www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юл Бріннер Юл Брі ннер англ Yul Brynner справжнє ім я Юлій Борисович Брінер рос Юлий Борисович Бриннер нар 11 липня 1920

Юл Бріннер

Юл Брі́ннер (англ. Yul Brynner, справжнє ім'я Юлій Борисович Брінер, рос. Юлий Борисович Бриннер, нар. 11 липня 1920, Владивосток, Російська республіка — †10 жовтня 1985, Нью-Йорк, США) — американський актор, лауреат премії «Оскар» у категорії «найкращий актор» у фільмі «Король і я», 1956. Володар престижної театральної нагороди «Тоні».

Юл Бріннер
англ. Yul Brynner
англ. Yul Brynner
Юл Бріннер у фільмі «Десять заповідей»
Юл Бріннер у фільмі «Десять заповідей»
Ім'я при народженні рос. Юлий Борисович Бринер
угор. Julij Boriszovics Brinyer
Народився 11 липня 1920(1920-07-11)
Владивосток, Росія
Помер 10 жовтня 1985(1985-10-10) (65 років)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
  • рак легень
    • Поховання Abbaye royale Saint-Michel de Bois-Aubryd
    Громадянство  США
    Релігія православна церква
    Діяльність кіноактор, телережисер, фотограф, письменник, музикант, актор театру, актор, телеактор, акробат
    Alma mater Християнська асоціація для юнаків
    Роки діяльності 1941 — 1985
    У шлюбі з Virginia Gilmored
    Діти Victoria Brynnerd
    IMDb ID 0000989
    Нагороди та премії
    Оскар (1956)
     [[commons:Category:Yul Brynner|Юл Бріннер
    англ. Yul Brynner]]     у Вікісховищі
    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Yul Brynner

    Біографія Редагувати

    Дідом Юла Бріннера був швейцарець Жюль Брінер, який оселився у Владивостоці. Його молодший син Борис одружився з Марусею Благовидовою, яка стала матір'ю Юлія. Родина Брінерів рано покинула Росію і оселилася у Франції, де Юл виступав у Паризькому цирку, але після падіння отримав травму й приєднався як працівник сцени та учень-актор до російської театральної трупи Пітоєва. Одночасно Юл Брінер навчався в Сорбонні, найкращому та найпрестижнішому університеті Франції. Згодом талановитий молодик став протеже актора Михайла Чехова, який і забрав його 1940 року до США[джерело?] разом з Шекспірівською трупою. Оскільки Юл розмовляв багатьма мовами, то в часи Другої світової війни його призвали на службу до Військового Інформаційного агентства США і протягом всієї війни він був коментатором на радіостанції, що транслювала свої передачі на територію окупованої німцями Франції.

    Після Другої світової війни актор повернувся до США і 1946 року з'явився разом з акторкою Мері Мартін у головних ролях на Бродвеї в п'єсі «Пісня для лютні». 1949 року Юл вперше знявся в кіно, стрічка була класу «Б» під назвою «Порт Нью-Йорка». Великий перелом у кар'єрі Юла Брінера настав 1951 року: його обрали на роль короля в бродвейському мюзиклі «Король і я». За цю роль він отримав безліч нагород, любов глядачів та похвали критики. Саме в цей період Юл додав до свого прізвища другу літеру «н», перетворившись на «Бріннера», а також, за його власними словами, згідно з порадою Марлен Дітріх, поголив голову налисо, що у подальші роки і до кінця життя стало його фірмовою фішкою. Бріннер виступив у цій постановці 1246 разів, а потім поїхав до Голлівуда і повторив свій успіх в екранізації цього мюзиклу, 1956 року отримавши свого єдиного в житті «Оскара» за роль короля в кіноверсії мюзиклу «Король і я». Актор знявся в багатьох голлівудських фільмах, як і фільмах інших країн. З цікавих ролей варто відзначити роль Кріса в «Чудовій сімці», Дмитра Карамазова в «Братах Карамазових» і Тараса Бульби в американській екранізації твору Гоголя. Взагалі, завдяки своїй зовнішності, Бріннер міг виконувати на екрані ролі таємничих, загадкових героїв.

    1950 року Бріннер написав книгу «Винесіть вперед дитину». У другій половині 1960-х років переїхав жити до Швейцарії і прийняв громадянство цієї країни, але 1972 року повернувся до Голлівуду. 1975 року Юл повертається на Бродвей у невдалому мюзиклі «Дім, милий дім», але через два роки на Бродвеї було відновлено з небувалим успіхом мюзикл «Король і я» — знову з Бріннером у ролі короля Сіаму.

    У вересні 1983 року лікарі виявили в актора рак легенів і повідомили, що йому жити не більше місяця. Тому актор подався в турне з виставою «Король і я» на прощальні гастролі від Західного до Східного узбережжя США: турне тривало майже два роки і закінчилося 1985 року за 4 місяці до смерті актора, 10 жовтня 1985 року. У мюзиклі «Король і я» Юл Бріннер виступив протягом 30 років 4625 разів.

    Юл Бріннер був 4 рази одружений. Його першою дружиною була акторка Вірджинія Гілмор (1944—1960). Дві його наступні дружини не мали нічого спільного з акторським фахом, а 1984 року Бріннер, вже знаючи про свою хворобу, одружився вчетверте з Кеті Лі, малайзійською провідною танцюристкою з його пересувної театральної трупи.

    Після смерті актора Американська легенева асоціація випустила на екрани телебачення серію звернень Юла Бріннера до телеглядачів із закликом відмовитися від шкідливої звички паління, яка коштувала йому життя.

    Акторська кар'єра, досягнення Редагувати

    Навчався в одному з паризьких ліцеїв, опанував гру на гітарі. Театральну освіту здобув у театральній студії Михайла Чехова в США, звідки вийшли такі відомі артисти як Мерилін Монро, Грегорі Пек, Ентоні Куїн та інші.

    Мистецьку кар'єру починав як виконавець циганських пісень. Потім майбутнього кіноактора захопив цирк.

    Як актор 1945 року Юл Бриннер дебютував у мюзиклі «Пісні лютні». З 1948 року американці захоплювалися телешоу Бріннера, а 1949 року розпочалася його акторська кар'єра (фільм «Порт Нью-Йорк»). 1951 року на Бродвеї Бріннер вперше зіграв центральну роль у всій його кар'єрі — роль короля Сіаму у мюзиклі «Король і я», за яку рік по тому отримав театральну премію «Тоні» у категорії «найкращий актор другого плану». У 1956 році Бріннера нарешті чекав шалений успіх у кіно: він зіграв Рамзеса II у пеплумі Сесіла Де Мілля «Десять заповідей», російського генерала Буніна у фільмі колишнього киянина Анатоля Литвака «Анастасія», а кіноверсія мюзиклу «Король і я» принесла Юлу премію Оскар як найкращому актору року, яку 1957 року вручила йому італійська кінозірка Анна Маньяні. Потім він знявся у картині «Брати Карамазови» (1958) за романом Федора Достоєвського, ще раз співпрацював з Литваком у фільмі «Подорож» (1959) та Де Міллем у фільмі «Пірат» (1958). Всесвітню славу йому принесла роль ковбоя Кріса Адамса у вестерні «Чудова сімка» (1960), (ремейк «Семи самураїв» Акіри Куросави), знята в роки, коли Юл Бріннер вимушений був жити в Швейцарії (ховався від переслідування податківцями). У різний час партнерами Бріннера у кіно були провідні актори світу, такі як Чарлтон Гестон, Інгрід Бергман, Марлон Брандо, Дебора Керр, Сергій Бондарчук, Кетрін Гепберн та ін.

    Фільм «Тарас Бульба» (1962), екранізація повісті Миколя Гоголя, де Бріннер грав Тараса, мав стати його бенефісом, однак, на жаль, фільм виявився невдалим: провалився у прокаті і отримав негативні відгуки критиків. З цього часу кінокар'єра Бріннера поволі йде на спад. 1969 року він виконує одну з ролей у монументальній югославській воєнній драмі «Битва на Неретві», який був номінований на премію Оскар як найкращий фільм іноземною мовою. Новий зліт популярності Юла стався 1973 року, завдяки успішному фільму «Світ Заходу», де він грав роль робота-вбивці, візуально спародійованій зі знаменитого образу Бріннера у «Чудовій сімці». Кілька років по тому, Бріннер знявся у сіквелі цього фільму — «Світі Майбутнього», який, однак, не повторив успіху оригіналу.

    Окрім цього, відомо, що Юл Бріннер прагнув зіграти головну роль у «Спартаку» (1960) Стенлі Кубрика, а також роль Распутіна у фільмі Франкліна Шаффнера «Миколай і Олександра» (1971), але ці ролі Бріннеру не дісталися.

    У 1977 році актор відновив мюзикл своєї молодості «Король і я» і зіграв його на театральній сцені 4633 рази. Публіка завжди вітала його вибухом емоцій. За кілька місяців до смерті, у червні 1985, відбулася остання вистава «Король і я», а Бріннеру була вручена спеціальна премія «Тоні».

    Фільмографія Редагувати

    (усі стрічки виробництва США, крім зазначених окремо)

    • 1949: «Порт Нью-Йорка» (Port of New York)
    • 1956: «Король і я» (The King And I)
    • 1956 «Десять заповідей» (The Ten Commandments) — Рамзес II
    • 1956: «Анастасія» (Anastasia)
    • 1958: «Брати Карамазови» (The Brothers Karamasow)
    • 1958: «Пірат» (The Buccaneer)
    • 1959: «Подорож» (The Journey)
    • 1959: «Звук і лють» (The Sound And The Fury)
    • 1959: «Соломон і цариця Савська» (Solomon And Sheba)
    • 1960: «Чудова сімка» (The Magnificent Seven)
    • 1960: «Заповіт Орфея» (Франція) (Le Testament d'Orphee)
    • 1960: «Ще раз з почуй» (Once More With Feeling)
    • 1960: «Дивний пакунок» (Surprise Package)
    • 1962: «Втеча з Захрейну» (Escape From Zahrain)
    • 1962: «Тарас Бульба» (Taras Bulba)
    • 1963: «Королі сонця» (Kings of the Sun)
    • 1964: «Політ з Ашійї» (Flight From Ashiya)
    • 1964: «Запрошенні до Стрільця» (Invitation to a Gunlighter)
    • 1965: «Морітурі» (Morituri)
    • 1966 «Маки — це також квіти» (The Poppy Is Also a Flower) — полковник Сейлем
    • 1966: «Кинь велетенську тінь» (Cast A Giant Shadow)
    • 1966: «Повернення сімки» (Return of the Seven)
    • 1966: «Потрійний хрест» (Франція — Велика Британія) (Triple Cross)
    • 1966: «Чи горить Париж?» (Франція) (Paris brule-t-it?)
    • 1966: «Фантастична правдива історія Едді Шатена» (Франція) (La fantastique histoire vrail d'Eddie Chapman)
    • 1967: «Довга дуель» (Велика Британія) (The Long Duel)
    • 1967: «Подвійна людина» (Велика Британія) (The Double Man)
    • 1968: «Вілья іде» (Villa Rides)
    • 1969: «Записки „Золотого Гусака“» (Велика Британія) (The File Of The Golden Goose)
    • 1969: «Божевільна з Шайллот» (Велика Битанія) (The Madwoman of Chaillot)
    • 1969 «Битва на Неретві» (Bitka na Neretvi) — Владо
    • 1970: «Магічний Крістіан» (Велика Британія) (TV Magic Christian)
    • 1971: «Індіо Блек» (Італія) (Indio Black Sai che to dico: sei un Gran Figlio…)
    • 1971: «Кетлоу» (Іспанії) (Catlow)
    • 1971: «Світло на кінці світу» (США — Іспанія — Італія) (The Light At The Edge of the World)
    • 1971: «Роман викрадача коней» (Італія — Югославія) (Il romanzo di un ladro di cavallo)
    • 1972: «Пушинка» (Fuzz)
    • 1972: «Гадюка» (Франція — Німеччина) (Le serpent)
    • 1973: «Західний світ» (Westworld)
    • 1975: «Останній воїн» (The Ultimate Warrior)
    • 1976: «Світ майбутнього» (Future world)
    • 1976: «Зі злістю в очах» (Італія) (Con la rabbia agli occhi)

    Цікаві факти Редагувати

    Примітки Редагувати

    1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118857487 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
      d:Track:Q27302d:Track:Q36578
    2. http://www.tvrage.com/person/id-12152/Yul+Brynner
    3. http://www.biography.com/people/yul-brynner-9542628
    4. http://www.playbillvault.com/Person/Detail/31476/Yul-Brynner
    5. https://www.loirevalley-france.co.uk/organise-your-stay/visits/other-monuments-and-heritage/abbaye-royale-saint-michel-de-bois-aubry

    Література Редагувати

    • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

    Посилання Редагувати

    • (англ.)
    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Yul Bri nner angl Yul Brynner spravzhnye im ya Yulij Borisovich Briner ros Yulij Borisovich Brinner nar 11 lipnya 1920 Vladivostok Rosijska respublika 10 zhovtnya 1985 Nyu Jork SShA amerikanskij aktor laureat premiyi Oskar u kategoriyi najkrashij aktor u filmi Korol i ya 1956 Volodar prestizhnoyi teatralnoyi nagorodi Toni Yul Brinner angl Yul Brynnerangl Yul BrynnerYul Brinner u filmi Desyat zapovidej Yul Brinner u filmi Desyat zapovidej Im ya pri narodzhenni ros Yulij Borisovich Briner ugor Julij Boriszovics BrinyerNarodivsya 11 lipnya 1920 1920 07 11 Vladivostok Rosiya 1 2 Pomer 10 zhovtnya 1985 1985 10 10 65 rokiv Nyu Jork shtat Nyu Jork SShA 1 3 4 rak legenPohovannya Abbaye royale Saint Michel de Bois Aubryd 5 Gromadyanstvo SShAReligiya pravoslavna cerkvaDiyalnist kinoaktor telerezhiser fotograf pismennik muzikant aktor teatru aktor teleaktor akrobatAlma mater Hristiyanska asociaciya dlya yunakivRoki diyalnosti 1941 1985U shlyubi z Virginia GilmoredDiti Victoria BrynnerdIMDb ID 0000989Nagorodi ta premiyiOskar 1956 commons Category Yul Brynner Yul Brinner angl Yul Brynner u VikishovishiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yul Brynner Zmist 1 Biografiya 2 Aktorska kar yera dosyagnennya 3 Filmografiya 4 Cikavi fakti 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaBiografiya RedaguvatiDidom Yula Brinnera buv shvejcarec Zhyul Briner yakij oselivsya u Vladivostoci Jogo molodshij sin Boris odruzhivsya z Maruseyu Blagovidovoyu yaka stala matir yu Yuliya Rodina Brineriv rano pokinula Rosiyu i oselilasya u Franciyi de Yul vistupav u Parizkomu cirku ale pislya padinnya otrimav travmu j priyednavsya yak pracivnik sceni ta uchen aktor do rosijskoyi teatralnoyi trupi Pitoyeva Odnochasno Yul Briner navchavsya v Sorbonni najkrashomu ta najprestizhnishomu universiteti Franciyi Zgodom talanovitij molodik stav protezhe aktora Mihajla Chehova yakij i zabrav jogo 1940 roku do SShA dzherelo razom z Shekspirivskoyu trupoyu Oskilki Yul rozmovlyav bagatma movami to v chasi Drugoyi svitovoyi vijni jogo prizvali na sluzhbu do Vijskovogo Informacijnogo agentstva SShA i protyagom vsiyeyi vijni vin buv komentatorom na radiostanciyi sho translyuvala svoyi peredachi na teritoriyu okupovanoyi nimcyami Franciyi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni aktor povernuvsya do SShA i 1946 roku z yavivsya razom z aktorkoyu Meri Martin u golovnih rolyah na Brodveyi v p yesi Pisnya dlya lyutni 1949 roku Yul vpershe znyavsya v kino strichka bula klasu B pid nazvoyu Port Nyu Jorka Velikij perelom u kar yeri Yula Brinera nastav 1951 roku jogo obrali na rol korolya v brodvejskomu myuzikli Korol i ya Za cyu rol vin otrimav bezlich nagorod lyubov glyadachiv ta pohvali kritiki Same v cej period Yul dodav do svogo prizvisha drugu literu n peretvorivshis na Brinnera a takozh za jogo vlasnimi slovami zgidno z poradoyu Marlen Ditrih pogoliv golovu naliso sho u podalshi roki i do kincya zhittya stalo jogo firmovoyu fishkoyu Brinner vistupiv u cij postanovci 1246 raziv a potim poyihav do Gollivuda i povtoriv svij uspih v ekranizaciyi cogo myuziklu 1956 roku otrimavshi svogo yedinogo v zhitti Oskara za rol korolya v kinoversiyi myuziklu Korol i ya Aktor znyavsya v bagatoh gollivudskih filmah yak i filmah inshih krayin Z cikavih rolej varto vidznachiti rol Krisa v Chudovij simci Dmitra Karamazova v Bratah Karamazovih i Tarasa Bulbi v amerikanskij ekranizaciyi tvoru Gogolya Vzagali zavdyaki svoyij zovnishnosti Brinner mig vikonuvati na ekrani roli tayemnichih zagadkovih geroyiv 1950 roku Brinner napisav knigu Vinesit vpered ditinu U drugij polovini 1960 h rokiv pereyihav zhiti do Shvejcariyi i prijnyav gromadyanstvo ciyeyi krayini ale 1972 roku povernuvsya do Gollivudu 1975 roku Yul povertayetsya na Brodvej u nevdalomu myuzikli Dim milij dim ale cherez dva roki na Brodveyi bulo vidnovleno z nebuvalim uspihom myuzikl Korol i ya znovu z Brinnerom u roli korolya Siamu U veresni 1983 roku likari viyavili v aktora rak legeniv i povidomili sho jomu zhiti ne bilshe misyacya Tomu aktor podavsya v turne z vistavoyu Korol i ya na proshalni gastroli vid Zahidnogo do Shidnogo uzberezhzhya SShA turne trivalo majzhe dva roki i zakinchilosya 1985 roku za 4 misyaci do smerti aktora 10 zhovtnya 1985 roku U myuzikli Korol i ya Yul Brinner vistupiv protyagom 30 rokiv 4625 raziv Yul Brinner buv 4 razi odruzhenij Jogo pershoyu druzhinoyu bula aktorka Virdzhiniya Gilmor 1944 1960 Dvi jogo nastupni druzhini ne mali nichogo spilnogo z aktorskim fahom a 1984 roku Brinner vzhe znayuchi pro svoyu hvorobu odruzhivsya vchetverte z Keti Li malajzijskoyu providnoyu tancyuristkoyu z jogo peresuvnoyi teatralnoyi trupi Pislya smerti aktora Amerikanska legeneva asociaciya vipustila na ekrani telebachennya seriyu zvernen Yula Brinnera do teleglyadachiv iz zaklikom vidmovitisya vid shkidlivoyi zvichki palinnya yaka koshtuvala jomu zhittya Aktorska kar yera dosyagnennya RedaguvatiNavchavsya v odnomu z parizkih liceyiv opanuvav gru na gitari Teatralnu osvitu zdobuv u teatralnij studiyi Mihajla Chehova v SShA zvidki vijshli taki vidomi artisti yak Merilin Monro Gregori Pek Entoni Kuyin ta inshi Mistecku kar yeru pochinav yak vikonavec ciganskih pisen Potim majbutnogo kinoaktora zahopiv cirk Yak aktor 1945 roku Yul Brinner debyutuvav u myuzikli Pisni lyutni Z 1948 roku amerikanci zahoplyuvalisya teleshou Brinnera a 1949 roku rozpochalasya jogo aktorska kar yera film Port Nyu Jork 1951 roku na Brodveyi Brinner vpershe zigrav centralnu rol u vsij jogo kar yeri rol korolya Siamu u myuzikli Korol i ya za yaku rik po tomu otrimav teatralnu premiyu Toni u kategoriyi najkrashij aktor drugogo planu U 1956 roci Brinnera nareshti chekav shalenij uspih u kino vin zigrav Ramzesa II u peplumi Sesila De Millya Desyat zapovidej rosijskogo generala Bunina u filmi kolishnogo kiyanina Anatolya Litvaka Anastasiya a kinoversiya myuziklu Korol i ya prinesla Yulu premiyu Oskar yak najkrashomu aktoru roku yaku 1957 roku vruchila jomu italijska kinozirka Anna Manyani Potim vin znyavsya u kartini Brati Karamazovi 1958 za romanom Fedora Dostoyevskogo she raz spivpracyuvav z Litvakom u filmi Podorozh 1959 ta De Millem u filmi Pirat 1958 Vsesvitnyu slavu jomu prinesla rol kovboya Krisa Adamsa u vesterni Chudova simka 1960 remejk Semi samurayiv Akiri Kurosavi znyata v roki koli Yul Brinner vimushenij buv zhiti v Shvejcariyi hovavsya vid peresliduvannya podatkivcyami U riznij chas partnerami Brinnera u kino buli providni aktori svitu taki yak Charlton Geston Ingrid Bergman Marlon Brando Debora Kerr Sergij Bondarchuk Ketrin Gepbern ta in Film Taras Bulba 1962 ekranizaciya povisti Mikolya Gogolya de Brinner grav Tarasa mav stati jogo benefisom odnak na zhal film viyavivsya nevdalim provalivsya u prokati i otrimav negativni vidguki kritikiv Z cogo chasu kinokar yera Brinnera povoli jde na spad 1969 roku vin vikonuye odnu z rolej u monumentalnij yugoslavskij voyennij drami Bitva na Neretvi yakij buv nominovanij na premiyu Oskar yak najkrashij film inozemnoyu movoyu Novij zlit populyarnosti Yula stavsya 1973 roku zavdyaki uspishnomu filmu Svit Zahodu de vin grav rol robota vbivci vizualno sparodijovanij zi znamenitogo obrazu Brinnera u Chudovij simci Kilka rokiv po tomu Brinner znyavsya u sikveli cogo filmu Sviti Majbutnogo yakij odnak ne povtoriv uspihu originalu Okrim cogo vidomo sho Yul Brinner pragnuv zigrati golovnu rol u Spartaku 1960 Stenli Kubrika a takozh rol Rasputina u filmi Franklina Shaffnera Mikolaj i Oleksandra 1971 ale ci roli Brinneru ne distalisya U 1977 roci aktor vidnoviv myuzikl svoyeyi molodosti Korol i ya i zigrav jogo na teatralnij sceni 4633 razi Publika zavzhdi vitala jogo vibuhom emocij Za kilka misyaciv do smerti u chervni 1985 vidbulasya ostannya vistava Korol i ya a Brinneru bula vruchena specialna premiya Toni Filmografiya Redaguvati usi strichki virobnictva SShA krim zaznachenih okremo 1949 Port Nyu Jorka Port of New York 1956 Korol i ya The King And I 1956 Desyat zapovidej The Ten Commandments Ramzes II 1956 Anastasiya Anastasia 1958 Brati Karamazovi The Brothers Karamasow 1958 Pirat The Buccaneer 1959 Podorozh The Journey 1959 Zvuk i lyut The Sound And The Fury 1959 Solomon i caricya Savska Solomon And Sheba 1960 Chudova simka The Magnificent Seven 1960 Zapovit Orfeya Franciya Le Testament d Orphee 1960 She raz z pochuj Once More With Feeling 1960 Divnij pakunok Surprise Package 1962 Vtecha z Zahrejnu Escape From Zahrain 1962 Taras Bulba Taras Bulba 1963 Koroli soncya Kings of the Sun 1964 Polit z Ashijyi Flight From Ashiya 1964 Zaproshenni do Strilcya Invitation to a Gunlighter 1965 Morituri Morituri 1966 Maki ce takozh kviti The Poppy Is Also a Flower polkovnik Sejlem 1966 Kin veletensku tin Cast A Giant Shadow 1966 Povernennya simki Return of the Seven 1966 Potrijnij hrest Franciya Velika Britaniya Triple Cross 1966 Chi gorit Parizh Franciya Paris brule t it 1966 Fantastichna pravdiva istoriya Eddi Shatena Franciya La fantastique histoire vrail d Eddie Chapman 1967 Dovga duel Velika Britaniya The Long Duel 1967 Podvijna lyudina Velika Britaniya The Double Man 1968 Vilya ide Villa Rides 1969 Zapiski Zolotogo Gusaka Velika Britaniya The File Of The Golden Goose 1969 Bozhevilna z Shajllot Velika Bitaniya The Madwoman of Chaillot 1969 Bitva na Neretvi Bitka na Neretvi Vlado 1970 Magichnij Kristian Velika Britaniya TV Magic Christian 1971 Indio Blek Italiya Indio Black Sai che to dico sei un Gran Figlio 1971 Ketlou Ispaniyi Catlow 1971 Svitlo na kinci svitu SShA Ispaniya Italiya The Light At The Edge of the World 1971 Roman vikradacha konej Italiya Yugoslaviya Il romanzo di un ladro di cavallo 1972 Pushinka Fuzz 1972 Gadyuka Franciya Nimechchina Le serpent 1973 Zahidnij svit Westworld 1975 Ostannij voyin The Ultimate Warrior 1976 Svit majbutnogo Future world 1976 Zi zlistyu v ochah Italiya Con la rabbia agli occhi Cikavi fakti RedaguvatiZovnishnist Yula Brinnera bula vikoristana Stenom Li dlya stvorennya obrazu Charlza Ksav yera u komiksah Lyudi H Yul Brinner pomer v odin den z amerikanskim aktorom i rezhiserom Orsonom Vellsom razom z yakim vin znimavsya u filmi Bitva na Neretvi 1969 Yul maye personalnu zirku na Gollivudskij Aleyi Slavi Nomer jogo zirki 6162 Primitki Redaguvati a b Deutsche Nationalbibliothek Record 118857487 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http www tvrage com person id 12152 Yul Brynner http www biography com people yul brynner 9542628 http www playbillvault com Person Detail 31476 Yul Brynner https www loirevalley france co uk organise your stay visits other monuments and heritage abbaye royale saint michel de bois aubryLiteratura RedaguvatiVitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s Posilannya Redaguvati angl Yul Brynner The Magnificent King Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yul Brinner amp oldid 39713921