Фрідріх Данієль Ернст Шляєрмахер (Шлеєрмахер)(нім. Schleiermacher; 21 листопада 1768, Бреслау — 12 лютого 1834, Берлін) — німецький філософ, теолог і проповідник.
| Фрідріх Шляєрмахер | |
|---|---|
| нім. Friedrich Schleiermacher | |
| Ім'я при народженні | нім. Friedrich Daniel Ernst Schleiermacher |
| Псевдо | Pacificus Sincerus |
| Народився | 21 листопада 1768[…] Бреслау, Королівство Пруссія |
| Помер | 12 лютого 1834 (65 років) Берлін, Королівство Пруссія |
| Поховання | Dreifaltigkeitskirchhof IId :
|
| Країна | Королівство Пруссія |
| Діяльність | філософ, богослов, перекладач, викладач університету, письменник, педагог |
| Галузь | богослів'я, етика, діалектика, педагогіка, філософія і Герменевтика |
| Alma mater | Університет Мартіна Лютера |
| Відомі учні | Карл Отфрід Мюллерd і Август Бьок |
| Знання мов | німецька |
| Заклад | Університет Мартіна Лютера, Берлінський університет[d] і HU Berlin |
| Членство | Прусська академія наук і Баварська академія наук |
| Напрямок | Німецька класична філософія |
| Magnum opus | Християнська віраd |
| Конфесія | лютеранство |
|
Погляди ред.
Філософія Шляєрмахера має еклектичний характер: у гносеології він примикав до Канта, симпатизуючи разом з тим раціоналізму Спінози; не схильний до метафізики в релігії, в той же час вступав у союз із романтичною містикою. Шляєрмахер безсумнівно мав здатність поєднувати непоєднуване.
Його загальнофілософські погляди викладені в «Діалектиці», що з'явилася в пресі тільки після його смерті. Під діалектикою він розуміє мистецтво філософського обґрунтування. Можливість філософського пізнання обумовлюється повною відповідністю мислення і буття. Логічному зв'язку понять відповідає причинний зв'язок зовнішньої дійсності. Як родові поняття служать логічною підставою для видових, так точно вищі роди буття реально обумовлюють існування нижчих. Пізнання виникає з взаємодії двох чинників: органічної або чуттєвої та інтелектуальної функцій. Органічна дає матеріал, інтелектуальна — форму. Перша обумовлює хаотичне різноманіття сприйняття, друга вносить систему, визначеність і єдність. У переважанні тієї чи іншої з цих функцій постійно коливається людське мислення, переходячи від чистого сприйняття до абстрактних понять. Сходячи від конкретних уявлень чуттєвості до все більш і більш загальних понять, мислення, нарешті, приходить до ідеї абсолютної єдності буття. Ця ідея вже не є поняттям, так як вона не виражає нічого певного. Вона відноситься до невизначеного суб'єкту нескінченної кількості суджень.
Двом чинникам мислення відповідають два роди буття: реальне та ідеальне. Самосвідомість доводить внутрішню тотожність буття і мислення реального й ідеального. В основі всього буття лежить абсолютна світова єдність або Бог. Ця єдність неминуче передбачається нашим мисленням, але ніколи не може бути здійснена в думці. Позбавлене такої єдності, наше пізнання є завжди відносним. Метафізичні та релігійні поняття про Бога, на думку філософа, анітрохи не висловлюють Його сутності. Приписувані звичайно Богу різні якості або властивості суперечать Його єдності.
Примітки ред.
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Scharlemann R. P. Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118608045 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Шлейермахер Фридрих // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Шлеєрмахер (Шлейермахер, Шляєрмахер), Фрідріх [ 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія. Тематичний словник гасел з напряму «Філософські науки» (філософія, логіка, етика, естетика) / Укладачі: Арістова А. В., Шліхта І. В.; за заг. ред. д. і. н., проф. Киридон А. М. — К. : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2019. — С. 249
Джерела та література ред.
- Шляєрмахер, Фридрих Даніель // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 724. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Фрідріх Даніель Ернст Шляєрмахер // Мислителі німецького романтизму / упор. Л. Рудницький, О. Фешовець. — Івано-Франківськ, 2003. — С. 210—304
- Предко О. І. Релігія у філософії Фрідріха Шлейєрмахера // Наука. Релігія. Суспільство. — 2004. — № 3. — С. 168—174.
Посилання ред.
- Шлейєрмахер Фрідріх Даніель Ерне [ 4 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|