Юліус Торма — (чеськ. Július Torma), в дитинстві — Дьюла Торма (угор. Gyula Torma; 7 березня 1922, Будапешт — 23 жовтня 1991, Прага) — чехословацький боксер угорського походження, чемпіон Олімпійських ігор та Європи серед аматорів. За свою техніку боротьби та життєву позицію був названий «лицарем шкіряної рукавички».
| Юліус Торма | |
|---|---|
| Юліус Торма (зліва) на Олімпіаді 1948. | |
| Загальна інформація | |
| Громадянство | Чехословаччина |
| Народився | 7 березня 1922 Будапешт |
| Помер | 23 жовтня 1991 (69 років) Прага |
| Вагова категорія | напівсередня, середня, перша важка |
| Спортивні медалі | ||
|---|---|---|
| Представник Чехословаччина | ||
| Бокс | ||
| Олімпійські ігри | ||
| Золото | Лондон 1948 | до 67 кг |
| Чемпіонати Європи | ||
| Бронза | Дублін 1947 | до 67 кг |
| Золото | Осло 1949 | до 67 кг |
| Бронза | Західний Берлін 1955 | до 81 кг |
Біографічні дані Редагувати
Юліус Торма був етнічним угорцем. Батьки Торма походили з Штурово, Словаччина, але після Першої світової війни отримали роботу в Будапешті й оселилися там. 7 березня 1922 року у них народився Дьюла Торма, який почав займатися боксом в дитячі роки у тренера Жигмонта Адлера. До своїх 24 років нічого не знав про Чехословаччину. Був угорцем і у воєнних та післявоєнних 1941–1946 роках виграв підряд шість титулів чемпіона Угорщини.
Коли 1946 року він та його родина переїхали в Партизанське, це був неочікуваний здобуток для чехословацького спорту. Вже 1947 року Юліус Торма представляв Чехословаччину на чемпіонаті Європи в Дубліні, де відразу виграв бронзу.
Його найкращим виступом стали Олімпійські ігри 1948 року в Лондоні. В категорії до 67 кг у фіналі він зустрівся з чорношкірим американцем Генком Геррінгом. У Торми були страшні болі від зламаної у півфінальному бою кістки великого пальця на лівій руці. Але він наполіг на своєму виступі та у 3 раунді відправив суперника у нокаут.
- В 1/16 фіналу переміг Густава Бене (Угорщина)
- В 1/8 фіналу переміг Кліффа Блекборна (Канада)
- У чвертьфіналі переміг Ауреліо Діаса (Іспанія)
- У півфіналі переміг Алессандро Д'Оттавіо (Італія)
- У фіналі переміг Генка Геррінга (США)
!949 року на європейському чемпіонаті в Осло став чемпіоном, а до того ще й отримав титул найтехнічнішого боксера турніру. У фіналі Торма переміг Віктора Йоргенсена (Данія).
На Олімпійських іграх 1952 в Гельсінкі Юліус Торма переміг Джонні Мелоні (Велика Британія) та Луїса Гейджа (США), а у чвертьфіналі програв майбутньому чемпіону Зигмунту Хихла (Польща).
На чемпіонаті Європи 1955 в Берліні у вазі до 81 кг завоював бронзу.
На Олімпійських іграх 1956 в Мельбурні в категорії до 75 кг переміг Говарда Ріхтера (Австралія) і програв нокаутом у чвертьфіналі через розсічення брови Рамону Тапія (Чилі).
1957 року у 35 років закінчив свою кар'єру. Тренував своїх наступників, але йому не подобався бокс після 1960-х років. Він вважав, що бокс програв від того, що почали робити ставку на жорсткий силовий бокс американського зразка, а не на тактику.
Примітки Редагувати
- . web.archive.org. 18 травня 2015. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 24 травня 2021.
Посилання Редагувати
Юліус Торма (чеською) [ 28 травня 2015 у Wayback Machine.]
Юліус Торма на сторінці МОК (англ.) [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
Юліус Торма в Енциклопедії боксу [ 5 квітня 2015 у Wayback Machine.]