www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чеченці в Казахстані чеченська діаспора що з явилася в Казахстані в результаті депортації чеченців та інгушів у 1944 роц

Чеченці в Казахстані

Чеченці в Казахстані — чеченська діаспора, що з'явилася в Казахстані в результаті депортації чеченців та інгушів у 1944 році. Станом на початок 2017 року, за даними Комітету зі статистики міністерства національної економіки Казахстану, її чисельність становить 32 894 особи (за даними сайту joshuaproject.net — 38 тисяч).

Історія ред.

Згідно з переписом 1926 року, в Казахстані проживало три чеченці: два в Семипалатинській губернії і один в Сирдар'їнській.

Депортація ред.

В результаті депортації, за різними оцінками, від 500 до 650 тисяч чеченців та інгушів опинилися в Казахській та Киргизькій РСР. У ході виселення і в перші роки після нього загинули приблизно 100 тисяч чеченців і 23 тисяч інгушів (приблизно кожен четвертий з обох народів). За оцінками Д. Едієва, втрати від депортації склали 125 477 чеченців (30,76 % від числа депортованих) та 20 284 інгуші (21,27 %). Лише 1949 року зниження чисельності вайнахів припинилося. Чеченці та інгуші були розселені по 16 областях Казахстану та п'яти областях Киргизії. Ще кілька сотень людей були депортовані в Узбекистан, Таджикистан і РРФСР.

Реабілітація ред.

Указами Президій Верховної Ради СРСР та РРФСР 9 січня 1957 року Чечено-Інгушська АРСР була відновлена. Вайнахи почали масово повертатися на свою історичну батьківщину. До 1963 з 524 тисяч осіб до Чечено-Інгушетії повернулося 468 тисяч. Частина чеченців та інгушів постійно мігрувала на Кавказ і назад через те, що їх повної реабілітації в СРСР так і не відбулося.

Подальші події ред.

У жовтні — листопаді 1992 року стався осетино-інгуський конфлікт. Потім були Перша і Друга чеченські війни. Ці події сприяли припливу чеченців та інгушів до Казахстану.

Динаміка чисельності ред.

Чисельність чеченської діаспори за роками
Рік 1970 1979 1989 1999 2009 2017
Чисельність 14 266 15 947 20 930 16 115 31 431 32 894

Переписи населення ред.

Чисельність і частка чеченців за даними перепису населення за ці роки, за областями та містами республіканського значення:

Чисельність Доля (в %)
1970 1979 1989 1999 2009 1970 1979 1989 1999 2009
Казахстан 34 540 38 256 49 053 31 799 31 431 0.26 0.26 0.30 0.21 0.19
Акмолинська область 2 471 2 628 4 181 3 149 3 136 0.25 0.26 0.39 0.37 0.42
Актюбінська область 1 192 2 222 3 335 1 379 1 287 0.21 0.35 0.45 0.20 0.16
Алмаати 1 480 1 701 2 194 2 304 2 182 0.19 0.17 0.20 0.20 0.15
Алматинська область 8 072 8 448 9 304 6 091 5 891 0.63 0.58 0.56 0.39 0.32
Нур-Султан 231 388 514 752 951 0.12 0.16 0.18 0.23 0.15
Атирауська область 157 316 578 112 164 0.04 0.08 0.13 0.02 0.03
Східноказахстанська область 3 641 2 748 2 790 1 690 1 651 0.23 0.16 0.15 0.11 0.11
Жамбильська область 4 038 3 692 3 881 2 438 2 320 0.50 0.39 0.37 0.24 0.22
Західноказахстанська область 235 1 012 1 303 714 579 0.04 0.17 0.20 0.11 0.09
Карагандинська область 4 055 4 405 5 997 4 660 5 099 0.25 0.25 0.34 0.33 0.38
Костанайська область 1 121 1 326 2 955 2 167 1 933 0.11 0.12 0.24 0.21 0.21
Кизилординська область 1 846 1 748 1 475 742 814 0.37 0.31 0.25 0.12 0.11
Мангистауська область 880 2 575 4 056 655 595 0.55 1.03 1.25 0.20 0.12
Павлодарська область 1 394 1 298 1 945 1 767 1 710 0.19 0.16 0.20 0.21 0.23
Північноказахстанська область 332 328 972 919 654 0.03 0.03 0.10 0.12 0.10
Туркестанська область 3 395 3 421 3 573 2 260 2 465 0.26 0.21 0.19 0.11 0.09

Нинішній стан ред.

1989 року в Алма-Аті з'явився чечено-інгушський національно-культурний центр. У 1995 році він був перереєстрований як Асоціація розвитку культури чеченського та інгушського народів «Вайнах» із роздільними чеченським та інгушським правліннями та співголовами. До її складу входять національно-культурні об'єднання чеченців та інгушів усіх обласних центрів Казахстану.

Першими співголовами асоціації «Вайнах» були обрані доктор філософських наук, професор А. Яндаров та доктор геолого-мінеральних наук, професор, академік Національної академії наук Казахстану С. Оздоєв. У 1997 році співголовою асоціації замість А. Яндарова було обрано віце-президента Всесвітнього чеченського конгресу А. Мурадова. Асоціація «Вайнах» у 1995 році була включена до Асамблеї народів Казахстану, а її керівники стали членами Ради Асамблеї.

Після початку бойових дій у Чечні Асоціацією було проведено велику роботу з облаштування своїх одноплемінників, що втекли від війни. Асоціація надає допомогу членам діаспори та біженцям, що потребують, вирішує питання розміщення біженців та їх реєстрації в правоохоронних органах. З 1998 в Алма-Аті функціонує інгушська недільна школа. Чеченські та інгуські бізнесмени регулярно надають Асоціації фінансову допомогу.

Представники діаспори живуть у центральних, східних та південних районах Казахстану.

Відомі представники діаспори ред.

  • Султан Байсултанов (1947—2012) — радянський і Казахстанський оперний співак, Народний артист Казахстану і Чечено-Інгушської АРСР.
  • Садо Бациєв  - Казахстанський гімнаст, майстер спорту Казахстану міжнародного класу, абсолютний чемпіон світу серед юніорів, бронзовий призер чемпіонату Азії.
  • Ахмет Мурадов (1951) — Казахстанський політик, співголова Асоціації чеченців та інгушів Казахстану « Вайнах», член ради Асамблеї народу Казахстану, член Комітету з питань екології та природокористування Мажиліса Парламенту Республіки Казахстан.
  • Ахмет Сапаров (1926—2002) — старший чабан радгоспу імені Калініна Ленгерского району Чимкентської області Казахської РСР, Герой Соціалістичної Праці.
  • Андарбек Яндаров (1937—2011) — вчений, громадський і політичний діяч, професор, доктор філософських наук, заступник голови Верховної Ради Чечено-Інгушської АРСР. Один з двох перших співголів асоціації «Вайнах».

Примітки ред.

  1. . stat.gov.kz. 1 січня 2017. Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 30 березня 2018. 
  2. Country: Kazakhstan. joshuaproject.net (англ.). Процитовано 17 березня 2018. 
  3. Ермекбаев, 2009, с. 185.
  4. Pohl, 1999.
  5. Эдиев, 2003, с. 294.
  6. Земсков, 2005, с. 193—195.
  7. Земсков, 2005, с. 210—224.
  8. Указ Президиума ВС СССР от 09.01.1957
  9. Указ Президиума ВС РСФСР от 09.01.1957 № 721/4 о восстановлении Чечено-Ингушской АССР и упразднении Грозненской области
  10. Ермекбаев, 2009, с. 268.
  11. Ермекбаев, 2009, с. 273.
  12. ↑ Ермекбаев, 2009, с. 274.
  13. Казстат (6 грудня 2007). . stat.gov.kz. Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 12 квітня 2018. 
  14. Казстат. . stat.gov.kz. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 12 квітня 2018. 
  15. Ethnic composition: 1970 census (data for regions) (англ.). pop-stat.mashke.org. Процитовано 30 червня 2018. 
  16. Ethnic composition: 1979 census (data for regions) (англ.). pop-stat.mashke.org. Процитовано 30 червня 2018. 
  17. Ethnic composition: 1989 census (data for regions) (англ.). pop-stat.mashke.org. Процитовано 30 червня 2018. 
  18. Ethnic composition: 1999 census (data for regions) (англ.). pop-stat.mashke.org. Процитовано 30 червня 2018. 
  19. „Ethnic composition: 2009 census“ (рос.). pop-stat.mashke.org. Процитовано 30 червня 2018. 
  20. Ермекбаев, 2009, с. 274—275.
  21. Ермекбаев, 2009, с. 275.
  22. Ермекбаев, 2009, с. 276.
  23. Ермекбаев, 2009, с. 278.
  24. Ермекбаев, 2009.
  25. Ермекбаев, 2009, с. 314—315.
  26. Ермекбаев, 2009, с. 216—217.
  27. . sdushor9.kz. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 17 березня 2018. 
  28. Мурадов Ахмет Сейдарахманович. parlam.kz. Мажилис Парламента Республики Казахстан. Процитовано 18 квітня 2018. 
  29. Ермекбаев, 2009, с. 147—148.
  30. Ермекбаев, 2009, с. 177—178.

Література ред.

  • Ермекбаев Ж. А. Чеченцы и ингуши в Казахстане. История и судьбы. — Алма-Ата : «Дайк-Пресс», 2009. — 508 с. — 1500 прим. — ISBN 978-601-7170-028.
  • Земсков В. Н. Спецпоселенцы в СССР. 1930—1960 гг. — Москва : Наука, 2005. — 306 с.
  • Эдиев Д. М. Демографические потери депортированных народов СССР. — Ставрополь : СтГАУ «Аргус», 2003. — 336 с. — 600 прим. — ISBN 595960020X.
  • Pohl J. O. Ethnic Cleansing in the USSR, 1937–1949. — Westport—London : Greenwood Publishing Group, 1999. — P. 93—98. — (Contributions to the Study of World History)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chechenci v Kazahstani chechenska diaspora sho z yavilasya v Kazahstani v rezultati deportaciyi chechenciv ta ingushiv u 1944 roci Stanom na pochatok 2017 roku za danimi Komitetu zi statistiki ministerstva nacionalnoyi ekonomiki Kazahstanu yiyi chiselnist stanovit 32 894 osobi 1 za danimi sajtu joshuaproject net 38 tisyach 2 Zmist 1 Istoriya 1 1 Deportaciya 1 2 Reabilitaciya 1 3 Podalshi podiyi 2 Dinamika chiselnosti 2 1 Perepisi naselennya 3 Ninishnij stan 4 Vidomi predstavniki diaspori 24 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaIstoriya red Zgidno z perepisom 1926 roku v Kazahstani prozhivalo tri chechenci dva v Semipalatinskij guberniyi i odin v Sirdar yinskij 3 Deportaciya red V rezultati deportaciyi za riznimi ocinkami vid 500 do 650 tisyach chechenciv ta ingushiv opinilisya v Kazahskij ta Kirgizkij RSR U hodi viselennya i v pershi roki pislya nogo zaginuli priblizno 100 tisyach chechenciv i 23 tisyach ingushiv priblizno kozhen chetvertij z oboh narodiv 4 Za ocinkami D Ediyeva vtrati vid deportaciyi sklali 125 477 chechenciv 30 76 vid chisla deportovanih ta 20 284 ingushi 21 27 5 Lishe 1949 roku znizhennya chiselnosti vajnahiv pripinilosya 6 Chechenci ta ingushi buli rozseleni po 16 oblastyah Kazahstanu ta p yati oblastyah Kirgiziyi She kilka soten lyudej buli deportovani v Uzbekistan Tadzhikistan i RRFSR 7 Reabilitaciya red Ukazami Prezidij Verhovnoyi Radi SRSR ta RRFSR 9 sichnya 1957 roku Checheno Ingushska ARSR bula vidnovlena 8 9 Vajnahi pochali masovo povertatisya na svoyu istorichnu batkivshinu Do 1963 z 524 tisyach osib do Checheno Ingushetiyi povernulosya 468 tisyach 10 Chastina chechenciv ta ingushiv postijno migruvala na Kavkaz i nazad cherez te sho yih povnoyi reabilitaciyi v SRSR tak i ne vidbulosya 11 Podalshi podiyi red U zhovtni listopadi 1992 roku stavsya osetino inguskij konflikt Potim buli Persha i Druga chechenski vijni Ci podiyi spriyali priplivu chechenciv ta ingushiv do Kazahstanu 12 Dinamika chiselnosti red Chiselnist chechenskoyi diaspori za rokami 13 Rik 1970 1979 1989 1999 2009 14 2017Chiselnist 14 266 15 947 20 930 16 115 31 431 32 894Perepisi naselennya red Chiselnist i chastka chechenciv za danimi perepisu naselennya za ci roki za oblastyami ta mistami respublikanskogo znachennya 15 16 17 18 19 Chiselnist Dolya v 1970 1979 1989 1999 2009 1970 1979 1989 1999 2009Kazahstan 34 540 38 256 49 053 31 799 31 431 0 26 0 26 0 30 0 21 0 19Akmolinska oblast 2 471 2 628 4 181 3 149 3 136 0 25 0 26 0 39 0 37 0 42Aktyubinska oblast 1 192 2 222 3 335 1 379 1 287 0 21 0 35 0 45 0 20 0 16Almaati 1 480 1 701 2 194 2 304 2 182 0 19 0 17 0 20 0 20 0 15Almatinska oblast 8 072 8 448 9 304 6 091 5 891 0 63 0 58 0 56 0 39 0 32Nur Sultan 231 388 514 752 951 0 12 0 16 0 18 0 23 0 15Atirauska oblast 157 316 578 112 164 0 04 0 08 0 13 0 02 0 03Shidnokazahstanska oblast 3 641 2 748 2 790 1 690 1 651 0 23 0 16 0 15 0 11 0 11Zhambilska oblast 4 038 3 692 3 881 2 438 2 320 0 50 0 39 0 37 0 24 0 22Zahidnokazahstanska oblast 235 1 012 1 303 714 579 0 04 0 17 0 20 0 11 0 09Karagandinska oblast 4 055 4 405 5 997 4 660 5 099 0 25 0 25 0 34 0 33 0 38Kostanajska oblast 1 121 1 326 2 955 2 167 1 933 0 11 0 12 0 24 0 21 0 21Kizilordinska oblast 1 846 1 748 1 475 742 814 0 37 0 31 0 25 0 12 0 11Mangistauska oblast 880 2 575 4 056 655 595 0 55 1 03 1 25 0 20 0 12Pavlodarska oblast 1 394 1 298 1 945 1 767 1 710 0 19 0 16 0 20 0 21 0 23Pivnichnokazahstanska oblast 332 328 972 919 654 0 03 0 03 0 10 0 12 0 10Turkestanska oblast 3 395 3 421 3 573 2 260 2 465 0 26 0 21 0 19 0 11 0 09Ninishnij stan red 1989 roku v Alma Ati z yavivsya checheno ingushskij nacionalno kulturnij centr U 1995 roci vin buv perereyestrovanij yak Asociaciya rozvitku kulturi chechenskogo ta ingushskogo narodiv Vajnah iz rozdilnimi chechenskim ta ingushskim pravlinnyami ta spivgolovami Do yiyi skladu vhodyat nacionalno kulturni ob yednannya chechenciv ta ingushiv usih oblasnih centriv Kazahstanu 12 Pershimi spivgolovami asociaciyi Vajnah buli obrani doktor filosofskih nauk profesor A Yandarov ta doktor geologo mineralnih nauk profesor akademik Nacionalnoyi akademiyi nauk Kazahstanu S Ozdoyev U 1997 roci spivgolovoyu asociaciyi zamist A Yandarova bulo obrano vice prezidenta Vsesvitnogo chechenskogo kongresu A Muradova Asociaciya Vajnah u 1995 roci bula vklyuchena do Asambleyi narodiv Kazahstanu a yiyi kerivniki stali chlenami Radi Asambleyi 20 Pislya pochatku bojovih dij u Chechni Asociaciyeyu bulo provedeno veliku robotu z oblashtuvannya svoyih odnopleminnikiv sho vtekli vid vijni 21 Asociaciya nadaye dopomogu chlenam diaspori ta bizhencyam sho potrebuyut virishuye pitannya rozmishennya bizhenciv ta yih reyestraciyi v pravoohoronnih organah Z 1998 v Alma Ati funkcionuye ingushska nedilna shkola 22 Chechenski ta inguski biznesmeni regulyarno nadayut Asociaciyi finansovu dopomogu 23 Predstavniki diaspori zhivut u centralnih shidnih ta pivdennih rajonah Kazahstanu 12 Vidomi predstavniki diaspori 24 red Sultan Bajsultanov 1947 2012 radyanskij i Kazahstanskij opernij spivak Narodnij artist Kazahstanu i Checheno Ingushskoyi ARSR 25 Sado Baciyev Kazahstanskij gimnast majster sportu Kazahstanu mizhnarodnogo klasu absolyutnij chempion svitu sered yunioriv bronzovij prizer chempionatu Aziyi 26 27 Ahmet Muradov 1951 Kazahstanskij politik spivgolova Asociaciyi chechenciv ta ingushiv Kazahstanu Vajnah chlen radi Asambleyi narodu Kazahstanu chlen Komitetu z pitan ekologiyi ta prirodokoristuvannya Mazhilisa Parlamentu Respubliki Kazahstan 28 Ahmet Saparov 1926 2002 starshij chaban radgospu imeni Kalinina Lengerskogo rajonu Chimkentskoyi oblasti Kazahskoyi RSR Geroj Socialistichnoyi Praci 29 Andarbek Yandarov 1937 2011 vchenij gromadskij i politichnij diyach profesor doktor filosofskih nauk zastupnik golovi Verhovnoyi Radi Checheno Ingushskoyi ARSR Odin z dvoh pershih spivgoliv asociaciyi Vajnah 30 Primitki red Ministerstvo nacionalnoj ekonomiki Respubliki Kazahstan stat gov kz 1 sichnya 2017 Arhiv originalu za 31 bereznya 2018 Procitovano 30 bereznya 2018 Country Kazakhstan joshuaproject net angl Procitovano 17 bereznya 2018 Ermekbaev 2009 s 185 Pohl 1999 Ediev 2003 s 294 Zemskov 2005 s 193 195 Zemskov 2005 s 210 224 Ukaz Prezidiuma VS SSSR ot 09 01 1957 Ukaz Prezidiuma VS RSFSR ot 09 01 1957 721 4 o vosstanovlenii Checheno Ingushskoj ASSR i uprazdnenii Groznenskoj oblasti Ermekbaev 2009 s 268 Ermekbaev 2009 s 273 a b v Ermekbaev 2009 s 274 Kazstat 6 grudnya 2007 Nacionalnyj sostav Respubliki Kazahstan stat gov kz Arhiv originalu za 4 kvitnya 2018 Procitovano 12 kvitnya 2018 Kazstat Perepis naseleniya Respubliki Kazahstan 2009 goda Kratkie itogi stat gov kz Arhiv originalu za 12 kvitnya 2018 Procitovano 12 kvitnya 2018 Ethnic composition 1970 census data for regions angl pop stat mashke org Procitovano 30 chervnya 2018 Ethnic composition 1979 census data for regions angl pop stat mashke org Procitovano 30 chervnya 2018 Ethnic composition 1989 census data for regions angl pop stat mashke org Procitovano 30 chervnya 2018 Ethnic composition 1999 census data for regions angl pop stat mashke org Procitovano 30 chervnya 2018 Ethnic composition 2009 census ros pop stat mashke org Procitovano 30 chervnya 2018 Ermekbaev 2009 s 274 275 Ermekbaev 2009 s 275 Ermekbaev 2009 s 276 Ermekbaev 2009 s 278 Ermekbaev 2009 Ermekbaev 2009 s 314 315 Ermekbaev 2009 s 216 217 Specializirovannaya detsko yunosheskaya shkola olimpijskogo rezerva 9 sdushor9 kz Arhiv originalu za 17 bereznya 2018 Procitovano 17 bereznya 2018 Muradov Ahmet Sejdarahmanovich parlam kz Mazhilis Parlamenta Respubliki Kazahstan Procitovano 18 kvitnya 2018 Ermekbaev 2009 s 147 148 Ermekbaev 2009 s 177 178 Literatura red Ermekbaev Zh A Chechency i ingushi v Kazahstane Istoriya i sudby Alma Ata Dajk Press 2009 508 s 1500 prim ISBN 978 601 7170 028 Zemskov V N Specposelency v SSSR 1930 1960 gg Moskva Nauka 2005 306 s Ediev D M Demograficheskie poteri deportirovannyh narodov SSSR Stavropol StGAU Argus 2003 336 s 600 prim ISBN 595960020X Pohl J O Ethnic Cleansing in the USSR 1937 1949 Westport London Greenwood Publishing Group 1999 P 93 98 Contributions to the Study of World History Posilannya red Informaciya pro chechenciv na veb sajti Asambleyi narodiv Kazahstanu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chechenci v Kazahstani amp oldid 40544345