? Ganoderma lingzhi | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Ganoderma lingzhi (Sheng H. Wu, Y. Cao & Y.C. Dai), 2012 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
Лінчжи́ (Ganoderma lingzhi), також відомий як рейші — вид деревних грибів, що належить до роду Ganoderma. Раніше знаний як Трутовик лакований (Ganoderma lucidum).
Найменування Редагувати
Китайське найменування гриба — «Лінчжи» (піньїнь: Língzhī — традиційно: 靈芝, спрощено: 灵芝), але буває попадається під назвою: «лінчі», «лінгчі», «ліньчи», «ліньжи», «лінгжи», «лінджи» тощо; англійська назва з японської — «Рейші» (Reishi), а японською 霊芝 за системою Поліванова «рейсі», також Mannentake 万年茸.
Опис Редагувати
На боковій ніжці червоно-коричнева лакована шапка у формі нирки зі смугами надає грибу виразного віялоподібного вигляду. У свіжого лінчжи пробкова твердість, до репродуктивного віку має білі пори, а як дозріє спори виділяються з низової сторони шапинки через порову поверхню (80–120 мкм) жовтого кольору.
Поширення та середовище існування Редагувати
Походження лінчжи зі Східної Азії, в природному середовищі зустрічається дуже рідко як дереворуйнівний гриб на живих і мертвих листяних деревах у теплому кліматі з високою вологістю повітря та при розпорошеному сонячному світлі. Проте із сучасними технологіями, став лікарським грибом промислового вирощування в багатьох країнах світу.
Історія Редагувати
У хроніках «Ши цзі» I ст. до н. е. від Сима Цяня, засвідчене початкове використання поруч окремо пов'язаних слів з «芝 чжи — деревний гриб» і «靈 лін — божественний дух» у віршах імператора У-ді. Надалі, в I ст. н. е. завдяки поезії Бань Ґу, відбулося перше поєднання ієрогліфів «靈芝» разом у єдине слово, в оді присвяченій «Лінчжи».
Здавна даоські храми звалися «обитель грибів» чжичжичань і за їх містичним вченням, вживання деревних грибів чжи (трутовиків) або ж лінчжи «гриба духів», зокрема виготовлення з нього концентрованого відвару галюциногенної дії, надавало послідовникам можливість бачити духів чи самім ставати духами через отримання ними магічної енергії безсмертних сянів, що перебувають на «нивах благодаті» у небесних «грибних полях» чжи тянь.
У філософському творі «Хуайнань-цзи»[ru] II ст. до н. е., говориться про гриб лінчжи як уособлення благородства; з якого знахарі готували запаморочливий напій. Опис лінчжи як цілющого засобу вже наявний у легендарному давньокитайському «Травнику Шень-нуна»[en] III ст. до н. е.—III ст н. е., де до вищих рослин які сприяють просвітленню й подовженню життя належить насамперед гриб довголіття лінчжи, а потім женьшень. Поет Цао Чжи III ст., у вірші «Безсмертя» оповідає о збиранні лінчжи заради вічного життя. В даоському трактаті «Баопу-цзи» IV ст., повідомляється, що гриби-чжи застосовувались для досягнення довголіття та безсмертя. Згодом у класичному травнику Лі Шичженя «Велика фармакопея»[en] XVI ст., в переліку визначних лікарських рослин на першому місці вписаний лінчжи, а на другому знаменитий женьшень.
Разом із багатьма літературними творами о лінчжи у Китаї з низкою інших азійських країн, символіка гриба лінчжи також поширилась й в образотворчому мистецтві, набувши популярних мотивів у розмаїтих композиціях щодо довголіття в різних суспільних верствах. Від ювелірних виробів, кераміки і меблі, до художнього живопису та лубочних малюнків народної творчості, одежі тощо.
Використання Редагувати
Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Лінчжи — відомий гриб своїми лікувальними властивостями. Багато століть використовувався для зміцнення здоров'я та довголіття в Китаї, Японії та інших країнах Східної Азії. Лінчжи підвищує імунітет і є протипухлинним засобом, застосовується при аутоімунних захворюваннях, здатний гальмувати алергічні реакції. Заспокоює нервову систему й покращує пам'ять, знижує кров'яний тиск і показники цукру в крові, поліпшує серцеву функцію. Має протитромбоутворюючий ефект та зменшує рівень холестерину, нормалізує роботу печінки, використовується при гепатитах, бронхіальній астмі тощо.
Дослідження міжнародної некомерційної організації Кокранівська співпраця 2015 року виявило недостатньо доказів, що обґрунтовують використання G. lucidum як препарат першої лінії лікування раку. У ній зазначалося, що G. lucidum може мати «користь як альтернативний додаток до звичайного лікування з огляду на його потенціал посилення реакції на пухлину та стимулювання імунітету». Існуючі дослідження не підтримують використання G. lucidum для лікування факторів ризику серцево-судинних захворювань у людей із цукровим діабетом 2 типу.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Species clarification of the prize medicinal Ganoderma mushroom “Lingzhi” [ 9 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Yun Cao, Sheng-Hua Wu, Yu-Cheng Dai // Fungal Diversity; 56: 49—62, 2012.
- ↑ Loyd, Andrew L.; Richter, Brantlee S.; Jusino, Michelle A.; Truong, Camille; Smith, Matthew E.; Blanchette, Robert A.; Smith, Jason A. (2018). . Frontiers in Microbiology 9. ISSN 1664-302X. doi:10.3389/fmicb.2018.01557. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 28 листопада 2020.
- ↑ Distinguishing commercially grown Ganoderma lucidum from Ganoderma lingzhi from Europe and East Asia on the basis of morphology, molecular phylogeny, and triterpenic acid profiles [ 30 вересня 2021 у Wayback Machine.] / Florian Hennicke, Zakaria Cheikh-Ali, Tim Liebisch, Jose G. Maciá-Vicente, Helge B. Bode, Meike Piepenbring // Phytochemistry: 127, 29—37, 2016.
- Ganoderma lingzhi (Polyporales, Basidiomycota): the scientific binomial for the widely cultivated medicinal fungus Lingzhi [ 30 вересня 2021 у Wayback Machine.] / Yu-Cheng Dai, Li-Wei Zhou, Tsutomu Hattori, Yun Cao, Joost A. Stalpers, Leif Ryvarden, Peter Buchanan, Franz Oberwinkler, Nils Hallenberg, Pei-Gui Liu, Sheng-Hua Wu // Mycological Progress: Vol. 16, 1051—1055, 2017.
- What is the Chinese “Lingzhi”? – a taxonomic mini-review [ 30 вересня 2021 у Wayback Machine.] / Zhu L. Yang, Bang Feng // Mycology: Vol. 4, No. 1, 1—4, 2013.
- ↑ Traditional uses, chemical components and pharmacological activities of the genus Ganoderma P. Karst.: a review [ 9 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Li Wang, Jie-qing Li, Ji Zhang, Zhi-min Li,b Hong-gao Liu, Yuan-zhong Wang // The Royal Society of Chemistry; RSC Advances: Issue 69, 2020. DOI:10.1039/d0ra07219b
- ↑ Рейші — гриб довголіття, гриб здоров'я [ 3 жовтня 2021 у Wayback Machine.] / Бабаянц О. В. — Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення // Посібник українського хлібороба: наук.-практ. щорічник, 2011. — С. 251—252.
- ↑ Глибинне вирощування біомаси Ganoderma lucidum (Kurt.:Fr.) P.Karst – основа для виробництва біологічно активної добавки [ 3 жовтня 2021 у Wayback Machine.] / Залогіна-Киркелан М. А., Фізор Н. С. — Кафедра технології ліків ОНМедУ // Технологічні та біофармацевтичні аспекти створення лікарських препаратів різної направленості дії: матеріали III Міжнародної науково-практичної інтернет - конференції (м. Харків, 14-15 листопада 2017 р.) - Х. : Вид-во НФаУ, 2017. — С. 87—88.
- Философско-эстетический смысл так называемого «божественного гриба» («линчжи») в искусстве Китая [ 17 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Завадская Е. В.[ru] // Научные сообщения Государственного музея искусства народов Востока // М.: Наука, 1977. — Вып. 9. — (с. 40—46) — С. 44. (табл. III) С. 179.
- ↑ Философско-эстетический смысл так называемого «божественного гриба» («линчжи») в искусстве Китая [ 17 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Завадская Е. В.[ru] // Научные сообщения Государственного музея искусства народов Востока // М.: Наука, 1977. — Вып. 9. — С. 40—46.
- Soma: Divine Mushroom of Immortality / Wasson R. G.[en] // New York: Harcourt Brace Jovanovich, 1972. — С. 85. — С. 89.
- Китай: колокольца в пыли. Странствия мага и интеллектуала / Маслов А. А.[ru] // М.: Алетейа, 2005. — 376 с. — ISBN 5-98639-025-3 — С. 74, 356, 367.
- Философы из Хуайнани. Хуайнаньцзы [ 11 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Пер. Л. Е. Померанцевой. Сост. И. В. Ушаков // М: Мысль, 2004. — 430 с. — ISBN 5-244-00984-2 — С. 267. «Шаманок (Ушань) — гора в пров. Сычуань. Из гриба цзычжи (другое название — линчжи) мудрецы делали дурманящий напиток. О дереве гаося аналогичных сведений как будто нет. Комментарий говорит, что это высокое дерево с плотной шелковистой древесиной белого цвета и что гаося и цзычжи символы благородства, а чернобыльники и полынь — символы ничтожества.» — С. 50: «На горе Шаманок послушны ветру и покорны огню как дерево гаося и гриб цзычжи, так и чернобыльник и полынь все погибают вместе.»
- Поздние даосы о природе, обществе и искусстве («Хуайнаньцзы» — II в. до н. э.) // Померанцева Л. Е. / М.: Издательство Московского университета, 1979. — 240 с. — С. 145, 220.
- Золотые персики Самарканда. Книга о чужеземных диковинах в империи Тан [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Шефер Э.[en] // М.: Наука, 1981. — 608 с. — С. 238—239, 534, 551.
- Shouzhong Yang (1998). . Blue Poppy Press. с. 17—18. ISBN 9780936185965. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 4 жовтня 2021.
- ↑ Ancient Chinese People's Knowledge of Macrofungi during the Period from 220 to 589 [ 12 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Lu Di // «East Asian Science, Technology, and Medicine», № 37 (2013)/2014: 36-68.
- Классическая поэзия Индии, Китая, Кореи, Вьетнама, Японии / М.: «Художественная литература», 1977. — Китай: С. 193. Сост. и вступ. ст. Л. Эйдлина «Китайская классическая поэзия» // (пер. Черкасский Л. Е.[ru]) — С. 207 [ 11 листопада 2021 у Wayback Machine.].
Цао Чжи «Бессмертие»
Открыты мне Небесные врата,
Из перьев птиц я надеваю платье;
Взнуздав дракона, мчусь я неспроста
Туда, где ждут меня мои собратья.
Я линчжи рву в восточной стороне,
В краю бессмертных, у границ Пэнлая;
Ты снадобье прими, сказали мне,
И будешь вечно жить, не умирая. - ↑ Мифологический словарь / гл. ред. Мелетинский Е. М. // М.: Советская энциклопедия, 1990. — 672 с. — ISBN 5-85270-032-0 — С. 595—596. ЧЖИ, линчжи́ («чудесный чжи»), шэньчжи́ («волшебный чжи»), линцао («чудесная трава»), в китайской народной мифологии волшебный гриб. Наиболее ранние упоминания о Ч. встречаются в 3 в. н. э. (стихи Цао Чжи). Считалось, что Ч. дарует долголетие и даже может возвращать к жизни умерших. В ранних записях Ч. — красного цвета, в средневековых сочинениях упоминаются зелёные, красные, жёлтые, белые, пурпурные Ч. Волшебный пятицветный Ч. считался знаком совершенномудрого князя. Различались также шичжи («каменные Ч.»), растущие будто бы на скалах, жоучжи («мясистые Ч.») и др. Особо почитались Ч., растущие на тысячелетних деревьях, либо подле их корней, обладающие целебными свойствами. Изображения Ч. как символа долголетия чрезвычайно популярны в китайской живописи.
- Энциклопедия сверхъестественных существ [ 13 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Королёв К. М. // М.: Эксмо; СПб.: Мидгард, 2006. — 720 с. — ISBN 5-699-10432-1 — С. 687. ЧЖИ (ЛИНЧЖИ, ШЭНЬЧЖИ, ЛИНЦАО). В китайской мифологии волшебный гриб, дарующий долголетие и обладающий способностью воскрешать мертвых. Пятицветный гриб чжи считался олицетворением совершенной мудрости правителя. Известны многие разновидности этого гриба, в том числе шичжи, растущие на скалах, жоучжи («мясистые грибы») и др. Особо почитались грибы чжи, растущие на тысячелетних деревьях.
- Li Bo Unkempt [ 12 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Kidder Smith, Mike Zhai // Punctum Books, 2021. — ISBN 9781953035417 та 9781953035424; DOI:10.21983/P3.0322.1.00 — С. 137, 405.
- Гэ Хун. Баопу-цзы / Предисл., пер. с кит., коммент. Торчинова Е. А. // СПб.: Петербургское Востоковедение, 1999. — 384 с. — ISBN 5-85803-140-4.
- ↑ Wachtel-Galor, Sissi; Yuen, John; Buswell, John A.; Benzie, Iris F. F. (2011). У Benzie, Iris F. F.; Wachtel-Galor, Sissi. . Herbal Medicine: Biomolecular and Clinical Aspects (вид. 2nd). Boca Raton (FL): CRC Press/Taylor & Francis. ISBN 978-1-4398-0713-2. PMID 22593926. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 1 жовтня 2021.
- Журнал Эрмитаж [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Выпуск № 1—2 (18) // 2012, MMXII.IV — С. 50—51.
- ↑ Пять символов счастья. Благопожелания в китайском искусстве: каталог выставки с 1 апреля по 20 сентября 2016 года [ 20 вересня 2018 у Wayback Machine.] / сост.: Л. В. Поточкина; авт. ст.: М. Л. Меньшикова и др. / СПб.: Изд-во Государственного Эрмитажа, 2016. — 71, [1] с. : цв. ил. ; 25 см. — ISBN 978-5-9501-0210-3. — С. 12, 32, 36, 41, 45, 46, 47, 60, 65.
- ↑ Искусство Китая. Путеводитель по постоянной экспозиции [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Кузьменко Л. И. // М.: Государственный музей Востока, 2013. — 138 с.: ил. — С. 19, 69.
- Османское художественное ремесло второй половины XVI–XIX вв.: Эволюция производства как отражение перемен в жизни империи [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Кулланда М. В. // М.: Государственный музей Востока, 2014. — 216 с. : ил. — ISBN 978-5-903417-38-3 — С. 144, 192.
- Гаранин И. П. Китайский благожелательный лубок из коллекции В. М. Алексеева [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Вопросы религии и религиоведения. Вып. 4: Антология отечественного религиоведения: Петербургская религиоведческая школа: сборник. Книга 2: Государственный музей истории религии[ru]. Часть I / сост. и общ. ред. Т. А. Терюковой, М. М. Шахнович, В. В. Шмидта // М.: ИД «МедиаПром», 2010. — ISBN 978-5-904722-16-6. — (С. 147) — С. 151—152.
- . Drugs.com. 12 грудня 2019. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 4 березня 2020.
- Jin, Xingzhong; Ruiz Beguerie, Julieta; Sze, Daniel Man-yuen; Chan, Godfrey C.F. (2015). Ganoderma lucidum (Reishi mushroom) for cancer treatment.. The Cochrane Database of Systematic Reviews 4: CD007731. PMC 6353236. PMID 27045603. doi:10.1002/14651858.CD007731.pub3.
- Klupp, Nerida L.; Chang, Dennis; Hawke, Fiona; Kiat, Hosen; Cao, Huijuan; Grant, Suzanne J.; Bensoussan, Alan (2015). Ganoderma lucidum mushroom for the treatment of cardiovascular risk factors. The Cochrane Database of Systematic Reviews (2): CD007259. PMC 6486141. PMID 25686270. doi:10.1002/14651858.CD007259.pub2.