| Округ | Бережанський (до 1867) |
| Коронний край | Королівство Галичини і Лодомерії |
| Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Центр | Бібрка |
| Площа | 957 км² (після 1867) |
| Населення | 47878 (1867) |
| Найбільші міста | Бібрка, Ходорів |
Бібрський повіт, або Бібрецький повіт (нім. Bezirk Bóbrka, пол. Powiat bóbrecki) — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі та УРСР.
Королівство Галичини та Володимирії Редагувати
Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Бібрка (адміністративно-судовий орган влади) був створений наприкінці 1850 р. Повітова судова виконавча влада підпорядковувалась утвореному того ж року апеляційному суду у Львові.
Сам Бібрський повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений з 41 самоврядної громади 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту), входив до складу округу Бережани.
Під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року ліквідовані округи та збільшені повіти, зокрема до попереднього Бібрського повіту приєднані Ходорівський повіт і частина Журавенського. При цьому Ходорівський повіт зберігся в структурі судової адміністрації.
У 1880 р. повіт поділявся на 81 кадастральних гмін, складався зі 91 самоврядних громад-гмін (1 місто (Бібрка), 3 містечка (Броздовичі, Ходорів, Нові Стрілища) і 87 сіл), 89 фільварків, об'єднаних у 34 окремі території — загалом 125 адміністративних одиниць; проживала 56 561 особа.
На 1910 р. повіт об'єднував 95 громад і 84 фільварки та займав площу 890 км². Населення повіту становило: на 1900 р.— 79 390 особи, на 1910 р. — 88 527 осіб. Українці-грекокатолики становили 70 % населення повіту, євреї — 11 %.
У складі ЗУНР Редагувати
Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був керівник суду Константин Дуб. Міський комісаром (бургомістром) обраний директор торгівельної спілки Роман Кулинич. Комісаром судового округу Ходорів був о. Іван Винницький, ходорівський декан і парох у Залізцях (УНДП); його змінив д-р Осип Когут, адвокат (УРП). Делегатом до УНРади від повіту обраний Дмитро Дикий (УНДП).
Під польською окупацією Редагувати
| Бібрський повіт | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: | Польська республіка (1918—1939) |
| Воєводство: | Львівське |
| Населення: | 97 100 |
| Площа: | 891 км² |
| Густота: | 109 осіб/км² |
| Населені пункти та ґміни | |
| Повітовий центр: | м. Бібрка |
| Мапа повіту | |
| Повітова влада | |
| Староста: | Тадеуш Хмелевський |
Після окупації Галичини поляками в 1919 р. включений до складу Львівського воєводства при його утворенні 3 грудня 1920 р.
Зміни адміністративного поділу Редагувати
1 квітня 1928 р. вилучено частину гміни (самоврядної громади) Жирава Бібрського повіту і з неї утворено сільську гміну Кремерувка того ж повіту.
1 серпня 1934 р. здійснено адміністративну реформу внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) гмін, які позначали самоврядну громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.
Міста (Міські ґміни) Редагувати
- м. Бібрка
- містечко Ходорів — місто з 1934 року
Сільські ґміни Редагувати
Кількість:
1920—1928 рр. — 90
1928—1934 рр. — 91
1934—1939 рр. — 10
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Перейменування Редагувати
Рішенням міністра внутрішніх справ 25 листопада 1938 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польські:
- Полянка Бубрецка (Polanka Bóbrecka) замість Ернсдорф (Ernsdorf)
- Млиновіце (Młynowice) замість Мільбах (Mühlbach).
Рішенням міністра внутрішніх справ 11 березня 1939 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польські:
- Сарнікі Мале (Sarniki Małe) замість Регфельд (Rehfeld).
У складі СРСР Редагувати
27 листопада 1939 р. повіт включений до новоутвореної Львівської області.
17 січня 1940 — повіт розділили на три райони, кожен з кількох ґмін:
- Бібрський район — із ґмін Бібрка, Великі Глібовичі, Підгородище і Старе Село та міста Бібрка;
- Новострілищанський район — із ґмін Нові Стрілиська, Острів і Соколівка;
- Ходорівський район — із ґмін Бортники, Броздовичі і Ходорів та міста Ходорів.
Населення Редагувати
У 1939 році в повіті проживало 106 070 мешканців (73 895 українців-грекокатоликів — 69,67 %, 9 965 українців-римокатоликів — 9,39 %, 11 575 поляків — 10,91 %, 1 945 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,83 %, 8 205 євреїв — 7,74 % і 485 німців та інших національностей — 0,46 %).
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 97 124 населення ніби-то було аж 30672 (31,67 %) поляків при 60444 (62,23 %) українців, 5533 (5,7 %) євреїв і 211 (0,22 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольським (австрійським 1910 року) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписам.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S. 63
- . Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 12 листопада 2019.
- Powiat bobrecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 260. (пол.)
- Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 21 вересня 2019.
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 13 marca 1928 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Kremerówka w powiecie bóbreckim, województwie lwowskiem. [ 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 31 грудня 2014.
- M.P. 1938 nr 277 poz. 653[недоступне посилання]
- Zmiana niemieckich nazw miejscowości. „Gazeta Lwowska”, s. 2, Nr 60 z 15 marca 1939.
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 28 березня 2017.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 8
| Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |