Планетологія — комплексна наукова дисципліна, що вивчає будову та розвиток планет Сонячної системи та їхніх супутників. Об'єкти планетології включають небесні тіла розмірами від мікрометеоритів до газових гігантів, їх склад, історію та процеси, властиві для них.[джерело?]
Досліджує фізичні властивості, хімічний склад і внутрішню будову планет Сонячної системи. Складається з таких розділів: планетарна геологія, селенологія (досліджує Місяць), ареологія (Марс), гермесологія (Меркурій) і афрологія (Венера). Планетологія сформувалась у 1950-х роках, набула розвитку в зв'язку з космічними дослідженнями. 1955 року було створено комісію астрогеології географічного товариства СРСР, 1962 року назву комісії було змінено на сучасну (планетології).
Використовує наукові методи та дані багатьох інших дисциплін, і може вважатися частиною наук про Землю[джерело?]. Наукові методи, якими користуються планетологи в своїй роботі включають астрономічні спостереження, вивчення космосу (в тому числі пілотованими місіями без участі людини) та порівняльне і експериментальне вивчення метеоритів, що досягають Землі. Велику роль відіграє також теоретичний підхід та комп'ютерне моделювання. Головною складовою планетології є астрогеологія[джерело?].
Наприкінці 1980-х років Джордж Уезерілл[en] розробив одну з перших програм для чисельного моделювання процесу укрупнення планетезималь.
Див також Редагувати
Джерела Редагувати
- Планетологія // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 359. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ А. Я. Радзгвілл. ПЛАНЕТОЛОГІЯ. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985..
- Сергеев, Александр. Рожденные из пыли | Публикации | Вокруг Света. www.vokrugsveta.ru (рос.). Процитовано 4 червня 2022.
- Биография Земли: основные этапы геологической истории • Библиотека. «Элементы» (рос.). Процитовано 4 червня 2022.
Література Редагувати
- Відьмаченко А. П. Порівняльна планетологія: навчальний посібник. / Відьмаченко А. П., Мороженко О. В. ; Нац. акад. наук України, Голов. астрон. обсерваторія. — К.: ДІА, 2013. — 551 с.
- Киселевич Л. С. Порівняльна планетологія: підручник. — К.: Ніка-Центр, 2011. — 256 с.
- (рос.) Кокс Б. Чудеса Солнечной системы. — М.: Эксмо, 2012.
- (рос.) Ксанфомалити Л. В. Парад планет. — М.: Наука. Физматлит, 1997.
- (рос.) Бережной А. А. и др. Солнечная система. — М.: Физматлит, 2008.
- (рос.) Теерикорпи П. и др. Эволюция Вселенной и происхождение жизни. — М.: Эксмо, 2010.
- (рос.) Савиных В. П., Смирнов Л. Е., Шингарева К. Б. География внеземных территорий. — М.: Дрофа, 2009. — 253 с.
- (рос.) Язев С. Лекции о Солнечной системе: учебное пособие. — М.: Лань, 2011. С. — 382. ISBN 978-5-8114-1253-2
Посилання Редагувати
- (англ.) Lunar and Planetary Institute — американський науковий інститут досліджень планет і їхніх супутників в Бостоні, член Асоціації університетів космічних досліджень.
- (англ.) — сайт Планетарного товариства США[en].
- (англ.) NASA's Planetary Photojournal — колекція космічних знімків об'єктів Сонячної системи від НАСА.
Це незавершена стаття про космос або космічний політ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |