www.wikidata.uk-ua.nina.az

Янніс Ріцос грец Γιάννης Ρίτσος 1 травня 1909 19090501 Монемвасія 11 грудня 1990 Афіни грецький поет і лівий політичний

Янніс Ріцос

Янніс Ріцос (грец. Γιάννης Ρίτσος, *1 травня 1909(19090501), Монемвасія — †11 грудня 1990, Афіни) — грецький поет і лівий політичний активіст, учасник Руху Опору в Греції.

Янніс Ріцос
Γιάννης Ρίτσος
Ім'я при народженні грец. Γιάννης Ρίτσος
Псевдо Πέτρος Βελιώτης
Народився 1 травня 1909(1909-05-01)
Монемвасія
Помер 11 грудня 1990(1990-12-11) (81 рік)
Афіни
Поховання Монемваcія
Громадянство  Греція
Діяльність поет
Галузь поезія, література, театр і переклад
Знання мов грецька і новогрецька
Членство Національно-визвольний фронт Греції
Роки активності з 1934
Напрямок реалізм, сюрреалізм і Thirties Generationd
Партія Комуністична партія Греції
Діти Eri Ritsosd
Автограф
Нагороди
IMDb ID 1221649

Ранні роки ред.

Янніс Ріцос народився у невеличкому містечку Монемвасія, що на Пелопоннесі, в родині Елефтеріоса Ріцоса — землевласника. Його мати Елефтерія походила із давнього аристократичного грецького роду Гітіу. В період з 1921 по 1925 років навчався у Гімназії Гітіу. Писати почав дуже рано, вже 1924 року його поезії опубліковані в збірці «Творчість дітей». 1925 року сім'я опиняється на межі розорення, того самого року від туберкульозу помирають мати та брат.

Янніс переїздить до Афін, де починає працювати писарем в Національному банку Греції. 1926 року у нього діагностують туберкульоз, а батько потрапляє до божевільні у Дафні, де 1938 року помер. В період 1927—1929 років Янніс Ріцос лікується в лікарні «Сотірія». 1930 року він лікується в санаторії міста Ханья, тут він вперше виступає із палкою промовою проти жахливих умов утримання хворих на туберкульоз. В цей час він знайомиться із ідеями марксизму.

Революційна та початок поетичної діяльністі ред.

1931 року Янніс Ріцос зміг повернутись в Афін, де співпрацює одночасно із журналом лівих сил «Протопорі» (укр. Авангард) та комерційним театром і як режисер, і як актор та танцівник. 1934 року працює коректором у видавництві «Гавості», тоді ж видає свою першу збірку поезій під назвою «Трактор». пізніше Ріцос співпрацює із газетою, офіційним друкованим органом Комуністичної партії Греції, «Різоспастіс». На шпальтах останньої виходять друком «Листи на фронт». Ріцос стає членом Комуністичної партії.

1935 року опублікована друга збірка поезій — «Піраміди». 1936 року, перебуваючи під враженням від трагічних подій страйку робітників тютюнової фабрики в Салоніках, Ріцос публікує поему «Епітафія». 1937 році він приєднався до Товариства грецьких літераторів і видав поему «Пісня моїй сестрі», яку дійсно присвятив сестрі Лулі. Вона, як і батько, страждала на душевну хворобу й лікувалась в Дафні. 1938 року опублікована «Весняна симфонія», а сам Ріцос стає танцівником державного Королівського театру (нині — Національний театр Греції). 1940 року він увійшов до трупи Національного оперного театру і видав поему «Марш Океану».

В роки нацистської окупації Янніс Ріцос стає до лав Національно-визвольного фронту Греції. 1942 року написані драматургічна постановка «Жінка на березі моря» та поема «Останнє сторіччя до людини». 1943 року співпрацює журналом «Вільна література» в Афінах поет і публікує збірку «Випробування», з якої цензура виключила поему «Переддень сонця».

В період Громадянської війни в Греції 1948 року Янніса Ріцоса заарештували і відправили на заслання спочатку на острів Лемнос, а в травні 1949 — Макронісос, в 1950 році він переправлений на Айос-Стратіос. Звільнення настало тільки 1952 року після протесту діячів західноєвропейської культури, зокрема Луї Арагона, Пабло Неруди, Пабло Пікассо та інших. Одразу після звільнення Ріцос написав «Нескорене місто» і вступив до щойно утвореної Єдиної демократичної лівої партії, очолюваної Іоаннісом Пасалідісом. Він також співпрацює з газетою «Авгі».

Післявоєнна доба ред.

1954 року опубліковане «Безсоння», того самого року поет одружується із Гаріфалією Георгіаду. Подружжя мало єдину доньку, яку назвали Еефтерією (нар. 1955). 1956 року Ріцос за поему-монолог «Місячна соната» удостоєний першої Державної премію в області поезії («Місячна соната» перекладена 20-ма мовами світу). Поет відвідує СРСР та 1956 року опубліковує «Враження про Радянський Союз». 1958 року його знову починають переслідувати, приводом стала присвята часопису «Епітеорісі Техніс» (укр. Огляд Мистецтв) 40-річчю Жовтневої революції. 1959 року відвідує Румунію та Болгарію. 1962 року Ріцос знову відвідує Румунію, а згодом Чехословаччину, Східну Німеччину, Угорщину. 1966 року він побував на Кубі.

Між тим 1960 року випущено «Епітафію» на платівці, музику до неї написав один з найзначніших новогрецьких композиторів Мікіс Теодоракіс. Згодом Теодоракіс поклав на музику «Роміосіні». Ріцос також перекладає на новогрецьку твори російських класиків Володимира Маяковського, Олександра Блока, Олексія Толстого, а також твори Назима Хікмета, кубинця Ніколаса Гільєна, угорського революціонера Йожефа Антала, готує «Антологію чеських і словацьких поетів».

Військова хунта ред.

Після військового перевороту хунти чорних полковників 1967 року Янніса Ріцоса утримують у концтаборах на островах Лерос, Ярос, а потім у суворій ізоляції на острові Самос. Втім йому вдається таємно надіслати Мікіс Теодоракісу до Франції (добровільно виїхав) поетичні цикли «Каміння, Повторення, Грати» та «Вісімнадцять співанок гіркою батьківщини», які композитор поклав на власну музику й виконував на своїх концертах.

1973 року Ріцос взяв участь у студентському заворушенні в Афінському політехнічному університеті, відомих сучасній грецькій історіографії як Повстання в Афінському Політехнічному університеті, свої враження він виклав у поезії «Плоть і кров».

Янніс Ріцос помер 11 листопада 1990 року в Афінах, проте похований на батьківщині в Монемвасії.

Останні роки ред.

Після падіння диктатури Ріцос оселився в Афінах, де провів останні два десятка років життя. 1974 року, коли Туреччина окупувала Північний Кіпр, написав «Гімн і плач за Кіпром».

Нагороди та звання ред.

За своє довге, плідне творче життя Янніс Ріцос був відзначений багатьма міжнародними нагородами. Першу нагороду він отримав 1956 року — Державну премію в області поезії.

1970 року він проголошений членом Академії наук і літератури міста Майнц, Німеччина. 1972 року нагороджений Великою міжнародною премією за Бієннале «Knokk-ле-Zout», Бельгія. 1975 нагороджений Міжнародною премією імені Георгія Дімітрова (Болгарія) та Великою премією імені поета-романтика Альфреда де Віньї (Франція).

В 1977 році він отримав Міжнародну Ленінську премію «За зміцнення миру між народами» (СРСР). 1979 року Ріцоса нагороджений Міжнародною премією Всесвітньої Ради Миру.

Янніс Ріцос — почений доктор Фессалонікського університету імені Аристотеля, почесний доктор Бірмінгемського університету (Англія); почесний член Академії Малларме (Франція); почесний доктор Лейпцигського університету (1984) та Афінського університету (1987).

1986 року кандидатуру Янніса Ріцоса висувають на здобуття Нобелівської премії, а 1987 році поет отримув премію ООН та золоту медаль мерії Афін.

Основні праці ред.

Збірки ред.

  • «Ποιήματα — Α τόμος», (1961)
  • «Ποιήματα — Β τόμος», (1961)
  • «12 ποιήματα για τον Καβάφη», (1963)
  • «Μαρτυρίες — Σειρά 1η», (1963)
  • «Ποιήματα — Γ τόμος», (1964)
  • «Μαρτυρίες — Σειρά 2η», (1966)
  • «Δεκαοχτώ λιανοτράγουδα της πικρής πατρίδας», (1973)
  • «Ποιήματα — Δ τόμος», (1975)

Поезія ред.

  • „Τρακτέρ «, (1934)
  • »Πυραμίδες“, (1935)
  • «Επιτάφιος», (1936)
  • «Το τραγούδι της αδελφής μου», (1937)
  • «Εαρινή συμφωνία», (1938)
  • «Το εμβατήριο του ωκεανού», (1940)
  • «Παλιά μαζούρκα σε ρυθμό βροχής», (1943)
  • «Δοκιμασία», (1943)
  • «Ο σύντροφός μας», (1945)
  • «Γειτονιές του κόσμου», (1949)
  • «Ο άνθρωπος με το γαρύφαλλο», (1952)
  • «Αγρύπνια», (1954)
  • «Πρωινό άστρο», (1955)
  • «Η σονάτα του σεληνόφωτος», (1956)
  • «Χρονικό», (1957)
  • «Πέτρινος χρόνος», (1957)
  • «Αποχαιρετισμός», (1957)
  • „Υδρία «, (1957)
  • »Χειμερινή διαύγεια“, (1957)
  • «Οι γειτονιές του κόσμου», (1957)
  • «Η αρχιτεκτονική των δέντρων», (1958)
  • «Οταν έρχεται ο ξένος», (1958)
  • «Ανυπόταχτη πολιτεία», (1958)
  • «Οι γερόντισσες κ' η θάλασσα», (1959)
  • «Το παράθυρο», (1960)
  • «Η γέφυρα», (1960)
  • «Ο Μαύρος Αγιος», (1961)
  • «Το νεκρό σπίτι», (1962)
  • «Κάτω απ' τον ίσκιο του βουνού», (1962)
  • «Το δέντρο της φυλακής και οι γυναίκες», (1963)
  • «12 ποιήματα για τον Καβάφη», (1963)
  • «Μαρτυρίες Α», (1963)
  • «Παιχνίδια τ'ουρανού και του νερού», (1964)
  • «Φιλοκτήτης», (1965)
  • «Ρωμιοσύνη», (1966)
  • «Ορέστης», (1966)
  • «Μαρτυρίες Β», (1966)
  • «Όστραβα», (1967)
  • «Πέτρες, Επαναλήψεις, Κιγκλίδωμα», (1972)
  • «Η Ελένη», (1972)
  • «Χειρονομίες», (1972)
  • «Τέταρτη διάσταση», (1972)
  • «Η επιστροφή της Ιφιγένειας», (1972)
  • «Ισμήνη», (1972)
  • «Χρυσόθεμις», (1972)
  • «Δεκαοχτώ λιανοτράγουδα της πικρής πατρίδας», (1973)
  • «Γκραγκάντα», (1973)
  • «Διάδρομος και σκάλα», (1973)
  • «Σεπτήρια και Δαφνηφόρια», (1973)
  • «Καπνισμένο τσουκάλι», (1974)
  • «Ο αφανισμός της Μήλος», (1974)
  • «Υμνος και θρήνος για την Κύπρο», (1974)
  • «Κωδωνοστάσιο», (1974)
  • „Χάρτινα «, (1974)
  • »Ο τοίχος μέσα στον καθρέφτη“, (1974)
  • «Η Κυρά των Αμπελιών», (1975)
  • «Η τελευταία προ Ανθρώπου Εκατονταετία», (1975)
  • «Τα επικαιρικά», (1975)
  • «Ημερολόγιο εξορίας», (1975)
  • «Μαντατοφόρες», (1975)
  • «Θυρωρείο», (1976)
  • «Το μακρινό», (1977)
  • «Το ρόπτρο
  • »Γραφή Τυφλού
  • «Τα ερωτικά
  • »Ανταποκρίσεις", (1987)

Драма ред.

  • „Μια γυναίκα πλάι στη θάλασσα «, (1942)
  • »Πέρα απ'τον ίσκιο των κυπαρισσιών“, (1947)
  • «Τα ραβδιά των τυφλών», (1959)
  • «Ο λόφος με το συντριβάνι»

Переклади ред.

  • «Α.Μπλόκ: Οι δώδεκα», (1957)
  • «Ανθολογία Ρουμανικής ποίησης», (1961)
  • «Αττίλα Γιόζεφ: Ποιήματα», (1963)
  • «Μαγιακόφσκι: Ποιήματα», (1964)
  • «Ντόρας Γκαμπέ: Εγώ, η μητέρα μου και ο κόσμος», (1965)
  • «Ιλία 'Ερεμπουργκ: Το δέντρο», (1966)
  • «Ναζίμ Χικμέτ: Ποιήματα», (1966)
  • «Ανθολογία Τσέχων και Σλοβάκων ποιητών», (1966)
  • «Νικόλας Γκιλλιέν: Ο μεγάλος ζωολογικός κήπος», (1966)
  • «Α.Τολστόη : Η γκρινιάρα κατσίκα», (1976)
  • «Φ.Φαριάντ: Ονειρα με χαρταετούς και περιστέρια», (1988)
  • «Χο τσι Μινχ: Ημερολόγιο της φυλακής

Подорожні нариси ред.

  • »Εντυπώσεις απο τη Σοβιετική Ενωση", (1956)
  • «Ιταλικό τρίπτυχο», (1982)

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yannis Ricos grec Giannhs Ritsos 1 travnya 1909 19090501 Monemvasiya 11 grudnya 1990 Afini greckij poet i livij politichnij aktivist uchasnik Ruhu Oporu v Greciyi Yannis RicosGiannhs RitsosIm ya pri narodzhenni grec Giannhs RitsosPsevdo Petros BeliwthsNarodivsya 1 travnya 1909 1909 05 01 MonemvasiyaPomer 11 grudnya 1990 1990 12 11 81 rik AfiniPohovannya MonemvaciyaGromadyanstvo GreciyaDiyalnist poetGaluz poeziya literatura teatr i perekladZnannya mov grecka i novogrecka 1 Chlenstvo Nacionalno vizvolnij front GreciyiRoki aktivnosti z 1934Napryamok realizm syurrealizm i Thirties GenerationdPartiya Komunistichna partiya GreciyiDiti Eri RitsosdAvtografNagorodi Zolotij vinec 1985 IMDb ID 1221649Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Ranni roki 2 Revolyucijna ta pochatok poetichnoyi diyalnisti 3 Pislyavoyenna doba 4 Vijskova hunta 5 Ostanni roki 6 Nagorodi ta zvannya 7 Osnovni praci 7 1 Zbirki 7 2 Poeziya 7 3 Drama 7 4 Perekladi 7 5 Podorozhni narisi 8 Posilannya 9 PrimitkiRanni roki red Yannis Ricos narodivsya u nevelichkomu mistechku Monemvasiya sho na Peloponnesi v rodini Elefteriosa Ricosa zemlevlasnika Jogo mati Elefteriya pohodila iz davnogo aristokratichnogo greckogo rodu Gitiu V period z 1921 po 1925 rokiv navchavsya u Gimnaziyi Gitiu Pisati pochav duzhe rano vzhe 1924 roku jogo poeziyi opublikovani v zbirci Tvorchist ditej 1925 roku sim ya opinyayetsya na mezhi rozorennya togo samogo roku vid tuberkulozu pomirayut mati ta brat Yannis pereyizdit do Afin de pochinaye pracyuvati pisarem v Nacionalnomu banku Greciyi 1926 roku u nogo diagnostuyut tuberkuloz a batko potraplyaye do bozhevilni u Dafni de 1938 roku pomer V period 1927 1929 rokiv Yannis Ricos likuyetsya v likarni Sotiriya 1930 roku vin likuyetsya v sanatoriyi mista Hanya tut vin vpershe vistupaye iz palkoyu promovoyu proti zhahlivih umov utrimannya hvorih na tuberkuloz V cej chas vin znajomitsya iz ideyami marksizmu Revolyucijna ta pochatok poetichnoyi diyalnisti red 1931 roku Yannis Ricos zmig povernutis v Afin de spivpracyuye odnochasno iz zhurnalom livih sil Protopori ukr Avangard ta komercijnim teatrom i yak rezhiser i yak aktor ta tancivnik 1934 roku pracyuye korektorom u vidavnictvi Gavosti todi zh vidaye svoyu pershu zbirku poezij pid nazvoyu Traktor piznishe Ricos spivpracyuye iz gazetoyu oficijnim drukovanim organom Komunistichnoyi partiyi Greciyi Rizospastis Na shpaltah ostannoyi vihodyat drukom Listi na front Ricos staye chlenom Komunistichnoyi partiyi 1935 roku opublikovana druga zbirka poezij Piramidi 1936 roku perebuvayuchi pid vrazhennyam vid tragichnih podij strajku robitnikiv tyutyunovoyi fabriki v Salonikah Ricos publikuye poemu Epitafiya 1937 roci vin priyednavsya do Tovaristva greckih literatoriv i vidav poemu Pisnya moyij sestri yaku dijsno prisvyativ sestri Luli Vona yak i batko strazhdala na dushevnu hvorobu j likuvalas v Dafni 1938 roku opublikovana Vesnyana simfoniya a sam Ricos staye tancivnikom derzhavnogo Korolivskogo teatru nini Nacionalnij teatr Greciyi 1940 roku vin uvijshov do trupi Nacionalnogo opernogo teatru i vidav poemu Marsh Okeanu V roki nacistskoyi okupaciyi Yannis Ricos staye do lav Nacionalno vizvolnogo frontu Greciyi 1942 roku napisani dramaturgichna postanovka Zhinka na berezi morya ta poema Ostannye storichchya do lyudini 1943 roku spivpracyuye zhurnalom Vilna literatura v Afinah poet i publikuye zbirku Viprobuvannya z yakoyi cenzura viklyuchila poemu Peredden soncya V period Gromadyanskoyi vijni v Greciyi 1948 roku Yannisa Ricosa zaareshtuvali i vidpravili na zaslannya spochatku na ostriv Lemnos a v travni 1949 Makronisos v 1950 roci vin perepravlenij na Ajos Stratios Zvilnennya nastalo tilki 1952 roku pislya protestu diyachiv zahidnoyevropejskoyi kulturi zokrema Luyi Aragona Pablo Nerudi Pablo Pikasso ta inshih Odrazu pislya zvilnennya Ricos napisav Neskorene misto i vstupiv do shojno utvorenoyi Yedinoyi demokratichnoyi livoyi partiyi ocholyuvanoyi Ioannisom Pasalidisom Vin takozh spivpracyuye z gazetoyu Avgi Pislyavoyenna doba red 1954 roku opublikovane Bezsonnya togo samogo roku poet odruzhuyetsya iz Garifaliyeyu Georgiadu Podruzhzhya malo yedinu donku yaku nazvali Eefteriyeyu nar 1955 1956 roku Ricos za poemu monolog Misyachna sonata udostoyenij pershoyi Derzhavnoyi premiyu v oblasti poeziyi Misyachna sonata perekladena 20 ma movami svitu Poet vidviduye SRSR ta 1956 roku opublikovuye Vrazhennya pro Radyanskij Soyuz 1958 roku jogo znovu pochinayut peresliduvati privodom stala prisvyata chasopisu Epiteorisi Tehnis ukr Oglyad Mistectv 40 richchyu Zhovtnevoyi revolyuciyi 1959 roku vidviduye Rumuniyu ta Bolgariyu 1962 roku Ricos znovu vidviduye Rumuniyu a zgodom Chehoslovachchinu Shidnu Nimechchinu Ugorshinu 1966 roku vin pobuvav na Kubi Mizh tim 1960 roku vipusheno Epitafiyu na plativci muziku do neyi napisav odin z najznachnishih novogreckih kompozitoriv Mikis Teodorakis Zgodom Teodorakis poklav na muziku Romiosini Ricos takozh perekladaye na novogrecku tvori rosijskih klasikiv Volodimira Mayakovskogo Oleksandra Bloka Oleksiya Tolstogo a takozh tvori Nazima Hikmeta kubincya Nikolasa Gilyena ugorskogo revolyucionera Jozhefa Antala gotuye Antologiyu cheskih i slovackih poetiv Vijskova hunta red Pislya vijskovogo perevorotu hunti chornih polkovnikiv 1967 roku Yannisa Ricosa utrimuyut u konctaborah na ostrovah Leros Yaros a potim u suvorij izolyaciyi na ostrovi Samos Vtim jomu vdayetsya tayemno nadislati Mikis Teodorakisu do Franciyi dobrovilno viyihav poetichni cikli Kaminnya Povtorennya Grati ta Visimnadcyat spivanok girkoyu batkivshini yaki kompozitor poklav na vlasnu muziku j vikonuvav na svoyih koncertah 1973 roku Ricos vzyav uchast u studentskomu zavorushenni v Afinskomu politehnichnomu universiteti vidomih suchasnij greckij istoriografiyi yak Povstannya v Afinskomu Politehnichnomu universiteti svoyi vrazhennya vin viklav u poeziyi Plot i krov Yannis Ricos pomer 11 listopada 1990 roku v Afinah prote pohovanij na batkivshini v Monemvasiyi Ostanni roki red Pislya padinnya diktaturi Ricos oselivsya v Afinah de proviv ostanni dva desyatka rokiv zhittya 1974 roku koli Turechchina okupuvala Pivnichnij Kipr napisav Gimn i plach za Kiprom Nagorodi ta zvannya red Za svoye dovge plidne tvorche zhittya Yannis Ricos buv vidznachenij bagatma mizhnarodnimi nagorodami Pershu nagorodu vin otrimav 1956 roku Derzhavnu premiyu v oblasti poeziyi 1970 roku vin progoloshenij chlenom Akademiyi nauk i literaturi mista Majnc Nimechchina 1972 roku nagorodzhenij Velikoyu mizhnarodnoyu premiyeyu za Biyennale Knokk le Zout Belgiya 1975 nagorodzhenij Mizhnarodnoyu premiyeyu imeni Georgiya Dimitrova Bolgariya ta Velikoyu premiyeyu imeni poeta romantika Alfreda de Vinyi Franciya V 1977 roci vin otrimav Mizhnarodnu Leninsku premiyu Za zmicnennya miru mizh narodami SRSR 1979 roku Ricosa nagorodzhenij Mizhnarodnoyu premiyeyu Vsesvitnoyi Radi Miru Yannis Ricos pochenij doktor Fessalonikskogo universitetu imeni Aristotelya pochesnij doktor Birmingemskogo universitetu Angliya pochesnij chlen Akademiyi Mallarme Franciya pochesnij doktor Lejpcigskogo universitetu 1984 ta Afinskogo universitetu 1987 1986 roku kandidaturu Yannisa Ricosa visuvayut na zdobuttya Nobelivskoyi premiyi a 1987 roci poet otrimuv premiyu OON ta zolotu medal meriyi Afin Osnovni praci red Zbirki red Poihmata A tomos 1961 Poihmata B tomos 1961 12 poihmata gia ton Kabafh 1963 Martyries Seira 1h 1963 Poihmata G tomos 1964 Martyries Seira 2h 1966 Dekaoxtw lianotragoyda ths pikrhs patridas 1973 Poihmata D tomos 1975 Poeziya red Trakter 1934 Pyramides 1935 Epitafios 1936 To tragoydi ths adelfhs moy 1937 Earinh symfwnia 1938 To embathrio toy wkeanoy 1940 Palia mazoyrka se ry8mo broxhs 1943 Dokimasia 1943 O syntrofos mas 1945 Geitonies toy kosmoy 1949 O an8rwpos me to garyfallo 1952 Agrypnia 1954 Prwino astro 1955 H sonata toy selhnofwtos 1956 Xroniko 1957 Petrinos xronos 1957 Apoxairetismos 1957 Ydria 1957 Xeimerinh diaygeia 1957 Oi geitonies toy kosmoy 1957 H arxitektonikh twn dentrwn 1958 Otan erxetai o 3enos 1958 Anypotaxth politeia 1958 Oi gerontisses k h 8alassa 1959 To para8yro 1960 H gefyra 1960 O Mayros Agios 1961 To nekro spiti 1962 Katw ap ton iskio toy boynoy 1962 To dentro ths fylakhs kai oi gynaikes 1963 12 poihmata gia ton Kabafh 1963 Martyries A 1963 Paixnidia t oyranoy kai toy neroy 1964 Filokthths 1965 Rwmiosynh 1966 Oresths 1966 Martyries B 1966 Ostraba 1967 Petres Epanalhpseis Kigklidwma 1972 H Elenh 1972 Xeironomies 1972 Tetarth diastash 1972 H epistrofh ths Ifigeneias 1972 Ismhnh 1972 Xryso8emis 1972 Dekaoxtw lianotragoyda ths pikrhs patridas 1973 Gkragkanta 1973 Diadromos kai skala 1973 Septhria kai Dafnhforia 1973 Kapnismeno tsoykali 1974 O afanismos ths Mhlos 1974 Ymnos kai 8rhnos gia thn Kypro 1974 Kwdwnostasio 1974 Xartina 1974 O toixos mesa ston ka8refth 1974 H Kyra twn Ampeliwn 1975 H teleytaia pro An8rwpoy Ekatontaetia 1975 Ta epikairika 1975 Hmerologio e3orias 1975 Mantatofores 1975 8yrwreio 1976 To makrino 1977 To roptro Grafh Tyfloy Ta erwtika Antapokriseis 1987 Drama red Mia gynaika plai sth 8alassa 1942 Pera ap ton iskio twn kyparissiwn 1947 Ta rabdia twn tyflwn 1959 O lofos me to syntribani Perekladi red A Mplok Oi dwdeka 1957 An8ologia Roymanikhs poihshs 1961 Attila Giozef Poihmata 1963 Magiakofski Poihmata 1964 Ntoras Gkampe Egw h mhtera moy kai o kosmos 1965 Ilia Erempoyrgk To dentro 1966 Nazim Xikmet Poihmata 1966 An8ologia Tsexwn kai Slobakwn poihtwn 1966 Nikolas Gkillien O megalos zwologikos khpos 1966 A Tolstoh H gkriniara katsika 1976 F Fariant Oneira me xartaetoys kai peristeria 1988 Xo tsi Minx Hmerologio ths fylakhsPodorozhni narisi red Entypwseis apo th Sobietikh Enwsh 1956 Italiko triptyxo 1982 Posilannya red Ricos Yanis Shevchenkivska enciklopediya T 5 Pe S u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 S 490 491 Blog prisvyachenij Yannisu Ricosu Arhivovano 14 travnya 2011 u Wayback Machine gr Yannis Ricos sto let so dnya rozhdeniya ros Bolshaya Sovetskaya enciklopediya Arhivovano 20 travnya 2014 u Wayback Machine ros Tvori Ricosa Mertvyj dom Perevod Sofi Ilinskoj Arhivovano 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros Ismena Perevod Morisa Vaksmahera Arhivovano 7 zhovtnya 2016 u Wayback Machine ros Grecheskie mify v mirovoj poezii HH vek Yannis Ricos Arhivovano 19 zhovtnya 2010 u Wayback Machine ros Primitki red Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yannis Ricos amp oldid 35933192