Ясногі́рка — селище міського типу Краматорської міської громади Краматорського району Донецької області України. Розташоване на річці Казенний Торець за 5 км від Краматорська, у якому працює більшість населення.
| селище Ясногірка | |
|---|---|
| 1938 адміністративно-територіальна одиниця | |
| Країна | Україна |
| Область | Донецька область |
| Район | Краматорський район |
| Громада | Краматорська міська громада |
| Облікова картка | Ясногірка |
| Основні дані | |
| Засноване | — |
| Населення | ▼ 8185 (01.01.2017) |
| Площа | 11.606 км² |
| Густота населення | 705.2 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 84391 |
| Телефонний код | +380 626(4) |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°46′03″ пн. ш. 37°34′01″ сх. д. / 48.76750° пн. ш. 37.56694° сх. д.Координати: 48°46′03″ пн. ш. 37°34′01″ сх. д. / 48.76750° пн. ш. 37.56694° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 83 м |
| Водойми | р. Казенний Торець |
| Найближча залізнична станція | Шпичкине |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, пл. Миру, 2 |
| Ясногірка у Вікісховищі | |
| Карта | |
Ясногірка | |
Ясногірка | |
Географічне розташування Редагувати
Селище міського типу Ясногірка розташоване на північний захід від міста Краматорськ, на лівому березі річки Казенний Торець. Входить до складу Краматорської міської ради. Через селище проходить залізниця Слов'янськ — Микитівка — Донецьк, автодороги Лиман — Добропілля, Краматорськ — Барвінкове — Лозова, Слов'янськ — Олександрівка.
Історія Редагувати
Раніше на території смт були розташовані села Арцибисове та Миколаївка. У жовтні 1921 р. їх об'єднано в селище Ясногірка. «Освітлене промінням сонця, воно здається ясною плямою на гірці. Звідси таку красиву назву одержало наше селище», — пишуть краєзнавці.
На початку війни на Сході України смт декілька місяців перебувало під контролем терористичної організації «ДНР». У ніч на 8 вересня 2014 року на блокпосту поблизу смт Ясногірка під час нападу ДРГ загинув солдат 5-ї бригади НГУ Юрій Андрієнко.
Економіка Редагувати
Населення селища працює головним чином на підприємствах Краматорська. На території селища розташовані залізничні станції Ясногірка, Шпичкине, Краматорський завод металоконструкцій КЗМК, УПТК тресту «ДОНМАШБУД», олійниця, завод з виготовлення пінобетону, крейдяний кар'єр, станція діагностики автомобілів (СДА), СТО легкових та вантажних автомобілів.
16 жовтня 2018 року на території селища почалось будівництво Краматорської вітрової електростанції.
Транспорт Редагувати
Селище зв'язане з містом Краматорськ автобусними маршрутами №4 (вул. Комерційна — Маслоцех), №5а (сел. Ясногірка — сел.Веселе), №14 (бул. Краматорський — Маслоцех), №14а (бул. Краматорський — сел. Ясногірка), №22 (м-н Лазурний — Універсам).
Для перевезення пасажирів приміським залізничним транспортом діють станція Шпичкине, зупинкові платформи Ясногірка, Герасимівка і Заводський.
Населення Редагувати
За даними перепису 2001 року населення селища становило 8610 осіб, із них 61,36 % зазначили рідною мову українську, 38,05 % — російську, 0,42 % — вірменську, 0,07 % — білоруську, 0,02 % — німецьку.
Освіта, охорона здоров'я та культура Редагувати
На території селища знаходяться дві загальноосвітні школи, дитячий садочок, селищна поліклініка — амбулаторія, кінотеатр — клуб «Зоря».
Постаті Редагувати
- Легеза Віктор Петрович (* 1955) — математик, фахівець у галузях механіки та віброзахисту крупногабаритних об'єктів і систем<.
Примітки Редагувати
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста : Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. — К. : Наукова думка, 1978. — 152 с., стор. 146
- В Краматорську розпочалась підготовка для будівництва вітрової електростанції. Ecoinsider (укр.). 16 жовтня 2018. оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 квітня 2014.
Література Редагувати
| У Вікісловнику є сторінка Ясногірка. |
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.