| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір'я | |
| Пряме піднесення | 3г 32х 8,60с |
| Схилення | +48° 1′ 24,5″ |
| Видима величина (V) | 5,47 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | B8 |
| показник кольору U−B | -0,58 |
| яскравість B | 5,337±0,003 |
| показник кольору B−V | -0,101±0,004 |
| яскравість V | 5,453±0,004 |
| Тип змінності | |
| Дані фотометрії Стрьомґрена | |
| колір b−y | -0,04 |
| індекс m1 | 0,11 |
| індекс c1 | 0,37 |
| індекс Hβ | 2,70 |
| Дані фотометрії Гіппаркос | |
| Максимальна яскравість | 5,420 |
| Мінімальна яскравість | 5,460 |
| Період фотометричної змінності зорі | 2,49 доби |
| Астрометрія | |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 22,84± 0,62 мас/рік |
| Паралакс (π) | 5,57 ± 0,71 мас |
| Відстань | 585,56 світлових років 179,53 парсек |
| Подробиці | |
| Маса | M☉ |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD21699 |
HD21699 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B8, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,5. Вона розташована на відстані близько 585,6 світлових років від Сонця.
Фізичні характеристики ред.
Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 2,49 доби в межах від Hmin= 5,46 до Hmax= 5,42.
Пекулярний хімічний вміст ред.
HD21699 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.
Також виявлена значна стратифікація гелію в атмосфері зірки. Вміст гелію у глибоких шарах атмосфери HD21699 у 300 разів перевищує його вміст у поверхневих шарах.
Магнітне поле ред.
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 827,6± 397,9 Гаус.
Див. також ред.
Джерела ред.
- ↑ Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ftp://ftp.mao.kiev.ua/pub/users/yp/Reports/tema232.doc[недоступне посилання з червня 2019] Звіт про науково-дослідну роботу „Дослідження ультрахолодних об’єктів та пекулярних зір Галактики”. 2009. Національна академія наук України Головна астрономічна обсерваторія (ГАО). Керівник НДР Пров. наук. співробітник, д.ф.-м.н. Я.В. Павленко
- Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
- Stateva I.K. Surface Mapping in the CP4 Star HD21699 // Astrophys. Space Sci. – 1995. – 226. -* Percy J.R. The period of the helium-weak variable star HR1063 // Publ. Astron. Soc. Pacific. – 1985. -97. – P. 856-857. P. 329-336.
| Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |