Дев ятники Дев я тники село у складі Ходорівської міської об єднаної територіальної громади у Стрийському районі Львівсь

Дев'я́тники — село у складі Ходорівської міської об'єднаної територіальної громади, у Стрийському районі, Львівської області. Населення становить 398 осіб.

село Дев'ятники
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Стрийський район
Громада	Ходорівська міська громада
Основні дані
Населення	398 осіб
Площа	1,96 км²
Густота населення	203,06 осіб/км²
Поштовий індекс	81711
Географічні дані
Географічні координати	49°31′35″ пн. ш. 24°16′30″ сх. д. / 49.52639° пн. ш. 24.27500° сх. д. / 49.52639; 24.27500Координати: 49°31′35″ пн. ш. 24°16′30″ сх. д. / 49.52639° пн. ш. 24.27500° сх. д. / 49.52639; 24.27500
Середня висота над рівнем моря	271 м
Відстань до обласного центру	47 км
Відстань до районного центру	56 км
Найближча залізнична станція	Ходорів
Відстань до залізничної станції	16 км
Місцева влада
Адреса ради	Львівська обл., Стрийський р-н, м. Ходорів
Карта
Дев'ятники
Дев'ятники
Мапа

Географія Редагувати

Розташоване воно на південних схилах головного європейського вододілу, який у цій місцевості називається Опіллям.

Топоніміка Редагувати

В одному з рукописних географічно-статистичних довідників з описами місцевостей Галичини в 1833 році була зафіксована народна легенда про те, що назва села Дев'ятники походить від того, що колись жінка народила тут дев'ятеро дітей зразу і всіх їх виростила. Безперечно, коріння села сягає ще дохристиянського часу в Україні. Не виключено, що назва села Дев'ятники може бути пов'язана з однією міфологічною фігурою давньоруського пантеону богів.

Історія Редагувати

Історик Михайло Брик (1922−1980), який походив з Дев'ятників, у своїй книзі «Там наша молодість цвіла» виданій в 1970 році, зазначив, що Дев'ятники в епоху існування племінного державного утворення білих хорватів мали назву Дев'янослав. Центром цієї держави було місто Звенигород.

На жаль, час знищив давні документи і доводиться констатувати, що перша письмова згадка про село Дев'ятники припадає на 1404 рік.

Посідачем чи власником села був руський боярин Бенко (Бенько, Бенедикт) з Кухар.

20 листопада 1447 року в книгах галицького суду згадується Франциск з Дев'ятників.

У 1920 році село перейшло до споляченої української родини графів Шептицьких, які володіли ним ще до скасування панщини. Історик Никола Андрусяк у дослідженні «Історія Ярова та околиць» зазначив, що в 1848 році на засідання бережанської «Руської Ради» прибув пан Йосиф Шептицький (Йосиф Гаврило Шептицький, 1806—1855) з Дев'ятник і публічно заявив, що повертається до народності своїх предків, тобто починає себе вважати українцем.

Релігія Редагувати

церква Священномученика Йосафата (1904, УГКЦ, мурована).

Політика Редагувати

Парламентські вибори, 2019 Редагувати

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460312, розташована у приміщенні народного дому.

Результати Редагувати

зареєстровано 263 виборці, явка 52,85%, найбільше голосів віддано за «Голос» — 27,34%, за «Європейську Солідарність» — 20,14%, за «Слугу народу» — 15,11%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 52,55%, за Володимира Гаврона (Голос) — 15,33%, за Олега Канівця (Громадянська позиція) — 10,95%.

Відомі люди Редагувати

Брик Михайло — український письменник, вчений, педагог.
Дякон Ярослав Андрійович — голова СБ ОУН
Сусік Дмитро Петрович — діяч ОУН.
Анджей Шептицький — польський вчений-ентомолог, професор.

Примітки Редагувати

Довідник поштових індексів України. Львівська область. [ 9 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Пшик В. Петро — перший жидачівський воєвода та його найближча родина / Жидачів [ 14 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Галицька брама. — Львів, 1999. — № 3—4 (51—52) (березень—квітень). — С. 6—7.
Akta grodzkie i ziemskie… — T. XII. — № 1867. — S. 164. (лат.)
Stępień S. Szeptycki Józef Gabriel (1806—1855) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, 2012. — T. XLVIII/2, zeszyt 197. — S. 238—239. — ISBN 978-83-86301-01-0 całość, ISBN 978-83-88909-95-5. (пол.)
. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 29 грудня 2019.
. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 29 грудня 2019.

Джерела Редагувати

Dziewiętniki, wś, pow. Bóbrka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 291. (пол.) — S. 291—292. (пол.)

Посилання Редагувати

Погода в селі Дев'ятники [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

[1] Довідник поштових індексів України. Львівська область. [ 9 вересня 2016 у Wayback Machine.]

[2] Пшик В. Петро — перший жидачівський воєвода та його найближча родина / Жидачів [ 14 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Галицька брама. — Львів, 1999. — № 3—4 (51—52) (березень—квітень). — С. 6—7.

[3] Akta grodzkie i ziemskie… — T. XII. — № 1867. — S. 164. (лат.)

[Степм_238-4] Stępień S. Szeptycki Józef Gabriel (1806—1855) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, 2012. — T. XLVIII/2, zeszyt 197. — S. 238—239. — ISBN 978-83-86301-01-0 całość, ISBN 978-83-88909-95-5. (пол.)

[Підсумки_голосування_на_виборчих_дільницях_у_загальнодержавному_виборчому_окрузі_в_межах_ОВО_№126,_Львівська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-5] . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 29 грудня 2019.

[Відомості_про_підрахунок_голосів_виборців_на_виборчих_дільницях_одномандатного_виборчого_округу_№126,_Львівська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-6] . Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 29 грудня 2019.