«К'юріосіті» — роботизований ровер, розмірами з автомобіль, який досліджує Марс та є частиною програми NASA Марсіанська наукова лабораторія.
Curiosity | |
---|---|
Місія «Mars Science Laboratory» (Автопортрет К'юріосіті на Марсі, 31 жовтня 2012 року) | |
Основні параметри | |
Повна назва | Curiosity, Mars Science Laboratory |
NORAD ID | MARSCILAB |
Організація | NASA США |
Виготівник | Boeing, Lockheed Martin США |
Оператор | Лабораторія реактивного руху США |
Тип апарата | Марсохід |
Дата запуску | 26 листопада 2011 року 15:02:00.211 UTC |
Ракета-носій | Atlas V 541 № AV-028 |
Космодром | LC-1SLC-41 Канаверал |
Схід з орбіти | 5 серпня 2012 |
Технічні параметри | |
Маса | 899 кг |
Потужність | 3 кВт |
Джерела живлення | РІТЕГ |
Час активного існування | 8 років |
Посадка на небесне тіло | |
Небесне тіло | Марс |
Дата і час посадки | 5 серпня 2012 |
Місце посадки | Кратер Ґейла |
Вебсторінка | |
Вебсторінка | Сайт проекту |
«К'юріосіті» був запущений з мису Канаверал 26 листопада 2011, в 10:02 на борту космічного корабля Марсіанська наукова лабораторія (МНЛ) і приземлився на Aeolis Palus в кратері Ґейла на Марсі 6 серпня 2012, о 5:17. Місце посадки Bradbury Landing, розташовується менше ніж за 2,4 км (1,5 миль) від точки приземлення марсохода після подорожі завдовжки 563 млн км (350 млн миль).
Мета марсохода охоплює дослідження клімату та геології Марса; чи були в вибраній ділянці кратера Ґейла коли-небудь сприятливі умови навколишнього середовища для мікробного життя, включаючи дослідження ролі води і заселення планети в процесі підготовки для подальшого освоєння космосу людиною.
Дизайн «К'юріосіті» послужить основою для планованої місії (Марс 2020). У грудні 2012 року, місія «К'юріосіті» була продовжена на невизначений термін.
24 червня 2014 «К'юріосіті» завершив марсіанський рік 687 земних діб — він виявив, що Марс колись мав умови навколишнього середовища, сприятливі для мікробного життя.
Завдання та цілі місії Редагувати
MSL має чотири основні цілі:
- З'ясувати, чи існувало коли-небудь життя на Марсі.
- Отримати докладні відомості про клімат Марса.
- Отримати докладні відомості про планетологію Марса.
- Здійснити підготовку до висадки людини на Марс.
Для досягнення цих цілей перед MSL поставлено вісім основних завдань:
- Виявити та встановити природу марсіанських органічних вуглецевих сполук.
- Виявити речовини, необхідні для існування життя: вуглець, водень, азот, кисень, фосфор, сірку.
- Виявити можливі сліди перебігу біологічних процесів.
- Визначити хімічний склад марсіанської поверхні.
- Встановити процес формування марсіанських каменів і ґрунту.
- Оцінити процес еволюції марсіанської атмосфери в довгостроковому періоді.
- Визначити поточний стан, розподіл і кругообіг води та вуглекислого газу.
- Встановити спектр радіоактивного випромінювання на поверхні Марса.
Характеристики марсохода Редагувати
«К'юріосіті» складає 23 відсотки ваги 3893 кг (8583 фунтів) Марсіанської наукової лабораторії (MSL). Вага марсохода 899 кг, 2401 кг — вага спускного апарату (включаючи 390 кг палива для м'якої посадки); 539 кг — вага перелітного модуля необхідного для польоту до Марса.
Основні складові | Компонент | Вага | Доповнення |
---|---|---|---|
Перелітний модуль | 539 кг | з якого 70 кг паливо | |
Спускний апарат | Теплозахисний екран | 382 кг | |
Капсула | 349 кг | ||
«Небесний кран» | 829 кг | ||
Паливо | 390 кг | ||
Всього | 2400 кг | ||
Марсохід К'юріосіті | 899 кг | ||
Вся вага | 3839 кг |
Маса «К'юріосіті» після м'якої посадки склала 899 кг, у тому числі 80 кг наукового обладнання.
- Розміри: Марсохід має довжину 3 м, висоту з встановленою щоглою 2,1 м, ширину 2,7 м.. «К'юріосіті» набагато більше своїх попередників — марсоходів « Спірит» і «Марсохід «Опортюніті»», які мали довжину 1,5 м і масу 174 кг (у тому числі 6,8 кг наукової апаратури).
- Пересування: На поверхні Марса марсохід здатен долати перешкоди до 75 сантиметрів заввишки. Максимальна очікувана швидкість на пересічній місцевості становить 90 метрів на годину у разі автоматичної навігації. Середня ж швидкість становитиме 30 метрів на годину. Очікується, що за час дворічної місії MSL здолає не менше 19 кілометрів. Максимальна швидкість на твердій рівній поверхні становить 144 метра на годину.
- Джерело живлення: «К'юріосіті» живиться від радіоізотопного термоелектричного генератора (РІТЕГ), ним успішно користувалися спусковий апарат Вікінг-1 і Вікінг-2 в 1976 році.
- Система відводу тепла:(HRS) Температура області, в якій буде перебувати «К'юріосіті», у травні може коливатися від +30 до −127°С. Таким чином, система відводу тепла (HRS), прокачує рідину через труби загальною довжиною в 60 м в тілі MSL, щоб чутливі елементи системи перебували в оптимальній температурі..Інші методи нагріву внутрішніх компонентів включають в себе використання тепла, яке було виділено від приладів, а також зайвого тепла від генератора MMRTG. HRS також має здатність охолоджувати свої компоненти, якщо це необхідно. На космічному апараті встановлений кріогенний теплообмінник, вироблений в Ізраїлі компанією Ricor Cryogenic and Vacuum Systems. Він дозволяє зберігати температуру різних відсіків апарату на позначці в — 173 градуса Цельсія.
- Комп'ютер: На марсоході встановлено два однакові бортові комп'ютери під назвою «Rover Compute Element» (RCE) під управлінням процесора RAD750 з частотою 200 МГц; вони містять радіаційностійку пам'ять. Кожен комп'ютер містить в собі 256 кБ EEPROM, 256 МБ DRAM, і 2 ГБ флеш-пам'яті. Ця кількість, в цілому, більше 3 МБ EEPROM, 128 Мб DRAM, і 256 Мб флеш-пам'яті, які були на марсоходах Спірит і Марсохід «Опортюніті» Використовується багатозадачна ОСРВ VxWorks.
- Зв'язок: «К'юріосіті» має дві системи зв'язку. У першу входять передавач і приймач X-діапазону, за допомогою яких марсохід зв'язується безпосередньо з Землею, зі швидкістю до 32 кбіт/с. Друга працює в діапазоні ДМВ (UHF) і створена на базі програмно-визначальної радіосистеми Electra — Lite, розробленої в JPL спеціально для космічних апаратів. ДМВ-радіо використовується для зв'язку з штучними супутниками Марса. Незважаючи на те, що у «К'юріосіті» є можливість прямого зв'язку з Землею, велика частина даних буде ретранслюватись орбітальними апаратами, що забезпечують більшу пропускну здатність за рахунок більшого діаметра антен і більш потужних передавачів. Швидкості передачі даних між «К'юріосіті» і кожним орбітальним апаратом можуть бути 2 Мбіт/с (Марсіанський розвідувальний супутник) і 256 кбіт/с (Марс Одіссей), кожен супутник має можливість тримати зв'язок з «К'юріосіті» приблизно 8 хвилин в день. Також у орбітальних апаратів помітно більше часове вікно в якому є можливість зв'язку з Землею.
- Маніпулятор: На ровері встановлений трьохсуглобовий маніпулятор довжиною 2,1 м, на якому змонтовані 5 приладів загальною масою близько 30 кг. Вони змонтовані на кінці маніпулятора в хрестоподібній вежі-турелі (turret), здатної повертатися на 350 градусів. Діаметр башти з інструментами становить близько 60 см. Під час руху маніпулятор складається.
- Мобільність марсохода: Як і в попередніх марсоходах — Mars Exploration Rover s і Mars Pathfinder, «К'юріосіті» має платформу з науковим обладнанням, все це встановлено на шести колесах, кожне з яких має свій електродвигун, причому два передніх і два задніх колеса будуть брати участь у керуванні, що дозволить апарату розвертатися на 360 градусів, залишаючись при цьому на місці. Колеса «К'юріосіті» значно більше, ніж ті, які використовувалися в попередніх місіях. Кожне колесо має певну конструкцію, яка буде допомагати марсоходу підтримувати тягу, якщо він застрягне в піску, також колеса марсохода будуть залишати слід у вигляді регулярного відбитку на піщаній поверхні Марса. У цьому відбитку за допомогою коду Морзе у вигляді отворів записані букви JPL (Лабораторія реактивного руху, англ. Jet Propulsion Laboratory).
- Підвіска: Високу прохідність марсохода забезпечує запатентована в США підвіска Rocker-bogie.
Дослідницькі прилади Редагувати
Наукові прилади апарату дозволяють ефективно виявляти органічні молекули й визначати їх структуру, а також зондувати товстий шар ґрунту в пошуках слідів води за допомогою нейтронного детектора, створеного Роскосмосом. За допомогою інфрачервоного лазера можна буде видаляти з мінералів зайві нашарування (пил, продукти корозії) й одразу здійснювати лазерний хімічний аналіз на відстані до 10 метрів. «Серце» наукової апаратури — прилад SAM. Він буде визначати хімічний склад ґрунту й шукати в ньому органічні молекули. Цей прилад буде передавати п'яту частку всіх даних з Марса.
Список основних приладів на марсоході:
- Три спеціальні камери було розроблено компанією Malin Space Science Systems. Вони використовують однакові компоненти, зокрема модуль обробки зображень, світлочутливі елементи (ПЗС-матриці — 1600x1200 пікселів) та RGB фільтри Байєра
- MastCam: Система складається з двох камер, і містить багато спектральних фільтрів. Можливе отримання знімків в природних кольорах розміром 1600x1200 пікселів та відео з роздільною здатністю 720p (1280x720), апаратною компресією та з частотою до 10 кадрів на секунду. Перша камера (Medium Angle Camera — MAC), має фокусну відстань 34 мм і 15-градусне поле зору, 1 піксель дорівнює 22 см на відстані 1 км. Друга камера (Narrow Angle Camera — NAC) має фокусну відстань 100 мм, 5,1 градусне поле зору, 1 піксель дорівнює 7,4 см на відстані 1 км. Кожна камера має по 8 Гб флеш-пам'яті, яка здатна зберігати більше 5500 необроблених зображень, є підтримка JPEG-компресії й стиснення без втрати якості. В обох камерах є функція автоматичного фокусування, яка дозволяє їм сфокусуватися на об'єктах, від 2,1 м до нескінченності. Незважаючи на наявність у виробника конфігурації з трансфокатором, камери не мають зуму, оскільки часу для тестування не залишалося. Кожна камера має вбудований фільтр Байера RGB і по 8 ІЧ-фільтрів. У порівнянні з панорамної камерою, яка стоїть на «Спірит» і «Опортьюніті» (MER) і отримує чорно-білі зображення розміром 1024 × 1024 пікселів, камера MAC MastCam має кутовий дозвіл в 1,25 рази вище, а камера NAC MastCam — в 3,67 рази вище.
- Mars Hand Lens Imager (MAHLI): складається з камери, закріпленої на роботизованій руці марсохода й застосовується для отримання мікроскопічних зображень гірських порід та ґрунту. Камера отримує зображення розміром 1600x1200 пікселів з роздільною здатністю до 14,5 мкм на піксель. Має фокусну відстань від 18,3 до 21,3 мм і поле зору від 33,8 до 38,5 градусів. Для роботи в темряві є вбудована світлодіодна підсвітка (звичайна біла й ультрафіолетова). Ця камера здатна сфокусуватися на об'єктах від 1 мм. Система може також зробити серію зображень для подальшої обробки знімка. Є можливість зберегти необроблене фото без втрати якості або ж зробити стиснення в JPEG форматі.
- Mars Descent Imager (MARDI) передавала під час спуску на поверхню Марса кольорове зображення розміром 1600x1200 пікселів з витримкою 1,3 мс та з частотою 5 кадрів на секунду. Камера почала зйомку на висоті 3,7 км і закінчила на висоті 5 метрів над поверхнею Марса, зйомка тривала близько 2 хвилин. Містить 8 Гб вбудованої пам'яті, яка може зберігати більше 4000 фотографій. Знімки з камери дозволили побачити навколишній рельєф на місці посадки.
- ChemCam: це набір інструментів дистанційного дослідження, зокрема спектрометр Laser-Induced Breakdown Spectroscopy (LIBS) та камера Remote Micro-Imager (RMI). LIBS генерує 50-75 імпульсів інфрачервоного лазера з довжиною хвилі 1067 нм та загальною тривалістю 5 наносекунд, і фокусується на зразках на відстані до 7 метрів. Прилад аналізує спектр світла, що випромінюється плазмою зразка, у видимому, ультрафіолетовому й ближньому інфрачервоному діапазонах (240–800 нм). RMI-камера використовує оптику LIBS і дозволяє розгледіти об'єкти розмірами від 1 мм на відстані 10 м, поле зору на таких відстанях становить 20 см. ChemCam було розроблено в Лос-Аламоській національній лабораторії та французькій лабораторії CESR. Вартість ChemCam для НАСА становила близько $10 млн, зокрема, перевитрати близько $1,5 млн. Роздільна здатність устаткування в 5-10 разів вища, ніж у встановленого на попередні марсоходи. З семи метрів ChemCam може визначити тип досліджуваної породи (наприклад, вулканічна або осадова), структуру ґрунту й каміння, відстежити домінуючі елементи, розпізнати лід і гідратовані мінерали, дослідити сліди ерозії на каменях і візуально допомогти при дослідженні порід маніпулятором. Вартість ChemCam для НАСА склала близько $ 10 млн, у тому числі перевитрата близько $ 1,5 млн. Інструмент був розроблений Лос-Аламоською національною лабораторією спільно з французькою лабораторією CSR. Розробка була завершена, а обладнання було готове до доставки в JPL в лютому 2008 року.
- Alpha-particle X-ray spectrometer (APXS): рентгенівський спектрометр на альфа-частинках буде опромінювати альфа-частинками зразки й зіставляти спектри в рентгенівських променях для визначення елементного складу породи. Прилад створено Канадським космічним агентством. MacDonald Dettwiler (MDA) — Аерокосмічна канадська компанія, яка будує Canadarm і RADARSAT, несуть відповідальність за проектування і будівництво APXS. Команда з розробки APXS включає в себе членів з Університету Гвельфів, Університету Нью-Брансвік, Університету Західного Онтаріо, НАСА, Університет Каліфорнії, Сан-Дієго і Корнельського університету.
- Collection and Handling for In-Situ Martian Rock Analysis (CHIMRA): CHIMRA являє собою ківш 4х7 сантиметрів, який зачерпує ґрунт. У внутрішніх порожнинах CHIMRA він просівається через сито з осередком 150 мікрон, чому допомагає робота вібромеханізму, зайве віддаляється, а на просіювання відправляється наступна порція. Всього проходить три етапи паркану з ковша і просіювання ґрунту. В результаті залишається трохи порошку необхідної фракції, який і відправляється в ґрунтоприймач, на тілі ровера, а зайве викидається. У результаті з усього ковша на аналіз надходить шар ґрунту в 1 мм. Підготовлений порошок вивчають прилади CHEMIN і SAM.
- CheMin: цей спектрометр досліджує хімічний і мінералогічний склад за допомогою рентгенівського флуоресцентного аналізу й рентгенівської дифракції. Chemin дозволяє визначити велику кількість корисних копалин на Марсі. Інструмент було розроблено Девідом Блейком з Ames Research Center та Лабораторії реактивного руху (англ. Jet Propulsion Laboratory) НАСА. Марсохід буде бурити гірські породи, а отриманий порошок збирається інструментом та опромінюється рентгенівськими променями. Дифракція рентгенівських променів різна для різних мінералів, тому картина дифракції дозволяє визначити структуру речовини. Інформацію про світність атомів і дифракційну картину буде знімати спеціально підготовлена E2V CCD-224 матриця розміром 600х600 пікселів. У «К'юріосіті» є 27 осередків для аналізу зразків, після вивчення одного зразка осередок може бути перевикористаний, але аналіз буде мати меншу точність через забруднення попереднім зразком. Таким чином у ровера є всього 27 спроб для повноцінного вивчення зразків. Ще 5 запаяних осередків зберігають зразки з Землі. Вони потрібні щоб протестувати працездатність приладу в марсіанських умовах. Для роботи приладу потрібна температура −60 градусів Цельсія, інакше будуть заважати перешкоди від приладу DAN.
- Sample Analysis at Mars (SAM): цей вимірювальний комплекс інструментів є найважчим і найбільшим на марсоході, його маса 38 кг, це майже половина маси всіх наукових приладів на борту. SAM було розроблено й зібрано в Goddard Space Flight Center. За допомогою трьох комбінованих сенсорних систем він має відповісти на питання, чи було колись на Марсі середовище, придатне для живих організмів, і чи існує таке середовище на планеті сьогодні. SAM дозволяє аналізувати як тверді зразки, наприклад, зразки ґрунту, так і атмосферний газ, і здатен виявляти та аналізувати органічні сполуки, легкі елементи, а також співвідношення ізотопів у атмосфері. Попередня підготовка зразків відбувається в Sample Manipulation System (SMS), де передбачено численні сита та 74 контейнери. Комплекс має також дві електропечі потужністю 40 Вт із максимальною температурою до 1100 °C, котрі дозволяють виділити леткі речовини з твердих зразків, а також здійснити піроліз органічних сполук. Отриманий газ (чи безпосередньо проба з атмосфери) потрапляє в Chemical Separation and Processing Laboratory (CMPL). Тут є ціла система для подальшої підготовки до вимірювання, що складається з 50 клапанів, 15 вентильних блоків, великої кількості абсорбційних комбінованих фільтрів, змішувачів, сепараторів та насосів. Після такої підготовчої фази газ може бути спрямовано послідовно в один з трьох вимірювальних приладів: газовий хроматограф (GS — Gas Chromatograph), лазерний спектрометр Tunable Laser Spectrometer (TLS) чи квадрупольний мас-спектрометр Quadrupole Mass Spectrometer (QMS). GS використовується для розділення суміші газів на компоненти, які в подальшому спрямовуються на мас-спектрометр QMS. TLS дозволяє точно визначити відношення ізотопів кисню та вуглецю у вуглекислому газі (CO2) та метані (CH4), і, у свою чергу, дозволяє визначити походження цих газів (біологічне або геохімічне).
- Radiation assessment detector (RAD): він досліджує радіаційний фон усередині марсохода. Зібрані детектором RAD дані на шляху до планети й на поверхні Марса служитимуть для оцінки рівня радіації в майбутніх місіях. Прилад встановлений практично в самому «серці» ровера, і тим самим імітує астронавта, що знаходиться всередині космічного корабля. RAD був включений першим з науково інструментів для MSL, ще на навколоземній орбіті, і фіксував радіаційний фон всередині апарату — а потім і всередині ровера під час його роботи на поверхні Марса. Він збирає дані про інтенсивність опромінення двох типів: високоенергетичних галактичних променів і частинок, що випускаються Сонцем. RAD був розроблений в Німеччині Південно-західним дослідним інститутом (SwRI) позаземної фізики в групі Christian-Albrechts-Universität zu Kiel за фінансової підтримки управління Exploration Systems Mission в штаб-квартирі НАСА та Німеччини.
- Dynamic Albedo of Neutrons (DAN): прилад використовується для виявлення водню, води й льоду на поверхні Марса, складається з імпульсного нейтронного генератора та детектора. Для MSL прилад надано Федеральним Космічним Агентством (Роскосмос). Вартість розробки приладу становила понад $ 3 млн. Є спільною розробкою НДІ автоматики ім. Н. Л. Духова при «Росатомі» (імпульсний нейтронний генератор), Інституту космічних досліджень РАН (блок детектування) і Об'єднаного інституту ядерних досліджень (калібрування). До складу приладу входять імпульсне джерело нейтронів і приймач нейтронного випромінювання. Генератор випромінює в сторону марсіанської поверхні короткі, потужні імпульси нейтронів. Тривалість імпульсу становить близько 1 мкс, потужність потоку — до 10 млн нейтронів з енергією 14 МеВ за один імпульс. Частинки проникають в ґрунт Марса на глибину до 1 м, де взаємодіють з ядрами основних породоутворюючих елементів, внаслідок чого, сповільнюються і частково поглинаються. Частина, що залишилася нейтронів відбивається і реєструється приймачем. Точні виміри можливі до глибини 50 — 70 см. Крім активного обстеження поверхні Червоної планети, прилад здатний вести моніторинг природного радіаційного фону поверхні (пасивне обстеження).
- Rover environmental monitoring station (REMS): Метеорологічний комплекс приладів для вимірювання атмосферного тиску, вологості, напряму вітру, повітряних і наземних температур, ультрафіолетового випромінювання. REMS дасть нові уявлення про місцевий гідрологічний стан, про руйнівний вплив ультрафіолетового випромінювання й про можливі ознаки життя в поверхневому ґрунті планети. Дослідницька група на чолі з Хав'єром Гомес-Ельвіром, Центру астробіології (Мадрид) включає Фінський Метеорологічний інститут як партнера. Встановили її на щоглу камери для вимірювання атмосферного тиску, вологості, напрямку вітру, повітряних і наземних температур, ультрафіолетового випромінювання. Всі датчики розташовані в трьох частинах: дві стріли приєднані до марсоходу, Remote Sensing Mast (RSM), Ultraviolet Sensor (UVS) знаходиться на верхній щоглі марсохода, і Instrument Control Unit (ICU) всередині корпусу.
- MSL entry descent and landing instrumentation (MEDLI): Основною метою приладу було вивчення атмосферного середовища на Марсі під час спуску після гальмування й відокремлення теплозахисного екрану. Саме в цей період були зібрані необхідні дані про марсіанську атмосферу. Ці дані будуть використані в майбутніх місіях. Прилад складається з трьох основних вузлів: MEDLI Integrated Sensor Plugs (MISP), Mars Entry Atmospheric Data System (MEADS) і Sensor Support Electronics (SSE).
- Hazard avoidance cameras (Hazcams): марсохід має дві пари чорно-білих навігаційних камер, розташованих з боків апарату. Вони застосовуються для оцінки небезпеки під час пересування марсоходу і для безпечного наведення маніпулятора на зразки каміння й ґрунту. Камери роблять 3D зображення (поле зору кожної камери — 120 градусів), складають карту місцевості попереду марсохода. Складені карти дозволяють марсоходу уникати випадкових зіткнень і використовуються програмним забезпеченням апарату для вибору необхідного шляху під час подолання перешкод.
- Navigation cameras (Navcams): для навігації марсохід використовує пару чорно-білих камер, які встановлено на щоглі для стеження за пересуванням. Камери мають 45 градусне поле зору, роблять 3D-зображення. Їх роздільна здатність дозволяє бачити об'єкт розміром в 2 сантиметри з відстані 25 метрів.
Порівняння «Mars Science Laboratory» з іншими марсоходами Редагувати
К'юріосіті | MER | Sojourner | |
---|---|---|---|
Запуск | 2011 | 2003 | 1996 |
Маса (кг) | 899 | 174 | 10,6 |
Розміри (В метрах, Д×Ш×В) | 3,1 × 2,7 × 2,1 | 1,6 × 2,3 × 1,5 | 0,7 × 0,5 × 0,3 |
Енергія (кВт/сол) | 2.5-2,7 | 0,3—0,9 | < 0,1 |
Наукові інструменти | 10 | 5 | 4 |
Максимальна швидкість (см/сек) | 4 | 5 | 1 |
Передача даних (МБ/добу) | 19—31 | 6—25 | < 3,5 |
Продуктивність (MIPS) | 400 | 20 | 0,1 |
Пам'ять (МБ) | 256 | 128 | 0,5 |
Розрахунковий район посадки (км) | 20x7 | 80x12 | 200x100 |
Посадка Редагувати
Посадковий модуль відокремився від перельотного модуля перед входом в атмосферу. Для гальмування посадкового модуля спочатку використовувався опір атмосфери, потім парашут, і, нарешті, гальмівні двигуни. Сам посадковий модуль не одразу торкнувся поверхні планети — на певній висоті ровер опустився на тросах, які потім від'єдналися, а посадковий модуль відлетів убік, щоб не забруднювати реактивними вихлопами місце посадки ровера. 6 серпня 2012 космічний апарат Curiosity здійснив успішну посадку на Марс у кратері Ґейла. Трансляція посадки в прямому ефірі здійснювалася на сайті NASA.
Посадка апарата на поверхню була унікальною операцією, яку ще ніколи не виконували. Унікальність зумовлена використанням нової технології Sky Crane для посадки апаратів на поверхню.
Система посадки Редагувати
Спуск на поверхню Марса великої маси дуже складний. Атмосфера занадто розріджена, щоб парашути й аеродинамічне гальмування виявилися ефективними, однак занадто щільна, щоб забезпечити істотне гальмування ракетними двигунами, оскільки використання тяги реактивного струменя на надзвукових швидкостях пов'язане з нестабільністю[джерело?]. Попередні місії використовували аеробалони для пом'якшення удару під час посадки, але новий марсохід занадто важкий для використання такого варіанту.
Галерея Редагувати
Landing on Mars | ||
---|---|---|
|
Curiosity rover | ||||
---|---|---|---|---|
|
Aerial images Редагувати
Фото, зроблені марсоходом Редагувати
Панорами Редагувати
Результати досліджень Редагувати
- Детальні знімки Марса з ровера Curiosity виявили сліди повеней і паводків, які відбувалися 4 млрд років тому.
- Станом на 16 квітня 2020 року ровер знаходився на відстані 21,66 милі від місця посадки.
- Станом на 31 березня 2021 року, Curiosity почав наближатися до гірського утворення, яке вчені назвали Mont Mercou (Мон-Мерку) на честь гори у Франції. Марсохід взяв уже 30 зразків породи шляхом вибурювання свердловин.
- 15 квітня 2023 року, Curiosity наткнувся на Марсі на об’єкт у формі книги. Дивна форма марсіанських скель, подібна до знайденої, зазвичай пояснюється водою, що сочилася в цьому районі мільярди років тому, коли Червона планета була набагато вологішою, — повідомили представники NASA.
- Станом на 31 травня 2023 року, Curiosity вже здолав 30 км у кратері Гейл на Червоній планеті.
- В квітні 2023 року, Curiosity знайшов на Марсі об’єкт у вигляді гребеня з шипами, що викликало жваві суперечки поміж вченими щодо його походження.
Див. також Редагувати
- Космічна біологія
- Автономний робот
- Клімат Марса
- ЕкзоМарс
- Місії на Марс
- Геологія Марса
- Батерст-Інлет
- InSight
- Життя на Марсі
- Список штучних об'єктів на Марсі
- Mars Exploration Rover
- Марс-експрес
- Марс Одіссей
- Mars Pathfinder
- Mars Reconnaissance Orbiter
- Місія Mars 2020 rover
- Марсіанська наукова лабораторія
- Марсохід «Опортюніті»
- Дослідження космосу
- Програма «Вікінг»
- Хронологія подій Марсіанської наукової лабораторії
- Марсохід «Спіріт»
- Дослідження Марса
Посилання Редагувати
- Curiosity Rover — Home Page — NASA/JPL [ 9 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- MSL — NASA Updates [ 26 січня 2018 у Wayback Machine.] — *LIVE* TBA [ 21 грудня 2014 у Wayback Machine.] Schedule [ 31 травня 2008 у Wayback Machine.] (NASA-TV) [ 26 січня 2018 у Wayback Machine.] (NASA-Audio) [ 18 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- The search for life on Mars & elsewhere in the Solar System: Curiosity update — Video lecture by Christopher P. McKay [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- MSL — NASA Updates — *REPLAY* Anytime (NASA-YouTube) [ 10 липня 2014 у Wayback Machine.] (NASA-Ustream) [ 5 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- MSL — «Curiosity» Design and Mars Landing — PBS Nova (2012-11-14) — Video (53:06) [ 28 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- MSL — «Curiosity 'StreetView'» (Sol 2 — 2012-08-08) — NASA/JPL — 360º Panorama [ 19 серпня 2012 у Wayback Machine.]
- MSL — «Curiosity Lands» (2012-08-06) — NASA/JPL — Video (03:40) [ 3 січня 2015 у Wayback Machine.]
- MSL — «Curiosity Descent» (2012-08-21) (sim&real/narrated) — Video (04:06) [ 9 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- MSL — «Curiosity Descent» (2012-08-06) (real time/25fps) — Video (01:57) [ 30 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- MSL — «Curiosity Descent» (2012-08-06) (all/4fps) — NASA/JPL — Video (03:04) [ 2 березня 2015 у Wayback Machine.]
- MSL — Landing («7 Minutes of Terror») — NASA/JPL — Video (05:08) [ 17 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- MSL — Landing (EDL/EntryDescentLanding) — Animated Video (02:00) [ 8 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- MSL — Landing Site — Gale Crater — Animated/Narrated Video (02:37) [ 9 серпня 2012 у Wayback Machine.]
- MSL — Landing Site — Gale Crater — Google Mars (zoomable map) [ 22 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- MSL — NASA Image Gallery [ 20 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Weather Reports [ 13 вересня 2013 у Wayback Machine.] from the Rover Environmental Monitoring Station (REMS)
- К'юріосіті у соціальній мережі «Твіттер»
- MSL — NASA Update — AGU Conference (2012-12-03) Video (70:13) [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Panorama [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] (via Universe Today)
Примітки Редагувати
- Стан місії Mars Science Laboratory [ 28 листопада 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Webster, Guy; Brown, Dwayne (22 липня 2011). NASA's Next Mars Rover To Land At Gale Crater. NASA JPL. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 22 липня 2011.
- Chow, Dennis (22 липня 2011). NASA's Next Mars Rover to Land at Huge Gale Crater. Space.com. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 22 липня 2011.
- Amos, Jonathan (22 липня 2011). . BBC News. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 22 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 31 липня 2009. Процитовано 18 грудня 2014.
- Mars Science Laboratory Size Video. NASA/JPL. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 18 грудня 2014.
- ↑ Watson, Traci (14 квітня 2008). . USA Today. Архів оригіналу за 31 липня 2009. Процитовано 27 травня 2009.
- Mars Rovers: Pathfinder, MER (Spirit and Opportunity), and MSL (video). Pasadena, California. 12 квітня 2008. Процитовано 22 вересня 2011. . Архів оригіналу за 26 липня 2013. Процитовано 18 грудня 2014.
- MER Launch Press Kit. Архів оригіналу за 9 червня 2013. Процитовано 18 грудня 2014.
- . NASA. Архів оригіналу за 13 лютого 2006. Процитовано 22 вересня 2011. Вказано більш, ніж один
|deadlink=
та|deadurl=
(довідка) - ↑ Multi-Mission Radioisotope Thermoelectric Generator. NASA/JPL. 1 січня 2008. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 7 вересня 2009.
- ↑ Mars Exploration: Radioisotope Power and Heating for Mars Surface Exploration. NASA/JPL. 18 квітня 2006. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 7 вересня 2009.
- ↑ Mars Science Laboratory Launch Nuclear Safety. NASA/JPL/DoE. 2 березня 2011. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 28 листопада 2011.
- ↑ . Архів оригіналу за червень 14, 2008. Процитовано 20 вересня 2008.
- Mars Science Laboratory – Technologies of Broad Benefit: Power. NASA/JPL. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 23 квітня 2011.
- Ajay K. Misra (26 червня 2006). Overview of NASA Program on Development of Radioisotope Power Systems with High Specific Power. NASA/JPL. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 12 травня 2009.
- ↑ Susan Watanabe (9 серпня 2009). Keeping it Cool (...or Warm!). NASA/JPL. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 19 січня 2011.
- . Архів оригіналу за 24 серпня 2012. Процитовано 19 грудня 2014.
- ↑ Mars Science Laboratory: Mission: Rover: Brains. NASA/JPL. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 27 березня 2009.
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 19 грудня 2014.
- Bajracharya, Max; Mark W. Maimone; Daniel Helmick (December 2008). Autonomy for Mars rovers: past, present, and future. Computer 41 (12): 45. ISSN 0018-9162. doi:10.1109/MC.2008.9.
- (пресреліз). BAE Systems. 17 червня 2008. Архів оригіналу за 6 вересня 2008. Процитовано 17 листопада 2008.
- . BAE Systems. 1 серпня 2008. Архів оригіналу за 17 грудня 2008. Процитовано 17 листопада 2008. Вказано більш, ніж один
|deadlink=
та|deadurl=
(довідка) - (PDF). BAE Systems. 1 липня 2008. Архів оригіналу за 12 березня 2011. Процитовано 7 вересня 2009.
- (PDF). BAE Systems. 23 червня 2008. Архів оригіналу за жовтень 4, 2009. Процитовано 7 вересня 2009.
- Andre Makovsky, Peter Ilott, Jim Taylor (2009). Mars Science Laboratory Telecommunications System Design. JPL. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 19 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 22 серпня 2012. Процитовано 21 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 21 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 24 листопада 2013. Процитовано 21 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 21 грудня 2014.
- Марс испарят лазером : [ 25 лютого 2014] // Популярная механика : журнал. — 2011. — № 4 (102). — С. 37.
- New Mars Rover to Feature Morse Code. National Association for Amateur Radio. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 21 грудня 2014.
- MSL Science Corner: Chemistry & Mineralogy (CheMin). NASA/JPL. Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 21 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 21 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 21 грудня 2014.
- Space Science Reviews, The Sample Analysis at Mars Investigation and Instrument Suite, DOI: 10.1007/s11214-012-9879-z 2012[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- . Архів оригіналу за 21 січня 2012. Процитовано 21 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 21 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 21 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 2 лютого 2018.
- Ровер Curiosity знайшов сліди древніх повеней на Марсі
- . an.rsl.wustl.edu. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 20 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 31 березня 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
- Curiosity rover finds water-carved 'book' rock on Mars (photo). // By Elizabeth Howell, published 11 May 2023
- Марсохід Curiosity виявив на Марсі скелю у вигляді книги, висічену водою – фото. 15.05.2023
- I just reached a milestone only surpassed by Opportunity: 30 km on Mars. 31.05.2023
- Марсохід Curiosity здолав вже 30 кілометрів на Червоній планеті. 31.05.2023, 10:19
- NASA's Curiosity rover spots a strange bone-like rock on Mars - as one expert calls it the most bizarre structure she's EVER seen on the Red Planet. // By Fiona Jackson. Updated: 15:56 BST, 13 April 2023
- Has an alien spaceship crash-landed on Mars? Mysterious debris spotted on the Red Planet could be from an extraterrestrial vehicle, study claims. // By Sam Tonkin. Updated: 15:00 BST, 24 July 2023
- Корабель інопланетян? Учені сперечаються про походження незвичайного об'єкта на Марсі. 25.07.2023