Фотометрична система Стрьомґрена інколи Стрьомґрена Кравфорда uvbyβ одна з найрозповсюдженіших вузько середньосмугових ф

Фотометрична система Стрьомґрена (інколи Стрьомґрена — Кравфорда), uvbyβ — одна з найрозповсюдженіших вузько-середньосмугових фотометричних систем. Вона використовує чотири середньосмугові фільтри — u, v, b, y (зі смугами пропускання дещо вужчими, ніж у фотометричній системі Джонсона) — та два вузькосмугові фільтри, центрованих на лінії водню H_β.

Застосовується як для спектральної класифікації зір, так і для класифікації зір в межах класів світності. Обидва фільтри H_β центровані на лінію поглинання нейтрального водню H_β (486,1 нм), оскільки зоряні атмосфери загалом мають найбільший вміст водню у порівнянні з іншими хімічними елементами. Але один з цих фільтрів (β_{широкий}) має ширшу смугу пропускання й вкриває всю лінію разом із її крилами, у той час як інший фільтр (β_{вузький}), із вужчою смугою пропускання, вкриває лише вершину цієї лінії.

Дана система вперше була застосована у 1956 році данським астрономом Бенгтом Стрьомґреном для спектральної класифікації зір шляхом багатосмужної (або кольорової) фотометрії. Однак ця фотометрична система набула широкого вжитку 1958 року, після її активного використання американським астрономом Девідом Крауфордом (англ. David L. Crawford) та його колегами.

Середня довжина хвилі та напівширина смуги пропускання фільтрів Редагувати

Показники кольору Редагувати

На практиці часто використовують показники кольору (колор-індекси) — різниці між зоряними величинами об'єктів, виміряними в різних фільтрах фотометричної системи. Вони чутливі до таких характеристик зоряної атмосфери як ефективна температура, гравітація на поверхні та металічність зорі. У системі Стрьомґрена використовують такі показники кольору:

b-y
m₁ = (v - b) - (b - y)
c₁ = (u - v) - (v - b)
β = β_{вузький} - β_{широкий}

Важливими є такі властивості:

Фільтр y підібрано так, що виміряні за його допомогою величини добре корелюють з величинами V фотометричної системи Джонсона.
Індекс b-y є чутливим до ефективної температури зорі. Вимірювання здійснюються в області континууму Пашена.
Індекс c₁ є чутливим до поверхневої гравітації зорі в межах зоряної атмосфери. Характеризує висоту бальмерівського стрибка у спектрах зір.
Індекс m₁ характеризує інтенсивність ліній поглинання, розташованих у околі H_δ (тобто, показує ступінь екранування зоряного спектру абсорбційними лініями важких елементів, англ. line blanketing). Таким чином, він чутливий до металічності зорі.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Миронов А. В. Прецизионная фотометрия. «Астронет». Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 28 серпня 2012.
Strömgren, Bengt, 1956, Two-dimensional spectral classification of F stars through photoelectric photometry with interference filters, Vistas in Astronomy, Vol. 2, Issue 1, pp. 1336–1346
Crawford, David L., 1958, Two-Dimensional Spectral Classification by Narrow-Band Photometry for B Stats in Clusters and Associations, Astrophysical Journal, Vol. 128 (September 1958), pp. 185–206

Посилання Редагувати

The Asiago Database on Photometric Systems [ 18 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Фотометрична система uvby [ 27 вересня 2011 у Wayback Machine.]