Чемпіонат світу з шахів серед жінок визначає чемпіонку світу з шахів. Як і чемпіонат світу з шахів (в якому можуть брати участь як жінки так і чоловіки), проводиться під егідою ФІДЕ.
На відміну від більшості видів спорту, жінки здатні змагатися в шахи нарівні з чоловіками. Деякі жінки беруть участь у відкритому чемпіонаті світу з шахів. Яскравим прикладом тут є Юдіт Полгар, яка за піковим рейтингом випереджає всіх інших шахісток у світовій історії. Вона понад 26 років посідала перший рядок рейтинг-листа серед жінок, майже весь цей період з великим відривом. Лише в березні 2015 року її випередила Хоу Іфань. Юдіт Полгар ніколи не змагалась за шахову корону серед жінок.
Історія Редагувати
Епоха Вери Менчик Редагувати
ФІДЕ встановила титул чемпіонки світу з шахів 1927 року як індивідуальний турнір, що проводився одночасно з шаховою олімпіадою. Переможець того турніру, Вера Менчик, не мала ніяких особливих привілеїв, як це практикується на чемпіонаті світу серед чоловіків — на наступних турнірах вона повинна була грати ту саму кількість партій, що й претендентки. Вона це робила в кожному наступному чемпіонаті протягом життя (1930, 1931, 1933, 1935, 1937 та 1939).
Домінування радянських шахісток (1950—1991) Редагувати
Наступний після смерті непереможеної Вери Менчик круговий турнір в 1949-50 виграла українка Людмила Руденко з Ленінграда. Після цього ФІДЕ запровадило систему, аналогічну до відкритого чемпіонату світу серед чоловіків, з циклом кандидатських змагань (пізніше міжзональних), щоб визначати кандидатку, яка у матчі протистоятиме чинній чемпіонці світу.
Перший такий кандидатський турнір пройшов у Москві 1952 року. Його виграла Єлизавета Бикова, яка потім у матчі перемогла Людмилу Руденко з сімома перемогами, п'ятьма поразками і двома нічиїми. Таким чином вона стала новою чемпіонкою світу. Наступний кандидатський турнір виграла Ольга Рубцова. Але замість того, щоб визначати чемпіонку світу в матчі між Рубцовою та Биковою, ФІДЕ вирішило провести турнір між трьома провідними шахістками світу. Рубцова виграла у Москві 1956, пів очка попереду Бикової, яка на п'ять пунктів випередила Руденко. Бикова зберегла свій титул 1958 і захистила його 1959 проти Кіри Зворикіної, переможниці кандидатського турніру 1959.
Четвертий кандидатський турнір відбувся 1961 у Врнячка-Баня. Він проходив за явної переваги Нони Гапріндашвілі з Грузії, яка виграла його з десятьма перемогами, жодною поразкою, та шістьма нічиїми. В матчі 1962 у Москві вона стала новою чемпіонкою світу, перемігши Бикову з сімома перемогами, жодною поразкою і чотирма нічиїми. Гапріндашвілі захистила свій титул, 1965 року в Ризі і в Тбілісі/Москві 1969, проти переможниці кандидатського турніру Алли Кушнір з Росії. 1972 року ФІДЕ запровадило таку саму систему, що й серед чоловіків, з серією міжзональних турнірів, після яких проводились кандидатські матчі. Кушнір стала претенденткою знову, але знову її перемогла Гапріндашвілі в Ризі 1972 року. Гапріндашвілі захистила свій титул ще один (останній) раз проти Нани Александрії в Піцунді/Тбілісі в 1975.
У кандидатському циклі 1976—1978 зійшла зірка 17-річної Маї Чибурданідзе з Грузії. Вона перемогла Нану Александрію, Олену Ахмиловську та Аллу Кушнір. Після цього вона зіграла матч проти Гапріндашвілі 1978 року в Тбілісі. Чибурданідзе перемогла зі значною перевагою, а потім захистила свій титул проти Александрії в Боржомі / Тбілісі в 1981 та Ірини Левітіної у Волгограді 1984 року. Після цього ФІДЕ заново ввела систему з кандидатським турніром. Ахмиловська виграла цей турнір, але знову поступилась Чібурданідзе в Софії в 1986. Востаннє Чибурданідзе захистила свій титул проти Нани Іоселіані в Телаві 1988 року.
Епоха після розпаду СРСР (1991—2010) Редагувати
Домінування Чібурданідзе закінчилось в Манілі в 1991, коли вона поступилась юній китайській зірці Се Цзюнь. Се Цзюнь перед цим фінішувала другою після все ще активної Гапріндашвілі в міжзональному турнірі, а потім розділила перше місце з Алісою Марич в кандидатському турнірі і перемогла її на тай-брейку.
Саме тоді троє сестер Сьюзен Полгар, Софія Полгар і Юдіт Полгар стали домінувати у жіночих шахах. Але вони намагались уникати жіночих турнірів, змагаючись проти чоловіків.
Сьюзен Полгар зрештою змінила власний підхід. Вона виграла кандидатський турнір у Шанхаї. Кандидатський фінал — вісім партій між двома переможницями Сьюзен Полгар та Іоселіані — не виявив переможниці навіть після двох тай-брейків. Результат фіналу вирішувався жеребкуванням у якому доля посміхнулась Іоселіані. В чемпіонському матчі вона швидко програла Се Цзюнь (8.5-2.5) в Монако в 1993.
Сьюзен Полгар домінувала у наступному циклі. Вона поділила першість з Чібурдандзе, легко її перемогла у фіналі (5.5-1.5), і потім з великою перевагою (8.5-4.5) перемогла Се Цзюнь в Хаені 1996 року в матчі за чемпіонство.
1997 року росіянка Аліса Галлямова і Се Цзюнь фінішували першою і другою, але Галямова відмовилась грати весь матч у Китаї. ФІДЕ зрештою присудило перемогу Се Цзюнь.
Під час усіх цих затримок з матчем у Китаї Сьюзен Полгар стала матір'ю, а отже вона вимагала перенести чемпіонський матч. ФІДЕ відмовило, і зрештою чемпіонство вирішувалось у матчі між Галлямовою і Се Цзюнь. Матч проходив у Казані (Татарстан) і Шеньяні. Се Цзюнь виграла з п'ятьма перемогами, трьома поразками і сімома нічиїми.
2000 року в турнірі за олімпійською системою, схожому на турнір за чоловічий титул ФІДЕ, що проходив одночасно, виграла Се Цзюнь. В 2001 за цією ж схемою виграла Джу Чен. Наступний турнір відбувався в Елісті, Столиці російської республіки Калмикія (президентом якої є Кірсан Ілюмжинов), з 21 травня по 8 червня 2004. Він визначив у ролі нової чемпіонки Антоанету Стефанову. Чжу Чен не брала участі в турнірі через вагітність.
2006 титул повернувся до Китаю. Цікаво, що нова чемпіонка Сюй Юйхуа була вагітною під час турніру.
2008 титулом заволоділа російська шахістка Олександра Костенюк, яка у фіналі перемогла китайського вундеркінда Хоу Іфань (2.5-1.5).
2010 титул знову повернувся до Китаю. Хоу Іфань, яка була фіналісткою у попередньому матчі, в 16 років стала наймолодшою чемпіонкою світу з шахів у історії. Вона перемогла свою співвітчизницю Жуань Люфей 2-2 (класика) 3-1 (рапід).
Ранні турніри (2010-) Редагувати
Починаючи з 2010, чемпіонат світу серед жінок проводиться за схемами, що чергуються. В парні роки проводиться турнір за олімпійською системою, в непарні — класичний матч. В 2011 титул розігрувався між Хоу Іфань і переможницею Гран-прі ФІДЕ серед жінок 2009-2011. Оскільки Хоу Іфань виграла і гран-прі, її суперницею стала Гампі Конеру, яка посіла в загальному заліку гран-прі друге місце.
Хоу Іфань виграла три партії та звела внічию п'ять у матчі з десяти партій, достроково здобувши титул.
Хоу Іфань вибула в другому раунді на чемпіонаті світу з шахів 2012 у Ханти-Мансійську. Анна Ушеніна з України, яка була посіяна 30-ю, виграла фінал проти Антоанети Стефанової (3.5-2.5).
2013 року Анна Ушеніна захищала титул проти Хоу Іфань, яка виграла Гран-прі ФІДЕ серед жінок 2011/2012. Після семи з десяти партій Хоу Іфань виграла матч 5.5 на 1.5 і повернула собі титул.
На чемпіонаті світу 2015 року за олімпійською системою перемогу здобула українка Марія Музичук, яка у фіналі перемогла Наталю Погоніну з Росії.
У березні 2016 року Марія Музичук не змогла захистити титул у матчі проти Хоу Іфань (переможниця гран-прі ФІДЕ 2013/2014), поступившись з рахунком 3:6.
У 2017 році перемігши з рахунком 3½ — 2½ Анну Музичук у фіналі чемпіонату світу із шахів серед жінок, що проходив в Ірані, шістнадцятою чемпіонкою світу стала Тань Чжун'ї.
У травні 2018 року новою сімнадцятою чемпіонкою світу стала китаянка Цзюй Веньцзюнь (переможниця гран-прі ФІДЕ 2015/2016) здолавши в чемпіонському матчі Тань Чжун'ї з рахунком 5½ — 4½.
На чемпіонаті світу 2018 року за олімпійською системою Цзюй Веньцзюнь підтвердила статус чемпіонки світу перемігши у фіналі турніру росіянку Катерину Лагно з рахунком 5 — 3.
Чемпіонки світу серед жінок Редагувати
| Ім'я | Роки | Країна |
|---|---|---|
| Віра Менчик | 1927—1941 | Росія (у вигнанні) Чехословаччина Англія |
| відсутня | 1941—1950 | Друга світова війна |
| Людмила Руденко | 1950—1953 | УРСР |
| Єлизавета Бикова | 1953—1956 | РРФСР |
| Ольга Рубцова | 1956—1958 | РРФСР |
| Єлизавета Бикова | 1958—1962 | РРФСР |
| Нона Гаприндашвілі | 1962—1978 | Грузинська РСР |
| Мая Чибурданідзе | 1978—1991 | Грузинська РСР |
| Се Цзюнь | 1991—1996 | КНР |
| Сьюзен Полгар | 1996—1999 | Угорщина |
| Се Цзюнь | 1999—2001 | КНР |
| Чжу Чень | 2001—2004 | КНР |
| Антоанета Стефанова | 2004—2006 | Болгарія |
| Сюй Юйхуа | 2006—2008 | КНР |
| Олександра Костенюк | 2008—2010 | Росія |
| Хоу Іфань | 2010—2012 | КНР |
| Анна Ушеніна | 2012—2013 | Україна |
| Хоу Іфань | 2013—2015 | КНР |
| Марія Музичук | 2015—2016 | Україна |
| Хоу Іфань | 2016—2017 | КНР |
| Тань Чжун'ї | 2017—2018 | КНР |
| Цзюй Веньцзюнь | 2018— | КНР |
Список чемпіонок світу з шахів Редагувати
| Рік | Країна-господар | Місто-господар | Чемпіонка світу | Претендентка(и) | Перемоги (+) | Поразки (−) | Нічиї (=) | Формат |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чемпіонат світу з шахів серед жінок (1927—1944) | ||||||||
| 1927 | Велика Британія | Лондон | Віра Менчик | 11 учасниць | 10½ очок із 11 | Турнір за круговою системою з 12 учасниць | ||
| 1930 | Німеччина | Гамбург | Віра Менчик | 4 учасниць | 6½ очок із 8 | Турнір за круговою системою у два кола з п'яти учасниць | ||
| 1931 | Чехословаччина | Прага | Віра Менчик | 4 учасниць | 8 очок із 8 | Турнір за круговою системою у два кола з п'яти учасниць | ||
| 1933 | Велика Британія | Фолкстон | Віра Менчик | 7 учасниць | 14 очок із 14 | Турнір за круговою системою у два кола з восьми учасниць | ||
| 1934 | Нідерланди | Роттердам | Віра Менчик | Соня Ґраф | 3 | 1 | 0 | Матч із 4-х партій |
| 1935 | Польща | Варшава | Віра Менчик | 9 учасниць | 9 очок із 9 | круговий турнір із 10-ти учасниць | ||
| 1937 | Швеція | Стокгольм | Віра Менчик | 25 учасниць | 14 очок із 14 | Турнір за швейцарською системою з 26 учасниць | ||
| 1937 | Австрія | Земмеринг | Віра Менчик | Соня Ґраф | 9 | 2 | 5 | матч із 16 партій |
| 1939 | Аргентина | Буенос-Айрес | Віра Менчик | 19 учасниць | 18 очок із 19 | Круговий турнір із 20 учасниць | ||
| Віра Менчик загинула 1944 року продовжуючи бути чинною чемпіонкою. | ||||||||
| Чемпіонат світу з шахів серед жінок (1944—1950) | ||||||||
| Міжцарів'я | ||||||||
| Чемпіонат світу з шахів серед жінок (1950—1999) | ||||||||
| 1950 | РРФСР | Москва | Людмила Руденко | 15 учасниць | 11½ очок із 15 | турнір за круговою системою з 16-ти учасниць | ||
| 1953 | РРФСР | Москва | Єлизавета Бикова | Людмила Руденко | 7 | 5 | 2 | Матч із 14 партій |
| 1956 | РРФСР | Москва | Ольга Рубцова | Єлизавета Бикова | 10 очок із 16 | троє учасниць (Рубцова, Бикова, Руденко) грали круговий турнір із восьми кіл | ||
| 1958 | РРФСР | Москва | Єлизавета Бикова | Ольга Рубцова | 7 | 4 | 3 | Матч із 14 партій |
| 1959 | РРФСР | Москва | Єлизавета Бикова | Кіра Зворикіна | 6 | 2 | 5 | Матч із 13-ти партій |
| 1962 | РРФСР | Москва | Нона Гапріндашвілі | Єлизавета Бикова | 7 | 0 | 4 | Матч із 11-ти партій |
| 1965 | Латвійська РСР | Рига | Нона Гапріндашвілі | Алла Кушнір | 7 | 3 | 3 | Матч із 13-ти партій |
| 1969 | Грузинська РСР РРФСР | Тбілісі Москва | Нона Гапріндашвілі | Алла Кушнір | 6 | 2 | 5 | Матч із 14-ти партій |
| 1972 | Латвійська РСР | Рига | Нона Гапріндашвілі | Алла Кушнір | 5 | 4 | 7 | Матч із 16 партій |
| 1975 | Грузинська РСР | Піцунда Тбілісі | Нона Гапріндашвілі | Нана Александрія | 8 | 3 | 1 | Матч із 12 партій |
| 1978 | Грузинська РСР | Тбілісі | Майя Чибурданідзе | Нона Гапріндашвілі | 4 | 2 | 9 | Матч із 15-ти партій |
| 1981 | Грузинська РСР | Борджомі Тбілісі | Майя Чибурданідзе | Нана Александрія | 4 | 4 | 8 | Матч із 16 партій (нічия) |
| 1984 | РРФСР | Волгоград | Майя Чибурданідзе | Ірина Левітіна | 5 | 2 | 7 | Матч із 14 партій |
| 1986 | Болгарія | Софія | Майя Чибурданідзе | Олена Дональдсон-Ахмиловська | 4 | 1 | 9 | Матч із 14 партій |
| 1988 | Грузинська РСР | Телаві | Майя Чибурданідзе | Нана Іоселіані | 3 | 2 | 11 | Матч із 16 партій |
| 1991 | Філіппіни | Маніла | Се Цзюнь | Майя Чибурданідзе | 4 | 2 | 9 | Матч із 15 партій |
| 1993 | Монако | Монако | Се Цзюнь | Нана Іоселіані | 7 | 1 | 3 | Матч із 11 партій |
| 1996 | Іспанія | Хаен | Сьюзен Полгар | Се Цзюнь | 6 | 2 | 5 | Матч із 13 партій |
| Сьюзен Полгар, остання лінійна чемпіонка. | ||||||||
| Чемпіонат світу з шахів серед жінок (1999–дотепер) | ||||||||
| 1999 | Росія КНР | Казань Шеньян | Се Цзюнь | Аліса Галлямова | 5 | 3 | 7 | Матч із 15-ти партій |
| 2000 | Індія | Нью-Делі | Се Цзюнь | Цінь Каньїн | 1 | 0 | 3 | Нокаут-турнір із 64 учасниць (чемпіонський матч із 4-х партій) |
| 2001 | Росія | Москва | Чжу Чень | Олександра Костенюк | 5 | 3 | 0 | Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 8-ми партій) |
| 2004 | Росія | Еліста | Антоанета Стефанова | Катерина Ковалевська | 2 | 0 | 1 | Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 3-х партій) |
| 2006 | Росія | Єкатеринбург | Сюй Юйхуа | Аліса Галлямова | 2 | 0 | 1 | Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 3-х партій) |
| 2008 | Росія | Нальчик | Олександра Костенюк | Хоу Іфань | 1 | 0 | 3 | Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 4-х партій) |
| 2010 | Туреччина | Хатай | Хоу Іфань | Жуань Луфей | 3 | 1 | 4 | Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 8-ми партій) |
| 2011 | Албанія | Тирана | Хоу Іфань | Гампі Конеру | 3 | 0 | 5 | Матч із 8-ми партій |
| 2012 | Росія | Ханти-Мансійськ | Анна Ушеніна | Антоанета Стефанова | 2 | 1 | 3 | Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 6-ти партій) |
| 2013 | КНР | Тайчжоу | Хоу Іфань | Анна Ушеніна | 4 | 0 | 3 | Матч із 7-ми партій |
| 2015 | Росія | Сочі | Марія Музичук | Наталя Погоніна | 1 | 0 | 3 | Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 4-х партій) |
| 2016 | Україна | Львів | Хоу Іфань | Марія Музичук | 3 | 0 | 6 | Матч із 10-ти партій |
| 2017 | Іран | Тегеран | Тань Чжун'ї | Анна Музичук | 2 | 1 | 3 | Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 4-х партій + 2 швидкі партії, бо 4 класичні завершилися внічию) |
| травень 2018 | КНР | Шанхай Чунцін | Цзюй Веньцзюнь | Тань Чжун'ї | 3 | 2 | 5 | Матч із 10-ти партій |
| листопад 2018 | Росія | Ханти-Мансійськ | Цзюй Веньцзюнь | Катерина Лагно | 3 | 1 | 4 | Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 4-х партій + 2 швидкі + 2 бліц партії, бо після 4-х класичних, а також 2-х швидких була нічия) |
| січень 2020 | КНР Росія | Шанхай Владивосток | Цзюй Веньцзюнь | Олександра Горячкіна | 4 | 3 | 9 | Матч із 12-ти класичних партій + 4 швидкі партії, бо після класичних була нічия |
Нотатка: колишні республіки СРСР подані для того, щоб можна було зіставляти з теперішніми незалежними країнами.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 4 березня 2015. Процитовано 13 квітня 2015.
- FIDE.com [ 17 квітня 2015 у Wayback Machine.]; Women's World Chess Championship Regulations
- Fide.com [ 26 вересня 2021 у Wayback Machine.]; Regulations and Bidding Procedure for the Women's Grand-Prix 2009—2010 ; 30 July 2008; retrieved 24 December 2010
- прес-конференція нової чемпіонки світу [ 9 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Музичук програла Іфань. Час рахувати гроші. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 16 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2017. Процитовано 3 березня 2017.
- Ju Wenjun becomes 17th Women's World Champion [ 19 квітня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
- Women's World Ch: Ju Wenjun defends her title [ 24 листопада 2018 у Wayback Machine.](англ.)
Посилання Редагувати
- WCC for Women (Interzonal, Candidates, World Championship) [ 22 березня 2019 у Wayback Machine.]
- A history of women's world chess champions [ 14 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Chessbase report on 2006 championship [ 9 листопада 2012 у Wayback Machine.]