www.wikidata.uk-ua.nina.az

Яковенко Павло Олександрович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яковенко 19 грудня 1964 Нікополь Дніпропе

Яковенко Павло Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яковенко.

Яковенко Павло Олександрович (* 19 грудня 1964, Нікополь, Дніпропетровська область) — радянський та український футболіст, згодом футбольний тренер. Як футболіст тричі ставав чемпіоном СРСР, є дворазовим володарем Кубка СРСР, володарем Кубка володарів кубків УЄФА, був учасником чемпіонату світу 1986 року.

Павло Яковенко
Павло Яковенко
Особисті дані
Повне ім'я Павло Олександрович Яковенко
Народження 19 грудня 1964(1964-12-19) (58 років)
  Нікополь, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Зріст 180 см
Вага 71 кг
Громадянство  СРСР і  Україна
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1981–1982 «Металіст» 4 (0)
1982–1993 / «Динамо» (Київ) 161 (5)
1993–1994 «Сошо» 6 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1983 СРСР U-20  ? (?)
1986–1990 СРСР 19 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1994—1995 «Металург» (Нікополь)
1996—1997 «Уралан»
1999 «Уралан»
2000—2002 «Борисфен»
2000—2004 Україна (юн.)
2002—2004 Україна (мол.)
2004—2005 «Хімки»
2005—2007 «Кубань»
2007 «Ростов»
2008—2012 Україна (мол.)
2020—2021 «Оболонь»
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

 Павло Яковенко у Вікісховищі

Після завершення кар'єри гравця тренував українські та російські футбольні клуби, а також юнацькі і молодіжну збірні команди України.

Клубна кар'єра Редагувати

Починав займатися футболом у ДЮСШ «Колоса» з рідного Нікополя. Згодом перебрався до юнацької команди «Дніпро-75» з обласного центру, а ще за деякий час — до Харкова, де врешті-решт опинився у структурі «Металіста».

1981 року 16-річний гравець дебютував у Першій лізі чемпіонату СРСР, яку його «Металіст» того сезону виграв. Наступного сезону провів два матчі за харківську команду вже у вищій союзній лізі, після чого був запрошений до київського «Динамо».

Попри юний вік відразу почав отримувати ігрову практику у столичній команді, і у переможному для киян сезоні 1985 вже був одним з основних півзахисників у тактичних побудовах Валерія Лобановського. У сезоні 1986 року здобув у складі «динамівців» свій другий поспіль титул чемпіона СРСР, а також став тріумфатором тогорічного розіграшу Кубка володарів кубків УЄФА.

1987 року трофейні здобутки київського «Динамо» обмежилися перемогою у розіграші Кубка СРСР та здобуттям Кубка сезону, а Яковенко продовжував лишатися ключовою фігурою у побудові гри команди у центрі поля. Однак вже на початку 1988 року гравець отримав важке ушкодження декількох зв'язок колінного суглобу та відрив м'язу, все це в різних зонах. Після цієї травми вже остаточно не відновився, незважаючи на хірургічну допомогу професора Віталія Левенця та консультації українських та французьких спеціалістів. У подальшому брав участь щонайбільше у 10 матчах за сезон, відновлюючись після чергового рецидиву травми.

1992 року, єдиним із «зіркового» складу «Динамо» зразка 1986 року, став учасником першого чемпіонату незалежної України, а вже по ходу наступного сезону також вирішив спробувати свої сили за кордоном. У грудні 1992 року приєднався до лав французького «Сошо», утім невдовзі учергове травмувався і встиг до завершення сезону провести лише три матчі. Наступний сезон 1993/94 почався не краще — травми дозволили гравцеві взяти участь також лише у трьох іграх, після чого у листопаді 1993 клуб ініціював передчасне розірвання контракту, а гравець був змушений у неповні 29 років прийняти рішення про завершення ігрової кар'єри.

Виступи за збірну Редагувати

Залучався до лав молодіжної збірної СРСР, у її складі був учасником молодіжного ЧС-1983.

У травні 1986 року дебютував у складі збірної СРСР і, як більшість його партнерів по київському «Динамо», був включений до заявки команди на тогорічний чемпіонат світу. На мундіалі взяв участь у трьох матчах, зробив свій внесок у розгром угорців на груповому етапі, забивши один із шести голів радянської команди.

Після світової першості почав отримувати дедалі більше ігрового часу в матчах збірної і до першої важкої травми навесні 1988 року встиг провести у її складі 18 матчів. Утім травма і її рецидиви не дозволили гравцеві взяти участь у Євро-1988 і ЧС-1990.

Тренерська робота Редагувати

Завершивши ігрову кар'єру і повернувшись до рідного Нікополя, наприкінці 1993 року очолив тренерський штаб місцевого «Металурга».

1996 року був запрошений до Росії, де працював з «Ураланом». Із 2000 року знову працював на батьківщині, тренуючи «Борисфен».

Паралельно почав співпрацю з Федерацією футболу України щодо підготовки юнацьких збірних країни. На юнацькому Євро-2002 (U-17) керував діями збірної 17-річних, яка не змогла подолати груповий етап, заробивши лише одну нічию у трьох іграх групового етапу.

За два роки, на юнацькому Євро-2004 (U-19), очолювана Яковенком команда 19-річних виступила вже значно успішніше, пробившись до півфіналів, на стадії яких лише у серії післяматчевих пенальті поступилася майбутнім переможцям турніру іспанцям. Паралельно на початку 2000-х у тандемі з Геннадієм Литовченком опікувався підготовкою молодіжної збірної України.

Після успішної роботи з юнацькою збірною України 2004 року прийняв пропозицію повернутися до клубної роботи у Росії, де тренував спочатку «Хімки», згодом «Кубань», а 2007 років провів одну гру на чолі «Ростова».

2008 року повернувся до роботи з молодіжної збірної України, підготовкою якої займався до 2012 року. Зміг вивести команду на лише другий у її історії чемпіонат Європи, проте у фінальній частині молодіжного Євро-2011 українці виступили невдало, здобувши лише одну нічию у трьох іграх групового етапу при різниці м'ячів 1:5 на користь їх суперників.

17 жовтня 2020 року очолив першолігову «Оболонь». 5 травня 2021 року припинив співпрацю з київським клубом.

Статистика виступів Редагувати

Статистика виступів за збірну Редагувати

 Статистика матчів і голів за збірну —  СРСР
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
7-5-1986 Москва СРСР  0 – 0  Фінляндія товариський матч - 70'
2-6-1986 Ірапуато СРСР  6 – 0  Угорщина ЧС 1986 - 1-й етап 1 74'
5-6-1986 Леон Франція  1 – 1  СРСР ЧС 1986 - 1-й етап - 68'
15-6-1986 Леон СРСР  3 – 4 д.ч.  Бельгія ЧС 1986 - 1/8 фіналу - 78'
20-8-1986 Гетеборг Швеція  0 – 0  СРСР товариський матч - 67'
11-10-1986 Париж Франція  0 – 2  СРСР Відбір до ЧЄ 1988 -
29-10-1986 Сімферополь СРСР  4 – 0  Норвегія Відбір до ЧЄ 1988 -
18-2-1987 Суонсі Уельс  0 – 0  СРСР товариський матч -
18-4-1987 Тбілісі СРСР  1 – 3  Швеція товариський матч - 68'
29-4-1987 Київ СРСР  2 – 0  НДР Відбір до ЧЄ 1988 - 72'
3-6-1987 Осло Норвегія  0 – 1  СРСР Відбір до ЧЄ 1988 - 68'
29-8-1987 Белград Югославія  0 – 1  СРСР товариський матч - 46'
9-9-1987 Москва СРСР  1 – 1  Франція Відбір до ЧЄ 1988 - 71'
28-10-1987 Сімферополь СРСР  2 – 0  Ісландія товариський матч - 80'
20-2-1988 Барі Італія  4 – 1  СРСР товариський матч - 37' 46'
23-3-1988 Марусі Греція  0 – 4  СРСР товариський матч -
31-3-1988 Західний Берлін Аргентина  2 – 4  СРСР товариський матч - 74' 77'
2-4-1988 Західний Берлін Швеція  2 – 0  СРСР товариський матч - 68'
28-3-1990 Київ СРСР  2 – 1  Нідерланди товариський матч - 46'
Усього Матчів 19 Голів 1

Титули і досягнення Редагувати

Державні нагороди Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Transfermarkt.de — 2000.
    d:Track:Q2449070
  2. Футбольный хирург
  3. Яковенко призначений головним тренером «Оболоні». UA-Футбол. 18 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020. 
  4. ФК «Оболонь» та головний тренер Павло Яковенко припинили співпрацю. fc.obolon.ua. Офіційний сайт ФК «Оболонь». 
  5. Указ Президента України від 13 травня 2016 року № 210/2016 «Про відзначення державними нагородами України ветеранів команди товариства «Футбольний клуб „Динамо“ Київ»»
  6. Ви завжди будете взірцем того, як треба перемагати — Президент зустрівся зі складом команди «Динамо» Київ 1986 року // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 14 травня 2016 р.

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yakovenko Yakovenko Pavlo Oleksandrovich 19 grudnya 1964 Nikopol Dnipropetrovska oblast radyanskij ta ukrayinskij futbolist zgodom futbolnij trener Yak futbolist trichi stavav chempionom SRSR ye dvorazovim volodarem Kubka SRSR volodarem Kubka volodariv kubkiv UYeFA buv uchasnikom chempionatu svitu 1986 roku Pavlo YakovenkoPavlo YakovenkoOsobisti daniPovne im ya Pavlo Oleksandrovich YakovenkoNarodzhennya 19 grudnya 1964 1964 12 19 1 58 rokiv Nikopol Dnipropetrovska oblast Ukrayinska RSR SRSRZrist 180 smVaga 71 kgGromadyanstvo SRSR i UkrayinaPoziciya pivzahisnikProfesionalni klubi Roki Klub I g 1981 1982 Metalist 4 0 1982 1993 Dinamo Kiyiv 161 5 1993 1994 Sosho 6 1 Nacionalna zbirnaRoki Zbirna I g 1983 SRSR U 20 1986 1990 SRSR 19 1 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada1994 1995 Metalurg Nikopol 1996 1997 Uralan 1999 Uralan 2000 2002 Borisfen 2000 2004 Ukrayina yun 2002 2004 Ukrayina mol 2004 2005 Himki 2005 2007 Kuban 2007 Rostov 2008 2012 Ukrayina mol 2020 2021 Obolon Zvannya nagorodiNagorodi Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Pavlo Yakovenko u VikishovishiPislya zavershennya kar yeri gravcya trenuvav ukrayinski ta rosijski futbolni klubi a takozh yunacki i molodizhnu zbirni komandi Ukrayini Zmist 1 Klubna kar yera 2 Vistupi za zbirnu 3 Trenerska robota 4 Statistika vistupiv 4 1 Statistika vistupiv za zbirnu 5 Tituli i dosyagnennya 6 Derzhavni nagorodi 7 Primitki 8 PosilannyaKlubna kar yera RedaguvatiPochinav zajmatisya futbolom u DYuSSh Kolosa z ridnogo Nikopolya Zgodom perebravsya do yunackoyi komandi Dnipro 75 z oblasnogo centru a she za deyakij chas do Harkova de vreshti resht opinivsya u strukturi Metalista 1981 roku 16 richnij gravec debyutuvav u Pershij lizi chempionatu SRSR yaku jogo Metalist togo sezonu vigrav Nastupnogo sezonu proviv dva matchi za harkivsku komandu vzhe u vishij soyuznij lizi pislya chogo buv zaproshenij do kiyivskogo Dinamo Popri yunij vik vidrazu pochav otrimuvati igrovu praktiku u stolichnij komandi i u peremozhnomu dlya kiyan sezoni 1985 vzhe buv odnim z osnovnih pivzahisnikiv u taktichnih pobudovah Valeriya Lobanovskogo U sezoni 1986 roku zdobuv u skladi dinamivciv svij drugij pospil titul chempiona SRSR a takozh stav triumfatorom togorichnogo rozigrashu Kubka volodariv kubkiv UYeFA 1987 roku trofejni zdobutki kiyivskogo Dinamo obmezhilisya peremogoyu u rozigrashi Kubka SRSR ta zdobuttyam Kubka sezonu a Yakovenko prodovzhuvav lishatisya klyuchovoyu figuroyu u pobudovi gri komandi u centri polya Odnak vzhe na pochatku 1988 roku gravec otrimav vazhke ushkodzhennya dekilkoh zv yazok kolinnogo suglobu ta vidriv m yazu vse ce v riznih zonah Pislya ciyeyi travmi vzhe ostatochno ne vidnovivsya nezvazhayuchi na hirurgichnu dopomogu profesora Vitaliya Levencya ta konsultaciyi ukrayinskih ta francuzkih specialistiv 2 U podalshomu brav uchast shonajbilshe u 10 matchah za sezon vidnovlyuyuchis pislya chergovogo recidivu travmi 1992 roku yedinim iz zirkovogo skladu Dinamo zrazka 1986 roku stav uchasnikom pershogo chempionatu nezalezhnoyi Ukrayini a vzhe po hodu nastupnogo sezonu takozh virishiv sprobuvati svoyi sili za kordonom U grudni 1992 roku priyednavsya do lav francuzkogo Sosho utim nevdovzi uchergove travmuvavsya i vstig do zavershennya sezonu provesti lishe tri matchi Nastupnij sezon 1993 94 pochavsya ne krashe travmi dozvolili gravcevi vzyati uchast takozh lishe u troh igrah pislya chogo u listopadi 1993 klub iniciyuvav peredchasne rozirvannya kontraktu a gravec buv zmushenij u nepovni 29 rokiv prijnyati rishennya pro zavershennya igrovoyi kar yeri Vistupi za zbirnu RedaguvatiZaluchavsya do lav molodizhnoyi zbirnoyi SRSR u yiyi skladi buv uchasnikom molodizhnogo ChS 1983 U travni 1986 roku debyutuvav u skladi zbirnoyi SRSR i yak bilshist jogo partneriv po kiyivskomu Dinamo buv vklyuchenij do zayavki komandi na togorichnij chempionat svitu Na mundiali vzyav uchast u troh matchah zrobiv svij vnesok u rozgrom ugorciv na grupovomu etapi zabivshi odin iz shesti goliv radyanskoyi komandi Pislya svitovoyi pershosti pochav otrimuvati dedali bilshe igrovogo chasu v matchah zbirnoyi i do pershoyi vazhkoyi travmi navesni 1988 roku vstig provesti u yiyi skladi 18 matchiv Utim travma i yiyi recidivi ne dozvolili gravcevi vzyati uchast u Yevro 1988 i ChS 1990 Trenerska robota RedaguvatiZavershivshi igrovu kar yeru i povernuvshis do ridnogo Nikopolya naprikinci 1993 roku ocholiv trenerskij shtab miscevogo Metalurga 1996 roku buv zaproshenij do Rosiyi de pracyuvav z Uralanom Iz 2000 roku znovu pracyuvav na batkivshini trenuyuchi Borisfen Paralelno pochav spivpracyu z Federaciyeyu futbolu Ukrayini shodo pidgotovki yunackih zbirnih krayini Na yunackomu Yevro 2002 U 17 keruvav diyami zbirnoyi 17 richnih yaka ne zmogla podolati grupovij etap zarobivshi lishe odnu nichiyu u troh igrah grupovogo etapu Za dva roki na yunackomu Yevro 2004 U 19 ocholyuvana Yakovenkom komanda 19 richnih vistupila vzhe znachno uspishnishe probivshis do pivfinaliv na stadiyi yakih lishe u seriyi pislyamatchevih penalti postupilasya majbutnim peremozhcyam turniru ispancyam Paralelno na pochatku 2000 h u tandemi z Gennadiyem Litovchenkom opikuvavsya pidgotovkoyu molodizhnoyi zbirnoyi Ukrayini Pislya uspishnoyi roboti z yunackoyu zbirnoyu Ukrayini 2004 roku prijnyav propoziciyu povernutisya do klubnoyi roboti u Rosiyi de trenuvav spochatku Himki zgodom Kuban a 2007 rokiv proviv odnu gru na choli Rostova 2008 roku povernuvsya do roboti z molodizhnoyi zbirnoyi Ukrayini pidgotovkoyu yakoyi zajmavsya do 2012 roku Zmig vivesti komandu na lishe drugij u yiyi istoriyi chempionat Yevropi prote u finalnij chastini molodizhnogo Yevro 2011 ukrayinci vistupili nevdalo zdobuvshi lishe odnu nichiyu u troh igrah grupovogo etapu pri riznici m yachiv 1 5 na korist yih supernikiv 17 zhovtnya 2020 roku ocholiv persholigovu Obolon 3 5 travnya 2021 roku pripiniv spivpracyu z kiyivskim klubom 4 Statistika vistupiv RedaguvatiStatistika vistupiv za zbirnu Redaguvati Statistika matchiv i goliv za zbirnu nbsp SRSR Data Misto Gospodari Rezultat Gosti Turnir Goli Primitki7 5 1986 Moskva SRSR nbsp 0 0 nbsp Finlyandiya tovariskij match nbsp 70 2 6 1986 Irapuato SRSR nbsp 6 0 nbsp Ugorshina ChS 1986 1 j etap 1 nbsp 74 5 6 1986 Leon Franciya nbsp 1 1 nbsp SRSR ChS 1986 1 j etap nbsp 68 15 6 1986 Leon SRSR nbsp 3 4 d ch nbsp Belgiya ChS 1986 1 8 finalu nbsp 78 20 8 1986 Geteborg Shveciya nbsp 0 0 nbsp SRSR tovariskij match nbsp 67 11 10 1986 Parizh Franciya nbsp 0 2 nbsp SRSR Vidbir do ChYe 1988 29 10 1986 Simferopol SRSR nbsp 4 0 nbsp Norvegiya Vidbir do ChYe 1988 18 2 1987 Suonsi Uels nbsp 0 0 nbsp SRSR tovariskij match 18 4 1987 Tbilisi SRSR nbsp 1 3 nbsp Shveciya tovariskij match nbsp 68 29 4 1987 Kiyiv SRSR nbsp 2 0 nbsp NDR Vidbir do ChYe 1988 nbsp 72 3 6 1987 Oslo Norvegiya nbsp 0 1 nbsp SRSR Vidbir do ChYe 1988 nbsp 68 29 8 1987 Belgrad Yugoslaviya nbsp 0 1 nbsp SRSR tovariskij match nbsp 46 9 9 1987 Moskva SRSR nbsp 1 1 nbsp Franciya Vidbir do ChYe 1988 nbsp 71 28 10 1987 Simferopol SRSR nbsp 2 0 nbsp Islandiya tovariskij match nbsp 80 20 2 1988 Bari Italiya nbsp 4 1 nbsp SRSR tovariskij match nbsp 37 nbsp 46 23 3 1988 Marusi Greciya nbsp 0 4 nbsp SRSR tovariskij match 31 3 1988 Zahidnij Berlin Argentina nbsp 2 4 nbsp SRSR tovariskij match nbsp 74 nbsp 77 2 4 1988 Zahidnij Berlin Shveciya nbsp 2 0 nbsp SRSR tovariskij match nbsp 68 28 3 1990 Kiyiv SRSR nbsp 2 1 nbsp Niderlandi tovariskij match nbsp 46 Usogo Matchiv 19 Goliv 1 Tituli i dosyagnennya Redaguvati nbsp Volodar Kubka volodariv kubkiv UYeFA 1 Dinamo Kiyiv 1985 1986Chempion SRSR 3 Dinamo Kiyiv 1985 1986 1990Volodar Kubka SRSR 3 Dinamo Kiyiv 1984 85 1986 87 1989 90Volodar Kubka sezonu Superkubka SRSR 2 Dinamo Kiyiv 1986 1987Derzhavni nagorodi Redaguvati Orden Za zaslugi II st 13 travnya 2016 za vagomi osobisti zaslugi u rozvitku i populyarizaciyi vitchiznyanogo futbolu pidnesennya mizhnarodnogo sportivnogo prestizhu Ukrayini ta z nagodi 30 richchya peremogi u finalnomu matchi Kubka volodariv kubkiv UYeFA zdobutoyi pid kerivnictvom golovnogo trenera futbolnogo klubu Dinamo Kiyiv Geroya Ukrayini Lobanovskogo Valeriya Vasilovicha 5 6 Primitki Redaguvati Transfermarkt de 2000 d Track Q2449070 Futbolnyj hirurg Yakovenko priznachenij golovnim trenerom Oboloni UA Futbol 18 zhovtnya 2020 Procitovano 19 zhovtnya 2020 FK Obolon ta golovnij trener Pavlo Yakovenko pripinili spivpracyu fc obolon ua Oficijnij sajt FK Obolon Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 13 travnya 2016 roku 210 2016 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini veteraniv komandi tovaristva Futbolnij klub Dinamo Kiyiv Vi zavzhdi budete vzircem togo yak treba peremagati Prezident zustrivsya zi skladom komandi Dinamo Kiyiv 1986 roku Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini 14 travnya 2016 r Posilannya Redaguvati Reyestr matchiv gravcya na oficijnomu sajti FFU Yakovenko Pavlo Oleksandrovich na sajti FIFA angl Yakovenko Pavlo Oleksandrovich na sajti UYeFA angl fr nim ros ital isp port Yakovenko Pavlo Oleksandrovich na sajti transfermarkt com angl Yakovenko Pavlo Oleksandrovich na sajti National Football Teams com angl Yakovenko Pavlo Oleksandrovich na sajti transfermarkt com angl Yakovenko Pavlo Oleksandrovich na sajti Eu football info angl Yakovenko Pavlo Oleksandrovich na sajti worldfootball net angl nim fr isp port ital nid pol nbsp Ce nezavershena stattya pro futbolista Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yakovenko Pavlo Oleksandrovich amp oldid 39555128