Михайло Олександрович Чехов (рос. Михаи́л Алекса́ндрович Че́хов; 17(29) серпня 1891, Санкт-Петербург, Російська імперія — 30 вересня 1955, Беверлі-Гіллз, Каліфорнія, США) — російський та американський актор, режисер, театральний педагог, засновник акторської «Системи Чехова». Небіж письменника Антона Чехова, син прозаїка та публіциста Олександра Чехова.
| Михайло Чехов | |
|---|---|
| Михаил Александрович Чехов | |
| Народився | 29 серпня 1891 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Помер | 30 вересня 1955[…] (64 роки) Беверлі-Гіллз, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США ·інфаркт міокарда |
| Поховання | Меморіальний парк «Форест-Ловн» (Голлівуд-Гілз) |
| Країна | Російська імперія Російська СФРР СРСР США |
| Діяльність | актор, режисер |
| Alma mater | Московський художній театр |
| Вчителі | Станіславський Костянтин Сергійович, Вахтангов Євген Багратіонович і Сулержицький Леопольд Антонович |
| Відомі учні | Robert Lewisd |
| Знання мов | російська і англійська |
| Заклад | МХТ, МХАТ II |
| Роки активності | 1912—1955 |
| Батько | Чехов Олександр Павлович |
| У шлюбі з | Ольга Чеховаd |
| Діти | Ada Tschechowad |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0155011 |
|
Життєпис ред.
Син Олександра Чехова та його другої дружини, Наталі Олександрівни Гольден (1855—1918).
У 1907 році вступив до театральної школи Петербурзького Малого (Суворинського) театру, де одним з його наставників був Борис Глаголін.
У 1912 році запрошений К. С. Станіславським в Московський Художній театр і зарахований в філіальне відділення.
Через рік у Першій студії МХТ став працювати під керівництвом Л. А. Сулержицкий і Е. Б. Вахтангова.
У1918 році створив свою студію, де займався дослідженням акторської психотехніки (перебуваючи під сильним впливом антропософских навчань Р. Штайнера і А.Бєлого). Він був переконаним послідовником Рудольфа Штайнера. Вважав антропософію джерелом духовного відродження і разом з тим способом розвитку акторської майстерності.
У 1921 році грає роль Хлестакова в знаменитій постановці «Ревізора» (реж. Станіславський і Немирович-Данченко).
У 1922 році очолив Першу студію, яка в 1924 році була перетворена в МХАТ II.
Адаптував для сцени «Казку про Івана-дурня» Л. М. Толстого.
Брав участь в гастрольній поїздці театру Америкою в 1922—1923 рр.; американська преса називала Чехова «Моцартом сцени», «людиною з тисячею облич».
У 1928 році, через незадоволеність всіма революційними змінами, вирішив не повертатися з гастролей Німеччиною. У 1929—1930 роках знявся в трьох фільмах, працював в театрі Макса Рейнгардта.
У 1930 році спробував організувати театр в Чехословаччині, але, отримавши відмову в субсидії, переїхав до Парижа. Виступав на сцені драматичних театрів Берліна, Відня, Парижа, Лондона.
У 1932 році в Ризі відкриває власну театральну студію, в якій почав практикувати навчальні засоби та техніки які згодом виклав у книзі «Про техніку актора». Працює режисером і актором в театрах Риги, Сигулди, Каунаса. Після перевороту в Латвії в 1934 році залишає Ригу. У 1936 році відкрив свою студію в Лондоні.
З 1939 року жив у США, створив там свою акторську школу «Акторська лабораторія» (англ. Actors Laboratory), яка користувалася величезною популярністю в акторському середовищі. Михайло Чехов час від часу знімався в кіно, зокрема у фільмі «Заворожений» (реж. А. Гічкок), за роль в якому номінувався на «Оскар» в номінації «Кращий актор другого плану» (1946). У тому ж році став членом Академії кінематографічних мистецтв і наук. Останні роки життя займався переважно викладанням.
Помер в Беверлі-Гіллз (штат Каліфорнія) 1 жовтня 1955 року. Урна з його прахом похована на кладовищі Форест-Лон-Меморіал.
Сім'я ред.
- Перша дружина (1914—1917) — актриса Ольга Костянтинівна Чехова (дошлюбне прізвище Кніппер, племінниця Ольги Леонардівни Кніппер-Чехової, дружини Антона Павловича Чехова) .
- Дочка Ольга (1916—1966), стала німецька акторка, відома під псевдонімом Ада Чехова (Tschechowa).
- Друга дружина — Ксенія Циллер.
«Система Чехова» ред.
Відмінність від «Системи Станіславського» ред.
Підхід Чехова, як і підхід Станіславського, визначає створення художнього образу як мету для драматичного актора. Однак для Станіславського зовнішній образ — результат всієї роботи, а для Чехова лише матеріал для роботи. Станіславський закликає актора шукати подібність між «я» і пропонованими обставинами, персонажем. Чехов пропонує шукати відмінності.
Вплив системи ред.
Незважаючи на те, що «Техніка актора» не відразу була опублікована в Америці, через «Систему Чехова» пройшли Мерилін Монро, Клінт Іствуд, Ентоні Куїнн, Юл Бріннер, Ллойд Бріджес і багато інших голлівудські «зірки». Школу називали «кузнею театральних талантів». Особливо значущим вважається внесок Чехова в розкриття таланту Мерилін Монро. Багато колег ставили під сумнів профпридатність акторки, а Чехов відкрив для неї свою систему акторської майстерності, з якою Монро і йшла протягом всієї своєї кар'єри.
Книги ред.
- Чехов М. Шлях актора.
- Чехов М. Про техніку актора.
- Чехов М. Спогади.
Примітки ред.
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Babelio — 2007.
- ↑ Чехов Михаил Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- ↑ Ivani︠a︡n, Ė. A. (Ėduard Aleksandrovich); Иванян, Э. А. (Эдуард Александрович) (2001). Ėnt︠s︡iklopedii︠a︡ rossiĭsko-amerikanskikh otnosheniĭ : XVIII-XX veka. Moskva: Mezhdunarodnye otnoshenii︠a︡. ISBN 5-7133-1045-0. OCLC 48857764.