www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хмельницький Олександр Анатолійович Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Хмельницький Олександр Олекса

Хмельницький Олександр Анатолійович

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Хмельницький Олександр.

Олександр Анатолійович Хмельни́цький (2 серпня 1924, Харків — 5 червня 1998, Харків) — український живописець і педагог; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1956 року; член-кореспондент Академії мистецтв України з 1997 року.

Хмельницький Олександр Анатолійович
Народження 2 серпня 1924(1924-08-02)
Харків, Українська СРР, СРСР
Смерть 5 червня 1998(1998-06-05) (73 роки)
  Харків, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Жанр жанрове малярство, натюрморт і пейзаж
Навчання Харківський художній інститут
Діяльність художник, викладач
Вчитель Мінюра Євдоким Петрович, Шапошников Михайло Олександрович, Любимський Олександр Павлович, Рибальченко Михайло Андрійович і Чернов Леонід Іванович
Відомі учні Бабич Геннадій Іванович, Тишкевич Григорій Антонович, Беркута Комунар Савелійович, Козлов Володимир Володимирович, Неклюєнко Микола Павлович, Гречаний Сергій Павлович, Бугорков Сергій Степанович, Пушкарьова Віола Олексіївна, Двейрін Анатолій Борисович, Мозок Валерій Леонтійович, Івахненко Олександр Андрійович, Садовський Олександр Васильович, Кулаков Олексій Геннадійович, Могилевський Костянтин Вікторович, Коваленко Віктор Карпович, Дзюбенко Володимир Степанович, Джарти Лариса Михайлівна, Каленик Ірина Іванівна, Джус Людмила Тимофіївна, Жулінський Микола Васильович, Беккер Давид Юлійович, Ковтун Віктор Іванович і Ейсмонт Валерій Володимирович
Працівник Харківський художній інститут і Харківська державна академія дизайну та мистецтв
Член Спілка радянських художників України
Нагороди

Життєпис Редагувати

Народився 2 серпня 1924 року в місті Харкові (нині Україна). Вчитись малярству почав в гуртку малювання при Харківському палаці піонерів, де його першим вчителем був Євдоким Мінюра. Брав участь у німецько-радянській війні.

Протягом 1947—1953 років навчався у Харківському художньому інституті, де його викладачами були Олександр Любимський, Михайло Рибальченко, Леонід Чернов, Михайло Шапошников. Дипломна робота — картина «Навіки разом». Після здобуття мистецької освіти викладав у ньому, а з 1963 року, після реогрганізації інституту, — у Харківському художньо-промисловому інституті (доцент з 1970 року; професор з 1978 року). Серед учнів: Михайло Алатарцев, Сергій Алимов, Ашот Алієв, Віталій Апальков, Геннадій Бабич, Володимир Безродний, Давид Беккер, Комунар Беркута, Петро Богомаз, Сергій Бугорков, Володимир Бузмаков, Дмитро Вербкін, Володимир Гвардюбров, Станіслав Гедзевич, Сергій Гречаний, В'ячеслав Грицай, Анатолій Двейрін, Лариса Джарти, Людмила Джус, Володимир Дзюбенко, Олександр Дудкін, Микола Дудченко, Володимир Духницький, Валерій Ейсмонт, Елла Євстаф'єва, Сергій Єгоров, Микола Жулінський, Лариса Захарчук-Дементьєва, Світлана Зелена, Олександр Івахненко, Ірина Каленик, Олександр Калинський, Олександр Капшук, Марина Карпова, Михайло Кіба, Віктор Коваленко, Віктор Ковтун, Володимир Козлов, Микола Корольов, Світлана Кондратенко, Борис Костяников, Микола Крилов, Микола Куземінський, Михайло Кузьміних, Олексій Кулаков, Іван Легуцький, Юрій Литвинов, Геннадій Лісничий, Василь Лозовий, Лев Маркосян, Наталія Мироненко, Костянтин Могилевський, Валерій Мозок, Олена Молчанова, Микола Неклюєнко, Сергій Неколов, Володимир Носенков, Віола Пушкарьова, Олександр Садовський, Григорій Тишкевич. Одночасно з викладацькою діяльністю у 1972—1976 та 1981—1998 роках очоював секцію живопису Харківської організації Спілки художників України.

Мешкав у Харкові в будинку на вулиці Культури, № 20, квартира № 3 та у будинку на вулиці Новгородській, № 6, квартира № 100. Помер у Харкові 5 червня 1998 року.

Творчість Редагувати

Працював у галузях станкового та монументального живопису. Створював жанрові картини, пейзажі, натюрморти. Серед картин:

  • «Навіки разом» (1953; Національний художній музей України);
  • «Всенародна радість» (1953);
  • «Юність батьків. Рік 1905-й» (1957; Національний художній музей України);
  • «Радянську владу на Україні проголошено. Харків, 1917 рік» (1960, у співавторстві з Адольфом Константинопольським; Харківський художній музей);
  • «Верстви… верстви…» (1960; Харківський художній музей);
  • «Перемога» (1958—1961; Національний художній музей України);
  • «Неходженими стежками» (1963; Харківський художній музей);
  • «В ім'я життя» (1967; Національний художній музей України);
  • «Шляхи-дороги» (1970—1971);
  • «До сонця (Дитинство)» (1971);
  • «У майстерні» (1973);
  • «Венеція» (1974);
  • «Був місяць травень» (1975);
  • «Нічні поїзди» (1980);
  • «Війною обпалені» (1985);
  • триптих «Протистояння» (1988);
  • цикл «Художник і модель» (1988—1995);
  • «Самостійність» (1989);
  • «Стара легенда» (1992);
  • «Оплакування» (1994).

У подорожах Радянським Союзом виконовав пейзажні етюди, замальовки (Єнісей, 1962; Амур, 1969; Закарпаття, 1971) та за кордоном (Італія, 1970).

Брав участь у республіканських виставках з 1951 року, всесоюзних — з 1955 року, зарубіжних — з 1954 року. Персональні виставки відбулися у Харкові у 1989, 1995, 1998 роках; Сімферополі у 1997 році.

Відзнаки Редагувати

  • орденами Слави III ступеня (8 травня 1945), «Знак Пошани»;
  • срібними медалями Академії мистецтв СРСР (1967, за картину «В ім'я життя») та імені Митрофана Грекова (1968);

Примітки Редагувати

  1. ↑ Хмельницький Олександр Анатолійович / Художники Харківщини.
  2. В. В. Мизгіна. Мінюра Євдоким Петрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. — Т. 21 : Мікро — Моя. — 712 с. — ISBN 978-966-02-9001-3.
  3. ↑ Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, С. 62.
  4. Хмельницький Олександр Анатолійович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 155.
  5. ↑ Очерки о художниках Советской Украины, 1980.
  6. Хмельницкий Александр Анатольевич / Память народа. (рос.)
  7. Хмельницкий Александр Анатольевич / Окна соцреализма. (рос.)

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Hmelnickij Oleksandr Oleksandr Anatolijovich Hmelni ckij 2 serpnya 1924 Harkiv 5 chervnya 1998 Harkiv ukrayinskij zhivopisec i pedagog chlen Harkivskoyi organizaciyi Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini z 1956 roku chlen korespondent Akademiyi mistectv Ukrayini z 1997 roku 1 Hmelnickij Oleksandr AnatolijovichNarodzhennya 2 serpnya 1924 1924 08 02 Harkiv Ukrayinska SRR SRSRSmert 5 chervnya 1998 1998 06 05 73 roki Harkiv UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaZhanr zhanrove malyarstvo natyurmort i pejzazhNavchannya Harkivskij hudozhnij institutDiyalnist hudozhnik vikladachVchitel Minyura Yevdokim Petrovich Shaposhnikov Mihajlo Oleksandrovich Lyubimskij Oleksandr Pavlovich Ribalchenko Mihajlo Andrijovich i Chernov Leonid IvanovichVidomi uchni Babich Gennadij Ivanovich Tishkevich Grigorij Antonovich Berkuta Komunar Savelijovich Kozlov Volodimir Volodimirovich Neklyuyenko Mikola Pavlovich Grechanij Sergij Pavlovich Bugorkov Sergij Stepanovich Pushkarova Viola Oleksiyivna Dvejrin Anatolij Borisovich Mozok Valerij Leontijovich Ivahnenko Oleksandr Andrijovich Sadovskij Oleksandr Vasilovich Kulakov Oleksij Gennadijovich Mogilevskij Kostyantin Viktorovich Kovalenko Viktor Karpovich Dzyubenko Volodimir Stepanovich Dzharti Larisa Mihajlivna Kalenik Irina Ivanivna Dzhus Lyudmila Timofiyivna Zhulinskij Mikola Vasilovich Bekker David Yulijovich Kovtun Viktor Ivanovich i Ejsmont Valerij VolodimirovichPracivnik Harkivskij hudozhnij institut i Harkivska derzhavna akademiya dizajnu ta mistectvChlen Spilka radyanskih hudozhnikiv UkrayiniNagorodi Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchist 3 Vidznaki 4 Primitki 5 LiteraturaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya 2 serpnya 1924 roku v misti Harkovi nini Ukrayina Vchitis malyarstvu pochav v gurtku malyuvannya pri Harkivskomu palaci pioneriv de jogo pershim vchitelem buv Yevdokim Minyura 2 Brav uchast u nimecko radyanskij vijni Protyagom 1947 1953 rokiv navchavsya u Harkivskomu hudozhnomu instituti de jogo vikladachami buli Oleksandr Lyubimskij Mihajlo Ribalchenko Leonid Chernov Mihajlo Shaposhnikov Diplomna robota kartina Naviki razom 3 Pislya zdobuttya misteckoyi osviti vikladav u nomu a z 1963 roku pislya reogrganizaciyi institutu u Harkivskomu hudozhno promislovomu instituti docent z 1970 roku profesor z 1978 roku Sered uchniv Mihajlo Alatarcev Sergij Alimov Ashot Aliyev Vitalij Apalkov Gennadij Babich Volodimir Bezrodnij David Bekker Komunar Berkuta Petro Bogomaz Sergij Bugorkov Volodimir Buzmakov Dmitro Verbkin Volodimir Gvardyubrov Stanislav Gedzevich Sergij Grechanij V yacheslav Gricaj Anatolij Dvejrin Larisa Dzharti Lyudmila Dzhus Volodimir Dzyubenko Oleksandr Dudkin Mikola Dudchenko Volodimir Duhnickij Valerij Ejsmont Ella Yevstaf yeva Sergij Yegorov Mikola Zhulinskij Larisa Zaharchuk Dementyeva Svitlana Zelena Oleksandr Ivahnenko Irina Kalenik Oleksandr Kalinskij Oleksandr Kapshuk Marina Karpova Mihajlo Kiba Viktor Kovalenko Viktor Kovtun Volodimir Kozlov Mikola Korolov Svitlana Kondratenko Boris Kostyanikov Mikola Krilov Mikola Kuzeminskij Mihajlo Kuzminih Oleksij Kulakov Ivan Leguckij Yurij Litvinov Gennadij Lisnichij Vasil Lozovij Lev Markosyan Nataliya Mironenko Kostyantin Mogilevskij Valerij Mozok Olena Molchanova Mikola Neklyuyenko Sergij Nekolov Volodimir Nosenkov Viola Pushkarova Oleksandr Sadovskij Grigorij Tishkevich Odnochasno z vikladackoyu diyalnistyu u 1972 1976 ta 1981 1998 rokah ochoyuvav sekciyu zhivopisu Harkivskoyi organizaciyi Spilki hudozhnikiv Ukrayini 1 Meshkav u Harkovi v budinku na vulici Kulturi 20 kvartira 3 ta u budinku na vulici Novgorodskij 6 kvartira 100 4 Pomer u Harkovi 5 chervnya 1998 roku 1 Tvorchist RedaguvatiPracyuvav u galuzyah stankovogo ta monumentalnogo zhivopisu Stvoryuvav zhanrovi kartini pejzazhi natyurmorti Sered kartin Naviki razom 1953 Nacionalnij hudozhnij muzej Ukrayini 3 Vsenarodna radist 1953 Yunist batkiv Rik 1905 j 1957 Nacionalnij hudozhnij muzej Ukrayini 5 Radyansku vladu na Ukrayini progolosheno Harkiv 1917 rik 1960 u spivavtorstvi z Adolfom Konstantinopolskim Harkivskij hudozhnij muzej 5 Verstvi verstvi 1960 Harkivskij hudozhnij muzej 5 Peremoga 1958 1961 Nacionalnij hudozhnij muzej Ukrayini 5 Nehodzhenimi stezhkami 1963 Harkivskij hudozhnij muzej 5 V im ya zhittya 1967 Nacionalnij hudozhnij muzej Ukrayini 5 Shlyahi dorogi 1970 1971 Do soncya Ditinstvo 1971 U majsterni 1973 Veneciya 1974 Buv misyac traven 1975 Nichni poyizdi 1980 Vijnoyu obpaleni 1985 triptih Protistoyannya 1988 cikl Hudozhnik i model 1988 1995 Samostijnist 1989 Stara legenda 1992 Oplakuvannya 1994 U podorozhah Radyanskim Soyuzom vikonovav pejzazhni etyudi zamalovki Yenisej 1962 Amur 1969 Zakarpattya 1971 ta za kordonom Italiya 1970 monumentalni robotirozpis Zhovtneva revolyuciya v Centralnomu paviljoni Vistavki peredovogo dosvidu v narodnomu gospodarstvi URSR 1958 u spivavtorstvi z Oleksandrom Acmanchukom Mihajlom Krivenkom i Adolfom Konstantinopolskim keramichne panno u Harkivskomu teatri operi ta baletu 1986 1988 u spivavtorstvi Brav uchast u respublikanskih vistavkah z 1951 roku vsesoyuznih z 1955 roku zarubizhnih z 1954 roku Personalni vistavki vidbulisya u Harkovi u 1989 1995 1998 rokah Simferopoli u 1997 roci 1 Vidznaki Redaguvatinagorodzhenijordenami Slavi III stupenya 8 travnya 1945 6 Znak Poshani sribnimi medalyami Akademiyi mistectv SRSR 1967 za kartinu V im ya zhittya ta imeni Mitrofana Grekova 1968 7 pochesni zvannyazasluzhenij diyach mistectv URSR z 1967 roku narodnij hudozhnik URSR z 1984 roku Primitki Redaguvati a b v g Hmelnickij Oleksandr Anatolijovich Hudozhniki Harkivshini V V Mizgina Minyura Yevdokim Petrovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2019 T 21 Mikro Moya 712 s ISBN 978 966 02 9001 3 a b Kiyivskij derzhavnij muzej ukrayinskogo mistectva Katalog hudozhnih tvoriv ekspoziciya Derzhavne vidavnictvo obrazotvorchogo mistectva i muzichnoyi literaturi URSR Kiyiv 1958 S 62 Hmelnickij Oleksandr Anatolijovich Dovidnik chleniv Spilki hudozhnikiv Ukrayini Kiyiv 1998 S 155 a b v g d e Ocherki o hudozhnikah Sovetskoj Ukrainy 1980 Hmelnickij Aleksandr Anatolevich Pamyat naroda ros Hmelnickij Aleksandr Anatolevich Okna socrealizma ros Literatura RedaguvatiHmelnickij Oleksandr Anatolijovich Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1966 1968 Hmelnickij Oleksandr Anatolijovich Ukrayinski radyanski hudozhniki Dovidnik Kiyiv Mistectvo 1972 S 492 493 Hmelnickij Oleksandr Anatolijovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 243 L I Popova V P Celtner Hmelnickij Aleksandr Anatolevich Ocherki o hudozhnikah Sovetskoj Ukrainy Moskva Sovetskij hudozhnik 1980 S 327 343 ros Hmelnickij Oleksander Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1984 Kn 2 t 10 Hmelnickij Boris Yackiv Hmelnickij Oleksandr Anatolijovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Hmelnickij Oleksandr Anatolijovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 614 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Hmelnickij Oleksandr Anatolijovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 616 ISBN 5 88500 071 9 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hmelnickij Oleksandr Anatolijovich amp oldid 40345441