Бібрківський район (Бобркський район) — колишній район Львівської області. Центр — місто Бібрка.
| Бібрківський район | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: | СРСР, УСРР |
| Округа/Область: | Львівська область |
| Утворений: | 17 січня 1940 |
| Ліквідований: | 1962 |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | Бібрка |
| Кількість міст: | 1 |
| Районна влада |
Історія ред.
27 листопада 1939 політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про утворення Львівської області у складі УРСР. Область складалася з ряду повітів, один із них — Бібрківський.
Однак вже 17 січня 1940 року Президія ВРУ утворила з ґмін Бібрського повіту ряд районів, одним із яких і став Бібрківський із центром у місті Бібрка. До його складу увійшли села, які розташовані навколо містечка, зокрема таке село, як Свірж.
24 червня 1941 (вівторок) у Бібрківському районі розпочалися виступи місцевого населення, підготовлені членами ОУН(Б).
27 липня 1944 року радянські війська оволоділи рядом міст Західної України, в тому числі Бібркою.
30 грудня 1962 року внаслідок укрупнення районів, яке відбулось за Постановою президії Верховної Ради УРСР Бібрківський район увійшов до складу Перемишлянського району Львівської області.
Бібрківська районна організація КПУ ред.
Бібрківський районний комітет Комуністичної партії (більшовиків) України (КП(б)У) створений у січні 1940 р., у червні 1941 р. з початком війни тимчасово припинив діяльність, відновлений у вересні 1944 р., із жовтня 1952 р. Бібрківський районний комітет Комуністичної партії України (КПУ). Ліквідований у грудні 1962 р. після ліквідації Бібрківського району, територія якого відійшла до Перемишлянського району.
Складався з Бюро (загального відділу), організаційно-інструкторського відділу (з 1949 р. — відділ партійних, профспілкових та комсомольських організацій), сектору партійної статистики, відділу пропаганди і агітації, сільськогосподарського відділу, військового відділу, відділу по роботі серед жінок, відділу кадрів.
Репресії НКВС — КДБ ред.
ВІСТІ З ТЕРЕНУ від 1.Х–15.Х.44 р. Більшовики у звітовому терені проводять масові облави і арешти серед свідомих українців. Арешти і облави спричинюють сексоти, попередньо арештовані, котрих НКВД навіть зловило зі зброєю в руках, а зараз їх звільнило. Вони показують більшовикам, де знаходяться відділи, змілітаризовані кущі, а навіть доми, де мешкають орг. люди. Сексотство і облави у звітовому терені дають змогу більшовикам зневірювати народ у нашу перемогу.Бібрецьке НКВД забезпечило родини сексотів перед ліквадіцією. Пр[иміром], в с. Суходолі зловлено двох хлопців на облаві, які знали про наш рух, і більшовики їх використовують як добрих інформаторів, де можна вдертися на лінію зв’язку чи станичного, показують магазини і т. д. Їхні родини НКВД забрало до району під свою опіку, щоб забезпечити їх перед бандерівцями. Інший приклад: 28.Х.44 НКВД зловило Маркового (УПА-іст) з Глібович Вел[иких], котрому дали докладний плян праці в терені і умовило з ним стрічу. До праці дало йому «Наган», яким би він міг вбити кількох людей, що він їх докладно знає та наказало йому, щоб він по вбиттю тих людей відрубав їм голови і приніс на НКВД до Бібрки. За таку роботу він одержить великий маєток. Крім того, брали його на облаву в його селі, але з тим, що цілого його завивали в плахту. Це зізнавав той самий хлопець, який вийшов у терен на роботу і вже більше не повернув на стрічу, тільки прийшов до місцевого куща. На стрічу до їх НКВД одержав кличку «Москвин». 16.Х.44 бібрецьке НКВД зловило Кота Василя з Суходолу.Він того ж дня прийшов з НКВД-истами до с. Вільхівця до одної дівчини, постукав у вікно, щоб вона відчинила і показала, де станична і зв’язкова, бо більшовик по* п’ятах ганяє за ними. Дівчини не було вдома. Тоді вони пішли до дятька, який завів їх до голови сільради, а голова сільради завів їх до одної дівчини крамарки, яку НКВД-исти забрали зі спання і заарештували. Більшовики всюди стараються підорвати авторітет організації і УПА, та викликати ненависть між Організацією, населенням та УПА. Мовляв, всяка біда, яка спадає на населення, тільки через бандерівців. Для терору і переслідування населення і орг. роботи, більшовики розмістили всюди по терені військово-НКВД-івські карні відділи. Між тими відділами знаходяться більшовицькі партизани. Відділи розміщені в таких місцевостях: Бібрка — 14 НКВД, 50 поль. поліцаїв, с. Романів — 150 військових більшовиків, які щодня роблять облави на села, Гринів — кватирує 23 більшовики під маскою рубки дров у лісі. Їхнє завдання слідити за рухом у лісі. Звенигород — 30 більшовиків під маскою стягання контингенту. Водники — 30 більшовиків (10 партизан), Підмонастир — 25 більшовиків. Один рядовик із того відділу висловився, що це все більшовицькі поляки. В селі так поводяться: перед населенням вдають, що вони українці з Волині, питають людей, чому так впали на дусі, у нас не так, в нас тримаються добре, а вас так більшовики перестрашили, що ви до нічого не здобні. Такими балачками хочуть собі виробити довір’я в населення. Питають, хто читальню будував, що кімнати зле розміщені, хто головою був, як будували, хто за німців був, де ті люди тепер. 14.Х.44 той же відділ зробив облаву на Суходіл, Вільхівець і Лопушну. В Суходолі зловили хлопця Скробацького Володимира з Глібович і одного з відділу Хмари, що ходили в село на розвідку. При тому зловлено одного чоловіка Пташка. Пташок разом із Котом Василем (відомий сексот) перевів цей відділ зі Суходолу лісами до Лопушанської колонії т. зв. Теребіж, де ненадійно зробили наскок (з тої сторони, де не було стійки) на табори Максима і зміл[ітаризованого] кущ[а]. У висліді тої засідки вбито 9 людей, з того два станичних, один підрайоновий командант Софрон, 3 людей Бродича, одного з Сіроманців, який йшов на відпустку додому. Зістали зловлені 4 особи підрайон[ов]ої Тетяни, одного станичного Льва, про решту невідомо кого. Такі облави переводяться щоденно по всіх селах. В зв’язку з тими облавами є утруднена організаційна праця, як також виконування доручень. Навіть населення до певної міри здеморалізоване і знеохочене до організаційної роботи, як також до всяких даток. Населення говорить, чому наше УПА не реагує проти більшовиків на ці акції, які переводять на наших селах. Загально населення є наставлене ворожо супроти більшовиків і говорить, що хай вже перевернуться в руїну, але хай наші б’ють тих клятих більшовиків. Зарядження більшовицької адміністрації: ще раз приходять додаткові позики на села 20 тисяч, додатковий контингент збіжжа. Коли селяни не здадуть до кінця місяця, то зараз висилають військо, яке стягає його силою. Також масово забирають рогату худобу, мобілізують далі до 50 р. в ЧА, звільняють тільки 100 % калік, також приходить набір призовників з [19]27 р. народження. Була спроба набору дівчат до робіт, але покищо здержано. Більшовики погрожують, що вивезують всіх на Сибір, а залишать тільки по одній особі на господарстві. Поляки. Польське шумовиння (міліція) пішло на співпрацю з більшовиками, щоб нищити українство. Польсько-більшовицька міліція переслідує укр. села. Н[а]пр[иклад], більшовики разом із поляками в Підмонастирі зробили напад на церкву, зграбували церковні речі, порозкидали по підлозі, потім арештували сина священника, а священника набили. Арештований син священника в дорозі втік. У того священника зграбували цінніші речі як взуття, убрання і т. п. Лише дехто з поляків говорить, щоб українці і поляки не провадили між собою боротьби, бо ми однаково в неволі. Українське суспільство живе під постійним страхом перед арештуваннями і облавами. Тепер найбільше облави проходять у Бібреччині. Бібреччина найбільше терпить як матеріяльно, так і фізично. В цьому терені населення до крайности здеморілізоване і знеохочене до орг. роботи. Стрілеччина і Ходорівщина є також під сильними облавами, але населення тримається на дусі. 13.ІХ.1944 р. більшевики силою 100 бійців та багато поляків зробили облаву на села Воля Велика, Стільсько, Глухівець, яка рівно ж засягнула ліси в поближу тих сіл. В часі облави — трусу на ліси, натрапили більшовики на озброєну групу людей, з якою зв’язався бій. В цьому бою впало 38 більшовиків та один з озброєної групи, яка також втратила цілий свій табор. Наші відділи УПА відступили в сторону Миколаєва, а більшовики пішли в напрямі Бібрки. Характерним випадком є, що трапився випадок у часі облави в с. Мочари, Бродки, Глухівець. Тут переходячі бійці не то, що не грабували нічого, але навпаки, казали поховати все, що мають лише на верху, говорячи, що вони тепер не беруть, але по них можуть прийти такі, що будуть грабувати. 15.ІХ.44 до с. Демні прийшло 2 боєвиків із сотні Голуба. Розвідавши, що в селі находяться більшовики та що вони кватирують на кінці села. На одному подвір’ї вони стрінули одного більшовика, який нічого не казав. Зорієнтувавшись, що тут знаходяться більшовики, нема куди втікати, вони пішли, один у кімнату, а один у напрямі виходу з подвір’я. При вході стрінулись із п’ятьма більшовиками, які тому нічого не робили, бо думали що це господар, а другого вбили на подвір’ю. Більшовики втекли, вбитого негайно похоронено. На другий день приїхало НКВД до того господаря та питалося, де подівся труп, якого вони вчора лишили. Не довідавшись нічого, вони забрали батька й дочку, батька по короткому допиті звільнили, а дочку задержали. …(ЦДАВО, ф. 3833, оп. 1, спр. 126, арк. 156—171. Копія.)
В час від 3—12.ІІІ.1945 р. в Бібреччині переходили облави. Облаву перевела спецчастина, яка прибула сюди з Городеччини. В терені оперувало […]0 більшовиків. Облави дали слідуючі висліди: Коцурів — заарештовано 2 жінки, Романів — взято 4 лісорубів, Гринів — 3 лісоруби (селяни з бронірівками, [які] працюють у лісі). У Звенигороді на всипу одного дезертира УПА відкрито криївку в якій впали (пострілялися) д. Русич, Поет, член ПЖ і командир Олесь — згинув від більшовицької кулі, вбивши перед тим 2 більшовиків і ранив лейтинанта. 10.ІІІ.1945 р. приїхали більшовики на вивізку родин до с. Під’ярків. Вивезли 3 людей (з 3 родин), їх майно зареквіровано. 11.ІІІ.1945 р. забрали більшовики з с. Селеськ голову сільради, одного хлопця і 2 дівчині. 16.ІІІ.1945 р. біля с. Підгородище переходило дві ланки СКВ ч. 1, 2. Переднє обезпечення наскочило на переїзджаючих більшовиків, у висліді* чого спалено 2 фіри з сіном, знищено 3 більшовиків, здобуто разом з упряжем четверо коней. Другого дня більшовики з радгоспу Романів перевели трус та арештували кількох дядьків, яких 18.ІІІ.1945 р. звільнили.
17.ІІІ.1945 р. більшовики грабували родини арештованих у с. Городиславичі. 20.ІІІ.1945 р. 4 істребітелів найшли на двох членів ланки в с. Миколаїв і почали до них стріляти. Стрільці відстрілювались і ранили одного стрибка. Розлючені стрибки запалили одно господарство, від якого зайнялись і згоріли дальших три. Коли зібралась ланка, більшовики втекли. Тоді ланка знищила обсерваційний пункт. Взяла один кулемет, одну фінку та прогнали обслугу. 20.ІІІ.1945 р. ланка СКВ ч. 1 та СКВ ч. 2 перевели спільну акцію на станицю стрибків с. Коцурів. У висліді чого знищено 4 стрибки та участкового НКВД-иста, станицю спалено. 17.ІІІ.1945 р. під час облави на с. Волощина більшовики вбили одного підпільника, другого забрали в район. 14.ІІІ.1945 р. приїхали (на всипу) більшовики до громадянина Горбаля [Па]вла (Глібовичі Великі) витягнули з криївки і тортурували. Під час такого [сл]ідства поломили йому руки і відтак розстріляли. Ланка СКВ роззброїла стрибків у с. Шоломиї. Взято одну фінку, 2 зарядки, […] крісів. Ця сама ланка роззброїла двох стрибків у с. Звенигород, остнанні віднесли цю зброю до району. 23.ІІІ.1945 р. ланка СКВ ч. 2 знищила «видатного» стрибкаполяка Казиновського Петра. Взято одну ППШ. 28.ІІІ.1945 р. ланка СКВ ч. 3 спалила фільварок та станицю МТС у Глібовичах В[еликих].https://litopysupa.com/wp-content/uploads/2019/02/NS_Tom_13_Voienna_okruha_UPA_Buh_1943-1952_kn2.pdf
4.ІV.45 р. Відділ НКВД разом зі стрибками зробили засідку на с. Суходіл, де вдалося їм захопити підводу одної сотні УПА. Після цього ограбили кількох господарів. 6.IV.45 р. 60 більшовиків зробило наскок на всипаний постій куща біля с. Волощина. Стрільці, зорєнтувавшись, відступили. […].IV.45 р. В с. Романів витягнули з криївки д. Джерю. Зрадила жінка через подавання їжі. Зловленого більшовики вбили. […].IV.45 р. В с. Під’ярків переводили більшовики труси, при тому грабили, що попало під руки. Зловили дезертира ЧА. Повертаючи зі здобичею, виїхали на засідку і при цьому залишили 6 вбитими, в тім одного сєржанта гвардії. 8.IV.45 р. В с. Миколаїв рій СКВ знищив начальника райземвідділу. 9.IV.45 р. 70 більшовиків перевело облаву на с. Під’ярків. Арештували 3 [осіб], яких випустили по триденних допитах. 10.IV.45 р. Більшовики в силі 70 чоловік перевели облаву на с. Звенигород. Не зловили нікого. 11.IV.45 р. В с. Миколаєві арештувало НКВД три дівчини, після цього в с. […]аснів вивезли одну родину. 13.IV.45 р. Рій СКВ спалив фільварок Чернів. 14.IV.45 р. В с. Волощина закватирувало 150 більшовиків лісорубів. 15.IV.45 р. підвода з харчами попала на більшовицьку засідку на дорозі поміж селами Селиська — Підярків, по короткій перестрілці стрільці відступили, підводу забрали більшовики. 15.IV.45 р. В с. Волощина та Глібовичі перевіряли більшовики докладно пра[цююч]их лісорубів та держ робітників, при цьому зловили 3 дезертирів ЧА. 19.IV.45 Відділ НКВД-истів у силі 500 вояків перевів облаву на с. Селиська (рівночасно на ліс). Під час облави на ліс знайшли криївку, в якій перебувало на той час 3 стрільців із СКВ та 5 дезертирів ЧА. Заскочені більшовиками й не маючи змоги чинно боротися, члени СКВ розірвались гранатами, дезертири ЧА здались живими. Тих, що здались більшовикам живими, більшовики на місці розстріляли. Того ж дня зловили та забрали хлопця з 1927 р. 20.IV.1945 20 НКВД-истів із 30 стрибками, зробили облаву на с. Суходіл. Забрали 5 жінок. 21.IV.45 зробили більшовики облаву поблизу с. Лани, не зловили нікого. Того ж дня зробили більшовики облаву на с. Глібовичі В[еликі]. Вбили під час облави стрільця СКВ, а його родину із 5 членів вивезено. 22.IV.45 р. Військові групи переходили ліси та села. Під час зустрічі з відділами СКВ старалися не зводити боїв. 26—27.IV.45 р. Відділ більшовиків у силі 500 чоловік зробив облаву на сс. [Рома]нів, Підгородище та сусідуючі з тими селами ліси. Зловили громадянина з Романова Дикого Теодора. 28.IV.45 сотня НКВД-истів, переїзджаючи через село Миколаїв, зловили 3 дезертирів, з того двох втекло, одного забрали в район. 28.IV.45 р. Лісоруби-більшовики, які кватирують у с. Волошина — зловили двох стрільців, яких передали в район. 29.IV.45 р. Рій СКВ зробив засідку на більшовиків, які робили в с. Гаї облаву, і гналися за втікаючими хлопцями. В першій сутичці знищено 5 більшовиків, в тім одного майора. Перед переважаючою силою (150) рій відступив у с. Звенигород, де більшовики перевели облаву і забрали кілька старших громадян. 6.V.45 р. Рій СКВ зробив засідку на більшовиків із Радгоспу Романів, ранено […]-х більшовиків. 7.V.1945 р. того ж дня більшовики переходили села Підсоснів, Миколаїв, Городиславичі. В Городиславичах рій СКВ знищив одного сержанта та одного бійця. 8.V.1945 р. більшовики перевели облаву на сс. Селиська, Романів та поблиські ліси. Під час облави в с. Селиськах 2 стрільців СКВ знищили одного кіннотчика, а одного ранили. Під час облави в романівському лісі згинули в нерівному бою з НКВД-истами д. Нещасний, Незнаний (члени ОУН) та симпатики Лобода і Лис. Знищили 3 сталінців. https://litopysupa.com/wp-content/uploads/2019/02/NS_Tom_13_Voienna_okruha_UPA_Buh_1943-1952_kn2.pdf [ 6 грудня 2019 у Wayback Machine.]
В цілому Бібрецькому р-ні в звітовому часі кватирувало около 400 большевиків. У Романові на радгоспі постійно кватирує до 100 большевиків. У Водниках — понад 60. Вони озброєні в тяжкі скоростріли та гарматки. Частина фактично працює на полях радгоспу, а більшість бере участь в облавах. Вечорами та ночами роблять у підлісних селах засідки. 25.V.45 большевики робили облаву на ліс та села Суходіл, Вільхівець, Лопушна. Не зловили нікого. У лісі була перестрілка, у висліді якої вбито одного большевика, а чотирьох ранено. 1.VI.45 під час облави на Суходіл, зловили большевики чотирьох людей, двох вбили. 20.VI.45 відбулась облава в с. Городиславичах. Знайшли одну всипану криївку, в якій було 10 людей. Один застрілився один ранився, а 8 здалося. З криївки забрали 2 кулемети, 4 пистолі, 2 автомати, 4 кріси, гранати та багато амуніції, відтак спалили господарство, в якому була криївка, від якого зайнялося 10 господарств. В цілому р-ні большевики стягали позику та реквірували в господарів корови, якщо вони не здавали молока. По селах рабували населення.
Діяльність УПА у Бібрківському районі ред.
Однак Бібрківський район став одним із центрів опору УПА, тут відбулось ряд боїв між НКВД та повстанцями. Зокрема такий бій відбувся 8 вересня 1944 року, а вже 9 вересня 1944 року біля села Стоки НКВД довелось застосувати танки і гармати. 8 січня 1945 року великий бій відбувся біля села Колодруби загін повстанців під командуванням «Дира» знищив 100 бійців та командирів НКВД, втративши при цьому 30 чоловік.
20.ІІ 1945 р. у с. Миколаїв пропали безвісти дві совітки, а саме учительку українку та фельчера-московку. 22 і 23.ІІ в с. Миколаїв переведено труси, шукаючи упавших совіток. Трус переводило НКВД та істребітелі. Заарештовано 2 громадян. На вертаючих більшовиків зробило СКВ засідку, обстріляно кулеметним вогнем, причому ранено 5 НКВД-истів. 25.ІІ ланка СКВ звела бій із більшовиками, які кватерували в с. Городиславичах. Знищено 10 більшовиків (один лейтинант). Наші втрати 2 вбитими, одного ранено. 1.ІІІ.1945 р. переходили с. Звенигород 2 членів СКВ, яких здержували кватеруючі в селі стрибки. Стрільці відкрили огонь і знищили 2 стрибків. До колишнього фільварку с. Романів приїхали більшовики і зорганізували радгосп. В цьому радгоспі кватирує 50—70 (число змінюється) більшовиків, які крім роботи в радгоспі, ходять по дооколишніх селах на грабунки.
Примітки ред.
- Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 323–324.
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 1 березня 2013.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 1 березня 2013.
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 1 березня 2013.
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 1 березня 2013.
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 1 березня 2013.
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2018. Процитовано 8 березня 2013.