www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фрідріх Карл Прусський 1828 1885 Фрідріх Карл Ніколаус Прусський нім Friedrich Karl Nikolaus von Preußen нар 20 березня

Фрідріх Карл Прусський (1828—1885)

Фрідріх Карл Ніколаус Прусський (нім. Friedrich Karl Nikolaus von Preußen), (нар. 20 березня 1828 — пом. 15 червня 1885) — прусський принц з династії Гогенцоллернів, син принца Карла Прусського та Марії Саксен-Веймар-Ейзенахської, головнокомандувач прусської армії. Генерал-фельдмаршал Пруссії від 28 жовтня 1870 та Росії від 1872. Учасник першої та другої війни за Шлезвіг, австро-прусської та франко-прусської війн. Кавалер багатьох орденів.

Фрідріх Карл Прусський
Friedrich Karl von Preußen
Ім'я при народженні Фрідріх Карл Ніколаус
Народився 20 березня 1828(1828-03-20)
Берлін, Королівство Пруссія
Помер 15 червня 1885(1885-06-15) (57 років)
Мисливський палац Ґлінікеd, Штегліц-Целєндорфd, Берлін, Німецька імперія
Країна  Королівство Пруссія
Національність німець
Діяльність офіцер, career soldier
Галузь війська і військова справа
Alma mater Боннський університет
Знання мов німецька
Учасник французько-прусська війна
Членство Corps Borussia Bonnd
Титул принц Прусський
Посада member of the Reichstag of the North German Confederationd
Військове звання генерал-фельдмаршал
Рід Гогенцоллерни
Батько Карл Прусський
Мати Марія Саксен-Веймар-Ейзенахська
Брати, сестри Анна Прусська і Луїза Прусська
У шлюбі з Марія Анна Ангальт-Дессау
Діти Марія Єлизавета,
Єлизавета Анна,
Анна Вікторія,
Луїза Маргарита,
Фрідріх Леопольд
Автограф
Нагороди
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Лицар справедливості ордена Святого Йоанна (Бранденбург)
Великий командор ордена дому Гогенцоллернів
Великий хрест Pour le Mérite
Великий хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Рятувальна медаль
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Орден Людвіга (Гессен)
Хрест «За військові заслуги» (Гессен)
Орден Святого Георгія (Ганновер)
Орден Вірності (Баден)
Великий хрест ордена Церінгенського лева
Великий хрест ордена Військових заслуг Карла Фрідріха
Командорський хрест 1-го класу ордена Військових заслуг Карла Фрідріха
Орден Рутової корони
Великий хрест Військового ордена Святого Генріха
Орден Святого Губерта
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Орден Вендської корони
Хрест «За заслуги у війні» (Мекленбург-Стреліц)
Великий хрест ордена Білого Сокола
Орден Альберта Ведмедя (Ангальт)
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Орден Генріха Лева
Медаль «За військові заслуги» (Ліппе)
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Командор ордена Марії-Терезії
Кавалер Золотої медалі «За військову доблесть» (Італія)
Вищий орден Святого Благовіщення
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Кавалер Великого Хреста Савойського військового ордена
Лицар Великого хреста військового ордена Віллема
Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева
Орден Меджида 1 ступеня
Орден Османие 1 ступеня
Кавалер ордена Золотого руна
Лицар Великого хреста вельмишановного ордена Лазні
Кавалер Великого хреста ордена Спасителя
Кавалер Великого хреста ордена Зірки Румунії
Орден Королівського дому Чакрі
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Олександра Невського
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія

Біографія Редагувати

Фрідріх Карл Ніколаус народився 20 березня 1828 року в Берліні. Він став первістком в родині принца Прусського Карла та його дружини Марії Саксен-Веймар-Ейзенахської, народившись за десять місяців після їхнього весілля. Згодом у хлопчика з'явилися двоє молодших сестер: Луїза та Анна.

Мешкала сім'я у Палаці принца Карла на Вільгельмплатц № 8-9 в Берліні. Жила родина заможно, в палаці було зібрано велику кількість витворів мистецтва та колекцію рідкісної зброї. Ще однією резиденцією був замок Ґлініке біля Потсдаму.

Фрідріх Карл між 1842 та 1846 вивчав військові дисципліни під керівництвом графа Альбрехта фон Руна, після чого вступив до Боннського університету. У 1847 він став членом студентського братства Das Corps Borussia Bonn. В тому ж році був нагороджений медаллю за порятунок дитини, яку він витяг з вод Рейну.

Після закінчення навчання у 1848 році, брав участь у Першій війні за Шлезвіг в ескорті графа Фрідріха фон Врангеля в чині капітана, відзначився особистою хоробрістю. А у 1849 —у Баденській кампанії як майор гештабу. Тоді, в битві під Візенталем принц був важко поранений.

У подальший мирний час отримав звання полковника в 1852 та генерал-майора у 1854. Того ж року узяв шлюб із своєю троюрідною сестрою, 17-річною Марією Анною Ангальт-Дессау. Наречена була дуже красивою, але мала вади слуху. Весілля відбулося 29 листопада 1854 в Дессау. У подружжя народилося п'ятеро діточок:

Марія Анна Ангальт-Дессау

Шлюб не був щасливим. Фрідріх Карл вимагав народження спадкоємця, проте син став лише п'ятою дитиною в сім'ї. Після цього подружжя хотіло навіть розлучитися, однак втручання короля перешкодило цьому.

До того часу принц вже став генерал-лейтенантом у 1856 та багато часу присвячував вивченню військових наук. Своїми напрацюваннями він ділився із тісним колом офіцерів, читаючи лекції та пишучи трактати з відповідних тем. Один з них, де йшлася мова про необхідність військових реформ, без відома автора був опублікований у 1860 році. Тоді ж Фрідріх Карл перейняв командування III Армійським корпусом від князя Вільгельма Радзивілла, якого Вільгельм I призначив на посаду головного інспектора фортець. В цьому корпусі Фрідріх Карл мав змогу проводити бажані реформи, зробивши його таким чином, експериментальним полем для випробування військових ідей, що сприяло загальному розвитку прусської армії.

Карл Фрідріх на картині пензля Еміля Хюнтена, 1870

1864-го, принц, ставши генералом кінноти, очолював прусські війська у другій війні за Шлезвіг. Згодом став верховним головнокомандувачем союзницької армії. За виграну ним битву при Дюббьолі, імператор дарував його маєтку Дюппель на півдні Берліна права садиби від 13 січня 1865.

У 1866 став головнокомандуючим армії, очолив I, III та IV армійські корпуси. Під час австро-прусської війни, прибувши першим під Кеніггрець, стримував переважаючі сили австрійців до підходу Другої армії, що атакувала противника з флангів.

Після проголошення Північнонімецького союзу у 1867 Фрідріх Карл представляв виборчий округ Східної Пруссії Лабіау-Велау в установчому рейхстазі, де належав до консерваторів.

Під час франко-прусської війни, командуючи Другою армією, принц відзначився у битвах при Шпіхерні, Марс-ла-Турі, Сен-Пріва — Гравелоті та облозі Мецу. Після падіння Мецу армія попрямувала до Луари, де необхідно було очистити район поблизу Орлеана, де французькі війська намагалися маневренно відійти у північному напрямку, захищаючи Париж. У грудні 1870 він захопив Орлеан, а у січні 1871 —— виграв битву при Ле-Мані, внаслідок чого, майже вся Західна Франція перейшла під контроль німецьких військ.

Як нагороду, принц отримав дотацій у кількості 300 000 талерів та звання генерал-фельдмаршала. Російська імперія нагородила його «за участь у війні з французами» орденом святого Георгія 2-го класу від 19 квітня 1871 та жезлом російського генерал-фельдмаршала у 1872. Також став шефом кількох прусських, австрійських та російських полків.

Кляйн Ґлініке

Після війни обіймав посаду генерального інспектора третьої армійської інспекції та був призначений інспектором прусської кінноти.

Кілька разів подорожував Сходом, востаннє — 1883 року, відвідавши Єгипет та Сирію.

Улюбленим місцем його відпочинку залишався мисливський будиночок Драйлінден в Берліні в однойменному лісі. Там він проводив до п'яти місяців на рік, в інший час живучи у своїх кімнатах в королівському замку.

Помер Фрідріх Карл у своєму маєтку Кляйн Ґлініке в Потсдамі 15 червня 1885 у віці 57 років наступного дня після перенесеного інсульту. Поховали його у лісовій церкві святих Петра і Павла в Нікольському. При дворі було оголошено місячний траур, в армії в цей час носили чорні нарукавні пов'язки.

Восени його дружина від'їхала до Італії. Наступного року з'явилися чутки, що вона взяла другий шлюб із капітаном Ваґенхаймом.

16 серпня 1888 року у Франкфурті був відкритий пам'ятник Фрідріху Карлу.

Нагороди Редагувати

Німецька імперія Редагувати

Королівство Пруссія Редагувати

Велике герцогство Гессен Редагувати

  • Орден Людвіга (Гессен), великий хрест (20 грудня 1846)
  • Хрест «За військові заслуги» (Гессен) (22 березня 1871)

Королівство Ганновер Редагувати

Велике герцогство Баден Редагувати

Королівство Саксонія Редагувати

Королівство Баварія Редагувати

Мекленбург Редагувати

Інші країни Редагувати

Російська імперія Редагувати

Австро-Угорщина Редагувати

Королівство Італія Редагувати

Нідерланди Редагувати

Османська імперія Редагувати

Інші країни Редагувати

Вшанування пам'яті Редагувати

  • На честь Фрідріха Карла названа вулиця Friedrich-Karl-Straße в берлінському районі Темпельгоф.
  • Встановлена у 1888 році бронзова статуя у Франкфурті.
  • Його ім'ям були названі панцерний фрегат «КЙВ Фрідріх Карл», збудований на французькій верфі ще за життя принца у 1867 році та броненосний крейсер «КЙВ Фрідріх Карл», що був введений в експлуатацію у 1903 та перебував у строю до кінця 1914, доки під час Першої світової війни не підірвався на двох російських мінах за 56 км від Мемеля.

Генеалогія Редагувати

Фрідріх Вільгельм II
 
Фредеріка Луїза Гессен-Дармштадтська
 
Карл II
 
Фредеріка Гессен-Дармштадтська
 
Карл Август Саксен-Веймар-Ейзенахський
 
Луїза Гессен-Дармштадтська
 
Павло I
 
Марія Федорівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Вільгельм III
 
 
 
 
 
Луїза Мекленбурґ-Стреліцька
 
 
 
 
 
Карл Фрідріх Саксен-Веймар-Ейзенахський
 
 
 
 
 
Марія Павлівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл Прусський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Саксен-Веймар-Ейзенахська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Карл
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки Редагувати

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118552848 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. (unspecified title) — Corps Borussia Bonn.
    d:Track:Q896332d:Track:Q108783666
  4. Bernhard von Poten: Friedrich Karl (Prinz von Preußen) . In: Allgemeine Deutsche Biographie [1] [Архівовано 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
  5. Стаття у «The New York Times» від 16 червня 1885 року [2] [ 26 липня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  6. Стаття у «The New York Times» від 23 травня 1886 року [3] [ 21 липня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  7. Міський план Берліна [4] [ 25 липня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
  8. Корабель Його Величності.
  9. Був в експлуатації від 1867 до 1905.

Література Редагувати

  • Gottlieb Graf von Haeseler: Zehn Jahre im Stabe des Prinzen Friedrich Karl. 3 Bände. Mittler, Berlin 1910—1915 [5] [ 12 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  • Helmut Luther: Friedrich Karl von Preußen. Das Leben des «roten Prinzen». Frieling, Berlin 1995, ISBN 3-89009-861-4
  • Erast Schubersky: Prinz Friedrich Karl von Preußen und seine Ordensschnallen. In: Zeitschrift für Heereskunde. Nr. 374, Okt./Dez. 1994
  • Theodor Fontane: Wanderungen durch die Mark Brandenburg. Band 5 Fünf Schlösser, «Dreilinden»
  • Wolfgang Foerster: Prinz Friedrich Karl von Preußen. Denkwürdigkeiten aus seinem Leben. Vornehmlich auf Grund des schriftlichen Nachlasses des Prinzen bearbeitet und herausgegeben von Wolfgang Foerster. 2 Bände. Stuttgart 1910/11

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фрідріх Карл Прусський (1828—1885)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Fridrih Karl Nikolaus Prusskij nim Friedrich Karl Nikolaus von Preussen nar 20 bereznya 1828 pom 15 chervnya 1885 prusskij princ z dinastiyi Gogencollerniv sin princa Karla Prusskogo ta Mariyi Saksen Vejmar Ejzenahskoyi golovnokomanduvach prusskoyi armiyi General feldmarshal Prussiyi vid 28 zhovtnya 1870 ta Rosiyi vid 1872 Uchasnik pershoyi ta drugoyi vijni za Shlezvig avstro prusskoyi ta franko prusskoyi vijn Kavaler bagatoh ordeniv Fridrih Karl PrusskijFriedrich Karl von PreussenIm ya pri narodzhenni Fridrih Karl NikolausNarodivsya 20 bereznya 1828 1828 03 20 Berlin Korolivstvo Prussiya 1 Pomer 15 chervnya 1885 1885 06 15 57 rokiv Mislivskij palac Gliniked Shteglic Celyendorfd Berlin Nimecka imperiyaKrayina Korolivstvo PrussiyaNacionalnist nimecDiyalnist oficer career soldierGaluz vijska 2 i vijskova sprava 2 Alma mater Bonnskij universitetZnannya mov nimecka 2 Uchasnik francuzko prusska vijnaChlenstvo Corps Borussia Bonnd 3 Titul princ PrusskijPosada member of the Reichstag of the North German ConfederationdVijskove zvannya general feldmarshalRid GogencollerniBatko Karl PrusskijMati Mariya Saksen Vejmar EjzenahskaBrati sestri Anna Prusska i Luyiza PrusskaU shlyubi z Mariya Anna Angalt DessauDiti Mariya Yelizaveta Yelizaveta Anna Anna Viktoriya Luyiza Margarita Fridrih LeopoldAvtografNagorodi Orden Chornogo orla Velikij Hrest ordena Chervonogo orla Licar spravedlivosti ordena Svyatogo Joanna Brandenburg Velikij komandor ordena domu Gogencollerniv Velikij hrest Pour le MeriteVelikij hrest Zaliznogo hresta Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasuRyatuvalna medal Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Orden Lyudviga Gessen Hrest Za vijskovi zaslugi Gessen Orden Svyatogo Georgiya Gannover Orden Virnosti Baden Velikij hrest ordena Ceringenskogo leva Velikij hrest ordena Vijskovih zaslug Karla FridrihaKomandorskij hrest 1 go klasu ordena Vijskovih zaslug Karla FridrihaOrden Rutovoyi koroni Velikij hrest Vijskovogo ordena Svyatogo Genriha Orden Svyatogo GubertaVijskovij orden Maksimiliana Jozefa Orden Vendskoyi koroni Hrest Za zaslugi u vijni Meklenburg Strelic Velikij hrest ordena Bilogo Sokola Orden Alberta Vedmedya Angalt Velikij hrest ordena domu Saksen Ernestine Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga Velikij hrest ordena Koroni Vyurtemberg Orden Genriha Leva Medal Za vijskovi zaslugi Lippe Kavaler Velikogo hresta Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo StefanaKomandor ordena Mariyi Tereziyi Kavaler Zolotoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Vishij orden Svyatogo BlagovishennyaKavaler Velikogo Hresta ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Kavaler Velikogo Hresta ordena Koroni Italiyi Kavaler Velikogo Hresta Savojskogo vijskovogo ordenaLicar Velikogo hresta vijskovogo ordena Villema Licar Velikogo hresta ordena Niderlandskogo leva Orden Medzhida 1 stupenyaOrden Osmanie 1 stupenya Kavaler ordena Zolotogo runaLicar Velikogo hresta velmishanovnogo ordena LazniKavaler Velikogo hresta ordena Spasitelya Kavaler Velikogo hresta ordena Zirki Rumuniyi Orden Korolivskogo domu ChakriOrden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Bilogo Orla Rosijska Imperiya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Georgiya Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Nagorodi 2 1 Nimecka imperiya 2 1 1 Korolivstvo Prussiya 2 1 2 Velike gercogstvo Gessen 2 1 3 Korolivstvo Gannover 2 1 4 Velike gercogstvo Baden 2 1 5 Korolivstvo Saksoniya 2 1 6 Korolivstvo Bavariya 2 1 7 Meklenburg 2 1 8 Inshi krayini 2 2 Rosijska imperiya 2 3 Avstro Ugorshina 2 4 Korolivstvo Italiya 2 5 Niderlandi 2 6 Osmanska imperiya 2 7 Inshi krayini 3 Vshanuvannya pam yati 4 Genealogiya 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaBiografiya RedaguvatiFridrih Karl Nikolaus narodivsya 20 bereznya 1828 roku v Berlini Vin stav pervistkom v rodini princa Prusskogo Karla ta jogo druzhini Mariyi Saksen Vejmar Ejzenahskoyi narodivshis za desyat misyaciv pislya yihnogo vesillya Zgodom u hlopchika z yavilisya dvoye molodshih sester Luyiza ta Anna Meshkala sim ya u Palaci princa Karla na Vilgelmplatc 8 9 v Berlini Zhila rodina zamozhno v palaci bulo zibrano veliku kilkist vitvoriv mistectva ta kolekciyu ridkisnoyi zbroyi She odniyeyu rezidenciyeyu buv zamok Glinike bilya Potsdamu Fridrih Karl mizh 1842 ta 1846 vivchav vijskovi disciplini pid kerivnictvom grafa Albrehta fon Runa pislya chogo vstupiv do Bonnskogo universitetu U 1847 vin stav chlenom studentskogo bratstva Das Corps Borussia Bonn V tomu zh roci buv nagorodzhenij medallyu za poryatunok ditini yaku vin vityag z vod Rejnu Pislya zakinchennya navchannya u 1848 roci brav uchast u Pershij vijni za Shlezvig v eskorti grafa Fridriha fon Vrangelya v chini kapitana vidznachivsya osobistoyu horobristyu A u 1849 u Badenskij kampaniyi yak major geshtabu Todi v bitvi pid Vizentalem princ buv vazhko poranenij U podalshij mirnij chas otrimav zvannya polkovnika v 1852 ta general majora u 1854 Togo zh roku uzyav shlyub iz svoyeyu troyuridnoyu sestroyu 17 richnoyu Mariyeyu Annoyu Angalt Dessau Narechena bula duzhe krasivoyu ale mala vadi sluhu Vesillya vidbulosya 29 listopada 1854 v Dessau U podruzhzhya narodilosya p yatero ditochok nbsp Mariya Anna Angalt DessauMariya Yelizaveta 1855 1888 bula odruzhena iz Genrihom Niderlandskim a pislya jogo smerti iz Albertom Saksen Altenburzkim mala dvoh donok vid drugogo shlyubu Yelizaveta Anna 1857 1895 druzhina velikogo gercoga Oldenburzkogo Fridriha Avgusta II mala iz nim dvoh donok Anna Viktoriya 26 lyutogo 6 travnya 1858 pomerla nemovlyam Luyiza Margarita 1860 1917 druzhina gercoga Artura Konnautskogo ta Strethernskogo mali troh ditej Fridrih Leopold 1865 1931 general oberst buv odruzhenij iz Luyizoyu Sofiyeyu Augustenburzkoyu mav troh siniv ta donku Shlyub ne buv shaslivim Fridrih Karl vimagav narodzhennya spadkoyemcya prote sin stav lishe p yatoyu ditinoyu v sim yi Pislya cogo podruzhzhya hotilo navit rozluchitisya odnak vtruchannya korolya pereshkodilo comu Do togo chasu princ vzhe stav general lejtenantom u 1856 ta bagato chasu prisvyachuvav vivchennyu vijskovih nauk Svoyimi napracyuvannyami vin dilivsya iz tisnim kolom oficeriv chitayuchi lekciyi ta pishuchi traktati z vidpovidnih tem Odin z nih de jshlasya mova pro neobhidnist vijskovih reform bez vidoma avtora buv opublikovanij u 1860 roci Todi zh Fridrih Karl perejnyav komanduvannya III Armijskim korpusom vid knyazya Vilgelma Radzivilla yakogo Vilgelm I priznachiv na posadu golovnogo inspektora fortec V comu korpusi Fridrih Karl mav zmogu provoditi bazhani reformi zrobivshi jogo takim chinom eksperimentalnim polem dlya viprobuvannya vijskovih idej sho spriyalo zagalnomu rozvitku prusskoyi armiyi nbsp Karl Fridrih na kartini penzlya Emilya Hyuntena 18701864 go princ stavshi generalom kinnoti ocholyuvav prusski vijska u drugij vijni za Shlezvig Zgodom stav verhovnim golovnokomanduvachem soyuznickoyi armiyi Za vigranu nim bitvu pri Dyubboli imperator daruvav jogo mayetku Dyuppel na pivdni Berlina prava sadibi vid 13 sichnya 1865 U 1866 stav golovnokomanduyuchim armiyi ocholiv I III ta IV armijski korpusi Pid chas avstro prusskoyi vijni pribuvshi pershim pid Keniggrec strimuvav perevazhayuchi sili avstrijciv do pidhodu Drugoyi armiyi sho atakuvala protivnika z flangiv Pislya progoloshennya Pivnichnonimeckogo soyuzu u 1867 Fridrih Karl predstavlyav viborchij okrug Shidnoyi Prussiyi Labiau Velau v ustanovchomu rejhstazi de nalezhav do konservatoriv Pid chas franko prusskoyi vijni komanduyuchi Drugoyu armiyeyu princ vidznachivsya u bitvah pri Shpiherni Mars la Turi Sen Priva Graveloti ta oblozi Mecu Pislya padinnya Mecu armiya popryamuvala do Luari de neobhidno bulo ochistiti rajon poblizu Orleana de francuzki vijska namagalisya manevrenno vidijti u pivnichnomu napryamku zahishayuchi Parizh U grudni 1870 vin zahopiv Orlean a u sichni 1871 vigrav bitvu pri Le Mani vnaslidok chogo majzhe vsya Zahidna Franciya perejshla pid kontrol nimeckih vijsk Yak nagorodu princ otrimav dotacij u kilkosti 300 000 taleriv ta zvannya general feldmarshala Rosijska imperiya nagorodila jogo za uchast u vijni z francuzami ordenom svyatogo Georgiya 2 go klasu vid 19 kvitnya 1871 ta zhezlom rosijskogo general feldmarshala u 1872 Takozh stav shefom kilkoh prusskih avstrijskih ta rosijskih polkiv nbsp Klyajn GlinikePislya vijni obijmav posadu generalnogo inspektora tretoyi armijskoyi inspekciyi ta buv priznachenij inspektorom prusskoyi kinnoti Kilka raziv podorozhuvav Shodom vostannye 1883 roku vidvidavshi Yegipet ta Siriyu Ulyublenim miscem jogo vidpochinku zalishavsya mislivskij budinochok Drajlinden v Berlini v odnojmennomu lisi Tam vin provodiv do p yati misyaciv na rik v inshij chas zhivuchi u svoyih kimnatah v korolivskomu zamku Pomer Fridrih Karl u svoyemu mayetku Klyajn Glinike v Potsdami 15 chervnya 1885 u vici 57 rokiv nastupnogo dnya pislya perenesenogo insultu Pohovali jogo u lisovij cerkvi svyatih Petra i Pavla v Nikolskomu 4 Pri dvori bulo ogolosheno misyachnij traur v armiyi v cej chas nosili chorni narukavni pov yazki 5 Voseni jogo druzhina vid yihala do Italiyi Nastupnogo roku z yavilisya chutki sho vona vzyala drugij shlyub iz kapitanom Vagenhajmom 6 16 serpnya 1888 roku u Frankfurti buv vidkritij pam yatnik Fridrihu Karlu Nagorodi RedaguvatiNimecka imperiya Redaguvati Korolivstvo Prussiya Redaguvati Orden Chornogo orla z lancyugom orden 20 bereznya 1838 lancyug 1846 Orden Chervonogo orla velikij hrest z dubovim listyam i mechami Korolivskij orden domu Gogencollerniv velikij komandorskij hrest iz zirkoyu i mechami Knyazivskij orden domu Gogencollerniv pochesnij hrest 1 go klasu z mechami Orden Svyatogo Joanna Brandenburg licar spravedlivosti Pour le Merite velikij hrest z dubovim listyam orden 16 veresnya 1848 dubove listya 27 lyutogo 1864 velikij hrest 20 veresnya 1866 dubove listya 2 veresnya 1873 Orden Koroni Prussiya 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Velikij hrest Zaliznogo hresta 22 bereznya 1871 Ryatuvalna medal Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Velike gercogstvo Gessen Redaguvati Orden Lyudviga Gessen velikij hrest 20 grudnya 1846 Hrest Za vijskovi zaslugi Gessen 22 bereznya 1871 Korolivstvo Gannover Redaguvati Korolivskij gvelfskij orden velikij hrest 1847 Orden Svyatogo Guberta Gannover 1864 Velike gercogstvo Baden Redaguvati Orden Virnosti Baden 1849 Orden Ceringenskogo leva velikij hrest 1849 Orden Vijskovih zaslug Karla Fridriha komandorskij hrest 1 go klasu 1849 velikij hrest 1871 Korolivstvo Saksoniya Redaguvati Orden Rutovoyi koroni 1867 Vijskovij orden Svyatogo Genriha velikij hrest 1870 Korolivstvo Bavariya Redaguvati Orden Svyatogo Guberta Vijskovij orden Maksimiliana Jozefa velikij hrestMeklenburg Redaguvati Orden Vendskoyi koroni velikij hrest z koronoyu v rudi Hrest Za zaslugi u vijni Meklenburg Strelic Inshi krayini Redaguvati Orden Bilogo Sokola velikij hrest Velike gercogstvo Saksen Vejmar Ejzenahske 26 listopada 1845 Orden Zolotogo leva Gessen Kassel 22 travnya 1850 Orden Alberta Vedmedya velikij hrest z mechami Gercogstvo Angalt orden 14 lyutogo 1853 mechi 12 veresnya 1864 Orden domu Saksen Ernestine velikij hrest listopad 1854 Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga velikij hrest iz zolotoyu koronoyu i mechami orden 18 veresnya 1861 mechi 7 veresnya 1870 Orden Vyurtemberzkoyi koroni velikij hrest 30 grudnya 1870 Orden Genriha Leva Gercogstvo Braunshvejg Lyuneburg Medal Za vijskovi zaslugi Lippe Rosijska imperiya Redaguvati Orden Andriya Pervozvannogo 1938 Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Bilogo Orla Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya Orden Svyatogo Stanislava 1 go stupenya Orden Svyatogo Georgiya 4 go stupenya 22 chervnya 1849 2 go stupenya 1 lipnya 1870 Avstro Ugorshina Redaguvati Korolivskij ugorskij orden Svyatogo Stefana velikij hrest 1852 Vijskovij orden Mariyi Tereziyi komandorskij hrest 1864 Korolivstvo Italiya Redaguvati Zolota medal Za vijskovu doblest Italiya 3 lipnya 1866 Vishij orden Svyatogo Blagovishennya 13 sichnya 1867 Orden Svyatih Mavrikiya ta Lazarya velikij hrest 13 sichnya 1867 Orden Koroni Italiyi velikij hrest Savojskij vijskovij orden velikij hrestNiderlandi Redaguvati Orden Villema velikij hrest 23 serpnya 1878 Orden Niderlandskogo leva velikij hrestOsmanska imperiya Redaguvati Orden Medzhida 1 go stupenya z diamantami Orden Osmaniye 1 go stupenya z diamantamiInshi krayini Redaguvati Orden Leopolda I velikij hrest z lancyugom Belgiya 25 kvitnya 1867 Orden Zolotogo runa Ispaniya 12 listopada 1871 Orden Serafimiv Shvedsko norvezka uniya 19 lipnya 1874 Orden Lazni pochesnij velikij hrest Britanska imperiya 3 lipnya 1878 Orden Kalakaua I velikij hrest Korolivstvo Gavayi 1881 Orden Spasitelya velikij hrest Korolivstvo Greciya Orden domu Husejnidiv Tunis Orden Zirki Rumuniyi velikij hrest Orden Korolivskogo domu Chakri Siam Vshanuvannya pam yati RedaguvatiNa chest Fridriha Karla nazvana vulicya Friedrich Karl Strasse v berlinskomu rajoni Tempelgof 7 Vstanovlena u 1888 roci bronzova statuya u Frankfurti Jogo im yam buli nazvani pancernij fregat KJV 8 Fridrih Karl zbudovanij na francuzkij verfi she za zhittya princa u 1867 roci 9 ta bronenosnij krejser KJV Fridrih Karl sho buv vvedenij v ekspluataciyu u 1903 ta perebuvav u stroyu do kincya 1914 doki pid chas Pershoyi svitovoyi vijni ne pidirvavsya na dvoh rosijskih minah za 56 km vid Memelya Genealogiya RedaguvatiFridrih Vilgelm II nbsp Frederika Luyiza Gessen Darmshtadtska nbsp Karl II nbsp Frederika Gessen Darmshtadtska nbsp Karl Avgust Saksen Vejmar Ejzenahskij nbsp Luyiza Gessen Darmshtadtska nbsp Pavlo I nbsp Mariya Fedorivna nbsp Fridrih Vilgelm III nbsp Luyiza Meklenburg Strelicka nbsp Karl Fridrih Saksen Vejmar Ejzenahskij nbsp Mariya Pavlivna nbsp Karl Prusskij nbsp Mariya Saksen Vejmar Ejzenahska nbsp Fridrih Karl Primitki Redaguvati Deutsche Nationalbibliothek Record 118552848 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b v Czech National Authority Database d Track Q13550863 unspecified title Corps Borussia Bonn d Track Q896332d Track Q108783666 Bernhard von Poten Friedrich Karl Prinz von Preussen In Allgemeine Deutsche Biographie 1 Arhivovano 18 listopada 2021 u Wayback Machine nim Stattya u The New York Times vid 16 chervnya 1885 roku 2 Arhivovano 26 lipnya 2014 u Wayback Machine angl Stattya u The New York Times vid 23 travnya 1886 roku 3 Arhivovano 21 lipnya 2014 u Wayback Machine angl Miskij plan Berlina 4 Arhivovano 25 lipnya 2014 u Wayback Machine nim Korabel Jogo Velichnosti Buv v ekspluataciyi vid 1867 do 1905 Literatura RedaguvatiGottlieb Graf von Haeseler Zehn Jahre im Stabe des Prinzen Friedrich Karl 3 Bande Mittler Berlin 1910 1915 5 Arhivovano 12 kvitnya 2021 u Wayback Machine Helmut Luther Friedrich Karl von Preussen Das Leben des roten Prinzen Frieling Berlin 1995 ISBN 3 89009 861 4 Erast Schubersky Prinz Friedrich Karl von Preussen und seine Ordensschnallen In Zeitschrift fur Heereskunde Nr 374 Okt Dez 1994 Theodor Fontane Wanderungen durch die Mark Brandenburg Band 5 Funf Schlosser Dreilinden Wolfgang Foerster Prinz Friedrich Karl von Preussen Denkwurdigkeiten aus seinem Leben Vornehmlich auf Grund des schriftlichen Nachlasses des Prinzen bearbeitet und herausgegeben von Wolfgang Foerster 2 Bande Stuttgart 1910 11Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fridrih Karl Prusskij 1828 1885 Profil na Geneall net Arhivovano 25 lipnya 2014 u Wayback Machine nim Profil na Thepeerage com Arhivovano 26 lipnya 2014 u Wayback Machine angl Genealogiya Fridriha Karla Prusskogo Arhivovano 1 kvitnya 2014 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Fridrih Karl Prusskij 1828 1885 amp oldid 39369425