Фрязіно Фря зіно рос Фрязино місто адміністративний центр Фрязінського міського округу Московської області Росія місто р

55°57′ пн. ш. 38°03′ сх. д. / 55.950° пн. ш. 38.050° сх. д. / 55.950; 38.050Координати: 55°57′ пн. ш. 38°03′ сх. д. / 55.950° пн. ш. 38.050° сх. д. / 55.950; 38.050

Вебсторінка

fryazino.org

Мапа

Фрязіно

Фрязіно у Вікісховищі

Географія Редагувати

Розташоване на річці Любосєєвці, яка впадає у річку Воря (сточище Клязьми), приблизно, за 25 км на північний схід від Москви.

Центр російської (радянської) НВЧ електроніки. У грудні 2003 року місто здобуло статус «міста науки» — наукограда Росії.

Історія Редагувати

На території сучасного міста існував відомий з 1584—1586 років присілок Фрязіновка. У другій половині 18 століття тут виникло шовкоткацьке підприємство. Перша згадка — у писарських книгах Московського повіту за 1584-86 роки: «дер. Фрязинова, а Самсонова тоже на рчк. на Любосивкѣ, а в ней пашни паханые сѣрой земли 8 четьи да перелогу 27 четв. в полѣ, а в дву потому ж, сѣна 10 коп, лѣсу дровяняного 5 дес». Тоді присілок належав до вотчини Богдана Бєльського.

Назва присілка походить від прізвиська Фрязін, яке міг отримати як італієць на московській службі (італійців у Московії називали «фрягами»), так і московит, який мав якийсь стосунок до Італії.

у 1784 — присілок Фрязіно
у 1791 — збудовано храм Гребневської Божої матері
у 1868 — село Фрязіно
у 1938 — робітниче селище Фрязіно
з 1951 — місто Фрязіно
з 1968 — місто обласного підпорядкування
з 2003 — наукове місто

Населення Редагувати

Населення — 55369 осіб (2010; 52436 у 2002).

Господарство Редагувати

Промисловість Редагувати

У 1901 році заснована шовкоткацька фабрика Капцових — перша кам'яна будівля в селі. Фабрика була націоналізована у 1918 році і ліквідована рішенням Шелкотреста в 1929 році. У 1933 році на місці колишньої шовкоткацької фабрики створений завод «Радіолампа». З цього моменту Фрязіно стає центром електронної промисловості. У 1943 році відкривається перший науково-дослідний інститут (НДІ) з дослідним заводом, згодом їх число збільшується до п'яти. У 1955 році розпочато будівництво філії Інституту радіоелектроніки АН СРСР.

У радянські часи містоутворюючими підприємствами були НДІ, що працювали на військове замовлення. З розпадом СРСР ці інститути були змушені скоротити більшість співробітників. У порядку конверсії оборонних НДІ були створені підприємства: в 1993 році — «Істок-Система», виробник медичного обладнання під торговою маркою «Гастроскан», в 1994 — «Істок-Аудіо», виробник слухових апаратів. Крім електронної і медичної галузі в місті існує кондитерська промисловість, а також чаєфасувальна фабрика компанії «Майський чай».

Транспорт Редагувати

Місто розташоване на 24-му кілометрі Щолковського шосе (на 7-му Фряновського). Місто має 2 автовокзали, розташованих на вул. Польовий та вул. Московській.

У місті діють 3 міських автобусних маршрути і стільки ж маршрутних таксі. Крім цього, через місто проходять 10 приміських маршрутів автобусів (у тому числі і з Москви). Усередині міста є декілька різних служб таксі.

Також у місті є залізнична станція і 2 пасажирські платформи (Фрязіно-Товарна і Фрязіно-Пасажирська, що є кінцевою).

Від Москви можна дістатися двома способами:

на електричці з Москва-Пасажирська-Ярославська за 1 годину 15 хв (Ярославський напрямок)
на маршрутці або автобусі з автовокзалу метро Щолковська — близько півгодини, крім годин пік.

Освіта Редагувати

В 1912 році відкрита перша школа, на початок 2000-их у місті 7 шкіл, у тому числі 5 загальноосвітніх, гімназія та ліцей. До кінця 1980-их років 20 % жителів мали вищу освіту, серед них — 460 кандидатів і 77 докторів наук, 2 академіки, 120 лауреатів Ленінської і Державної премій СРСР та Росії.

Архітектура, пам'ятки Редагувати

На східній околиці міста, на березі річки Любосєєвки, — колишня садиба Гребньова (1780—1790-их років реконструйована в 1817—1823 роках).

Відомі люди Редагувати

Дев'ятков Микола Дмитрович (1907-2001) — радянський та російський науковець, академік РАН, професор МФТІ.

Джерела Редагувати

Аркуш карти N-37-5 Ногинск. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1985 р. (рос.)

Примітки Редагувати

Численность сельского населения и его размещение на территории Московской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
Указ Президента РФ от 29 декабря 2003 года № 1531 «О присвоении статуса наукограда Российской Федерации г. Фрязино Московской области» [1] [ 21 липня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Е. М. Поспелов. Топонимический словарь Московской области. — М. : Профиздат, 2000. — С. 281.
. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 29 березня 2021.

Посилання Редагувати

На Вікімапії [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
Офіційний сайт міста Фрязіно [ 21 листопада 2008 у Wayback Machine.]
Інформаційний сайт міста Фрязіно [ 23 вересня 2010 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про Московську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фрязіно

[rus-ms-census-1] Численность сельского населения и его размещение на территории Московской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)

[2] Указ Президента РФ от 29 декабря 2003 года № 1531 «О присвоении статуса наукограда Российской Федерации г. Фрязино Московской области» [1] [ 21 липня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)

[3] Е. М. Поспелов. Топонимический словарь Московской области. — М. : Профиздат, 2000. — С. 281.

[4] . Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 29 березня 2021.