www.wikidata.uk-ua.nina.az

Храм Святого Сімейства Храм споку ти Свято го Сіме йства Храм споку ти Свято ї Роди ни кат Temple Expiatori de la Sagrad

Храм Святого Сімейства

Храм споку́ти Свято́го Сіме́йства (Храм споку́ти Свято́ї Роди́ни, кат. Temple Expiatori de la Sagrada Família), більше знаний як Храм Свято́го Сіме́йства (Храм Свято́ї Роди́ни) або за своєю каталанською назвою — Саґра́да Фамі́лія, — католицька церква в Барселоні. Її будівництво почалось 1882 року та триває донині. Храм розташований на північ від району Старе Місто в міському районі Ашямпла.

Храм Святого Сімейства

41°24′13″ пн. ш. 2°10′27″ сх. д. / 41.40369000002777256° пн. ш. 2.174330000028° сх. д. / 41.40369000002777256; 2.174330000028Координати: 41°24′13″ пн. ш. 2°10′27″ сх. д. / 41.40369000002777256° пн. ш. 2.174330000028° сх. д. / 41.40369000002777256; 2.174330000028
Країна  Іспанія
Розташування Sagrada Famíliad
Тип мала базиліка (7 листопада 2010) і votive churchd
Висота 138 м
Матеріал камінь і бетон
Стиль каталонський модернізм і неоготика
Архітектор Антоніо Гауді
Адреса Carrer de Mallorcad
Храм Святого Сімейства
Храм Святого Сімейства (Іспанія)
 Медіафайли у Вікісховищі
Храм Святого Сімейства в Барселоні

Історія Редагувати

Проєкт церкви був спочатку розроблений архітектором Франсіско дель Вільяром (ісп. Francisco de Paula del Villar y Lozano), який через рік після початку будівництва був замінений на Антоні Ґауді. Ґауді повністю переробив проєкт, виконавши його в стилі модерну. При проєктуванні були використані ідеї створення гіперболоїдних конструкцій. Фінансування будівництва здійснювалося і досі здійснюється виключно на пожертви католицької громади.

Храм Святого Сімейства не є собором, а простою церквою — центральним собором Барселони є Собор Св. Аулалії.

Історія будівництва: 1882—1926 Редагувати

У 1882 році міська влада Барселони почала будівництво храму, присвяченої Святій Родині — Ісусу, Марії та Йосипу. Для нового храму було виділено вільний майданчик, що лежав на той час за декілька кілометрів від міста. Перший проєкт храму належить архітекторові Франсіско дель Вільяру. Дель Вільяр хотів побудувати церкву в неоготичному стилі, але встиг зробити лише крипту під апсидою. У 1883 році головним архітектором будівництва став Антоніо Гауді. Будівництво Саґради Фамілії тривало усі подальші роки життя Ґауді. На питання про незвично довгу тривалість робіт він відповідав: «Мій клієнт не квапиться». Від самого початку Ґауді вирішив не наслідувати звичний неоготичний стиль. Церква мала бути готичною лише за своїм духом і в основних формах, маючи план у формі «латинського хреста», але в усьому іншому архітектор мав намір використовувати свою власну мову візуальних образів. Поступово собор набував свого незвичного як для католицького храму вигляду: веретеноподібні вежі, що формою нагадують піщані замки, елементи даху, виконані в стилі кубізму.

Як і в більшості випадків Ґауді не робив попередніх планів робіт. Він розробляв загальні риси основних елементів, а потім імпровізував у деталях. Для цього йому було необхідно бути постійно присутнім на будівельному майданчику, і через деякий час він переселився в одну з кімнат у недобудованому соборі. Спостерігаючи за будівництвом, Ґауді постійно втручався в хід робіт: йому приходили в голову несподівані думки і він прагнув їх втілити, інколи навіть зупиняючи роботи і ламаючи побудоване. Так над будинками Барселони почала підніматися одна з найдивніших у світі споруд, що викликало деяке здивування в городян: яка ж це церква? Будівля схожа або на мурашник, або на сталагміт, що виростає з землі, або навіть на кам'яну бурульку! За задумом Ґауді всі три фасади Сагради Фамілії повинні були мати стилістично однакове оформлення і увінчуватися чотирма високими вежами криволінійних контурів. У результаті над храмом підносилися б дванадцять веж, кожна з яких символізувала б одного з дванадцяти апостолів. Кожен з трьох фасадів мав бути присвячений одному з трьох центральних сюжетів земного життя Христа: Різдву, Пристрастям Христовим та Воскресінню. За задумом Ґауді, фасади повинні були бути прикрашені величезними панно та барельєфами на відповідні теми.

Не зважаючи на те, що Ґауді будував храм упродовж тридцяти п'яти років, йому вдалося звести і оформити лише Різдвяний фасад, що конструктивно є східною частиною трансепту, і чотири вежі над ним. Західна частина трансепту та апсида досі лишаються недобудованими. Сам Різдвяний фасад було добудовано лише в 1950-ті роки.

Ґауді з особливою увагою ставився до внутрішнього оформлення Храму Святого Сімейства. Колони, що підтримують склепіння, символізували апостолів і святих, яким присвячені парафіяльні церкви Каталонії та Іспанії. Незвичайною є і форма колон: Ґауді використовував різні види багатокутників, які змінюють форму при русі вниз. Колони нагадують гігантські дерева, на кронах яких застигло небесне склепіння. «Це буде схоже на ліс. М'яке світло литиметься через віконні пройми, що знаходяться на різній висоті, і вам здаватиметься, що це світять зорі», — писав Ґауді.

З 1914 року Ґауді всі сили віддавав лише будівництву свого храму. Церква стала його настирливою ідеєю. Заглиблюючись у себе, він ставав усе ексцентричнішим, свято вірив у своє месіанське призначення, жив відлюдником у власній майстерні, розміщеній на будівельному майданчику, і виходив лише час від часу «з шапкою в руці» для збору грошей на будівництво церкви (рішенням ініціаторів будівництва храму — Асоціації шанувальників Св. Йосипа — будівництво повинне було фінансуватися лише за рахунок пожертв парафіян, тому роботи не раз припинялися через брак коштів). 10 червня 1926 року, прямуючи до сусідньої церкви на вечірню службу, недалеко від будівельного майданчика Ґауді був збитий трамваєм. Ніхто не впізнав у старому, одягненому в поношений одяг і схожому на волоцюгу, відомого усій Барселоні архітектора. Він був відправлений до лікарні для бідних — шпиталю Св. Петра і Св. Хреста. За два дні, у віці 74 років, Антоні Ґауді помер. Похований у крипті недобудованого ним собору.

Історія будівництва з 1926 Редагувати

Колони у церкві, які створюють справжній ліс

Після смерті Ґауді в 1926 році роботи над храмом продовжилися під керівництвом Думенака Суґраньєса (кат. Domènec Sugrañes i Gras). Але незабаром події Громадянської війни в Іспанії на декілька років перервали будівництво. Під час війни каталонські анархісти зруйнували модель собору і знищили креслення Ґауді. Самій будівлі також було завдано збитку. У 1940-ві роботи було відновлено. У 1980-х за ініціативою архітектора Жорді Бунета-і-Арманґола (кат. Jordi Bonet i Armengol) для розрахунку конструкцій собору стали застосовувати комп'ютерні моделі.

У середині 1990-х довкола недобудованого собору виникли суперечки щодо доцільності продовження робіт. Група архітекторів і містобудівників, яку очолив відомий каталонський архітектор Уріол Буїгас-і-Ґуардіола (кат. Oriol Bohigas i Guardiola), закликала до повного їх припинення. Проте проєкт було продовжено, тепер його стали фінансувати консервативні католицькі організації, приватні особи та закордонні меценати (значна частина коштів надходить, наприклад, з Японії).

Швидкому закінченню проєкту перешкоджає складність виготовлення кам'яних блоків, що формують ексцентричні форми собору. Згідно з комп'ютерною моделлю, кожен з них вимагає індивідуальної обробки та підгонки. Попередньою датою завершення будівництва вказується 2026 рік — століття з дня смерті автора проєкту Антоні Ґауді. У 2008 році має завершитися важливий етап — покриття крівлею центральної нави храму.

Завдяки своєму незвичному зовнішньому вигляду, недобудований собор став однією з головних пам'яток Барселони. Газета «Ал Паріодіку да Каталунья» (кат. El Periódico de Catalunya) повідомляла, що у 2006 році храм відвідало 2,26 мільйони осіб, а це більше, ніж музей Прадо та палац Альгамбра.

Опис проєкту Редагувати

Метою Ґауді було зробити Храм Святого Сімейства «останньою великою святинею християнства», внаслідок чого всі архітектурні елементи храму набули глибокого християнського символізму. Найсильніше враження справляють веретеноподібні шпилі собору, загальним числом 16, що символізують 12 апостолів, 4 євангелістів, Пресвяту Діву Марію та Ісуса Христа. Вежі євангелістів прикрашено скульптурами їхніх традиційних символів: бика (Св. Лука), янгола (Св. Матей), орла (Св. Іван) та лева (Св. Марк). Центральний шпиль (Ісуса Христа) буде увінчано гігантським хрестом, отже максимальна висота собору складе 170 м — на 1 м нижче, ніж гора Монжуїк у Барселоні. Так, за задумом Ґауді, його творіння не повинне було перевершувати творіння Боже. Менші вежі також прикрашено снопами пшениці і кетягами винограду, символізуючи Святе Причастя.

Собор матиме три фасади, які символізуватимуть Різдво (східний), Славу (ще не закінчений) і Страсті Христові (західний). Фасад Різдва було завершено до Громадянської війни і виконано відповідно до оригінального задуму Ґауді. Фасад Страстей Христових відрізняється постатями виснажених людей, сценами побиття і розп'яття Христа. Автором цих скульптур є Жузеп Марія Субіракс (1927—2014 роки).

У декорі будівлі широко використано слова з літургії — «Hosanna», «Excelsis» і «Sanctus». Головні брами фасаду Страстей Христових прикрашено цитатами з Біблії на кількох мовах, включаючи каталонську та українську. Фасад Слави буде прикрашено словами Апостольського Символу Віри.

Цікаві факти Редагувати

  • Відомий британський письменник Джордж Орвелл згадував Храм Святого Сімейства у своєму автобіографічному творі «Данина Каталонії» і вважав споруду «найогиднішою будівлею в усьому світі».
  • Газета The Guardian з посиланням на голову комітету зі зведення собору Хуан Ріголь повідомив, що барселонський собор Саграда Фамілія добудують до 2026 року, — до 100-річчя загибелі його автора — Антоніо Гауді.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Sagrada Família

Примітки Редагувати

  1. Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
    d:Track:Q28563569d:Track:Q4580425
  2. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  3. Собор Саграда Фамілія добудують до 2026 року, — до 100-річчя загибелі його автора — Антоніо Гауді

Бібліографія Редагувати

  • Barral i Altet, Xavier (1999). Art de Catalunya, Arquitectura religiosa moderna i contemporània, Barcelona, Edicions L'isard. ISBN 84-89931-14-3.
  • Bassegoda Nonell, Joan (1984). Antoni Gaudi (1852—1926), Barcelona, Fundació Caixa de Pensions. ISBN 84-505-0683-2.
  • Bassegoda Nonell, Joan (1992). Aproximación a Gaudí, Editorial Doce Calles. ISBN 84-87111-24-2.
  • Bonet i Armengol, Jordi (2001). L'últim Gaudí, Barcelona, Pòrtic. ISBN 84-7306-727-4.
  • Casas, Núria i Mateo, Lourdes (2001). La Barcelona de Gaudí, Barcelona, Pòrtic. ISBN 84-7306-683-9.
  • Cirici i Pellicer, Alexandre (1985). Barcelona pam a pam, Barcelona, Teide. ISBN 84-307-8187-0.
  • Crippa, Maria Antonietta (2007). Gaudí, Köln, Taschen. ISBN 978-3-8228-2519 8.
  • Fontbona, Francesc (2002). El modernisme a l'entorn de l'arquitectura, II, Barcelona, Edicions L'isard. ISBN 84-89931-23-2.
  • Giralt-Miracle, Daniel (2002). Gaudí, la busqueda de la forma, Lunwerg. ISBN 84-7782-724-9.
  • Gómez Gimeno, María José (2006). La Sagrada Familia, Mundo Flip Ediciones. ISBN 84-9333983-4-9.
  • Martinell, Cèsar (1999). Gaudí i la Sagrada Família: comentada per ell mateix, Barcelona, Cossetania Edicions. ISBN 978-84-89890-30-5.
  • Puig i Boada, Isidre (1987). El temple de la Sagrada Família. ISBN 84-7327-135-1.
  • Ramos, Maria Lluïsa (2005). Catedrals, monestirs i grans edificis religiosos. ISBN 84-96295-15-X.
  • Subirachs, Josep Maria (1990). Quadern de la façana de Ponent., Vic, EUME. ISBN 84-7602-151-8.
  • DDAA. (2005). Ruta del Modernisme, Barcelona, ajuntament de Barcelona. ISBN 84-934169-2-4.
  • DDAA. (2002). Gaudi. Espais sagrats, Barcelona, Lunwerg. ISBN 84-7782-871-7.
  • Volum 9 (1989). Historia Universal del Arte, Siglo XX, Barcelona, Editorial Planeta. ISBN 84-320-8909-5.
  • Volum 18 (2004). La Gran Enciclopèdia en català, Barcelona, Edicions 62. ISBN 84-297-5446-6.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Hram spoku ti Svyato go Sime jstva Hram spoku ti Svyato yi Rodi ni kat Temple Expiatori de la Sagrada Familia bilshe znanij yak Hram Svyato go Sime jstva Hram Svyato yi Rodi ni abo za svoyeyu katalanskoyu nazvoyu Sagra da Fami liya katolicka cerkva v Barseloni Yiyi budivnictvo pochalos 1882 roku ta trivaye donini Hram roztashovanij na pivnich vid rajonu Stare Misto v miskomu rajoni Ashyampla Hram Svyatogo Simejstva41 24 13 pn sh 2 10 27 sh d 41 40369000002777256 pn sh 2 174330000028 sh d 41 40369000002777256 2 174330000028 Koordinati 41 24 13 pn sh 2 10 27 sh d 41 40369000002777256 pn sh 2 174330000028 sh d 41 40369000002777256 2 174330000028Krayina Ispaniya 1 2 Roztashuvannya Sagrada FamiliadTip mala bazilika 7 listopada 2010 i votive churchdVisota 138 mMaterial kamin i betonStil katalonskij modernizm i neogotikaArhitektor Antonio GaudiAdresa Carrer de MallorcadHram Svyatogo SimejstvaHram Svyatogo Simejstva Ispaniya Mediafajli u VikishovishiHram Svyatogo Simejstva v Barseloni Zmist 1 Istoriya 2 Istoriya budivnictva 1882 1926 3 Istoriya budivnictva z 1926 4 Opis proyektu 5 Cikavi fakti 6 Posilannya 7 Primitki 8 BibliografiyaIstoriya RedaguvatiProyekt cerkvi buv spochatku rozroblenij arhitektorom Fransisko del Vilyarom isp Francisco de Paula del Villar y Lozano yakij cherez rik pislya pochatku budivnictva buv zaminenij na Antoni Gaudi Gaudi povnistyu pererobiv proyekt vikonavshi jogo v stili modernu Pri proyektuvanni buli vikoristani ideyi stvorennya giperboloyidnih konstrukcij Finansuvannya budivnictva zdijsnyuvalosya i dosi zdijsnyuyetsya viklyuchno na pozhertvi katolickoyi gromadi Hram Svyatogo Simejstva ne ye soborom a prostoyu cerkvoyu centralnim soborom Barseloni ye Sobor Sv Aulaliyi Istoriya budivnictva 1882 1926 RedaguvatiU 1882 roci miska vlada Barseloni pochala budivnictvo hramu prisvyachenoyi Svyatij Rodini Isusu Mariyi ta Josipu Dlya novogo hramu bulo vidileno vilnij majdanchik sho lezhav na toj chas za dekilka kilometriv vid mista Pershij proyekt hramu nalezhit arhitektorovi Fransisko del Vilyaru Del Vilyar hotiv pobuduvati cerkvu v neogotichnomu stili ale vstig zrobiti lishe kriptu pid apsidoyu U 1883 roci golovnim arhitektorom budivnictva stav Antonio Gaudi Budivnictvo Sagradi Familiyi trivalo usi podalshi roki zhittya Gaudi Na pitannya pro nezvichno dovgu trivalist robit vin vidpovidav Mij kliyent ne kvapitsya Vid samogo pochatku Gaudi virishiv ne nasliduvati zvichnij neogotichnij stil Cerkva mala buti gotichnoyu lishe za svoyim duhom i v osnovnih formah mayuchi plan u formi latinskogo hresta ale v usomu inshomu arhitektor mav namir vikoristovuvati svoyu vlasnu movu vizualnih obraziv Postupovo sobor nabuvav svogo nezvichnogo yak dlya katolickogo hramu viglyadu veretenopodibni vezhi sho formoyu nagaduyut pishani zamki elementi dahu vikonani v stili kubizmu Yak i v bilshosti vipadkiv Gaudi ne robiv poperednih planiv robit Vin rozroblyav zagalni risi osnovnih elementiv a potim improvizuvav u detalyah Dlya cogo jomu bulo neobhidno buti postijno prisutnim na budivelnomu majdanchiku i cherez deyakij chas vin pereselivsya v odnu z kimnat u nedobudovanomu sobori Sposterigayuchi za budivnictvom Gaudi postijno vtruchavsya v hid robit jomu prihodili v golovu nespodivani dumki i vin pragnuv yih vtiliti inkoli navit zupinyayuchi roboti i lamayuchi pobudovane Tak nad budinkami Barseloni pochala pidnimatisya odna z najdivnishih u sviti sporud sho viklikalo deyake zdivuvannya v gorodyan yaka zh ce cerkva Budivlya shozha abo na murashnik abo na stalagmit sho virostaye z zemli abo navit na kam yanu burulku Za zadumom Gaudi vsi tri fasadi Sagradi Familiyi povinni buli mati stilistichno odnakove oformlennya i uvinchuvatisya chotirma visokimi vezhami krivolinijnih konturiv U rezultati nad hramom pidnosilisya b dvanadcyat vezh kozhna z yakih simvolizuvala b odnogo z dvanadcyati apostoliv Kozhen z troh fasadiv mav buti prisvyachenij odnomu z troh centralnih syuzhetiv zemnogo zhittya Hrista Rizdvu Pristrastyam Hristovim ta Voskresinnyu Za zadumom Gaudi fasadi povinni buli buti prikrasheni velicheznimi panno ta barelyefami na vidpovidni temi Ne zvazhayuchi na te sho Gaudi buduvav hram uprodovzh tridcyati p yati rokiv jomu vdalosya zvesti i oformiti lishe Rizdvyanij fasad sho konstruktivno ye shidnoyu chastinoyu transeptu i chotiri vezhi nad nim Zahidna chastina transeptu ta apsida dosi lishayutsya nedobudovanimi Sam Rizdvyanij fasad bulo dobudovano lishe v 1950 ti roki Gaudi z osoblivoyu uvagoyu stavivsya do vnutrishnogo oformlennya Hramu Svyatogo Simejstva Koloni sho pidtrimuyut sklepinnya simvolizuvali apostoliv i svyatih yakim prisvyacheni parafiyalni cerkvi Kataloniyi ta Ispaniyi Nezvichajnoyu ye i forma kolon Gaudi vikoristovuvav rizni vidi bagatokutnikiv yaki zminyuyut formu pri rusi vniz Koloni nagaduyut gigantski dereva na kronah yakih zastiglo nebesne sklepinnya Ce bude shozhe na lis M yake svitlo litimetsya cherez vikonni projmi sho znahodyatsya na riznij visoti i vam zdavatimetsya sho ce svityat zori pisav Gaudi Z 1914 roku Gaudi vsi sili viddavav lishe budivnictvu svogo hramu Cerkva stala jogo nastirlivoyu ideyeyu Zagliblyuyuchis u sebe vin stavav use ekscentrichnishim svyato viriv u svoye mesianske priznachennya zhiv vidlyudnikom u vlasnij majsterni rozmishenij na budivelnomu majdanchiku i vihodiv lishe chas vid chasu z shapkoyu v ruci dlya zboru groshej na budivnictvo cerkvi rishennyam iniciatoriv budivnictva hramu Asociaciyi shanuvalnikiv Sv Josipa budivnictvo povinne bulo finansuvatisya lishe za rahunok pozhertv parafiyan tomu roboti ne raz pripinyalisya cherez brak koshtiv 10 chervnya 1926 roku pryamuyuchi do susidnoyi cerkvi na vechirnyu sluzhbu nedaleko vid budivelnogo majdanchika Gaudi buv zbitij tramvayem Nihto ne vpiznav u staromu odyagnenomu v ponoshenij odyag i shozhomu na volocyugu vidomogo usij Barseloni arhitektora Vin buv vidpravlenij do likarni dlya bidnih shpitalyu Sv Petra i Sv Hresta Za dva dni u vici 74 rokiv Antoni Gaudi pomer Pohovanij u kripti nedobudovanogo nim soboru nbsp Plan Hramu Svyatogo Simejstva nbsp nbsp nbsp Hram Svyatogo Simejstva u 1915 nbsp nbsp Maket nbsp Istoriya budivnictva z 1926 Redaguvati nbsp Koloni u cerkvi yaki stvoryuyut spravzhnij lisPislya smerti Gaudi v 1926 roci roboti nad hramom prodovzhilisya pid kerivnictvom Dumenaka Sugranyesa kat Domenec Sugranes i Gras Ale nezabarom podiyi Gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi na dekilka rokiv perervali budivnictvo Pid chas vijni katalonski anarhisti zrujnuvali model soboru i znishili kreslennya Gaudi Samij budivli takozh bulo zavdano zbitku U 1940 vi roboti bulo vidnovleno U 1980 h za iniciativoyu arhitektora Zhordi Buneta i Armangola kat Jordi Bonet i Armengol dlya rozrahunku konstrukcij soboru stali zastosovuvati komp yuterni modeli U seredini 1990 h dovkola nedobudovanogo soboru vinikli superechki shodo docilnosti prodovzhennya robit Grupa arhitektoriv i mistobudivnikiv yaku ocholiv vidomij katalonskij arhitektor Uriol Buyigas i Guardiola kat Oriol Bohigas i Guardiola zaklikala do povnogo yih pripinennya Prote proyekt bulo prodovzheno teper jogo stali finansuvati konservativni katolicki organizaciyi privatni osobi ta zakordonni mecenati znachna chastina koshtiv nadhodit napriklad z Yaponiyi Shvidkomu zakinchennyu proyektu pereshkodzhaye skladnist vigotovlennya kam yanih blokiv sho formuyut ekscentrichni formi soboru Zgidno z komp yuternoyu modellyu kozhen z nih vimagaye individualnoyi obrobki ta pidgonki Poperednoyu datoyu zavershennya budivnictva vkazuyetsya 2026 rik stolittya z dnya smerti avtora proyektu Antoni Gaudi U 2008 roci maye zavershitisya vazhlivij etap pokrittya krivleyu centralnoyi navi hramu Zavdyaki svoyemu nezvichnomu zovnishnomu viglyadu nedobudovanij sobor stav odniyeyu z golovnih pam yatok Barseloni Gazeta Al Pariodiku da Katalunya kat El Periodico de Catalunya povidomlyala sho u 2006 roci hram vidvidalo 2 26 miljoni osib a ce bilshe nizh muzej Prado ta palac Algambra Opis proyektu RedaguvatiMetoyu Gaudi bulo zrobiti Hram Svyatogo Simejstva ostannoyu velikoyu svyatineyu hristiyanstva vnaslidok chogo vsi arhitekturni elementi hramu nabuli glibokogo hristiyanskogo simvolizmu Najsilnishe vrazhennya spravlyayut veretenopodibni shpili soboru zagalnim chislom 16 sho simvolizuyut 12 apostoliv 4 yevangelistiv Presvyatu Divu Mariyu ta Isusa Hrista Vezhi yevangelistiv prikrasheno skulpturami yihnih tradicijnih simvoliv bika Sv Luka yangola Sv Matej orla Sv Ivan ta leva Sv Mark Centralnij shpil Isusa Hrista bude uvinchano gigantskim hrestom otzhe maksimalna visota soboru sklade 170 m na 1 m nizhche nizh gora Monzhuyik u Barseloni Tak za zadumom Gaudi jogo tvorinnya ne povinne bulo perevershuvati tvorinnya Bozhe Menshi vezhi takozh prikrasheno snopami pshenici i ketyagami vinogradu simvolizuyuchi Svyate Prichastya Sobor matime tri fasadi yaki simvolizuvatimut Rizdvo shidnij Slavu she ne zakinchenij i Strasti Hristovi zahidnij Fasad Rizdva bulo zaversheno do Gromadyanskoyi vijni i vikonano vidpovidno do originalnogo zadumu Gaudi Fasad Strastej Hristovih vidriznyayetsya postatyami visnazhenih lyudej scenami pobittya i rozp yattya Hrista Avtorom cih skulptur ye Zhuzep Mariya Subiraks 1927 2014 roki U dekori budivli shiroko vikoristano slova z liturgiyi Hosanna Excelsis i Sanctus Golovni brami fasadu Strastej Hristovih prikrasheno citatami z Bibliyi na kilkoh movah vklyuchayuchi katalonsku ta ukrayinsku Fasad Slavi bude prikrasheno slovami Apostolskogo Simvolu Viri nbsp Fasad Strastej Hristovih nbsp nbsp nbsp Kripta nbsp Napis ukrayinskoyu Hliba nashogo nasushnogo daj nam sogodni Cikavi fakti RedaguvatiVidomij britanskij pismennik Dzhordzh Orvell zgaduvav Hram Svyatogo Simejstva u svoyemu avtobiografichnomu tvori Danina Kataloniyi i vvazhav sporudu najogidnishoyu budivleyu v usomu sviti Gazeta The Guardian z posilannyam na golovu komitetu zi zvedennya soboru Huan Rigol povidomiv sho barselonskij sobor Sagrada Familiya dobuduyut do 2026 roku do 100 richchya zagibeli jogo avtora Antonio Gaudi 3 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sagrada FamiliaHram Svyatogo Simejstva poyasnennya video ta virtualne vidvidannya Arhivovano 25 lipnya 2008 u Wayback Machine kat angl isp Hronologiya budivnictva isp SOS Sagrada Familiya storinka proti budivnictva tunelyu dlya TGV poryad z Hramom Svyatogo Simejstva Arhivovano 23 lipnya 2008 u Wayback Machine kat angl isp yap ital nim port kit nid fr galis oksitan Oficijna storinka Hramu Svyatogo Simejstva Arhivovano 13 zhovtnya 2008 u Wayback Machine kat angl isp Sajt prisvyachenij Antoni Gaudi Arhivovano 14 veresnya 2008 u Wayback Machine angl fr isp Biografiya Antoni Gaudi Arhivovano 6 sichnya 2009 u Wayback Machine ros Sobor Svyatogo Simejstva foto ta video Arhivovano 16 veresnya 2008 u Wayback Machine angl fr Sobor Svyatogo Simejstva na Google Maps angl Primitki Redaguvati Wiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 archINFORM 1994 d Track Q265049 Sobor Sagrada Familiya dobuduyut do 2026 roku do 100 richchya zagibeli jogo avtora Antonio GaudiBibliografiya RedaguvatiBarral i Altet Xavier 1999 Art de Catalunya Arquitectura religiosa moderna i contemporania Barcelona Edicions L isard ISBN 84 89931 14 3 Bassegoda Nonell Joan 1984 Antoni Gaudi 1852 1926 Barcelona Fundacio Caixa de Pensions ISBN 84 505 0683 2 Bassegoda Nonell Joan 1992 Aproximacion a Gaudi Editorial Doce Calles ISBN 84 87111 24 2 Bonet i Armengol Jordi 2001 L ultim Gaudi Barcelona Portic ISBN 84 7306 727 4 Casas Nuria i Mateo Lourdes 2001 La Barcelona de Gaudi Barcelona Portic ISBN 84 7306 683 9 Cirici i Pellicer Alexandre 1985 Barcelona pam a pam Barcelona Teide ISBN 84 307 8187 0 Crippa Maria Antonietta 2007 Gaudi Koln Taschen ISBN 978 3 8228 2519 8 Fontbona Francesc 2002 El modernisme a l entorn de l arquitectura II Barcelona Edicions L isard ISBN 84 89931 23 2 Giralt Miracle Daniel 2002 Gaudi la busqueda de la forma Lunwerg ISBN 84 7782 724 9 Gomez Gimeno Maria Jose 2006 La Sagrada Familia Mundo Flip Ediciones ISBN 84 9333983 4 9 Martinell Cesar 1999 Gaudi i la Sagrada Familia comentada per ell mateix Barcelona Cossetania Edicions ISBN 978 84 89890 30 5 Puig i Boada Isidre 1987 El temple de la Sagrada Familia ISBN 84 7327 135 1 Ramos Maria Lluisa 2005 Catedrals monestirs i grans edificis religiosos ISBN 84 96295 15 X Subirachs Josep Maria 1990 Quadern de la facana de Ponent Vic EUME ISBN 84 7602 151 8 DDAA 2005 Ruta del Modernisme Barcelona ajuntament de Barcelona ISBN 84 934169 2 4 DDAA 2002 Gaudi Espais sagrats Barcelona Lunwerg ISBN 84 7782 871 7 Volum 9 1989 Historia Universal del Arte Siglo XX Barcelona Editorial Planeta ISBN 84 320 8909 5 Volum 18 2004 La Gran Enciclopedia en catala Barcelona Edicions 62 ISBN 84 297 5446 6 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hram Svyatogo Simejstva amp oldid 40572264