Церква Вознесіння Господнього (Кобилецька Поляна) — втрачена (знищена) дерев'яна церква в селі Кобилецька Поляна, Закарпатської області, пам'ятка архітектури національного значення.
| Церква Вознесіння Господнього | |
|---|---|
|
| |
| 48°04′00″ пн. ш. 24°04′00″ сх. д. / 48.0666666666944450980736292° пн. ш. 24.06666666669444509807362920° сх. д.Координати: 48°04′00″ пн. ш. 24°04′00″ сх. д. / 48.0666666666944450980736292° пн. ш. 24.06666666669444509807362920° сх. д. | |
| Тип | церква |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Країна | Україна |
| Розташування | Кобилецька Поляна |
| Церква Вознесіння Господнього (Кобилецька Поляна) (Україна) | |
| Церква Вознесіння Господнього у Вікісховищі |
Історія ред.
Церква датована XVIII ст., хоча місцеві жителі датують її 1512 роком. В документах є згадка 1801 р. проте, що в селі розташовується дерев’яна церква, із твердого дерева, добра, забезпечена необхідними речами. Стіни храму були поштукатурені і побілені в XIX ст. До радянського періоду церква належала УГКЦ. В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 204). В 1992 р. поруч з нею за 1 метр від вівтарного зрубу православна громада села збудувала нову церкву, а в 1994 році дерев'яну церкву розібрали. Греко-католики запланували перенести залишки церкви та зібрати її на новому місці. Також були плани перенести її в музей Шевченківський гай у Львові та Закарпатський музей народної архітектури та побуту в Ужгороді. Проте православна громада під проводом священика спалила залишки храму та дзвіниці.
Архітектура ред.
Церква складалась з двох зрубів та трьох частин — рівношироких бабинця і нави, а також вужчої вівтарної частини. Зруб бабинця і нави перекритий вищим двускатним дахом, а над вівтарною частиною теж двускатний, але значно нижчерозташований дах. Обидва дахи були перекриті гонтом. Над бабинцем була квадратна в плані барокова вежа-дзвіниця, з арочними голосниками. Ганок був оформлений у вигляді відкритої галереї. Опасання навколо церкви плавно переходить з даху вівтаря. На хори, розташовані в наві веде вихід з бабинця. Нава мала високе коробове склепіння, бабинець — плоске склепіння, а вівтар — склепіння у формі зрізаної піраміди. Церква мала прямокутні вікна у верхній частині нави та вівтарі.
Див також ред.
Примітки ред.
- https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-63-%D0%BF
- ↑ . www.pslava.info. Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 20 лютого 2021.
- ↑ . Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 20 лютого 2021.