Новополоцьк

Новопо́лоцьк (біл. тарашк. Навапо́лацак, Navapolacak; біл. Навапо́лацк, Navapolack) — місто обласного підпорядкування Вітебської області Білорусі, розташоване на лівому березі Західної Двіни в північно-західній частині Вітебської області, за 110 км від міста Вітебськ, за 12 км від Полоцька та за 250 км від Мінська. Населення — 107 458 осіб.

місто Новополоцьк біл. Наваполацак Navapolacak
Транслітерація назви	Navapolacak
Герб Новополоцька Прапор Новополоцька
Основні дані
55°32′00″ пн. ш. 28°40′00″ сх. д. / 55.53333° пн. ш. 28.66667° сх. д. / 55.53333; 28.66667Координати: 55°32′00″ пн. ш. 28°40′00″ сх. д. / 55.53333° пн. ш. 28.66667° сх. д. / 55.53333; 28.66667
Країна	Білорусь
Область	Вітебська область
Засновано	1958
Статус	з 14 грудня 1963 року
Населення	107 458
Площа	48,49 км²
Часовий пояс	час у Білорусі
Поштовий індекс	211440
Телефонний код	+375-214
Висота	133 м.н.р.м.
Водний об'єкт	Західна Двіна
Міста-побратими	Росія: Одінцово, Пушкін, Павловськ  Франція: Живор  Польща: Плоцьк  Литва: Мажейкяй  Україна: Скадовськ
Транспорт, відстані
До Мінська
- фізична	195 км
Місцева влада
Адреса	вул. Молодіжна, 74
Вебсторінка	novopolotsk.by
Голова ради	Кочанова Наталія Іванівна.
Новополоцьк
Новополоцьк Новополоцьк (Вітебська область)
Новополоцьк у Вікісховищі

Історія

Початком історії міста послужило ухвалення в березні 1958 року Урядом СРСР рішення про організацію Всесоюзного ударного комсомольського будівництва по зведенню на лівому березі річки Західна Двіна найбільшого в Європі промислового комплексу.

Уже 7 червня на місці майбутнього міста, переправившись на лівий берег на човнах, висадились першобудівельники. У наметах розмістились і редакція газети і відділ кадрів будтреста й управління початкових робіт. У листопаді було здано 8 перших гуртожитків. Вони розташовувалися поруч з селянськими зрубами. На місці сучасного Новополоцька тоді було близько 30 сіл. Їх мешканцям було надано квартири в місті або будинки в сільській місцевості.

З 1959 року почалось будівництво багатоповерхівок, а потім і найбільшого в СРСР нафтопереробного комплексу. Указом Верховної Ради БРСР 23 жовтня 1959 року будівельне селище отримало назву Полоцький, а з 14 грудня 1963 року було зведене в ранг міста обласного підпорядкування і стало називатися Новополоцьк.

9 лютого 1963 року в Новополоцькому нафтопереробному заводі був отриманий перший білоруський бензин, а 4 лютого 1968 року на «Полімері» перший білоруський поліетилен.

Населення

Населення міста збільшувалось великими темпами: 1961 рік — 4 000; 1971 рік — 45 500; 1981 рік — понад 72 000, 2008 рік — понад 107 000. Серед мешканців міста люди 52 національностей. Середній вік новополочанина — 35 років. Станом на 2005 рік у місті проживало 107 458 чоловік 52-х різних національностей, з них:

• працездатного населення — 71 894 людини;
• молодше за працездатне населення — 17 394 людини;
• старше за працездатне населення — 17 770 чоловік;
• населення 16-30 років — 27 786 чоловік;
• працюючих — 49 316 чоловік;
• безробітні, що перебувають на обліку в центрі зайнятості населення — 857 чоловік, рівень безробіття — 1,71 % до економічно активного населення;
• пенсіонери — 24 389 чоловік;
• інваліди Великої Вітчизняної війни — 88 чоловік;
• учасники Великої Вітчизняної війни — 255 чоловік;
• трудівники тилу — 128 чоловік.

Економіка

Новополоцьк, вулиця Молодіжна, будинок 47.

Сучасний Новополоцьк — великий індустріальний центр Білорусі. В обсягах промислового виробництва області його доля перевищує 60 %.

Головне підприємство ВАТ «Нафтан» є другим після Мозирського НПЗ найбільшим податкоплатільщиком Білорусі. Він займає близько 900 га площі й виробляє понад 70 найменуваннь продукції, яка експортується в десятки зарубіжних країн. На заводі працює близько 6,5 тисяч робітників.

ВАТ «Полімір» — друге по значенню підприємство міста. У його структурі 5 виробництв з 30-ма основними і допоміжними цехами. Комбінат випускає поліетилен високого тиску, штучні волокна, продукти органічного синтезу і малотонажної хімії, вуглеводневі фракції, текстильний-допоміжні речовини, споживчі товари. Весь спектр продукції, що випускається, користується попитом на внутрішньому і зарубіжних ринках, зміцнює експортний потенціал міста.

Всього в місті 12 промислових підприємств і близько 3 тисяч суб'єктів господарювання різних форм власності.

Соціальна сфера

Зима в Новополоцьку. Костел Святого Серця Ісуса Христа.

Освіта

Головний вхід університету

місті працює створений на базі Новополоцького політехнічного інституту Полоцький державний університет, що входить до першої п'ятірки за кількістю наукових розробок, що виконуються на замовлення промисловості. Крім того в місті діють:

• 17 загальноосвітніх середніх шкіл, зокрема: 1 ліцей, 1 гімназія, 1 початкова школа, 2 базових школи;
• 2 вечірніх школи;
• 34 дошкільних установи;
• дитячий будинок змішаного типу
• Центр позашкільної роботи;
• 8 кімнат школяра;
• дитячий-юнацький клуб по фізичній підготовці;
• Центр допризовної підготовки;
• Центр коректувально-розвиваючого навчання і реабілітації;
• дитячий соціальний притулок;
• соціально-педагогічний центр;
• політехнічний технікум;
• музичне училище;
• 2 професійно-технічних училища.

Охорона здоров'я

З медичних закладів у місті діють:

• 12 лікувально-профілактичних установ;
• міська лікарня на 725 ліжок;
• шкірно-венерологічний диспансер на 50 ліжок з поліклінічним відділенням;
• 4 поліклініки для дорослого населення;
• дитяча поліклініка;
• підліткова поліклініка;
• стоматологічна поліклініка;
• психоневрологічний диспансер;
• протитуберкульозний диспансер;
• лікарська амбулаторія в міському селищі Боровуха;
• станція переливання крові;
• станція швидкої медичної допомоги;
• міський центр гігієни і епідеміології.

Спорт

У місті були виховані чемпіони світу і Європи по водним лижам, важкій атлетиці, карате і бодибілдінгу. П'ять команд по ігровим видах спорту беруть участь у національних чемпіонатах Білорусі. 127 спортсменів міста входять до складу національних збірних країни. У місті працюють:

• 240 спортивних споруд, зокрема Палац спорту, льодовий палац;
• 4 басейни;
• училище олімпійського резерву;
• 4 спеціалізованих дитячий-юнацьких школи олімпійського резерву;
• 4 дитячий-юнацьких спортивних школи.

Культура

Див. також: Мясцовы час

В місті знаходяться:

• 3 Палаци культури;
• Палац культури і дозвілля;
• 2 музичних школи;
• дитяча художня школа;
• центральна бібліотека і 6 філіалів;
• Публічний центр правової інформації;
• музей історії і культури;
• 5 клубних установ, зокрема центр ремесел і національної культури;
• 3 дитячих школи мистецтв;
• 198 молодіжних творчих об'єднань;
• 15 пам'ятників, пам'ятних знаків.

Об'єкти історичної і культурної спадщини

Назва	Адреса	Зображення
Музей історії і культури Новополоцька	вул. Молодіжна, 45а
Меморіальний комплекс «Перший намет»	вул. Молодіжна, 5
Пам'ятник Лілії Костецькій	вул. Блохіна, 43 (СШ № 3)
Меморіальний знак на місці загибелі екіпажа радянського літака в 1944 році	Лісова зона по дорозі на ВАТ «Полімір»
Курган трудової слави	Промзона, напроти адміністративної будівлі ВАТ «АТП-6»
Пам'ятник воїнам-визволителям, загиблим при звільненні села Троїцьке	Територія ВАТ «Нафтан»
Пам'ятник-горельєф першому директорові НПЗ О. А. Ктаторову	Перехрестя вул. Молодіжна і Ктаторова
Пам'ятник «Братська могила» воїнів-визволителів 219 гвардійського полку (перезахоронення)	Старе кладовище, вул. Паркова,32
Пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам	Район перехрестя вул. Молодіжна і вул. Олімпійська

Галерея

Люди

Головна категорія: Персоналії:Новополоцьк

У місті народилися:

• Азімов Рустам Шухратович — білоруський хокеїст, нападник.
• Свиридова Наталя Костянтинівна — український невролог.
• Турков Ігор Леонідович (1966—2015) — солдат 2-го батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас», учасник російсько-української війни.

Див. також Категорія:Уродженці Новополоцька

Література

• Турыстычная энцыклапедыя Беларусі. Мінск: Беларуская энциклапедыя, 2007
• Газета «Народнае слова», 18 січня 2008, № 7 (2482), с. 5.

Посилання

• Дорогами Білорусі [ 25 вересня 2008 у Wayback Machine.] (рос.).