www.wikidata.uk-ua.nina.az

Смикавець їстівний См икавець їстівн ий також земляний мигдаль тигровий горіх земляний горіх чуфа лат Cyperus esculentus

Смикавець їстівний

См́икавець їстівн́ий, також земляний мигдаль, тигровий горіх, земляний горіх, чуфа́ (лат. Cyperus esculentus) — багаторічна трав'яниста рослина родини осокових. Природним середовищем зростання смикавця їстівного є Північна півкуля від субтропіків до помірного клімату. Батьківщиною є Середземномор'я та Північна Африка

Історія Редагувати

Існує припущення, земляний горіх складав основу раціону австралопітеків Бойса, які жили приблизно 2 млн років тому. Рослина культивувалась населенням Стародавнього Єгипту, де мала важливе харчове значення. Археологи знаходили рослину в гробницях II–III тисячоліть до н. е. коло Тебів. Згадки про цю рослину є в Геродотових, Теофрастових і Плінієвих працях.

В Іспанію смикавець їстівний був завезений арабами в середньовіччі та культивується там в комерційних масштабах, найбільше в області Валенсія. В меншій мірі вона культивується в інших країнах Середземномор'я та в Ґані. Земляний мигдаль — культура мало розповсюджена, хоча має високу поживність та приємний смак. Наприкінці XVIII століття земляний горіх потрапляє на терени Російської імперії, а відтак і нинішньої України. Рослина розповсюджувалась під назвою «сить», «зимовник». Теперішні назви «смикавець їстівний», «земляний мигдаль», «чуфа»), «цибора їдна», «чиберка» (походить від латинського «циперус»). У СРСР до «кукурудзяної революції» вона входила до державної сільськогосподарської програми.

Синоніми

Ботанічний опис Редагувати

Багаторічна рослина (в культурі вирощують як одноліток) висотою 30–90 см. Бульби смикавцю містять 20–27 % жирів, 15–20 % цукрози, 25–30 % крохмалистих речовин. Їх можна вживати в їжу в сирому та смаженому вигляді, підсмажені бульбочки — як замінник кави. У кондитерській промисловості бульби вживають як замінник солодкого мигдалю. Олія з неї нагадує смаком прованську (сорт маслинової олії).

Коренева система добре розвинута, з багатьма тонкими кореневищами, на яких утворюється велика кількість (за сприятливих умов до тисячі) невеличких довгастих бульбочок довжиною до 3 см та шириною 0,5–1 см. Забарвлення бульбочок від світло- до темно-коричневого з жовтавим або рожевим відтінком. На поверхні є 3–6 поперечних борозен. М'якоть біла, солодка на смак, консистенція тверда, хрумка. Тонкі прямі, тригранні в перерізі куці стебла, ростуть від бульбочок, несуть численні пучки лінійних грубих листків шириною 3–10 мм. Квіти дрібні, непримітні, двостатеві, зібрані в зонтичні суцвіття, запилюються вітром. В помірних широтах смикавець нормально росте й утворює бульбочки, але не квітне. Смикавець невибагливий до ґрунту, але дає ліпший врожай на родючих пухких ґрунтах, надає перевагу сонячним місцям та помірному поливу, на перезволоженому ґрунті росте гірше.

Тарілка з бульбочками земляного мигдалю
Бульбочки смикавцю їстівного великим планом

Харчове використання Редагувати

Бульбочки смикавцю їстівні, вони мають 17–25 % жирів, близько 20 % крохмалю, до 4 % білку і до 28 % цукру та мають характерний солодкуватий горіховий присмак.

Їх вживають у їжу як у сирому, так і в підсмаженому стані. Оскільки бульбочки доволі тверді, рекомендується замочувати їх у воді перед вживанням. Подрібнені бульбочки додають до кондитерських виробів, роблять халву. В Іспанії з них готують солодкий прохолодний напій — орчату. Підсмажені подрібнені бульбочки використовують як замінник кави. Олія з бульбочок смикавцю за хімічним складом наближена до маслинової олії. Вона не висихає, густіє при окисленні, золотавого кольору і приємного смаку. Використовується при виготовленні кондитерських виробів і як столова олія. Також застосовується при виготовленні високоякісного мила. Зелень чуфи доволі декоративна, її можна вирощувати на клумбах або в якості бордюрної рослини. Сушене листя використовують як наповнювач до подушок при неспокійному сні.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Жуковский П. М. Культурные растения и их сородичи. — Издание 3-е, перераб. и доп. — Л. : Издательство "Колос", 1971. — С. 367—368.
  2. Фролова А. Чуфа // "Наука и жизнь". — 1987. — № 5. — С. 133—135.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sm ikavec yistivn ij takozh zemlyanij migdal tigrovij gorih zemlyanij gorih chufa lat Cyperus esculentus bagatorichna trav yanista roslina rodini osokovih Prirodnim seredovishem zrostannya smikavcya yistivnogo ye Pivnichna pivkulya vid subtropikiv do pomirnogo klimatu Batkivshinoyu ye Seredzemnomor ya ta Pivnichna AfrikaSmikavec yistivnijCyperus esculentusOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Klada Komelinidi Commelinids Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Osokovi Cyperaceae Rid Smikavec Cyperus Vid Smikavec yistivnij C esculentus Binomialna nazvaCyperus esculentusL 1753 Zmist 1 Istoriya 2 Botanichnij opis 3 Harchove vikoristannya 4 Div takozh 5 Primitki 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiIsnuye pripushennya zemlyanij gorih skladav osnovu racionu avstralopitekiv Bojsa yaki zhili priblizno 2 mln rokiv tomu Roslina kultivuvalas naselennyam Starodavnogo Yegiptu de mala vazhlive harchove znachennya Arheologi znahodili roslinu v grobnicyah II III tisyacholit do n e kolo Tebiv Zgadki pro cyu roslinu ye v Gerodotovih Teofrastovih i Pliniyevih 1 pracyah V Ispaniyu smikavec yistivnij buv zavezenij arabami v serednovichchi ta kultivuyetsya tam v komercijnih masshtabah najbilshe v oblasti Valensiya V menshij miri vona kultivuyetsya v inshih krayinah Seredzemnomor ya ta v Gani Zemlyanij migdal kultura malo rozpovsyudzhena hocha maye visoku pozhivnist ta priyemnij smak Naprikinci XVIII stolittya zemlyanij gorih potraplyaye na tereni Rosijskoyi imperiyi a vidtak i ninishnoyi Ukrayini Roslina rozpovsyudzhuvalas pid nazvoyu sit zimovnik 2 Teperishni nazvi smikavec yistivnij zemlyanij migdal chufa cibora yidna chiberka pohodit vid latinskogo ciperus U SRSR do kukurudzyanoyi revolyuciyi vona vhodila do derzhavnoyi silskogospodarskoyi programi Sinonimi Chlorocyperus aureus K Richt Palla ex Kneuck Chlorocyperus phymatodes Muhl Palla Cyperus aureus Ten nom illeg Cyperus aureus L Nyman Cyperus bahiensis Steud Cyperus buchananii Boeckeler Cyperus callistus Ridl Cyperus chrysostachys Boeckeler Cyperus chrysostachyus Boeck Cyperus cubensis Steud Cyperus damiettensis A Dietr Cyperus fresenii Steud Cyperus fulvescens Liebm Cyperus gracilescens Schult Cyperus gracilis Link nom illeg Cyperus heermannii Buckley Cyperus helodes Schrad ex Nees Cyperus hydra Kunth nom illeg Cyperus lutescens Torr amp Hook Cyperus melanorhizus Delile Cyperus nervosus Bertol Cyperus officinalis T Nees Cyperus pallidus Savi nom illeg Cyperus phymatodes Muhl Cyperus repens Elliott Cyperus ruficomus Buckley Cyperus scirpoides R Br nom illeg Cyperus sieberianus Link Cyperus tenoreanus Schult Cyperus tenorei C Presl Cyperus tenorianus Roem amp Schult Cyperus tuberosus Pursh nom illeg Cyperus variabilis Salzm ex Steud Pterocyperus esculentus L Opiz Pycreus esculentus L HayekBotanichnij opis RedaguvatiBagatorichna roslina v kulturi viroshuyut yak odnolitok visotoyu 30 90 sm Bulbi smikavcyu mistyat 20 27 zhiriv 15 20 cukrozi 25 30 krohmalistih rechovin Yih mozhna vzhivati v yizhu v siromu ta smazhenomu viglyadi pidsmazheni bulbochki yak zaminnik kavi U konditerskij promislovosti bulbi vzhivayut yak zaminnik solodkogo migdalyu Oliya z neyi nagaduye smakom provansku sort maslinovoyi oliyi Koreneva sistema dobre rozvinuta z bagatma tonkimi korenevishami na yakih utvoryuyetsya velika kilkist za spriyatlivih umov do tisyachi nevelichkih dovgastih bulbochok dovzhinoyu do 3 sm ta shirinoyu 0 5 1 sm Zabarvlennya bulbochok vid svitlo do temno korichnevogo z zhovtavim abo rozhevim vidtinkom Na poverhni ye 3 6 poperechnih borozen M yakot bila solodka na smak konsistenciya tverda hrumka Tonki pryami trigranni v pererizi kuci stebla rostut vid bulbochok nesut chislenni puchki linijnih grubih listkiv shirinoyu 3 10 mm Kviti dribni neprimitni dvostatevi zibrani v zontichni sucvittya zapilyuyutsya vitrom V pomirnih shirotah smikavec normalno roste j utvoryuye bulbochki ale ne kvitne Smikavec nevibaglivij do gruntu ale daye lipshij vrozhaj na rodyuchih puhkih gruntah nadaye perevagu sonyachnim miscyam ta pomirnomu polivu na perezvolozhenomu grunti roste girshe nbsp Tarilka z bulbochkami zemlyanogo migdalyu nbsp Bulbochki smikavcyu yistivnogo velikim planomHarchove vikoristannya RedaguvatiBulbochki smikavcyu yistivni voni mayut 17 25 zhiriv blizko 20 krohmalyu do 4 bilku i do 28 cukru 1 ta mayut harakternij solodkuvatij gorihovij prismak Yih vzhivayut u yizhu yak u siromu tak i v pidsmazhenomu stani Oskilki bulbochki dovoli tverdi rekomenduyetsya zamochuvati yih u vodi pered vzhivannyam Podribneni bulbochki dodayut do konditerskih virobiv roblyat halvu V Ispaniyi z nih gotuyut solodkij proholodnij napij orchatu Pidsmazheni podribneni bulbochki vikoristovuyut yak zaminnik kavi Oliya z bulbochok smikavcyu za himichnim skladom nablizhena do maslinovoyi oliyi Vona ne visihaye gustiye pri okislenni zolotavogo koloru i priyemnogo smaku Vikoristovuyetsya pri vigotovlenni konditerskih virobiv i yak stolova oliya Takozh zastosovuyetsya pri vigotovlenni visokoyakisnogo mila Zelen chufi dovoli dekorativna yiyi mozhna viroshuvati na klumbah abo v yakosti bordyurnoyi roslini Sushene listya vikoristovuyut yak napovnyuvach do podushok pri nespokijnomu sni Div takozh RedaguvatiSpisok vidiv rodu smikavec Primitki Redaguvati a b Zhukovskij P M Kulturnye rasteniya i ih sorodichi Izdanie 3 e pererab i dop L Izdatelstvo Kolos 1971 S 367 368 Frolova A Chufa Nauka i zhizn 1987 5 S 133 135 Posilannya RedaguvatiChufa Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 ScienceDirect Industrial Crops and Products Yellow nut sedge Cyperus esculentus angl Plants For a Future Cyperus esculentus Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Smikavec yistivnij amp oldid 40535544