Під'яркі́в — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 470 осіб. Орган місцевого самоврядування — Бібрська міська рада.
| село Під'ярків | ||
|---|---|---|
| ||
| Країна | Україна | |
| Область | Львівська область | |
| Район | Львівський район | |
| Громада | Бібрська міська громада | |
| Код КАТОТТГ | UA46060010310074128 | |
| Облікова картка | картка | |
| Основні дані | ||
| Населення | 470 | |
| Площа | 3,26 км² | |
| Густота населення | 144,17 осіб/км² | |
| Поштовий індекс | 81214 | |
| Телефонний код | +380 3263 | |
| Географічні дані | ||
| Географічні координати | 49°44′02″ пн. ш. 24°21′41″ сх. д. / 49.73389° пн. ш. 24.36139° сх. д.Координати: 49°44′02″ пн. ш. 24°21′41″ сх. д. / 49.73389° пн. ш. 24.36139° сх. д. | |
| Середня висота над рівнем моря | 278 м | |
| Місцева влада | ||
| Адреса ради | 81213, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с.Романів | |
| Карта | ||
Під'ярків | ||
Під'ярків | ||
| Мапа | ||
| Під'ярків у Вікісховищі |
Історія ред.
Найдавніша письмова згадка про село походить з 1368 року — тоді власником села був Станіслав Дров'ята з Борку.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі, село у володінні Одновського.
В 1552 році село Під'ярків перебувало у власності трьох панів Миколая Гербурта Одновського , пана Фірлея та Ванька. В 1711 році власником села був Адам Сенявський , краківський каштелян.
В 1870 році в селі проживало ( разом з хутором Ваньківці) 826 осіб . Село та хутір розпоряджалися 1122 моргами ( морг =0,56 га) орної землі. 383 морги було занято під городами та луками. Худобу випасали на 226 моргах пасовищ. У власності пана Потоцького в селі Під'яркі́в було 15 моргів лісу. ttps://wwwpbc.rzeszow.pl/dlibra/publication/11914/edition/10927/conten.t?ref=desc
В жовтні 1930 року село постраждало від пацифікації , яку проводила польська влада. Польські солдати жорстоко побили майже 100 осіб [1]
Боротьба ОУН -УПА ред.
29 серпня 1944 року в селі перебувла сотня УПА "Сроманці".В селі у цей час перебувало 10-20 червоноармійців. "Сіроманці їх роззброїли ( забрано кілька крісів , кулемет, ПТР).З червоноармійцями проведено виховну роботу та відпущено. Після короткого перепочинку сотня перейшла в ліс неподалік с. Селиська
13–19.ІХ.44 р.НКВС проводив в селі облаву, заарештовано 15 чоловіків.
24–27.ІХ.44 р. проведено повторну облаву в с. Під’яркові, заарештовано синів і жінку "Довбуша" і вбито 3 старих мужчин та одного 30- тилітнього.
2.Х.44 р. більшовики в числі 80 осіб зі сторони Романова напали на с. Під’ярківз метою пошуку повстанців . В цій облаві вбили повстанця "Лиса" та оточили одне господарство, якомузнаходився "Павук" – Стеців Василь з с. Дуліб. Він, щоб не здатись більшовикам в руки, власноручно застрілився. Крім того,зловлено 4 хлопців і одну дівчину, яких комуністи забрали зі собою.
Церква ред.
- храм Перенесення мощей св. Бориса і Гліба (ПЦУ). Належить до Перемишлянського деканату, Львівської єпархії УАПЦ.
- храм Перенесення мощей св. Бориса і Гліба (УГКЦ)
Пам'ятки ред.
- Читальня збудована у 20-30 рр. ХХ ст. Внесена до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення за охоронним номером 2895-М.
Відомі люди ред.
- Бойко Богдан Федорович — голова «Народного руху України за єдність» , народний депутат України 1-го, 2-го та 3-го скликання.
- Толопко Дмитро Костянтинович — вчений, педагог, інженер-технолог, доктор хімічних наук, який протягом всього життя працював у Львівській Політехніці.
- Шкамбара Осип Михайло Петрович — обласний провідник ОУН Львівської області (1942—1944).
Джерела ред.
Посилання ред.
- . Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 13 жовтня 2013.
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 155 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
- Смерека, Богдан (2016). ОПИСОВО-СТАТИСТИЧНІ ДЖЕРЕЛА ПРО ЗАСЕЛЕННЯ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ЛЬВІВСЬКОЇ ЗЕМЛІ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА У XVI–XVIII СТ. Київ. с. 334.
- Воєнна округа УПА “Буг” Документи і матеріали 1943-1952 Книга 2 Нова серія, том 13. Київ-Торонто: Видавництво "Літопис УПА". 2009. с. 242.
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |