Цигани (село)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Цигани (значення).

Цига́ни — село в Україні, у Борщівській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на берегах річки Циганка.

село Цигани
Герб
Циганська ЗОШ 1-3 ступенів ім. І. Франка
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Борщівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA61060050240022606
Основні дані
Населення	1 304
Територія	6.169 км²
Густота населення	211,38 осіб/км²
Поштовий індекс	48712
Телефонний код	+380 3541
Географічні дані
Географічні координати	48°52′01″ пн. ш. 26°06′00″ сх. д. / 48.86694° пн. ш. 26.10000° сх. д. / 48.86694; 26.10000Координати: 48°52′01″ пн. ш. 26°06′00″ сх. д. / 48.86694° пн. ш. 26.10000° сх. д. / 48.86694; 26.10000
Середня висота над рівнем моря	263 м
Водойми	Циганка (річка)
Відстань до районного центру	7 км
Найближча залізнична станція	Тересін
Відстань до залізничної станції	4 км
Місцева влада
Адреса ради	48702., Тернопільська обл., Чортківський р-н, м. Борщів, вул. Грушевського, 2
Сільський голова	Копалко Василь Петрович
Карта
Цигани
Цигани
Мапа
Цигани у Вікісховищі

Церква Святого Петра і Павла (1905р)

Костел поч.20ст

Будинок отця Омельяна Глібовицького 19ст

Було центром сільради. До Циган приєднано хутір Тересін.

У радянський час село називалося Рудка. Рішенням Верховної Ради України № 2279-XII від 20 квітня 1992 селу повернено історичну назву.

Населення — 1304 особи (2014).

Географія

Село розташоване на відстані 363 км від Києва, 84 км — від обласного центру міста Тернополя та 8 км від міста Борщів.

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту.

Перша писемна згадка — 1474 року. Поселення ймовірно могли заснували цигани, втікачі із Волощини. У 1583 році в селі проживали 55 сімей.

У вересні 1931 відбулася сутичка між українцями і поляками.

Діяли «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа», «Відродження» та ін. товариства, кооператива.

У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району.

З 30 червня 2016 року належить до Борщівської міської громади.

До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району.

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:

Мова	Число осіб	Відсоток
українська	99,4
російська	0,33
білоруська	0,07
молдовська	0,07
румунська	0,07

Релігія

• церква святих верховних апостолів Петра і Павла (1905, УГКЦ, кам'яна),
• костел святих апостолів Петра і Павла (поч. XX ст.),
• дві каплички.

Пам'ятки

Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), Іванові Франку (1992, скульптор І. Мулярчук), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991).

Поблизу села є пам'ятки природи

• «Скала-Подільська діброва»
• «Куртина дуба червоного»
• Дуб звичайний (1 дерево) № 7
• Дуб звичайний (1 дерево) № 8
• «Циганська ділянка»

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1-3 ступенів ім. І. Франка, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.

Відомі люди

Народилися

• Іван Дутка — український громадський діяч;
• Ігор Скочиляс (1967—2020) — український історик, краєзнавець;
• Володимир Підвисоцький — український лісівник.

Перебували

• Борис Гавц — лісівник України,
• о. Омеляни Глібовицький (1856—1905) — український греко-католицький священник, громадський діяч;
• Михайло Дорундяк (1857—1907) — український правник, доктор права, громадсько-політичний та культурно-освітній діяч;
• Богдан Лепкий (1872—1941) — український педагог, прозаїк, поет;
• Володимир Торогой (1994—2022) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.;
• Іван Труш (1869—1941) — український живописець-імпресіоніст;
• Іван Франко (1856—1916) — український поет;
• Андрій Чайковський (1857—1935) — український письменник, громадський діяч, доктор права;
• Василь Щурат (1871—1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач.

Померли

• Юрко Сенів (1923 — 26 серпня 1946) — загинув військовик УПА, Лицар Срібного Хреста Бойової Заслуги ІІ класу , Бронзового Хреста Бойової Заслуги (посмертно).

Примітки

1. . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 1 січня 2016. 
2. http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A036?rdat1=15.09.2008&vf7551=466^{[недоступне посилання з червня 2019]}
3. . Архів оригіналу за 17 травня 2016. Процитовано 1 січня 2016. 
4. Archiwum Główny akt Dawnych. Archiwum Zamoyskich. Sygn. 32. K. 982. 
5. Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 178.
6. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
7. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
8. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
9. ВВРУ, 2017, № 9, стор. 35
10. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
11. . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 9 травня 2021. 
12. Рік тому одружився і переїхав до Тернополя, а тут війна… Тернопільщина прощається з Володимиром Торогоєм - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 1 вересня 2022. 
13. І. Мадзій. Церква, в якій читав «Апостола» Іван Франко // Вільне життя. — 2019. — 14 червня.
14. Л. Габруський. У Дубівці, що на Чортківщині, освятили відреставрований храм, в якому читав «Псалтир» Іван Франко // Чортків.Citi. — 2021. — 1 листопада.

Джерела

• Уніят В. Цигани // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 573. — ISBN 978-966-528-279-2.

• Портал «Тернопільщина»