Че́ський Те́шин ( Český Těšínфайл; польська: Czeski Cieszyn (Чеський Цешин)файл) — місто в окрузі Карвіна Мораво-Сілезького краю Чехії. Місто зазвичай відоме в регіоні як Тешин (чеськ. Těšín, пол. Cieszyn). Лежить на річці Ользі, в серці історичного краю Тешинська Сілезія. До поділу краю у 1920 між Польщею і Чехословаччиною було західним передмістям сучасного міста Цешин.
Чеські-Тешин Český Těšín чеськ. Český Těšín пол. Czeski Cieszyn | ||
---|---|---|
| ||
Основні дані | ||
49°50′ пн. ш. 18°17′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 18.283° сх. д.Координати: 49°50′ пн. ш. 18°17′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 18.283° сх. д. | ||
Країна | Чехія | |
Регіон | Мораво-Сілезький край | |
Столиця для | Cieszyn West Countyd (історичний повіт, округ або графство) | |
Межує з | ||
Поділ | | |
Засновано | 1155 | |
Перша згадка | 1155 | |
Площа | 33.81 км² | |
Населення | 25,780 | |
Висота НРМ | 270 ± 1 м | |
Міста-побратими | Рожнява, Цешин | |
Часовий пояс | UTC+1 (Чехія) | |
Код LAU (NUTS) | CZ598933 | |
GeoNames | 3077882 | |
OSM | r437926 ·R | |
Поштові індекси | 737 01 | |
Міська влада | ||
Мер міста | Віт Словачек | |
Вебсайт | http://www.info.tesin.cz/ | |
Мапа | ||
| ||
| ||
Чеські-Тешин Český Těšín у Вікісховищі |
Історія
До 1918 області місто було під назвою Sachsenberg (місцева говірка: Sasko Kympa), — Саксонський Пагорб, і було маленьким західним передмістям міста Цешину (Польська: Cieszyn, чеська: Těšín) в Тешинському князівстві, в межах Тешинської Сілезії Австро-Угорщини.
Спочатку, обидві національні ради (польська Rada Narodowa Księstwa Cieszyńskiego у її декларації «Ludu śląski!» від 30 жовтня 1918 і чеська Národní výbor pro Slezsko в її декларації від 1 листопада 1918) претендували на всю Тешинську Сілезію.
31 жовтня 1918 року, наприкінці Першої Світової війни під час розпаду Австро-Угорщини, більшість області за підтримки військових було підпорядковано місцевим польським органам влади.
Угода від 2 листопада 1918, відобразила нездатність двох національних рад, провести завершальне розмежування. З 5 листопаду 1918, область була поділена між Польщею і Чехословаччиною за тимчасовим договором двох місцевих рад самоврядування (Чеською Národní výbor pro Slezsko і польською Rada Narodowa Księstwa Cieszyńskiego). У 1919 місцеві ради самоврядування перейшли під владу Праги і Варшави. Місцеві мешканці не були задоволені цим компромісом і 23 січня 1919 відбулося вторгнення чеських військ в область в той час Польща вела Українсько-польську війну проти Західноукраїнської Народної Республіки.
Причина чеського вторгнення в 1919 була перш за все організація виборів в Сейм Польщі в області, до якої точилась суперечка Вибори мали пройти в усій Тешинській Сілезії. Чехи стверджували, що вибори не повинні проводитися в області, до якої точилась суперечка, оскільки розмежування тільки тимчасове і ніякого суверенного права не потрібно виконувати там будь-якою партією. Чеська вимога була знехтувана поляками, чехи вирішили досягти результат силою.
Біля Скочува чеські з'єднання було зупинено і припинення вогню було підписано 3 лютого. Нова Чехословаччина претендувала частково на область на історичні і етнічні землі, але особливо на економічно важливі землі Область була важлива для Чехії бо містила залізницю, що сполучала Чеську Сілезію зі Словаччиною (Кошице-Богумінська залізниця була однією з двох залізниць, які пов'язали чеські провінції із Словаччиною у той час).
Область — багата на кам'яне вугілля. Багато важливих вугільних шахт, і металургійних заводів було розташовано там. Польська сторона базувала свою заяву на область на етнічних критеріях: більшість населення області були поляками згідно з останнім австрійським переписом (1910).
У цьому дуже напруженому кліматі було вирішено провести плебісцит — до якої країни ця територія повинна приєднатися. Комісари плебісциту прибули на місце в кінці січня 1920 і після аналізу ситуації оголосили надзвичайний стан з 19 травня 1920 . Ситуація на території залишилася дуже напруженою. Взаємне залякування, акти терору, биття і навіть вбивства наповнювало область. плебісцит не міг проводитись в цій атмосфері. 10 липня сторони відмовилися від ідеї плебісциту і довірили рішення Конференції Послів. 28 липня 1920 58,1 % площі і близько 67,9 % з населення рішенням Спа конференції було передано Чехословаччині .
В 1938, згідно з Мюнхенською угодою Німеччина анексувала Судетську область, що було узгоджено зі Сполученим Королівством і Францією відповідно до їх гарантій, Польща примусила Чехословаччину, передати місто Чеські-Тешин їй, згідно з ультиматумом від 30 вересня, який прийняла Чехословаччина 1 жовтня. Наступні переговори з Чеською владою, надали додаткові 24 години, щоб Чехословаччина вивела війська, польські війська і влада зайняли місто 2 жовтня, 1938, і територія була анексована Польщею як Cieszyn Zachodni (Західний Цешин).< ., Після війни кордони відновили на стан 1920 року.
Населення
У 1849 західна частина Тешину мало тільки 14,9 % від загальної чисельності населення міста, в 1880 — 24 % і в 1910 — 33,4 %
Тешин був відомий його національною і культурною різноманітністю, маючи громади німців, поляків, євреїв і чехів.
Була також мала, але впливова угорська громада, охоплюючи здебільшого офіцерів і посадовців.
Згідно з австрійським переписом 1910 року місто мало 22,489 мешканців, з них 13,254 (61.5 %) були німецькомовні, 6,832 (31.7 %) польськомовні і 1,437 (6.7 %) чеськомовні. євреям не дозволялося оголосити їдиш, більшість з них тому оголосила німецьку мову рідною. Найчисельніші релігійні громади були католики — 15,138 (67.3 %), протестанти — 5,174 (23 %) і юдеї з 2,112 (9.4 %).
У 1938 була велика єврейська меншина в місті, близько 1,500 в Цешині і 1,300 в Чеські-Тешині. Майже всі вони були страчені нацистами у концентраційних таборах. Більшість синагог були знищені. Сьогодні тільки одна синагога все ще стоїть в місті, використовувана як польський культурний центр. Єврейське кладовище в Чеські-Тешину покинуто (подивіться фотографії нижче). Велика німецька громада, або втікала, або були вислана до Німеччини після війни. Немає ні єврейської ні німецької громади в місті сьогодні.
Місто сьогодні
Сьогодні поляки складають близько 16,1 % населення міста, хоча людей польського походження значно більше, і місто зберігає сильний зв'язок з польською культурою. Ця кількість зменшується через продовження культурної асиміляції. Хоч це місто на кордоні, немає жодної реальної етнічної напруги між чехами і поляками. Місто — важливий центр польської культури і освіти Заолжя. Місто має польську початкову школу і гімназію. Також є декілька чеських первинних шкіл і одна гімназія. Тешинський Театр має польські і чеські ансамблі. У виставах лунає як польська, так і чеська мова. Польський ансамбль — єдиний професійний польський ансамбль за межами Польщі. Деякі з акторів задіяні в польських виставах з Польщі. Місто — центр комерційної і паперової промисловості області.
Відомі особистості
В поселенні народився:
- Кулишір Віктор Тодорович (1917—1941) — український громадський та політичний діяч.
Галерея
Посилання
- Register of territorial identification, addresses and real estates
- ↑ Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
- Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
- Hosák et al 1980, 587 .
- ↑ Gawrecká 2004, 21.
- Kovtun 2005, 51.
- Zahradnik 1992, 52.
- Długajczyk 1993, 7.
- Zahradnik 1992, 59.
- Gawrecká, 23, in particular the quotation of Dąbrowski: «Czesi uderzyli na nas kilka dni przed 26 stycznia 1919, w którym to dniu miały się odbyć wybory do Sejmu w Warszawie. Nie chcieli bowiem między innemi dopuścić do przeprowadzenia tych wyborów, któreby były wykazały bez wszelkiej presyi i agitacyi, że Śląsk jest polskim.».
- ↑ Mamatey 1973, 34.
- Zahradnik 1992, 178—179 .
- Zahradnik 1992, 62-63.
- ↑ Zahradnik 1992, 64.
- Nowa Encyklopedia Powszechna PWN 1997, vol. VI, 981 .
- ↑ Wawreczka et al 1999, 10.
- Ludwig Patryn (ed): Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in Schlesien [ 8 травня 2008 у Wayback Machine.], Troppau 1912 .
- Spyra 1999 .
- Wawreczka et al 1999, 11.
- Photo. Архів оригіналу за 28 лютого 2008. Процитовано 4 травня 2008.
- . Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 4 травня 2008.
- Photo
- Photo. Архів оригіналу за 28 лютого 2008. Процитовано 4 травня 2008.
- Photo. Архів оригіналу за 28 лютого 2008. Процитовано 4 травня 2008.
- Photo
- Photo
Джерела
- Cicha, Irena; Kazimierz Jaworski, Bronisław Ondraszek, Barbara Stalmach and Jan Stalmach (2000). Olza od pramene po ujście. Český Těšín: Region Silesia. ISBN 80-238-6081-X.
- Hosák, Ladislav; and Rudolf Šrámek (1980). Místní jména na Moravě a ve Slezsku II, M-Ž. Praha: Academia.
- Spyra, Janusz (1999). Zarys dziejów ludności żydowskiej w Cieszynie i okolicach, Żydowskie zabytki Cieszyna i Czeskiego Cieszyna. Архів оригіналу за 26 червня 2013.
- Wawreczka, Henryk; Janusz Spyra and Mariusz Makowski (1999). Těšín, Český Těšín na starých pohlednicích a fotografiích / Cieszyn, Czeski Cieszyn na starych widokówkach i fotografiach. Nebory, Třinec: Wart. ISBN 80-238-4804-6.
- Wawreczka, Henryk; Irena Adamczyk, Vlasta Byrtusová and Janusz Spyra (2001). Cieszyn wczoraj i dziś / Český Těšín včera a dnes. Český Těšín: Wart. ISBN 80-238-7590-6.
- Zahradnik, Stanisław; and Marek Ryczkowski (1992). Korzenie Zaolzia. Warszawa - Praga - Trzyniec: PAI-press.
- «Zaolzie». Nowa Encyklopedia Powszechna PWN. VI. Warszawa: PWN. 1997. ISBN 83-01-11969-1.
- Official municipal website
- Місто, об'єднане Шенґеном. Український тиждень [ 3 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Чехії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |