100 гри́вень — номінал монет і банкнот незалежної України, введених в обіг 2 вересня 1996 року, а також грошових купюр УНР, що ходили у 1918–1920 роках.
100 гривень | |
---|---|
Країна | Україна |
Вартість | 100 ₴ |
Висота | 63 мм |
Ширина | 118 мм |
Елементи захисту | захисне волокно, водяний знак, захисна стрічка |
Тип паперу | спеціальний тонований, льон |
Роки друку | ? — |
Лицьова сторона | |
Дизайн | Тарас Шевченко |
Рік дизайну | 2014 |
Зворотна сторона | |
Дизайн | Київський національний університет імені Тараса Шевченка |
Рік дизайну | 2014 |
100 гривень у Вікісховищі |
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Графічний ролик-розповідь про 100 гривень на YouTube |
Історія Редагувати
УНР Редагувати
Перші банкноти номінальною вартістю 100 гривень були випущені в 1918 році у Берліні. Автором ескізу банкноти у 100 гривень УНР був відомий художник Георгій Нарбут. Дизайн тогочасних банкнот відзначався вишуканістю оформлення.
На аверсному боці банкноти по середині було розміщено тризуб — родовий знак Володимира Великого. Оформлення доповнювало зображення селянки зі снопом та робітника з молотом на фоні вінка з квітів та плодів. На лицьовій стороні також містилися написи Українська Народня Республіка та Державний кредитовий білет, рік випуску 1918, номінал, вказаний числом та прописом, підписи директора Державного банку та скарбника. В нижній частині білета містився напис 1 гривня містить 8,712 долі щирого золота.
На реверсному боці банкноти містилося зображення тризуба, номінал, зазначений числом, серію та номер банкноти та напис:
Державні кредитові білети Української Народньої Республіки забезпечуються всім державним майном Республіки. ~ Державні кредитові білети Української Народньої Республіки ходять нарівні з золотою монетою. ~ За фальшування державних кредитових білєтів виновних карається позбавленням прав і тюрмою. |
Банкнота введена в обіг 17 жовтня 1918 року.
Зразок без року Редагувати
Банкноти друкувалися британською фірмою Томас де ла Рю в 1996 році та Банкнотно-монетним двором НБУ у 2000 році.
Банкнота друкувалась на спеціальному білому папері, який не флуоресціює в ультрафіолетових променях, з фіксованим багатотоновим водяним знаком у вигляді портрета. Банкнота містить також й інші елементи захисту: рельєфні елементи, суміщене зображення, антисканерну сітку, мікротекст, прихований номінал, видимі й невидимі захисні волокна, райдужний друк, магнітний та флуоресцентний номери тощо. Крім того по середині купюри в товщі паперу розміщено темну захисну стрічку шириною 1 мм, на якій можна прочитати напис Україна, якщо розглядати її проти світла. Переважальні кольори — коричневий та зелений.
На аверсному боці банкноти ближче до правого краю розміщено графічне зображення видатного українського поета та художника Тараса Григоровича Шевченка. Крім того лицьова сторона банкноти містить написи Україна та Національний банк України, серію та номер купюри, номінал, зазначений числом та прописом, підпис голови НБУ, позначку для людей з послабленим зором у вигляді квадрата. Також правіше портрета Тараса Шевченка розміщено зображення пам'ятника Володимиру Великому у Києві.
На реверсному боці банкноти по центру розміщено гравюрне зображення ансамблю Софійського собору у Києві. Також на зворотній стороні міститься напис Національний банк України, ліворуч зображення собору — зображення пам'ятника Володимиру Великому у Києві, а також вказано номінал купюри числом і прописом. Дизайн обох сторін доповнено орнаментом.
Особливістю банкнот цієї серії є те, що на них не вказано рік друку.
На банкнотах, випущених в 1996 році, міститься підпис Вадима Гетьмана, на випущених 2000 року — Віктора Ющенка.
Банкнота введена в обіг 2 вересня 1996 року.
Зразок 2005 року Редагувати
Банкноти друкувалися на Банкнотно-монетному дворі НБУ в 2005 році.
Банкнота виготовлена на спеціальному тонованому папері, що не флуоресціює в ультрафіолетових променях, відтінок якого відповідає основному кольору банкноти, з багатотоновим водяним знаком у вигляді портрета. Крім того банкнота містить двотоновий водяний знак (штрих-код), захисні стрічку, волокна та нитку, оптично змінну фарбу, рельєфні елементи, мікротекст, суміщене та приховане зображення, антисканерну сітку, райдужний та орловський друк тощо. Переважальні кольори — жовтий та коричневий.
На аверсному боці банкноти з правого краю розміщено графічне зображення Тараса Шевченка на фоні його роботи «Катерина». Також лицьовий бік банкноти містить зображення Малого Державного Герба України, напис Національний банк України, емблему Національного банку у вигляді гривни Київської Русі, підпис голови НБУ, номінал, зазначений числом і прописом, позначку для людей з послабленим зором у вигляді квадрата. По середині банкноти розташована цитата з вірша поета «Чи ми ще зійдемося знову...» з циклу «В казематі»:
Свою Україну любіть. Любіть її… Во время люте, В остатню тяжкую минуту За неї Господа моліть. |
На реверсному боці купюри по центру розміщено гравюрне зображення кобзаря та хлопчика, перенесені з малюнка Шевченка «Козак-бандурист», на фоні краєвиду Чернечої гори біля міста Канева та р. Дніпро. Також на зворотному боці міститься емблема Нацбанку, серію та номер купюри, номінал, зазначений числом та прописом, та рік друку серії. На банкнотах міститься підпис тогочасного голови НБУ Володимира Стельмаха.
Банкнота введена в обіг 20 лютого 2006 року.
Зразок 2014 року Редагувати
29 грудня 2014 року, Національний банк України презентував банкноту номіналом 100 гривень зразка 2014 року з удосконаленою системою захисту. Банкнота номіналом 100 гривень зразка 2014 року має переважний жовто-оливковий колір і тонований під цей колір банкнотний папір. Розмір нової банкноти аналогічний розміру банкноти номіналом 100 гривень зразка 2005 року. За кольором і розміром вона чітко відрізняється від банкнот інших номіналів, що допоможе населенню краще визначати номінал. У центральній частині лицьового боку банкноти розміщено портретне зображення Тараса Шевченка та уривок з його твору. У центральній частині зворотного боку банкноти розміщено зображення Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. У нижній частині банкноти розміщено рік затвердження зразка банкноти. Серійний номер надруковано двічі — вертикальний номер (зі змінною висотою цифр) віддруковано фарбою чорного кольору, горизонтальний номер — фарбою червоного кольору.
Новий елемент захисту — оптично-змінний елемент SPARK, що має кінематичний ефект. При зміні кута нахилу банкноти на ділянках зображення спостерігаються поступові переходи від золотистого кольору до зеленого. Приховане в орнаменті зображення цифрового позначення номіналу. Число «100» стає видимим під час розглядання банкноти під гострим кутом до джерела світла. Фрагментарне зображення цифрового позначення номіналу «100», що набуває цілісного вигляду під час розглядання банкноти проти світла.
Дата введення в обіг: 9 березня 2015 року.
Сувенірна банкнота (2018) Редагувати
17 грудня 2018 року НБУ випустив колекційну банкноту 100 гривень, яка не може бути платіжним засобом. Випуск банкноти приурочений до 100-річчя випуску банкнот аналогічного номіналу Українською Народною Республікою. В основу дизайну сувенірної банкноти покладено зображення банкноти 100 гривень УНР авторства Георгія Нарбута.
Пам'ятна банкнота (2021) Редагувати
20 серпня 2021 року введена в обіг пам'ятна банкнота номіналом 100 гривень зразка 2014 року з підписом Голови Національного банку України Кирила Шевченка з нанесенням на її лицьовому боці офіційної символіки (айдентики) «30 років Незалежності України» серії ЯА з номерами 0000001–0030000 2021 року випуску.
Статистичні дані Редагувати
Банкноти України після початку вилучення з обігу залишаються дійсним платіжним засобом. Ними можна продовжувати розраховуватися, їх не потрібно спеціально обмінювати. Водночас, потрапляючи в банки, вони більше не повертаються в готівковий обіг, а вилучаються банками та передаються до Національного банку України для утилізації. Після встановленої НБУ дати банкноти перестають бути платіжним засобом; усі магазини, ресторани, заклади сфери побуту не приймають їх під час готівкових розрахунків за товари та послуги; встановлюється часовий період для обміну на платіжні банкноти та монети у банках.
Банкноти різних років випуску | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Підпис | Розміри, мм | Основний колір | Опис | Дата | |||||
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | першого друку | випуску | початку вилучення з обігу | неплатіжності | |||
Українська Народна Республіка | ||||||||||
Синій | Селянка зі снопом та робітник з молотом | Тризуб | 1918 | 17 жовтня 1918 | після 1920 | |||||
Україна | ||||||||||
Банкноти першого покоління | ||||||||||
В. Гетьман | 135×70 | Зелений | Тарас Шевченко | Споруда Верховної Ради України | 1992 | в обігу не була | ||||
Банкноти другого покоління | ||||||||||
В. Гетьман | 133×66 | Коричнево-зелений | Тарас Шевченко | Софійський собор | не вказано | 2 вересня 1996 | 1 січня 2010 | 1 жовтня 2020 | ||
В. Ющенко | ||||||||||
Банкноти третього покоління | ||||||||||
В. Стельмах | 142×75 | Жовто-коричневий | Тарас Шевченко, Катерина | Кобзар, Чернеча гора, р. Дніпро | 2005 | 20 лютого 2006 | 1 січня 2023 | |||
С. Арбузов | 2011 | 1 березня 2012 | ||||||||
С. Кубів | 2014 | 1 червня 2014 | ||||||||
Банкноти четвертого покоління | ||||||||||
В. Гонтарева | 142×75 | Жовто-оливковий | Тарас Шевченко | Червоний корпус Київського Національного університету імені Тараса Шевченка | 2014 | 9 березня 2015 | в обігу | |||
Я. Смолій | 2019 | 17 грудня 2019 | ||||||||
К. Шевченко | 2021 | 7 вересня 2021 | ||||||||
А. Пишний | 2022 | 19 грудня 2022 |
Пам'ятна банкнота Редагувати
Тираж — 30 тис штук.
Банкноти різних років випуску | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Підпис | Розміри, мм | Основний колір | Опис | Дата | ||||
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | першого друку | випуску | початку вилучення з обігу | неплатіжності | ||
Банкноти четвертого покоління | |||||||||
К. Шевченко | 142 × 75 | Жовто-оливковий | Тарас Шевченко; види на Дніпро; уривок з твору; святкова айдентика «30 років Незалежності України» | Червоний корпус Київського Національного університету імені Тараса Шевченка | 2021 | 20 серпня 2021 | в обігу |
Пам'ятні та обігові монети Редагувати
Золоті Редагувати
Золоті монети мають ідентичні параметри. Монети, випущені в 1998 році, мають вагу 15,55 грама при діаметрі 25 мм. Монети, випущені після 1998 року, мають вагу 31,1 грам при діаметрі 32 мм.
Тираж кожної серії становить від 1000 до 4000 екземплярів.
Назва | Тираж | Дата випуску | Аверс | Реверс |
---|---|---|---|---|
20 років незалежності України | 1000 | 19 серпня 2011 | ||
Боспорське царство | 3000 | 28 липня 2010 | ||
Енеїда | 2000 | 28 жовтня 1998 | ||
Золоті ворота | 2000 | 29 червня 2004 | ||
Київський псалтир | 2000 | 22 січня 1998 | ||
Михайлівський Золотоверхий собор | 3000 | 28 грудня 1998 | ||
Острозька Біблія | 4000 | 15 листопада 2007 | ||
Пектораль | 1500 | 28 липня 2003 | ||
Успенський собор Києво-Печерської лаври | 3000 | 30 грудня 1998 | ||
Херсонес Таврійський | 3000 | 28 липня 2009 |
Срібні Редагувати
Срібні монети всіх випусків мають вагу 1000 грамів при діаметрі 100 мм.
Тираж кожної серії становить 700—1501 екземпляр.
Назва | Тираж | Дата випуску | Аверс | Реверс |
---|---|---|---|---|
10 років відродження грошової одиниці України — гривні | 1501 | 29 серпня 2006 | ||
Міжнародний рік астрономії | 700 | 15 червня 2009 | ||
Хрещення Київської Русі | 800 | 29 серпня 2006 |
Цікаві факти Редагувати
В 2015—2016 роках купюра 100 гривень (зразка 2014 року, в обігу з 2015 року) була подана на конкурс «Banknote of the Year», що проводиться Міжнародною спільнотою банкнот; вона не потрапила в п'ятірку лідерів. Не слід плутати це з маловідомим міфом про визнання 200 гривень найкрасивішою купюрою світу, що не відповідає дійсності.
Примітки Редагувати
- 1 доля дорівнює 0,044 грама золота
- . Архів оригіналу за 30 грудня 2014. Процитовано 29 грудня 2011.
- . Національний банк України. 14 грудня 2018. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.
- . Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- Банкноти 5, 10, 20 та 100 гривень попереднього покоління поступово замінюватимуться в обігу на оновлені // Свйт НБУ, 11 жовтня 2022 р.
- . Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 15 січня 2017.
- . Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 15 січня 2017.
- . Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 15 січня 2017.
Джерела Редагувати
- Паперові гроші України з 1990 р. Каталог / за ред. М. Загреби, С. Яценка. — Київ: 2021—160 с. ISBN 978-617-95147-0-8
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:100 Hryvnia |
- Банкноти України на сайті НБУ [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Невідома Україна [недоступне посилання з листопада 2018]
- Історія української гривні [ 21 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Шевченко на грошах [ 10 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Про введення в обіг банкнот номіналом 100 гривень з підписом Голови Національного банку України Якова Смолія [ 22 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Лист НБУ від 03.12.2019 р. N 50-0006/62930, epicentre.com.ua