www.wikidata.uk-ua.nina.az

Халдейська католицька церква Халде йська католи цька це рква сир ܥܕܬܐ ܟܠܕܝܬܐ ܩܬܘܠܝܩܝܬܐ трансліт ʿīdtha kaldetha qāthuliq

Халдейська католицька церква

Халде́йська католи́цька це́рква (сир. ܥܕܬܐ ܟܠܕܝܬܐ ܩܬܘܠܝܩܝܬܐ‎, трансліт. ʿīdtha kaldetha qāthuliqetha; араб. الكنيسة الكلدانية‎, трансліт. al-Kanīsa al-kaldāniyya; лат. Ecclesia Chaldaeorum Catholica, дос. «Католицька церква Халдеїв») — східно-католицький патріархат sui juris, який знаходиться в повному євхаристійному спілкуванні з Латинською церквою, так і з 22 іншими східно-католицькими церквами, утворюючи разом Католицьку церкву. Одна з гілок Церкви Сходу. Очолює церкву халдейський католицький патріарх Вавилона. Використовує у своїй літургії східносирійський обряд сирійською мовою та григоріанський календар, вона є частиною сирійського християнства. Штаб-квартира в соборі Марії-Матері Скорботи, Багдад, Ірак, з 1950 року очолює Католикос-Патріарх Луї Рафаель I Сако. У 2010 році членство в ньому становило 490 371, з них 310 235 (63,27%) проживали на Близькому Сході (переважно в Іраці).

Халдейська католицька церква
сир. ܥܕܬܐ ܟܠܕܝܬܐ ܩܬܘܠܝܩܝܬܐ
ʿīdtha kaldetha qāthuliqetha‎
араб. الكنيسة الكلدانية
al-Kanīsa al-kaldāniyya‎
лат. Ecclesia Chaldaeorum Catholica

Собор Святого Йосифа, Анкава, Архіпархія Арбіля
Засновники апостол Тома, за традицією
Дата заснування 1552
Статус Sui iuris
У складі Католицької церкви
Самостійність визнана визнана
Перший предстоятель Шимун VIII Сулака Патріарх Вавилонський Халдеїв
Чинний предстоятель Луї Рафаель I Сако Патріарх Вавилонський Халдеїв
Центр Багдад
Кафедральний собор Собор Богоматері Скорботної, Багдад, Ірак
Основна юрисдикція  Сирія,  Ліван,  Йорданія,  Ізраїль,  Палестина,  Ірак,  Єгипет,  Іран,  Туреччина,  Кувейт,  Саудівська Аравія,  Бахрейн,  ОАЕ,  Ємен,  Оман і  Катар
Літургічна мова сирійська й арабська
Церковний календар григоріанський
Єпископів 23
Вірних 616,639 (2018)
Офіційний сайт saint-adday.com
Див. також: Католицька церква, Латинська церква, Східні католицькі церкви та Церква Сходу

Комісія США з питань міжнародної свободи віросповідання повідомляє, що, за даними Іракського християнського фонду, агенції Халдейської католицької церкви, приблизно 80% іракських християн належать до цієї церкви. У власному звіті за релігійну свободу за 2018 рік Державний департамент США визначив частку халдейських католиків у приблизно 67% від іракських християн в. Керівництво Єврокомісії з питань притулку у 2019 році щодо Іраку надає ту саму інформацію, що і Державний департамент США.

Походження Редагувати

Халдейська католицька церква виникла після розколу в Церкві Сходу. У 1552 р. встановлені "лінії Елії" патріархів виступив суперник-патріарх Сулака, який ініціював те, що називається "лінією Шимуна". Він і його ранні наступники увійшли в спілкування з Католицькою церквою, але протягом більш ніж століття послабили зв'язок з Римом, і за Шимуна XIII Дінка відкрито відмовився від нього в 1672 році, прийнявши віросповідання, яке суперечило Риму, тоді як вони зберігали свою незалежність від "лінії Елії". Потім керівництво тими, хто бажав спілкуватися з Римом, перейшло до архієпископа Аміда Йосифа I, визнаного католицьким патріархом спочатку турецькими цивільними властями (1677), а потім самим Римом (1681). Півтора століття пізніше, у 1830 році, Рим присвоїв керівництво католиками Йоханнану Хормізду. Член сім'ї "лінії Елії": він виступив проти Елії XII (1778-1804), останнього з цієї лінії, який обирався звичайним чином патріархом, сам був обраний нерегулярно в 1780 році, як і Сулака в 1552 році, і переміг до спілкування з Римом більшість послідовників лінії Елії. "Лінія Шімуна", яка в 1553 році вступила в спілкування з Римом і розірвала її в 1672 році, тепер є церквою, яка в 1976 році офіційно прийняла назву "Ассирійська церква Сходу", тоді як член "лінії Елії" є частина серії патріархів Халдейської католицької церкви.

Опис "халдейський" Редагувати

Протягом багатьох століть, принаймні з часів Єроніма (бл. 347-420), термін "халдейський" вказував на арамейську мову і все ще був звичайною назвою в XIX столітті. Лише в 1445 році це стало вживатися в значенні носіїв арамейської мови у спілкуванні з Католицькою церквою на підставі указу Флорентійського собору, який прийняв сповідання віри, яке Тимотей, митрополит арамейських носіїв на Кіпрі, зробив арамейською мовою, який постановив, що "ніхто в майбутньому не наважиться називати [...] халдеїв, несторіян". Раніше, коли ще не було носіїв католицької арамейської мови месопотамського походження, термін "халдейський" застосовувався з явним посиланням на їх "несторіанську" релігію. Так Жак де Вітрі писав про них у 1220/1 р., Що "вони заперечували, що Марія була Богородицею, і стверджували, що Христос існував у двох особах. Вони освячували квашений хліб і використовували" халдейську "(сирійську) мову". Указ Флорентійського собору був спрямований проти використання "халдеїв" для позначення "некатоликів

Поза використання Католицької церкви, термін "халдейський" продовжував застосовуватися до всіх асоційованих зі східною традицією Церкви, незалежно від того, були вони в спілкуванні з Римом чи ні. Він вказував не расу чи національність, а лише мову чи релігію. Протягом XIX століття він продовжував використовуватися східносирійськими християнами, будь то "несторіанці" чи католики і це використання продовжувалось і в XX столітті. У 1852 році Джордж Персі Барсук відрізняв тих, кого він називав халдеями, від тих, кого він називав несторіанами, але лише за релігією, ніколи не за мовою, расою чи національністю.

Патріарх Халдейської католицької церкви Рафаель I Бідавід (1989–2003), який прийняв термін «ассирійський» як опис своєї національності, прокоментував: «Коли частина Церкви Сходу стала католицькою в XVII столітті, назва до церкви був "халдейський", заснований на царях волхвів, які, на думку деяких людей, походили з колишньої землі Халдеїв, до Вифлеєму. Назва "халдейська" не означає етнічну приналежность, а лише церкву [...] Ми повинні відокремити, що таке етнічна приналежність, а що релігія [...] Я сам, моя секта халдейська, але за етнічним принципом я асирієце". Раніше він сказав: "До того, як я став священиком, я був ассирійцем, до того, як стати єпископом, я був ассирійцем, я асирійцем сьогодні, завтра, назавжди, і пишаюся цим".

Історія Редагувати

Церква Сходу Редагувати

Монастир Раббан Гормізд, в горах на північний схід від Алкоша, історично найвизначнішого монастиря халдейської католицької церкви.

Халдейська католицька церква веде свій початок від Церкви Сходу, яка була заснована в Парфянській імперії. У «Діяннях Апостолів» згадується парфян як тих, кому апостоли проповідували в день П'ятидесятниці (Дії 2: 9. Апостол Тома, Тадей з Едеси та апостол Варфоломій вважаються його засновниками. Одна з сучасних Церков той похвальник, що походить з нього, каже, що про "Церкву у Вавилоні" говориться в 1 Петра 5:13 і що він її відвідав.

Під владою Сасанідської імперії, що скинула парфян у 224 році, Східна Церква продовжувала розвивати свою відмітну ідентичність, використовуючи сирійську мову та сирійську писемність. Один «перський» єпископ був на Першому Нікейському соборі (325). Немає жодної згадки про участь персів у Першому Константинопольському соборі (381 р.), В якому також не була задіяна західна частина Римської імперії.

Собор Селевкиї-Ктезіфон 410 р., що відбувся в столиці Сасанії, визнав єпископа міста Ісааком Католикосом, який має повноваження у всій Церкві Сходу. Постійні військові конфлікти між сасанійцями та тодішньою християнізованою Римською імперією змусили персів запідозрити Церкву Сходу у співчутті ворогу. Це, у свою чергу, спонукало Східну Церкву дедалі більше віддалятися від церкви в Римській імперії. Хоча в мирний час їх 420 собор чітко прийняв укази деяких "західних" рад, включаючи Нікейський, у 424 р. Вони визначили, що відтепер вони будуть посилатись на дисциплінарні чи богословські проблеми ніякій зовнішній владі, особливо не будь-якій "західній" єпископ чи собор.

Богословська суперечка, що послідувала за Ефеським собором у 431 р., стала поворотним моментом в історії Східної Церкви. Собор засудив як єретичну христологію Несторія, небажання якої присвоїти Діві Марії титул Богородиці "Богоносець, Богородиця" було сприйнято як свідчення того, що він вважав, що присутні дві окремі особи (на відміну від двох об'єднаних натур) всередині Христа. Сасанійський імператор надав притулок тим, хто в несторіанському схизмі відкинув декрети Ефеського собору, що були запроваджені у Візантійській імперії. У 484 році він стратив проримського католикоса Бабовая. Під впливом Барсауми, єпископа Нісібіського, Східна Церква офіційно прийняла як нормативне вчення не самого Несторія, але його вчителя Теодора Мопсуестійського, чиї праці Константинопольський Собор 553 року засудив як несторіанські, але деякі сучасні вчені вважають їх як правовірні. Посада, призначена таким чином Теодору в Східній Церкві, була підкріплена в кількох наступних синодах, незважаючи на протилежне вчення Генани Адіабемського.

Після розколу із Заходом та прийняття теології, яке деякі називали несторіанством, Східна Церква швидко розширювалася в середньовічний період завдяки місіонерській діяльності. Між 500 і 1400 рр. його географічний горизонт простягався далеко за межі його центральної частини в сучасному північному Іраку, на північному сході Сирії та південному сході Туреччини, створюючи громади по всій Центральній Азії та до Китаю, про що свідчить Несторіанська стела, табличка династії Тан китайською мовою датована 781 роком, що задокументувала 150 років християнської історії в Китаї. Їх найтривалішим доповненням стали християни Святого Томи з узбережжя Малабара в Індії, де вони мали близько 10 мільйонів послідовників.

Однак занепад вже настав за часів Яхбаллахи III (1281–1317), коли Церква Сходу досягла найбільших географічних масштабів, вона мала в Південному та Центральному Іраці, та в Південній, Центральній та Східній Персії лише чотири єпархії, коли наприкінці ІХ століття в ньому було принаймні 54, а сам Яхбаллаха загинув від рук мусульманського натовпу.

Близько 1400 р. турко-монгольський кочовий завойовник Тимур вийшов з Євразійського степу, щоб очолити військові кампанії по Західній, Південній та Центральній Азії, остаточно захопивши більшу частину мусульманського світу після розгрому мамелюків Єгипту та Сирії, Османської імперії та занепадаючого Делійського султанату. Завоювання Тимура спустошили більшість єврейських єпископств і зруйнували 4000-річну культурну та релігійну столицю Ассура. Після руйнувань, спричинених Тимуром, масивна та організована структура Несторіанської церкви значною мірою була зведена до регіону її походження, за винятком християн Святого Томи в Індії.

Схизма 1552 Редагувати

Вірчі грамоти Абдішо IV Марона, наступника Сулаки, Тридентського собору 1562 р.

Церква Сходу бачила багато суперечок щодо становища Католикоса. Синод у 539 р. Вирішив, що жоден із двох заявників — Єлисей та Нарсай, яких обрали конкуруючі групи єпископів у 524 р., Не є законним. Подібні конфлікти відбулися між Барсаумою та Акацієм із Селевкії-Ктезіфона, а також між Гнанішо І та Йоханнаном прокаженим. Конфлікт 1552 року відбувся не просто між двома особами, а поширився на дві конкуруючі лінії патріархів, подібно до розколу 1964 року між тим, що зараз називають Ассирійською та Стародавньою Церквою Сходу.

Незгода щодо практики спадкової спадкоємності Патріархату (як правило, від дядька до племінника) призвела до акції в 1552 р. Групою єпископів із північних областей Аміду і Салмас, які обрали своїм суперником патріарха абата монастиря Равбан Хормізд (який була резиденцією Патріарха) Йоханнан Сулака. «Для зміцнення позиції свого кандидата єпископи відправили його до Риму для переговорів про новий союз». За традицією патріарха міг бути рукоположений лише хтось архієпископського (митрополичого) рангу, чину, до якого підвищувались лише члени цієї однієї родини. Тож Сулака поїхав до Риму, де, представлений як новий обраний патріарх, він вступив у спілкування з католицькою церквою і був висвячений Папою Римським і визнаний патріархом. Титул або опис, під яким він був визнаний патріархом, по-різному дається як «патріарх Мосула у Східній Сирії»; «Патріарх церкви халдеїв Мосула»; «Патріарх халдейський»; «патріарх Мосула»; або «патріарх східних ассирійців», останньою є версія, подана П'єтро Строцці на другій останній ненумерованій сторінці перед сторінкою 1 його «De Dogmatibus Chaldaeorum», переклад з якої англійською мовою подано в «Мала східна церква» Адріана Фортеску. «Східних ассирійців», яких, якщо не католиками, вважали несторіанами, відрізняли від «західних ассирійців» (тих, хто знаходився на захід від річки Тигр), на яких сприймали якобітів. Саме як патріарх «східних ассирійців» наступник Сулаки Абдішо IV Марон був акредитований для участі у Тредентському соборі.

Таким чином, імена, що вже використовуються (за винятком «несторіанської»), були застосовані до існуючої церкви (не нової), щодо якої прохання про освячення її патріарха було зроблено емісарами, які створили враження, що патріарший престол вакантний.

Того ж року Шімун VIII Йоханнан Сулака повернувся додому і, не маючи можливості заволодіти традиційним патріаршим місцем поблизу Алькоша, проживав в Аміді. Перш ніж бути смертним за ініціативою партизанів Патріарха, від якого він відірвався, він висвятив двох митрополитів та трьох інших єпископів, тим самим започаткувавши нову церковну ієрархію під так званою «лінією Шімуна» патріархів, які незабаром переїхав з Аміду на схід, оселившись після багатьох втручалися місць, в ізольованому селі Кочаніс під владою Персів.

Наступні предстоятелі тих, хто спілкується з Римом Редагувати

Найперші наступники Сулаки увійшли в спілкування з католицькою церквою, але протягом століття їх зв'язок з Римом слабшав. Останні, хто вимагав офіційного папського визнання, померли в 1600 р. Вони прийняли спадкову спадщину патріархату, протидія якій спричинила розкол 1552 р. У 1672 році Шімун XIII Дінкха офіційно розірвав спілкування з Римом, прийнявши віросповідання, яке суперечило римському, в той час як він зберігав свою незалежність від "лінії Елії" патріархів, що базується на Алькоші. "Лінія Шімуна" з часом стала патріархальною лінією того, що з 1976 року офіційно називається Ассирійською церквою Сходу.

Тоді керівництво тих, хто бажав бути в спілкуванні з Римом, перейшло до архієпископа Йосида Амідського. У 1677 р. Його керівництво було визнане спочатку турецькою цивільною владою, а потім у 1681 р. Римом. (До тих пір влада патріарха Алкош над Амідом, який був резиденцією Сулаки, але від якого його наступники відмовились, маючи переїзд на схід до Сефевідського Ірану, була прийнята турецькою владою.)

Усі (не спадкові) наступники серед Йосипа I, який у 1696 р. Подав у відставку за станом здоров'я і прожив у Римі до 1707 р., Прийняли ім'я Йосип: Йосип II (1696-1713), Йосип III (1713-1757), Йосип IV (1757–1781). З цієї причини вони відомі як "лінія Йосифа". Йосип IV подав у відставку в 1780 р., І вона була прийнята в 1781 р., Після чого він передав управління патріархатом своєму племіннику, ще не єпископу, і пішов до Риму, де прожив до 1791 р.

Призначення племінника патріархом могло б виглядати як прийняття принципу спадкової спадкоємності. Крім того, "лінія Елії" Алькоша наближалася до Риму, а прокатолицька фракція серед його послідовників ставала переважаючою. З різних причин, у тому числі церковної та політичної турбулентності в Європі після Французької революції, Рим довгий час не міг вибирати між двома конкуруючими претендентами на голову халдейських католиків.

Прийняття "лінією Шимуна" патріархів несторіанської доктрини 1672 року в деяких областях супроводжувалось широким прийняттям протилежної христології, підтриманої в Римі. Це сталося не лише в районі Амід-Мардін, для якого згідно з указом Туреччини Йосиф I був патріархом, але і в місті Мосул, де до 1700 р. Майже всі східносирійці були католиками. Монастир Раббан Хормізд, який був резиденцією "лінії Елії" патріархів, знаходиться в 2 км від села Алкош і приблизно в 45 км на північ від міста Мосул

З огляду на цю ситуацію Патріарх Ілія XI писав Папі Римському в 1735, 1749 і 1756 рр., Просячи союзу. Потім, у 1771 році, він і призначений ним наступник Ішоябб прийняли віровизнання, яке прийняв Рим, встановивши тим самим спілкування в принципі. Коли Елія XI помер у 1778 році, митрополити визнали його наступником Ішоябба, який відповідно взяв ім'я Елія (Елія XII). Щоб заручитися підтримкою, Елія зробив професію католицької віри, але майже відразу відмовився від неї і заявив про свою підтримку традиціоналістської (несторіанської) точки зору.

Йоханнан Хормізд, член сім'ї "лінії Елії", виступив проти Елії XII (1778-1804), останнього з цієї лінії, який був обраний звичайним чином патріархом. У 1780 р. Йоханнан був нерегулярно обраний патріархом, як це було Сулака в 1552 р. Він переміг до спілкування з Римом більшість послідовників "лінії Елії". Святий Престол не визнав його патріархом, але в 1791 році призначив архієпископом Аміда та адміністратором католицького патріархату. Бурхливі протести племінника Йосипа IV, який тоді був у Римі, та підозри інших людей щодо щирості навернення Йоханнана перешкодили здійсненню цього. У 1793 році було домовлено про те, що Йоханнан повинен виїхати з Аміду до Мосула, митрополит бачить, що він уже обіймав посаду, але посада патріарха не буде призначена його супернику, племіннику Йосипа IV. У 1802 році останній був призначений митрополитом Аміду та адміністратором патріархату, але не патріархом. Тим не менше, він став широко відомим як Джозеф V. Він помер у 1828 р. Суперник Йоханнана за титул патріарха Алькош помер у 1804 р., Коли його послідовники були настільки зменшені, що вони не обрали для нього жодного наступника, таким чином, Лінія Елії до кінця.

Врешті-решт, у 1830 році, через півтора століття після того, як Святий Престол присвоїв керівництво Халдеями Йосифу I Амідському, він визнав Патріархом Йоханнана, чиє (не спадкове) патріарше правонаступництво з тих пір тривало безперервно в Халдейська католицька церква.

Пізніша історія Халдейської церкви Редагувати

Фейсал Іракський з Мар ЮсеТом VI Еммануїлом II Томасом, патріархом 1900–1947, та халдейськими єпископами

У 1838 році курди Сорана напали на монастир Раббан Хормізд і Алкош, мабуть, думаючи, що жителі села несуть відповідальність за вбивство курдського отамана, і вбили понад 300 халдеїв, включаючи Габріеля Дамбо, засновника монастиря, та інших ченців.

У 1846 році Османська імперія, яка раніше класифікувала як несторіанців тих, хто називав себе халдеями, надала їм визнання як окреме просо.

Найвідомішим патріархом халдейської церкви в XIX столітті був Йосип VI Аудо, який пам'ятається також своїми зіткненнями з Папою Пієм IX, головним чином, за його спроби розширити халдейську юрисдикцію над католиками Малабар. Це був період експансії Халдейської католицької церкви.

Діяльність турецької армії та її курдських та арабських союзників, частково у відповідь на збройну підтримку Росії на території патріархату Кочаніс, призвела до розорення також халдейських єпархій Амід, Сіірт та Газарта, а також митрополитів Аддай Шер з Сіірту та Філіп Авраам із Газарти був убитий у 1915 р.).

Фейсал Іракський з Мар ЮсеТом VI Еммануїлом II Томасом, патріархом 1900–1947, та халдейськими єпископами

У XXI столітті отець Регід Азіз Ганні, пастор Халдейської церкви Святого Духа в Мосулі, який закінчив Папський університет Святого Томи Аквінського, Ангелікум в Римі в 2003 році з ліценціатом з екуменічного богослов'я, був убитий 3 червеня 2007 р. у Мосулі разом з іподияконами Басменом ЮсеТом Даудом, Вахід Ханна Ішо та Гассаном Ісам Бідаудом після того, як він відслужив месу. З тих пір Ганні оголошено Слугою Божим.

Халдейський архиєпископ Паулос Фарадж Раххо та троє супутників були викрадені 29 лютого 2008 року в Мосулі та вбиті через кілька днів.

XXI століття Редагувати

Католицька церква св. Йосипа Халдея, Тегеран

Кандидати в священики навчаються в Багдадській патріаршій семінарії Св. Петра. Семінарія нині не дає вищої богословської освіти. У Багдаді і Мосулі є центри з духовною освіти мирян. Розглядається питання про відкриття в Іраці католицького університету.

Найбільше халдеїв-католиків живе в Багдаді (Ірак). Всього в світі налічується 21 халдейських дієцезій (єпархій), з них 10 — в Іраку, 3 — в Ірані, 2 — в США, по одній в Лівані, Єгипті, Сирії, Туреччини, Австралії та Канаді. У Церкві використовується халдейська (або східно-сирійська) литургика з елементами латинської. Літургійна (богослужбова) мова — сирійська.

Прихильники Халдейської католицької церкви живуть в Іраку, Ірані, Сирії, Лівані, Туреччині, Ізраїлі, Єгипті, США, Австралії, Канаді, Франції та інших країнах. Загальна їх чисельність за даними Annuario Pontificio за 2014 рік перевищує 536 тисяч осіб. У Церкві 17 єпископів, 162 приходів, 156 священиків.

До відомих халдеїв-католиків належав Тарік Азіз (справжнє ім'я Міхаїл Юханна), колишній віце-прем'єр Іраку.

На даний момент головою церкви є патріарх Луїс Рафаель I Сако.

Діаспора Редагувати

Історична церква та громадський центр, побудований у халдейському місті, районі халдейської діаспори у Детройті

У діаспорі в західному світі багато халдеїв, насамперед у американських штатах Мічиган, Іллінойс та Каліфорнія.

У 2006 році була створена Єпархія Океанії з титулом "Святого Томи Апостола Сіднея Халдейського" з юрисдикцією, включаючи халдейські католицькі громади Австралії та Нової Зеландії. Першим її єпископом, якого Папа Бенедикт XVI назвав 21 жовтня 2006 року, був архієпископ Джибраїл (Джибраїл) Кассаб, до цього часу архієпископ Бассора в Іраці.

Була велика імміграція до Сполучених Штатів, особливо до Західного Блумфілда на південному сході Мічигану. Хоча найбільша кількість населення проживає в південно-східному штаті Мічиган, населення також є в деяких частинах Каліфорнії та Арізони, і всі вони підпадають під єпархію святого апостола Томи Детройтського Томи. В останні роки Канада демонструє зростаючі громади як в східних провінціях, таких як Онтаріо, так і в західних Канадах, таких як Саскачеван.

У 2008 році Бавай Соро з Ассирійської церкви Сходу та 1000 асирійських сімей були прийняті в повне спілкування з Халдейською католицькою церквою.

У п’ятницю, 10 червня 2011 р., Папа Римський Бенедикт XVI звів нову халдейську католицьку єпархію в Торонто, Онтаріо, Канада, і назвав архиєпископа Йоханнана Зору, який майже 20 років працював разом із чотирма священиками з католиками в Торонто (найбільша громада халдеїв). і який раніше був архієпископом ad personam (він збереже це звання на чолі єпархії) та архиєпископом Архієпархії (Архієпархії) Ахваза, Іран (з 1974). Нова єпархія, або єпархія, буде відома як Халдейська католицька єпархія Мар Аддай. У Канаді налічується 38 000 католиків-халдеїв. Архієпископ Зора народився в Батнаї, Ірак, 15 березня 1939 р. Він був висвячений в 1962 р. І працював в іракських парафіях до переведення в Іран в 1969 р.

Австралійський перепис населення 2006 року нарахував у цій країні 4498 католиків-халдеїв.

Організація Редагувати

Халдейська католицька церква має такі єпархії:

Латинська назва церкви — Ecclesia Chaldaeorum Catholica.

Літургія Редагувати

Халдейська католицька церква використовує східно-сирійський обряд.

Невелика реформа літургії почала діяти з 6 січня 2007 р., і вона мала на меті об’єднати різноманітне використання кожної парафії, усунути багатовікові доповнення, які просто імітували римський обряд, і з пастирських міркувань. Основними елементами варіацій є: анафора, яку вголос промовив священик, повернення до старовинної архітектури церков, відновлення давнього вжитку, де хліб і вино готуються перед початком богослужіння, та вилучення з Символу віри Filioque.

Екуменічні відносини Редагувати

Відносини Церкви з асирійцями в Ассирійській Церкві Сходу покращилися за останні роки. У 1994 р. Папа Римський Іоанн Павло ІІ та Патріарх Східної Ассирійської церкви Дінка IV підписали Спільну христологічну декларацію. 20 липня 2001 р. Святий Престол видав документ, за погодженням з Ассирійською Церквою Сходу, під назвою Настанови щодо прийому до Євхаристії між Халдейською Церквою та Ассирійською Церквою Сходу, який підтвердив також дійсність Анафори Аддая та Марі.

У 2015 році, коли патріархат Ассирійської церкви Сходу був вакантним після смерті Дінки IV, халдейський патріарх Луї Рафаель I Сако запропонував об'єднати три сучасні патріархати у відновлену Східну Церкву з єдиним Патріархом у повному обсязі спілкування з Папою Римським. Ассирійська церква Сходу проігнорувала його пропозицію і приступила до обрання нового патріарха.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 9 січня 2021. 
  2. . Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 9 січня 2021. 
  3. . Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 9 січня 2021. 
  4. . Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 9 січня 2021. 
  5. . Архів оригіналу за 30 грудня 2020. Процитовано 9 січня 2021. 
  6. Eckart Frahm (24 березня 2017). . Wiley. с. 1132. ISBN 978-1-118-32523-0. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 9 січня 2021. 
  7. ↑ . Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 12 жовтня 2019. 
  8. Edmon Louis Gallagher (23 березня 2012). . BRILL. с. 123, 124, 126, 127, 139. ISBN 978-90-04-22802-3. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 9 січня 2021. 
  9. Julius Fürst (1867). . Tauchnitz. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 9 січня 2021. 
  10. Wilhelm Gesenius; Samuel Prideaux Tregelles (1859). . Bagster. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 9 січня 2021. 
  11. Benjamin Davies (1876). . A. Cohn. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 9 січня 2021. 
  12. Coakley, J. F. (2011). . У Brock, Sebastian P.; Butts, Aaron M.; Kiraz, George A. та ін. Gorgias Encyclopedic Dictionary of the Syriac Heritage (Piscataway, NJ: Gorgias Press). с. 93. ISBN 978-1-59333-714-8. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 9 січня 2021. 
  13. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 9 січня 2021. 
  14. Baum та Winkler, 2003, с. 83.
  15. Ainsworth, William (1841). An Account of a Visit to the Chaldeans, Inhabiting Central Kurdistán; and of an Ascent of the Peak of Rowándiz (Ṭúr Sheïkhíwá) in Summer in 1840. The Journal of the Royal Geographical Society of London 11. e.g. p. 36. JSTOR 1797632. doi:10.2307/1797632. 
  16. William F. Ainsworth, Travels and Researches in Asia Minor, Mesopotamia, Chaldea and Armenia (London 1842), vol. II, p. 272, cited in John Joseph, The Modern Assyrians of the Middle East (BRILL 2000), pp. 2 and 4
  17. Layard, Austen Henry (3 липня 1850). Nineveh and its remains: an enquiry into the manners and arts of the ancient assyrians. Murray. с. 260 — через Internet Archive. «Chaldaeans Nestorians.» 
  18. Simon (oratorien), Richard (3 липня 1684). . Chez Frederic Arnaud. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 9 січня 2021 — через Google Books. 
  19. Rassam, Hormuzd (1897). Asshur and the land of Nimrod. Curts & Jennings. с. [1] — через Internet Archive. «all the Chaldaeans, whether Nestorians or Papal.» 
  20. Ely Banister Soane, To Mesopotamia and Kurdistan in disguise : with historical notices of the Kurdish tribes and the Chaldeans of Kurdistan (Small, Maynard and Company 1914)
  21. George Percy Badger (1852). . Joseph Masters. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 9 січня 2021. 
  22. Parpola, Simo (2004). . Journal of Assyrian Academic Studies (JAAS) 18 (2): 22. Архів оригіналу за 17 липня 2011. 
  23. Mar Raphael J Bidawid. The Assyrian Star. September–October, 1974:5.
  24. . Oikoumene.org. Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 15 травня 2016. «St Peter, the chief of the apostles added his blessing to the Church of the East at the time of his visit to the see at Babylon, in the earliest days of the church: '... The chosen church which is at Babylon, and Mark, my son, salute you' (I Peter 5:13).» 
  25. David M. Gwynn (20 листопада 2014). . Bloomsbury Publishing. с. 46. ISBN 978-1-4411-3735-7. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 9 січня 2021. 
  26. Cross, F.L. & Livingstone E.A. (eds), Oxford Dictionary of the Christian Church, Oxford University Press, 1997, p. 351
  27. . Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 9 січня 2021. 
  28. K. C. Zachariah (1 листопада 2001). . www.cds.edu. Архів оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 9 січня 2021. 
  29. Marcantonius Amulilus (1562). . Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 9 січня 2021. 
  30. Dietmar W. Winkler; Daniel King (editor) (12 грудня 2018). . The Syriac World. Taylor & Francis. с. 194. ISBN 978-1-317-48211-6. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 9 січня 2021. 
  31. . Архів оригіналу за 4 липня 2021. Процитовано 9 січня 2021. 
  32. . Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 9 січня 2021. 
  33. George Percy Badger (1852). . Joseph Masters. с. 169. Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 9 січня 2021. 
  34. . Pontifical Irish College, Rome. 27 травня 2018. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 5 листопада 2019. 
  35. . Catholic News Service. Catholic News Service. Архів оригіналу за 11 березня 2008. Процитовано 14 березня 2008. 
  36. ↑ . Архів оригіналу за 22 серпня 2014. Процитовано 17 квітня 2018. 
  37. . Chaldean American Chamber of Commerce. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 27 квітня 2020. 
    • [bishop Халдейська католицька церква] // Catholic-Hierarchy.org. ed. David M. Cheney. 1996-2013. Revised: 16 March 2013.
    • [diocese Халдейська католицька церква] // Catholic-Hierarchy.org. ed. David M. Cheney. 1996-2013. Revised: 16 March 2013.
  40. . kaldaya.net. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 11 вересня 2012. 
  41. . Catholicnews.com. Архів оригіналу за 30 березня 2012. Процитовано 11 травня 2013. 
  42. 2006 Religious Affiliation (Full Classification). . Census-campaign.org.au. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 11 травня 2013. 
  43. . Vatican. Архів оригіналу за 4 січня 2009. Процитовано 1 квітня 2009. 
  44. . Vatican. Архів оригіналу за 3 листопада 2015. Процитовано 1 квітня 2009. 
  45. Valente, Gianni (25 червня 2015). . Vatican Insider. Архів оригіналу за 21 вересня 2015. Процитовано 9 січня 2021. 
  46. "Chaldean Patriarch gambles on re-establishing 'Church of the East'” [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.] La Stampa 25 June 2015. Accessed 11 May 2017.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Halde jska katoli cka ce rkva sir ܥܕܬܐ ܟܠܕܝܬܐ ܩܬܘܠܝܩܝܬܐ translit ʿidtha kaldetha qathuliqetha arab الكنيسة الكلدانية translit al Kanisa al kaldaniyya lat Ecclesia Chaldaeorum Catholica dos Katolicka cerkva Haldeyiv shidno katolickij patriarhat sui juris yakij znahoditsya v povnomu yevharistijnomu spilkuvanni z Latinskoyu cerkvoyu tak i z 22 inshimi shidno katolickimi cerkvami utvoryuyuchi razom Katolicku cerkvu Odna z gilok Cerkvi Shodu Ocholyuye cerkvu haldejskij katolickij patriarh Vavilona Vikoristovuye u svoyij liturgiyi shidnosirijskij obryad sirijskoyu movoyu ta grigorianskij kalendar vona ye chastinoyu sirijskogo hristiyanstva Shtab kvartira v sobori Mariyi Materi Skorboti Bagdad Irak z 1950 roku ocholyuye Katolikos Patriarh Luyi Rafael I Sako U 2010 roci chlenstvo v nomu stanovilo 490 371 z nih 310 235 63 27 prozhivali na Blizkomu Shodi perevazhno v Iraci 2 Haldejska katolicka cerkvasir ܥܕܬܐ ܟܠܕܝܬܐ ܩܬܘܠܝܩܝܬܐʿidtha kaldetha qathuliqetha arab الكنيسة الكلدانيةal Kanisa al kaldaniyya lat Ecclesia Chaldaeorum CatholicaSobor Svyatogo Josifa Ankava Arhiparhiya ArbilyaZasnovniki apostol Toma za tradiciyeyuData zasnuvannya 1552Status Sui iurisU skladi Katolickoyi cerkviSamostijnist viznana viznanaPershij predstoyatel Shimun VIII Sulaka Patriarh Vavilonskij HaldeyivChinnij predstoyatel Luyi Rafael I Sako Patriarh Vavilonskij HaldeyivCentr BagdadKafedralnij sobor Sobor Bogomateri Skorbotnoyi Bagdad IrakOsnovna yurisdikciya Siriya Livan Jordaniya Izrayil Palestina Irak Yegipet Iran Turechchina Kuvejt Saudivska Araviya Bahrejn OAE Yemen Oman i KatarLiturgichna mova sirijska j arabskaCerkovnij kalendar grigorianskijYepiskopiv 23Virnih 616 639 2018 1 Oficijnij sajt saint adday comDiv takozh Katolicka cerkva Latinska cerkva Shidni katolicki cerkvi ta Cerkva ShoduKomisiya SShA z pitan mizhnarodnoyi svobodi virospovidannya povidomlyaye sho za danimi Irakskogo hristiyanskogo fondu agenciyi Haldejskoyi katolickoyi cerkvi priblizno 80 irakskih hristiyan nalezhat do ciyeyi cerkvi 3 U vlasnomu zviti za religijnu svobodu za 2018 rik Derzhavnij departament SShA viznachiv chastku haldejskih katolikiv u priblizno 67 vid irakskih hristiyan v 4 Kerivnictvo Yevrokomisiyi z pitan pritulku u 2019 roci shodo Iraku nadaye tu samu informaciyu sho i Derzhavnij departament SShA 5 Zmist 1 Pohodzhennya 2 Opis haldejskij 3 Istoriya 3 1 Cerkva Shodu 3 2 Shizma 1552 3 3 Nastupni predstoyateli tih hto spilkuyetsya z Rimom 3 4 Piznisha istoriya Haldejskoyi cerkvi 3 5 XXI stolittya 4 Diaspora 5 Organizaciya 6 Liturgiya 7 Ekumenichni vidnosini 8 Div takozh 9 Primitki 10 PosilannyaPohodzhennya RedaguvatiHaldejska katolicka cerkva vinikla pislya rozkolu v Cerkvi Shodu U 1552 r vstanovleni liniyi Eliyi patriarhiv vistupiv supernik patriarh Sulaka yakij iniciyuvav te sho nazivayetsya liniyeyu Shimuna Vin i jogo ranni nastupniki uvijshli v spilkuvannya z Katolickoyu cerkvoyu ale protyagom bilsh nizh stolittya poslabili zv yazok z Rimom i za Shimuna XIII Dinka vidkrito vidmovivsya vid nogo v 1672 roci prijnyavshi virospovidannya yake superechilo Rimu todi yak voni zberigali svoyu nezalezhnist vid liniyi Eliyi Potim kerivnictvo timi hto bazhav spilkuvatisya z Rimom perejshlo do arhiyepiskopa Amida Josifa I viznanogo katolickim patriarhom spochatku tureckimi civilnimi vlastyami 1677 a potim samim Rimom 1681 Pivtora stolittya piznishe u 1830 roci Rim prisvoyiv kerivnictvo katolikami Johannanu Hormizdu Chlen sim yi liniyi Eliyi vin vistupiv proti Eliyi XII 1778 1804 ostannogo z ciyeyi liniyi yakij obiravsya zvichajnim chinom patriarhom sam buv obranij neregulyarno v 1780 roci yak i Sulaka v 1552 roci i peremig do spilkuvannya z Rimom bilshist poslidovnikiv liniyi Eliyi Liniya Shimuna yaka v 1553 roci vstupila v spilkuvannya z Rimom i rozirvala yiyi v 1672 roci teper ye cerkvoyu yaka v 1976 roci oficijno prijnyala nazvu Assirijska cerkva Shodu 6 7 todi yak chlen liniyi Eliyi ye chastina seriyi patriarhiv Haldejskoyi katolickoyi cerkvi Opis haldejskij RedaguvatiProtyagom bagatoh stolit prinajmni z chasiv Yeronima bl 347 420 8 termin haldejskij vkazuvav na aramejsku movu i vse she buv zvichajnoyu nazvoyu v XIX stolitti 9 10 11 Lishe v 1445 roci ce stalo vzhivatisya v znachenni nosiyiv aramejskoyi movi u spilkuvanni z Katolickoyu cerkvoyu na pidstavi ukazu Florentijskogo soboru 12 yakij prijnyav spovidannya viri yake Timotej mitropolit aramejskih nosiyiv na Kipri zrobiv aramejskoyu movoyu yakij postanoviv sho nihto v majbutnomu ne navazhitsya nazivati haldeyiv nestoriyan 13 Ranishe koli she ne bulo nosiyiv katolickoyi aramejskoyi movi mesopotamskogo pohodzhennya termin haldejskij zastosovuvavsya z yavnim posilannyam na yih nestoriansku religiyu Tak Zhak de Vitri pisav pro nih u 1220 1 r Sho voni zaperechuvali sho Mariya bula Bogorodiceyu i stverdzhuvali sho Hristos isnuvav u dvoh osobah Voni osvyachuvali kvashenij hlib i vikoristovuvali haldejsku sirijsku movu 14 Ukaz Florentijskogo soboru buv spryamovanij proti vikoristannya haldeyiv dlya poznachennya nekatolikivPoza vikoristannya Katolickoyi cerkvi termin haldejskij prodovzhuvav zastosovuvatisya do vsih asocijovanih zi shidnoyu tradiciyeyu Cerkvi nezalezhno vid togo buli voni v spilkuvanni z Rimom chi ni Vin vkazuvav ne rasu chi nacionalnist a lishe movu chi religiyu Protyagom XIX stolittya vin prodovzhuvav vikoristovuvatisya shidnosirijskimi hristiyanami bud to nestorianci chi katoliki 15 16 17 18 19 i ce vikoristannya prodovzhuvalos i v XX stolitti 20 U 1852 roci Dzhordzh Persi Barsuk vidriznyav tih kogo vin nazivav haldeyami vid tih kogo vin nazivav nestorianami ale lishe za religiyeyu nikoli ne za movoyu rasoyu chi nacionalnistyu 21 Patriarh Haldejskoyi katolickoyi cerkvi Rafael I Bidavid 1989 2003 yakij prijnyav termin assirijskij yak opis svoyeyi nacionalnosti prokomentuvav Koli chastina Cerkvi Shodu stala katolickoyu v XVII stolitti nazva do cerkvi buv haldejskij zasnovanij na caryah volhviv yaki na dumku deyakih lyudej pohodili z kolishnoyi zemli Haldeyiv do Vifleyemu Nazva haldejska ne oznachaye etnichnu prinalezhnost a lishe cerkvu Mi povinni vidokremiti sho take etnichna prinalezhnist a sho religiya Ya sam moya sekta haldejska ale za etnichnim principom ya asiriyece 22 Ranishe vin skazav Do togo yak ya stav svyashenikom ya buv assirijcem do togo yak stati yepiskopom ya buv assirijcem ya asirijcem sogodni zavtra nazavzhdi i pishayusya cim 23 Istoriya RedaguvatiCerkva Shodu Redaguvati Dokladnishe Cerkva Shodu nbsp Monastir Rabban Gormizd v gorah na pivnichnij shid vid Alkosha istorichno najviznachnishogo monastirya haldejskoyi katolickoyi cerkvi Haldejska katolicka cerkva vede svij pochatok vid Cerkvi Shodu yaka bula zasnovana v Parfyanskij imperiyi U Diyannyah Apostoliv zgaduyetsya parfyan yak tih komu apostoli propoviduvali v den P yatidesyatnici Diyi 2 9 Apostol Toma Tadej z Edesi ta apostol Varfolomij vvazhayutsya jogo zasnovnikami Odna z suchasnih Cerkov toj pohvalnik sho pohodit z nogo kazhe sho pro Cerkvu u Vaviloni govoritsya v 1 Petra 5 13 i sho vin yiyi vidvidav 24 Pid vladoyu Sasanidskoyi imperiyi sho skinula parfyan u 224 roci Shidna Cerkva prodovzhuvala rozvivati svoyu vidmitnu identichnist vikoristovuyuchi sirijsku movu ta sirijsku pisemnist Odin perskij yepiskop buv na Pershomu Nikejskomu sobori 325 Nemaye zhodnoyi zgadki pro uchast persiv u Pershomu Konstantinopolskomu sobori 381 r V yakomu takozh ne bula zadiyana zahidna chastina Rimskoyi imperiyi 25 Sobor Selevkiyi Ktezifon 410 r sho vidbuvsya v stolici Sasaniyi viznav yepiskopa mista Isaakom Katolikosom yakij maye povnovazhennya u vsij Cerkvi Shodu Postijni vijskovi konflikti mizh sasanijcyami ta todishnoyu hristiyanizovanoyu Rimskoyu imperiyeyu zmusili persiv zapidozriti Cerkvu Shodu u spivchutti vorogu Ce u svoyu chergu sponukalo Shidnu Cerkvu dedali bilshe viddalyatisya vid cerkvi v Rimskij imperiyi Hocha v mirnij chas yih 420 sobor chitko prijnyav ukazi deyakih zahidnih rad vklyuchayuchi Nikejskij u 424 r Voni viznachili sho vidteper voni budut posilatis na disciplinarni chi bogoslovski problemi niyakij zovnishnij vladi osoblivo ne bud yakij zahidnij yepiskop chi sobor 26 Bogoslovska superechka sho posliduvala za Efeskim soborom u 431 r stala povorotnim momentom v istoriyi Shidnoyi Cerkvi Sobor zasudiv yak yeretichnu hristologiyu Nestoriya nebazhannya yakoyi prisvoyiti Divi Mariyi titul Bogorodici Bogonosec Bogorodicya bulo sprijnyato yak svidchennya togo sho vin vvazhav sho prisutni dvi okremi osobi na vidminu vid dvoh ob yednanih natur vseredini Hrista Sasanijskij imperator nadav pritulok tim hto v nestorianskomu shizmi vidkinuv dekreti Efeskogo soboru sho buli zaprovadzheni u Vizantijskij imperiyi U 484 roci vin strativ prorimskogo katolikosa Babovaya Pid vplivom Barsaumi yepiskopa Nisibiskogo Shidna Cerkva oficijno prijnyala yak normativne vchennya ne samogo Nestoriya ale jogo vchitelya Teodora Mopsuestijskogo chiyi praci Konstantinopolskij Sobor 553 roku zasudiv yak nestorianski ale deyaki suchasni vcheni vvazhayut yih yak pravovirni Posada priznachena takim chinom Teodoru v Shidnij Cerkvi bula pidkriplena v kilkoh nastupnih sinodah nezvazhayuchi na protilezhne vchennya Genani Adiabemskogo 27 Pislya rozkolu iz Zahodom ta prijnyattya teologiyi yake deyaki nazivali nestorianstvom Shidna Cerkva shvidko rozshiryuvalasya v serednovichnij period zavdyaki misionerskij diyalnosti Mizh 500 i 1400 rr jogo geografichnij gorizont prostyagavsya daleko za mezhi jogo centralnoyi chastini v suchasnomu pivnichnomu Iraku na pivnichnomu shodi Siriyi ta pivdennomu shodi Turechchini stvoryuyuchi gromadi po vsij Centralnij Aziyi ta do Kitayu pro sho svidchit Nestorianska stela tablichka dinastiyi Tan kitajskoyu movoyu datovana 781 rokom sho zadokumentuvala 150 rokiv hristiyanskoyi istoriyi v Kitayi Yih najtrivalishim dopovnennyam stali hristiyani Svyatogo Tomi z uzberezhzhya Malabara v Indiyi de voni mali blizko 10 miljoniv poslidovnikiv 28 Odnak zanepad vzhe nastav za chasiv Yahballahi III 1281 1317 koli Cerkva Shodu dosyagla najbilshih geografichnih masshtabiv vona mala v Pivdennomu ta Centralnomu Iraci ta v Pivdennij Centralnij ta Shidnij Persiyi lishe chotiri yeparhiyi koli naprikinci IH stolittya v nomu bulo prinajmni 54 a sam Yahballaha zaginuv vid ruk musulmanskogo natovpu Blizko 1400 r turko mongolskij kochovij zavojovnik Timur vijshov z Yevrazijskogo stepu shob ocholiti vijskovi kampaniyi po Zahidnij Pivdennij ta Centralnij Aziyi ostatochno zahopivshi bilshu chastinu musulmanskogo svitu pislya rozgromu mamelyukiv Yegiptu ta Siriyi Osmanskoyi imperiyi ta zanepadayuchogo Delijskogo sultanatu Zavoyuvannya Timura spustoshili bilshist yevrejskih yepiskopstv i zrujnuvali 4000 richnu kulturnu ta religijnu stolicyu Assura Pislya rujnuvan sprichinenih Timurom masivna ta organizovana struktura Nestorianskoyi cerkvi znachnoyu miroyu bula zvedena do regionu yiyi pohodzhennya za vinyatkom hristiyan Svyatogo Tomi v Indiyi Shizma 1552 Redaguvati Dokladnishe Rozkol Cerkvi Shodu 1552 nbsp Virchi gramoti Abdisho IV Marona nastupnika Sulaki Tridentskogo soboru 1562 r Cerkva Shodu bachila bagato superechok shodo stanovisha Katolikosa Sinod u 539 r Virishiv sho zhoden iz dvoh zayavnikiv Yelisej ta Narsaj yakih obrali konkuruyuchi grupi yepiskopiv u 524 r Ne ye zakonnim Podibni konflikti vidbulisya mizh Barsaumoyu ta Akaciyem iz Selevkiyi Ktezifona a takozh mizh Gnanisho I ta Johannanom prokazhenim Konflikt 1552 roku vidbuvsya ne prosto mizh dvoma osobami a poshirivsya na dvi konkuruyuchi liniyi patriarhiv podibno do rozkolu 1964 roku mizh tim sho zaraz nazivayut Assirijskoyu ta Starodavnoyu Cerkvoyu Shodu Nezgoda shodo praktiki spadkovoyi spadkoyemnosti Patriarhatu yak pravilo vid dyadka do pleminnika prizvela do akciyi v 1552 r Grupoyu yepiskopiv iz pivnichnih oblastej Amidu i Salmas yaki obrali svoyim supernikom patriarha abata monastirya Ravban Hormizd yakij bula rezidenciyeyu Patriarha Johannan Sulaka Dlya zmicnennya poziciyi svogo kandidata yepiskopi vidpravili jogo do Rimu dlya peregovoriv pro novij soyuz Za tradiciyeyu patriarha mig buti rukopolozhenij lishe htos arhiyepiskopskogo mitropolichogo rangu chinu do yakogo pidvishuvalis lishe chleni ciyeyi odniyeyi rodini Tozh Sulaka poyihav do Rimu de predstavlenij yak novij obranij patriarh vin vstupiv u spilkuvannya z katolickoyu cerkvoyu i buv visvyachenij Papoyu Rimskim i viznanij patriarhom Titul abo opis pid yakim vin buv viznanij patriarhom po riznomu dayetsya yak patriarh Mosula u Shidnij Siriyi Patriarh cerkvi haldeyiv Mosula Patriarh haldejskij patriarh Mosula abo patriarh shidnih assirijciv ostannoyu ye versiya podana P yetro Strocci na drugij ostannij nenumerovanij storinci pered storinkoyu 1 jogo De Dogmatibus Chaldaeorum pereklad z yakoyi anglijskoyu movoyu podano v Mala shidna cerkva Adriana Fortesku Shidnih assirijciv yakih yaksho ne katolikami vvazhali nestorianami vidriznyali vid zahidnih assirijciv tih hto znahodivsya na zahid vid richki Tigr na yakih sprijmali yakobitiv Same yak patriarh shidnih assirijciv nastupnik Sulaki Abdisho IV Maron buv akreditovanij dlya uchasti u Tredentskomu sobori 29 Takim chinom imena sho vzhe vikoristovuyutsya za vinyatkom nestorianskoyi buli zastosovani do isnuyuchoyi cerkvi ne novoyi shodo yakoyi prohannya pro osvyachennya yiyi patriarha bulo zrobleno emisarami yaki stvorili vrazhennya sho patriarshij prestol vakantnij 30 31 Togo zh roku Shimun VIII Johannan Sulaka povernuvsya dodomu i ne mayuchi mozhlivosti zavoloditi tradicijnim patriarshim miscem poblizu Alkosha prozhivav v Amidi Persh nizh buti smertnim za iniciativoyu partizaniv Patriarha vid yakogo vin vidirvavsya vin visvyativ dvoh mitropolitiv ta troh inshih yepiskopiv tim samim zapochatkuvavshi novu cerkovnu iyerarhiyu pid tak zvanoyu liniyeyu Shimuna patriarhiv yaki nezabarom pereyihav z Amidu na shid oselivshis pislya bagatoh vtruchalisya misc v izolovanomu seli Kochanis pid vladoyu Persiv Nastupni predstoyateli tih hto spilkuyetsya z Rimom Redaguvati Najpershi nastupniki Sulaki uvijshli v spilkuvannya z katolickoyu cerkvoyu ale protyagom stolittya yih zv yazok z Rimom slabshav Ostanni hto vimagav oficijnogo papskogo viznannya pomerli v 1600 r Voni prijnyali spadkovu spadshinu patriarhatu protidiya yakij sprichinila rozkol 1552 r U 1672 roci Shimun XIII Dinkha oficijno rozirvav spilkuvannya z Rimom prijnyavshi virospovidannya yake superechilo rimskomu v toj chas yak vin zberigav svoyu nezalezhnist vid liniyi Eliyi patriarhiv sho bazuyetsya na Alkoshi Liniya Shimuna z chasom stala patriarhalnoyu liniyeyu togo sho z 1976 roku oficijno nazivayetsya Assirijskoyu cerkvoyu Shodu 7 Todi kerivnictvo tih hto bazhav buti v spilkuvanni z Rimom perejshlo do arhiyepiskopa Josida Amidskogo U 1677 r Jogo kerivnictvo bulo viznane spochatku tureckoyu civilnoyu vladoyu a potim u 1681 r Rimom Do tih pir vlada patriarha Alkosh nad Amidom yakij buv rezidenciyeyu Sulaki ale vid yakogo jogo nastupniki vidmovilis mayuchi pereyizd na shid do Sefevidskogo Iranu bula prijnyata tureckoyu vladoyu Usi ne spadkovi nastupniki sered Josipa I yakij u 1696 r Podav u vidstavku za stanom zdorov ya i prozhiv u Rimi do 1707 r Prijnyali im ya Josip Josip II 1696 1713 Josip III 1713 1757 Josip IV 1757 1781 Z ciyeyi prichini voni vidomi yak liniya Josifa Josip IV podav u vidstavku v 1780 r I vona bula prijnyata v 1781 r Pislya chogo vin peredav upravlinnya patriarhatom svoyemu pleminniku she ne yepiskopu i pishov do Rimu de prozhiv do 1791 r 32 Priznachennya pleminnika patriarhom moglo b viglyadati yak prijnyattya principu spadkovoyi spadkoyemnosti Krim togo liniya Eliyi Alkosha nablizhalasya do Rimu a prokatolicka frakciya sered jogo poslidovnikiv stavala perevazhayuchoyu Z riznih prichin u tomu chisli cerkovnoyi ta politichnoyi turbulentnosti v Yevropi pislya Francuzkoyi revolyuciyi Rim dovgij chas ne mig vibirati mizh dvoma konkuruyuchimi pretendentami na golovu haldejskih katolikiv Prijnyattya liniyeyu Shimuna patriarhiv nestorianskoyi doktrini 1672 roku v deyakih oblastyah suprovodzhuvalos shirokim prijnyattyam protilezhnoyi hristologiyi pidtrimanoyi v Rimi Ce stalosya ne lishe v rajoni Amid Mardin dlya yakogo zgidno z ukazom Turechchini Josif I buv patriarhom ale i v misti Mosul de do 1700 r Majzhe vsi shidnosirijci buli katolikami Monastir Rabban Hormizd yakij buv rezidenciyeyu liniyi Eliyi patriarhiv znahoditsya v 2 km vid sela Alkosh i priblizno v 45 km na pivnich vid mista MosulZ oglyadu na cyu situaciyu Patriarh Iliya XI pisav Papi Rimskomu v 1735 1749 i 1756 rr Prosyachi soyuzu Potim u 1771 roci vin i priznachenij nim nastupnik Ishoyabb prijnyali viroviznannya yake prijnyav Rim vstanovivshi tim samim spilkuvannya v principi Koli Eliya XI pomer u 1778 roci mitropoliti viznali jogo nastupnikom Ishoyabba yakij vidpovidno vzyav im ya Eliya Eliya XII Shob zaruchitisya pidtrimkoyu Eliya zrobiv profesiyu katolickoyi viri ale majzhe vidrazu vidmovivsya vid neyi i zayaviv pro svoyu pidtrimku tradicionalistskoyi nestorianskoyi tochki zoru Johannan Hormizd chlen sim yi liniyi Eliyi vistupiv proti Eliyi XII 1778 1804 ostannogo z ciyeyi liniyi yakij buv obranij zvichajnim chinom patriarhom U 1780 r Johannan buv neregulyarno obranij patriarhom yak ce bulo Sulaka v 1552 r Vin peremig do spilkuvannya z Rimom bilshist poslidovnikiv liniyi Eliyi Svyatij Prestol ne viznav jogo patriarhom ale v 1791 roci priznachiv arhiyepiskopom Amida ta administratorom katolickogo patriarhatu Burhlivi protesti pleminnika Josipa IV yakij todi buv u Rimi ta pidozri inshih lyudej shodo shirosti navernennya Johannana pereshkodili zdijsnennyu cogo U 1793 roci bulo domovleno pro te sho Johannan povinen viyihati z Amidu do Mosula mitropolit bachit sho vin uzhe obijmav posadu ale posada patriarha ne bude priznachena jogo superniku pleminniku Josipa IV U 1802 roci ostannij buv priznachenij mitropolitom Amidu ta administratorom patriarhatu ale ne patriarhom Tim ne menshe vin stav shiroko vidomim yak Dzhozef V Vin pomer u 1828 r Supernik Johannana za titul patriarha Alkosh pomer u 1804 r Koli jogo poslidovniki buli nastilki zmensheni sho voni ne obrali dlya nogo zhodnogo nastupnika takim chinom Liniya Eliyi do kincya Vreshti resht u 1830 roci cherez pivtora stolittya pislya togo yak Svyatij Prestol prisvoyiv kerivnictvo Haldeyami Josifu I Amidskomu vin viznav Patriarhom Johannana chiye ne spadkove patriarshe pravonastupnictvo z tih pir trivalo bezperervno v Haldejska katolicka cerkva Piznisha istoriya Haldejskoyi cerkvi Redaguvati nbsp Fejsal Irakskij z Mar YuseTom VI Emmanuyilom II Tomasom patriarhom 1900 1947 ta haldejskimi yepiskopamiU 1838 roci kurdi Sorana napali na monastir Rabban Hormizd i Alkosh mabut dumayuchi sho zhiteli sela nesut vidpovidalnist za vbivstvo kurdskogo otamana i vbili ponad 300 haldeyiv vklyuchayuchi Gabrielya Dambo zasnovnika monastirya ta inshih chenciv U 1846 roci Osmanska imperiya yaka ranishe klasifikuvala yak nestorianciv tih hto nazivav sebe haldeyami nadala yim viznannya yak okreme proso 33 Najvidomishim patriarhom haldejskoyi cerkvi v XIX stolitti buv Josip VI Audo yakij pam yatayetsya takozh svoyimi zitknennyami z Papoyu Piyem IX golovnim chinom za jogo sprobi rozshiriti haldejsku yurisdikciyu nad katolikami Malabar Ce buv period ekspansiyi Haldejskoyi katolickoyi cerkvi Diyalnist tureckoyi armiyi ta yiyi kurdskih ta arabskih soyuznikiv chastkovo u vidpovid na zbrojnu pidtrimku Rosiyi na teritoriyi patriarhatu Kochanis prizvela do rozorennya takozh haldejskih yeparhij Amid Siirt ta Gazarta a takozh mitropolitiv Addaj Sher z Siirtu ta Filip Avraam iz Gazarti buv ubitij u 1915 r Fejsal Irakskij z Mar YuseTom VI Emmanuyilom II Tomasom patriarhom 1900 1947 ta haldejskimi yepiskopamiU XXI stolitti otec Regid Aziz Ganni pastor Haldejskoyi cerkvi Svyatogo Duha v Mosuli yakij zakinchiv Papskij universitet Svyatogo Tomi Akvinskogo Angelikum v Rimi v 2003 roci z licenciatom z ekumenichnogo bogoslov ya buv ubitij 3 chervenya 2007 r u Mosuli razom z ipodiyakonami Basmenom YuseTom Daudom Vahid Hanna Isho ta Gassanom Isam Bidaudom pislya togo yak vin vidsluzhiv mesu Z tih pir Ganni ogolosheno Slugoyu Bozhim 34 Haldejskij arhiyepiskop Paulos Faradzh Rahho ta troye suputnikiv buli vikradeni 29 lyutogo 2008 roku v Mosuli ta vbiti cherez kilka dniv 35 XXI stolittya Redaguvati nbsp Katolicka cerkva sv Josipa Haldeya TegeranKandidati v svyasheniki navchayutsya v Bagdadskij patriarshij seminariyi Sv Petra Seminariya nini ne daye vishoyi bogoslovskoyi osviti U Bagdadi i Mosuli ye centri z duhovnoyu osviti miryan Rozglyadayetsya pitannya pro vidkrittya v Iraci katolickogo universitetu Najbilshe haldeyiv katolikiv zhive v Bagdadi Irak Vsogo v sviti nalichuyetsya 21 haldejskih diyecezij yeparhij z nih 10 v Iraku 3 v Irani 2 v SShA po odnij v Livani Yegipti Siriyi Turechchini Avstraliyi ta Kanadi 36 U Cerkvi vikoristovuyetsya haldejska abo shidno sirijska liturgika z elementami latinskoyi Liturgijna bogosluzhbova mova sirijska Prihilniki Haldejskoyi katolickoyi cerkvi zhivut v Iraku Irani Siriyi Livani Turechchini Izrayili Yegipti SShA Avstraliyi Kanadi Franciyi ta inshih krayinah Zagalna yih chiselnist za danimi Annuario Pontificio za 2014 rik perevishuye 536 tisyach osib U Cerkvi 17 yepiskopiv 162 prihodiv 156 svyashenikiv 36 Do vidomih haldeyiv katolikiv nalezhav Tarik Aziz spravzhnye im ya Mihayil Yuhanna kolishnij vice prem yer Iraku Na danij moment golovoyu cerkvi ye patriarh Luyis Rafael I Sako Diaspora Redaguvati nbsp Istorichna cerkva ta gromadskij centr pobudovanij u haldejskomu misti rajoni haldejskoyi diaspori u DetrojtiU diaspori v zahidnomu sviti bagato haldeyiv nasampered u amerikanskih shtatah Michigan Illinojs ta Kaliforniya 37 U 2006 roci bula stvorena Yeparhiya Okeaniyi z titulom Svyatogo Tomi Apostola Sidneya Haldejskogo z yurisdikciyeyu vklyuchayuchi haldejski katolicki gromadi Avstraliyi ta Novoyi Zelandiyi Pershim yiyi yepiskopom yakogo Papa Benedikt XVI nazvav 21 zhovtnya 2006 roku buv arhiyepiskop Dzhibrayil Dzhibrayil Kassab do cogo chasu arhiyepiskop Bassora v Iraci 38 Bula velika immigraciya do Spoluchenih Shtativ osoblivo do Zahidnogo Blumfilda na pivdennomu shodi Michiganu 39 Hocha najbilsha kilkist naselennya prozhivaye v pivdenno shidnomu shtati Michigan naselennya takozh ye v deyakih chastinah Kaliforniyi ta Arizoni i vsi voni pidpadayut pid yeparhiyu svyatogo apostola Tomi Detrojtskogo Tomi V ostanni roki Kanada demonstruye zrostayuchi gromadi yak v shidnih provinciyah takih yak Ontario tak i v zahidnih Kanadah takih yak Saskachevan U 2008 roci Bavaj Soro z Assirijskoyi cerkvi Shodu ta 1000 asirijskih simej buli prijnyati v povne spilkuvannya z Haldejskoyu katolickoyu cerkvoyu 40 U p yatnicyu 10 chervnya 2011 r Papa Rimskij Benedikt XVI zviv novu haldejsku katolicku yeparhiyu v Toronto Ontario Kanada i nazvav arhiyepiskopa Johannana Zoru yakij majzhe 20 rokiv pracyuvav razom iz chotirma svyashenikami z katolikami v Toronto najbilsha gromada haldeyiv i yakij ranishe buv arhiyepiskopom ad personam vin zberezhe ce zvannya na choli yeparhiyi ta arhiyepiskopom Arhiyeparhiyi Arhiyeparhiyi Ahvaza Iran z 1974 Nova yeparhiya abo yeparhiya bude vidoma yak Haldejska katolicka yeparhiya Mar Addaj U Kanadi nalichuyetsya 38 000 katolikiv haldeyiv Arhiyepiskop Zora narodivsya v Batnayi Irak 15 bereznya 1939 r Vin buv visvyachenij v 1962 r I pracyuvav v irakskih parafiyah do perevedennya v Iran v 1969 r 41 Avstralijskij perepis naselennya 2006 roku narahuvav u cij krayini 4498 katolikiv haldeyiv 42 Organizaciya RedaguvatiHaldejska katolicka cerkva maye taki yeparhiyi Vavilonskij patriarhat Mitropolichi arhiyeparhiyi Bagdada Kirkuka Tegerana Urmiyi Arhiyeparhiyi Ahvaz Basra Diyarbakir Erbil Mosul Yeparhiyi v Aleppe Alkush Amadiya Akra Bejrut Kayir Svyatogo Apostola Petra San Diyego Svyatogo Apostola Tomi Detrojta Haldejska Katolicka Yeparhiya Mar Addaj Toronto Svyatogo Apostola Tomi Sidneya Salmas Sulejmaniya Zahu Teritoriyi u pidporyadkuvanni patriarha Yerusalim JordaniyaLatinska nazva cerkvi Ecclesia Chaldaeorum Catholica Liturgiya RedaguvatiHaldejska katolicka cerkva vikoristovuye shidno sirijskij obryad Nevelika reforma liturgiyi pochala diyati z 6 sichnya 2007 r i vona mala na meti ob yednati riznomanitne vikoristannya kozhnoyi parafiyi usunuti bagatovikovi dopovnennya yaki prosto imituvali rimskij obryad i z pastirskih mirkuvan Osnovnimi elementami variacij ye anafora yaku vgolos promoviv svyashenik povernennya do starovinnoyi arhitekturi cerkov vidnovlennya davnogo vzhitku de hlib i vino gotuyutsya pered pochatkom bogosluzhinnya ta viluchennya z Simvolu viri Filioque Ekumenichni vidnosini RedaguvatiVidnosini Cerkvi z asirijcyami v Assirijskij Cerkvi Shodu pokrashilisya za ostanni roki U 1994 r Papa Rimskij Ioann Pavlo II ta Patriarh Shidnoyi Assirijskoyi cerkvi Dinka IV pidpisali Spilnu hristologichnu deklaraciyu 43 20 lipnya 2001 r Svyatij Prestol vidav dokument za pogodzhennyam z Assirijskoyu Cerkvoyu Shodu pid nazvoyu Nastanovi shodo prijomu do Yevharistiyi mizh Haldejskoyu Cerkvoyu ta Assirijskoyu Cerkvoyu Shodu yakij pidtverdiv takozh dijsnist Anafori Addaya ta Mari 44 U 2015 roci koli patriarhat Assirijskoyi cerkvi Shodu buv vakantnim pislya smerti Dinki IV haldejskij patriarh Luyi Rafael I Sako zaproponuvav ob yednati tri suchasni patriarhati u vidnovlenu Shidnu Cerkvu z yedinim Patriarhom u povnomu obsyazi spilkuvannya z Papoyu Rimskim 45 46 Assirijska cerkva Shodu proignoruvala jogo propoziciyu i pristupila do obrannya novogo patriarha Div takozh RedaguvatiShidno sirijskij obryad Liturgiya Tadeya i Mariya Assirijci Haldejska sirijska cerkva Siro malabarska cerkva Siro malankarska katolicka cerkva Sirijska katolicka cerkva Maronitska cerkvaPrimitki Redaguvati Eastern Catholic Churches Worldwide 2018 Arhiv originalu za 4 grudnya 2020 Procitovano 9 sichnya 2021 Statistics on Christians in the Middle East Arhiv originalu za 4 grudnya 2020 Procitovano 9 sichnya 2021 Brief Summary on Iraqi Christians Arhiv originalu za 25 veresnya 2020 Procitovano 9 sichnya 2021 Iraq 2018 International Religious Freedom Report p 3 Arhiv originalu za 11 listopada 2019 Procitovano 9 sichnya 2021 European Asylum Support Office Country Guidance Iraq June 2019 p 70 Arhiv originalu za 30 grudnya 2020 Procitovano 9 sichnya 2021 Eckart Frahm 24 bereznya 2017 A Companion to Assyria Wiley s 1132 ISBN 978 1 118 32523 0 Arhiv originalu za 17 listopada 2020 Procitovano 9 sichnya 2021 a b Fred Aprim Assyria and Assyrians Since the 2003 US Occupation of Iraq Arhiv originalu za 16 listopada 2020 Procitovano 12 zhovtnya 2019 Edmon Louis Gallagher 23 bereznya 2012 Hebrew Scripture in Patristic Biblical Theory Canon Language Text BRILL s 123 124 126 127 139 ISBN 978 90 04 22802 3 Arhiv originalu za 17 listopada 2020 Procitovano 9 sichnya 2021 Julius Furst 1867 A Hebrew and Chaldee Lexicon to the Old Testament With an Introduction Giving a Short History of Hebrew Lexicography Tauchnitz Arhiv originalu za 2 grudnya 2020 Procitovano 9 sichnya 2021 Wilhelm Gesenius Samuel Prideaux Tregelles 1859 Gesenius s Hebrew and Chaldee Lexicon to the Old Testament Scriptures Bagster Arhiv originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 9 sichnya 2021 Benjamin Davies 1876 A Compendious and Complete Hebrew and Chaldee Lexicon to the Old Testament Chiefly Founded on the Works of Gesenius and Furst A Cohn Arhiv originalu za 26 lipnya 2020 Procitovano 9 sichnya 2021 Coakley J F 2011 Chaldeans U Brock Sebastian P Butts Aaron M Kiraz George A ta in Gorgias Encyclopedic Dictionary of the Syriac Heritage Piscataway NJ Gorgias Press s 93 ISBN 978 1 59333 714 8 Arhiv originalu za 28 veresnya 2020 Procitovano 9 sichnya 2021 rekomenduyetsya displayeditors dovidka Council of Basel Ferrara Florence 1431 49 A D Arhiv originalu za 17 listopada 2020 Procitovano 9 sichnya 2021 Baum ta Winkler 2003 s 83 Ainsworth William 1841 An Account of a Visit to the Chaldeans Inhabiting Central Kurdistan and of an Ascent of the Peak of Rowandiz Ṭur Sheikhiwa in Summer in 1840 The Journal of the Royal Geographical Society of London 11 e g p 36 JSTOR 1797632 doi 10 2307 1797632 William F Ainsworth Travels and Researches in Asia Minor Mesopotamia Chaldea and Armenia London 1842 vol II p 272 cited in John Joseph The Modern Assyrians of the Middle East BRILL 2000 pp 2 and 4 Layard Austen Henry 3 lipnya 1850 Nineveh and its remains an enquiry into the manners and arts of the ancient assyrians Murray s 260 cherez Internet Archive Chaldaeans Nestorians Simon oratorien Richard 3 lipnya 1684 Histoire critique de la creance et des coutumes des nations du Levant Chez Frederic Arnaud Arhiv originalu za 17 listopada 2020 Procitovano 9 sichnya 2021 cherez Google Books Rassam Hormuzd 1897 Asshur and the land of Nimrod Curts amp Jennings s 1 cherez Internet Archive all the Chaldaeans whether Nestorians or Papal Ely Banister Soane To Mesopotamia and Kurdistan in disguise with historical notices of the Kurdish tribes and the Chaldeans of Kurdistan Small Maynard and Company 1914 George Percy Badger 1852 The Nestorians and Their Rituals With the Narrative of a Mission to Mesopotamia and Coordistan in 1842 1844 and of a Late Visit to Those Countries in 1850 Also Researches Into the Present Condition of the Syrian Jacobites Papal Syrians and Chaldeans and an Inquiry Into the Religious Tenets of the Yezeedees Joseph Masters Arhiv originalu za 30 bereznya 2021 Procitovano 9 sichnya 2021 Parpola Simo 2004 National and Ethnic Identity in the Neo Assyrian Empire and Assyrian Identity in Post Empire Times Journal of Assyrian Academic Studies JAAS 18 2 22 Arhiv originalu za 17 lipnya 2011 Mar Raphael J Bidawid The Assyrian Star September October 1974 5 Holy Apostolic Catholic Assyrian Church of the East Oikoumene org Arhiv originalu za 23 kvitnya 2020 Procitovano 15 travnya 2016 St Peter the chief of the apostles added his blessing to the Church of the East at the time of his visit to the see at Babylon in the earliest days of the church The chosen church which is at Babylon and Mark my son salute you I Peter 5 13 David M Gwynn 20 listopada 2014 Christianity in the Later Roman Empire A Sourcebook Bloomsbury Publishing s 46 ISBN 978 1 4411 3735 7 Arhiv originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 9 sichnya 2021 Cross F L amp Livingstone E A eds Oxford Dictionary of the Christian Church Oxford University Press 1997 p 351 Georgetown University Mesopotamian Scholasticism A History of the Christian Theological School in the Syrian Orient Introduction to Junillus s Instituta Regularia Arhiv originalu za 23 veresnya 2020 Procitovano 9 sichnya 2021 K C Zachariah 1 listopada 2001 The Syrian Christians of Kerala A Narsai Nestorian patriarch Demographic and Socioeconomic Transition in the Twentieth Century www cds edu Arhiv originalu za 28 lipnya 2019 Procitovano 9 sichnya 2021 Marcantonius Amulilus 1562 R d patriarchae Orientalium Assyriorum de Sacro oecumenico Tridentini concilio approbatio amp professio et literae illustrissimi domini Marciantonij cardinalis Amulij ad legatos Sacri concilij Tridentini MDLXII Arhiv originalu za 10 serpnya 2020 Procitovano 9 sichnya 2021 Dietmar W Winkler Daniel King editor 12 grudnya 2018 7 The Syriac Church Denomination An overview The Syriac World Taylor amp Francis s 194 ISBN 978 1 317 48211 6 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2021 Procitovano 9 sichnya 2021 K Christian Girling The Chaldean Catholic Church A study in modern history ecclesiology and church state relations 2003 2013 University of London 2015 p 35 Arhiv originalu za 4 lipnya 2021 Procitovano 9 sichnya 2021 Annuaire Pontifical Catholique de 1914 pp 459 460 Arhiv originalu za 26 chervnya 2020 Procitovano 9 sichnya 2021 George Percy Badger 1852 The Nestorians and Their Rituals with the Narrative of a Mission to Mesopotamia and Coordistan in 1842 1844 and of a Late Visit to Those Countries in 1850 Also Researches Into the Present Condition of the Syrian Jacobites Papal Syrians and Chaldeans and an Inquiry Into the Religious Tenets of the Yezeedees Joseph Masters s 169 Arhiv originalu za 23 lipnya 2020 Procitovano 9 sichnya 2021 Servant of God Fr Ragheed Ganni Pontifical Irish College Rome 27 travnya 2018 Arhiv originalu za 5 listopada 2019 Procitovano 5 listopada 2019 Kidnappers take Iraqi Archbishop Kill his three companions Catholic News Service Catholic News Service Arhiv originalu za 11 bereznya 2008 Procitovano 14 bereznya 2008 a b Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 22 serpnya 2014 Procitovano 17 kvitnya 2018 Chaldean Americans at a glance Chaldean American Chamber of Commerce Arhiv originalu za 25 chervnya 2020 Procitovano 27 kvitnya 2020 bishop Haldejska katolicka cerkva Catholic Hierarchy org ed David M Cheney 1996 2013 Revised 16 March 2013 diocese Haldejska katolicka cerkva Catholic Hierarchy org ed David M Cheney 1996 2013 Revised 16 March 2013 Assyrian Bishop Mar Bawai Soto explains his journey into communion with the Catholic Church kaldaya net Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 11 veresnya 2012 CNS NEWS BRIEFS Jun 10 2011 Catholicnews com Arhiv originalu za 30 bereznya 2012 Procitovano 11 travnya 2013 2006 Religious Affiliation Full Classification 2006 Religious Affiliation Full Classification The Census Campaign Australia Census campaign org au Arhiv originalu za 9 kvitnya 2013 Procitovano 11 travnya 2013 Common Christological Declaration between the Catholic Church and the Assyrian Church of the East Vatican Arhiv originalu za 4 sichnya 2009 Procitovano 1 kvitnya 2009 Guidelines issued by the Pontifical Council for Promoting Christian Unity Vatican Arhiv originalu za 3 listopada 2015 Procitovano 1 kvitnya 2009 Valente Gianni 25 chervnya 2015 Chaldean Patriarch gambles on re establishing Church of the East Vatican Insider Arhiv originalu za 21 veresnya 2015 Procitovano 9 sichnya 2021 Chaldean Patriarch gambles on re establishing Church of the East Arhivovano 12 chervnya 2018 u Wayback Machine La Stampa 25 June 2015 Accessed 11 May 2017 Posilannya Redaguvatihttp www cired org Arhivovano 28 lipnya 2005 u Wayback Machine http www catolicos org ritoschaldeancatchurchindex htm Arhivovano 15 chervnya 2018 u Wayback Machine http i cias com e o chaldean htm Arhivovano 11 travnya 2018 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Haldejska katolicka cerkva amp oldid 40329893