www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ян Юрій Радзивілл У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Радзивілл Щодо інших людей з таким самим іменем та п

Ян-Юрій Радзивілл

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Радзивілл.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Іван Радзивілл.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Ян Радзивілл.

Ян-Юрій Радзивілл (також Іван Юрій, Януш Радзивілл та написання прізвища Радивил, Радивилл, Радзивіл; лит. Jonas Jurgis Radvila, пол. Jan Jerzy Radziwiłł, 8 січня 1588 — 18 вересня/18 грудня 1625) — князь, військовий та державний діяч Великого князівства Литовського часів Речі Посполитої, ординат Несвіжу.

Ян-Юрій Радзивілл
пол. Jan Jerzy Radziwiłł
Псевдо Іван-Юрій Радзивілл, Януш Радзивіл
Народився 8 січня 1588(1588-01-08)
Чернавчиці поблизу Берестя
Помер 18.09.1625 (або 18.12.1625)
Кобринь
Поховання родинний гробівець костелу оо. Єзуїтів у Несвіжі
Громадянство Річ Посполита
Національність литвин
Діяльність державний діяч
Alma mater Несвізький єзуїтський колегіум, Браунсберзька єзуїтська колегія і Q31841377?
Титул князь
Посада троцький каштелян
Конфесія католик
Рід Радзивілли
Батько Миколай-Криштоф «Сирітка»
Мати Гальшка (Єлизавета) з Вишневецьких.
Родичі Миколай Радзивілл (Чорний) (дід), Януш Острозький (тесть)
Брати, сестри Александр Людвик Радзивілл, Ольбрахт-Владислав Радзивілл, Сигізмунд Кароль Радзивілл і Elżbieta Radziwiłłd
У шлюбі з Елеонора Язловецька
Герб

Життєпис Редагувати

Елеонора Острозька

Народився у Чернавчицях[be-tarask] поблизу Берестя (Бреста-Литовського). Син князя Миколая-Криштофа Радзивілла «Сирітки» та його дружини Гальшки (Єлизавети) з Вишневецьких.

Початкове виховання отримав у Несвіжі під наглядом єзуїтів. 1599 року батько разом з молодшими братами Альбрехтом Владиславом і Христофором Миколою вислав їх навчатися до єзуїтського колегіуму в Браневі (дорогою відвідали Гданськ). 1601 року з братами повернувся до Литви (батько хотів відправити в закордонну мандрівку). У березні 1604 р. почав навчання в єзуїтському колегіумі Аугсбурга. Головну роль в його освіті відіграли лекції приватних вчителів. Додатково вивчав також римське право, математику, німецьку мову, гру на лютні та шарманці.

У травні 1608 року був у Острозі на похоронах князя Костянтина-Василя Острозького.

Після одруження в 1609 році наступні роки найчастіше перебував у маєтку дружини, не будучи активним у політичному житті (крім участі у 1611 р. як посол на сеймі). Головну увагу зосередив на майнових справах дружини. Спірні питання були врегульовані укладеною 31 серпня 1611 року угодою з Кашовськими, Чурилами, Белжецькими, Вольськими — спадкоємцями Ієроніма Язловецького. 10 грудня 1615 р. як власник (дідич) Язловця видав грамоту-привілей, в якій були визначені права та обов'язки представників вірменської громади міста.

Виграв процес щодо відшкодування втрат (оцінив у 90000 злотих) Зофією Гольською як спадкоємиці померлого Станіслава Гольського, тому отримав право інтромісії на Бучач, який тоді посідала Зофія Гольська. Під час феодальних «розбірок» з нею за допомогою підкупу коменданта замку Бучача здобув його при допомозі галицького старости Станіслава Влодека. Зофія Гольська, вийшовши повторно заміж за подільського воєводу Станіслава Лянцкоронського, подала позов до Коронного трибуналу з приводу нападу на Бучач, вимагала повернути 60000 гривень. Станіслав Лянцкоронський, використовуючи зв'язки, добився кари інфамії та баніції для Яна Юрія Радзивілла. Закінчилась остаточно суперечка полюбовно 11 лютого 1615 року за посередництва київського — Станіслава Жолкевського — та руського воєводи Івана Даниловича.

На 6 січня 1626 року було призначено його шлюб з Катажиною Войнянкою — пасербицею старости жмудського Героніма Воловича. Перебуваючи у цій справі у них у Кобрині, помер після короткої хвороби 18 грудня 1625 року. Був похований 10 лютого 1626 року в родинному гробівці костелу оо. Єзуїтів у Несвіжі. Після його смерти рідний брат Ольбрахт-Владислав успадкував Несвізьку ординацію.

Сім'я Редагувати

Був одружений з Елеонорою Острозькою (пом. 6 січня 1618) — донькою Януша Острозького, вдовою власника Язловця Ієроніма Язловецького та спадкоємицею частини його маєтків. Домагатись її руки розпочав невдовзі після похорону кн. Костянтина-Василя Острозького. Спочатку Януш Острозький був проти укладення шлюбу, вимагаючи від майбутнього свата Миколая «Сирітки» відступити сину посаду віленського воєводи та записати частину спадку. 11 червня 1609 майбутні свати уклали домовленості про майбутній шлюб дітей.

Шлюб відбувся у половині жовтня у Язловці, дітей не мали. Успадковану після смерті дружини частину маєтків у Язловці за життя відступив маршалку великому коронному Миколаю Вольському — опікуну братанка Адама, який мав третину Язловця.

Був його портрет з двома братами під час навчання в Аугсбурзі.

Примітки Редагувати

  1. Radziwiłłowie herbu Trąby — Warszawa: Archiwum Główne Akt Dawnych, Wydawnictwo DiG, 1996. — 67 с. — ISBN 83-85490-62-0
    d:Track:Q270d:Track:Q7209884d:Track:Q9379197d:Track:Q121885404
  2. Рибчинський О. Язлівець — місто ренесансу … // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Т. CCXLIX. Праці Комісії архітектури та містобудування. — Львів, 2005. — С. 271.
  3. Бєрьозкіна Н., Стефановіч А. З історії створення бібліотеки Радзивіллів Несвізької ординації // Вісник Львівського університету. Серія книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології. — Випуск 6. — Львів, 2011. — С. 133.
  4. ↑ Проф. д-р Андрусяк Никола. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 35.
  5. ↑ Язловець // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 680.
  6. . Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 3 серпня 2016. 
  7. також трапляються написання імені Ян Єжи → [неавторитетне джерело]
  8. ↑ Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.]. — Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський, 2006. — С. 516. — ISBN 966-8545-52-4.
  9. Radziwillowie.2 [ 12 лютого 2013 у Wayback Machine.] (англ.), (пол.)
  10. Marek Jerzy Minakowski, Wielka genealogia Minakowskiego (Wielcy.pl) [ 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  11. Lulewicz H. Radziwiłł Jan Jerzy h. Trąby… — S. 197.
  12. ↑ Lulewicz H. Radziwiłł Jan Jerzy h. Trąby… — S. 198.
  13. Barącz S. Rys dziejów ormiańskich [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]. — Tarnopol, 1869. — S. 89—90. (пол.)
  14. Wojewodzina Golska [ 23 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  15. ↑ Lulewicz H. Radziwiłł Jan Jerzy h. Trąby… — S. 199.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Radzivill Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Ivan Radzivill Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Yan Radzivill Yan Yurij Radzivill 2 3 takozh Ivan Yurij 4 5 6 7 Yanush 8 Radzivill ta napisannya prizvisha Radivil 4 Radivill 5 Radzivil 8 lit Jonas Jurgis Radvila pol Jan Jerzy Radziwill 8 sichnya 1588 18 veresnya 9 18 grudnya 10 1625 knyaz vijskovij ta derzhavnij diyach Velikogo knyazivstva Litovskogo chasiv Rechi Pospolitoyi ordinat Nesvizhu Yan Yurij Radzivillpol Jan Jerzy RadziwillPsevdo Ivan Yurij Radzivill Yanush RadzivilNarodivsya 8 sichnya 1588 1588 01 08 Chernavchici poblizu BerestyaPomer 18 09 1625 abo 18 12 1625 KobrinPohovannya rodinnij grobivec kostelu oo Yezuyitiv u NesvizhiGromadyanstvo Rich PospolitaNacionalnist litvinDiyalnist derzhavnij diyachAlma mater Nesvizkij yezuyitskij kolegium Braunsberzka yezuyitska kolegiya i Q31841377 Titul knyazPosada trockij kashtelyanKonfesiya katolikRid RadzivilliBatko Mikolaj Krishtof Siritka Mati Galshka Yelizaveta z Vishneveckih Rodichi Mikolaj Radzivill Chornij did Yanush Ostrozkij test Brati sestri Aleksandr Lyudvik Radzivill Olbraht Vladislav Radzivill Sigizmund Karol Radzivill i Elzbieta RadziwilldU shlyubi z Eleonora YazloveckaGerb Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Sim ya 2 Primitki 3 Dzherela 4 PosilannyaZhittyepis Redaguvati nbsp Eleonora OstrozkaNarodivsya u Chernavchicyah be tarask poblizu Berestya Bresta Litovskogo Sin knyazya Mikolaya Krishtofa Radzivilla Siritki ta jogo druzhini Galshki Yelizaveti z Vishneveckih Pochatkove vihovannya otrimav u Nesvizhi pid naglyadom yezuyitiv 1599 roku batko razom z molodshimi bratami Albrehtom Vladislavom i Hristoforom Mikoloyu vislav yih navchatisya do yezuyitskogo kolegiumu v Branevi dorogoyu vidvidali Gdansk 1601 roku z bratami povernuvsya do Litvi batko hotiv vidpraviti v zakordonnu mandrivku U berezni 1604 r pochav navchannya v yezuyitskomu kolegiumi Augsburga Golovnu rol v jogo osviti vidigrali lekciyi privatnih vchiteliv Dodatkovo vivchav takozh rimske pravo matematiku nimecku movu gru na lyutni ta sharmanci U travni 1608 roku buv u Ostrozi na pohoronah knyazya Kostyantina Vasilya Ostrozkogo 11 Pislya odruzhennya v 1609 roci nastupni roki najchastishe perebuvav u mayetku druzhini ne buduchi aktivnim u politichnomu zhitti krim uchasti u 1611 r yak posol na sejmi Golovnu uvagu zoserediv na majnovih spravah druzhini Spirni pitannya buli vregulovani ukladenoyu 31 serpnya 1611 roku ugodoyu z Kashovskimi Churilami Belzheckimi Volskimi spadkoyemcyami Iyeronima Yazloveckogo 12 10 grudnya 1615 r yak vlasnik didich Yazlovcya vidav gramotu privilej 13 v yakij buli viznacheni prava ta obov yazki predstavnikiv virmenskoyi gromadi mista Vigrav proces shodo vidshkoduvannya vtrat ociniv u 90000 zlotih Zofiyeyu Golskoyu yak spadkoyemici pomerlogo Stanislava Golskogo tomu otrimav pravo intromisiyi na Buchach yakij todi posidala Zofiya Golska 12 Pid chas feodalnih rozbirok z neyu za dopomogoyu pidkupu komendanta zamku Buchacha zdobuv jogo 14 pri dopomozi galickogo starosti Stanislava Vlodeka Zofiya Golska vijshovshi povtorno zamizh za podilskogo voyevodu Stanislava Lyanckoronskogo podala pozov do Koronnogo tribunalu z privodu napadu na Buchach vimagala povernuti 60000 griven Stanislav Lyanckoronskij vikoristovuyuchi zv yazki dobivsya kari infamiyi ta baniciyi dlya Yana Yuriya Radzivilla Zakinchilas ostatochno superechka polyubovno 11 lyutogo 1615 roku za poserednictva kiyivskogo Stanislava Zholkevskogo ta ruskogo voyevodi Ivana Danilovicha 12 Na 6 sichnya 1626 roku bulo priznacheno jogo shlyub z Katazhinoyu Vojnyankoyu paserbiceyu starosti zhmudskogo Geronima Volovicha Perebuvayuchi u cij spravi u nih u Kobrini pomer pislya korotkoyi hvorobi 18 grudnya 1625 roku Buv pohovanij 10 lyutogo 1626 roku v rodinnomu grobivci kostelu oo Yezuyitiv u Nesvizhi 15 Pislya jogo smerti ridnij brat Olbraht Vladislav uspadkuvav Nesvizku ordinaciyu Sim ya Redaguvati Buv odruzhenij z Eleonoroyu Ostrozkoyu pom 6 sichnya 1618 donkoyu Yanusha Ostrozkogo vdovoyu vlasnika Yazlovcya Iyeronima Yazloveckogo ta spadkoyemiceyu chastini jogo mayetkiv Domagatis yiyi ruki rozpochav nevdovzi pislya pohoronu kn Kostyantina Vasilya Ostrozkogo Spochatku Yanush Ostrozkij buv proti ukladennya shlyubu vimagayuchi vid majbutnogo svata Mikolaya Siritki vidstupiti sinu posadu vilenskogo voyevodi ta zapisati chastinu spadku 11 chervnya 1609 majbutni svati uklali domovlenosti pro majbutnij shlyub ditej Shlyub vidbuvsya u polovini zhovtnya u Yazlovci ditej ne mali Uspadkovanu pislya smerti druzhini chastinu mayetkiv u Yazlovci za zhittya vidstupiv marshalku velikomu koronnomu Mikolayu Volskomu opikunu bratanka Adama yakij mav tretinu Yazlovcya Buv jogo portret z dvoma bratami pid chas navchannya v Augsburzi 15 Primitki Redaguvati Radziwillowie herbu Traby Warszawa Archiwum Glowne Akt Dawnych Wydawnictwo DiG 1996 67 s ISBN 83 85490 62 0 d Track Q270d Track Q7209884d Track Q9379197d Track Q121885404 Ribchinskij O Yazlivec misto renesansu Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka T CCXLIX Praci Komisiyi arhitekturi ta mistobuduvannya Lviv 2005 S 271 Byerozkina N Stefanovich A Z istoriyi stvorennya biblioteki Radzivilliv Nesvizkoyi ordinaciyi Visnik Lvivskogo universitetu Seriya knigoznavstvo bibliotekoznavstvo ta informacijni tehnologiyi Vipusk 6 Lviv 2011 S 133 a b Prof d r Andrusyak Nikola Minule Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 35 a b Yazlovec Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 680 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 8 serpnya 2016 Procitovano 3 serpnya 2016 takozh traplyayutsya napisannya imeni Yan Yezhi Istoriya Hmelnickogo 1547 1569 roki Ukrayina Istoriya velikogo narodu neavtoritetne dzherelo a b Vojtovich L Knyazha doba portreti eliti Arhivovano 29 bereznya 2017 u Wayback Machine Bila Cerkva Vidavec Oleksandr Pshonkivskij 2006 S 516 ISBN 966 8545 52 4 Radziwillowie 2 Arhivovano 12 lyutogo 2013 u Wayback Machine angl pol Marek Jerzy Minakowski Wielka genealogia Minakowskiego Wielcy pl Arhivovano 18 veresnya 2016 u Wayback Machine pol Lulewicz H Radziwill Jan Jerzy h Traby S 197 a b v Lulewicz H Radziwill Jan Jerzy h Traby S 198 Baracz S Rys dziejow ormianskich Arhivovano 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Tarnopol 1869 S 89 90 pol Wojewodzina Golska Arhivovano 23 veresnya 2013 u Wayback Machine pol a b Lulewicz H Radziwill Jan Jerzy h Traby S 199 Dzherela RedaguvatiLulewicz H Radziwill Jan Jerzy h Traby Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1987 T XXX 2 zeszyt 125 S 197 199 pol Lozinski W Prawem i lewem Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej polowie XVII wieku Lwow nakladem ksiegarni H Altenberga 1904 T 2 S 67 95 pol Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona Arhivovano 17 listopada 2015 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1740 T 3 937 s S 834 pol Posilannya RedaguvatiJan Jerzy ks Radziwill h Traby ID 2 579 113 Arhivovano 18 veresnya 2016 u Wayback Machine pol nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yan Yurij Radzivill amp oldid 39948238