Спора від грец σπορα насіння в біології репродуктивна структура пристосована для поширення і виживання в неактивному ста

Спора (від грец. σπορα — «насіння») в біології — репродуктивна структура, пристосована для поширення і виживання в неактивному стані протягом довгого періоду часу за несприятливими умовами. Спори формують частину життєвого циклу багатьох рослин, грибів, деяких бактерій та найпростіших. Головною різницею між спорами і насінням, іншою структурою, призначеною для розмноження, є незначна кількість поживних речовин, що міститься у спорі.

Кластери спор, що утворилися у спорангії міксоміцета Lindbladia tubulina^[en] з соснових лісів на сході України.

Спори хвоща при 400-кратному збільшенні під мікроскопом

Спори бактерій Редагувати

Багато видів бактерій володіють здатністю до спорооутворення, яка полягає в тому, що при настанні умов, несприятливих для життя, клітина змінює свою структуру, об'єм і форму, часто також втрачає воду.

Найвідомішим та найбільш пристосованим до екстремальних умов типом бактеріальних спор є ендоспори, що формуются всередині клітини деякими представниками типу Firmicutes, наприклад, грам-позитивними Bacillus, Anaerobacter, Heliobacterium та Clostridium. Майже в усіх випадках формується одна ендоспора, тобто це не є процесом розмноження, хоча Anaerobacter може формувати до семи ендоспор на клітину. Ендоспори мають центральне ядро, складене з цитоплазми що містить ДНК та рибосоми, оточене шаром корки і захищене непроникною і жорсткою оболонкою. Ендоспори не показують ніякого метаболізму і можуть витримати екстремальний фізико-хімічний тиск, наприклад високі рівні ультрафіолетового випромінювання, гамма-випромінювання, детергентів, дезинфікуючих засобів, нагрівання, тиску і висушування. У такому неактивному стані ці організми, у деяких випадках, можуть залишатися життєздатними протягом мільйонів років та виживати навіть у космічному просторі.

Інші види бактерії формують різні типи і форми спор, так метан-окислюючі бактерії роду Methylosinus формують так звані екзоспори, названі так тому що вони формуються брунькуванням на кінці клітини. Інші типи спор, так звані «цисти», утворюються членами родів Azotobacter, Bdellovibrio (бделоцисти), і Myxococcus (міксоспори). Вони стійкі до висушування та інших шкідливих умов, але меншою мірою, ніж ендопори. Нитчасті Actinobacteria формують відтворюючі спори двох категорій: кондіціоспори, які є ланцюжками спор, сформованих з міцелієподібник ниток, та спорангієспори, які формуються в спеціалізованих мішечках, спорангіях.

Часто у вигляді спор ефективніше проходить розселення, тому що частково зневоднена клітка має меншу масу і може розноситися вітром або тваринами у висушеному стані. Деякі спори, такі як міскоспори, формуються у вигляді плодових тіл, що містять багато тисяч спор, що переносяться птахами і служать для поширення бактерії на нові території.

Спори рослин Редагувати

Мейоспорангії на нижній частині листка папороті.

У циклі розвитку рослин, починаючи з зеленими водоростями і закінчуючи покритонасінними, послідовно чергуються стадії спорофіту (рослини, створюючої спори) і гаметофіту (рослини, створюючої гамети). Так, у папороті спорофітом є доросла рослина, що поширює спори; з кожної такої спори зростає заросток, гаметофіт: він утворює гаметангії — жіночі архегонії і чоловічі антеридії, в яких розвиваються статеві гамети що, зливаючись (зазвичай перехресно з різних рослин), утворюють зиготу, яка розвивається на заростку і зростає в дорослу рослину.

Розмноження спорами — безстатеве, проте спори беруть участь в процесі статевого розмноження у насінних рослин. Доросла рослина тут є спорофітом, створюючим макро- (жіночі) і мікроспори (чоловічі), які розвиваються відповідно в яйцеклітину і зріле пилкове зерно, що є гаметофітом.

Спори грибів та найпростіших Редагувати

Спори на внутрішній оболонці спорангію міксоміцета Tubifera dudkae

У грибів спори часто класифікуються за структурою, в якій відбувається мейоз і утворення спори. Тому що ці структури части залежать від таксономічного походження виду, тип спори — часто характеристика таксона грибів. Такими типами спор є:

Спорангіоспори: спори, що утворюються в спорангіях, наприклад у грибів-зигоміцетів (Zygomycota).
Аскоспори: спори, що утворюються в асках (сумках) аскоміцетів (Ascomycota).
Базидіоспори: спори, що утворюються в базидіях базидіоміцетів (Basidiomycota).
Еціоспори: спори, що утворюються в еціях деяких грибів, наприклад, плісняви.
Уредіоспори: спори, що утворюються в уредіях деяких грибів, наприклад, плісняви.
Теліоспори: спори, що утворюються в теліях деяких грибів, наприклад, плісняви.
Ооспори: спори, що утворюються в оогоніях, ооміцетів (Oomycetes).
Карпоспори: спори, що утворюються в карпоспорофітах червоних водоростей (Rhodophyta).
Тетраспори: спори, що утворюються в тетраспорофітах червоних водоростей.

Див. також Редагувати

Кортіна

Примітки Редагувати

. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 6 березня 2008.
Nicholson W, Munakata N, Horneck G, Melosh H, Setlow P (2000). Resistance of Bacillus endospores to extreme terrestrial and extraterrestrial environments. Microbiol Mol Biol Rev 64 (3): 548 – 72. PMID 10974126.
Siunov A, Nikitin D, Suzina N, Dmitriev V, Kuzmin N, Duda V. . Int J Syst Bacteriol. 49 Pt 3: 1119 – 24. PMID 10425769. Архів оригіналу за 16 червня 2007. Процитовано 6 березня 2008.
Nicholson W, Fajardo-Cavazos P, Rebeil R, Slieman T, Riesenman P, Law J, Xue Y (2002). Bacterial endospores and their significance in stress resistance. Antonie Van Leeuwenhoek 81 (1 – 4): 27 – 32. PMID 12448702.
Vreeland R, Rosenzweig W, Powers D (2000). Isolation of a 250 million-year-old halotolerant bacterium from a primary salt crystal. Nature 407 (6806): 897 – 900. PMID 11057666.
Cano R, Borucki M (1995). Revival and identification of bacterial spores in 25- to 40-million-year-old Dominican amber. Science 268 (5213): 1060 – 4. PMID 7538699.
Nicholson W, Schuerger A, Setlow P (2005). The solar UV environment and bacterial spore UV resistance: considerations for Earth-to-Mars transport by natural processes and human spaceflight. Mutat Res 571 (1 – 2): 249 – 64. PMID 15748651.
Encyclopedia Britannica: Bacteria^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[1] . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 6 березня 2008.

[2] Nicholson W, Munakata N, Horneck G, Melosh H, Setlow P (2000). Resistance of Bacillus endospores to extreme terrestrial and extraterrestrial environments. Microbiol Mol Biol Rev 64 (3): 548 – 72. PMID 10974126.

[3] Siunov A, Nikitin D, Suzina N, Dmitriev V, Kuzmin N, Duda V. . Int J Syst Bacteriol. 49 Pt 3: 1119 – 24. PMID 10425769. Архів оригіналу за 16 червня 2007. Процитовано 6 березня 2008.

[4] Nicholson W, Fajardo-Cavazos P, Rebeil R, Slieman T, Riesenman P, Law J, Xue Y (2002). Bacterial endospores and their significance in stress resistance. Antonie Van Leeuwenhoek 81 (1 – 4): 27 – 32. PMID 12448702.

[5] Vreeland R, Rosenzweig W, Powers D (2000). Isolation of a 250 million-year-old halotolerant bacterium from a primary salt crystal. Nature 407 (6806): 897 – 900. PMID 11057666.

[6] Cano R, Borucki M (1995). Revival and identification of bacterial spores in 25- to 40-million-year-old Dominican amber. Science 268 (5213): 1060 – 4. PMID 7538699.

[7] Nicholson W, Schuerger A, Setlow P (2005). The solar UV environment and bacterial spore UV resistance: considerations for Earth-to-Mars transport by natural processes and human spaceflight. Mutat Res 571 (1 – 2): 249 – 64. PMID 15748651.

[8] Encyclopedia Britannica: Bacteria^{[недоступне посилання з червня 2019]}