www.wikidata.uk-ua.nina.az

Blue Note Records американський джазовий лейбл що належить Universal Music Group і зараз працює спільно з Decca Records

Blue Note Records

Blue Note Records — американський джазовий лейбл, що належить Universal Music Group і зараз працює спільно з Decca Records. 

Blue Note Records

Головна компанія Universal Music Group
Дочірні компанії
  • Angel Records
  • Manhattan Records
  • Narada Productions
Рік заснування: 1939
Засновник(и):
  • Альфред Лайон
  • Макс Маргуліс
  • Френсіс Вулф
Дистриб'ютор: Decca Records
Жанр(и):
Країна:  США
Місцезнаходження: Нью-Йорк, США
Сайт: bluenote.com

Заснований 1939 року Альфредом Лайоном і Максом Маргулісом. Свою назву лейбл запозичив від назви блюзового ладу «blue note». На початку існування лейбл був призначений виключно для традиційного джазу та свінгу, але з 1947 року перемикнув увагу на сучасний джаз, хоча  компанія не записувала багатьох піонерів бібопа, виключення становили Телоніус Монк, Фатс Наварро і Бад Павелл.

Історія Редагувати

Історично Blue Note здебільшого  пов'язаний з хард-бопом —  джазовим стилем, що змішував бібоп з іншими жанрами, такими як соул, блюз, ритм-енд-блюз і госпел), а також із записами  важливих альбомів в стилях авангард-джаз і фрі-джаз. 

Серед провідних виконавців лейблу були Горас Сільвер, Джиммі Сміт, Фредді Габбард, Лі Морган, Арт Блейкі, Грант Грін, Генк Моблі, Вейн Шортер, Боббі Гатчерсон і Джекі Маклін.  В часи розквіту Blue Note, 50-ті та 60-ті роки, фотограф і графік Рейд Майлз створив серію культових обкладинок альбомів, часто із використанням фотосесій Френсіса Вулфа, який теж додав свій внесок у художню  репутацію Blue Note.

Ранні роки Редагувати

Фірму заснували 1939 року два єврейських біженці з нацистської Німеччини: Альфред Лайон і Макс Маргуліс. В юності Альфред жив у Берліні, збирав джазові грамофонні платівки і був добре підготовлений до зустрічі з живим джазом в Нью-Йорку, де він оселився 1937 року.  6 січня 1939 року Альфред вперше був присутній в Карнегі-хол на «живому» джазовому концерті «From Spirituals to Swing».

Перші гроші, які пішли на оренду студії звукозапису і випуск платівок, були внеском комуніста Макса Маргуліса, а першим записом була сесія двох піаністів, які й виступали в Карнегі-холі: Алберта Аммонса і Міда «Лакса» Льюїса, у стилі традиційного «гарячого» джазі і бугі-вугі.  Але першою платівкою, випущеною новонародженою фірмою, була колискова Клари Summertime з опери Гершвіна «Поргі і Бесс» у виконанні саксофоніста Сідні Беше. Беше вже був відомим в Європі, але великі американські компанії не бажали мати з ним справу. 

Незабаром лейбл став відомий рідкісною доброзичливістю до музикантів, записами у зручний для них час та дозволом виконавцям брати участь у всіх аспектах виробництва. 

Френсіс Вулф, друг дитинства Лайона і професійний фотограф, емігрував у США наприкінці 1939 року і незабаром приєднався до команди. Blue Note на той час вже мав у активі кілька історичних платівок: записи Ерла Хайнса, квартету Едмонда Холла «Celeste Quartet» та оркестру «All Stars — Port of Harlem». 

1941—1943 роки Лайон за призовом служив у армії. Наприкінці 1943 року лейбл повернувся до бізнес-записів  і постачав музичні записи збройним силам. Готовий записувати виконавців, яких більшість інших лейблів вважали некомерційними, в грудні 1943 лейбл ініціював кілька сесій з такими митцями, як піаніст Арт Гоудс, трубач Сідні Де Паріс, кларнетист Едмонд Хол і видатний гарлемський піаніст Джеймс П. Джонсон, який відновив музичну діяльність після перенесеного 1940 року інсульту.

Лайон і Вулф обирають бібоп Редагувати

До кінця війни лейбл почав записувати саксофоніста Айка Квебека. Квебек співпрацюватиме з лейблом  до своєї смерті 1963 року. Хоча стилістично він належав до попереднього покоління, він  гідно оцінив новий джазовий стиль — бібоп, створення якого зазвичай пов'язують з Діззі Гіллеспі і Чарлі Паркером.

1947 року піаніст Телоніус Монк записав, як лідер гурту, свої перші сесії на лейблі. Одночасно на Blue Note дебютував  барабанщик Арт Блейкі. Лайон записав кілька сесій Монка, перш ніж вийшов перший реліз. Записи Монка, зроблені на Blue Note між 1947 і 1952 роками, погано  продавалися протягом декількох років, проте  цей період вважається найважливішим у його кар'єрі. Серед інших модерністів  та бібоп-виконавців, яких записували на Blue Note в кінці сорокових — початку п'ятдесятих років, були піаніст Тед Демерон, трубачі Фатс Наварро і Говард Макгі, саксофоніст Джеймс Муді і піаніст Бад Павелл. Сесії  Павелла цього періоду належать до числа його кращих записів. Джей-Джей Джонсон і трубач Майлз Девіс також записали кілька сесій для Blue Note між 1952 і 1954 роками, але тоді творці бібопа вже почали пошук інших стилей.

Записи музикантів, що грали у більш ранній джазовій манері, таких, як Сідні Беше і кларнетист Джордж Льюїс, в 1950-х роках тривали.

Хард-боп і за його межами Редагувати

1951 року, Blue Note випустив свої перші  10-дюймові вінілові платівки. Незабаром лейбл почав запис нових талантів, таких, як Горас Сільвер, що лишався з Blue Note чверть століття, і Кліффорд Браун. Одночасно записувалися Мілт Джексон (як лідер Modern Jazz Quartet) та Jazz Messengers, що незабаром стала гуртом Арта Блейкі. Сесія квартету Мілта Джексона була одноразовою, але різні гурти Блейкі багато, хоча і з перервами, записувалися для  лейблу протягом всього наступного десятиліття. Саксофоніст і композитор Гіль Мелле познайомив  Лайона зі своїм другом, Руді Ван Гельдером, і останній працював з  Blue Note 1953 року одночасно з використанням незалежних лейблів. Коли індустрія звукозапису перейшла на 12-дюймові платівки в середині 50-х років, Blue Note мав труднощі, оскільки каталог вже застарілих 10-дюймових платівок потрібно було відтворити на новому форматі. В цей час з'явився музикант, який забезпечив лейблу найкращі продажі: Гаммонд-органіст  Джиммі Сміт був підписаний 1956 року і виконав на першому 12-дюймовому довгогральному альбомі Blue Note нові записи.

З середини 50-х років на Blue Note, серед інших, дебютували Генк Моблі, Лі Морган, Гербі Ніколс, Сонні Кларк, Кенні Доргем, Кенні Баррелл, Джекі Маклін, Дональд Берд і Лу Дональдсон. Сонні Роллінз записувався для лейбла у 1956 і 1957 роках, також в цей час ненадовго повернувся і Бад Павелл.

Blue Train Джона Колтрейна, і Somethin' Else Кеннонболла Еддерлі (за участю Майлза Девіса в одній з  останніх його робіт) також з'явилися на лейблі в цей час. Blue Note відтворював записи як нових  виконавців (Роллінз, Еддерлі), так і митців, які записувались раніше, проте часто за якістю релізи на цьому лейблі набагато перевищували  попередні записи. Так, Blue Train часто вважається першим значним записом Колтрейна як лідера. Горас Сільвер і Арт Блейкі та Jazz Messengers продовжили випуск серії художньо і комерційно успішних записів.

На початку 60-х років до лейблу приєднався Декстер Гордон. Гордон був саксофоністом ери бібопа, що кілька років перебував у в'язниці за наркотичні злочини. Він протягом п'яти років зробив кілька альбомів для Blue Note, у тому числі кілька — на початку його перебування в Європі. Гордон також з'явився у  дебютному альбомі Гербі Генкока, на той час всі четверо молодших членів квінтету Майлза Девіса (Генкок, Вейн Шортер, Рон Картер і Тоні Вільямс) працювали з лейблом, Генкок і Шортер, випустили серію чудових альбомів у змішаному стилі. Рон Картер не реєструвався під власним ім'ям до свого відродження на лейблі в 1980-х роках, але грав на контрабасі у сесіях багатьох інших музикантів. У багатьох з них також брав участь трубач Фредді Габбард, і він же створив записи для Blue Note як лідер. Однією з особливостей лейбла  протягом цього періоду була «родина» музикантів (Габбард, Генкок, Картер, Грант Грін, Джо Хендерсон, Кенні Доргем, Лі  Морган, Блу Мітчелл, Генк Моблі і багато інших), які  записувалися як сайдмени на  альбомах один одного.

У 60-і роки на Blue Note побачили світ  три записи  піаніста і композитора Фредді Редда, один з яких, The Connection, містив музику, написану для п'єси Джека Гелбера з тією ж назвою та її кіноверсії.

1963 року Лі Морган отримав значний успіх  з заголовним треком альбому The Sidewinder, наступного року те саме  Горас Сільвер зробив  з Song for My Father. 

Авангард Редагувати

Хоча більшість джазових записів Blue Note  призначалися для широкої аудиторії, на лейблі також зафіксовані деякі нові виконавці авангарду та фрі-джазу. Ендрю Гілл, дуже незвичайний піаніст, зробив багато альбомів для лейблу з мультиінструменталістом Еріком Долфі. Альбом Out to Lunch! , мабуть, найвідоміший альбом Долфі.

Саксофоніст Орнетт Коулман випустив два альбоми, записаних тріо в Стокгольмському клубі, і три студійних альбоми (у тому числі Empty Foxhole, з його десятирічним сином Денардо Коулманом на барабанах).

Піаніст Сесіл Тейлор записав кілька альбомів для Blue Note, тромбоніст Grachan Moncur III, саксофоніст Сем Ріверс, ударник Тоні Вільямс, вібрафоніст Боббі Гатчерсон і органіст Ларрі Янг — альбоми цих виконавців значно  відрізняються від звичного  «хард-боп» стиль, з яким, як правило, пов'язують лейбл.

Хоча ці авангардні записи погано продавалися, так само, як деякі інші  релізи Blue Note, Альфред Лайон вважав важливим  документувати нові досягнення в джазі.

Мистецтво обкладинки Редагувати

1956 року Blue Note залучив до себе Рейда Майлза, художника, який працював  для журналу Esquire. Обкладинки, що створені Майлзом і часто містять зроблені Вулфом фотографії музикантів у студії, мали такий самий значний вплив у світі графічного дизайну, який схована в них музика мала у світі джазу. Завдяки Майлзу Blue Note був відомий своїми яскравим і незвичайним дизайном обкладинок альбомів. Графічний дизайн Майлза відрізнявся тонованими чорно-білими фото, творчим використанням рубаних шрифтів, обмеженою палітрою кольорів (найчастіше чорний та білий) і частим вживанням суцільних прямокутних смуг, білих або кольорових, під впливом школи дизайну Баугауз.

Хоча  робота Майлза тісно пов'язана з Blue Note, отримала культовий статус і визнання, сам Майлз не дуже цінив джаз, за словами Річарда Кука. Blue Note надавав йому кілька примірників кожного з багатьох десятків альбомів створених ним альбомів, але Майлз більшість з них дарував своїм друзям  або продавав їх секонд-хенд магазинам.

Деякі найвідоміші роботи Рейда Майлза прикрашали обкладинки альбомів Midnight Blue, Out to Lunch!, Unity, Somethin' Else, Let Freedom Ring, Hub-Tones, No Room for Squares, Cool Struttin' та The Sidewinder.

Кілька обкладинок альбомів Blue Note середині п'ятдесятих років створені за ескізами тоді ще невідомого  Енді Воргола.

Відставка Лайона та Вулфа Редагувати

1965 року Blue Note був придбаний компанією Liberty Records і Лайон, що мав  труднощі з працею у великій компанії, звільнився 1967 року. Приблизно в той самий час припинилася співпраця  з лейблом Рейда Майлза.

Протягом декількох років більшість альбомів продюсували Вулф або піаніст Дюк Пірсон, але Вулф 1971 року помер і того ж року Пірсон звільнився.

Відповідальним за лейбл став Джордж Батлер, але, попри наявність добрих альбомів, комерційна життєздатність джазу була під питанням, робилось багато проміжних та відверто комерційних записів (часто митцями, які раніше записували на цій студії «прямий» джаз — Боббі Гатчерсон, Лу Дональдсон, Дональд Берд, Грант Грін, Горас Сільвер).

Відродження та історія власності Редагувати

1979 року, EMI придбала United Artists Records, яка, в свою чергу, абсорбувала Liberty Records 1969 року, і поступово згорнула лейбл Blue Note.

Він був відновлений 1985 року у складі EMI Manhattan Records для перевидань і нових записів, якими займався Брюс Лундвалль. Деякі виконавці, раніше пов'язані з Blue Note, наприклад, Маккой Тайнер, відновили співпрацю з лейблом, а молоді музиканти Бенні Уоллес, Джо Ловано, Джон Скофілд, Грег Осбі, Джейсон Моран і композитор-аранжувальник Боб Белден отримали відомість завдяки записаним на Blue Note альбомам.

Лейбл отримав великий комерційний успіх з вокалісткою Норою Джонс і випустив нові альбоми відомих виконавців, таких як Ван Моррісон, Ел Грін, Аніта Бейкер та Амос Лі. Два провідні трубачі джазового ренесансу 80-х,  Вінтон Марсаліс та Теренс Бланшар уклали контракт з лейблом 2003 року. Хіп-хоп продюсер Madlib записує того ж року Shades of Blue  як данину попереднім записам Blue Note.

Blue Note проводить активну програму перевидання, започатковану з відродження лейблу у середині 80-х років.  Позаштатним радником та продюсером перевидань працював Майкл Каскуна. Деякі з оригінальних записів Blue Note з'явилися у виданих Mosaic Records комплектах CD. В цей період Blue Note став флагманським джазовим лейблом для Capitol Jazz і батьківським лейблом для Capitol Jazz, Pacific Jazz, Roulette та інші лейблів в межах холдингу Capitol, які належали до джазового напрямку. 

2006 року EMI розширила Blue Note, створивши  Blue Note Label Group шляхом переміщення до Нью-Йорку і поєднання з Blue Note своїх лейблів Narada group, в межах політики EMI, спрямованої на централізацію підходів до музики для дорослого ринку. Згодом під парасольку  Blue Note були додані Angel Records, EMI Classics та Virgin Classics (класична музика), Narada Productions (сучасний джаз і впливова музика, в тому числі сублейбл Real World Records), Back Porch Records (фолк і Americana), Higher Octave Records (smooth-джаз і нью-ейдж) та Mosaic Records (виключно для обмеженого перевидання комплектів джазових записів).

Станом на червень 2007 року, Брюс Лундвалль, засновник Manhattan Records, як президент/генеральний директор Blue Note Label Group, був безпосередньо підпорядкований Еріку Ніколі, головному виконавчому директору EMI Group.

2008 року  на честь 70-річчя Blue Note Records був сформований джаз-септет The Blue Note 7. Гурт записав  2008 року альбом  Mosaic, який вийшов 2009 року на Blue Note Records/EMI, і підтримав просування альбому гастрольним турне Сполученими Штатами з січня до квітня 2009 року. До складу групи увійшли Петер Бернстайн (гітара), Білл Чарлап (фортепіано), Раві Колтрейн (тенор-саксофон), Льюїс Неш (барабани), Ніколас Пейтон (труба), Пітер Вашингтон (бас) та Стів Вілсон (альт-саксофон, флейта). Гурт  грав музику різних виконавців Blue Note Records, аранжовану членами гурту та Рені Рознес.

В січні 2012 року, після придбання компанії EMI компанією Universal, Blue Note очолив Дон Воз, володар Греммі «Продюсер року» за 1994 рік

У травні 2013 року Blue Note Records співпрацював з ArtistShare як лейбл під назвою «Blue Note/ArtistShare».

Після поглинання Universal Music Group компанії EMI, Decca Records взяла на себе дистрибуцію Blue Note.

Дочірні лейбли Редагувати

  • Angel Records
  • Manhattan Records
  • Narada Productions

Примітки Редагувати

  1. Cook, с. 8.
  2. Cook, с. 11.
  3. Cook, с. 27.
  4. Cook, с. 31—33.
  5. Cook, с. 63.
  6. Cook, с. 53, 67—69.
  7. . BIRDpages - British Independent Record Dealer. Архів оригіналу за 17 червня 2006. 
  8. Cook, с. 37—38.
  9. Cook, с. 75.
  10. . Creative Bloq. 20 грудня 2005. Архів оригіналу за 29 березня 2018. 
  11. Cook, с. 49.
  12. Martin Gayford «Blue Note Records: from Ammons to Monk, it was home to the jazz idealists», Daily Telegraph, 15 July 2009. [ 25 березня 2018 у Wayback Machine.]
  13. Cook, с. 88—90.
  14. Fred Kaplan (24 квітня 2009). (англ.). The New York Times. Архів оригіналу за 29 березня 2018. 
  15. (англ.). Hypebot.typepad.com. 19 липня 2006. Архів оригіналу за 29 березня 2018. 
  16. (англ.). EMI Group. 19 липня 2006. Архів оригіналу за 11 лютого 2010. 
  17. (англ.). EMI Group. 25 січня 2007. Архів оригіналу за 20 лютого 2010. 
  18. The Blue Note 7 Celebrates 70 Years of Blue Note Records With Album Release and 50+ City North American Tour. Allaboutjazz.com. Архів оригіналу за 17 липня 2012. Процитовано 20 травня 2015. 
  19. Nate Chinen (2 травня 2012). . The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 29 березня 2018. 
  20. (англ.). Blue Note Records. 8 травня 2013. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 29 березня 2018. 

Література Редагувати

  • Richard Cook (2004). (англ.). Justin, Charles & Co. ISBN 1-9321-1227-8. Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 29 березня 2018. 
  • Cuscuna, Michael & Ruppli, Michel. The Blue Note Label: A Discography. ISBN 0-313-31826-3 
  • Marsh, Graham & Callingham, Glyn. Blue Note: Album Cover Art. ISBN 0-8118-3688-6
  • Marsh, Graham. Blue Note 2: the Album Cover Art: The Finest in Jazz Since 1939. ISBN 0-8118-1853-5
  • Wolff, Francis, et al. Blue Note Jazz Photography of Francis Wolff.  ISBN 0-7893-0493-7
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Blue Note Records amerikanskij dzhazovij lejbl sho nalezhit Universal Music Group i zaraz pracyuye spilno z Decca Records Blue Note RecordsGolovna kompaniya Universal Music GroupDochirni kompaniyi Angel RecordsManhattan RecordsNarada ProductionsRik zasnuvannya 1939Zasnovnik i Alfred LajonMaks MargulisFrensis VulfDistrib yutor Decca RecordsZhanr i dzhazblyuzR amp BpopKrayina SShAMisceznahodzhennya Nyu Jork SShASajt bluenote comZasnovanij 1939 roku Alfredom Lajonom i Maksom Margulisom Svoyu nazvu lejbl zapozichiv vid nazvi blyuzovogo ladu blue note Na pochatku isnuvannya lejbl buv priznachenij viklyuchno dlya tradicijnogo dzhazu ta svingu ale z 1947 roku peremiknuv uvagu na suchasnij dzhaz hocha kompaniya ne zapisuvala bagatoh pioneriv bibopa viklyuchennya stanovili Telonius Monk Fats Navarro i Bad Pavell Zmist 1 Istoriya 1 1 Ranni roki 1 2 Lajon i Vulf obirayut bibop 1 3 Hard bop i za jogo mezhami 1 4 Avangard 1 5 Mistectvo obkladinki 1 6 Vidstavka Lajona ta Vulfa 1 7 Vidrodzhennya ta istoriya vlasnosti 2 Dochirni lejbli 3 Primitki 4 LiteraturaIstoriya RedaguvatiIstorichno Blue Note zdebilshogo pov yazanij z hard bopom dzhazovim stilem sho zmishuvav bibop z inshimi zhanrami takimi yak soul blyuz ritm end blyuz i gospel a takozh iz zapisami vazhlivih albomiv v stilyah avangard dzhaz i fri dzhaz Sered providnih vikonavciv lejblu buli Goras Silver Dzhimmi Smit Freddi Gabbard Li Morgan Art Blejki Grant Grin Genk Mobli Vejn Shorter Bobbi Gatcherson i Dzheki Maklin V chasi rozkvitu Blue Note 50 ti ta 60 ti roki fotograf i grafik Rejd Majlz stvoriv seriyu kultovih obkladinok albomiv chasto iz vikoristannyam fotosesij Frensisa Vulfa yakij tezh dodav svij vnesok u hudozhnyu reputaciyu Blue Note Ranni roki Redaguvati Firmu zasnuvali 1939 roku dva yevrejskih bizhenci z nacistskoyi Nimechchini Alfred Lajon i Maks Margulis V yunosti Alfred zhiv u Berlini zbirav dzhazovi gramofonni plativki i buv dobre pidgotovlenij do zustrichi z zhivim dzhazom v Nyu Jorku de vin oselivsya 1937 roku 6 sichnya 1939 roku Alfred vpershe buv prisutnij v Karnegi hol na zhivomu dzhazovomu koncerti From Spirituals to Swing 1 Pershi groshi yaki pishli na orendu studiyi zvukozapisu i vipusk plativok buli vneskom komunista Maksa Margulisa a pershim zapisom bula sesiya dvoh pianistiv yaki j vistupali v Karnegi holi Alberta Ammonsa i Mida Laksa Lyuyisa u stili tradicijnogo garyachogo dzhazi i bugi vugi Ale pershoyu plativkoyu vipushenoyu novonarodzhenoyu firmoyu bula koliskova Klari Summertime z operi Gershvina Porgi i Bess u vikonanni saksofonista Sidni Beshe Beshe vzhe buv vidomim v Yevropi ale veliki amerikanski kompaniyi ne bazhali mati z nim spravu 2 Nezabarom lejbl stav vidomij ridkisnoyu dobrozichlivistyu do muzikantiv zapisami u zruchnij dlya nih chas ta dozvolom vikonavcyam brati uchast u vsih aspektah virobnictva Frensis Vulf drug ditinstva Lajona i profesijnij fotograf emigruvav u SShA naprikinci 1939 roku i nezabarom priyednavsya do komandi Blue Note na toj chas vzhe mav u aktivi kilka istorichnih plativok zapisi Erla Hajnsa kvartetu Edmonda Holla Celeste Quartet ta orkestru All Stars Port of Harlem 1941 1943 roki Lajon za prizovom sluzhiv u armiyi Naprikinci 1943 roku lejbl povernuvsya do biznes zapisiv i postachav muzichni zapisi zbrojnim silam Gotovij zapisuvati vikonavciv yakih bilshist inshih lejbliv vvazhali nekomercijnimi v grudni 1943 lejbl iniciyuvav kilka sesij z takimi mitcyami yak pianist Art Gouds trubach Sidni De Paris klarnetist Edmond Hol i vidatnij garlemskij pianist Dzhejms P Dzhonson yakij vidnoviv muzichnu diyalnist pislya perenesenogo 1940 roku insultu Lajon i Vulf obirayut bibop Redaguvati Do kincya vijni lejbl pochav zapisuvati saksofonista Ajka Kvebeka Kvebek spivpracyuvatime z lejblom do svoyeyi smerti 1963 roku Hocha stilistichno vin nalezhav do poperednogo pokolinnya vin gidno ociniv novij dzhazovij stil bibop stvorennya yakogo zazvichaj pov yazuyut z Dizzi Gillespi i Charli Parkerom 1947 roku pianist Telonius Monk zapisav yak lider gurtu svoyi pershi sesiyi na lejbli Odnochasno na Blue Note debyutuvav barabanshik Art Blejki Lajon zapisav kilka sesij Monka persh nizh vijshov pershij reliz Zapisi Monka zrobleni na Blue Note mizh 1947 i 1952 rokami pogano prodavalisya protyagom dekilkoh rokiv prote cej period vvazhayetsya najvazhlivishim u jogo kar yeri 3 Sered inshih modernistiv ta bibop vikonavciv yakih zapisuvali na Blue Note v kinci sorokovih pochatku p yatdesyatih rokiv buli pianist Ted Demeron trubachi Fats Navarro i Govard Makgi saksofonist Dzhejms Mudi i pianist Bad Pavell Sesiyi Pavella cogo periodu nalezhat do chisla jogo krashih zapisiv Dzhej Dzhej Dzhonson i trubach Majlz Devis takozh zapisali kilka sesij dlya Blue Note mizh 1952 i 1954 rokami ale todi tvorci bibopa vzhe pochali poshuk inshih stilej 4 Zapisi muzikantiv sho grali u bilsh rannij dzhazovij maneri takih yak Sidni Beshe i klarnetist Dzhordzh Lyuyis v 1950 h rokah trivali Hard bop i za jogo mezhami Redaguvati 1951 roku Blue Note vipustiv svoyi pershi 10 dyujmovi vinilovi plativki Nezabarom lejbl pochav zapis novih talantiv takih yak Goras Silver sho lishavsya z Blue Note chvert stolittya i Klifford Braun Odnochasno zapisuvalisya Milt Dzhekson yak lider Modern Jazz Quartet ta Jazz Messengers sho nezabarom stala gurtom Arta Blejki Sesiya kvartetu Milta Dzheksona bula odnorazovoyu ale rizni gurti Blejki bagato hocha i z perervami zapisuvalisya dlya lejblu protyagom vsogo nastupnogo desyatilittya 5 Saksofonist i kompozitor Gil Melle poznajomiv Lajona zi svoyim drugom Rudi Van Gelderom i ostannij pracyuvav z Blue Note 1953 roku odnochasno z vikoristannyam nezalezhnih lejbliv 6 7 Koli industriya zvukozapisu perejshla na 12 dyujmovi plativki v seredini 50 h rokiv Blue Note mav trudnoshi oskilki katalog vzhe zastarilih 10 dyujmovih plativok potribno bulo vidtvoriti na novomu formati V cej chas z yavivsya muzikant yakij zabezpechiv lejblu najkrashi prodazhi Gammond organist Dzhimmi Smit buv pidpisanij 1956 roku i vikonav na pershomu 12 dyujmovomu dovgogralnomu albomi Blue Note novi zapisi 8 Z seredini 50 h rokiv na Blue Note sered inshih debyutuvali Genk Mobli Li Morgan Gerbi Nikols Sonni Klark Kenni Dorgem Kenni Barrell Dzheki Maklin Donald Berd i Lu Donaldson Sonni Rollinz zapisuvavsya dlya lejbla u 1956 i 1957 rokah takozh v cej chas nenadovgo povernuvsya i Bad Pavell Blue Train Dzhona Koltrejna i Somethin Else Kennonbolla Edderli za uchastyu Majlza Devisa v odnij z ostannih jogo robit takozh z yavilisya na lejbli v cej chas Blue Note vidtvoryuvav zapisi yak novih vikonavciv Rollinz Edderli tak i mitciv yaki zapisuvalis ranishe prote chasto za yakistyu relizi na comu lejbli nabagato perevishuvali poperedni zapisi Tak Blue Train chasto vvazhayetsya pershim znachnim zapisom Koltrejna yak lidera Goras Silver i Art Blejki ta Jazz Messengers prodovzhili vipusk seriyi hudozhno i komercijno uspishnih zapisiv 9 Na pochatku 60 h rokiv do lejblu priyednavsya Dekster Gordon Gordon buv saksofonistom eri bibopa sho kilka rokiv perebuvav u v yaznici za narkotichni zlochini Vin protyagom p yati rokiv zrobiv kilka albomiv dlya Blue Note u tomu chisli kilka na pochatku jogo perebuvannya v Yevropi Gordon takozh z yavivsya u debyutnomu albomi Gerbi Genkoka na toj chas vsi chetvero molodshih chleniv kvintetu Majlza Devisa Genkok Vejn Shorter Ron Karter i Toni Vilyams pracyuvali z lejblom Genkok i Shorter vipustili seriyu chudovih albomiv u zmishanomu stili Ron Karter ne reyestruvavsya pid vlasnim im yam do svogo vidrodzhennya na lejbli v 1980 h rokah ale grav na kontrabasi u sesiyah bagatoh inshih muzikantiv U bagatoh z nih takozh brav uchast trubach Freddi Gabbard i vin zhe stvoriv zapisi dlya Blue Note yak lider Odniyeyu z osoblivostej lejbla protyagom cogo periodu bula rodina muzikantiv Gabbard Genkok Karter Grant Grin Dzho Henderson Kenni Dorgem Li Morgan Blu Mitchell Genk Mobli i bagato inshih yaki zapisuvalisya yak sajdmeni na albomah odin odnogo U 60 i roki na Blue Note pobachili svit tri zapisi pianista i kompozitora Freddi Redda odin z yakih The Connection mistiv muziku napisanu dlya p yesi Dzheka Gelbera z tiyeyu zh nazvoyu ta yiyi kinoversiyi 1963 roku Li Morgan otrimav znachnij uspih z zagolovnim trekom albomu The Sidewinder nastupnogo roku te same Goras Silver zrobiv z Song for My Father Avangard Redaguvati Hocha bilshist dzhazovih zapisiv Blue Note priznachalisya dlya shirokoyi auditoriyi na lejbli takozh zafiksovani deyaki novi vikonavci avangardu ta fri dzhazu Endryu Gill duzhe nezvichajnij pianist zrobiv bagato albomiv dlya lejblu z multiinstrumentalistom Erikom Dolfi Albom Out to Lunch mabut najvidomishij albom Dolfi Saksofonist Ornett Koulman vipustiv dva albomi zapisanih trio v Stokgolmskomu klubi i tri studijnih albomi u tomu chisli Empty Foxhole z jogo desyatirichnim sinom Denardo Koulmanom na barabanah Pianist Sesil Tejlor zapisav kilka albomiv dlya Blue Note trombonist Grachan Moncur III saksofonist Sem Rivers udarnik Toni Vilyams vibrafonist Bobbi Gatcherson i organist Larri Yang albomi cih vikonavciv znachno vidriznyayutsya vid zvichnogo hard bop stil z yakim yak pravilo pov yazuyut lejbl Hocha ci avangardni zapisi pogano prodavalisya tak samo yak deyaki inshi relizi Blue Note Alfred Lajon vvazhav vazhlivim dokumentuvati novi dosyagnennya v dzhazi Mistectvo obkladinki Redaguvati 1956 roku Blue Note zaluchiv do sebe Rejda Majlza hudozhnika yakij pracyuvav dlya zhurnalu Esquire Obkladinki sho stvoreni Majlzom i chasto mistyat zrobleni Vulfom fotografiyi muzikantiv u studiyi mali takij samij znachnij vpliv u sviti grafichnogo dizajnu yakij shovana v nih muzika mala u sviti dzhazu 10 Zavdyaki Majlzu Blue Note buv vidomij svoyimi yaskravim i nezvichajnim dizajnom obkladinok albomiv Grafichnij dizajn Majlza vidriznyavsya tonovanimi chorno bilimi foto tvorchim vikoristannyam rubanih shriftiv obmezhenoyu palitroyu koloriv najchastishe chornij ta bilij i chastim vzhivannyam sucilnih pryamokutnih smug bilih abo kolorovih pid vplivom shkoli dizajnu Baugauz 11 12 Hocha robota Majlza tisno pov yazana z Blue Note otrimala kultovij status i viznannya sam Majlz ne duzhe ciniv dzhaz za slovami Richarda Kuka 13 Blue Note nadavav jomu kilka primirnikiv kozhnogo z bagatoh desyatkiv albomiv stvorenih nim albomiv ale Majlz bilshist z nih daruvav svoyim druzyam abo prodavav yih sekond hend magazinam Deyaki najvidomishi roboti Rejda Majlza prikrashali obkladinki albomivMidnight Blue Out to Lunch Unity Somethin Else Let Freedom Ring Hub Tones No Room for Squares Cool Struttin ta The Sidewinder Kilka obkladinok albomiv Blue Note seredini p yatdesyatih rokiv stvoreni za eskizami todi she nevidomogo Endi Vorgola 14 Vidstavka Lajona ta Vulfa Redaguvati 1965 roku Blue Note buv pridbanij kompaniyeyu Liberty Records i Lajon sho mav trudnoshi z praceyu u velikij kompaniyi zvilnivsya 1967 roku Priblizno v toj samij chas pripinilasya spivpracya z lejblom Rejda Majlza Protyagom dekilkoh rokiv bilshist albomiv prodyusuvali Vulf abo pianist Dyuk Pirson ale Vulf 1971 roku pomer i togo zh roku Pirson zvilnivsya Vidpovidalnim za lejbl stav Dzhordzh Batler ale popri nayavnist dobrih albomiv komercijna zhittyezdatnist dzhazu bula pid pitannyam robilos bagato promizhnih ta vidverto komercijnih zapisiv chasto mitcyami yaki ranishe zapisuvali na cij studiyi pryamij dzhaz Bobbi Gatcherson Lu Donaldson Donald Berd Grant Grin Goras Silver Vidrodzhennya ta istoriya vlasnosti Redaguvati 1979 roku EMI pridbala United Artists Records yaka v svoyu chergu absorbuvala Liberty Records 1969 roku i postupovo zgornula lejbl Blue Note Vin buv vidnovlenij 1985 roku u skladi EMI Manhattan Records dlya perevidan i novih zapisiv yakimi zajmavsya Bryus Lundvall Deyaki vikonavci ranishe pov yazani z Blue Note napriklad Makkoj Tajner vidnovili spivpracyu z lejblom a molodi muzikanti Benni Uolles Dzho Lovano Dzhon Skofild Greg Osbi Dzhejson Moran i kompozitor aranzhuvalnik Bob Belden otrimali vidomist zavdyaki zapisanim na Blue Note albomam Lejbl otrimav velikij komercijnij uspih z vokalistkoyu Noroyu Dzhons i vipustiv novi albomi vidomih vikonavciv takih yak Van Morrison El Grin Anita Bejker ta Amos Li Dva providni trubachi dzhazovogo renesansu 80 h Vinton Marsalis ta Terens Blanshar uklali kontrakt z lejblom 2003 roku Hip hop prodyuser Madlib zapisuye togo zh roku Shades of Blue yak daninu poperednim zapisam Blue Note Blue Note provodit aktivnu programu perevidannya zapochatkovanu z vidrodzhennya lejblu u seredini 80 h rokiv Pozashtatnim radnikom ta prodyuserom perevidan pracyuvav Majkl Kaskuna Deyaki z originalnih zapisiv Blue Note z yavilisya u vidanih Mosaic Records komplektah CD V cej period Blue Note stav flagmanskim dzhazovim lejblom dlya Capitol Jazz i batkivskim lejblom dlya Capitol Jazz Pacific Jazz Roulette ta inshi lejbliv v mezhah holdingu Capitol yaki nalezhali do dzhazovogo napryamku 2006 roku EMI rozshirila Blue Note stvorivshi Blue Note Label Group shlyahom peremishennya do Nyu Jorku i poyednannya z Blue Note svoyih lejbliv Narada group v mezhah politiki EMI spryamovanoyi na centralizaciyu pidhodiv do muziki dlya doroslogo rinku Zgodom pid parasolku Blue Note buli dodani Angel Records EMI Classics ta Virgin Classics klasichna muzika Narada Productions suchasnij dzhaz i vplivova muzika v tomu chisli sublejbl Real World Records Back Porch Records folk i Americana Higher Octave Records smooth dzhaz i nyu ejdzh ta Mosaic Records viklyuchno dlya obmezhenogo perevidannya komplektiv dzhazovih zapisiv 15 16 Stanom na cherven 2007 roku Bryus Lundvall zasnovnik Manhattan Records yak prezident generalnij direktor Blue Note Label Group buv bezposeredno pidporyadkovanij Eriku Nikoli golovnomu vikonavchomu direktoru EMI Group 17 2008 roku na chest 70 richchya Blue Note Records buv sformovanij dzhaz septet The Blue Note 7 Gurt zapisav 2008 roku albom Mosaic yakij vijshov 2009 roku na Blue Note Records EMI i pidtrimav prosuvannya albomu gastrolnim turne Spoluchenimi Shtatami z sichnya do kvitnya 2009 roku 18 Do skladu grupi uvijshli Peter Bernstajn gitara Bill Charlap fortepiano Ravi Koltrejn tenor saksofon Lyuyis Nesh barabani Nikolas Pejton truba Piter Vashington bas ta Stiv Vilson alt saksofon flejta Gurt grav muziku riznih vikonavciv Blue Note Records aranzhovanu chlenami gurtu ta Reni Roznes V sichni 2012 roku pislya pridbannya kompaniyi EMI kompaniyeyu Universal Blue Note ocholiv Don Voz volodar Gremmi Prodyuser roku za 1994 rik 19 U travni 2013 roku Blue Note Records spivpracyuvav z ArtistShare yak lejbl pid nazvoyu Blue Note ArtistShare 20 Pislya poglinannya Universal Music Group kompaniyi EMI Decca Records vzyala na sebe distribuciyu Blue Note Dochirni lejbli RedaguvatiAngel Records Manhattan Records Narada ProductionsPrimitki Redaguvati Cook s 8 Cook s 11 Cook s 27 Cook s 31 33 Cook s 63 Cook s 53 67 69 Blueprints Of Jazz part two BIRDpages British Independent Record Dealer Arhiv originalu za 17 chervnya 2006 Cook s 37 38 Cook s 75 Design Icon Blue Note Creative Bloq 20 grudnya 2005 Arhiv originalu za 29 bereznya 2018 Cook s 49 Martin Gayford Blue Note Records from Ammons to Monk it was home to the jazz idealists Daily Telegraph 15 July 2009 Arhivovano 25 bereznya 2018 u Wayback Machine Cook s 88 90 Fred Kaplan 24 kvitnya 2009 The Pop of Warhol Jazz and Rock Too angl The New York Times Arhiv originalu za 29 bereznya 2018 Label News EMI Combines Blue Note amp Narada Sanctuary Ups Cahill To GM hypebot angl Hypebot typepad com 19 lipnya 2006 Arhiv originalu za 29 bereznya 2018 EMI announces formation of Blue Note Label Group new label structure for adult pop jazz amp classics angl EMI Group 19 lipnya 2006 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2010 EMI Music forms Capitol Music Group in the United States comprising Capitol and Virgin imprints angl EMI Group 25 sichnya 2007 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2010 The Blue Note 7 Celebrates 70 Years of Blue Note Records With Album Release and 50 City North American Tour Allaboutjazz com Arhiv originalu za 17 lipnya 2012 Procitovano 20 travnya 2015 Nate Chinen 2 travnya 2012 Exuberance Is Just One of His Skills The New York Times angl Arhiv originalu za 29 bereznya 2018 Blue Note Records to partner with ArtistShare to create Blue Note ArtistShare angl Blue Note Records 8 travnya 2013 Arhiv originalu za 23 veresnya 2017 Procitovano 29 bereznya 2018 Literatura RedaguvatiRichard Cook 2004 Blue Note Records The Biography angl Justin Charles amp Co ISBN 1 9321 1227 8 Arhiv originalu za 29 bereznya 2018 Procitovano 29 bereznya 2018 Cuscuna Michael amp Ruppli Michel The Blue Note Label A Discography ISBN 0 313 31826 3 Marsh Graham amp Callingham Glyn Blue Note Album Cover Art ISBN 0 8118 3688 6 Marsh Graham Blue Note 2 the Album Cover Art The Finest in Jazz Since 1939 ISBN 0 8118 1853 5 Wolff Francis et al Blue Note Jazz Photography of Francis Wolff ISBN 0 7893 0493 7 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Blue Note Records amp oldid 40428494