www.wikidata.uk-ua.nina.az

Gliese 229 A and B Дані дослідженняЕпоха J2000Сузір я ЗаєцьПряме піднесення 06г 10х 34 6154с 1 Схилення 21 51 52 715 1 В

Gliese 229

Gliese 229

Gliese 229 A and B.


Дані дослідження
Епоха J2000
Сузір'я Заєць
Пряме піднесення 06г 10х 34.6154с
Схилення −21° 51′ 52.715″
Видима величина (V) 8.14
Характеристики
Спектральний клас M1Ve/T7
показник кольору U−B +1.222
показник кольору B−V +1.478
Тип змінності Спалахуючі зорі
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) +3.9 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: –137.01 мас/р
Схил.: –714.05 мас/р
Паралакс (π) 173.81 ± 0.99 мас
Відстань 18.8 ± 0.1 св. р.
(5.75 ± 0.03 пк)
Абсолютна зоряна
величина (MV) 		9.33
Фізичні характеристики
Маса 0.58/0.02 M☉
Радіус 0.69/0.047 R☉
Ефективна температура 3,700/950 K
Інші позначення
BD-21°1377, HD 42581, HIP 29295, LHS 1827, NSV 2863, SAO 171334, TYC 5945- 765-1
Посилання
SIMBADдані для GJ+229

Gliese 229 (також Gl 229 або GJ 229 ) — червоний карлик, розташований на відстані близько 19 світлових років від Сонця у сузір'ї Зайця. Його маса становить 58% маси Сонця, 69% радіуса Сонця, і дуже малу проєкцію швидкості обертання — 1 км/с на екваторі зорі.

Компоненти космічної швидкості цієї зорі: U = +12, V = –11 і W = –12 км/с. Орбіта зорі в Чумацькому Шляху має ексцентриситет 0,07 і орбітальний нахил 0,005.

Субзоряні супутники Редагувати

Субзоряний супутник було виявлено 1994 року й підтверджено 1995 року як Gliese 229B. Це один з перших двох прикладів доведеного існування коричневих карликів (разом із Тейде 1). Його маса становить від 21 до 52,4 маси Юпітера (0,02—0,05 M☉). Вона надто мала, щоб розпочалося ядерне горіння Гідрогену, як у зорях головної послідовності, однак температура в його ядрі достатня, щоб ініціювати реакцію злиття дейтронів із протонами з утворенням ядра гелію-3. Втім, вважається, що він давно витратив усе своє дейтерієве паливо. Тепер цей об'єкт має температуру поверхні 950 К.

У березні 2014 року кандидат на планету масового супер-Нептуна був зафіксований набагато ближче до орбіти GJ 229. Враховуючи близькість до Сонця, орбіта GJ 229b може бути повністю охарактеризована місією космічної астрометрії Gaia або через пряме зображення.

Система Gliese 229
Планета
(по порядку віддалення
від зорі) 		Маса Радіус Велика піввісь
(а.о.) 		Орбітальний період
(день) 		Нахил орбіти
(°) 		Ексцентриситет
орбіти 		Кіл-ть супутників
GJ 229 Ab > 32 M⊕ ? ? 471 ? < 0,32 ?
GJ 229B < 21—52,4 MJ 0,468 RJ ? >10000 ? ? ?

Джерела Редагувати

  1. ↑ Perryman, M. A. C. (1997). The Hipparcos Catalogue. Astronomy and Astrophysics 323: L49–L52. Bibcode:1997A&A...323L..49P. 
  2. Evans, D. S. (June 20–24, 1966). The Revision of the General Catalogue of Radial Velocities. У Batten, Alan Henry; Heard, John Frederick. Determination of Radial Velocities and their Applications, Proceedings from IAU Symposium no. 30. University of Toronto: Міжнародний астрономічний союз. Bibcode:1967IAUS...30...57E. 
  3. Perryman (1997). . The Hipparcos and Tycho Catalogues. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 29 листопада 2014. (англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  4. The One Hundred Nearest Star Systems. RECONS. Georgia State University. January 1, 2012. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 16 квітня 2013. 
  5. Zechmeister, M.; Kürster, M.; Endl, M. (October 2009). The M dwarf planet search programme at the ESO VLT + UVES. A search for terrestrial planets in the habitable zone of M dwarfs. Astronomy and Astrophysics 505 (2): 859–871. Bibcode:2009A&A...505..859Z. arXiv:0908.0944. doi:10.1051/0004-6361/200912479. 
  6. White, Stephen M.; Jackson, Peter D.; Kundu, Mukul R. (December 1989). A VLA survey of nearby flare stars. Astrophysical Journal Supplement Series 71: 895–904. Bibcode:1989ApJS...71..895W. doi:10.1086/191401. 
  7. Morales, J. C.; Ribas, I.; Jordi, C. (February 2008). The effect of activity on stellar temperatures and radii. Astronomy and Astrophysics 478 (2): 507–512. Bibcode:2008A&A...478..507M. arXiv:0711.3523. doi:10.1051/0004-6361:20078324.  Data from CDS table J/A+A/478/507 [ 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.].
  8. Zechmeister, M .; Kürster, M .; Endl, M. (жовтень 2009). "Програма пошуку планети M карликової планети на ESO VLT + UVES. Пошук планет земної кулі в зоні житла M карликів". Астрономія та астрофізика . 505 (2): 859–871. arXiv.org : 0908.0944 . Bibcode : 2009A & A ... 505..859Z . doi : 10.1051 / 0004-6361 / 200912479 .
  9. ↑ White, Stephen M .; Джексон, Пітер Д .; Кунду, Мукул Р. (грудень 1989). "Огляд VLA сусідніх зірок спалаху". Серія астрофізичних журналів . 71 : 895–904. Bibcode : 1989ApJS ... 71..895W . doi : 10.1086 / 191401 .
  10. Reiners, A. (травень 2007). "Найменші профілі ліній М-карлика і з'єднання ротації-активності при дуже повільному обертанні". Астрономія та астрофізика . 467 (1): 259–268. arXiv.org : astro-ph / 0702634 . Bibcode : 2007A & A ... 467..259R . doi : 10.1051 / 0004-6361: 20066991 .
  11. . Space Telescope Science Institute news release STScI-1995-48. 29 листопада 1995. Архів оригіналу за 9 липня 2008. Процитовано 24 вересня 2013. 
  12. Oppenheimer, Ben R. (2014). Companions of Stars: From Other Stars to Brown Dwarfs to Planets and the Discovery of the First Methane Brown Dwarf. У Joergens, Viki. . Astrophysics and Space Science Library 401. Springer. с. 81–111. ISBN 978-3-319-01162-2. arXiv:1404.4430. doi:10.1007/978-3-319-01162-2_6. Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 17 квітня 2019. 
  13. J. Kelly Beatty; Carolyn Collins Petersen; Andrew Chaikin (1999). The New Solar System. Cambridge University Press. 

Посилання Редагувати

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Gliese 229 Gliese 229 A and B Dani doslidzhennyaEpoha J2000Suzir ya ZayecPryame pidnesennya 06g 10h 34 6154s 1 Shilennya 21 51 52 715 1 Vidima velichina V 8 14HarakteristikiSpektralnij klas M1Ve T7pokaznik koloru U B 1 222pokaznik koloru B V 1 478Tip zminnosti Spalahuyuchi zoriAstrometriyaPromeneva shvidkist Rv 3 9 2 km cVlasnij ruh m Pr sh 137 01 1 mas r Shil 714 05 1 mas rParalaks p 173 81 0 99 mas 3 Vidstan 18 8 0 1 sv r 5 75 0 03 pk Absolyutna zoryanavelichina MV 9 33 4 Fizichni harakteristikiMasa 0 58 0 02 5 M Radius 0 69 0 047 6 R Efektivna temperatura 3 700 7 950 KInshi poznachennyaBD 21 1377 HD 42581 HIP 29295 LHS 1827 NSV 2863 SAO 171334 TYC 5945 765 1PosilannyaSIMBADdani dlya GJ 229Gliese 229 takozh Gl 229 abo GJ 229 chervonij karlik roztashovanij na vidstani blizko 19 svitlovih rokiv vid Soncya u suzir yi Zajcya Jogo masa stanovit 58 masi Soncya 8 69 radiusa Soncya 9 i duzhe malu proyekciyu shvidkosti obertannya 1 km s na ekvatori zori 10 Komponenti kosmichnoyi shvidkosti ciyeyi zori U 12 V 11 i W 12 km s Orbita zori v Chumackomu Shlyahu maye ekscentrisitet 0 07 i orbitalnij nahil 0 005 Subzoryani suputniki RedaguvatiSubzoryanij suputnik bulo viyavleno 1994 roku j pidtverdzheno 1995 roku yak Gliese 229B 11 12 Ce odin z pershih dvoh prikladiv dovedenogo isnuvannya korichnevih karlikiv razom iz Tejde 1 Jogo masa stanovit vid 21 do 52 4 masi Yupitera 0 02 0 05 M Vona nadto mala shob rozpochalosya yaderne gorinnya Gidrogenu yak u zoryah golovnoyi poslidovnosti odnak temperatura v jogo yadri dostatnya shob iniciyuvati reakciyu zlittya dejtroniv iz protonami z utvorennyam yadra geliyu 3 Vtim vvazhayetsya sho vin davno vitrativ use svoye dejteriyeve palivo 13 Teper cej ob yekt maye temperaturu poverhni 950 K U berezni 2014 roku kandidat na planetu masovogo super Neptuna buv zafiksovanij nabagato blizhche do orbiti GJ 229 Vrahovuyuchi blizkist do Soncya orbita GJ 229b mozhe buti povnistyu oharakterizovana misiyeyu kosmichnoyi astrometriyi Gaia abo cherez pryame zobrazhennya Sistema Gliese 229 Planeta po poryadku viddalennya vid zori Masa Radius Velika pivvis a o Orbitalnij period den Nahil orbiti Ekscentrisitetorbiti Kil t suputnikivGJ 229 Ab gt 32 M 471 lt 0 32 GJ 229B lt 21 52 4 9 MJ 0 468 9 RJ gt 10000 Dzherela Redaguvati a b v g Perryman M A C 1997 The Hipparcos Catalogue Astronomy and Astrophysics 323 L49 L52 Bibcode 1997A amp A 323L 49P Evans D S June 20 24 1966 The Revision of the General Catalogue of Radial Velocities U Batten Alan Henry Heard John Frederick Determination of Radial Velocities and their Applications Proceedings from IAU Symposium no 30 University of Toronto Mizhnarodnij astronomichnij soyuz Bibcode 1967IAUS 30 57E accessdate vimagaye url dovidka Perryman 1997 HIP 29295 The Hipparcos and Tycho Catalogues Arhiv originalu za 25 veresnya 2015 Procitovano 29 listopada 2014 angl Navedeno za anglijskoyu vikipediyeyu The One Hundred Nearest Star Systems RECONS Georgia State University January 1 2012 Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2012 Procitovano 16 kvitnya 2013 Zechmeister M Kurster M Endl M October 2009 The M dwarf planet search programme at the ESO VLT UVES A search for terrestrial planets in the habitable zone of M dwarfs Astronomy and Astrophysics 505 2 859 871 Bibcode 2009A amp A 505 859Z arXiv 0908 0944 doi 10 1051 0004 6361 200912479 White Stephen M Jackson Peter D Kundu Mukul R December 1989 A VLA survey of nearby flare stars Astrophysical Journal Supplement Series 71 895 904 Bibcode 1989ApJS 71 895W doi 10 1086 191401 Morales J C Ribas I Jordi C February 2008 The effect of activity on stellar temperatures and radii Astronomy and Astrophysics 478 2 507 512 Bibcode 2008A amp A 478 507M arXiv 0711 3523 doi 10 1051 0004 6361 20078324 Data from CDS table J A A 478 507 Arhivovano 6 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Zechmeister M Kurster M Endl M zhovten 2009 Programa poshuku planeti M karlikovoyi planeti na ESO VLT UVES Poshuk planet zemnoyi kuli v zoni zhitla M karlikiv Astronomiya ta astrofizika 505 2 859 871 arXiv org 0908 0944 Bibcode 2009A amp A 505 859Z doi 10 1051 0004 6361 200912479 a b v White Stephen M Dzhekson Piter D Kundu Mukul R gruden 1989 Oglyad VLA susidnih zirok spalahu Seriya astrofizichnih zhurnaliv 71 895 904 Bibcode 1989ApJS 71 895W doi 10 1086 191401 Reiners A traven 2007 Najmenshi profili linij M karlika i z yednannya rotaciyi aktivnosti pri duzhe povilnomu obertanni Astronomiya ta astrofizika 467 1 259 268 arXiv org astro ph 0702634 Bibcode 2007A amp A 467 259R doi 10 1051 0004 6361 20066991 Astronomers Announce First Clear Evidence of a Brown Dwarf Space Telescope Science Institute news release STScI 1995 48 29 listopada 1995 Arhiv originalu za 9 lipnya 2008 Procitovano 24 veresnya 2013 Oppenheimer Ben R 2014 Companions of Stars From Other Stars to Brown Dwarfs to Planets and the Discovery of the First Methane Brown Dwarf U Joergens Viki 50 Years of Brown Dwarfs From Prediction to Discovery to Forefront of Research Astrophysics and Space Science Library 401 Springer s 81 111 ISBN 978 3 319 01162 2 arXiv 1404 4430 doi 10 1007 978 3 319 01162 2 6 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2015 Procitovano 17 kvitnya 2019 J Kelly Beatty Carolyn Collins Petersen Andrew Chaikin 1999 The New Solar System Cambridge University Press Posilannya RedaguvatiKorichnevi karliki NASA Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gliese 229 amp oldid 37528501