www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шкрумеляк Юрій Андрійович Примітки Народився 18 квітня 1895 1895 04 18 Ланчин Станиславівський повіт Королівство Галичин

Шкрумеляк Юрій Андрійович

Шкрумеляк Юрій Андрійович
Народився 18 квітня 1895(1895-04-18)
Ланчин, Станиславівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Помер 16 жовтня 1965(1965-10-16) (70 років)
Коломия, Івано-Франківська область, Українська РСР, СССР
Поховання
Личаківський цвинтар : 

Громадянство  Австро-Угорщина →  ЗУНР →  УНР
Діяльність перекладач
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
 Шкрумеляк Юрій Андрійович у Вікісховищі
  Роботи у  Вікіджерелах

Ю́рій Андрі́йович Шкрумеля́к (18 квітня 1895(18950418), м. Ланчин, нині смт Надвірнянського району Івано-Франківської області — 16 жовтня 1965, Коломия) — український журналіст, поет, перекладач і дитячий письменник, січовий стрілець, автор творів про визвольну боротьбу УСС-УГА.
Псевдоніми: Іван Сорокатий, Юра Ігорків, Ю. Підгірський, Смик, Гнотик, Олекса Залужний, Максим Цимбала.

Біографія Редагувати

Народився в селянській сім'ї.

Навчався в сільській школі в 1901—1907 роках, у 1907—1914 — у Коломийській гімназії[якій?], 1922—1924 — у Львівському університеті і на філософському факультеті Празького університету. Знав кілька європейських мов. Згодом вільно перекладав з німецької, англійської, чеської, російської та польської мов.

Під час Першої світової війни воював у складі Українських Січових Стрільців, був підхорунжим. Належав до найвідоміших поетів-усусів. Зокрема, після кривавих боїв на Маківці Михайло Гайворонський на слова Юрка Шкрумеляка написав пісню «Питається вітер смерті». «Стрілець і пісня, — зауважував Шкрумеляк, — то брат і сестра, то любчик і любка; в одинокій пісні знаходить стрілець розраду та хвилеве забуття».

Учасник визвольної війни. Працював із Миколою Євшаном у архівах Начальної Команди УГА.

1920—1930 — співробітник і редактор часописів «Дзвіночок» і «Світ дитини», до співпраці з якими запрошував відому дитячу поетесу Марійку Підгірянку.

1928—1939 — співробітник видавничого концерну Івана Тиктора, головний редактор і фейлетоніст (псевдонім Іван Сорокатий) газети «Народна справа» та журналу для дітей «Дзвіночок».

1945 р. був засуджений на 10 років ув'язнення в радянському концтаборі. Покарання відбував у Печорських таборах. Після повернення з ув'язнення (1956 р.) реабілітований.

Помер 16 жовтня 1965 у місті Коломия (довідник «Письменники Радянської України» (1970) вказує, що помер 20 листопада 1965 р. у Львові), похований у Львові на Личаківському кладовищі.

Творчість Редагувати

Юрій Шкрумеляк увійшов у літературу першим друкованим віршем на патріотичну тематику «За рядами ряди» (Відень, 1915).

Автор понад 30 книг для дітей (найвідоміші «Юрза-Мурза» (1921), «Записки Івася Крілика», «Стрілець Невмираха», «Мова віків» та (під псевдонімом Юра Ігорків) «Історії України для дітей» у чотирьох частинах.

Численні переклади зі світової класики, пристосовані для малого читача («Казки з 1001 ночі», «Алядин і чарівна лямпа», «Історія про малого Мука», «Пригоди мореплавця Сіндбада» та ін.).

Друкувався у виданнях «Червоної Калини», зокрема в календарях-альманахах — вірші, оповідання та белетризовані спомини.

Автор поем «Кузня в Нагуєвичах» (1958), «Довбушева слава» (1961).

Окремо вийшли:

  • Поема «Сон Галича» (Станиславів, 1920).
  • Лірико-публіцистична проза «Поїзд мерців» (Львів, 1922).
  • «Авелева жертва» (1926).
  • Пригодницька повість «Чета крилатих» (1928, перевидано 1954 у США).
  • Повість «Вогні з полонин» (1930).
  • П'єса «Стрілець Невмирущий» (1938).
  • Повість «Високі гори і низини» (1939).
  • Збірка поезій «Пісня про радісну осінь» (Київ, 1940).
  • Збірка поезій «Сопілка співає» (Львів, 1957).
  • Вибрані твори «Привіт Говерлі» (Київ, 1964).

Твори Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Вічна Ватра на Личакові: могили пластунів у Львівському історико-культурному музеї-заповіднику «Личаківський цвинтар» — Львів: 2007. — С. 73. — 76 с.
    d:Track:Q36036d:Track:Q65564948

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Primitki Shkrumelyak Yurij AndrijovichNarodivsya 18 kvitnya 1895 1895 04 18 Lanchin Stanislavivskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro UgorshinaPomer 16 zhovtnya 1965 1965 10 16 70 rokiv Kolomiya Ivano Frankivska oblast Ukrayinska RSR SSSRPohovannya Lichakivskij cvintar 1 Gromadyanstvo Avstro Ugorshina ZUNR UNRDiyalnist perekladachAlma mater Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka Shkrumelyak Yurij Andrijovich u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahYu rij Andri jovich Shkrumelya k 18 kvitnya 1895 18950418 m Lanchin nini smt Nadvirnyanskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti 16 zhovtnya 1965 Kolomiya ukrayinskij zhurnalist poet perekladach i dityachij pismennik sichovij strilec avtor tvoriv pro vizvolnu borotbu USS UGA Psevdonimi Ivan Sorokatij Yura Igorkiv Yu Pidgirskij Smik Gnotik Oleksa Zaluzhnij Maksim Cimbala Zmist 1 Biografiya 1 1 Tvorchist 2 Tvori 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya v selyanskij sim yi Navchavsya v silskij shkoli v 1901 1907 rokah u 1907 1914 u Kolomijskij gimnaziyi yakij 1922 1924 u Lvivskomu universiteti i na filosofskomu fakulteti Prazkogo universitetu Znav kilka yevropejskih mov Zgodom vilno perekladav z nimeckoyi anglijskoyi cheskoyi rosijskoyi ta polskoyi mov Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni voyuvav u skladi Ukrayinskih Sichovih Strilciv buv pidhorunzhim Nalezhav do najvidomishih poetiv ususiv Zokrema pislya krivavih boyiv na Makivci Mihajlo Gajvoronskij na slova Yurka Shkrumelyaka napisav pisnyu Pitayetsya viter smerti Strilec i pisnya zauvazhuvav Shkrumelyak to brat i sestra to lyubchik i lyubka v odinokij pisni znahodit strilec rozradu ta hvileve zabuttya Uchasnik vizvolnoyi vijni Pracyuvav iz Mikoloyu Yevshanom u arhivah Nachalnoyi Komandi UGA 1920 1930 spivrobitnik i redaktor chasopisiv Dzvinochok i Svit ditini do spivpraci z yakimi zaproshuvav vidomu dityachu poetesu Marijku Pidgiryanku 1928 1939 spivrobitnik vidavnichogo koncernu Ivana Tiktora golovnij redaktor i fejletonist psevdonim Ivan Sorokatij gazeti Narodna sprava ta zhurnalu dlya ditej Dzvinochok 1945 r buv zasudzhenij na 10 rokiv uv yaznennya v radyanskomu konctabori Pokarannya vidbuvav u Pechorskih taborah Pislya povernennya z uv yaznennya 1956 r reabilitovanij Pomer 16 zhovtnya 1965 u misti Kolomiya dovidnik Pismenniki Radyanskoyi Ukrayini 1970 vkazuye sho pomer 20 listopada 1965 r u Lvovi pohovanij u Lvovi na Lichakivskomu kladovishi Tvorchist Redaguvati Yurij Shkrumelyak uvijshov u literaturu pershim drukovanim virshem na patriotichnu tematiku Za ryadami ryadi Viden 1915 Avtor ponad 30 knig dlya ditej najvidomishi Yurza Murza 1921 Zapiski Ivasya Krilika Strilec Nevmiraha Mova vikiv ta pid psevdonimom Yura Igorkiv Istoriyi Ukrayini dlya ditej u chotiroh chastinah Chislenni perekladi zi svitovoyi klasiki pristosovani dlya malogo chitacha Kazki z 1001 nochi Alyadin i charivna lyampa Istoriya pro malogo Muka Prigodi moreplavcya Sindbada ta in Drukuvavsya u vidannyah Chervonoyi Kalini zokrema v kalendaryah almanahah virshi opovidannya ta beletrizovani spomini Avtor poem Kuznya v Naguyevichah 1958 Dovbusheva slava 1961 Okremo vijshli Poema Son Galicha Stanislaviv 1920 Liriko publicistichna proza Poyizd merciv Lviv 1922 Aveleva zhertva 1926 Prigodnicka povist Cheta krilatih 1928 perevidano 1954 u SShA Povist Vogni z polonin 1930 P yesa Strilec Nevmirushij 1938 Povist Visoki gori i nizini 1939 Zbirka poezij Pisnya pro radisnu osin Kiyiv 1940 Zbirka poezij Sopilka spivaye Lviv 1957 Vibrani tvori Privit Goverli Kiyiv 1964 Tvori RedaguvatiYura Shkrumelyak Slovo ukrayinskoyi ditini Arhivovano 7 grudnya 2006 u Wayback Machine Shkrumelyak Yu Pisnya pro radisnu osin poeziyi Yura Shkrumelyak Kiyiv Rad pismennik 1940 91 2 s Arhivovano 22 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Shkrumelyak Yu Cheta krilatih divni prigodi z voyen chasiv povist Yura Shkrumelyak Lviv Kooperativ nakladnya Chervonoyi kalini 1929 261 1 s Arhivovano 23 sichnya 2021 u Wayback Machine Primitki Redaguvati Vichna Vatra na Lichakovi mogili plastuniv u Lvivskomu istoriko kulturnomu muzeyi zapovidniku Lichakivskij cvintar Lviv 2007 S 73 76 s d Track Q36036d Track Q65564948Literatura RedaguvatiBabij Oles Iz pahoshami stepu Znahidki Povidomlennya Publikaciyi Ukrayina 1991 9 S 9 Golinej S Geroyichna postat krayu Narodna volya 2000 18 kvit Drbal A Ukrayinskij Shvejk Do 125 richchya vid dnya narodzhennya pismennika Yuriya Shkrumelyaka Porogi Praga Rik XXVIII 2020 4 C 19 Kachkan V Povernennya Yuriya Shkrumelyaka Za raritetami ta arhivami Ukrayinska mova ta literatura 2002 40 S 15 20 Levickij Vasil Znavec dityachoyi dushi Galichina 2015 18 kvit Melnik I Zgadajmo Yuriya Shkrumelyaka Arhivovano 18 kvitnya 2015 u Wayback Machine Zbruch 2015 18 kvit Pismenniki Radyanskoyi Ukrayini K 1970 S 490 491 Ukrayinska Radyanska Enciklopediya 2 e vid T 12 K 1985 S 418 Ukrayinskij Radyanskij Enciklopedichnij Slovnik T 3 K 1968 S 802 Ukrayinskij Radyanskij Enciklopedichnij Slovnik 2 e vid T 3 K 1987 S 679 Horob M Yura Shkrumelyak odin iz cheti krilatih Obriyi 2001 1 S 47 52 Shkrumelyak Yura Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 T 10 S 3876 Posilannya RedaguvatiStrilecka poeziya i Shevchenko Shevchenkivska enciklopediya T 5 Pe S u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 S 992 995 Shkrumelyak Yura Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2087 1000 ekz Yurij Shkrumelyak Ukrayinski pisni Arhivovano 26 veresnya 2007 u Wayback Machine Svitlina mogili Yuriya Shkrumelyaka na Lichakivskomu cvintari Arhivovano 18 kvitnya 2015 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shkrumelyak Yurij Andrijovich amp oldid 40135921