року апарат стартував з Космічного центру імені Кеннеді поблизу мису Канаверал у Флориді (США).
Огляд місії ред.
«Люсі» була обрана 30 вересня 2015 року як один із п'яти півфіналістів для місії № 13 з космічної програми «Discovery». Кожен із півфіналістів отримав $3 млн на один рік для подальшої розробки проєкту. 7 січня 2017 р. «Люсі» була обрана наступною місією програми.
Зонд «Люсі» був запущений 16 жовтня 2021 року і прибуде до трьох астероїдів у 2027 році з фінальним їх обльотом у 2032 році. Після цих обльотів зонд «Люсі» повернеться до орбіти Юпітера для відвідання двох останніх астероїдів, орбіти яких здвоєні. Можливі цілі — Еврібат, Орус, Левкус, Патрокл і один із поясу астероїдів — Дональдйоханссон, який названо на честь першовідкривача австралопітека Люсі.
У якості наукового навантаження було запропоновано три інструменти: камера високої роздільної здатності, оптичний і ближній ІЧ-спектрометр і тепловий інфрачервоний спектрометр.
Харольд Ф. Левісон із Південно-Західного Дослідницького Інституту в Боулдері (США) є головним керівником разом з Катериною Олкін з того самого інституту, яка є заступником головного керівника місії. Супроводжувати місію буде Центр космічних польотів імені Ґоддарда НАСА.
Однією з основних цілей, викладених у науковому виданні США Planetary Science Decadal Survey є дослідження «троянців» Юпітера, значна увага реалізації саме цієї мети прикладена Майком Брауном (першовідкривач Ериди), він також вивчає апаратну архітектуру місії. Зокрема використання сонячної електричної силової установки (сонячні панелі та іонний двигун) для зонда, відстань від Сонця до Юпітера дозволяє це застосувати. Попередні місії до Юпітера залежали від РІТЕГів (Піонер, Вояджер і Галілео) або такі як Юнона, який використовує сонячні панелі, ще досі використовують хімічне паливо для маневрів включаючи вихід на орбіту Юпітера (див. також Dawn).
Юпітеріанські троянці були ідентифіковані телескопом WISE як «рівномірно темні з відтінком бордового кольору, мають матову поверхню, яка відбиває небагато сонячного світла».
Юпітер розташований за 5,2 а.о. від Сонця (1 а.о.= 149 млн км). Юпітеріанські троянці мають таку саму відстань від Сонця, проте можуть бути трохи далі або ближче до Сонця. Багато троянців можуть бути астероїдами з поясу астероїдів.
Інструменти і наукове навантаження ред.
Можливі інструменти апарату:
- Кольорова камера та інфрачервоний картограф-спектрометр;
- Камера високої роздільної здатності;
- Тепловий інфрачервоний спектрометр;
- Радіо-науковий експеримент.
Цілі ред.
Перший астероїд, який відвідає зонд «Люсі», це астероїд Дінкінеш, що у перекладі з амхарської (державна мова Ефіопії) означає «ти чудовий». Дінкінеш був відкритий у 1999 році та отримав позначення (152830) 1999 VD57. Це невеликий об’єкт діаметром близько 700 метрів, орбіта якого проходить у Головному поясі астероїдів на відстані 2,2 а. о. (330 млн км) від Сонця. Інженери використають зустріч з астероїдом Дінкінешем для тренування. Вони протестують ефективність роботи системи наведення апарата. Вона призначена для визначення точного розташування астероїдів, що потрібно для планування програми спостережень та налаштування камер. Крім того, зонд «Люсі» отримає спектри та зображення поверхні Дінкінеша, що дозволить відкалібрувати його наукові інструменти та перевірити ефективність їхньої роботи. За словами фахівців, очікується, що на найкращому зі знімків розмір астероїда складе 100 пікселів.
Головна мета місії зонду «Люсі» – вивчити дев’ять троянських астероїдів протягом 12-річної місії. Потенціальними цілями є:
- 20 квітня 2025 року — (52246) Дональдйоханссон.
- 12 серпня 2027 року — (3548) Еврібат.
- 15 вересня 2027 року — (15094) Полімель.
- 18 квітня 2028 року — (11351) Левкус
- 11 листопада 2028 — (21900) Орус.
- 2 березня 2033 року — (617) Патрокл, його супутник Менетій та інші астероїди.
Хронологія місії ред.
Станом на початок 2023 року, зонд «Люсі» все ще знаходиться за мільйони миль від місця призначення, де він вивчатиме троянські астероїди, однак не зважаючи на таку відстань, космічний апарат вперше зняв проблиск цих таємничих астероїдів. Відповідне відео опубліковане NASA. Як очікується, зонд «Люсі» досягне троянських астероїдів лише в 2027 і 2028 роках.
Станом на 20 травня 2023 року, космічна станція «Люсі», яка направляється вивчати троянські астероїди Юпітера, здійснила свій перший гравітаційний маневр для зустрічі з першим астероїдом — Динкінешем. Маневр прискорив швидкість станції на 3,4 метра на секунду, — повідомило NASA на своєму сайті.
Посилання ред.
Див. також ред.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2017. Процитовано 26 серпня 2016.
- Witze, Alexandra (16 березня 2015). . Nature News. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 2 жовтня 2015.
- ↑ . Comments.UA. 16 жовтня 2021. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021.
- Brown, Dwayne C.; Cantillo, Laurie (30 вересня 2015). . NASA News (Washington, D.C.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 1 жовтня 2015.
- ↑ Dreier, Casey; Lakdawalla, Emily (30 вересня 2015). . The Planetary Society. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 1 жовтня 2015.
- . www.swri.org. Архів оригіналу за 1 лютого 2017. Процитовано 5 жовтня 2015.
- ↑ . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 26 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 25 серпня 2016. Процитовано 26 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 26 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2017. Процитовано 26 серпня 2016.
- Перша ціль місії Lucy отримала власне ім’я. 13.02.2023
- . Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 26 серпня 2016.
- Космічний корабель Люсі сфотографував “рій” троянських астероїдів. 18.04.2023
- Космічна станція «Люсі» прискорилась для першої зустрічі з астероїдом. 20.05.2023, 13:34