www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цегельський Лонгин Михайлович Лонги н Цеге льський старий варіант написання імені Льонґин 29 серпня 1875 Кам янка Струми

Цегельський Лонгин Михайлович

Лонги́н Цеге́льський (старий варіант написання імені — Льонґин) (29 серпня 1875, Кам'янка-Струмилова, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 13 грудня 1950, Філадельфія, Пенсільванія, США) — український громадсько-політичний діяч, дипломат, адвокат, журналіст, видавець.

Лонгин (Льонґин) Цегельський
Іван Боберський, Михайло Волошин, Лонгин Цегельський
міністр внутрішніх справ ЗУНР
9 листопада 1918 — 4 січня 1919
Попередник посада запроваджена
Народився 29 серпня 1875(1875-08-29)
Кам'янка-Струмилова, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина
Помер 13 грудня 1950(1950-12-13) (75 років)
Філадельфія, Пенсільванія, США
Похований Український цвинтар святої Марії (Фокс Чейз)
Відомий як журналіст, дипломат, політик, адвокат, видавець
Країна  ЗУНР→ США Австро-Угорщина
Національність українець
Alma mater ЛНУ імені Івана Франка
Політична партія Українська Національно-Демократична Партія
У шлюбі з Ольга Дуткевич
Релігія греко-католик
Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Цегельський.

Життєпис

Старшини УГА Іван Боберський, Михайло Волошин і Лонгин Цегельський, 1918 рік.

Нащадок двох давніх священичих родів Цегельських та Дзеровичів, син священника Михайла Цегельського і Анізії Дзерович Лонгин Цегельський народився у Кам'янці-Струмиловій (тепер Кам'янка-Бузька Львівської області).

З 1886 року навчався в Академічній гімназії у Львові. У 1894 вступив на юридичний факультет Львівського університету.

У 1898 його скерували до Відня на правничо-адміністративну практику при міністерстві закордонних справ, звідки незабаром його делегували на рік до австрійського посольства в Стокгольмі. Після повернення у Львів захистив докторську дисертацію з міжнародного права.

З 1898 — член літературної секції наукового гуртка «Академічної громади». Був одним з активних учасників українського студентського руху, організатор з'їзду українських студентів у Львові (1899), один з ініціаторів студентських виступів у Львівському університеті (1901) та селянських страйків у Галичині (1902).

У 1899—1902 рр. був членом проводу молодіжної організації «Молода Україна» та одним з редакторів журналу «Молода Україна». Таємний провід, який складався з 10 осіб, започаткував боротьбу за українізацію Львівського університету та один з перших кинув клич боротьби за самостійну Україну.

Після закінчення університету та захисту докторату деякий час займається адвокатською діяльністю, та згодом покидає її і цілком присвячує себе журналістській і громадсько-політичній діяльності.

4 березня 1905 одружився з Ольгою Дуткевич, відомою в той час піаністкою.

Підтримував тісні зв'язки з Миколою Міхновським, видав у Львові його брошуру «Самостійна Україна» (1900). Належав до провідних діячів Української національно-демократичної партії, входив до її керівних органів. У 1907—1908 — видавець і відповідальний редактор газети «Діло», редагував газету «Свобода», у 1915-18 — «Українське слово», відповідальний редактор «Літературно-наукового вісника». У 1901 вийшла з друку його брошура «Русь-Україна і Московщина-Росія», що мала широкий суспільний резонанс (була видана «Просвітою» 3-ма накладами і поширена не тільки на Західній Україні, а на Надніпрянщині)

Член Головної управи товариства «Сокіл», входив у Надзірну раду товариства «Дністер».

На загальних виборах до австрійського парламенту в 1908 році доктор Лонгин Цегельський був обраний заступником посла — львівського адвоката, доктора Генрика Ґабля (від 60-го сільського змішаного округу (Бучач, Підгайці, Монастириська, Вишнівчик) після його смерті в 1909 році заступив на його місце як посол у парламенті. На виборах 1911 року д-р Л. Цегельський здобув мандат по Ярославській окрузі (округ № 67 Радимно — Любачів — Ярослав — Сенява — Порохник — Чесанів), перемігши графа Тарновського (під час першого туру посли не були обрані, оскільки набрали менше половини голосів). У 1913 році його обрали послом до Галицького сейму від Бібрецького повіту. В австрійському парламенті став секретарем української парламентської репрезентації, активно працював у комісії закордонних справ. Як член цієї комісії їздив з дипломатичними місіями, зокрема в 1914 р. був у складі австро-угорської дипломатичної місії в Стамбулі, Софії, Бухаресті.

Обкладинка книги «Русь — Україна а Московщина — Россія. Історично-політична розвідка Льонґіна Цегельського.»

У Стамбулі Цегельський брав участь у декількох зустрічах з турецьким прем'єр-міністром Енвер-пашею. Одним з наслідків цих зустрічей було перевидання у Стамбулі його праці — «Русь-Україна і Московщина-Россія» (Її планували нелегально пересилати з пропагандисткою метою на Наддніпрянську Україну). Лонгин Цегельський також брав участь у дипломатичних поїздках до Берліна і Стокгольма. Очевидно, завдяки цьому в 1914 році в Стокгольмі виходить його книжка «Ukraina sveriges beriglombda bundsforvani» («Україна — колишня шведська союзниця», 180 сторінок), а в 1915 р. у Берліні — праця «Die grossen politischen Aufgaben des Krieges im Osten und die ukrainische Frage».

Ім'я Лонгина Цегельського згадується в «Талергофському альманаху» (Львів, 1925), що видавався Талергофським Комітетом, де його звинувачують у тому, що він брав участь у 2-у віденському суді, за результатами якого були засуджені на смерть, але потім помилувані 24 громадські діячі Галичини — москвофіли

Бойова управа. 31 березня 1915 р. Відень. Сидять (зліва направо): доктори В. Старосольський, Т. Кормош, К. Трильовський (голова), С. Томашівський, Д. Катамай (писар). Стоять: І. Боберський (скарбник), В. Темницький, доктор Л. Цегельський (заступ. голови).

У 1914—1918 роках був членом усіх провідних українських організацій у Галичині — Головної української ради, Загальної української ради, Бойової управи УСС, Союзу визволення України.

18 жовтня 1918 року ввійшов до складу Української національної ради ЗУНР-ЗОУНР.

Входив до складу делегації (також Кость Левицький, о. Олександр Стефанович, Сидір Голубович, Іван Кивелюк, Степан Баран) для перемовин 31 жовтня 1918 року з австрійським намісником Галичини генералом К.Гуйном щодо вимоги передати владу ЗУНР. Брав активну участь у підготовці і організації першолистопадового перевороту 1918 року у Львові. В момент утворення першого галицького уряду 9 листопада 1918 року д-р Л.Цегельський стає державним секретарем (міністром) внутрішніх справ ЗУНР. Після відставки голови уряду Костя Левицького, на цю посаду Українська Національна Рада призначила С.Голубовича, якому доручили сформувати новий уряд. З 4 січня 1919 року Лонгин Цегельський у новому уряді обіймає посаду керівника Секретаріату закордонних справ ЗУНР.

30 листопада 1918 до Фастова прибула делегація ЗУНР на чолі з Цегельським, яка провела переговори із діячами Директорії. Галичани підписали протокол про об‘єднання УНР і ЗУНР, також угоду про допомогу Галицькій армії матеріалами і озброєнням.

1 грудня 1918 разом з Д.Левицьким підписав у Фастові від імені Української Національної Ради ЗУНР-ЗОУНР передвступний договір з Директорією УНР про об'єднання ЗУНР і УНР в єдину Українську державу. Автором тексту цього договору був Лонгин Цегельський. У складі делегації брав участь в урочистому проголошенні злуки ЗУНР з УНР та в роботі Трудового конгресу України.

22 січня 1919 призначений заступником міністра зовнішніх справ Української Народної Республіки. Того ж дня Лонгин Цегельський зачитав та передав грамоту Національної Ради «Про об'єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною» голові Директорії Володимиру Винниченку, під час урочистого проголошення Злуки на Софіївській площі у Києві.

Завдяки знанням іноземних мов і досвіду дипломатичної діяльності Лонгин Цегельський очолював переговори з усіма місіями і представниками з-за кордону. Однією з найважливіших місій була місія від Мирної конференції на чолі з французьким генералом, маркізом де Бертелемі. Переговори не увінчались успіхом, оскільки Національна Рада не прийняла умов перемир'я, запропонованих генералом Бертелемі. Л.Цегельський, який вважав за потрібне прийняти умови перемир'я, щоб забезпечити суверенітет хоч над якоюсь територією і отримати визнання держав Антанти, виступив із різкою незгодою і тому 13 лютого 1919 року подав у відставку.

У 1920—1921 рр. — представник уряду ЗУНР у США. У Нью-Йорку Л.Цегельський редагував часопис «Український Вістник», а потім переїхав до Філадельфії, де працював спочатку редактором часопису «Шлях», а в 1943—1950 рр. — редактором популярного часопису «Америка». У Філадельфії в 1937 р. він видав монографію під заголовком «Митрополит Андрей Шептицький». Спричинився до створення Українського Конґресового Комітету Америки, З'єдиненого Українсько-Американського Допомогового Комітету, Літературно-Мистецького Клюбу в Філадельфії.

Помер 13 грудня 1950 року у Філадельфії, у своєму робочому кабінеті. Похований на цвинтарі Факс-Чейз.

Вшанування

Постановою № 184-VIII Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року 140 років з дня народження відзначатиметься на державному рівні.

У Львові існує вулиця Лонгина Цегельського.

19 квітня 2023 року у місті Краматорськ вулицю Акмолінську перейменували на вулицю Лонгина Цегельського.

Твори

  • Цегельський Л. Русь-Україна і Московщина. — Львів. 1901.
  • Цегельський Л. Русь-Україна а Московщина-Россія. — Царгород, 1916. [ 18 січня 2018 у Wayback Machine.]
  • Цегельський Л. Проч з куриями! Проч з панованєм панів! Нехай живе загальне, безпосередне, рівне і тайне право голосування.— Львів, 1905.
  • Цегельський Л. Що чувати з виборчою реформою? Проєкт бар. Гавча, що з ним діє ся та що руским хлопам чинити. — Львів, 1906.
  • Цегельський Л. Звідки взяли ся і що значать назви «Русь» і «Україна». — Вінніпег, 1917. [ 13 вересня 2014 у Wayback Machine.]
  • Цегельський Л. Звідки взяли ся і що значать назви «Русь» і «Україна»? — Львів, 1907.
  • Цегельський Л. Страйкові права або чи вільно страйкувати? — Львів, 1903.
  • Цегельський Л. Проч зі шляхоцьким соймом! Проч з куриями: Жадаємо загального рівного безпосереднього і тайного виборчого права до сойму. — Львів,
  • Цегельський Л. За що ведеся виборча борба? — Львів, 1913.
  • Цехелски Л. Не освободителка, а потисница на народитъ (Как Русия «освобождава» Украина). — Софія, 1914.
  • Цехелски Л. Украинството нъмска интрига, ли е? — Софія, 1915.
  • Цегельський Л. З чого виникла війна та що вона нам може принести. — Відень, 1915.
  • Цегельський Л. Самостійна Україна. — Відень, 1915.
  • Цегельський Л. Самостійна Україна. // Пам'яткова книжка Союза визволення України Календар на 1917 рік. — Відень, 1917.
  • Цегельський Л. Від леґенди до правди. — Нью-Йорк — Філадельфія, 1960.
  • Цегельський Л. Після 573 літ прірви // Український прапор № 23-25. — Відень, 1 листопода 1919.
  • Цегельський Л. До питання про орієнтацію // Український прапор № 5. — Відень, 20 січня 1920.
  • Цегельський Л. Як це було? Спогади з часу повстання української держави // Український вістник № 4. — Нью-Йорк, 1927.
  • Цегельський Л. Памяти Евгена Петрушевича // Америка № 128-134. Філадельфія, 1940.
  • Цегельський Л. Як воно по правді було // Америка. — Філадельфія, 1936—1937.
  • Цегельський Л. Як то справді було на Першого Листопада // Америка. — Філадельфія, 7 листопада 1947.
  • Цегельський Л. Той, хто очолив Листопадове Діло // Америка. — Філадельфія, 5 грудня 1955.
  • Цегельський Л. Від леґенд до правди. Уривки зі споминів про події в Україні, зв'язані з Першим Листопадом 1918 р. // Америка. — Філадельфія, грудень 1959 — квітень 1960.
  • Цегельський Л. Від леґенд до правди. — Нью-Йорк — Філадельфія, 1960.
  • Цегельський Л. Про підготовку повстання // Батьківщина № 11-12(1732). — лист.-груд.1990.
  • Цегельський Л. Митрополит Андрій Шептицький. Короткий життєпис і огляд його церковно-народної діяльності. — Філадельфія, 1937.
  • Цегельський Л. Митрополит Андрій Шептицький. Короткий життєпис і огляд його церковно-народної діяльності. — Львів, 1995.

Примітки

  1. Коцик Р. Бучач при кінці XIX-го і з початком XX-го століття // Бучач і Бучаччина… — C. 177.
  2. Nr 67 [ 17 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Gazeta Lwowska. — 1911. — S. 2.
  3. Талергофскій альманахъ. Пропамятная книга австрійскихъ жестокостей, изуверстствъ и насилий надъ карпато-русскимъ народомъ во время Всемірной войны 1914—1917 гг. 
  4. Гуцуляк М. Перший листопад 1918 на Західних землях України. — К. : Либідь, 1993. — С. 49.
  5. Політика / Голос України. — К., 2015. — № 29 (18 лют.) — С. 4.
  6. Цегельського Л. | Проект 'Вулиці Львова'. www.lvivcenter.org. Процитовано 14 червня 2019. 

Джерела

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Longi n Cege lskij starij variant napisannya imeni Longin 29 serpnya 1875 Kam yanka Strumilova Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina 13 grudnya 1950 Filadelfiya Pensilvaniya SShA ukrayinskij gromadsko politichnij diyach diplomat advokat zhurnalist vidavec Longin Longin CegelskijIvan Boberskij Mihajlo Voloshin Longin Cegelskijministr vnutrishnih sprav ZUNR9 listopada 1918 4 sichnya 1919Poperednik posada zaprovadzhenaNarodivsya 29 serpnya 1875 1875 08 29 Kam yanka Strumilova Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi Avstro UgorshinaPomer 13 grudnya 1950 1950 12 13 75 rokiv Filadelfiya Pensilvaniya SShAPohovanij Ukrayinskij cvintar svyatoyi Mariyi Foks Chejz Vidomij yak zhurnalist diplomat politik advokat vidavecKrayina ZUNR SShA Avstro UgorshinaNacionalnist ukrayinecAlma mater LNU imeni Ivana FrankaPolitichna partiya Ukrayinska Nacionalno Demokratichna PartiyaU shlyubi z Olga DutkevichReligiya greko katolikRoboti u VikidzherelahMediafajli u VikishovishiShodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Cegelskij Zmist 1 Zhittyepis 2 Vshanuvannya 3 Tvori 4 Primitki 5 Dzherela 6 Literatura 7 PosilannyaZhittyepis nbsp Starshini UGA Ivan Boberskij Mihajlo Voloshin i Longin Cegelskij 1918 rik Nashadok dvoh davnih svyashenichih rodiv Cegelskih ta Dzerovichiv sin svyashennika Mihajla Cegelskogo i Aniziyi Dzerovich Longin Cegelskij narodivsya u Kam yanci Strumilovij teper Kam yanka Buzka Lvivskoyi oblasti Z 1886 roku navchavsya v Akademichnij gimnaziyi u Lvovi U 1894 vstupiv na yuridichnij fakultet Lvivskogo universitetu U 1898 jogo skeruvali do Vidnya na pravnicho administrativnu praktiku pri ministerstvi zakordonnih sprav zvidki nezabarom jogo deleguvali na rik do avstrijskogo posolstva v Stokgolmi Pislya povernennya u Lviv zahistiv doktorsku disertaciyu z mizhnarodnogo prava Z 1898 chlen literaturnoyi sekciyi naukovogo gurtka Akademichnoyi gromadi Buv odnim z aktivnih uchasnikiv ukrayinskogo studentskogo ruhu organizator z yizdu ukrayinskih studentiv u Lvovi 1899 odin z iniciatoriv studentskih vistupiv u Lvivskomu universiteti 1901 ta selyanskih strajkiv u Galichini 1902 U 1899 1902 rr buv chlenom provodu molodizhnoyi organizaciyi Moloda Ukrayina ta odnim z redaktoriv zhurnalu Moloda Ukrayina Tayemnij provid yakij skladavsya z 10 osib zapochatkuvav borotbu za ukrayinizaciyu Lvivskogo universitetu ta odin z pershih kinuv klich borotbi za samostijnu Ukrayinu Pislya zakinchennya universitetu ta zahistu doktoratu deyakij chas zajmayetsya advokatskoyu diyalnistyu ta zgodom pokidaye yiyi i cilkom prisvyachuye sebe zhurnalistskij i gromadsko politichnij diyalnosti 4 bereznya 1905 odruzhivsya z Olgoyu Dutkevich vidomoyu v toj chas pianistkoyu Pidtrimuvav tisni zv yazki z Mikoloyu Mihnovskim vidav u Lvovi jogo broshuru Samostijna Ukrayina 1900 Nalezhav do providnih diyachiv Ukrayinskoyi nacionalno demokratichnoyi partiyi vhodiv do yiyi kerivnih organiv U 1907 1908 vidavec i vidpovidalnij redaktor gazeti Dilo redaguvav gazetu Svoboda u 1915 18 Ukrayinske slovo vidpovidalnij redaktor Literaturno naukovogo visnika U 1901 vijshla z druku jogo broshura Rus Ukrayina i Moskovshina Rosiya sho mala shirokij suspilnij rezonans bula vidana Prosvitoyu 3 ma nakladami i poshirena ne tilki na Zahidnij Ukrayini a na Nadnipryanshini Chlen Golovnoyi upravi tovaristva Sokil vhodiv u Nadzirnu radu tovaristva Dnister Na zagalnih viborah do avstrijskogo parlamentu v 1908 roci doktor Longin Cegelskij buv obranij zastupnikom posla lvivskogo advokata doktora Genrika Gablya vid 60 go silskogo zmishanogo okrugu Buchach Pidgajci Monastiriska Vishnivchik 1 pislya jogo smerti v 1909 roci zastupiv na jogo misce yak posol u parlamenti Na viborah 1911 roku d r L Cegelskij zdobuv mandat po Yaroslavskij okruzi okrug 67 Radimno Lyubachiv Yaroslav Senyava Porohnik Chesaniv peremigshi grafa Tarnovskogo pid chas pershogo turu posli ne buli obrani oskilki nabrali menshe polovini golosiv 2 U 1913 roci jogo obrali poslom do Galickogo sejmu vid Bibreckogo povitu V avstrijskomu parlamenti stav sekretarem ukrayinskoyi parlamentskoyi reprezentaciyi aktivno pracyuvav u komisiyi zakordonnih sprav Yak chlen ciyeyi komisiyi yizdiv z diplomatichnimi misiyami zokrema v 1914 r buv u skladi avstro ugorskoyi diplomatichnoyi misiyi v Stambuli Sofiyi Buharesti nbsp Obkladinka knigi Rus Ukrayina a Moskovshina Rossiya Istorichno politichna rozvidka Longina Cegelskogo U Stambuli Cegelskij brav uchast u dekilkoh zustrichah z tureckim prem yer ministrom Enver pasheyu Odnim z naslidkiv cih zustrichej bulo perevidannya u Stambuli jogo praci Rus Ukrayina i Moskovshina Rossiya Yiyi planuvali nelegalno peresilati z propagandistkoyu metoyu na Naddnipryansku Ukrayinu Longin Cegelskij takozh brav uchast u diplomatichnih poyizdkah do Berlina i Stokgolma Ochevidno zavdyaki comu v 1914 roci v Stokgolmi vihodit jogo knizhka Ukraina sveriges beriglombda bundsforvani Ukrayina kolishnya shvedska soyuznicya 180 storinok a v 1915 r u Berlini pracya Die grossen politischen Aufgaben des Krieges im Osten und die ukrainische Frage Im ya Longina Cegelskogo zgaduyetsya v Talergofskomu almanahu Lviv 1925 sho vidavavsya Talergofskim Komitetom de jogo zvinuvachuyut u tomu sho vin brav uchast u 2 u videnskomu sudi za rezultatami yakogo buli zasudzheni na smert ale potim pomiluvani 24 gromadski diyachi Galichini moskvofili 3 nbsp Bojova uprava 31 bereznya 1915 r Viden Sidyat zliva napravo doktori V Starosolskij T Kormosh K Trilovskij golova S Tomashivskij D Katamaj pisar Stoyat I Boberskij skarbnik V Temnickij doktor L Cegelskij zastup golovi U 1914 1918 rokah buv chlenom usih providnih ukrayinskih organizacij u Galichini Golovnoyi ukrayinskoyi radi Zagalnoyi ukrayinskoyi radi Bojovoyi upravi USS Soyuzu vizvolennya Ukrayini 18 zhovtnya 1918 roku vvijshov do skladu Ukrayinskoyi nacionalnoyi radi ZUNR ZOUNR Vhodiv do skladu delegaciyi takozh Kost Levickij o Oleksandr Stefanovich Sidir Golubovich Ivan Kivelyuk Stepan Baran dlya peremovin 31 zhovtnya 1918 roku z avstrijskim namisnikom Galichini generalom K Gujnom shodo vimogi peredati vladu ZUNR 4 Brav aktivnu uchast u pidgotovci i organizaciyi persholistopadovogo perevorotu 1918 roku u Lvovi V moment utvorennya pershogo galickogo uryadu 9 listopada 1918 roku d r L Cegelskij staye derzhavnim sekretarem ministrom vnutrishnih sprav ZUNR Pislya vidstavki golovi uryadu Kostya Levickogo na cyu posadu Ukrayinska Nacionalna Rada priznachila S Golubovicha yakomu doruchili sformuvati novij uryad Z 4 sichnya 1919 roku Longin Cegelskij u novomu uryadi obijmaye posadu kerivnika Sekretariatu zakordonnih sprav ZUNR 30 listopada 1918 do Fastova pribula delegaciya ZUNR na choli z Cegelskim yaka provela peregovori iz diyachami Direktoriyi Galichani pidpisali protokol pro ob yednannya UNR i ZUNR takozh ugodu pro dopomogu Galickij armiyi materialami i ozbroyennyam 1 grudnya 1918 razom z D Levickim pidpisav u Fastovi vid imeni Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi ZUNR ZOUNR peredvstupnij dogovir z Direktoriyeyu UNR pro ob yednannya ZUNR i UNR v yedinu Ukrayinsku derzhavu Avtorom tekstu cogo dogovoru buv Longin Cegelskij U skladi delegaciyi brav uchast v urochistomu progoloshenni zluki ZUNR z UNR ta v roboti Trudovogo kongresu Ukrayini 22 sichnya 1919 priznachenij zastupnikom ministra zovnishnih sprav Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Togo zh dnya Longin Cegelskij zachitav ta peredav gramotu Nacionalnoyi Radi Pro ob yednannya Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki z Velikoyu Shidnoyu Ukrayinoyu golovi Direktoriyi Volodimiru Vinnichenku pid chas urochistogo progoloshennya Zluki na Sofiyivskij ploshi u Kiyevi Zavdyaki znannyam inozemnih mov i dosvidu diplomatichnoyi diyalnosti Longin Cegelskij ocholyuvav peregovori z usima misiyami i predstavnikami z za kordonu Odniyeyu z najvazhlivishih misij bula misiya vid Mirnoyi konferenciyi na choli z francuzkim generalom markizom de Bertelemi Peregovori ne uvinchalis uspihom oskilki Nacionalna Rada ne prijnyala umov peremir ya zaproponovanih generalom Bertelemi L Cegelskij yakij vvazhav za potribne prijnyati umovi peremir ya shob zabezpechiti suverenitet hoch nad yakoyus teritoriyeyu i otrimati viznannya derzhav Antanti vistupiv iz rizkoyu nezgodoyu i tomu 13 lyutogo 1919 roku podav u vidstavku U 1920 1921 rr predstavnik uryadu ZUNR u SShA U Nyu Jorku L Cegelskij redaguvav chasopis Ukrayinskij Vistnik a potim pereyihav do Filadelfiyi de pracyuvav spochatku redaktorom chasopisu Shlyah a v 1943 1950 rr redaktorom populyarnogo chasopisu Amerika U Filadelfiyi v 1937 r vin vidav monografiyu pid zagolovkom Mitropolit Andrej Sheptickij Sprichinivsya do stvorennya Ukrayinskogo Kongresovogo Komitetu Ameriki Z yedinenogo Ukrayinsko Amerikanskogo Dopomogovogo Komitetu Literaturno Misteckogo Klyubu v Filadelfiyi Pomer 13 grudnya 1950 roku u Filadelfiyi u svoyemu robochomu kabineti Pohovanij na cvintari Faks Chejz VshanuvannyaPostanovoyu 184 VIII Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 11 lyutogo 2015 roku 140 rokiv z dnya narodzhennya vidznachatimetsya na derzhavnomu rivni 5 U Lvovi isnuye vulicya Longina Cegelskogo 6 19 kvitnya 2023 roku u misti Kramatorsk vulicyu Akmolinsku perejmenuvali na vulicyu Longina Cegelskogo TvoriCegelskij L Rus Ukrayina i Moskovshina Lviv 1901 Cegelskij L Rus Ukrayina a Moskovshina Rossiya Cargorod 1916 Arhivovano 18 sichnya 2018 u Wayback Machine Cegelskij L Proch z kuriyami Proch z panovanyem paniv Nehaj zhive zagalne bezposeredne rivne i tajne pravo golosuvannya Lviv 1905 Cegelskij L Sho chuvati z viborchoyu reformoyu Proyekt bar Gavcha sho z nim diye sya ta sho ruskim hlopam chiniti Lviv 1906 Cegelskij L Zvidki vzyali sya i sho znachat nazvi Rus i Ukrayina Vinnipeg 1917 Arhivovano 13 veresnya 2014 u Wayback Machine Cegelskij L Zvidki vzyali sya i sho znachat nazvi Rus i Ukrayina Lviv 1907 Cegelskij L Strajkovi prava abo chi vilno strajkuvati Lviv 1903 Cegelskij L Proch zi shlyahockim sojmom Proch z kuriyami Zhadayemo zagalnogo rivnogo bezposerednogo i tajnogo viborchogo prava do sojmu Lviv Cegelskij L Za sho vedesya viborcha borba Lviv 1913 Cehelski L Ne osvoboditelka a potisnica na narodit Kak Rusiya osvobozhdava Ukraina Sofiya 1914 Cehelski L Ukrainstvoto nmska intriga li e Sofiya 1915 Cegelskij L Z chogo vinikla vijna ta sho vona nam mozhe prinesti Viden 1915 Cegelskij L Samostijna Ukrayina Viden 1915 Cegelskij L Samostijna Ukrayina Pam yatkova knizhka Soyuza vizvolennya Ukrayini Kalendar na 1917 rik Viden 1917 Cegelskij L Vid legendi do pravdi Nyu Jork Filadelfiya 1960 Cegelskij L Pislya 573 lit prirvi Ukrayinskij prapor 23 25 Viden 1 listopoda 1919 Cegelskij L Do pitannya pro oriyentaciyu Ukrayinskij prapor 5 Viden 20 sichnya 1920 Cegelskij L Yak ce bulo Spogadi z chasu povstannya ukrayinskoyi derzhavi Ukrayinskij vistnik 4 Nyu Jork 1927 Cegelskij L Pamyati Evgena Petrushevicha Amerika 128 134 Filadelfiya 1940 Cegelskij L Yak vono po pravdi bulo Amerika Filadelfiya 1936 1937 Cegelskij L Yak to spravdi bulo na Pershogo Listopada Amerika Filadelfiya 7 listopada 1947 Cegelskij L Toj hto ocholiv Listopadove Dilo Amerika Filadelfiya 5 grudnya 1955 Cegelskij L Vid legend do pravdi Urivki zi spominiv pro podiyi v Ukrayini zv yazani z Pershim Listopadom 1918 r Amerika Filadelfiya gruden 1959 kviten 1960 Cegelskij L Vid legend do pravdi Nyu Jork Filadelfiya 1960 Cegelskij L Pro pidgotovku povstannya Batkivshina 11 12 1732 list grud 1990 Cegelskij L Mitropolit Andrij Sheptickij Korotkij zhittyepis i oglyad jogo cerkovno narodnoyi diyalnosti Filadelfiya 1937 Cegelskij L Mitropolit Andrij Sheptickij Korotkij zhittyepis i oglyad jogo cerkovno narodnoyi diyalnosti Lviv 1995 Primitki Kocik R Buchach pri kinci XIX go i z pochatkom XX go stolittya Buchach i Buchachchina C 177 Nr 67 Arhivovano 17 listopada 2017 u Wayback Machine Gazeta Lwowska 1911 S 2 Talergofskij almanah Propamyatnaya kniga avstrijskih zhestokostej izuverststv i nasilij nad karpato russkim narodom vo vremya Vsemirnoj vojny 1914 1917 gg Guculyak M Pershij listopad 1918 na Zahidnih zemlyah Ukrayini K Libid 1993 S 49 Politika Golos Ukrayini K 2015 29 18 lyut S 4 Cegelskogo L Proekt Vulici Lvova www lvivcenter org Procitovano 14 chervnya 2019 DzherelaDackiv I Polich M Longin Cegelskij v istoriyi ukrayinskoyi diplomatiyi do 140 richchya z dnya narodzhennya Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2015 3 522 za traven cherven S 108 121 ISSN 0130 5247 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Longin Cegelskij Vid legend do pravdi Lviv Svichado 2003 Cegelskij Yu Zaga rodu Cegelskih i rozpovid pro Kaminku Strumilovu SShA Smoloskip 1992 Kupchik V Longin Cegelskij rechnik Ukrayinskoyi Derzhavi Zhittyepis Arhivovano 11 listopada 2016 u Wayback Machine Postup 2001 130 28 29 serp Shlyah Peremogi 2001 32 2 8 serp Viziya suspilno politichnoyi organizaciyi ukrayinskoyi derzhavi L Cegelskogo teoretichnij ta praktichnij kontekst Zdorovega M V Naukovi praci Naukovo metodichnij zhurnal T 125 Vip 112 Derzhavne upravlinnya Mikolayiv Vid vo ChDU im Petra Mogili 2010 152 s Ostashko T S Cegelskij Longin Mihajlovich Arhivovano 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 447 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s LiteraturaV I Golovchenko Cegelskij Longin Mihajlovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 O Krasivskij Cegelskij Longin Mihajlovich Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 765 ISBN 978 966 611 818 2PosilannyaCegelskij Longin Mihajlovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 298 300 Cegelskij Arhivovano 19 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Cegelskij Longin Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2028 1000 ekz Cegelskij Longin Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Literaturno publicistichna spadshina Longina Cegelskogo yak istorichne dzherelo Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Cegelskij Longin Mihajlovich amp oldid 40077537