Чемпіонат СРСР з легкої атлетики

Чемпіонат СРСР з легкої атлетики — головне легкоатлетичне змагання всередині СРСР з 1922 по 1991 рік. Проводився щорічно з 1934 року (за винятком 1941 і 1942 років).

Передісторія

Рахунок чемпіонатів СРСР заведено вести з 1920 року, коли в Москві на стадіоні Товариства любителів лижного спорту відбулися змагання найсильніших на той час легкоатлетів, що ввійшли в історію під назвою Передолімпіада. У цих змаганнях взяли участь 85 легкоатлетів (тільки чоловіки), які представляли 11 міст країни та Балтійський флот. Два роки потому кращі легкоатлети країни знову зібралися на свій чемпіонат, який отримав назву першість РРФСР. Цього разу число учасників досягло вже 200.

1923-1940

В 1923 і 1924 році чемпіонати проходили під назвою Всесоюзне свято фізичної культури й збирали вже понад 300 спортсменів. На старт першості РРФСР 1927 року вийшло понад 800 учасників з 20 команд міст і районів країни, а також закордонні спортсмени з чотирьох країн.

У 1928 році чемпіонат проходив у рамках Всесоюзної спартакіади. У складі команд 5 союзних республік, 12 районів РРФСР і 11 іноземних делегацій виступили 1281 спортсмен.

У першій половині 30-х років під різними назвами відбулося ще три чемпіонати країни: Всесоюзні змагання 1931 року, Всесоюзні міжвідомчі змагання 1934 року і Всесоюзний зліт майстрів 1935 року.

У 1936 році чемпіонат отримує офіційну назву — особисто-командна першість СРСР. З цього моменту чемпіонати проводяться регулярно, щороку (за винятком 1941 і 1942 рр.). В окремі роки проводилося по два чемпіонати — особистий і командний. Подібні зміни були обумовлені специфікою підготовки до найважливіших міжнародних змагань цього сезону.

1943-1991

В 1956, 1959, 1963, 1967, 1971, 1975, 1979, 1983, 1991 роках чемпіонати країни з легкої атлетики ставали складовою частиною фінальних змагань спартакіади народів СРСР.

Останній Чемпіонат СРСР з легкої атлетики пройшов у 1991 році.

Чемпіонати

№	Год	Місто	Дата	Стадіон	Дисципліна
1	1920	Москва	20—24 червня	«Стадіон Товариства любителів лижного спорту»	Предолімпіада
2	1922	Москва	3—10 вересня	«Стадіон Товариства любителів лижного спорту»
3	1923	Москва	1—8 вересня
4	1924	Москва	31 серпня—1 вересня
5	1927	Москва	20—28 серпня
6	1928	Москва	11—21 серпня	«Стадіон профспілки харчовиків»
7	1931	Москва	15—19 червня	«Динамо»
8	1934	Москва	1—6 серпня	«Динамо»
9	1935	Москва	11—12 вересня	«Динамо»
10	1936	Москва	18—24 серпня	«Динамо»
11	1937	Москва	20—24 серпня	«Динамо»
12	1938	Харків	20—24 серпня	«Динамо»
13	1939	Харків	24—30 серпня	«Динамо»
14	1940	Москва	20—24 серпня	«Динамо»
15	1943	Горький	3—9 вересня	«Динамо»
16	1944	Москва	13—18 серпня	«Динамо»
17	1945	Київ	9—16 вересня	Республіканський стадіон
18	1946	Дніпропетровськ	8—15 вересня	«Сталь»
19	1947	Харків	29 серпня—5 вересня	«Динамо»
20	1948	Харків	5—12 вересня	«Динамо»
21	1949	Москва	3—9 вересня	«Динамо»
22	1950	Київ	17—23 вересня	Республіканський стадіон
23	1951	Мінськ	26 серпня—1 вересня	«Динамо»
24	1952	Ленінград	24—30 серпня	Стадіон імені Кірова
25	1953	Москва	23—25 серпня	«Динамо»
26	1954	Київ	12—16 вересня	Республіканський стадіон
27	1955	Тбілісі	13—17 листопада	Республіканський стадіон «Динамо»
28	1956	Москва	5—16 серпня	Центральний стадіон імені В. І. Леніна
29	1957	Москва	28 серпня—2 вересня	Центральний стадіон імені В. І. Леніна
30	1958	Таллін Тбілісі	19—21 липня 28 жовтня—2 листопада	Стадіон імені Комсомолу^[ru] Республіканський стадіон «Динамо»
31	1959	Москва	9—14 серпня	Центральний стадіон імені В. І. Леніна
32	1960	Москва Київ	15—18 липня 15—19 жовтня	Центральний стадіон імені В. І. Леніна Центральний стадіон
33	1961	Тбілісі	5—9 жовтня	Республиканський стадіон «Динамо»
34	1962	Москва Ташкент	11—13 серпня 13—19 жовтня	Центральний стадіон імені В. І. Леніна Пахтакор
35	1963	Москва	9—15 серпня	Центральний стадіон імені В. І. Леніна
36	1964	Київ	27—30 серпня	Республиканський стадіон
37	1965	Алма-Ата	9—17 жовтня	Центральный стадион
38	1966	Дніпропетровськ Ленінакан	12—14 серпня 4—6 жовтня	«Метеор» Міський стадіон
39	1967	Москва	28 липня—1 серпня	Центральний стадіон імені В. І. Леніна
40	1968	Севан Ленінакан Цахкадзор Ялта	12—13 серпня 15—18 серпня 21—22 серпня 15 жовтня
41	1969	Ногінськ Київ Ужгород Сочі	19 липня 17—20 серпня 15—16 жовтня 1—2 листопада	Міський стадіон Центральний стадіон «Авангард» Центральний стадіон "Південь"
42	1970	Мінськ Фрязіно	12—14 вересня 12—13 вересня	«Динамо»
43	1971	Москва	16—19 липня	Центральний стадіон імені В. І. Леніна
44	1972	Москва	14—20 липня	Центральний стадіон імені В. І. Леніна
45	1973	Москва	4—14 липня	Центральний стадіон імені В. І. Леніна
46	1974	Москва	6—7 липня 23—26 липня	Центральний стадіон імені В. І. Леніна
47	1975	Москва	27—30 липня	Центральний стадіон імені В. І. Леніна
48	1976	Київ Клайпеда Єреван	10—24 червня 15 серпня 26—29 серпня	Республіканський стадіон Вулиці міста Стадион «Раздан»
49	1977	Москва Рига	26—29 липня 2—3 липня	Центральний стадіон імені В. І. Леніна «Динамо»
50	1978	Москва Донецьк Тбілісі	25 червня 29—30 липня 15—18 вересня	Вулиці міста «Локомотив» Республіканський стадіон «Динамо»
51	1979	Москва	21—29 липня	Центральний стадіон імені В. І. Леніна
52	1980	Москва Донецьк	29—21 червня 6—9 вересня	Центральний стадіон імені В. І. Леніна «Локомотив»
53	1981	Ленінград Москва	24—26 липня 1—2 серпня 16—19 вересня	Стадіон імені В. І. Леніна Центральний стадіон імені В. І. Леніна
54	1982	Москва Ленінград (Київ)
55	1983	Москва
56	1984	Донецьк	7—9 вересня	«Локомотив»
57	1985	Ленінград
58	1986	Москва Київ
59	1987	Москва Могильов Чебоксари Новополоцьк Брянськ Таллін	12 червня 12 червня 12 липня 16—19 липня 18—19 липня	стадіон с/к «Десна»	(марафон) (ходьба 50 км по шосе (чоловіки) і 10000 м по стадіону (жінки) (багатоборство) (ходьба 20 км по шосе)
60	1988	Київ Таллін	(марафон)
61	1989	Ленінград (Горький) Біла Церква	(марафон)
62	1990	Київ Біла Церква	(марафон)
63	1991	Київ Біла Церква	(марафон)

Література

• Лёгкая атлетика. Справочник / Упорядник Р. В. Орлов. — М.: «Фізкультура і спорт», 1983. — 392 с.
• Абдуллаєв А. М., Орлов Р. В. та ін Книга легкоатлета М.: Фізкультура і спорт, 1971. — 384 с.