? Салангана світлогуза | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Aerodramus spodiopygius (Peale, 1848) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Macropteryx spodiopygius Collocalia spodiopygia Collocalia spodiopygius Aerodramus spodiopygia | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Саланга́на світлогуза (Aerodramus spodiopygius) — вид серпокрильцеподібних птахів родини серпокрильцевих (Apodidae). Мешкає на островах Меланезії і Полінезії. Раніше вважалися конспецифічними з австралійськими саланганами.
Підвиди ред.
Виділяють одинадцять підвиди:
- A. s. delichon (Salomonsen, 1983) — острів Манус[en] (група островів Адміралтейства в архіпелазі Бісмарка);
- A. s. eichhorni (Hartert, EJO, 1924) — острови Муссау[en] і Емірау[en] (острови святого Маттія[en]);
- A. s. noonaedanae (Salomonsen, 1983) — острови Манам[en] (на схід від Нової Гвінеї), острови Нова Британія і Нова Ірландія в архіпелазі Бісмарка;
- A. s. reichenowi (Stresemann, 1912) — Соломонові острови (від Буки до Макіри);
- A. s. desolatus (Salomonsen, 1983) — острови Темоту (південно-східні Соломонові острови);
- A. s. epiensis (Salomonsen, 1983) — острів Урепарапара (острови Бенкс[en] на півночі Вануату), північні Нові Гебриди (на південь до Епі);
- A. s. ingens (Salomonsen, 1983) — південні Нові Гебриди (від Емае[en] до Анейтьюма);
- A. s. leucopygius (Wallace, 1864) — Нова Каледонія і острови Луайоте;
- A. s. assimilis (Stresemann, 1912) — Фіджі;
- A. s. townsendi (Oberholser, 1906) — Тонга;
- A. s. spodiopygius (Peale, 1849) — архіпелаг Самоа.
Поширення і екологія ред.
Світлогузі салангани мешкають на островах Папуа Нової Гвінеї, Соломонових Островів, Вануату, Нової Каледонії, Фіджі, Тонги, Самоа і Американського Самоа. Вони живуть переважно у вологих тропічних лісах, серед скель, на висоті до 1890 м над рівнем моря. Гніздяться в печерах. Живляться комахами, яких ловлять в польоті.
Примітки ред.
- BirdLife International (2016). Aerodramus spodiopygius: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 25 листопада 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Owlet-nightjars, treeswifts, swifts. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 листопада 2022.
Джерела ред.
- Chantler, Phil & Driessens, Gerald (2000) Swifts: a Guide to the Swifts and Treeswifts of the World, 2nd ed., Pica Press, East Sussex.
- Guy Dutson: Birds of Melanesia: Bismarcks, Solomons, Vanuatu and New Caledonia. Christopher Helm, London, 2011. S. 343–344. ISBN 978-0-7136-6540-6
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |