11 шахова Олімпіада проходила в столиці Голландії, місті Амстердам з 4 по 28 вересня 1954 року.
На проведення турніру претендували Аргентина і Бразилія. Бразильська федерація хотіла організувати турнір у Сан-Паулу на честь 400-річчя заснування міста. Але ФІДЕ ухвалила рішення провести Олімпіаду в Аргентині. Проте за півтора місяця до відкриття турніру в Аргентині відбувся державний переворот. Президента Перона, який був головним покровителем Олімпіади, усунули від влади. Нова ж влада не захотіла фінансувати змагання, й аргентинська федерація вимушена була відмовитися від проведення XI Олімпіади. Керівництво ФІДЕ опинилося в скрутному становищі, адже така відмова означала порушення традиційної системи змагань, що не могло не відбитися на загальному авторитеті ФІДЕ. На допомогу ФІДЕ прийшла Голландська шахова федерація, яка погодилася організувати і провести змагання в Амстердамі. Активну участь у підготовці турніру брало товариство з розвитку шахових традицій в Амстердамі. До речі, таке товариство існує тільки в Голландії. Воно організоване в 1950 році і його головне завдання — проведення міжнародних турнірів у країні. Секретар товариства — міжнародний майстер Л. Прінс — був організатором XI Олімпіади. Очікувалася рекордна кількість команд, однак ряд країн в останній момент відмовився від участі. Насамперед впадає в око відмова американської федерації прислати свою команду. Двадцять шість команд з 51, які на той час входили до ФІДЕ, приїхали в Амстердам, серед них був один дебютант — команда Колумбії.
У складах команд було багато відомих шахістів: Ботвинник, Найдорф, Глігорич, Трифунович, Штальберг, Штольц, Лундін, Сабо, Александер, Унцікер, Шмід.
Відразу ж після тривалого турне по Південній Америці приїхав на турнір екс-чемпіон світу Ейве. Найстаршим за віком на турнірі був 72-річний гросмейстер О. Бернштейн. До речі, він дебютував на Олімпіаді. Наймолодшими учасниками були 19-річні О. Панно (Аргентина), Б. Ларсен (Данія) і Ф. Олафссон (Ісландія).
Регламент Редагувати
Турнір проходив у великому спортивному залі «Апполо-Хол». Олімпіадою керували головний арбітр Мілан Відмар (Югославія) і арбітражний комітет під головуванням Ван-Стеніса. Третього вересня на технічній нараді капітанів всі 26 команд було поділено на приблизно однакові за силами чотири півфінальні групи. Враховуючи досвід фіналу в Хельсінкі, який пройшов дуже швидко, керівництво ФІДЕ вирішило надалі фінали олімпіад проводити не менш ніж з 12 командами. Тому в Амстердамі у головний фінал потрапляли по три команди — переможниці півфіналів. Решта виборювали 13—26-те місця в класифікаційному турнірі (Фінал В).
Перебіг подій Редагувати
Піфінали Редагувати
Група А Редагувати
У першому півфіналі збірна СРСР вже після перших 2 турів, здобувши перемоги із «сухим» рахунком над командами Фінляндії і Греції, практично забезпечила собі місце у фіналі. Голландці в підсумку стали другими, а третє місце несподівано посіла команда Ісландії.
- Очки - сума набраних очок всіма шахістами (1 за перемогу шахіста, ½ за нічию, 0 - поразка);
- КО - командні очки, набрані всією командою (2 за перемогу команди, 1 - нічия, 0 - поразка);
| Місце | Країна | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | Очки | КО | Перемоги | Нічиї | Поразки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | СРСР | 2 | 3½ | 3 | 4 | 4 | 16½ | 9 | 4 | 1 | 0 | |
| 2 | Нідерланди | 2 | 2½ | 3 | 3 | 2½ | 13 | 9 | 4 | 1 | 0 | |
| 3 | Ісландія | ½ | 1½ | 3 | 3½ | 2½ | 11 | 6 | 3 | 0 | 2 | |
| 4 | Австрія | 1 | 1 | 1 | 3 | 3½ | 9½ | 4 | 2 | 0 | 3 | |
| 5 | Фінляндія | 0 | 1 | ½ | 1 | 3 | 5½ | 2 | 1 | 0 | 4 | |
| 6 | Греція | 0 | 1½ | 1½ | ½ | 1 | 4½ | 0 | 0 | 0 | 5 |
Група В Редагувати
У другому півфіналі зі старту лідерство захопили команди Чехословаччини і Болгарії, які утримували його до останнього туру, в якому вони зіграли між собою внічию. Ця нічия дала можливість команді Аргентини випередити їх на пів-очка. Приємною несподіванкою на Олімпіаді був вдалий виступ команди Болгарії.
- Очки - сума набраних очок всіма шахістами (1 за перемогу шахіста, ½ за нічию, 0 - поразка);
- КО - командні очки, набрані всією командою (2 за перемогу команди, 1 - нічия, 0 - поразка);
| Місце | Країна | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | Очки | КО | Перемоги | Нічиї | Поразки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Аргентина | 2 | 2 | 3 | 3 | 4 | 14 | 8 | 3 | 2 | 0 | |
| 2 | Болгарія | 2 | 2 | 2½ | 3½ | 3½ | 13½ | 8 | 3 | 2 | 0 | |
| 3 | Чехословаччина | 2 | 2 | 2½ | 3 | 4 | 13½ | 8 | 3 | 2 | 0 | |
| 4 | Канада | 1 | 1½ | 1½ | 2½ | 3½ | 10 | 4 | 2 | 0 | 3 | |
| 5 | Італія | 1 | ½ | 1 | 1½ | 3½ | 7½ | 2 | 1 | 0 | 4 | |
| 6 | Ірландія | 0 | ½ | 0 | ½ | ½ | 1½ | 0 | 0 | 0 | 5 |
Група С Редагувати
У третьому півфіналі досить несподівано перемогла команда Ізраїлю. Двома очками поступилися їй шахісти Югославії і Швейцарії, які поділили друге і третє місця. Сенсацією турніру була перемога команди Саара над шахістами Югославії. Правда, врешті вона посіла останнє місце у півфіналі.
- Очки - сума набраних очок всіма шахістами (1 за перемогу шахіста, ½ за нічию, 0 - поразка);
- КО - командні очки, набрані всією командою (2 за перемогу команди, 1 - нічия, 0 - поразка);
| Місце | Країна | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | Очки | КО | Перемоги | Нічиї | Поразки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Ізраїль | 1½ | 3 | 2½ | 3 | 3 | 3 | 16 | 10 | 5 | 0 | 1 | |
| 2 | Югославія | 2½ | 2 | 3 | 2½ | 2½ | 1½ | 14 | 9 | 4 | 1 | 1 | |
| 3 | Швеція | 1 | 2 | 2 | 2½ | 2½ | 4 | 14 | 8 | 3 | 2 | 1 | |
| 4 | Данія | 1½ | 1 | 2 | 1½ | 3½ | 2 | 11½ | 4 | 1 | 2 | 3 | |
| 5 | Норвегія | 1 | 1½ | 1½ | 2½ | 2 | 2½ | 11 | 5 | 2 | 1 | 3 | |
| 6 | Франція | 1 | 1½ | 1½ | ½ | 2 | 3 | 9½ | 3 | 1 | 1 | 4 | |
| 7 | Саар | 1 | 2½ | 0 | 2 | 1½ | 1 | 8 | 3 | 1 | 1 | 4 |
Група D Редагувати
Найрівнішим за силами був четвертий півфінал. Тут жодній з команд не вдалося уникнути поразки. Перше місце, незважаючи на несподіваний програш англійцям, посіли угорські шахісти. Гостра боротьба точилася за третє місце між командами Англії, Швейцарії і Колумбії. В підсумку, за кількістю набраних очок англійці і швейцарці поділили третє і четверте місця, але відповідно до правил у фінал потрапила команда Англії, яка здобула перемогу в матчі з швейцарськими шахістами.
- Очки - сума набраних очок всіма шахістами (1 за перемогу шахіста, ½ за нічию, 0 - поразка);
- КО - командні очки, набрані всією командою (2 за перемогу команди, 1 - нічия, 0 - поразка);
| Місце | Країна | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | Очки | КО | Перемеоги | Нічиї | Поразки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Угорщина | 2½ | 1½ | 3 | 4 | 3 | 4 | 18 | 10 | 5 | 0 | 1 | |
| 2 | ФРН | 1½ | 2½ | 3 | 2 | 3½ | 4 | 16½ | 9 | 4 | 1 | 1 | |
| 3 | Англія | 2½ | 1½ | 2½ | 1½ | 1½ | 4 | 13½ | 6 | 3 | 0 | 3 | |
| 4 | Швейцарія | 1 | 1 | 1½ | 2½ | 3½ | 4 | 13½ | 6 | 3 | 0 | 3 | |
| 5 | Колумбія | 0 | 2 | 2½ | 1½ | 2½ | 4 | 12½ | 7 | 3 | 1 | 2 | |
| 6 | Бельгія | 1 | ½ | 2½ | ½ | 1½ | 3 | 9 | 4 | 2 | 0 | 4 | |
| 7 | Люксембург | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 6 |
Фінали Редагувати
12 вересня вдень було проведено жеребкування, а вже ввечері відбувся 1-й тур фіналів.
Фінал А Редагувати
З самого старту команда СРСР вийшла вперед, перемігши шведів та англійців з великим рахунком. Третій тур вніс деяке загострення в боротьбу. СРСР зіграв внічию з командою Ізраїлю. Це була перша і, як з'ясувалося, єдина нічия команди СРСР у фіналі. Після цієї нічиєї радянську команду наздогнали югославські шахісти, які розгромили англійців. У лідерів було 9 очок. Далі йшли команди Аргентини, Угорщини та Ізраїлю — по 7,5 очка.
Переломним у турнірній боротьбі став 5-й тур, у якому СРСР переміг команду Болгарії. СРСР з 15 очками знову став одноосібними лідером, оскільки югослави зазнали поразки від угорської команди. Після перемоги з великим рахунком над ісландцями югославів наздогнали шахісти Аргентини. Обидві команди мали по 13,5 очка.
Шостий тур ще більше зміцнив лідируюче становище команди СРСР. Після переконливої перемоги над командою Ісландії (4:0) вона випереджала команду Аргентини, що посідала друге місце, на 2,5 очка.
У 7-му турі лідери зустрічалися між собою. Команди виставили на гру основні склади. СРСР не залишив збірній Аргентини ніяких шансів. Поразка аргентинців вивела на друге місце команду Югославії, яка з мінімальною перевагою перемогла ісландців.
У 8-му турі центральним був матч СРСР — Югославія. Зустріч пройшла в гострій боротьбі. І знову перемогу здобув СРСР. Після чого отримання шахістами СРСР золотих нагород вже мало в кого викликало сумніви.
Останні 3 тури вирішували долю срібних і бронзових медалей. Вирішальним став матч 9-го туру Югославія — Аргентина. Цей поєдинок проходив у винятково запеклій боротьбі і приніс перемогу югославам.
23 вересня, грався передостанній тур, команда СРСР вже могла приймати офіційні поздоровлення. Це відбулося після закінчення матчу СРСР — Чехословаччина. Набравши 30,5 очка, команда СРСР за тур до закінчення Олімпіади стала дворазовим чемпіоном світу.
В останньому турі очікувалося гостре суперництво югославів та аргентинців за друге місце. Однак цього не трапилося. Матчі Аргентина — ФРН та Югославія — Чехословаччина проходили досить миролюбно. Результативною виявилася лише партія Болбочана з Шмідом. Перемога Болбочана і забезпечила команді Аргентини срібні медалі. Цікаво відзначити своєрідний рекорд Болбочана, який на трьох останніх олімпіадах не зазнав жодної поразки. В команді Югославії лідери зіграли не зовсім рівно. Бронзовий успіх команді забезпечили молоді резервісти Фудерер і Матанович.
- Очки - сума набраних очок всіма шахістами (1 за перемогу шахіста, ½ за нічию, 0 - поразка);
- КО - командні очки, набрані всією командою (2 за перемогу команди, 1 - нічия, 0 - поразка);
| № | Країна | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | Очки | КО | Перемоги | Нічиї | Поразки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | СРСР | 3½ | 2½ | 2½ | 3 | 3 | 2 | 3½ | 3½ | 3 | 3½ | 4 | 34 | 21 | 10 | 1 | 0 | |
| 2. | Аргентина | ½ | 1½ | 3 | 2½ | 2 | 3 | 2½ | 3 | 2½ | 3 | 3½ | 27 | 17 | 8 | 1 | 2 | |
| 3. | Югославія | 1½ | 1 | 2 | 2½ | 1½ | 3 | 3 | 3½ | 2 | 2½ | 2½ | 26½ | 16 | 7 | 2 | 2 | |
| 4. | Чехословаччина | 1½ | 1½ | 2 | 3 | 2 | 1½ | 2 | 3 | 2½ | 3½ | 2½ | 24½ | 13 | 5 | 3 | 3 | |
| 5. | ФРН | 1 | 2 | 1½ | 1 | 2 | 2½ | ½ | 2½ | 4 | 4 | 3 | 23½ | 11 | 5 | 1 | 5 | |
| 6. | Угорщина | 1 | 1 | 2½ | 2 | 2 | 1 | 3 | 2 | 2 | 2 | 3½ | 23 | 12 | 3 | 6 | 2 | |
| 7. | Ізраїль | 2 | 1½ | 1 | 2½ | 1½ | 3 | 3 | ½ | 3 | 2 | 2½ | 22 | 12 | 5 | 2 | 4 | |
| 8. | Нідерланди | ½ | 1 | 1 | 2 | 3½ | 1 | 1 | 3 | 2½ | 3 | 2 | 21 | 10 | 4 | 2 | 5 | |
| 9. | Англія | ½ | 1½ | ½ | 1 | 1½ | 2 | 3½ | 1 | 2½ | 1 | 2½ | 17 | 7 | 3 | 1 | 7 | |
| 10. | Болгарія | 1 | 1 | 2 | 1½ | 0 | 2 | 1 | 1½ | 1½ | 2½ | 2½ | 17 | 6 | 2 | 2 | 7 | |
| 11. | Швеція | ½ | ½ | 1½ | ½ | 0 | 2 | 2 | 1 | 3 | 1½ | 2 | 15 | 5 | 1 | 3 | 7 | |
| 12. | Ісландія | 0 | ½ | 1½ | 1½ | 1 | ½ | 1½ | 2 | 1½ | 1½ | 2 | 13½ | 2 | 0 | 2 | 9 |
Фінал В Редагувати
Зі старту лідерство захопила команда Канади. До 10-го туру її переслідували швейцарці й австрійці. В 10-му турі команда Швейцарії обіграла канадців і вийшла на перше місце, яким не поступилася нікому до кінця турніру. Через 2 тури канадців наздогнали і шахісти Австрії. Однак друге місце було присуджено канадським майстрам, бо вони в особистій зустрічі перемогли австрійців.
- Очки - сума набраних очок всіма шахістами (1 за перемогу шахіста, ½ за нічию, 0 - поразка);
- КО - командні очки, набрані всією командою (2 за перемогу команди, 1 - нічия, 0 - поразка);
| № | Країна | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | Очки | КО | Перемоги | Поразки | Нічиї |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 13 | Швейцарія | 3 | 3 | 2 | 3 | 3½ | 2½ | 2½ | 3 | 2½ | 4 | 1 | 3½ | 3½ | 37 | 23 | 11 | 1 | 1 | |
| 14 | Канада | 1 | 3 | 2 | 3 | 3½ | 2 | 2½ | 3½ | 3 | 3½ | 2 | 3 | 4 | 36 | 21 | 9 | 3 | 1 | |
| 15 | Австрія | 1 | 1 | 3 | 3 | 3 | 2 | 3 | 2½ | 3 | 3 | 3½ | 4 | 4 | 36 | 21 | 10 | 1 | 2 | |
| 16 | Данія | 2 | 2 | 1 | 2 | 1½ | 3 | 3½ | 3 | 2 | 3½ | 3½ | 4 | 3½ | 34½ | 18 | 7 | 4 | 2 | |
| 17 | Італія | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 3 | 1½ | 1 | 2 | 3½ | 3½ | 4 | 3 | 28½ | 13 | 5 | 3 | 5 | |
| 18 | Колумбія | ½ | ½ | 1 | 2½ | 2 | 2 | 2½ | 1 | 3½ | 3 | 2½ | 2½ | 4 | 27½ | 16 | 7 | 2 | 4 | |
| 19 | Бельгія | 1½ | 2 | 2 | 1 | 1 | 2 | 1½ | 3 | 2½ | 2 | 2 | 2½ | 4 | 27 | 13 | 4 | 5 | 4 | |
| 20 | Фінляндія | 1½ | 1½ | 1 | ½ | 2½ | 1½ | 2½ | 2½ | 2 | 2½ | 1½ | 4 | 3 | 26½ | 13 | 6 | 1 | 6 | |
| 21 | Франція | 1 | ½ | 1½ | 1 | 3 | 3 | 1 | 1½ | 3 | 1½ | 3 | 2½ | 3½ | 26 | 12 | 6 | 0 | 7 | |
| 22 | Саар | 1½ | 1 | 1 | 2 | 2 | ½ | 1½ | 2 | 1 | 1 | 2½ | 4 | 4 | 24 | 9 | 3 | 3 | 7 | |
| 23 | Норвегія | 0 | ½ | 1 | ½ | ½ | 1 | 2 | 1½ | 2½ | 3 | 2½ | 4 | 3 | 22 | 11 | 5 | 1 | 7 | |
| 24 | Греція | 3 | 2 | ½ | ½ | ½ | 1½ | 2 | 2½ | 1 | 1½ | 1½ | 1½ | 3 | 21 | 8 | 3 | 2 | 8 | |
| 25 | Ірландія | ½ | 1 | 0 | 0 | 0 | 1½ | 1½ | 0 | 1½ | 0 | 0 | 2½ | 2½ | 11 | 4 | 2 | 0 | 11 | |
| 26 | Люксембург | ½ | 0 | 0 | ½ | 1 | 0 | 0 | 1 | ½ | 0 | 1 | 1 | 1½ | 7 | 0 | 0 | 0 | 13 |
Закриття Редагувати
Пізно ввечері 25 вересня в Карлтон-Отелі, де грали свій матч на першість світу в 1935 році Альохін та Ейве, відбулося урочисте закриття XI Олімпіади. Збірній команді СРСР було вручено перехідний Кубок ФІДЕ, всіх учасників команди нагородили золотими медалями. Команді Аргентини дісталися срібні, а югославам — бронзові медалі.
Спеціальний приз за абсолютно найкращий результат Олімпіади було вручено гросмейстеру Кересу.
Джерела Редагувати
- Святослав Ю. Р. З історії шахових олімпіад. — Київ: Здоров'я, 1983. — 240 с.
- OlimpBase [ 10 вересня 2018 у Wayback Machine.]