Чемпіонат УРСР з футболу — футбольний турнір, у якому брали участь команди Української Радянської Соціалістичної Республіки.
Історія Редагувати
Українські чемпіонати 1921—1935 та Весняні першості 1936 і 1937 років збирали усі найкращі футбольні сили республіки. Безумовними лідерами того часу були харківські футболісти, конкуренцію яким складали одесити, кияни, дніпропетровці, миколаївці та донбасівці. Футбольні змагання в УСРР відрізнялись від аналогічних тогочасних російських та союзних турнірів відносною постійністю. За перші роки було розіграно 12 чемпіонатів (виняток складали сезони 1925—1926, 1929—1930 років — в цей час буяли гоніння на футбол в СРСР, було оголошено навіть «війну футболоманії», а також 1933 рік через Голодомор). Окрім того, з 1929 по 1935 рік було розіграно 6 «Динаміад» — турніри серед клубних динамівських команд українських міст, у складі яких так само виступали усі найсильніші футболісти УСРР (у 1935 році, подеколи, матчі відбувалися навіть у «спареному» режимі — в перший день змагалися «міські» команди, а на наступний день ті ж самі гравці виходили на поле, вдягнувши динамівську форму).
Реформа союзного футболу, здійснена 1936 року, скасувала проведення республіканських чемпіонатів, зробивши їх складовою частиною всесоюзних розіграшів за ліговим принципом. Таким чином українські команди опинились розкиданими у різних дивізіонах радянського футболу, а звання чемпіона України, яким нагороджувались команди нижчих дивізіонів, втратило свій статус на довгі роки. Так, з осені 1936 по 1991 роки чемпіонами УРСР проголошувались команди, які перемагали в першій групі республіканської першості, у класі «Б» союзних змагань, а пізніше — у другій лізі. З 1950 року переможець здобував право виступати в чемпіонаті СРСР серед команд майстрів (клас «Б», пізніше — друга ліга) або грати в перехідному турнірі за право виступати там.
Окремим рядком в цьому часовому проміжку стояли короткотривалі чемпіонати 1941 та 1944 років (друга — під час розіграшу Кубка УРСР), в яких також взяли участь найсильніші на той час республіканські команди.
У вересні 1969 року Пленум Федерації футболу України розглянув питання систематизації республіканських клубних турнірів першої половини ХХ століття. Було ухвалене рішення визнати 15 таких турнірів чемпіонатами УРСР: 6 розіграшів республіканської Динаміади, 8 сезонів Кубка України та весняний чемпіонат 1941 року. Однак і це рішення виглядало недосконалим, оскільки змішувало в одну купу розіграші як чемпіонатів республіки, так і її Кубків (що офіційно взяли старт у 1938 році), а також Кубків Сезону (кожне з цих трьох змагань мало нагородою свій окремий кубок). Окрім того, постанова не враховувала змагання серед збірних українських міст (хоча практика виставляти на чемпіонати країни збірні міст існувала, подекуди, і в європейських країнах на початку минулого сторіччя, назви збірних таких міст могли отримати приписку XI, тобто збірна 11 гравців певного міста, чи навіть Юнайтед).
З 1964 по 1991 роки в УРСР паралельно розігрували два чемпіонських титули: один — серед команд майстрів української зони класу «Б» (з 1970-х— другої ліги), а другий — серед колективів фізичної культури.
Зараз тривають дискусії футбольних спеціалістів, істориків, статистиків та вболівальників стосовно включення чемпіонатів УРСР 1921—1935 рр., Весняних чемпіонатів 1936, 1937 рр., турнірів «Динаміади» 1927—1935 рр. і чемпіонатів УРСР 1941, 1944 рр. у реєстр офіційних змагань, як це було зроблено в Латвії та Литві. Теж саме може стосуватися і розіграшів Кубку УРСР 1938, 1944—1948 рр. та Кубку Сезону 1932, 1935, 1936, 1937 років.
Призери чемпіонатів УРСР Редагувати
За участі найсильніших збірних та команд республіки
Найуспішніші збірні та клуби Редагувати
| Команда | Чемпіон | 2-е місце | 3-є місце | Переможні сезони |
|---|---|---|---|---|
| Харків | 8 | 1 | 1 | 1921, 1922, 1923, 1924, 1927, 1928, 1932 м, 1934 м |
| «Динамо» Київ | 6 | 3 | 1 | 1931 д, 1933 д, 1935 д, 1936, 1937, 1944 |
| «Динамо» Харків | 3 | 2 | 2 | 1929 д, 1932 д, 1934 д |
| Київ | 1 | 2 | 1 | 1932 м |
| Дніпропетровськ | 1 | 0 | 1 | 1935 м |
| «Спартак» Одеса | 1 | 0 | 0 | 1941 |
| Одеса | 0 | 3 | 2 | |
| Донбас | 0 | 2 | 2 | |
| «Динамо» Одеса | 0 | 2 | 2 | |
| Миколаїв | 0 | 1 | 4 | |
| «Динамо» Дніпропетровськ | 0 | 1 | 3 | |
| Горлівка | 0 | 1 | 0 | |
| «Спартак» Харків | 0 | 1 | 0 | |
| «Локомотив» Харків | 0 | 1 | 0 | |
| «Динамо» Сталіно | 0 | 0 | 4 | |
| Таганрог | 0 | 0 | 1 | |
| Кадіївка | 0 | 0 | 1 | |
| «Динамо» Південь | 0 | 0 | 1 | |
| «Динамо» Донбас | 0 | 0 | 1 | |
| Вінниця | 0 | 0 | 1 | |
| «Локомотив» Київ | 0 | 0 | 1 | |
| Завод ім. Леніна Дніпропетровськ | 0 | 0 | 1 |
Призери чемпіонатів УРСР нижчих ліг Редагувати
Без представників команд майстрів вищого дивізіону
Призери чемпіонатів УРСР серед колективів фізкультури Редагувати
1964 року поновився турнір серед аматорських команд під назвою «Чемпіонат УРСР серез колективів фізичної культури».
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- В целях уничтожения односторонности, футболомании и профессионализма в спорте, Агитсекцией и Спорттехкомом совета физкультуры выработан план борьбы с этими вредными явлениями. (Газета «Вечернее радио», #43, 03.10.1024 г., с. 4)
- Інформація про Постанову ФФУ 1969 року у фондах Центрального державного електронного архіву України
- Бюлетень ФФУ 1969 року
- Другу збірну Донбасу представляла команда Юзівки.
- Першу збірну Донбасу представляла команда Дружківки.
- Київ, Миколаїв та Чернігів неявки.
- Збірну Донбасу представляла команда Сталіна.
- Київ, Чернігів та Житомир неявки.
- Житомир, Тульчин, Коростень, Умань та Старобільськ неявки.
- Першість Всеукраїнського ПСТ «Динамо».
- Першість УСРР серед збірних міст.
- «Динамо» Чернігів відмовилося від участі.
- Збірну Донбасу представляла збірна Горлівки і Сталіна.
- «Динамо» Одеса+«Динамо» Миколаїв. Після нічиєї у чвертьфіналі динамівці Одеси та Миколаєва об'єдналися і виступили у півфіналі однією командою.
- «Динамо» Сталіно+«Динамо» Горлівка. Після чвертьфіналу динамівці Сталіно та Горлівки об'єдналися і виступили у півфіналі однією командою.
- Змагання проводилися у трьох групах (5, 8 та 8 команд відповідно). Звання чемпіона розігрували 5 найсильніших команд, що були зібрані в Першу групу.
- Весняна першість УСРР серед показових команд.
- Весняна першість УРСР. До завершення першості було виготовлено спеціальний кубок і вручено команді переможниці. Проте, перший офіційний розіграш Кубка УРСР відбувся наступного року.
- Осіння першість УСРР у Першій групі. Переможець отримував право зіграти з чемпіоном Весняної першості на Кубок Сезону
- Було 4 групи (6, 8, 8, 14 команд). Звання чемпіона розігрували 6 найсильніших команд, що були зібрані в першу групу
- Осіння першість УРСР у Першій групі. Переможець отримував право зіграти з чемпіоном Весняної першості на Кубок Сезону
- Було 6 груп (7, 6, 8, 8, 8, 8 команд). Звання чемпіона розігрували 7 найсильніших команд, що були зібрані в першу групу
- Було 3 групи (12, 6, 22 команд). Звання чемпіона розігрували 12 найсильніших команд, що були зібрані в першу групу
- Було 3 групи (11, 4, 5 команд). Звання чемпіона розігрували 11 найсильніших команд, що були зібрані в першу групу
- Було 3 групи (8, 7, 4 команд). Звання чемпіона розігрували 8 найсильніших команд, що були зібрані в першу групу
- Було 4 зони, що одночасно були зональними змаганнями 3-ї групи чемпіонату СРСР 1946. Звання чемпіона розіграли 4 переможці зон у фінальному одноколовому турнірі
- За деякими даними відбувся матч за 3 місце, в якому перемогло «Динамо» (Ужгород)
- У 1950—1952 роках крім турніру в першій групі (де були зібрані провідні колективи, що розігрували звання чемпіона) також проводили першість УРСР серед команд 2-ї групи. Наприклад, у першості України 1950 у другій групі брали участь 248 команд, поділені на 31 групу
- До фінального турніру разом з переможцями 5 груп (по 10 команд у кожній) включили «Колгоспник» (Берегове) — найсильнішу сільську команду республіки
- Другі місця в групах.
- Запорожье это не только «Металлург» // «Tribuna.com» (рос.)
- Чемпіонат УРСР серед колективів фізичної культури на сайті «Літопис українського футболу»
- до фіналу потрапили замість команди з Бучача через її відмову, оскільки строки проведення фінальної частини змагань збіглися з фінальними матчами на кубок «Золотий колос»
- Кубкові вершини «Колоса» // Нова доба. — № 36 (8658, 4 вер.). — С. 6.
Література Редагувати
- Яцына Ю. Футбол Украины. Часть 1. 1921—1951 годы. — Днепродзержинск, 1996.
- Яцына Ю. Футбол Украины. Часть 2. 1951—1969 годы. — Днепродзержинск, 1996.
- Яцына Ю. Футбол Украины. Часть 3. 1970—1980 годы. — Днепродзержинск, 2001.